Зміст та структура курсу "Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст та структура курсу «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу»

Актуальність проблеми. Бурхливий розвиток інформаційно-комунікативних технологій та вимоги, які ставить сучасний ринок перекладацьких послуг, суттєво змінили роботу перекладачів, професійну діяльність яких не можливо уявити без застосування технологій. Такий стан речей є закономірним, адже посилення глобалізаційних процесів, що охопили весь світ, спричиняє постійне зростання обсягів письмового перекладу. Впоратися з великою кількістю перекладів за короткий проміжок часу та без суттєвої втрати якості можливо лише за умови використання систем автоматизації перекладу, які, відповідно, повинні стати одним з компонентів структури фахової підготовки перекладача. Усе це свідчить про актуальність праць, присвячених розробці методики навчання сучасних перекладацьких технологій.

Аналіз досліджень і публікацій свідчить про те, що на сьогодні вже почали з'являтися праці, присвячені дослідженню сучасних перекладацьких технологій. Зокрема вивчалися: модель та організаційно-педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів для аграрної галузі [4], педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами сучасних інформаційних технологій [3] тощо. Проведені дослідження, безумовно, значною мірою сприяли розв'язанню поставленої проблеми, проте очевидним є те, що потреба подальшої розробки теоретичного підґрунтя запровадження технологій до структури підготовки перекладачів зберігається, зокрема це стосується розробки теоретичних засад курсу із систем автоматизації перекладу, а саме визначення його структури та змістового наповнення.

Мета статті полягає в розкритті структури та змістового наповнення курсу «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу».

Виклад основного матеріалу. Мета курсу «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу» полягає у розвитку навичок та вмінь письмового перекладу разом з формуванням навичок і вмінь використання систем автоматизації перекладу. У попередніх працях [1; 2] нами було визначено оптимальну кількість систем автоматизації перекладу (САТ-програм) для використання в процесі підготовки перекладачів (три програми) та встановлено, які саме САТ-програми доцільно включити до курсу «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу», а саме: SDL Trados, MemoQ, Memsource.

Саме тому наступним кроком нашого дослідження стало детальне вивчення згаданих програм з метою встановлення опцій, які мають бути засвоєні студентами.

Відібрані системи автоматизації перекладу мають потужний функціонал з величезною кількістю опцій. Очевидним є те, що та обмежена кількість годин, яку має більшість перекладацьких відділень, не дозволяє вивчити кожну окрему програму автоматизації перекладу досконало, проте це і не становить мету розробленого курсу. Як відомо, кожна програма має такі опції, які використовуються частіше, та такі, що використовуються не часто, а тому першочерговим нашим завданням було визначити базовий функціонал обраних САТ-програм та навчити студентів користуватися саме ним, що, у свою чергу, створить сприятливе підґрунтя для самостійного засвоєння решти функцій, якщо з'явиться така необхідність.

Проаналізувавши керівництва користувача з усіх трьох програм [6; 7; 10], а також практичні посібники, розроблені компанією SDL [8; 9], ми дійшли висновку, що до змісту курсу необхідно включити такі тематичні блоки (ТБ): ТБ 1 - переклад документів різних форматів засобами SDL Trados, MemoQ, Memsource (нами було обрано найрозповсюдженіші формати: Word, Excel, Power Point, pdf); ТБ 2 - створення термінологічних баз засобами SDL Trados, MemoQ, Memsource та керування ними; ТБ 3 - створення баз пам'яті перекладів на основі попередньо перекладених документів (alignment) засобами SDL Trados, MemoQ, Memsource та керування ними; ТБ 4 - реалізація перекладацького проекту в системі SDL Trados, MemoQ, Memsource.

Наступним кроком став розподіл інформації спеціалізованого курсу «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу» за навчальними годинами. Оскільки проведення експериментального навчання планувалося для студентів п'ятого та шостого курсів перекладацького й філологічного відділень, на нього, відповідно, виділялася різна кількість годин, що давало змогу перевірити декілька варіантів введення тематичних блоків та з'ясувати оптимальну кількість аудиторних годин.

Усього нами було запропоновано три варіанти розподілу навчальної інформації. У табл. 1 подано розподіл інформації за варіантом навчання А із зазначенням кількості годин та розподілом контрольних робіт. Цей варіант розрахований на 48 навчальних годин та реалізується упродовж двох семестрів (по 24 години у кожному).

Таблиця 1. Розподіл інформації спеціалізованого курсу «Сучасні перекладацькі технології'. Системи автоматизації' перекладу» за тематичними блоками та заняттями (за варіантом навчання А)

Як випливає з табл. 1, перший семестр відводиться для засвоєння програми автоматизації перекладу SDL Trados, що, на нашу думку, є цілком логічним і доцільним, адже SDL Trados є лідером ринку, а розроблена компанією програма містить надзвичайно велику кількість доступних для користування опцій. Відповідно до запропонованої програми навчання спочатку студенти знайомляться з інтерфейсом програми та найпростішими кроками, такими як створення бази пам'яті перекладів, завантаження файлу формату Word до системи та робота із завантаженим файлом в режимі Editor. Потім студенти переходять до перекладу текстів, розміщених у файлах інших форматів. З цією метою було обрано найрозповсюдженіші формати, а саме: Excel, Power Point та pdf. Робота з файлами цих форматів в режимі Editor лише незначною мірою відрізняється від роботи з файлами формату Word, а тому студенти водночас закріплюють усі ті опції, яких вони навчились, працюючи з документами у форматі Word, а також додатково вивчають нові доступні опції. Наступний етап навчання присвячений навчанню роботи з термінологічними базами: студенти мають навчитися їх створювати (зокрема з глосаріїв у форматі Excel), а також керувати ними (додавати / вилучати терміни, проводити імпорт/експорт даних тощо). По завершенні роботи з термінологічними базами студенти переходять до створення баз пам'яті перекладів на основі попередньо перекладених документів (alignment), ця опція дозволяє використовувати попередньо перекладені документи у подальшому, завдяки створенню на їх основі баз пам'яті перекладів. На завершальному етапі вивчення системи автоматизації перекладу SDL Trados студентам пропонується реалізувати перекладацький проект її засобами. Це завдання об'єднує використання практично всіх опцій, які студенти вивчили упродовж попередніх занять, дозволяє наочно побачити функціонування та роль програми при виконанні перекладацького проекту та моделювати перекладацьку діяльність.

Варіант навчання Б розрахований на 24 години та реалізується упродовж одного семестру (табл. 2). Фактично це - концентрований різновид варіанта навчання А, оскільки кількість тематичних блоків, їх порядок введення й змістове наповнення, а також порядок введення програм автоматизації перекладу є ідентичними, проте кількість годин на їх опрацювання студентами є рівно вдвічі меншою.

Таблиця 2. Розподіл інформації спеціалізованого курсу «Сучасні перекладацькі технології'. Системи автоматизації' перекладу» за тематичними блоками та заняттями (за варіантом навчання Б)

З табл. 2 видно, що однією з найсуттєвіших відмінностей цього варіанта від варіанта А є введення тематичного блоку 1 (переклад документів форматів Word, Excel, Power Point та pdf) протягом одного заняття. Доцільність такого введення очевидна, адже виконання перекладу документів різних форматів засобами систем автоматизації перекладу є дуже подібним, і фактично виконання завдань з перекладу документів низки форматів перш за все виконує функцію повторення матеріалу з метою його закріплення, адже опції програм, що використовуються в процесі перекладу текстів різних форматів, є базовими, а відповідно, мають надзвичайно важливе значення.

Навчання систем автоматизації перекладу не є чимось новим в зарубіжній методиці викладання перекладу. Як відомо, курси, присвячені вивченню САТ-програм, входять до структури підготовки перекладачів у багатьох університетах розвинутих закордонних країн. Зважаючи на надшвидкий розвиток технологій в цілому і перекладацьких технологій зокрема, сучасні зарубіжні дослідники [5] почали говорити про доцільність навчання студентів не стільки користування конкретними САТ-програмами, скільки загальних навичок та вмінь у сфері перекладацьких технологій. Саме тому доцільно було б спробувати організувати процес навчання студентів САТ-програм таким чином, аби сформувати уявлення про те, що такі програми від різних виробників мають більше спільного, аніж відмінного таким чином створивши максимально сприятливі умови для формування загальних навичок та вмінь користування згаданими програмами, які б легко переносилися на виконання проектів засобами інших схожих програм. На наш погляд, досягти цього можна, змінивши структуру подачі матеріалу, запропоновану у варіантах А і Б, таким чином, аби студенти працювали певний проміжок часу не з однією програмою автоматизації перекладу, а скоріше протягом певного проміжку часу вивчали основні опції програм на прикладі кількох програм. Продемонструємо такий варіант розподілу навчальної інформації за курсом «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу» у табл. 3.

Таблиця 3. Розподіл інформації спеціалізованого курсу «Сучасні перекладацькі технології. Системи автоматизації перекладу» за тематичними блоками та заняттями (за варіантом навчання В)