Проблеми підготовки учителів образотворчого мистецтва в Україні: стан дослідженості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМА ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ: СТАН ДОСЛІДЖЕНОСТІ

О.А. Гудовсек

Постановка проблеми

Сучасні тенденції модернізації освіти, що формуються на ґрунті багатовікових вітчизняних традицій, актуалізують необхідність переосмислення педагогічного досвіду минулого, який сприяє збагаченню науки цінними історико-педагогічними ідеями і фактами та позитивно впливає на підвищення якості освіти майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Образотворче мистецтво спрямоване на духовно-творчий розвиток особистості, гуманізацію та гуманітаризацію навчально-виховного процесу як у загальноосвітніх навчальних закладах, так і у вищій школі.

Зміст підготовки майбутніх учителів до викладання образотворчого мистецтва відповідає основним положенням і завданням чинного Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), Державний стандарт повної загальної освіти (2013), Концепції загальної мистецької освіти (2003), Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (2004), Національній доктрині розвитку освіти в України, Закону України «Про вищу освіту» (2014), Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти та інших нормативних документах. У них не лише проголошується важливість таких ідей, як залучення дітей та молоді до образотворчого мистецтва, а й містяться конкретні заходи щодо їх реалізації. Таким чином, перед вищою школою гостро постає проблема забезпечення умов для фахового зростання майбутніх учителів образотворчого мистецтва, готових до безперервного професійного саморозвитку впродовж життя, здатних постійно вдосконалювати себе й власну діяльність відповідно до потреб суспільства.

Аналіз останніх досліджень з проблеми

показує, що методиці викладання образотворчої діяльності присвячено роботи Д. Кардовського,Є. Кондахчана, А. Соловйова, В. Фаворського та інших. Науково-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах висвітлено у працях А. Антоновича, Г. Бєди, Н. Боголюбова, М. Кириченка, І. Кириченка, С. Коновець, В. Кузіна, В. Сироти, М. Ростовцева та ін. Важливість використання мистецтва у фаховій підготовці вчителів обґрунтував І. А. Зязюн, доцільність використання мистецького потенціалу у процесі формування здібностей вчителя висвітлила О. П. Рудницька, необхідність взаємодії з мистецтвом та вплив мистецтва на розвиток творчих здібностей окреслювали у своїх працях Г. Ващенко, А. Канарський, Е. Кібрік, Н. Киященко, В. Костін та ін.

Окремі питання викладання образотворчого мистецтва в початкових школах різних регіонів України розкрито в роботах О. Волинська, В. Ворожбіт, І. Малиніної, Н. Межової, О. Попик, М. Ростовцева, С. Таранущенка, Ф. Уманцева та ін..

Особливості підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва розглядали О. М. Каленюк, М. О. Пічкур, Л. М. Покровчук, М. М. Ростовцев, М. І. Стась, О. В. Ткачук.

Метою статті є систематизація та узагальнення наукових досліджень педагогів щодо підготовки учителів образотворчого мистецтва в Україні

Виклад основного матеріалу дослідження

Образотворче мистецтво є невід'ємною складовою всіх рівнів освітньої системи, це найефективніший спосіб реалізації творчого потенціалу людини, стимулювання уяви.

Аналіз наукової літератури та дисертаційних праць засвідчує значну увагу вчених до різних аспектів підготовки вчителів образотворчого мистецтва в Україні.

Так, у дисертаційному дослідженні Л. Ейвас узагальнено розвиток системи підготовки вчителів декоративно-прикладного мистецтва в Україні другої половини ХХ - початок ХХІ століття. Автором встановлено, що в 70-90 рр. ХХ ст. відбулося формування змісту шкільного образотворчого мистецтва на національному ґрунті. Як наслідок - проходить перегляд змісту підготовки вчителів образотворчого мистецтва на художньо-графічних факультетах педагогічних інститутів.

Започатковується підготовка вчителів образотворчого мистецтва на факультетах початкового навчання як додаткова спеціальність. Педагог встановила, що в досліджений період виділяється дві ланки системи підготовки вчителів декоративно-прикладного мистецтва: допрофесійна та професійна. Допрофесійна підготовка передбачала оволодіння основами образотворчої грамоти, навичками просторового мислення, композиційного розміщення, художніми техніками, специфічними художньо-декоративними вміннями та навичками. Професійна освіта майбутніх вчителів декоративно-прикладного мистецтва здобувається на двох підрівнях: педагогічна освіта - у вищих педагогічних навчальних закладах (педагогічних училищах та інститутах) та художня освіта - у вищих художньо-промислових навчальних закладах. Дослідниця визначила, що система підготовки вчителя декоративно-прикладного мистецтва є частиною підготовки педагога образотворчого мистецтва [2].

У свою чергу, М. Пічкур, досліджуючи формування професійної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва на матеріалі композиції, стверджує, що професійна культура вчителя розглядається як єдність культури особистості з її фаховою майстерністю, які внаслідок взаємовпливу і взаємопроникнення становлять систему соціально- професійних особистісних якостей. Родовою ознакою кожного компонента цієї системи є композиційність. У свою чергу, професійна культура вчителя образотворчого мистецтва включає такі компоненти: професійну мотивацію (інтерес до композиції творчих педагогічних рішень, у тому числі і в галузі образотворчого мистецтва); професійні знання (про способи і результати педагогічної композиції); професійну майстерність (уміння будувати педагогічний процес). Дослідник визначає композицію як основу формування професійної культури вчителя образотворчого мистецтва. На основі цього ним розроблені критерії сформованості професійної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: 1) знання універсальних композиційних закономірностей і виражальних засобів; 2) здатність адекватно сприймати композиційні об'єкти; 3) уміння створювати композицію в різних видах професійної діяльності; 4) самокомпонування (самовдосконалення). Здійснений аналіз навчальних планів та програм курсу композиції у вищих закладах освіти дав змогу педагогу зробити висновок, що на сучасному етапі не існує дисципліни «Основи композиції» для вчителів початкових класів із додатковою спеціальністю «Образотворче мистецтво». Це зумовило необхідність розроблення цілісної програми спецкурсу «Основи композиції», яку було покладено в основу дидактичної моделі поетапного формування професійної культури студентів, майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Основний акцент у змісті спецкурсу зроблено на встановлення зв'язку композиції з різними галузями знань і пошук шляхів активізації процесу оволодіння студентами композиційною діяльністю [5].

Застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, О. Піддубною визначено як складний комплексний багатофункціональний процес, що характеризується традиційністю, майстерністю, індивідуальністю та спрямованістю на усвідомлення майбутніми вчителями мотивів, потреб своєї діяльності в застосуванні народної художньої творчості та забезпечує формування професійних знань, набуття практичних умінь, навичок у галузі образотворчого мистецтва. Народна художня творчість - діяльність, результатом якої є створення творів мистецтва, що характеризуються традиційністю, мистецтвом майстра, оригінальністю, неповторністю, індивідуальністю. Педагогом здійснено класифікацію видів народної художньої творчості за такими ознаками: національною, етнографічною, територіальною, матеріалом виготовлення, асортиментом, прийомами та технікою художнього оздоблення; типом, видом і мотивами малюнка, орнаменту, призначенням для подальшого використання при вивченні предметів художньо-естетичного циклу, що сприятиме ефективному застосуванню народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва з дисциплін: живопис, малюнок, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, історія мистецтва, методика викладання образотворчого мистецтва тощо. У дослідженні розроблено та апробовано модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості, яка включає єдність принципів, цілей, змісту, форм, методів, засобів навчальної та позанавчальної діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва [4].

З метою підготовки висококваліфікованих учителів образотворчого мистецтва, формування у них смаку на основі глибокого розуміння українських народних традицій мистецтва, дослідницею розроблено та введено у практику інтегрований факультативний курс «Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва». Основними завданнями курсу є: розвиток здібностей та художнього мислення майбутніх учителів, ознайомлення студентів із народним мистецтвом та методикою творчого пошуку, формування вміння виготовляти власноручно мистецькі вироби розвиток національної самосвідомості [3].

Досліджуючи готовність майбутніх учителів мистецьких спеціальностей до професійного саморозвитку, Наталя Чорна визначає її як професійно важливу якість особистості студента, котра характеризується позитивним ставленням до мистецько-педагогічної діяльності, прагненням до постійного самотворення на засадах акмеологічних позицій, що формується в процесі самостійного поглиблення фахових знань, розвитку мистецьких умінь і навичок, удосконалення педагогічної майстерності, а також реалізації особистісних можливостей і професійного творчого потенціалу. Проаналізувавши науково-методичну літературу, педагогом окреслено методологічні підходи щодо формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів мистецьких спеціальностей: акмеологічний, особистісно орієнтований, системний, діяльнісний, інтегративний, компетентністний, креативний. Система мистецької підготовки охоплює навчальну діяльність (аудиторна та групова робота) і позааудиторну роботу (мистецькі гуртки, концертно- виконавська діяльність, творчі майстерні тощо) [10].

Розроблена дослідницею авторська модель формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів мистецьких спеціальностей, визначена як схематичне зображення структурних компонентів спостережуваного процесу відповідно до мети, завдань, методологічних підходів, що містить критерії, показники, рівні сформованості означеної якості, а також методику реалізації педагогічних умов, яка передбачала три взаємопов'язані етапи: ціннісно-мотиваційний (формування мотиваційного компонента готовності до професійного саморозвитку студентів; активізація інтересу до мистецько-педагогічної діяльності; ознайомлення з основними вимогами та високими взірцями діяльності вчителів мистецьких спеціальностей), когнітивно-діяльнісний (формування компетентності професійного саморозвитку майбутніх учителів; засвоєння системи знань про сутність, зміст, особливості професійного саморозвитку; оволодіння практичними навичками і вміннями власного професійного саморозвитку; підвищення рівня мистецької ерудиції) та особистісно-творчий (створення умов максимальної творчої самореалізації; творче застосування студентами набутих умінь, навичок і технологій здійснення професійного саморозвитку; активізація самостійної мистецької діяльності з метою розкриття творчого потенціалу; формування креативно-діяльнісного компоненту готовності до професійного саморозвитку).

У межах експериментального дослідження був впроваджений спецкурс для студентів вищих навчальних закладів «Основи професійного саморозвитку майбутнього вчителя», завданням якого було формування ціннісних орієнтирів щодо майбутньої професійної діяльності вчителя мистецьких спеціальностей; актуалізація в студентів мотивації професійного зростання; усвідомлення ролі професійного саморозвитку; забезпечення майбутнього спеціаліста системою знань та практичними навичками і вміннями щодо професійного саморозвитку в майбутній мистецько-педагогічній діяльності; ознайомлення майбутніх учителів із сучасними інноваційними педагогічними технологіями [11].

У дослідженні Т. Стрітьєвич підготовку вчителя образотворчого мистецтва розглянуто як цілісну систему формування загальнопедагогічних та спеціальних знань, умінь, навичок студентів, їх здатності до художньо-педагогічної діяльності. На переконання педагога, ця система проявляється: у різних видах діяльності, де є тісний взаємозв'язок загальнопедагогічних та спеціальних знань; в змісті навчального матеріалу, де у взаємозв'язку представлені психолого- педагогічні, методичні та спеціальні знання, уміння, навички; методичній оснащеності; практичній підготовці вчителя, здатного використовувати набуті знання та вміння не лише на уроці образотворчого мистецтва, але й у різних видах позаурочної роботи, досвід творчої діяльності, що включає мобільність використання набутих в вищому навчальному закладі знань, умінь та навичок, а також потреби у постійній самоосвіті, самовдосконаленні та саморозвитку [8].

Педагог стверджує, що провідними педагогічними засобами реалізації умов формування здатності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва виступають форми та методи навчання на основі особистісно-діяльнісного підходу - це самостійна робота, педагогічна практика, позааудиторна робота, науково- дослідна робота, проблемно-діалогічні лекції, імітаційні, ділові, організаційно-дієві ігри, педагогічні тренінги, робота з діяльнісною та особисто-професійною моделями вчителя образотворчого мистецтва, самостійна робота студентів з професійного самовдосконалення тощо.

У дослідженні виокремлено основні компоненти здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва: мотиваційний; змістовий; рефлексивний. Розроблено та експериментально перевірено методику формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва, яка включає в себе: мету, завдання, зміст, форми, методи, умови та шляхи їх упровадження [9].

Важливим елементом дослідження є розробка нової модульної програми курсу «Вступ до спеціальності» для підготовки вчителів образотворчого мистецтва, зміст якої підсилено положеннями про професійний саморозвиток майбутнього вчителя, спрямованих на актуалізацію особистих мотивів та цінностей; ідентифікацію сучасного вчителя; самоідентифікацію [1].

М. Стась стверджує, що фахова підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва в сучасних умовах має бути зорієнтована на їхню художню творчість і передбачає не стільки передачу професійних знань та умінь, скільки формує їхні творчі здібності. Досліджуючи методику формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, педагог визначає, що «творчі здібності майбутніх учителів образотворчого мистецтва» - особистісні утворення, які спонукають до постійного творчого пошуку, необхідності оволодіння творчими вміннями, результатом чого є створення нових творів образотворчого мистецтва «за законами краси» за критеріями новизни, оригінальності та об'єктивної значущості [7]. Процес формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва відбувається, передусім, шляхом включення кожної особистості в активну художньо-творчу діяльність і має свою специфіку, яка полягає у постійному вирішенні поставлених перед ними художньо-творчих завдань. Такий процес, за нашим висновком, вимагає чіткого планування організаційних і дидактичних дій, а саме: забезпечення педагогічних умов формування творчих здібностей; комплексне застосування розроблених програм з малюнку, живопису, композиції, кольорознавства, історії мистецтв та методики викладання образотворчого мистецтва; встановлення оптимальних зв'язків між завданнями дидактичного й творчого типу, їх послідовність; використання ефективних форм та методів активізації художньо-творчої діяльності.

Педагогом розроблена та апробована методика формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, яка включала три етапи. Пошуково-адаптаційний етап був спрямований на виявлення міри зацікавленості майбутніх учителів художньо-творчою діяльністю, підбиралися методи, засоби та форми ефективного впливу з боку викладача на формування творчих здібностей студентів. З цією метою дослідником застосовувалися авторські методи: «візуально-репродуктивного впливу» (забезпечує реалізацію вимог принципу наочності та репродуктивного відтворення художніх зразків шляхом використання інших виражальних засобів та матеріалів (за вибором студента)); «колірної та знаково- символічної виразності» (систематичне включення у навчальний процес практичних завдань, спрямованих на вираження внутрішньої концепції особистості майбутнього вчителя через нефігуративність, що допомагало їхній адаптації у новому середовищі). Ці методи дають змогу суттєво підвищити рівень зацікавленості й інтересу до художньої діяльності. Під час зображувально-виражального етапу здійснювалося комплексне застосування розроблених навчальних програм з малюнка, живопису та композиції;

встановлювались оптимальні зв'язки між завданнями дидактичного й творчого типу, їх послідовність; використовувалися активні форми та методи активізації художньо-творчої діяльності. Останній аналітично - узагальнюючий етап був зорієнтований на здійснення аналізу художньо- творчих робіт майбутніх учителів образотворчого мистецтва з метою перевірки дієвості створеної методики формування творчих здібностей [6].

Висновки та перспективи подальших розвідок

Провівши теоретичний аналіз наукових досліджень сучасних педагогів щодо різних аспектів підготовки вчителів образотворчого мистецтва в Україні, дійшли висновку, що підготовка вчителів образотворчого мистецтва в історичному ракурсі ґрунтовно не досліджувалася. Це є перспективою подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Бабенко Л. В. Вступ до спеціальності: програма для факультетів по підготовці вчителів образотворчого мистецтва педагогічних університетів / Л. В. Бабенко, Т. М. Стрітьєвич. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008 р. 12 с.

2. Ейвас Л. Ф. Розвиток системи підготовки... вчителів декоративноприкладного мистецтва в Україні (друга половина ХХ - початок ХХІ століття): автореф. дис.... канд. пед. наук 13.00.01 / Л. Ф. Ейвас; Хмельн. гуманіст. педагогічна академія. Хмельницький, 2017. 23 с.

3. Піддубна О. М. Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: автореф. дис.... канд. пед. наук 13.00.04 / О. М. Піддубна; Житом. держ. ун-т. ім. І. Франка. Житомир, 2009. 20 с.

4. Піддубна О. М. Педагогічні основи фахової підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна // Педагогіка і психологія професійної освіти // науково-методичний журнал. 2008. № 5 - С. 106-110.

5. Пічкур М. О. Формування професійної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва (на матеріалі композиції): автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / М. О. Пічкур ; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. К., 2000. 20 с.

6. Стась М. І. Методика формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / М. І. Стась ; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2007. 20 с.

7. Стась М. І. Методичні рекомендації з формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва./ М. І.Стась. Черкаси: ЧНУ, 2007. 36 с.

8. Стрітьєвич Т. М. Активні методи навчання у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва / Т. М. Стрітьєвич // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Черкаси: РВВ Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, 2008. Вип. 129. С. 125-130.

9. Стрітьєвич Т. М. Формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Т. М. Стрітьєвич ; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. Черкаси, 2009. 20 с.

10. Чорна Н. Б. Критерії готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів мистецьких спеціальностей / Н. Б. Чорна // Мистецька освіта в контексті глобалізації та полікультурності: зб. наук. пр. за матеріалами Міжнародної наук.-практ. конференції. Луганськ: Янтар, 2012. С. 197-201.

11. Чорна Н. Б. Формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів мистецьких спеціальностей: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н.Б.Чорна; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2016. 20 с.

Анотація

підготовка учитель образотворчий мистецтво

У статті розкрито різні аспекти підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в Україні. На основі аналізу науково- педагогічної літератури та дисертаційних досліджень, виокремлено педагогів, що розглядали проблему підготовки учителів образотворчого мистецтва як в історичному аспекті, так і на сучасному етапі. Вказано найбільш значущі проблему, яких торкаються у своїх дослідженнях сучасні науковці, зокрема: формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва; готовність майбутніх учителів мистецьких спеціальностей до професійного саморозвитку; формування професійної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; підготовки вчителів декоративно-прикладного мистецтва як складова підготовки педагогів образотворчого мистецтва. Автором встановлено, що, незважаючи на дослідження різних аспектів підготовки вчителів образотворчого мистецтва в сучасній Україні, проблема підготовки вчителів образотворчого мистецтва в історичному ракурсі ґрунтовно не досліджувалась. Це є перспективою подальших досліджень.

Ключові слова: вчитель, образотворче мистецтво, підготовка вчителів, вищий навчальний заклад, фахова підготовка.

Аннотация

В статье раскрыто различные аспекты подготовки будущих учителей изобразительного искусства в Украине. На основе анализа научно-педагогической литературы и диссертационных исследований выделены педаги, что рассматривали проблему подготовки учителей изобразительного искусства как в историческом значении, так и на современном этапе. Указано наиболее значимые проблемы, которые касаются в своих исследованиях современные ученые, в частности: формирование творческих способностей будущих учителей изобразительного искусства; готовность будущих учителей художественных специальностей к профессиональному саморазвитию; формирования профессиональной культуры будущего учителя изобразительного искусства;

применение народного художественного творчества в профессиональной подготовке будущего учителя изобразительного искусства; подготовка учителей декоративно-прикладного искусства как составляющая подготовка педагогов изобразительного искусства. Автором установлено, что несмотря на проведение исследования различных аспектов подготовки учителей изобразительного искусства в современной Украине, проблема подготовки учителей изобразительного искусства в историческом ракурсе основательно не исследовалась. Что является перспективой дальнейших исследований.

Ключевые слова: учитель, изобразительное искусство, подготовка учителей, высшее учебное заведение, профессиональная подготовка.

Summary

In the paper the various aspects of the future teachers of arts in Ukraine are disclosed. Based on the analysis of scientific and educational literature and dissertations teachers who dealt with the problem of training teachers of fine arts in historical perspective as well as today are singled out.

In the paper it is specified the most important problems which modern scientists affect in their studies, including: formation of creative abilities of future teachers of fine arts; the readiness of the future teachers of artistic disciplines for professional self-development; formation of professional culture of the future teacher of the fine arts; use folk art in professional training of future teachers of fine arts; training teachers of arts and crafts as part of preparation of teachers of art. It is founded by the author that despite the study of various aspects of training teachers of fine arts in modern Ukraine, the problem of training teachers of fine arts in historical perspective is not thoroughly investigated. This is the prospect of further research. The author found that despite the study of various aspects of training teachers of fine arts in modern Ukraine, the problem of training teachers of fine arts in historical perspective not thoroughly investigated. What is the prospect of further research.

Keywords: teacher, arts, teacher training, institution of higher education, professional training.

Размещено на Allbest.ru