Використання розрахунково-графічних робіт з фізики в професійній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147.88

Використання розрахунково-графічних робіт з фізики в професійній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів

Чижська Т.Г.

У статті розглянуто питання використання розрахунково-графічних робіт з фізики в професійній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів. Наведено приклад завдання графічно-розрахункової роботи.

Ключові слова: професійна підготовка, розрахунково-графічна робота, навчання студентів, розрахункова компетентність.

Chizhska T.G., Podlasov S.O.

USING SETTLEMENT AND GRAPHIC WORKS IN PHYSICS IN TRAINING STUDENTS OF HIGHER TECHNICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS

The article discusses the use of settlement and graphic works on physics in the training of students of technical higher educational institutions. Example tasks of settlement and graphic works shown. The authors believe that the settlement and graphic works in physics course in higher technical educational institutions train students not only to study further, but also to research, provide an opportunity to learn how to build and execute results of depending graphics.

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті, Державної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття), Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту" основною метою вищої освіти визначено підготовку кваліфікованого компетентного фахівця, конкурентоспроможного на ринку праці, який орієнтується в суміжних галузях знань, готовий до постійного професійного зростання. Проблема модернізації освітнього процесу тісно пов'язана з упровадженням у систему освіти компетентнісного підходу та формуванням професійних компетентностей, однією з яких є дослідницька. У Великій Хартії університетів проголошено принцип невіддільності досліджень від навчання: викладання та дослідницька робота в університетах мають бути неподільні для того, щоб навчання в них відповідало постійно змінюваним потребам і запитам суспільства, науковим досягненням [1]. Закон України "Про вищу освіту" [2] також визначає, що наукова діяльність у вищих навчальних закладах є невід'ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. А одними із важливих шляхів забезпечення наукової діяльності вищих навчальних закладів є безпосередня участь учасників навчально-виховного процесу в науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах та організація наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів, науково-дослідних, курсових, дипломних та інших робіт учасників навчально-виховного процесу.

Вищі технічні навчальні заклади відіграють важливу роль у підготовці майбутніх фахівців у різних галузях інженерії. Підготовку інженера починають з освоєння ним базових фундаментальних дисциплін, таких як математика, фізика, хімія. Математика - це необхідний інструмент, засіб, без якого не можна отримати знання не тільки з фундаментальних дисциплін, а й компетентності, необхідні інженеру для роботи з використанням сучасних технологій. А фізика і хімія дають знання, необхідні для подальшого оволодівання спеціальними дисциплінами, тобто є пропедевтичними курсами для отримання конструкторських та технологічних знань. Важливість курсу фізики в підготовці інженерів зумовлена тим, що вивчення предмета не тільки поповнює загальнонаукові знання, а й поглиблює розуміння ними фізичних властивостей різних матеріалів, що використовуються в технологічному устаткуванні; дає базові знання для подальшого ознайомлення з основами технологічних процесів.

Однією з основних видів діяльності фахівця-інженера є розрахунки різних видів. Цей вид діяльності потребує не тільки фахових знань, а й сформованої розрахункової компетентності. Саме в курсі загальної фізики необхідно використовувати розрахунково-графічні роботи. Це дає змогу:

- дати студенту можливість побачити не окрему фізичну задачу, а комплексну, що дозволяє формувати дослідницьку компетентність;

- підготувати студента до розрахункових проектів наступних курсів, таких як опір матеріалів, теоретична механіка, теорія машин та механізмів, електротехніка тощо;

- навчити студента застосовувати теоретичні знання в практичній площині;

- навчити студента працювати з літературою, як з підручниками, так і з довідниками;

- визначати стратегію й тактику при розв'язуванні практичних задач та інших проблем;

- орієнтуватися в потоці наукової і технічної інформації відповідно до профілю спеціалізації (в галузі теплотехнічного обладнання, автоматизації теплових процесів, машино- та приладобудування тощо);

- сприяти оволодінню досвідом самостійної пізнавальної діяльності, а також стимулювати розвиток умінь, які спонукають до самостійного пошуку необхідної інформації, здобуванню і поглибленню знань.

Актуальним є питання побудови курсу фізики, який максимально враховував би професійні знання, вміння і навички, необхідні майбутнім фахівцям.

Досвід показує, що для професійної спрямованості навчання необхідно:

- добирати матеріал, орієнтований на професійні знання;

- формувати мотиваційну сферу, опиратись на життєвий досвід студентів;

- розв'язувати прикладні завдання;

- формувати адекватні уявлення про майбутню професійну діяльність [3].

Всю життєдіяльність людини, в тому числі і професійну, можна розглядати як неперервний процес постановки (формулювання), складання і розв'язування відповідних професійних задач. Тому одним із підходів у підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності при вивченні фізики, яка як наука є основою матеріального виробництва, може виступати задачний метод, суть якого полягає у використанні фізичних задач практичного спрямування. Для систематизації понять та знань ми і використовуємо розрахунково-графічні роботи в курсі фізики. У НТУУ "КПІ" на інженерних спеціальностях фізика вивчається два семестри. За робочою програмою в кожному семестрі маємо 54 години лекцій, 18 годин лабораторних занять та 18 годин практичних занять. Враховуючи, що за перший семестр студенти повинні прослухати та засвоїти такі розділи як механіка, молекулярна фізика та термодинаміка і електростатика, то практичних занять не вистачає не тільки на досконале вивчення всіх цих розділів, а навіть на поверхневе знайомство зі всіма темами. Так, за планом (див. табл. 1) ми маємо наступні теми занять.

Таблиця 1