Реалізація компетентнісного підходу, як одного з інструментів професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація компетентнісного підходу, як одного з інструментів професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі

Лариса Зданевич, доктор педагогічних наук, професор

Хмельницький 02 квітня 2015

Анотація

У статті здійснено аналіз різних теоретичних поглядів на проблему компетентнісного підходу як одного з інструментів професійної підготовки майбутніх педагогів у вищому навчальному закладі. Зазначено, що компетентнісний підхід - це підхід до визначення результатів навчання, що базується на їх описі в термінах компетентностей і є ключовим методологічним інструментом реалізації мети Болонського процесу. Визначено, що під компетентнісним підходом розуміється спрямованість освіти на формування в студента компетенцій за допомогою професійних і соціальних завдань в освітньому процесі. Компетентнісний підхід передбачає підвищення суб'єктності самого студента в навчальному процесі, пов'язаної з умінням орієнтуватися в потоці інформації і рефлексією, тобто формуються поведінкові моделі - коли випускник здатний не просто відтворити інформацію (знання), а й самостійно орієнтуватися в ситуації і кваліфіковано вирішувати завдання, що постають перед ним. З'ясовано, що реалізація компетентнішого підходу неможлива без посилення практичної спрямованості професійної освіти за умов збереження її фундаментальності. Проаналізовано категорії «компетенція», «компетентність» та «професійна компетентність». Визначено, що компетентність майбутнього вихователя розглядається як окремий вид професійної педагогічної компетентності в галузі дошкільної освіти, який тісно пов'язаний і взаємообумовлений з іншими видами психолого-педагогічної компетентності майбутніх вихователів цього профілю, та виступає результатом оволодіння низкою професійних компетенцій, обумовлених як специфікою роботи з дітьми, так і особливостями процесу соціального розвитку дошкільників.

Ключові слова: компетентнісний підхід, професійна підготовка, професійна компетентність, компетентність майбутнього фахівця, компетенція.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді... Наслідком трансформації освітньої парадигми є поява так званого «компетентнісного підходу», який, на думку І.Зимньої, розуміється як спрямованість освіти на розвиток особистості в результаті формування такої комплексного якості, як компетентність, що охоплює не тільки когнітивну і операціонально-технологічну складові, але й мотиваційну, етичну, соціальну та поведінкову [5]. Компетентнісний підхід, заснований на осмисленні ролі і змісті компетентності, є важливою характеристикою нової парадигми гуманної педагогіки, орієнтованої на ціннісно-смислову, змістовну і особистісну складові освіти. Реалізація компетентнісного підходу у вищій освіті повинна забезпечити виконання основної мети професійної освіти -- підготовку кваліфікованих працівників відповідного рівня і профілю, конкурентоспроможних на ринку праці, компетентних, відповідальних, здатних до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій... Питання реалізації компетентнісного підходу розглянуто в працях В.Вербицького, Г.Зайчука, Е.Зеєра, І.Зимньої, Д.Заводчикова, С.Лісової, Н.Мурованої, О.Овчарук, О.Пометун, М.Пустового, М.Сосніна, А.Хуторського та ін. [5; 7; 9; 13]. Дослідження В.Петрук присвячене теоретичним засадам формування базових професійних компетенцій фахівців технічних спеціальностей; проблеми управління формуванням професійних компетенцій розглянуто І.Бєлих; праця А.Вербицького присвячена питанню контекстного навчання у компетентнісному підході тощо. Теоретичні положення про запровадження компетентнісного підходу до дослідження процесу сучасної професійної підготовки фахівців знаходимо у працях О.Березюк, Н.Бібік, С.Вітвицької, О.Дубасенюк, О.Єфремова, С.Лісової, М.Радишевської, Н.Сидорчук та ін. Н.Радіонова розглядає компетентнісний підхід у процесі освіти як сукупність ключових, базових і спеціальних компетентностей. Компетентнісний підхід, на її думку, виступає ціннісним орієнтиром для системних змін у педагогічній освіті і є основою для розробки науково- методичного забезпечення процесу професійної підготовки і перепідготовки спеціалістів [9].

Формулювання цілей статті... Метою статті є розгляд основних положень компетентнісного підходу як одного з інструментів професійної підготовки майбутніх педагогів у вищому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу

За Національним освітнім глосарієм компетентнісний підхід -- це підхід до визначення результатів навчання, що базується на їх описі в термінах компетентностей [10, с.31]. Як наголошується у низці досліджень (А.Хуторський [13] та ін.), підготовка повинна бути практикоорієнтованою, одним із завдань якої є підготовка фахівців, що характеризуються професійними компетенціями, ґрунтується на компетентнісному підході.

Компетентнісний підхід передбачає підвищення суб'єктності самого студента в навчальному процесі, пов'язаної з умінням орієнтуватися в потоці інформації і рефлексією, тобто формуються поведінкові моделі -- коли випускник здатний не просто відтворити інформацію (знання), а й самостійно орієнтуватися в ситуації і кваліфіковано вирішувати завдання, що постають перед ним (в ідеалі і ставити нові). Вочевидь, що реалізація компетентнісного підходу неможлива без посилення практичної спрямованості професійної освіти за умов збереження її фундаментальності.

За основу побудови моделі майбутнього вихователя, здатного працювати з дітьми дошкільного віку, ми взяли компетентнісний підхід, оскільки вважаємо, що сучасний педагог повинен опанувати не тільки системою знань і навичок, але й бути готовим до вирішення різнопланових, педагогічних, життєвих ситуацій в освітньому процесі. Для цього необхідно визначити ті компетенції, що дозволять упорядкувати знання, уміння, особистий (суб'єктивний) досвід, здібності та використати їх у своїй подальшій професійній діяльності. У термінологічному полі дошкільної педагогіки існує досить багато розбіжностей за визначенням дефініцій: «компетентнісний підхід», «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність». студент навчальний педагогічний

Під «компетенцією» розуміють наперед задану вимогу до освітньої підготовки (стандарт), опис повноважень, окреслення сфери діяльності, потенційну можливість особистості (Е.Зеєр, І.Зимня, Н.Кузьміна, А.Маркова, А.Хуторський та ін.) [8]. На думку І.Зимньої, у поняття «компетенція» в якості складових частин входять знання, вміння, навички, а також особистісні якості (ініціативність, відповідальність, цілеспрямованість, толерантність тощо), соціальна адаптація (уміння працювати як самостійно, так і в колективі) і професійний досвід [5]. О.Заблоцька зазначає, що компетенції -- це інтегрована особистісно-діяльнісна категорія, яка формується під час навчання в результаті поєднання початкового особистого досвіду, знань, способів діяльності, умінь, навичок, особистісних цінностей і здатності їх застосування у процесі продуктивної діяльності стосовно кола предметів та процесів певної галузі людської діяльності. Усі компоненти цієї категорії є рівноправними, вони пов'язані між собою та інтегровані одна в одну [4].

У «Словнику-довіднику основних термінів і понять з організації навчального процесу у вищих навчальних закладах» термін «компетенція» трактується як «сукупність критеріїв, доступних для вимірювання чи оцінювання знань, умінь і навичок, набутих впродовж життя, і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності» [12, с.29].

Ми поділяємо думку Г.Бєлєнької, що компетенції притаманні всі риси педагогічної діяльності, але всі вони набувають особливого забарвлення у діяльності майбутнього вихователя, який здійснює розвиток, навчання і виховання дітей раннього та дошкільного віку [1, с. 15--20].

У таблиці 1 подано найбільш часто аналізовані в дослідженнях визначення поняття «компетенція».

Таблиця 1 Аналіз визначень поняття «компетенція»

Термін «компетентність» у «Великій сучасній енциклопедії» за редакцією Є.Рапацевича визначено як «міра співвідношення знань, умінь і досвіду особистостей певного соціально-професійного статусу щодо рівня складності виконуваних ними завдань і проблем» [11, с.237]. А.Василюк наголошує, що компетентність є «здібністю відповідально виконувати обов'язки та знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, використовувати знання та вміння в нових умовах і іншій робочій обстановці» [2, с.25].

У таблиці 2 подано зведені дані щодо найбільш часто аналізованих у дослідженнях визначень поняття «компетентність».

Таблиця 2 Аналіз визначень сутності поняття «компетентність»

Шведськими й американськими вченими В.Чапанат, Г.Вайлер, Я.Лефстед була розроблена концепція «інтегрованого розвитку компетентності», де розвиток компетентності фахівця пов'язується з інтеграцією інтелектуальних, моральних, соціальних, естетичних, політичних аспектів знань та умінь. Б.Вульфсон характеризує особливу одиницю виміру знань спеціаліста -- період піврозпаду компетентності. Це означає, що через те, що за певний час після закінчення вищого закладу освіти одержані знання будуть застарілими у зв'язку з тим, що з'являється нова інформація, компетентність спеціаліста знижується на 50% [3].

Така точка зору є важливою для дослідження системи критеріїв і рівнів професійного зростання майбутнього вихователя ДНЗ у процесі його спеціальної підготовки. Оскільки поновлення інформаційного поля професійної діяльності педагога є стрімким і безперервним, щороку модернізується і трансформується близько 20% професійних знань, що вимагають системної підтримки та підвищення кваліфікаційного рівня. Тому розширення професійно-рольового репертуару і розвиток квазіпрофесійних умінь є необхідними в системі професійної підготовки майбутнього фахівця для системи дошкільної освіти. Побудова індивідуальної програми стратегії професійного зростання дасть можливість фахівцеві не втратити отримані компетентності, але і заздалегідь запланувати набуття додаткових компетентностей у суміжних сферах діяльності.

Теоретичними засадами формування професійної компетентності фахівців у процесі їхньої підготовки у вищому навчальному закладі виступають положення компетентнісного підходу, відображені в працях Л.Артемової, Н.Бібік, І.Беха, В.Бондаря, І.Зимньої, І.Зязюна, Б.Коротяєва, В.Кременя, Н.Кузьміної, С.Литвиненко, О.Савченко та ін. В працях визначено завдання сучасної вищої освіти, яке полягає в тому, щоб не тільки дати молоді професійні знання, а й підготувати фахівця, який глибоко розуміє і знає свою роль у суспільстві, уміє творчо використовувати здобуті знання на практиці, працювати з людьми, критично оцінює досягнуте.

В.Чичикін зазначає, що єдиної структури стандартів професійної компетентності не існує. Він виокремлює такі складові: інформацію, що особа повинна знати або вміти робити; критерії ефективності виконаної роботи та ситуації, в яких повинна бути продемонстрована ефективність роботи [14]. Структура професійної компетентності може бути розкрита завдяки професійним вмінням. Ознакою професійної компетентності є те, що в майбутнього вихователя до початку його самостійної діяльності педагогічна компетентність сформована й усвідомлена такою мірою, що він здатний здійснювати професійну діяльність за певною кваліфікацією.

Далі в таблиці 3 подано найбільш часто аналізовані в дослідженнях визначення поняття «професійна компетентність».

Таблиця 3 Аналіз визначень поняття «професійна компетентність»

На думку Г.Бєлєнької, «професійна компетентність вихователя складається з трьох основних компонентів: теоретичних знань, практичних умінь з їх застосування та професійно-значущих якостей, що дають особистості можливість вільно, впевнено і толерантно діяти залежно від наявної необхідності та потреб оточуючого життя. Стабільний і безперервний розвиток усіх трьох складових на основі позитивних світоглядних позицій майбутнього вихователя і становить компетентність фахівця. Знання та уміння мають формуватися в контексті набуття особистістю емпіричного і професійного педагогічного досвіду» [1, с.30].

І.Зязюн підкреслює, що крім знань і умінь, педагогові необхідні певні особистісні якості, адже він сам є засобом впливу на учня [6]. Крім того, формування особистості дитини значною мірою залежить від спрямованості майбутнього вихователя, його поведінки, яка безпосередньо впливає на дитину. Тому специфіка структури професійної компетентності вихователя полягає в урахуванні професійно значущих якостей особистості.

Аналіз визначень професійної компетенції і компетентності майбутнього вихователя дозволяє визначити компетенцію як інтегративну характеристику особистості майбутнього вихователя, яка може бути представлена структурою, що складається з низки компонентів. У нашому розумінні компетентність майбутнього вихователя розглядається як окремий вид професійної педагогічної компетентності в галузі дошкільної освіти, який тісно пов'язаний і взаємообумовлений з іншими видами психолого-педагогічної компетентності майбутніх вихователів цього профілю, та виступає результатом оволодіння рядом професійних компетенцій, обумовлених як специфікою роботи з дезадаптованими дітьми, так і особливостями процесу соціального розвитку дошкільників.

Висновки та перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

Отже, здійснено контент-аналіз основних дефініцій: «компетентнісний підхід», «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність». З'ясовано, що професійна компетентність формується індивідуально з компетенціями кожної особистості і є її особистісною психологічною властивістю. Професійна компетентність майбутнього вихователя як фахівця є потенційною, оскільки остаточно не зреалізована і оцінюється авансовано, опосередковано через відповідні компетенції. Наявність будь-якого виду компетенцій не є показником компетентності, але є необхідною умовою її виникнення, у цьому сенсі компетенції складають основу компетентності щодо майбутньої роботи фахівців з дошкільниками.

Список використаних джерел і літератури

1. Бєлєнька Г. В. Формування професійної компетентності сучасного вихователя дошкільного навчального закладу : [моногр.] / Г. В. Бєлєнька. -- К. : Університет, 2011. -- 320 с.

2. Василюк А. В. Вступ до спеціальності : навч. посіб. / А. В. Василюк. -- Ніжин : НДПУ імені М. Гоголя, 2004. - 70 с.

3. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века / Б. Л. Вульфсон. -- М. : УРАО, 1999. -- 208 с.

4. Заблоцька О. С. Компетентнісний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз / О. С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету. Сер. : Педагогічні науки. -- 2008. -- Вип. 40. -- С. 63--68.

5. Зимняя И. А. Компетентностный подход. Каково его место в системе современных подходов к проблемам образования? / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. -- 2006. -- № 8. -- С. 20--26.

6. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії : наук.-метод. посіб. / І. А. Зязюн. -- К. : МАУП, 2000. -- 312 с.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. -- К.: «К.І.С.», 2004. --112 с.

8. Компетентностный подход в обучении : науч.-метод. пособие / А. В. Хуторской. -- М. : изд-во «Эйдос» ; изд-во Института образования человека, 2013. -- 73 с.

9. Лісова С. В. Компетентнісний підхід у вищій освіті : зарубіжний досвід / С. В. Лісова // Професійна педагогічна освіта : компетентнісний підхід : [моногр.] / за ред. О. А. Дубасенюк. -- Житомир : вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. -- С. 34--54.

10. Національний освітній глосарій: вища освіта / [авт.-уклад. : І. І. Бабин, Я. Я. Болюбаш, А. А. Гармаш й ін. ; за ред. Д. В. Табачника і В. Г. Кременя]. -- К. : Плеяди, 2011. -- 100 с.

11. Рапацевич Е. С. Педагогика : Большая современная энциклопедия / Е. С. Рапацевич. -- Минск : Современное слово, 2005. -- 720 с.

12. Тимошенко З. І. Болонський процес в дії : Словник-довідник основних термінів і понять з організації навчального процесу у вищих навчальних закладах / Тимошенко З. І., Тимошенко О. І. -- К. : вид-во Європейського університету, 2006. -- 58 с.

13. Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций / А. В. Хуторской // Инновации в общеобразовательной школе. Методы обучения : сб. науч. трудов / под ред. А. В. Хуторского. -- М. : ГНУ ИСМО РАО, 2006. -- С. 65--79.

14. Чичикин В. Профессиональная готовность и ее измерение / В. Чичикин // Человек в мире спорта: Новые идеи, технологии, перспективы : тез. докл. междунар. конгр. -- М., 1998. -- Т. 2. -- С. 491--492.

References

1. Bielienka H. V. Formuvannia profesiinoi kompetentnosti suchasnoho vykhovatelia doshkilnoho navchalnoho zakladu: monohrafia, Kyiv, Universytet, 2011, 320 p.

2. Vasyliuk A. V. Vstup do spetsialnosti: navch. posib., Nizhyn, NDPU imeni M. Hoholya, 2004, 70 p.

3. Vulfson B. L. Strategiya razvitiya obrazovaniya na Zapade na poroge XXI veka, Moscow, URAO, 1999, 208 p.

4. Zablotska O. S. Kompetentnisniy pidkhid yak osvitnia innovatsiia: porivnialnyi analiz, Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu, 2008, Vol. 40, pp. 63--68.

5. Zymnyaya I. A. Kompetentnostny'j podxod. Kakovo ego mesto v sisteme sovremenny'x podxodov k problemam obrazovaniya?, Vy'sshee obrazovaniye segodnya, 2006, № 8, pp. 20--26.

6. Ziaziun I. A. Pedahohika dobra: idealy i realiyi : nauk.-metod. posib., Kyiv, MAUP, 2000, 312 p.

7. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky, pid zah. red. O. V. Ovcharuk, Kyiv, K.I.S., 2004, 112 p.

8. Kompetentnostny'j podxod v obucheniyu : nauch.-metod. posobie, A. V. Khutorskoi, Moscow, E'jdos; izd-vo Instituta obrazovaniya cheloveka, 2013, 73 p.

9. Lisova S. V. Kompetentnisnyi pidkhid u vyshchii osviti : zarubizhnyi dosvid, Profesiina pedahohichna osvita : kompetentnisnyi pidkhid : monohrafia, Zhytomyr, vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2011, pp. 34--54.

10. Natsionalnyi osvitnii hlosarii: vyshcha osvita, avt.-uklad. : I. I. Babyn, Ya. Ya. Boliubash, A. A. Harmash i in. ; za red. D. V. Tabachnyka i V. H. Kremenia, Kyiv, Pleiady, 2011, 100 p.

11. Rapatsevich E. S. Pedagogika : Bol'shaya sovremennaya e'ncyklopediya, Minsk, Sovremennoe slovo, 2005, 720 p.

12. Tymoshenko Z. I., Tymoshenko O. I. Bolonskyi protses v dii: Slovnyk-dovidnyk osnovnykh terminiv i poniat z orhanizatsii navchalnoho protsesu u vyshchykh navchalnykh zakladakh, Kyiv, vyd-vo Yevropeiskoho universytetu, 2006, 58 p.

13. Xutorskoj A. V. Texnologiya proektirovaniya klyuchevy'x i predmetny'x kompetencij, Innovacii v obscheobrazovatel'noj shkole. Metody'obucheniya, Moscow, HNU YSMO RAO, 2006, pp. 65--79.

14. Chichikin V. Professional'naya gotovnost' i ee izmerenie, Chelovek v mire sporta: Novy'e idei, texnologii, perspektivy, Moscow, 1998, T. 2, pp. 491--492.

Summary

Larysa Zdanevych Implementation of Competence-Based Approach as a Tool of Training Future Teachers in Higher Education. Analysis of different theoretical views to the problem of competence-based approach, as one of the instruments of professional training of the future pedagogues in higher educational establishment has been done in the article. It is mentioned that competence-based approach - is the approach to determine the results of teaching, based on their description in the terms of competences, and it is the key methodological instrument of realization of the aim of Bologna process. It is determined that competence-based approach means directivity of education to forming of the student competences, with the help of professional and social tasks in educational process. Competence-based approach expects rise of subjectivity of the student himself or herself in educational process, connected with the ability to orientate in the informational stream and reflection, that is behavioral models are formed, when the graduate is able not only to reproduct information (knowlegde), but to orientate independently in the situation, and qualified solve the tasks, which arise. It is found out that realization of competence-based approachis impossible without strengthening of practical directivity of professional educationunder the conditions of its fundamentality preserving. The categories «capacity», «competence» and «professional competence» are analyzed. It is determined that competence of the future tutor is studied as a separate kind of professional pedagogical competence in the sphere of pre-school education, which is closely connected with and mutually conditioned with other kinds of psychologic-pedagogical competence of the future tutors of this profile, and which is the result of mastering of a number of professional capacities, stipulated both by the specificity of work with children, and peculiarities of the process of social development of preschoolers. Key words: competence-based approach, professional preparation, professional competence, competence of the future specialist, capacity.

Размещено на Allbest.ru