Педагогічна креативність як складова професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах розвитку інноваційної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕДАГОГІЧНА КРЕАТИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми

Розвиток креативності сприяє досягненню високого рівня професіоналізму, особистісної й духовної вершин, тобто сприяє самоактуалізації особистості педагога. При високому рівні креативності педагогічна творча діяльність є більш ефективною, успішною, продуктивною і тривалою; окрім того, учитель не тільки адекватніше пристосовується до різних інноваційних освітніх систем, але й сам бере активну участь у їхньому формуванні, розробці й впровадженні в педагогічну практику [5]. Педагогічна креативність - це певна психічна й соціальна готовність особистості вчителя, що дозволяє змінити ситуацію так, що педагог й учень можуть ефективно взаємодіяти в спільній діяльності, досягти взаєморозуміння, зменшити непорозуміння, ліквідувати конфлікти. Проблеми формування креативності майбутнього педагога недостатньо досліджені. Найчастіше дослідники звертають увагу не на педагогічну креативність, а на сам процес педагогічного спілкування, пропонують різні рекомендації з поліпшення спілкування між викладачем і тими, кого навчають (учнями, студентами). Дослідження психологічних механізмів, що забезпечують розвиток креативності педагога є важливим:

- для формування знань майбутнього педагога;

- для розвитку комунікативних, поведінкових навичок майбутнього педагога.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми

Динамізм розвитку нашої країни в економічній і політичній сферах викликав істотні зміни в духовному житті людей. Для того, щоб внутрішньо відповідати сучасній дійсності, педагог повинен не просто адаптуватися до нової ситуації, але й бути здатним змінити її, змінюючись і розвиваючись, при цьому, сам. Тому особливий інтерес викликають дослідження, присвячені активній творчій особистості, механізму формування креативності.

Загальні засади креативності досліджено в наукових працях Д. Богоявленської, В. Моляко, О. Пономарьова, В. Роменця, С. Сисоєвої, Дж. Гілфорда, Д. Кугера, М. Ранко, Г. Стенберга, П. Торренса, Д. Треффінджера тощо.

Аналіз науково-психологічної літератури дозволяє розглянути чимало різних теорій креативності. Так, однією з найбільш популярних є теорія Гілфорда, який визначив поведінкові прояви творчої особистості [2]. Більш сучасною є теорія, розроблена Р. Стернбергом і Д. Лавертом [8, 116]. На їхню думку, креативна людина вміє займатися нерозробленими або мало популярними ідеями, всупереч думці оточуючих, їх нерозумінню й несприйняттю. Аналіз психологічної літератури з проблеми креативності дозволяє виокремити дві групи підходів до визначення сутності креативності:

- підходи, орієнтовані на пошук джерел;

- підходи, орієнтовані на процес [8].

Розглянувши погляди вітчизняних і зарубіжних психологів щодо креативності, ми дійшли висновку, що креативність - це здатність людини до конструктивного мислення й поведінки, а також усвідомлення й розвитку свого позитивного досвіду.

Формулювання мети та завдань статті

Метою даної статті є аналіз проблеми педагогічної креативності як складової професійної компетентності майбутнього вчителя, визначення основних елементів стратегії формування досвіду креативної діяльності в умовах розвитку інноваційної освіти. Відповідно до мети, завданням є аналіз психолого- педагогічної літератури з проблеми педагогічної креативності, визначення педагогічних умов креативного навчання у ВНЗ та стратегії формування досвіду креативної діяльності.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Креативність можна розподілити на інтелектуальну і соціальну, у якій можна виділити педагогічну креативність. Інтелектуальна креативність - це невід'ємна частина людської перетворюючої творчої діяльності, пов'язана з вирішенням теоретичних і практичних проблем. Педагогічна креативність припускає наявність у вчителя високого рівня компетентності в міжособистісному сприйнятті, міжособистісній комунікації, міжособистісній взаємодії.

Найважливішими показниками педагогічної креативності є творче самопочуття й педагогічна творчість. Творчі рішення вчителя ґрунтуються на взаємодії інтелектуальної й педагогічної креативності [1].

У сучасній психолого-педагогічній літературі найбільша увага приділяється вивченню інтелектуальної креативності. Інтелектуальна креативність пов'язана з розв'язанням теоретичних і практичних проблем. Вона виявляється при відкритті, створенні потенційного-нового, де нове розуміється у його суб'єктивному та в його об'єктивному змісті.

Педагогічна креативність як складова комунікативної або соціальної (професійної) креативності майбутнього вчителя у психолого-педагогічній літературі досліджена недостатньо. Ми дійшли висновку, що педагогічна креативність - це певна психічна й соціальна готовність педагога, що дозволяє змінити ситуацію спілкування таким чином, що він (педагог) і учень, досягають ефективного взаєморозуміння в педагогічному процесі.

Розглядаючи проблему креативності, ми можемо зробити висновок про те, що як і раніше невирішеним залишається питання діагностики й розвитку педагогічної креативності. Ця проблема, поза всяким сумнівом, досить актуальна, й від її рішення залежить розвиток як окремого індивіда, так і соціуму в цілому.

Ми вважаємо, що відродженню прагнення людини до власного розвитку сприяє креативна педагогіка.

Creatio - лат., створення, творча складова. Тоді, будь-яка педагогіка креативна або має креативну (творчу) орієнтацію. Творчість, як і культура, повинна пронизувати все людське життя й всю систему освіти.

Актуальність розвитку креативної педагогіки зумовлена наступними змінами, що відбуваються у світі в цілому й в освіті, зокрема.

1. Збільшення вартості ресурсів, технологій, погіршення екології викликає гостру необхідність у новій технологічній хвилі, що, власне кажучи, формує нове завдання системи освіти - не тільки освоювати й тиражувати знання, але й здобувати нові знання в процесі навчання.

2. Варто враховувати об'єктивні зміни акцентів у системі управління навчальним процесом - в освітньому процесі перевага надається тому, кого навчають: активній особистості, що вимагає відповідних корекцій дидактики.

3. Активний розвиток, так би мовити, кіберпростору формує нові об'єкти вивчення або нові форми об'єктів, що вимагає розвитку абстрактного мислення.

4. Відкрита освіта буде значною мірою базуватися на технологіях дистанційного навчання, екстернаті тощо, що характеризуються, з одного боку зниженим рівнем інтерактивності, а з іншого - навчання, що реалізується в особливому соціально-психологічному середовищі, у будь- якому місці, у будь-який час, з будь-якою тривалістю, що вимагає від майбутніх фахівців додаткових морально-вольових зусиль для планомірних і завзятих занять, заснованих на нових мотиваціях [3; с. 12].

Усе це зумовлює необхідність розробки дидактики креативної педагогіки у відкритій освіті.

Педагогіка креативної орієнтації здійснює педагогічний вплив на суб'єкт для засвоєння певного навчального матеріалу (навчального предмету) і відрізняється тим, що з метою підвищення ефективності навчання педагогічний вплив здійснюється на фоні надкритичної взаємодії, тобто той, кого навчають, переводиться з ступеня об'єкта впливу на ступінь суб'єкта творчості (креативності), а традиційний (основний) навчальний матеріал з ступеня предмету засвоєння переводиться на ступінь засобу досягнення певної творчої мети, при чому додатковий матеріал містить опис і показ дії евристичних прийомів і методів.

Отже, для досягнення ефекту креативної орієнтації необхідно:

- реорганізувати навчальний процес, таким чином, щоб майбутній педагог, став творцем, а основний навчальний матеріал - засобом досягнення творчої цілі;

- ввести додатковий навчальний матеріал, що включає евристичні стратегії, тактики, методи й прийоми, що дозволяють майбутньому фахівцю підвищити ефективність творчої діяльності.

Досягнення творчої мети у будь-якій продуктивній людській діяльності (у тому числі навчанні), є рішенням будь-якої проблеми, завдання, задуму (проекту) і здійснюється в процесі й за законами проектування.

Головною метою формування креативності майбутнього вчителя є забезпечення відповідності рівня креативності сучасного педагога потребам особистості й педагогічної професійної діяльності, що динамічно змінюється; підготовка фахівця-професіонала з високим рівнем загальної культури, розвиненими здібностями до комунікації, емпатії й інтуїції, стрижневою характеристикою професійної компетентності якого є креативна спрямованість особистості.

У нашому розумінні, новий тип фахівця-педагога - це особистість, у якій органічно сполучаються високий професіоналізм, соціальна зрілість і творчий початок. Новий тип фахівця-педагога - це образ і зразок культури, а тому серед його основних якостей мають бути такі, як - сформованість оцінних суджень, глибина наукового пізнання, здатність до діалогічного спілкування, творча активність і самостійність.

Підготовка такого фахівця пов'язана із сутнісною зміною методології освітнього процесу й створенням ефективного середовища навчання. Головним фактором цих змін є особистісний початок, що припускає нову систему відносин в освіті, коли детермінована соціальними умовами особистість сама виступає визначальною стороною відносин, впливає на формування духовних зв'язків, самовизначається у виборі життєвих змістів і траєкторії освіти [1, 2].

Мета сучасної освіти - розвиток тих здібностей особистості, які потрібні їй самій й суспільству; включаючи її в соціально-ціннісну активність; забезпечення можливостей ефективної самоосвіти (зокрема, підвищення кваліфікації).

Рушійна сила освітнього процесу - інтерес (мотивація) - забезпечує увагу до змісту освіти й способів його досягнення. У процесі освіти відбувається поєднання особистого досвіду людини із соціальним досвідом, відбитим і закріпленим у наукових поняттях, що поступово конкретизуються та збагачуються змістом.

Освіта веде людину від знання (поняття про те, чим є даний предмет) до пізнання (поняття про сутність, природу, походження предмету, його місця в системі світу, факторах, процесі й тенденціях його розвитку). Найважливіше в освіті - усвідомлення способів пізнання, вміння перевіряти саме мислення, його шляхи, методи, вміння відмовлятися заради істини від упередженості й суб'єктивності. Освіта здатна розвинути в людині необхідну для неї й суспільства здатність до самокритики мислення. Освіта стає неодмінною умовою й засобом досягнення інтеграції суспільних, наукових і виробничих сил суспільства [4].

Головна мета інноваційної освіти - збереження й розвиток творчого потенціалу людини. Однак, сьогодні недостатньо лише творчості й проектування. Освіта повинна відображувати загальнолюдські цінності. Для цього, у першу чергу, необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, засноване на поєднанні внутрішньої свободи особи та її соціальної відповідальності, а також толерантності. Саме ці характеристики особистості сьогодні представлено серед основних цінностей земної цивілізації, декларованих у документах ООН.

Сучасна вища школа, поставивши метою формування якостей гуманної, креативної, компетентної особистості, повинна віддалитися від репродуктивної стратегії навчання, що будується на відповідності знань, умінь і навичок освітнім стандартам, у якій зміст освіти зводиться до програми ВНЗ. У зв'язку із цим зростає роль самоосвіти у процесі навчання, цілеспрямованого розвитку досвіду креативної діяльності, підвищення якості знань.

Щоб знання були повними й глибокими, міцними й усвідомленими існують такі педагогічні умови якості знань, як повнота, систематичне застосування знань, дотримання поступовості, при незмінному зростанні складності знань і способів оперування ними, застосування сукупності методів навчання: пояснювально-ілюстративного, репродуктивного, проблемного, дослідницького, а також формування у студента в процесі навчання у ВНЗ досвіду креативної і самоосвітньої діяльності [6, 22].

Наприклад, однією з розповсюджених форм навчання у ВНЗ є лекція. Якщо студент у процесі слухання лекції розуміє, що навчання - це процес, який здійснює він сам, то він активно працює з матеріалом лекції, веде рефлексивний аналіз процесу навчання, створює позитивну мотивацію до процесу навчання, що загалом веде до якісного навчання.

Ми вважаємо, що в рефлексивній спрямованості студента на свою власну особу, формується досвід креативної діяльності в процесі навчання й студент із пасивного суб'єкта знання перетворюється в активного суб'єкта пізнання.

До основних елементів стратегії формування досвіду креативної діяльності можна віднести наступні:

- створення у ВНЗ навчального середовища, що сприяє максимальному розкриттю особистості студента;

- активна цілеспрямована праця (а не участь) студента в реалізації програми, спрямованої на розуміння творчості, креативності;

- захопленість навчальною діяльністю;

- формування досвіду самоосвітньої діяльності.

Для формування досвіду креативної діяльності повинна здійснюватися цілеспрямована робота: проектування, планування, спеціальний відбір креативних елементів, що з'являються у творчому процесі. Це, зазвичай, ідеальний варіант створення досвіду креативної діяльності. На практиці креативність зводиться до наслідування творчості, найчастіше, минаючи творчий процес, людина може створювати креативні продукти й розвивати креативні якості [5, 82].

Креативні якості - це якості, що змінюється в людині, коли вона займається творчістю, вони не розкривають суті творчості. Знайомлячись із творчістю, ми сприяємо виходу особистості на креативні якості. Креативність може «зацікавити» людину більше, ніж творчість, або навпаки. У кожної людини є своє уявлення про творчість і творчий процес (найбільше значення має інтуїтивне уявлення) [9, 116].

Ефективність освіти визначається її результатами в зіставленні із цілями й засобами їхнього досягнення, внеском у створення матеріальних і духовних цінностей, у навчанні нових поколінь мистецтву правильно жити не тільки в сьогоденній дійсності, але й у майбутньому.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Узагальнюючи зазначене, зупинимося на наступних основних стратегічних висновках:

- процес творчості не має потреби в розвитку, тому що він постійний у плані своєї конструкції й обмежується сформованим досвідом творчості;

- формуванню підлягає вміння усвідомлено управляти своїми діями й ефективно використовувати стадії творчості, знати їх, з огляду на свої індивідуальні особливості, розвивається не процес, а його розуміння й робота з ним;

- від теоретичного розуміння творчості необхідно перейти до проектування формування досвіду креативної діяльності, а потім до практики [11, 90].

Формування досвіду креативної діяльності включає наступні завдання:

- наявність контролю за власними діями для входження у творчий стан і креативну діяльність;

- збір й аналіз інформації в рішенні поставленого завдання;

- рефлексивний аналіз процесу й отриманого результату.

Творча педагогіка представляє інтегральний комплекс, що створює умови для дослідження особистості студента, що базується на проектуванні формування досвіду креативної діяльності в процесі навчання у ВНЗ, а саме:

- перехід від репродуктивної діяльності в навчанні до домінування креативної діяльності;

- відхід від однаковості в освоєнні навчальних планів й освітніх програм;

- співробітництво й співтворчість викладача й студентів;

- розмаїтість засобів, методів і форм навчання й виховання креативності.

Для реалізації поставлених завдань необхідно:

- вивчення індивідуальних особливостей студентів;

- створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу студентів;

- визначення рівня розвитку креативних якостей через комплекс діагностичних методик.

Перехід від вивчення теоретичних засад творчості до практичної їхньої реалізації включає

- розуміння сутності творчого процесу;

- знання етапів творчого процесу;

- збір інформації про творчий процес;

- навчання творчому процесові;

- формування досвіду креативної діяльності.

Програма формування досвіду креативності у студентів будується на змінах навчальних планів; впровадженні методів навчання творчості; створенні сприятливих умов для розвитку креативності студентів; розвитку мотивації на створення творчих продуктів у ході навчальних занять; контролі й самоконтролі за реалізацією програми формування досвіду креативної діяльності.

Отже, основна стратегія навчання починається від формування уявлення про творчість до формування досвіду у вивченні творчості і його використання на практиці, що сприяє розумінню творчого процесу й природи творчості, збагаченню досвіду входження у творчий стан і формування якостей креативної особистості.

Формування досвіду креативної діяльності дозволить сучасному студентові стати творцем процесу навчання. У цьому нам бачиться рушійна сила розвитку педагогічної науки й практики у ВНЗ.

Ми вважаємо, що педагогічними умовами креативного навчання у ВНЗ можуть бути:

- усвідомленість і рефлексивність навчання;

- уміння вчитися;

- проектування й організація процесу самоосвітньої й креативної діяльності;

- відповідальність за якість навчання.

Усе зазначене буде сприяти прояву таких якостей особистості, як відповідальність і креативність.

Бажання людини усвідомлено йти шляхом самоосвіти, самонавчання, самовиховання, дозволить від пасивного самоспоглядання перейти до активного саморозвитку.

Креативні якості надають нам можливість усвідомлено займатися розвитком власної уваги (довільної уваги), що пов 'язана практично з усією діяльністю людини, і, від того, як організовані ці структури, залежить ефективність процесу навчання.

Формування й розвиток креативності відбувається в подоланні традицій сучасного процесу навчання, спрямованого на застосування методів репродуктивного характеру.

Список використаних джерел

1. Акімова О. В. Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. В. Акімова. Тернопіль, 2010. 44 с.

2. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж. Гилфорд; пер. с англ. Э. А. Голубевой // Психология мышления [зб. / ред. А.М. Матюшкин]. М.: Прогресс, 1965. С. 443-456.

3. Дунаева О. М. Актуальні проблеми формування педагогічної креативності майбутніх вчителів / Олена Миколаївна Дунаева // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. Вип. 3(13). К: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. С. 23-26.

4. Євдокимов В. І. Креативність як фактор гуманізації освіти / В. І. Євдокимов, В. В. Луценко // Гуманізм і освіта: зб. матер. VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19-21 вересня 2006 р.). Вінниця: УНІВЕРСУМ. Вінниця, 2006. С. 49-50.

5. Зміст і сутність педагогічної діяльності: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [О. Г. Романовський, О. С. Пономарьов, С. М. Пазиніч та ін. ; Нац. тех. ун-т «Харківський політехнічний ін-т»]. Х.: НТУ «ХПІ», 2007. 228 с.

6. Коновець С. Креативні освітні технології у практиці сучасної школи / Світлана Коновець // Рідн. шк. 2005. №3. С.20-23.

7. Креативність і творчість // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка / [відпов. ред. І.П. Маноха]. К.: Гнозис, 2009. Темат. вип. № 1. 426 с.

8. Морозов А. В. Креативная педагогика и психология [Текст]. / В. Морозов, Д. В. Чернилевский. М.: Академический Проект, 2004. 560 с.

9. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості: навч. посіб. / В. Рибалка. К.: ІЗМН, 1996. 236 с.

10. Саєнко Т. Формування творчої активності майбутнього вчителя / Тетяна Саєнко // Рідна школа. 2007. № 9. С. 22-24.

11. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості / С. О. Сисоєва. К., 2006. 346 с.

Анотація

креативність педагогічний професійний здібність

Вимоги, що висуваються особистістю й суспільством до результатів освіти, визначили необхідність кардинальних змін як у змісті освіти, так й у педагогічних технологіях. Ці вимоги й цілі реалізуються в креативному підході, здійснюваному у вищій професійній освіті. Головною метою формування креативності майбутнього вчителя є забезпечення відповідності рівня креативності сучасного педагога потребам особистості й педагогічної професійної діяльності, що динамічно змінюється; підготовка фахівця-професіонала з високим рівнем загальної культури, розвиненими здібностями до комунікації, емпатії й інтуїції, стрижневою характеристикою професійної компетентності якого є креативна спрямованість особистості.

Ключові слова: педагогічна креативність, креативна педагогіка, інноваційна освіта, креативна діяльність.

Аннотация

Требования, предъявляемые личностью и обществом к результатам образования, определили необходимость кардинальных изменений, как в содержании образования, так и в педагогических технологиях. Эти требования и цели реализуются в креативном подходе, осуществляемом в высшем профессиональном образовании. Главной целью формирования креативности будущего учителя является обеспечение соответствия уровня креативности современного педагога потребностям личности и педагогической профессиональной деятельности, которая динамично меняется; подготовка специалиста- профессионала с высоким уровнем общей культуры, развитыми способностями к коммуникации, эмпатии и интуиции, стержневой характеристикой профессиональной компетентности которого является креативная направленность личности.

Ключевые слова: педагогическая креативность, креативная педагогика, инновационное образование, креативная деятельность.

Summary

The demands made by the individual and society on the results of education determined the need for fundamental changes, both in the content of education and in pedagogical technologies. These requirements and goals are realized in the creative approach, carried out in higher professional education.

The main goal of forming the future teacher's creativity is to ensure that the level of creativity of a modern teacher corresponds to the needs of the individual and the pedagogical professional activity that is dynamically changing;

Training specialist with a high level of general culture, developed abilities for communication, empathy and intuition, the core characteristic of professional competence is the creative direction of the personality.

Keywords: pedagogical creativity, creative pedagogy, innovative education, creative activity.

Размещено на Allbest.ru