Формування фрактальної динамічної наукової картини світу знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування фрактальної динамічної наукової картини світу знань

Структура та основні вимоги до автореферату дисертації, якою користується наукове суспільство (аспіранти, ад'юнкти та докторанти), розроблено ще за часів ВАК СРСР з далекою перспективою. Одним з головних завдань автореферату дисертації є ознайомити наукове суспільство у формі квінтесенції з новими досягненнями і знаннями. На наш погляд в структурі скривається ключова роль синтезу цілісної динамічної наукової картини світу знань (ДНКСЗ), яку необхідно детально розглянути.

До останніх досліджень, які відображали сутність піддослідного питання, є розгляд дисертації як засобу формування науково-педагогічним працівником системи нових знань в навчальному процесі [1, 2], що носить міждисциплінарний характер [3].

З.В. Партико в науковій статті [4] розглядає актуальну проблему: «Що захищаємо: дисертацію вцілому чи лише положення для захисту».

Не вирішеними питаннями є розгляд ролі пунктів автореферату дисертації PhD як фрагмента квінтесенції формування фрактальної ДНКСЗ.

Метою статті є розгляд ролі структури автореферату дисертації PhD як фрагмента формування фрактальної динамічної наукової картини світу знань.

Розглянемо основні поняття дослідження.

Автореферат дисертації - стислий виклад кандидатської чи докторської дисертації, який виконується після її фактичного завершення. Виконується, як правило, накладом 100-150 примірників і розсилається відповідно до спеціальних списків розсилки у спеціалізовані наукові організації задля апробації та отримання відгуків на автореферат.

Підготовка автореферату дисертації є завершальним творчим етапом роботи перед захистом. Без автореферату дисертація не може бути допущена до захисту. Приступати до написання автореферату можна лише тоді, коли роботу над дисертацією завершено й зроблено всі виправлення тексту. В іншому разі текст автореферату доведеться змінювати або навіть переписувати.

Автореферати дисертацій призначені для ознайомлення наукового співтовариства з квінтесенцією дисертації.

Головною метою автореферату дисертації з погляду філософії науки (шифр спеціальності 09.00.09.) є синтез цілісної НКСЗ на основі наукових результатів (публікацій та дисертації) здобувача в науковому суспільстві. Автореферат дисертації є фракталом наукового пізнання цілісної загальної ДНКСЗ. Ідеологія синтезованої єдності НКСЗ представлено на рис. 1.

Пункт «Зв'язок теми роботи із науковими програмами, планами, темами» детально описується в дисертації. Роль пункту полягає в поєднанні актуальності та необхідності даного дослідження для суспільства. Складніше тим аспірантам (ад'юнктам), що працюють над ініціативними роботами пов'язати науковими програмами.

Пункти «Об'єкт дослідження» та «Предмет дослідження» є концептуальними пунктами дисертації, які визначають місце дисертаційного дослідження в НКСЗ. Встановлено, що більшість аспірантів (ад'юнктів) не розуміють ролі цих пунктів, а тому трактують їх як процес що породжує наукову проблему і є суперечними з поняттям пізнання навколишнього світу. Ця розбіжність підтверджується сутністю філософського понятті категорії новизни дисертаційної роботи. Новизна роботи і проблема роботи є різними категоріями. Будь-яке рішення з погляду пізнання навколишнього світу можна розглядати як новим.

Рис. 1. Концептуальна єдність картини світу знань фрактал автореферату

автореферат дисертаційний філософія фрактальний

З погляду вимог до дисертаційної роботи має формуватися проблема, а не пізнання. Це на практиці суперечить поняттю новизни.

Пункт «Наукова новизна отриманих результатів» заслуговує окремого і детального освітлення в окремій науковій статті. Цікавим риторичним питанням «Що захищаємо: дисертації в цілому чи лише положення для захисту» розглядає доктор філологічних наук, професор Зіновій Васильович Партико в науковій статті [4]. Іншу точку зору має Михайло Олександрович Розов - доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії РАН, спеціаліст у галузі епістемології та філософії науки у статті [5] стверджує: наука заснована на усвідомленні нашого незнання. Розов вводить принцип Гійома. По суті, він стверджує: наука основана на осмислені нашого незнання.

Без сумніву виникають логічні питання: «А як зафіксувати те, що ще не стало надбанням знання». Оскільки нові знання є новими, то про них нічого не можна сказати. І є абсурдним заперечення вчених з низькою мораллю і етикою про відсутність новизни в дисертації.

Розов акцентує що: незнання визначається рівнем розвитку науки і культури, знання і методів його отримання. Його сферу можна зафіксувати - і треба відрізняти від сфери невідання. Останнє - це те, про що ми дійсно не можемо сказати нічого конкретного. Він це пояснює наступним чином. У даному контексті нас цікавлять не межі ерудиції окремої людини, а межі пізнання, задані рівнем розвитку науки і культури. На цьому рівні ми здатні сформулювати певну кількість питань, завдань, проблем - це і утворює сферу незнання. Все, що не зрозуміле для нас - не є незнанням, це сфера нашого невідання. Образно виражаючись, невідання - це те, що визначене для Бога, але не для нас. Так, Демокрит не знав точних розмірів своїх атомів, але міг, в принципі, сформувати питання пошуку незнання. Проте він невідав про спин електрона або про принцип Паулі. Отже, питання дослідження новизни дисертаційного дослідження є актуальним.

Роль пункту «Теоретичне значення дослідження» полягає в розкритті перспективних напрямів подальших досліджень. Отриманий дисертантом результат носить теоретичний характер без практичного впровадженням, який описується в пункті «Практичне значення одержаних результатів». Практичне впровадження, на наш погляд, не має бути першочерговою перепоною у відмові дисертанту в прийнятті роботи до захисту спеціалізованою вченою радою. Світова історія науки має переконливі факти, коли результат теоретичного значення впроваджувався в практику більш, ніж через століття. В такому випадку сам дисертант не міг пересвідчитися в значимості його роботи. Власне, держава має стати головним інвестором впровадження результатів дисертаційних досліджень в практику.

Пункт «Особистий внесок дисертанта» розкриває наочно сутність внеску дисертанта у розвиток філософії науки, що є науковою спеціальністю (шифр 09.00.09). Відповідно до прийнятої НКСЗ внесок дисертанта є процесом, що змінює її. Як наслідок статична НКСЗ перетворюється на динамічну.

Роль «Апробації і впровадження результатів дослідження» полягає в розширенні цільової аудиторії науковців, які займаються або в перспективі будуть займатися дослідженнями в даному напрямі. Апробація у вигляді обговорення на наукових конгресних заходах сприяє вибору єдиного філософського термінологічного апарату, зрозумілого всім.

Опис «Публікації» є стратегічним пунктом в авторефераті. Мета його синтезувати цілісну картину оприлюднених наукових праць здобувачеві за тематикою дисертаційного дослідження. Концептуальна ідея публікацій представлено у вигляді рис. 1, що наочно зображає зв'язки опублікованих результатів дисертаційного дослідження. Рисунок наочно відображає повноту картини наукових публікацій, що, безсумнівно, сприятиме рецензентам та науковому суспільству повністю уявити цілісність синтезу НКСЗ. Одночасно ця картина унеможливлює негативне соціальне явище як плагіат та заплутування шляхів відшукання той чи іншої наукової публікації. Даний підхід є актуальним при синтезу ДНКСЗ. Автор дисертаційного дослідження особисто пересвідчився в існуванні множини непередбачених перешкод. Однією з них є запізнення виходу наукових журналі, існування невизначених для здобувача черг публікації, які соціально і економічно призводить до зривів встановлених термінів підготовки здобувачем дисертаційної роботи та захист. Цілком логічний зрив відбувається при запізненні виходу запланованого видання, за умови що в наступній науковій статті є посилання на попередню. Парадоксальним виявляються сучасні вимоги ДАК України в світлі відкритого доступу до наукової інформації світу [6] діючому ДСТУ [7], який визначає порядок посилання на наукові праці, які знаходяться в редакційно-видавничому процесі. Так, наприклад, автор статті «Національні особливості та перспективні принципи удосконалення систем підготовки і атестації вчених в контексті Болонського процесу» ще в 2011 році подав до редакції статтю, яка отримала позитивне рішення рецензентів щодо друку у фаховому виданні. Однак вона ще й досі не надрукована. Іншими вимогами визначено, що наукові статті, прийняті до друку в іншому видавництві, відхиляються. Зазначена наукова стаття є однією з концептуальних, на якій ґрунтувалося дисертаційне дослідження [8]. З метою подальшого не допускання зривів встановлених термінів дисертаційного дослідження автор обрав стратегію оприлюднення всіх наукових статей на наукових конференціях, як було зроблено і, наприклад [9]. Така стратегія забезпечила підвищення соціально-економічного ефекту швидкого оприлюднення наукових праць шляхом ознайомлення з ними через відкритий доступ Інтернета науковому суспільству. Вільний доступ сприяє одночасно збереженню наукового результату шляхом збільшення надмірності. Надмірність досягається шляхом дублювання наукового результату на інших сторінках Інтернет-видань, наприклад [10]. Індексом копіювання можна характеризувати його як науково визнаним і актуальним суспільству.

Пункт «Структура та обсяг дисертації» сприяє формуванню наочного уявлення про структуру та взаємозв'язки в дисертації. Продемонструємо на прикладі дисертаційного дослідження [11], структурно представимо її на наступному фрагменті рис. 2.

Рис. 2. Структура дисертаційної (автореферату дисертації) роботи

Дисертант удосконалює «теорію і методику професійної освіти» (шифр спеціальності 13.00.04) аспірантів, яка коректує «філософію освіти» (шифр спеціальності 09.00.10). Отже, наукова спеціальність «теорія і методика професійної освіти» має складний закономірний зв'язок, який ховався від людського погляду. Завдяки використання алегоричної міждисциплінарної призми [12] нам вдалося отримати згаданий новий науковий позитивний соціальний ефект.

Відкидання будь-якої з складових приводить до згаданого раніше ефекту руйнування працездатності системи вцілому. В даному випадку очевидно-логічним шляхом приходимо до висновку, що дисертаційне дослідження [6] перестає існувати в тому вигляді, яке було заплановано автором. Отриманий парадоксальний ефект приводить до неможливості захисту дисертаційної роботи, оскільки вона не відповідає вимогам класифікаційної ознаки наукової спеціальності [13]. Складний міждисциплінарний характер, який неможливо однозначно віднести до класифікації згідно Переліку [8], в результаті породжує другу проблему необхідності удосконалення системи класифікації ознак наукового результату, що носить міждисциплінарний характер.

Розглянемо особливість написання «Основного розділу» автореферату дисертації. Результатом сформованості найвищої науково-педагогічної майстерності здобувача є власне показник написання даного розділу. Здобувач має у формі квінтесенції описати всі розділи дисертації. Оцінка якості написання даного розділу, як і всього автореферату, є комплексною суб'єктивною і складається з майстерностей аспіранта (ад'юнкта, докторанта) і наукового керівника (консультанта). Ідея комплексної оцінки зафіксована в роботі [14]. Суб'єктивну оцінку перетворити в об'єктивну на даний час немає можливості окрім по сукупності фрагментарних елементів.

Висновки з даного дослідження. Таким чином, розглянута структура автореферату дисертаційної роботи з погляду синтезу цілісної НКСЗ дозволила встановити:

історично складені пункти дисертації не в повній мірі формують цілісну НКСЗ внаслідок нерозуміння аспірантами (ад'юнктами) їх сутності;

встановлено прямий зв'язок «філософії науки» (шифр спеціальності 09.00.09) з всіма науковими галузями. В дисертаційному дослідженні це є аналізом;

рішення ряду дисертаційних парадоксів авторами запропоновано в роботі [15].

Таким чином, пропонується автореферат дисертації вважати кваліфікаційною працею малим за об'ємом до 1 авторського аркуша. За ним наукове суспільство оцінює актуальність теми, теоретичну, практичну наукову цінність отриманих результатів, та сформованість здобувача за показником міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності.

Наукова новизна. Вперше визначено основні структурні елементи автореферату дисертації, які безпосередньо впливають на формування цілісної НКСЗ. Представлений наочно синтез структури автореферату дисертації сприяє науковому суспільству створити просторову вербально-фізичну НКСЗ. Цим самим створюється аспірантами (ад'юнктами) позитивний соціально-економічний ефект. Запропоноване наочне представлення сприяє спрощенню і прискоренню пошуку оприлюдненого наукового результату суспільством.

Прогноз перспективних напрямів дисертаційних досліджень. Таким напрямом є розгляд структури наукових статей та її ролі у формуванні системи знань в динамічній науковій картині світу знань.

Бібліографічний список

1. Козубцов І.М. Автореферат дисертації - дзеркало міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вченого / І.М. Козубцов // Сучасні проблеми радіотехніки та телекомунікацій «РТ-2012»: Матеріали 8-ої міжнар. молодіжної наук.-техн. конф., Севастополь 23 - 27 квітня 2012 р. / СевНТУ; наук. ред. Ю.Б. Гімпілевич. - Севастополь: СевНТУ, 2012. - С. 444. - ISBN 978-617-612-014-8.

2. Козубцов І.М. Дисертація - як засіб формування науково-педагогічним працівником системи нових знань в навченому процесі / І.М. Козубцов // Сучасні проблеми радіотехніки та телекомунікацій «РТ-2011»: Матеріали 7-ої міжнар. молодіжної наук.-техн. конф., Севастополь 11 - 15 квітня 2011 р. / СевНТУ; наук. ред. Ю.Б. Гімпілевич. - Севастополь: СевНТУ, 2011. - С. 434. - ISBN 978-966-2960-93-8.

3. Козубцов И.Н. Диссертация научно-педагогического работника как элемент междисциплинарных исследований / И.Н. Козубцов // XVІІ Международная научно-техническая конференция «Информационные системы и технологии (ИСТ-2011)» (23 апреля 2011 г.). - Нижний Новгород. Нижегородський государственный технический университет им. Р.Е. Алексеева, 2011. - С. 365 - 366. - Формат CD. Электронное издание. Гарнитура Times New Roman. Усл. печ. л. 28,0. Уч.-изд. л. 47,6. Тираж 300 экз. Заказ 2. - ISBN 5-93272-053-0.

4. Партико З.В. Що захищаємо: дисертації в цілому чи лише положення для захисту? / З.В. Партико // Атестаційний вісник. - 2012. - №4 (06). - С. 83-89. [Електронний ресурс] - Режим доступу URL: http://sch.pedpresa.com/cgi-bin/pnz/sch.cgi? action=m_show_issue&cat=3&target=i23.

5. Розов М.О. Похвала незнанию / М.О. Розов // Знание сила. 2009. - №1. - С. 29 - 38.

6. ДСТУ 3008-95 - ДОКУМЕНТАЦИЯ. ОТЧЕТЫ В СФЕРЕ НАУКИ И ТЕХНИКИ. Структура и правила оформления

7. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 - БИБЛИОГРАФИЧЕСКАЯ ЗАПИСЬ. БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ. Общие требования и правила составления. [Електронний ресурс] - Режим доступу URL: http://science.crimea.edu/norm_doc/statdart/gost71.pdf.

8. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених / І.М. Козубцов // Наука и образование: сб. тр. Международный научно-методический семинар, (13 - 20 декабря 2011 г., ОАЭ г. Дубаи) - Хмельницкий: Хмельницкий нац. ун-т, 2011. - С. 120 - 122. - ISBN 978-966-330-133-4.

9. Козубцов І.М. Національні особливості та перспективні принципи удосконалення систем підготовки і атестації вчених в контексті Болонського процесу // Научный электронный архив. URL: http://econf.rae.ru/article/6385 (дата обращения: 30.03.2013).

10. Козубцов І.М. Національні особливості та перспективні принципи удосконалення систем підготовки і атестації вчених в контексті болонського процесу [Електронний ресурс] - Режим доступу URL: http://uchni.com.ua/informatika/707/index.html.

11. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених // Наука и образование: сб. тр. Международный научно-методический семинар, (13 - 20 декабря 2011 г., ОАЭ г. Дубаи) - Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2011. - С. 120 - 122. - (укр., рус., англ.). - ISBN 978-966-330-133-4.

12. Kozubtsov I. Fundamentals of building the interdisciplinary prism and filters in scientific and pedagogical aspects / I. Kozubtsov, K. Fedorova // «?ылым ж?не білім» Ж??гір хан атында?ы Батыс ?аза?стан аграрлы?-техникалы? университетіні? ?ылыми-практикалы? журналы. ?ылым ж?не білім. 2012. №4 (29) - С. 145 - 151. - ISSN 2305-9397.

13. Про затвердження Переліку наукових спеціальностей МОНмолодьспорт України; Наказ, Перелік від 14.09.2011 №1057 // Офіційний вісник України від 17.10.2011-2011 р., №78, стор. 215, стаття 2893, код акту 58517/2011.

14. Козубцов І.М. Суб'єктивна оцінка сформованості науково-педагогічного працівника до підготовки військових фахівців Збройних Сил України / І.М. Козубцов / Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення: 18-та наук.-практ. конф., Житомир, 15 квіт. 2011 р.: тези доповідей. Ч. 1 / Житомир. військ. ін-т; відп. за випуск Дзюбчук Р.В. - Житомир: ЖВІ НАУ, 2011. - С. 72 - 73.

15. Козубцов И.Н. Философия решения проблемы парадокса с технической точки зрения / И.Н. Козубцов, Л.Ф. Мараховский [Электронный ресурс] // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2013. - №2Sm. - Режим доступу URL: www.es.rae.ru/mino/160-1247 (дата обращения: 25.02.2013).

Размещено на Allbest.ru