Умови забезпечення дистанційної форми науково-методичного супроводу магістрів ВВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru

УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ МАГІСТРІВ ВВНЗ

к.т.н., доц. Цитрицька Л.М.,

Козубцова Л.М.

Військовий інститут телекомунікацій

та інформатизації, Київ, Україна

В статті досліджено феномен організації дистанційної форми науково-методичного супроводу магістрів. Розкриті умови забезпечення науково-методичного супроводу магістрів дистанційної форми, як феномен вищої військової освіти. Запропоновано алгоритм з реалізації дистанційної форми науково-методичного супроводу магістрів на основі методології організації наукової діяльності. Розкриття позитивного ефекту використання дистанційного навчання, як форми науково-методичного супроводу магістрів в забезпеченні їх права на мобільність розвитку методологічної культури є актуальною педагогічною проблемою.

Ключові слова: умови, забезпечення, дистанційна форма, науково-методичний супровід, магістр, методологія, організація діяльність, методологічна культура, науковий керівник.

магістр дистанційний навчання військовий освіта

Постановка проблеми і зв'язок її з важливими науковими завданнями

Згідно положення про порядок реалізації права на академічну мобільність [1] формами академічної мобільності для учасників освітнього процесу, що здобувають освітній ступень магістра у вітчизняних вищих навчальних закладах є:

навчання за програмами академічної мобільності;

мовне стажування;

наукове стажування.

Проте механізм реалізації права магістрів на академічну мобільність шляхом їх направлення «на стажування (отримання додаткових наукових консультацій та/або керівництва щодо наукової діяльності та/або засвоєння навчальних дисциплін в рамках виконання освітньо-наукової програми магістра до інших вітчизняних та/або закордонних вищих навчальних закладів або наукових центрів» не визначено. Реалізацію магістрами права мобільності обмежує феномен військової системи освіти. Виходячи з цього є актуальним дослідження умов при яких можливо забезпечити дистанційну форму науково-методичного супроводу магістрів.

Аналіз досліджень і публікацій. Пошук відповіді на сформовані запитання розпочато з аналізу публікацій досліджень у відкритих джерелах. Для цього нами проаналізовано відкриті джерела за ключовими словами «мобільність магістрів». Результат пошуку показав, що даний напрям не досліджений, а отже, це свідчить про перспективність наукового завдання, яке сформульовано вперше.

Формулювання мети статті. Мета статті полягає в розкриті умов забезпечення дистанційної форми науково-методичного супроводу магістрів як феномену вищої військової освіти.

Результат дослідження

Разом з безліччю проблемних питань, які треба вирішити при забезпеченні мобільності магістрів, необхідно створити типову узгоджену освітньо-наукову програму їх підготовки. Практика показує існування розрізнених освітньо-наукових програм не тільки у ВНЗ одного напрям підготовки в рамках країни, а і тим більше між країнами. Тому у науковій школі «Розвиток методологічної культури аспірантів і ад'юнктів» під керівництвом В.В. Ягупова [2] було започатковано напрямок вирішення проблеми мобільності магістрів. Це рішення полягає в застосуванні уніфікованого структурно-логічного підходу до побудови освітньо-наукової програми підготовки магістрів із застосуванням методів дистанційного науково-педагогічного (методичного) спілкування.

В основу уніфікованої типової освітньо-наукової програми підготовки магістрів пропонується покласти методологію організації типового наукового дослідження [3], яка може забезпечувати мобільність як між ВНЗ всередині країни, так і за її межами. Як приклад такої програми для магістрів можна презентувати вже апробовану типову програму для аспірантів (ад'юнктів) виключивши лише найголовніші відмінності між аспірантами та магістрами [4]. А за основу все одно береться методологічний алгоритм організації наукового дослідження. За такої умови магістру достатньо пройти фазу проектування власного наукового дослідження за основним місцем навчання. Науковий керівник в цьому разі застосовує алгоритм мобільного науково-педагогічного супроводу за аналогією розглянутого вже для аспірантів (ад'юнктів) [5]. Методологія організації наукових досліджень: перелік фаз, стадій, етапів дослідження і відповідність ними, рекомендації по мобільності представлено в табл. 1. У таблиці введені такі скорочення: (О+НМСНК) - етап навчання магістра за місцем вступу до магістратури при безпосередньому (очному) науково-методичному супроводі науковим керівником; (М+ДНМСНК) - етап мобільності в навчанні магістрів при дистанційному (заочному) науково-методичному супроводі науковим керівником.

Таблиця 1

Методологія організації наукових досліджень: перелік фаз, стадій, етапів дослідження і відповідність ним рекомендації

Технічно форма дистанційного науково-методичного супроводу магістра організовується шляхом використання одного або в сукупності програмного забезпечення та Інтернету, яке подано в табл. 2. Експериментально добре зарекомендовало наступний перелік програмного забезпечення:

передачу голосового зв'язку за допомогою Skype;

дистанційне керування робочим столом комп'ютера магістра за допомогою TeamViewer.

Таблиця 2.

Програмне забезпечення дистанційного спілкування

При дотриманні зазначених умов побудови освітньо-наукової програми підготовки магістрів досить з останнього місці навчання одержати виписку з відділу магістратури про пройдений курс і тему навчання. В цілому магістр за час фізичного переміщення пропускає ту кількості матеріалу, що він цілком здатний надолужити за рахунок самостійної роботи.

Слід зазначити, що для всіх магістрів загальною є методологія [3], а для аспірантів ще феноменальна частина методології, яка пов'язана із захистом інформації, що містить державну таємницю [6]. У зв'язку з цим виникає складність організації права мобільності саме тих магістрів, у яких тема наукового дослідження пов'язана з державною таємницею.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Можна стверджувати, що проблема мобільності магістрів в межах країни достатньо проблематично організовувати, а за її межами - тим більше. Мобільність магістрів, крім того, обмежується ще умовами необхідності жорсткого дотримання державної таємниці, оскільки тематика їх носить закриття характер.

Найбільш оптимальним і сприятливим періодом організації мобільності є технологічна фаза теоретичного і практичного етапу дослідження. Під час мобільності магістра передаватиметься передовий досвід організації дисертаційного дослідження в наукових школах партнерів.

В цілому експериментальні результати показують, що за умови додержання запропонованого науково-методичного супроводу здобувачів [5] та методологічного алгоритму розглянутого в даній статті забезпечилось розвиток методологічної культури у магістрів на належному рівні в експериментальній групі, а отже і підтвердилась гіпотеза про можливість організації мобільності. Виходячи з цього експерименту можна стверджувати, що запропонований алгоритм забезпечує реалізації мобільності магістрів, залишається не розробленим механізм дозвільних документів (форм рапортів) на одержання рішення, щодо дистанційного науково-методичного супроводу.

Наукова новизна одержаного результату

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто підхід до забезпечення можливості мобільності магістрів в ракурсі дотримання нерозривного педагогічного процесу щодо розвитку методологічної культури у магістрів шляхом залучення дистанційного навчання, як форми науково-методичного супроводу. Це дозволить повною мірою реалізувати академічну мобільність магістрів не тільки усередині країни, але і за її межами. В результаті забезпечення можливості мобільності магістрів зростає вірогідність того, що вони набудуть неоцінимого досвіду в трансляції методологічної культури в наукових школах зарубіжних країн.

Перспективи подальших досліджень

Потребує розроблення механізм дозвільних документів (форм рапортів) на одержання магістрами та/або науковими керівниками рішення, щодо здійснення дистанційного науково-методичного супроводу.

Література

1. Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 12.08.2015 № 579 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-п/paran8#n8

2. Козубцов І.М. Дистанційне навчання як тимчасова форма науково-методичного супроводу аспірантів (ад'юнктів) у забезпеченні мобільності / В.В. Ягупов, Л.М. Козубцова, І.М. Козубцов // Теорія і практика дистанційного навчання у професійній освіті: збірник матеріалів І Всеукраїнської веб-конференції (м. Київ, 28 лютого 2017 року) / Інст-т проф.-тех. освіти НАПН України / [Ред. кол. : Петренко Л. М. та ін.]. - К.: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2017. - С. 79 - 83. ISBN 978-617-7457-16-8.

3. Козубцов І.М. Методологія організації роботи аспірантами над дисертаційним дослідженнями / І.М. Козубцов // Професійна освіта: проблеми і перспективи / ІПТО НАПН України. - 2013. - Випуск 5. - С. 16.

4. Козубцов И.Н. Учебная программа факультатива «Развитие методологической культуры адъюнктов» / И.Н. Козубцов // «Международный журнал экспериментального образования». - 2016. - №4 (Часть 1). - С. 62 - 67.

5. Козубцов І.М. Модель співпраці наукового керівника та аспіранта в процесі науково-педагогічного супроводу / І.М. Козубцов // Науково-практичний журнал. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Національний університет оборони України. - 2015. - №3(24). - С. 133 - 140.

6. Козубцов І.М. Феномен методологічної основи діяльності аспірантів у системі вищої військової освіти: аналітико-порівняльне обґрунтування / І.М. Козубцов, Л.М. Козубцова // Науково-практичний журнал. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Національний університет оборони України. - 2015. - №1(22). - С. 119 - 122.

Размещено на Allbest.ru