Особливості інтегрованого підходу у процесі художньо-творчої діяльності особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості інтегрованого підходу у процесі художньо-творчої діяльності особистості

Долгих В. О.

У статті висвітлюються деякі аспекти інтегрованого підходу до процесу художньо-творчої діяльності дітей у позашкільних закладах освіти, зроблено спробу розкрити суть використання різних видів мистецтва, міждисциплінарний зв'язок живопису з дисциплінами гуманітарного циклу.

Ключові слова: інтегрований підхід, синтез мистецтв, міждисциплінарний зв'язок, художньо-творча діяльність, естетичний досвід, гармонізація особистості.

В статье освещаются некоторые аспекты интегрированного подхода к процессу художественно-творческой деятельности детей во внешкольных учебных заведениях, сделана попытка раскрыть суть использования различных видов искусства, междисциплинарная связь живописи с дисциплинами гуманитарного цикла.

Ключевые слова: интегрированный подход, синтез искусств, междисциплинарная связь, художественно-творческая деятельность, эстетический опыт, гармонизация личности.

In article some aspects of an integrated approach to process of is art-creative activity of children in out-of-school educational institutions are shined, attempt to open an essence of use of various art forms, interdisciplinary communication of painting with disciplines of a humanitarian cycle is made.

Keywords: an integrated approach, synthesis of arts, interdisciplinary communication, is art-creative activity, esthetic experience, harmonization of the person.

Постановка проблеми. В сучасних умовах подальшої демократизації суспільства непересічного значення набуває відображення загальнолюдських цінностей, національної духовної культури, зростання інтелектуального потенціалу людини в оточуючому соціумі. Осереддям етичних та естетичних поглядів, художньої культури та творчого потенціалу людини є мистецтво. Образотворче мистецтво є важливою складовою загальногуманітарної освіти сучасних школярів, так і в позашкільному художньо-творчому розвитку людини. художній творчий освіта

Науковий аспект проблеми художньо-творчого розвитку школярів досліджували Л. Виготський, С. Коновець, О. Костюк, В. Кузін, В. Курдашов, А. Лебедєва, С. Мелік-Пашаєв, Б. Неменський, О. Рудницька, П. Якобсон. Однак, слід зазначити, що аспекти художньо-творчого розвитку в позашкільній діяльності дітей з'ясовано недостатньо. Тому виникає потреба у подальшому вивченні і впровадженні інноваційних технологій і методик художньо-творчого розвитку дітей в позашкільній діяльності.

Аналіз останніх наукових праць з проблеми дослідження показав, що ще Аристотель зазначав, що заняття малюванням сприяє різнобічному розвитку дитини. Цю тезу підтримали класики античної думки Платон, Піфагор, Арістофан. Таким чином образотворче мистецтво має прадавні синкретичні коріння і є синтетичним саме по собі.

Проблема розвитку особистості засобами образотворчого мистецтва, а саме засобами малюнку, живопису, композиції привертали увагу художників-педагогів (П. Чистякова, Д. Кардовського, М. Реріха, І. Репіна, М. Фєшина, Б. Іогансона, М. Беди, М. Ростовцева, М. Кириченко та ін.).

Науковці наголошують, що саме образотворче мистецтво формує духовну сферу дитини, є підґрунтям культурного та різнобічного розвитку творчої особистості.

Л. Виготський назвав мистецтво «художньою концентрацією дійсності», яка залучає в коло соціального життя найбільш інтимні, індивідуальні сторони нашої особистості.

Необхідно зазначити що інтегрований підхід до процесу художньо-творчої діяльності особистості актуальний для їх всебічного культурного та духовного розвитку і має важливе значення для виховання, спеціалізації, соціалізації та адаптації в сучасному суспільстві.

Мета статті полягає у розкритті деяких аспектів інтегрованого підходу до художньо-творчого розвитку особистості вихованців на засадах моральності, самосвідомості, гуманістичного світогляду, соціально-ціннісних орієнтацій, художньо-творчого сприйняття дійсності у процесі позашкільної гурткової діяльності.

Виклад основного матеріалу.

Однією з форм суспільної свідомості є естетична свідомість як відображення естетичного ставлення людини до дійсності і вираження активного прагнення особистості до гармонії, досконалості, краси, до ідеалу, прекрасного. Формою відображення дійсності мистецтвом є художній образ, створений у світлі ідеалів митця з допомогою його творчої фантазії, які є знаковим матеріалом мистецького твору. З огляду на сказане попередньо, слід зазначити, що першочерговим завданням педагога-наставника є:

· формування та розвиток художньо-творчих здібностей, знань, вмінь та навичок в процесі художньо-творчої діяльності вихованців;

· формування уявлення про художнє бачення та усвідомлення предметного світу, естетизації навколишнього середовища;

· розвиток художнього смаку, здатності художньо-образного сприйняття, мислення та оцінки творів мистецтва в процесі полі художньої діяльності гуртків;

· розвиток емоційно-почуттєвої сфери гуртківців засобами образотворчого мистецтва в поєднанні з музикою та художнім словом;

· використання завдань на активацію творчого пошуку, уяви, фантазії вихованців в процесі навчання;

· визначення і впровадження профільної диференціації, а саме малювання як головного різновиду образотворчого мистецтва при навчанні дітей;

· синтез образотворчого мистецтва з різними видами художньої діяльності (музикою, художнім словом, для підсилення художнього засобу, що дозволяє повніше передавати функцію художнього образу;

· впровадження завдань для використання в інклюзивному навчанні;

· впровадження вправ для розвитку дрібної моторики пальців як для малювання так і для ліплення;

· розвиток оригінальності мислення, фантазії, зорової уяви, комбінаторних здібностей;

· удосконалення сенсорних умінь і навичок з метою розвитку функціональних органів чуття, тактильних і кінестезичних відчуттів; чуття форми, кольору, простору;

· оптимальне сполучення різних видів репродуктивної (навчально-пізнавальної) і продуктивної (творчої) діяльності.

Пріоритетним завданням навчально-виховного аспекту позашкільної освіти є формування ключових компетентностей особистості засобами мистецтва, яке реалізується при виконанні та удосконаленні всієї змістової лінії художньо-творчої діяльності. Це зумовлено тим, що вже у ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості дитини. Заняття з образотворчого мистецтва є універсальними у вирішенні завдань художнього й особистісного розвитку гуртківців, їх громадського та духовного становлення через інтеграцію з іншими видами мистецтва: музика, література, кіно тощо.

Простота, доступність, універсальність інтегрованого підходу уможливлює використовувати педагогічні прийоми і в інклюзивному навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта у навчальному позашкільному закладі забезпечує систему освітніх послуг і базується на врахуванні та реалізації нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчально-виховного процесу, використання сучасних підходів до навчання дітей з особливими освітніми потребами:

· рівний доступ до навчання кожної дитини;

· отримання якісної освіти;

· соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливими потребами.

Аналізуючи вище сказане, ми визначаємо такі завдання, поставлені перед керівником гуртка як:

· забезпечення сприятливих умов для ефективного проведення художньо-творчого процесу; наявність потрібного для занять приладдя, обладнання, матеріалів та інструментів, наочно-просторове середовище кабінету повинно відображати сучасний художній рівень культури;

· створення творчої атмосфери у гуртку базованої на почуттях: доброзичливості, свободи, підтримки, співчуття, уваги до кожного і рівного відношення до всіх;

· використання особистісно-орієнтованого підходу до вихованців інтенсифікований індивідуально-диференційованою роботою з кожним;

· забезпечити добровільний характер участі і профіль занять за інтересами;

· акумулювати позитивний психологічний настрій на заняттях, долаючи перфекціонізм і занижену самооцінку дітей при виконанні практичних завдань;

· планувати персональні завдання для кожного з урахуванням вікових та психофізичних особливостей гуртківців та їх художніх можливостей;

· володіти аудиторією;

· застосовувати різні методики викладання навчального матеріалу, використовуючи варіативність і маневреність методів навчання залежно від педагогічної ситуації;

· виявляти високі професійні знання, підвищувати свій професійний рівень як фахівця;

· обов'язково демонструвати послідовність виконання практичного завдання на власному прикладі, виконуючи педагогічний малюнок на класній дошці;

· об'єктивно і не упереджено оцінювати художньо-творчу діяльність вихованців;

· дотримуватися культури спілкування та педагогічної етики в системі «керівник-вихованець», слідкувати за культурою стосунків у системі «вихованець-вихованець»;

· впроваджувати превентивний підхід до вихованців для запобігання негативних проявів антисоціальних вчинків та поведінки у класі.

Інтегрований підхід до художньо-творчої діяльності у процесі гурткової роботи базується на провідному довірчо-діалогічному стилі педагогічного спілкування який характеризується щирістю, відкритістю спілкування керівника і вихованця коли вони знаходять конструктивну відповідь, або спільне рішення на проблемне питання.

Художньо-творча діяльність у позашкільному навчання інтегрує знання і практичну діяльність гуртківців з образотворчого мистецтва (малювання), ліплення, декоративного живопису, конструювання у поєднанні з художнім словом, музикою.

Так на початковому рівні навчання під час занять відбувається поступовий перехід від простих до складніших видів творчості. Спочатку зображення імітується за допомогою пантоміміки рухів і пластів рук у повітрі, потім малюється на аркуші за допомогою конструктивних ліній і простих геометричних тіл. Виконання творчого завдання виконується зі спеціально підібраним музичним супроводом. Важливе значення для розвитку в учнів почуття кольору та форми відіграє використання фарб, оскільки фарбами краще передавати кольорове розмаїття навколишнього світу. У даному випадку доцільно використати відео перегляд мультиплікаційного фільму «Шість Іванів - шість капітанів», в якому діти знайомляться не лише з колірними видами фарб, а й з географією.

Інтеграцію живопису з фольклором доречно проводити на заняттях з декоративного живопису, де діти створюють декоративні орнаменти, прості композиції за українськими мотивами казок, попередньо ознайомившись з літературними текстами.

Метою занять з конструювання є розвиток художньо-творчого мислення й творчої фантазії вихованців. Діти вчаться виготовляти прості макети казкового будинку з домальовкою, ялинкові прикраси, сувеніри, вітальні листівки та ін.

В структуру занять груп всіх рівнів доречно вводити розминально-тренувальні вправи (3-5 хв.) для розвитку дрібної моторики руки, які виконуються на початку заняття для поліпшення процесу малювання, ліплення, конструювання. В середині заняття проводяться рухливі паузи (3-5 хв.) фізкульт-хвилинки, що сприяють зняттю м'язової напруги руки, тулуба, покращують позитивний емоційний стан дитини. Наприкінці заняття виконуються вправи на релаксацію для гармонізації емоційного стану та заспокійливого відпочинку. Вправи мають варіативний характер в залежності від складності художнього завдання. Обов'язковою вимогою до проведення таких вправ є музичний супровід: фрагменти класичної чи ритмічної музики. Вправи на релаксацію супроводжуються читанням літературних фрагментів з описами природи чи декламацією поетичних віршів.

Окрім того, велику роль у навчанні та вихованні гуртківців відіграє міждисциплінарний зв'язок з дисциплінами гуманітарного циклу, який здійснюється у процесі відвідування музеїв, екскурсій по історичним і географічно значимим місцям, конкурси, свята, виставки. Екскурсії - незмінний супутник гурткових занять. Під час екскурсії на природу, діти бачать мальовничі і композиційні ефекти пейзажу, а також знайомляться з ландшафтом, поглиблюючи свої географічні знання. Керівник гуртка спрямовує запитаннями увагу вихованців на уважне розглядання і вивчення об'єктів природи. Слід практикувати замальовки і начерки цікавих куточків природи вихованцями. Екскурсії в музей образотворчого мистецтва дозволяють набути естетичного та художнього досвіду сприйняття творів мистецтва. Педагог має можливість детально й ґрунтовно розповісти про життєвий, творчий шлях митця, зупинитися на індивідуальних особливостях його творів. У процесі такого ознайомлення використовуються й інші види мистецтва.

Велику виховну роль у художньо-творчому розвитку гуртківців відіграють конкурси, свята, виставки. Такі виставки можна організовувати з нагоди шкільних свят, наприкінці навчального року. Для оформлення виставки важливе значення має експозиція робіт. Як правило, на виставках можна проводити конкурси на кращу тематичну композицію чи декоративну роботу. Оформляючи самостійно виставку робіт, вихованці безпосередньо стикаються з конструктивною геометрією, макетуванням, шрифтографією тощо.

Висновок. Отже, для того щоб продукт дитячої творчості набув статусу витвору мистецтва або вважався технічною новацією, щоб акт творчої діяльності стався у повному соціальному значенні слова, педагог, маючи необхідні знання, художній смак впливав на формування самоповаги та упевненості дитини в собі, сприяв її особистій пізнавальній активності, зацікавленості у творчо-художній роботі шляхом досягнення позитивних емоцій через спілкування з різними видами мистецтва, застосовуючи інтегрований підхід до навчально-виховного процесу. Демократичний стиль поведінки керівника до вихованців повинен визначати горизонтальну рівноправну взаємодію, сприяти вільному творчому прояву художньо-творчій діяльності гуртківців. Тобто, важливим етапом навчання у позашкільному навчальному закладі є вивчення дітьми видів, жанрів і специфіки художнього образу, знайомство їх із синтезом мистецтв і засобами художньої виразності, засвоєння різноманітних технічних прийомів створення художніх робіт.

Використана література

1. Выготский Л.С. Психология искусства. - М., 1968. - 467 с.

2. Краснов Н.В. Беседы по искусству в начальной школе. - М., 1965. - 210 с.

3. Лебедєва А.В. Формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музейно-творчій діяльності. Автореферат. Вінниця. - 2011. - 70 с.

4. Молодушкіна І.В. Розвиток креативних здібностей у дітей дошкільного віку. - Х., 2011. - 204 с.

Размещено на Allbest.ru