Математичний розвиток дітей дошкільного віку: теоретико-методичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Математичний розвиток дітей дошкільного віку: теоретико-методичний аспект

к.п.н., професор Люріна Т.І.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

У статті висвітлено теоретико-методичний аспект математичного розвитку дитини дошкільного віку та основних компонентів її математичного мислення у процесі застосування методики формування елементарних математичних уявлень на основі реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання. Вказано на можливі причини низького рівня математичного розвитку дітей. Розглянуто поетапність формування розумових дій і понять.

Ключові слова: математичний розвиток дошкільників, формування елементарних математичних уявлень, дитячий садок, розумові дії і поняття.

В статье рассматриваются теоретико-методический аспект математического развития ребенка дошкольного возраста и основные компоненты ее математического мышления в процессе применения методики формирования элементарных математических представлений на основе реализации принципов личностно ориентированного обучения. Указано на возможные причины низкого уровня математического развития детей. Рассмотрены поэтапность формирования умственных действий и понятий.

Ключевые слова: математическое развитие дошкольников, формирование элементарных математических представлений, детский сад, умственные действия и понятия.

The article deals with the theoretical and methodological aspects of the mathematical development of children of preschool age and the main components of the mathematical thinking in the application of the methodology for formation of elementary mathematical concepts based on the principles of individually oriented education. Pointed to possible reasons for the low level of mathematical development of children. Considered the gradual formation of mental actions and concepts.

Keywords: mathematical development of preschool children, the formation of elementary mathematical concepts, child care, mental actions and concepts.

Постановка проблеми та зв'язок її з важливими науковими завданнями. Актуальність проблеми дослідження зумовлена такими факторами: необхідністю прискореного вдосконалення освітнього простору з метою оптимізації загальнокультурного, особистісного й пізнавального розвитку дитини уже на перших щаблях її включення в інститути соціалізації; необхідністю збереження єдності освітнього простору, наступності ступенів освітньої системи.

Концепція з дошкільної освіти, орієнтири і вимоги до оновлення змісту дошкільної освіти окреслюють низку досить серйозних вимог до пізнавального розвитку дошкільнят, частиною якого є математичний розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що деякі аспекти проблеми нашого дослідження знайшли відображення у працях науковців, які розглядали ґенезис поняття числа і особливості числових абстракцій (П.Я. Гальперін [6], В.В. Давидов [7], Г.С. Костюк [9] та ін.); сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят (Н. І. Баглаєва [1], розвиток у дітей дошкільного віку операцій лічби, особливості сприйняття геометричних фігур і форм об`єктів та освоєння величини предметів та формування просторових уявлень (М.М. Поддьяков [15]); розвиток мислення в умовах засвоєння початкових математичних знань (Л. С. Плетеницька [14], Л. Г. Петерсен [12], О. А. Фунтикова [18]), індивідуалізацію і диференціацію навчання математики дітей дошкільного віку (Т. М. Степанова [16]); питання теорії і практики розвитку математичних здібностей дошкільників (А. В Бєлошиста [3]), математичну підготовку дітей в дитячому садку (М. В. Богданович [5]) та ін.

Вагомий вклад у становлення та розвиток методики формування елементарних математичних уявлень у дітей в контексті окресленої проблеми внесли Ф. Н. Блехер [4], Г. М. Леушина [10], З. А. Михайлова [11], Р. Л. Непомняща [11], Н. И. Фрейлах [18], К. Й. Щербакова [20] та інші, які розробили програми, навчальні та навчально-методичні посібники, обґрунтували теоретичні погляди на проблему ґенезису математичних уявлень у дітей дошкільного віку, їх математичного розвитку.

Отже, протягом останніх років методика формування елементарних математичних уявлень поповнилась теоретичними дослідженнями і різними конкретними рекомендаціями, що значно підвищило загальнорозвивальний ефект навчання. Однак, у теорії і практиці дошкільного виховання є низка нерозв`язаних питань в контексті проблеми математичного розвитку дошкільників.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає у висвітленні теоретико-методичного аспекту математичного розвитку дитини дошкільного віку та основних компонентів математичного мислення дошкільників на основі реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання.

Основний матеріал дослідження. Мета сучасної освіти полягає в загальнокультурному, особистісному і пізнавальному розвитку учнів, здатному забезпечити таку ключову компетенцію, як уміння вчитися, здатність до саморозвитку і самовдосконалення.

Організація навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільного навчального закладу. Зміст навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі визначається Базовим компонентом дошкільної освіти і реалізується відповідно до програм розвитку, навчання, виховання дітей «Дитина», «Малятко», «Українське дошкілля», «Дитина в дошкільні роки», «Зернятко», що рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Вихователі дошкільних навчальних закладів України при плануванні роботи намагаються передбачати різні види роботи математичного змісту, враховуючи сфери діяльності та лінії розвитку дітей (на основі Базової програми»Я у Світі») [8].

З огляду на те, що пріоритетний напрямок нових освітніх стандартів становить реалізація розвивального потенціалу освіти, актуальним завданням є забезпечення розвитку навчальних дій, спрямованих на математичний розвиток дошкільника, як власне психологічної складової фундаментального ядра освіти на основі реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання. При цьому знання, вміння й навички розглядаються як похідні від відповідних видів цілеспрямованих дій, тобто вони формуються, застосовуються і зберігаються у тісному взаємозв'язку з розумовим розвитком та активними діями дитини. Якість засвоєння знань визначається різноманітністю і характером видів універсальних дій.

Актуальність концепції розвитку універсальних навчальних дій для початкової загальної освіти обумовлена такими факторами: необхідністю прискореного удосконалення освітнього простору з метою оптимізації загальнокультурного, особистісного і пізнавального розвитку дітей, створення умов для досягнення успішності всіма дітьми; завданнями формування загальнокультурної і громадянської ідентичності дітей, оскільки вже на кінець дошкільного віку формуються основи світосприймання дитини; необхідністю збереження єдності освітнього простору, наступності ступенів освітньої системи. Актуальність проблеми забезпечення неперервності освіти в дитячому віці обумовлена зростанням явищ шкільної дезадаптації, причини якої пояснюються низьким рівнем шкільної зрілості, недостатньою психологічною готовністю дітей до шкільного навчання; незадовільним державним і соціальним контролем за ходом і динамікою психічного розвитку дітей. У зв'язку зі стихійністю і часто не прогнозованістю результатів розвитку особистості в період дитинства з усією гостротою постає задача цілеспрямованого керованого формування системи універсальних навчальних дій, які забезпечують уміння вчитися, сприяють математичному розвитку дитини, що є предметом нашого дослідження.

З огляду на те, що діти дошкільного віку проявляють спонтанний інтерес до математичних категорій (кількість, форма, час, простір, які допомагають їм краще орієнтуватися в речах і ситуаціях, упорядковувати і пов'язувати їх один з одним, сприяють формуванню понять). Сьогодні особливо актуалізується проблема формування елементарних математичних уявлень у дітей з використанням матеріалізованих засобів навчання. Дитячі садки враховують цей інтерес і намагаються розширити знання дітей у цій сфері. Однак, знайомство зі змістом цих понять і формуванням елементарних математичних уявлень проводиться не завжди систематично, і звичайно, потребує вдосконалення.

Значним етапом у розробці методики розвитку початкових математичних уявлень, спрямованих на математичний розвиток дошкільників, були праці Ф.Н. Блехер, яка пропонувала вихователям широку програму навчання дошкільників математики. Так, надаючи значущості математичному розвитку дітей, вона розкрила методику організації вправ, спрямованих на формування понять про розмір, кількість, простір, час, вимірювання. Ф.Н. Блехер вважала, що рівень математичного розвитку дитини пов'язаний з рівнем її самостійно здобутих знань. Проте з цього не було зроблено висновку про необхідність цілеспрямованого навчання дитини лічби. На її думку, «вихователь має сприяти саморозвиткові дитини, а не втручатись активно в її розвиток» [4, с. 78].

Є.І. Тихеєва, Л.К. Шлєгер та інші [13] зазначали, що процес формування числових уявлень у дітей складний і тому треба цілеспрямовано навчати їх лічби. Провідним засобом навчання дітей лічби визнавалася гра. Вони вважали, що у своїй діяльності, грі дитина намагається втілити те, чим вона живе в цей момент. Тому ознайомлення з початками математики має ґрунтуватися на активній діяльності дитини, в якій діти краще засвоять лічбу, швидше ознайомляться з числами та діями над ними. Граючись, діти краще засвоюють лічбу, найкраще ознайомлюються з числами та діями над ними, внаслідок чого відбувається розумовий розвиток дошкільника. Особливу увагу вони акцентували на використання матеріалізованих засобів наочності в навчанні дошкільників елементам математики, що якнайбільше сприяє математичному розвитку дітей [13].

Глибоке дослідження на підставі вивчення математичних уявлень та лічильних операцій в дітей дошкільного віку провела Г.М. Леушина. Вона проаналізувала різні точки зору, підходи і концепції формування математичних уявлень у вітчизняній та, світовій науці і практиці виховання дошкільників, критично оцінила попередні напрями і розробила новий підхід до навчання лічби в дитячому садку. Дослідниця в основному увагу приділяла формуванню поняття про число на підставі перервних (дискретних) величин - множин предметів, іграшок, картинок, звуків тощо [10]. На основі принципів і методів, запропонованих Г.М. Леушиною, розвиток елементарних математичних уявлень у дошкільників проводиться й зараз.

Згідно теорії планомірного, поетапного формування розумових дій і понять П. Я. Гальперіна предметом формування повинні стати дії, що розуміються як способи розв'язання певного класу задач [6]. Для цього необхідно виділити й побудувати таку систему умов, врахування яких не тільки забезпечує, але навіть і «вимушує» дитину діяти правильно і тільки правильно, у вимогливій формі та із заданими показниками.

Ця система включає три підсистеми: 1) умови, що забезпечують побудову і правильне виконання дитиною нового способу дії; 2) умови, які забезпечують «відпрацювання», тобто виховання бажаних властивостей способу дії; 3) умови, що дозволяють впевнено й повноцінно переносити виконання дій із зовнішньої предметної форми в розумовий план.

Основне призначення першої підсистеми умов полягає в тому, щоб розкрити перед дитиною об'єктивну структуру матеріалу і дії виділити в матеріалі орієнтири, а в дії послідовність її окремих ланок - систему об'єктивних умов, які дозволяють дитині з першого разу і кожний наступний раз виконувати всі завдання. Ця система умов, що забезпечує правильне виконання нової дії, в теорії отримала назву схеми орієнтовної основи дії. Вона включає в себе характеристику і функції продукту (результату), зміст і операційний склад дії; характеристику матеріалу, способів і засобів дії, у тому числі й засобів контролю.

Друга підсистема - це опис умов, які забезпечують набуття дією бажаних властивостей, форму виконання дії (матеріальна/матеріалізована, мовна, розумова), повноту або скороченість дії, міру диференціювання, міру виокремлення суттєвих властивостей від несуттєвих, тимчасові і силові характеристики, також розумність, свідомість, узагальненість, критичність і освоєність дії.

Третя підсистема умов забезпечує перенесення дії в ідеальний (розумовий) план у ході поетапних перетворень, які відбуваються з дією у процесі її становлення. Виділені шість етапів інтеріоризації дії.

На першому етапі засвоєння починається зі створення мотиваційної основи дії, коли закладається ставлення дитини до цілей і задач дії, що засвоюється, до змісту матеріалу, на якому вона відпрацьовується. Це ставлення може в подальшому змінитися, але роль первинної мотивації для засвоєння досить-таки велика.

На другому етапі відбувається засвоєння схеми орієнтовної основи дії, тобто системи орієнтирів, необхідних для виконання дії з необхідними якостями. В ході освоєння дії ця схема постійно перевіряється і уточнюється.

На третьому етапі відбувається формування дії в матеріальній (матеріалізованій) формі, коли орієнтація і виконання дії здійснюється з опорою на зовнішньо представлені компоненти схеми орієнтовної основи дії.

Четвертий етап - зовнішньо мовний. На цьому етапі відбувається перетворення дії - замість на зовнішньо представлені засоби дитина переходить до опису значень цих засобів і дій у зовнішній мові. Необхідність матеріального (матеріалізованого) представлення схеми орієнтовної основи дії, як і матеріальної форми дії, відпадає; її зміст повністю відображається в мові, яка й починає виступати як основна опора для становлення дії.

На п'ятому етапі (дія у зовнішній мові «про себе») відбувається подальше перетворення дії - поступове скорочення зовнішньої, звукової сторони мови, основний же зміст переноситься у внутрішній, розумовий план.

На шостому етапі дія відбувається у прихованій мові і набуває форму власне розумової дії.

П. Я. Гальперін підкреслював, що емпірично формування дії, поняття чи образу може відбуватися з пропуском деяких етапів даної шкали; причому в ряді випадків такий пропуск є психологічно повністю виправданий, оскільки дитина у своєму минулому досвіді вже оволоділа відповідними формами і в змозі відповідно включити їх у поточний процес формування (дії з предметами чи їх замінниками, мовні форми і т.д.). Водночас П. Я. Гальперін звертав увагу на те, що суть не в поетапності, а в повній системі умов, які дозволяють одночасно визначити і хід процесу, і його результат [6].

Аналіз існуючих підходів до оптимізації системи початкової освіти дозволяє зробити висновок, що при їх значній різноманітності визнається необхідність реалізації загальної освіти у взаємозв'язку функцій навчання і виховання, пізнавального і особистісного розвитку дитини на основі формування загальних навчальних умінь, узагальнюючих способів дії, які забезпечують високу ефективність вирішення життєвих задач і можливість саморозвитку особистості.

Однією з актуальних проблем математичного розвитку дошкільників у процесі реалізації методики формування елементарних математичних уявлень є наступність у роботі дитячого садка і школи, а у зв'язку з цим - подальша розробка найефективніших методів та методичних прийомів навчання. Вивчення математики в початковій школі передбачає досить широку і глибоку орієнтацію дітей у кількісних і просторових відношеннях навколишньої дійсності. Сучасне ж навчання математики у дитячому садку не завжди повною мірою вирішує це завдання. Нерідко математичні знання діти засвоюють формально, без належного розуміння їх. Однією з причин такого рівня знань є недостатня розробленість окремих методичних питань.

Так, сучасне навчання математики у дитячому садку багато в чому спирається на вербальні (словесні) методи, що дають змогу формувати у дітей конкретні знання, уміння й навички, і недостатньо орієнтується на методи, які сприяють розвитку пізнавальних інтересів і здібностей, логічності викладу. Досі в методиці навчання математики в дитячому садку немає чітких показників математичного розвитку дітей дошкільного віку. Часто рівень математичного розвитку дитини визначають з огляду, передусім, на обсяг, суму окремих знань, тоді як розвиток забезпечується системою та якістю цих знань. У зв'язку з цим досить гостро стоїть проблема розробки принципів відбору та систематизації математичних знань на підставі індивідуалізації та диференціації навчання [16].

Різні початкові математичні поняття - оцінки величин, числові величини, поділ цілого на частини, про міру, про форму - формуються в дітей у дитячому садку не ізольовано, окремо одне від одного, а, навпаки, у взаємозв'язку. Формування початкових математичних понять у взаємозв'язку є ефективним і щодо позитивного впливу на розумовий розвиток дітей дошкільного віку, на що у свій час звертав увагу К.Д. Ушинський. Він доводив, що треба вчити дітей бачити предмети у різних взаємовідношеннях.

Математичні поняття починають формуватись у дитини завдяки діям із предметами та усвідомленню значення цих дій, які змінюються при формуванні понять про оцінку величин, знань про форму тощо. Водночас набуває якісних змін математичний розвиток дошкільника.

Висновки. Мета сучасної освіти полягає в загальнокультурному, особистісному і пізнавальному розвитку учнів, здатному забезпечити таку ключову компетенцію, як уміння вчитися, здатність до саморозвитку і самовдосконалення.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень аспектів дидактичних і психофізіологічних основ математичного розвитку дошкільників, які розглядалися низкою вчених, засвідчує значущість окресленої проблеми математичного розвитку дітей у процесі формування математичної обізнаності в дошкільному віці. У зв'язку з цим виникла нагальна потреба перебудови змісту навчання математики в дитячому садку, що знайшло відгук у працях класиків та сучасників вітчизняної і зарубіжної педагогічної, психологічної науки.

Доведено, що чільне місце в математичному розвитку дошкільника у процесі формування початкових математичних понять посідає оволодіння дітьми відповідними, насамперед практичними, а також і розумовими діями. Необхідно навчати дітей узагальнених прийомів і способів діяльності, здійснювати логіко-математичний розвиток дошкільнят, поєднуючи різні форми пізнавальної діяльності (індивідуально-фронтальні, колективно-фронтальні) та паралельно застосовуючи індивідуально-групову, колективно-групову та індивідуальні форми на фоні фронтальної організації праці. Такий варіант дає змогу здійснювати особистісний підхід до дітей у процесі формування початкових математичних понять, що уможливлює їх математичний розвиток.

математичний мислення дошкільний розумовий

Список літератури

1. Баглаєва Н. І. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят [Текст] / Н. І Баглаєва // Дошк. вих. - 1999. - № 7. - С. 3-4.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» [Текст] / Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. - 3-тє вид., випр. - К. : Світич, 2009. - 430 с.

3. Белошистая А. В. Развитие математических способностей дошкольников: вопросы теории и практики / Анна Витальевна Белошистая. - М., Воронеж: НПО «МОДЭК», 2004. - 352 с.

4. Блехер Ф. Н. Дидактические игры и занимательные упражнения в первом классе. - М. : Просвещение, 1964. - 184 с.

5. Богданович М. В. Методика викладання математики в початкових классах Текст: навч. посібник / М.В. Богданович. - К.: А.С.К, 1999. - 300 с.

6. Гальперин П. Я. Формирование начальных математических понятий Текст П. Я. Гальперин, Л. С. Георгиева // Теория и методика развития математических представлений у дошкольников : хрестоматия в 6 частях. - М. : СПб, 1994.- Ч. 3. - 312 с.

7. В.В. Давидов. Проблемы развивающего обучения [Текст] / В. В. Давыдов - М. : Педагогика, 1986. - 145 с.

8. Кононко О.Л. Базова программа розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» [Текст] / О.Л. Кононко. - [3-тє вид., випр.]. - К.: Світич, 2009. - 430 с.]

9. Костюк Г. С. Избранные психологические труды [Текст] / Г. С. Костюк - М. : Педагогика, 1988. - 304 с.

10. Леушина А. М. Формирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста [Текст] / А. М. Леушина. - М. : Просвещение, 1974. - 368 с.

11. Михайлова З.А. Теория и методика развития математических представлений у дошкольников : [Хрестоматия. 1 и 2 части] / З.А. Михайлова, Р. Л. Непомнящая. - Санкт-Петербург : Изд-во: Фирма Икар, 1996. - 138 с.

12. Петерсен Л. Г. Математика для дошкольников. Раз - ступенька, два - ступенька / Л. Г. Петерсон, Н. П. Холина - М. : Педагогика, 1996. - 96 с.

13. Педагогические взгляды деятелей дошкольного воспитания конца ХІХ - начала ХХ в. // История педагогики. - Гл. 18.

14. Плетеницька Л. С. Логіко-математичний розвиток дошкільників (за програмою «Дитина в дошкільні роки») [Текст] / Л. С. Плетеницька, К. Л. Крутій - 2-е вид., стереот. - Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2006. - 156 с.

15. Поддьяков Н. Н. Мышление дошкольника [Текст] / Н. Н. Поддьяков. - М. : Педагогика, 1977. - 227 с.

16. Степанова Т. М. Індивідуалізація і диференціація навчання математики дітей старшого дошкільного віку [Текст] : [монографія] / Т. М. Степанова.- К. : Видавничий Дім «Слово», 2006. - 208 с.

17. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори / К. Д. Ушинський. - К. : Рад. школа, 1983. - Т. 2. - 350 с.

18. Фрейлах Н.И. Методика математического развития [Текст] / Наталья Ивановна Фрейлах. - М. : ИД«ФОРУМ» : ИНФРА-М, 2006. - 208 с.

19. Фунтикова О. А. Теоретические основы умственного развития дошкольников / О. А. Фунтикова. - Симферополь : Таврида, 1999. - 304 с.

20. Щербакова К.Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників [Текст] : навчальний посібник / Катерина Йосипівна Щербакова; Мін. освіти України; ред. Є.В. Бондарчук. - К. : Вища школа, 1996. - 240 с.

Размещено на Allbest.ur