Особливості впливу профільного навчання на вибір старшокласниками сфери майбутньої професійної діяльності

Постановка проблеми. Найбільш значущою якістю в структурі особистості старшокласників є їхня спрямованість у майбутнє, самовизначення і вибір майбутнього професійного шляху. Це прагнення визначити місце в житті, очікування свого майбутнього й бажання стати учасником майбутніх життєвих звершень, які вони уявляють яскравим, насиченим важливими подіями і великими звершеннями. У спрямованості в майбутнє зосереджене ставлення старшокласника до навколишньої дійсності, до інших людей і до самого себе. При цьому об'єктивно задана потреба в зв'язку із закінченням загальноосвітньої школи обов'язкового включення у недалекому майбутньому в певну соціально-професійну групу актуалізує в них потребу професійного самовизначення. Підсилюються ці процеси і завдяки специфіці профільного навчання і заданою ним сферою майбутньої професійної діяльності. Це спонукає учнів до самопізнання, оцінки вимог майбутнього середовища праці та самооцінки, які в поєднанні з бажаннями і можливостями дитини складають основу її готовності до майбутнього самостійного життя та професійної праці.

Зазначимо, що саме у віці ранньої юності бере свій початок становлення свідомого ставлення особистості до свого минулого, теперішнього та найближчого професійного майбутнього. Це ставлення до свого теперішнього «Я» і майбутнього «Я у майбутній професії», які виступають підґрунтям для систематизації й узагальнення уявлень старшокласника про себе та професійний світ у цілому, його закони і вимоги, особистісну та соціальну готовність до майбутнього життя та професійної праці, які є необхідною умовою і важливим фактором професійного самовизначення. Активізуються ці процеси завдяки розвитку в юнаків і дівчат рефлексивної здатності розмірковувати над своїм внутрішнім станом та сформованими в них на попередніх етапах вікового розвитку вміннями аналізувати вчинки інших людей, події і явища навколишнього світу, оцінку їх і своє ставлення до них.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійного самовизначення особистості ґрунтується та висвітлюється на основі теоретичних положень К. Абульханової-Славської, І. Булах, Д. Леонтьєва, С. Максименка та ін. щодо психологічного майбутнього особистості як проектування себе в далеке і найближче тимчасове майбутнє та зони найближчого розвитку як особливого і реального соціопсихологічнго простору прогнозування становлення особистості у дитячому віці. Крім цього, у психологічній науці існує ряд підходів щодо виділення в структурі готовності старшокласників до професійного самовизначення окремих компонентів і показників: у дослідженні І. Бушай ними є когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий; структурна побудова готовності особистості до професійної діяльності

В. Семиченко представлена операційною, функціональною й особистісною готовністю; в «Я-концепції», розробленій Р. Бернсом самооцінка й професійні домагання характеризують самосвідомість людини, її мотиваційну і когнітивну складову, які представляють динамічний, оцінний та емоційний характер уявлень особистості про себе й спонукають індивіда до певної поведінки. [1; 2; 3; 5; 7],

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є розкриття особливостей та детермінант процесу виникнення та становлення готовності старшокласників до професійного самовизначення в умовах профільного навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Період раннього юнацького віку є одним із найважливіших етапів формування соціально-професійного статусу молодої людини, оскільки саме в цей час відбувається накопичення в процесі профільного навчання початкових професійних знань, вмінь і досвіду діяльності у визначеній сфері професійної праці людини. Тому майбутня професія, яку обирають старшокласники, є не лише об'єктивно заданою нормативними документами в сфері освіти діяльністю, але й сферою прояву її особистісних якостей, ставлень, де майбутнє постає у формі відповіді на запитання «Хто я? Що я можу зробити, щоб стати тим, ким я хочу бути?». Це спонукає юнаків і дівчат до самовдосконалення і саморозвитку в рамках обраної або ж бажаної професії.

Наголосимо, в «концепції часу життя і часу особистості» (К. Абульханова-Славська ) психологічна (часова), особистісна і життєва перспектива є ключовими поняттями, які розкривають сутність і перспективи розвитку особистості як процесу оволодіння нею часом. При цьому психологічне майбутнє це когнітивна здатність передбачати майбутнє, прогнозувати його, уявляти себе в ньому, вміння створювати перспективу власного майбутнього, планувати його, бачити себе майбутньому, працювати над реалізацією сформованих уявлень, самовдосконалюватися. Особистісна перспектива містить у собі не лише когнітивну здатність передбачати майбутнє, але й цілісну готовність до нього в теперішньому, установку на майбутнє. Ця перспектива, наголошує К. Абульханова-Славська, відкривається за умови наявності в особистості здібностей як майбутніх можливостей. Життєва перспектива - це не лише майбутні цілі, цінності, але й темп життя, розвитку, активності особистості. Звичайно, наголошує вчена, творення життєвих перспектив відкриває також і суб'єктивно-психологічну перспективу, але вона (устремління в майбутнє, його усвідомлення) ще не підтверджує і не розкриває потенціал розвитку, тобто життєвої перспективи (наприклад у підлітків). При цьому праця, професія виступають найголовнішою умовою самовизначення особистості, формуванням її особистісної позиції [1, с. 140].

Щодо сутності положення зони найближчого розвитку як особливого і реального соціопсихологічнго простору прогнозування становлення особистості у дитячому віці, то це чітко окреслено в працях

С. Максименка. Вчений стверджує, що цілісність може бути досліджена адекватно, якщо реально вивчатиметься процес її виникнення і становлення, а не певний результат (post faktum) [7, с. 157]. Сама діяльність дослідника (того, хто прогнозує) має складатися з таких основних компонентів як: діагностика (психологічна, соціально-психологічна, біологічна, генетична), проектування-реконструкція, проектування- перспектива, моделювання. Ці частини, на думку С. Максименка, є послідовними у часі, кожна наступна слугує підґрунтям попередньої. Так, багатокомпонентна система діагностики забезпечує проектування-реконструкцію. Мається на увазі своєрідний екскурс дослідника у минуле особистості. Головна мета цього руху полягає у встановленні основних генетико-динамічних тенденцій розвитку. Віднайдені тенденції слід розглядати як базисні для проектування-перспективи [6].

Обґрунтовані К. Абульхановою-Славською положення перспектив розвитку особистості та доведена С. Максименком необхідність адекватної багатокомпонентної системи діагностики процесу виникнення і становлення цілісності особистості дають змогу стверджувати, що рівень домагань старшокласника творить перспективу власного професійного майбутнього, а самооцінка цілісну готовність до нього в теперішньому. При цьому особливу увагу варто приділяти виникненню і становленню готовності старшокласників до професійного самовизначення в період їх навчання у 10-11 класі. У структурі цієї готовності рівень домагань задає перспективу власного професійного майбутнього через сформовані у неї в процесі оцінювання і самооцінювання цілі (ідеальна, актуальна, реальна), які адекватно оцінюються й узгоджуються в межах обраного навчального профілю і пов' язаної з ним професійної сфери .

Щодо професійного самовизначення в межах конкретного профілю навчання, то наголосимо, що соціальна ситуація розвитку старшокласника визначається на сьогодні специфікою профільного навчання, зміст якого тісно переплітається з визначеною сферою професійної діяльності людини і заданим комплексом особистісно-професійних вимог, необхідних для досягнення в майбутньому професійної майстерності на конкретному робочому місці. Структура та особливості профільного навчання старшокласників визначені нормативними документами нашої держави і, зокрема, Концепцією профільного навчання в старшій школі. Таке навчання відрізняється від традиційного тим, що учень переходить у старших класах від загальноосвітнього навчального змісту до більш конкретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, концентрацію навчальної діяльності навколо визначеної групи професій, які зумовлюються суспільним розподілом праці, містять знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво [11].

«Охоплення сучасних старшокласників системою профільного навчання, як формою диференційованого навчання, передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для їх навчання відповідно до професійного самовизначення ...» [11, с. 5]. Таким чином розгортання профільного навчання має на меті створити сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, формування у них орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної праці. Така орієнтація на сферу професій досягається завдяки зв'язку кожного навчального профілю з майбутньою професійною діяльністю. У процесі оволодіння змістом навчального профілю старшокласник обов'язково ознайомлюється з професіями, пов'язаними з певним начальним профілем, набуває первинного досвіду виконання професійних функцій, оволодіває початковими професійними знаннями та вміннями.

Означений вище взаємозв'язок напрямів профільного навчання та видів професійної діяльності людини чітко прослідковується з допомогою класифікації професій Є. Клімова [4], які він розподілив на п'ять груп залежно від мети діяльності, предмету, знарядь та умов праці. Такими групами професій залежно від предмету праці є: «людина-людина» (соціономічні), предметом праці представників професій цього типу є окремі люди чи групи людей, колектив, громада, військовий підрозділ, клас тощо; «людина-техніка» (технологічні), предметом праці представників професій цього типу є технічні об'єкти, механізми, машини, агрегати, транспортні засоби; «людина-природа» (біонічні), представники цього типу професій мають справу з тваринним і рослинним світом, мікроорганізмами, об' єктами неживої природи; «людина-знакова система» (сігномічні), представники цього типу професій мають справу зі знаками, цифрами, текстами, звуковими сигналами, кодами, картами, схемами, формулами, природними і штучними мовами; «людина-художній образ» (автономічні), представники цього типу професій мають справу з тактами художнього відображення дійсності, предметами мистецтва, технічна естетика, скульптура, музика [4, с. 51-58].

Слід зазначити, стверджує В. Синявський, що згруповані Є. Клімовим в такий спосіб професії фактично можна розглядати як загальні профілі навчання. За даними типами професій профілі навчання можна розділити таким чином: «людина-людина» - гуманітарний, лінгвістичний, філологічний, історичний, правознавчий, педагогічний тощо; «людина-техніка» - технічний, технологічний, інформаційний, виробничий та ін.; «людина- природа» - природничий, хіміко-біологічний, медичний, екологічний, сільськогосподарський та ін.; «людина- знакова система» - фізико-образотворчий, інформаційний тощо; «людина-художній образ» - естетичний, музичний, театральний, хореографічний тощо [9, с. 148-149].

Відзначимо також, що профіль навчання, відповідно до «Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі» охоплює базові та профільні навчальні предмети і курси за вибором. Перші з них становлять інваріантну складову змісту освіти і є обов'язковими для всіх профілів. До профільних належать ті, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі). Вони обов'язкові для учнів, які обрали певний навчальний профіль, вивчаються поглиблено і за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності забезпечують прикладну його спрямованість. Основні функції курсів за вибором, які входять до складу профілю навчання, мають на меті поглибити та розширити зміст профільних предметів для забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових і профільних предметів та курсів за вибором. Цим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму [10].

Для прикладу такого взаємозв' язку розглянемо технологічний напрям профільного навчання. Цей напрям тісно пов' язаний з робітничими професіями та професіями інженерно-технічного спрямування, які за класифікацією Є. Клімова належать до групи професій «людина-техніка». Тут предметом професійної праці людини виступає техніка (технічні машини, преси, станки та механізми, сільськогосподарська та промислова техніка, пристрої, обладнання тощо) і ці професії, на думку В. Синявського, висувають значні вимоги до технічного і оперативного мислення, просторової уваги, точності і координації рухів, розподілу і переключення уваги, оперативної і довготривалої пам'яті, окоміру, емоційної стійкості, спостережливості та витримки [8, с. 28]. Також вони передбачають володіння людиною необхідними професійними знаннями та вміннями, основу для яких складають профільні навчальні предмети. Ними, наприклад, для цієї сфери є креслення, технологія обробки матеріалів і виробництво різноманітних предметів, товарів широкого житу, інструментів і обладнання.

Загалом, здатність людини до особистісного самовдосконалення, на думку Є. Клімова, формування світоглядної позиції життєдіяльності та виявлення своєї соціальної позиції, вибір професійного майбутнього стають головними потребами особистості юнацького віку. Таку «професійно-типову картину світу», як найважливішу частину свідомості та самосвідомості особистості яка регулює її повсякденну поведінку, породжує певний образ професії людини, оскільки «в ній вона знаходить те, що відповідає сенсу її душі та образу думок» [4, с. 19].

Таким чином, професійне самовизначення особистості є одночасно процесом і результатом її загального професійного розвитку як суб'єкта майбутньої професійної діяльності. Результатом такого розвитку у вік ранньої юності є психологічна готовність до професійного самовизначення, яка свідчить про самостійний вибір старшокласником свого професійного шляху, мети, цінностей і моральних норм у майбутній професії та пов'язаного з нею способу життя. Одночасно сформованість такого новоутворення є критерієм прояву ефективності розвитку цього тривалого і складного процесу в старшому шкільному віці. Завершується він лише тоді, коли у старшокласника на основі адекватної самооцінки і реалістичного рівня домагань сформується позитивне ставлення до себе як до суб'єкта майбутньої професійної діяльності, що передбачає готовність до ефективної в майбутньому професійної діяльності та самореалізації у ній. Досягається це завдяки новому типу провідної діяльності, якою у вік ранньої юності є професійно-орієнтована, зміст якої розкривається через специфіку профільного навчання. Така діяльність підпорядковує собі всі інші види активності старшокласника і спрямовує її на усвідомлення ними майбутніх професійних актуальних, реальних та ідеальних цілей.

На основі вищезазначеного можна стверджувати, що специфіка професійно-орієнтованої діяльності учнів сучасної старшої школи формується у них на основі адекватної самооцінки минулого і теперішнього. А реалістичне уявлення про власне професійне майбутнє фокусуються в адекватному й усвідомленому реалістичному рівні домагань. Забезпечує це інтенсивний розвиток у старшокласників теоретичного мислення, яке дозволяє аналізувати та усвідомлювати зростаючі вимоги соціального середовища, вирішувати актуальні протиріччя на достатньому для цього віку теоретичному рівні. Досвід вирішення таких протиріч накопичується і трансформується в систему поглядів і переконань юнаків і дівчат про явища і події об'єктивного світу і професійного життя людини. Це досвід достатньо структурований, стійкий і представлений на основі результатів оцінки в уявленні про своє минуле, теперішнє і майбутнє.

Тому сформоване в ранній юності уявлення про своє «Я-минуле» і «Я-теперішнє» регулює і визначає «Я- майбутнє», яке пов'язане з майбутньою професією і місцем у світі професій. Це оволодіння часом (за К. Абульхановою-Славською) та простором (За С. Максименком зоною найближчого розвитку) призводить до зміни регуляції активності особистості (за І. Бехом) із зовнішнього контролю (зі сторони оточуючих) у самоконтроль. Забезпечує це інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку абстрактного, узагальнюючого та критичного мислення. А розвинені можливості пізнання (аналіз і синтез) дають змогу старшокласникам оперувати науковими поняттями та усвідомлювати факти оточуючої дійсності. Також вдосконалена в цьому віці спостережливість, здатність помічати в об' єктах суттєві зовнішні відмінності й ознаки, точніше й об'єктивніше їх відображати, розвинені процеси самопізнання і самоспостереження (за власними діями, поведінкою, переживаннями, думками) дають змогу юнакам і дівчатам поринути у власний внутрішній світ й усвідомити свої переживання, мрії, надії і сподівання. Це врешті-решт призводить до становлення відповідного рівня домагань, тих перспективних цілей (актуальних, реальних та ідеальних), складність яких вони бажають зреалізувати в майбутньому і, насамперед, через обрану ними професію.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Отже, соціальна ситуація розвитку особистості раннього юнацького віку визначається специфікою профільного навчання, яке актуалізує потребу професійного самовизначення у сфері визначених його змістом професій. При цьому в період розвитку професійного самовизначення у 8-9 класах загальноосвітньої школи формується готовність до вибору профілю навчання, а в період навчання учнів у 10-11 класах відбувається уточнення майбутнього соціально- професійного статусу в межах визначеної навчальним профілем сфери професійної діяльності. В цей час формуються професійні домагання і самооцінка особистості у визначеній навчальними планами та програмами профільного навчання (інваріантна та варіативна складова навчальних планів, курси за вибором, самостійні дослідницькі та предметно-практичні види праці, підготовка до незалежного тестування тощо) галузі професійної діяльності людини. А результатом цієї активності старшокласника виступає його готовність до професійного самовизначення і початок формування необхідних для обраної професії професійно-важливих якостей.

Специфіка соціальної ситуації розвитку старшокласника й визначення професійно-спрямовану діяльність провідною в ранній юності дають змогу прийти до висновку про те, що головним новоутворенням в юнаків і дівчат, які забезпечують їх особистісне становлення, є спрямованість у майбутнє. Згадану спрямованість можна представити у формі «трикутника професійного самовизначення», в якому узгоджується рівень домагань, самооцінка і готовність старшокласника до професійного самовизначення. В даному трикутнику динаміка становлення самооцінки старшокласника задається через оцінку вимог обраної або ж бажаної професії та рівня домагань в конкретній сфері професійної діяльності. І тут когнітивна (рівень розвитку системи знань старшокласників про себе та вимоги обраної професії, адекватна самооцінка), мотиваційна (професійні переваги юнаків і дівчат за ступенем їх привабливості) і діяльнісна (розвиток наполегливості та прагнення до успіху у визначеній навчальним профілем сфері професійної діяльності) компонента структури готовності старшокласника до професійного самовизначення визначають ефективність та результативність перебігу процесу його професійного самовизначення. При цьому критеріями ефективності цього процесу виступає когерентність (узгодженість) та дивергенція (неузгодженість) його складових. Саме в цьому й розкриваються психологічні особливості становлення самооцінки та рівня домагань особистості в ранньому юнацькому віці, які виступають в якості детермінант їх професійного самовизначення. Крім того рівень домагань старшокласника в структурі професійного самовизначення складає мотиваційну основу цього процесу, перспективу власного професійного майбутнього, а самооцінка когнітивну здатність передбачати майбутнє, прогнозувати його, уявляти себе в ньому. Ці особистісні конструкти формують у структурі згаданої вище готовності діяльнісну складову, яка задає зміст предметно-практичної діяльності старшокласника професійної спрямованості в середовищі профільного навчання.

Список використаних джерел

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. - М. : Мысль, 1991. -299 с.

2. Бернс Р. Развитие Я - концепции и воспитание : [пер. с англ.] / общ. ред., вступ. ст. В. Я. Пилиповского. - М. : Прогресс, 1986 - 420 с.

3. Булах І. С. Психологія особистісного зростання підлітка : монографія / І. С. Булах. - Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. - 340 с.

4. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения : учеб. пособ. [для студентов вузов] / Е. А. Климов. - Ростов н/Д. : Феникс, 1996. - 512 с.

5. Леонтьев Д. А. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего / Д. А. Леонтьев, Е. В. Шелобанова // Вопр. психологии. - 2001. - № 1. - С. 57-65.

6. Максименко С. Д. Прогнозування розвитку особистості як наукова проблема / С. Д. Максименко // Наук. вісн. Миколаїв. держ. пед. ун-ту ім. В. О. Сухомлинського; Серія. Психолог. науки. - Миколаїв : Іліон, 2010. - Т. 2, вип. 5. - С. 3-19.

7. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі. У 2 т. Т. 1. Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології / С. Д. Максименко. - Київ : Ваклер, 2002. - 314 с.; Т. 2 Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. - Київ : Ваклер, 2002. - 329 с.

8. Основи професіографії / С. Я. Карпіловська, В. В. Синявський, Б. О. Федоришин. - Київ : МАУП, 1997. - 146 с.

9. Професійна орієнтація старшокласників: теорія і практика: наук.-метод. посіб. [для пед. працівників] / за ред. О. В. Мельника. - Київ : Четверта хвиля, 2009. - 223 с.

10. Рибалка В. В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників : дис. ... д-ра психолог. наук : 19.00.07 - Пед. і вікова психологія / В. В. Рибалка. - Київ : Ін-т пед. і психолог. проф. освіти АПН України, 1998. - 446 с.

11. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школі» (№ 10/13 від 25.09.03 р.).

12. Семиченко В. А. Психология личности : модульный курс [лекции, практ. занятия, задания для самост. работы] для преподавателей и студентов / В. А. Семиченко. - Киев : Изд. Ешке О. М., 2001. - 427 с.

References

1. Abul'hanova-Slavskaja K. A. Strategija zhizni / K. A. Abul'hanova-Slavskaja. - M. : Mysl', 1991. - 299 s.

2. Berns R. Razvitie Ja - koncepcii i vospitanie : [per. s angl.] / obshh. red., vstup. st. V. Ja. Pilipovskogo. - M. : Progress, 1986 - 420 s.

3. Bulah I. S. Psyhologija osobystisnogo zrostannja pidlitka : monografija / I. S. Bulah. - Kyi'v : NPU im. M.P. Dragomanova, 2003. - 340 s.

4. Klimov E. A. Psihologija professional'nogo samoopredelenija : ucheb. posob. [dlja studentov vuzov] / E. A. Klimov. - Rostov n/D. : Feniks, 1996. - 512 s.

5. Leont'ev D. A. Professional'noe samoopredelenie kak postroenie obrazov vozmozhnogo budushhego /

D. A. Leont'ev, E. V. Shelobanova // Vopr. psihologii. - 2001. - № 1. - S. 57-65.

6. Maksymenko S. D. Prognozuvannja rozvytku osobystosti jak naukova problema / S. D. Maksymenko // Nauk. visn. Mykolai'v. derzh. ped. un-tu im. V. O. Suhomlyns'kogo; Serija. Psyholog. nauky. - Mykolai'v : Ilion, 2010. - T. 2, vyp. 5. - S. 3-19.

7. Osnovy profesiografii' / S. Ja. Karpilovs'ka, V. V. Synjavs'kyj, B. O. Fedoryshyn. - Kyi'v : MAUP, 1997. - 146 s.

8. Profesijna orijentacija starshoklasnykiv: teorija i praktyka: nauk.-metod. posib. [dlja ped. pracivnykiv] / za red. O. V. Mel'nyka. - Kyi'v : Chetverta hvylja, 2009. - 223 s.

9. Rybalka V. V. Osobystisnyj pidhid u profil'nomu navchanni starshoklasnykiv : dys. ... d-ra psyholog. nauk : 19.00.07 - Ped. i vikova psyhologija / V. V. Rybalka. - Kyi'v : In-t ped. i psyholog. prof. osvity APN Ukrai'ny, 1998. - 446 s.

10. Rishennja kolegii' Ministerstva osvity i nauky Ukrai'ny «Pro zatverdzhennja Koncepcii' profil'nogo navchannja v starshij shkoli» (№ 10/13 vid 25.09.03 r.).

11. Semichenko V. A. Psihologija lichnosti : modul'nyj kurs [lekcii, prakt. zanjatija, zadanija dlja samost. raboty] dlja prepodavatelej i studentov / V. A. Semichenko. - Kiev : Izd. Eshke O. M., 2001. - 427 s.

Размещено на Allbest.ru