Психолого-педагогічна спадщина Степана Балея у світовому та вітчизняному науковому дискурсі
Історіографічний аналіз творчої спадщини Степана Балея. Визначення галузей наук, в межах яких здійснювалось вивчення творчого доробку вченого. Вивчення і реконструкція наукової спадщини українсько-польського вченого українським філософом М. Верниковим.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.01.2018 |
Размер файла | 48,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психолого-педагогічна спадщина Степана Балея у світовому та вітчизняному науковому дискурсі
НАТАЛІЯ ФАНЕНШТЕЛЬ,
аспірантка
Постановка проблеми у загальному вигляді
Сучасна трансформаційна криза українського громадянського суспільства вимагає реформування національної системи освіти на основі переосмислення педагогічних фактів, подій, персоналій, які через численні заборони тоталітарних режимів протягом довгого часу замовчувались.
Аналіз досліджень і публікацій
Сучасний етап розвитку української педагогічної думки характеризується поверненням несправедливо замовчуваних у минулому столітті імен, серед яких Г.Ващенко, Б.Грінченко, М.Грушевський, І.Огієнко, С.Русова, Я.Чепіга та ін. Більшість з них через складні економічні та соціально-політичні умови у період між двома світовими війнами вимушені були емігрувати до інших країн. Однак, проживаючи за межами своєї Батьківщини, науковці та культурні діячі підтримували з нею тісний зв'язок, намагалися зберегти власну національну ідентичність.
Все ще маловідомим в історії вітчизняної педагогічної думки залишається ім'я талановитого дослідника, непересічного вченого, філософа, психолога, педагога, академіка Степана Балея. Спадщина великого гуманіста є віддзеркаленням його розуміння людини як суб'єкта соціотворчого процесу. Реформування суспільства на засадах визнання внутрішнього світу конкретної людини достеменною субстанцією суспільного життя стало працею всього його наукового життя.
Актуальність вивчення наукового доробку вченого обумовлюється сучасною ситуацією в Україні, де спільною особливістю існуючих державних освітніх програм є їх невідповідність потребам розвитку та саморозвитку особистості, що гальмує процес її самореалізації, призводить до відчуження в освітньому процесі.
Аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури виявляє, що дослідження психолого- педагогічної спадщини С.Балея здійснювалось переважно польськими науковцями, в Україні ж відкриття та системне вивчення творчого доробку С.Балея пов'язані з науково-просвітницькою діяльністю професора М.Верникова та його послідовників.
Формулювання цілей статті
Метою даної статті є виявлення ступеню та цілісності розкриття наукових поглядів С.Балея у вітчизняній педагогіці.
Виклад основного матеріалу
Як справедливо зазначає відомий дослідник творчості вченого М.Верников, С.Балей належить двом культурам -- українській і польській [3, с.21]. Підтвердження цьому знаходимо у короткому зверненні до біографічних даних науковця.
Народився Степан (Стефан, Максим) Володимирович Балей 4 лютого 1885 р. в селі Великі Борки (Бірки) Тернопільського повіту (нині Тернопільської області) у сім'ї вчителів. У 1903 р. у Тернополі закінчив початкову, середню школи і гімназію.
Становлення С.Балея як науковця відбувалося на теренах Львівського університету, де він навчався на філософському факультеті, а згодом під керівництвом професора К.Твардовського здобув науковий ступінь доктора філософії. За рахунок наукової стипендії, наданої австрійським міністерством освіти молодий вчений поглиблював свої знання у Берлінському університеті і в Сорбонні. У період першої світової війни С.Балей працював у навчальних осередках Відня, що дало змогу йому уникнути мобілізації. З 1917 до 1922 рр. навчався на Лікарському факультеті Львівського університету і одночасно викладав в гімназіях аж до 1927 р. Лікарською практикою С.Балей займався до кінця свого життя.
Поєднання філософського світогляду з глибокою зацікавленістю психологією і медициною позначилося на подальшому спрямуванні наукових пошуків вченого. У 1928 р. С.Балей приступає до роботи як надзвичайний професор кафедри психології виховання Варшавського університету.
Після переїзду до Варшави вчений займається активною науковою, викладацькою, просвітницькою та громадською діяльністю. Одночасно С.Балей підтримує тісний зв'язок з українськими культурно-освітніми осередками. Саме в цей період виходять в світ його фундаментальні праці польською мовою: «Psychologja kontaktu wychowawczego» (1930), «Psychologja wieku dojrzewania» (1931), «Zarys psychologji w zwi^zku z rozwojem psychiki dziecka» (1935), «Psychologia wychowawcza w zarysie» (1938), «Osobowosc» (1939), «Drogi samopoznanie» (1947), «Wprowadzenie do psychologii wspolcznej» (1949) та ін. [3].
Таким чином, більша частина творчого доробку С.Балея, опинившись за межами українських земель, стала підручниками в психолого-педагогічних галузях за кордоном. Наукові праці вченого, лише незначна частина яких була надрукована українською мовою, а більшість -- польською, німецькою, французькою, були практично невідомими українському читачеві. До того ж тривале одноосібне панування марксистської доктрини -- ідеології, з позицій якої творчість вченого розглядалась як «буржуазна», довгий час перешкоджало відновленню історичної справедливості, поверненню імені С.Балея до українського наукового дискурсу.
Натомість у Польщі внесок С.Балея у розвиток польської педагогіки і психології був високо оцінений. У 1952 р. він був обраний до Польської Академії наук. У 1962 р. у Польщі про С.Балея розміщена стаття у Великій Загальній Енциклопедії [22], у 1983 р. -- у Загальній Енциклопедії [17]. У 1987 р. в Лодзському університеті Б. Мешка захистив магістерську роботу «Бібліографія праць професора С. Балея», в котрій розмістив майже вичерпний перелік публікацій науковця [35]. У 1992 р. в «Словнику польських психологів» Е. Коснаревич відзначив роль та місце наукових поглядів С.Балея в психології [33].
У польських наукових колах аналізують і окремі проблеми у творчості С.Балея. Зокрема, педагогічні погляди науковця досліджують Й.Головінський [30], А.Голуб [29], І.Добровольська [28], Черневський [26], психологію виховання -- Т.Бах [14], С.Блаховський [25], М.Войтинський [41], М.Земнович [43], М.Жебровська [42], С.Купісевич [34], Б.Сухудольський [40], Р.Ядчак [31, 32] та ін.
Як свідчить аналіз зарубіжної наукової літератури, гуманістична спрямованість студій С.Балея привертає увагу дослідників його творчості і у академічних колах Америки, Великої Британії, Канади, Німеччини, Франції. У 1939 р. у французькому фаховому психологічному часописі описується досвід С.Балея у галузі шкільної психології, а також його внесок у психодидактику [39]. У 1975 р. у журналі «Спеціальна освіта» виходить стаття Й.Головінського «Спеціальна освіта у східній Європі: досвід Польщі» [30], яка стає «відкриттям» С.Балея у педагогічній думці. У 1984 р. у Торонто в Енциклопедії України друкується довідка про філософа, психолога, лікаря та педагога Балея [15]. У 2002 р. в американській енциклопедії психології та біхевіоризму у розділі про польських психологів внесок С.Балея у психологію та педагогіку (психологію виховання) розміщується поряд з іншим відомим польським вченим -- С.Шуманом [27, с.1218]. Саме дві кафедри у Польщі, які, до речі, представляли різні наукові концепції, відіграли провідну роль у становленні і розвитку галузі психології виховання. Одну з них у Варшавському університеті очолював С.Балей, іншу -- у Ягелонському -- С.Шуман. У 2007 р. польський дослідник В.Павловський зазначає у німецькому академічному виданні, що «С. Балей був одним із перших у науці й педагогічній практиці, що звернув увагу сучасників на проблему соціальної занедбаності дітей та молоді й особливості їх виховання у сім'ї [37, с.280]». Того ж року у британському бюлетені психологічних наук ім'я С.Балея стоїть першим серед психологів, які досліджували проблеми суспільної психології на території Польщі [38]. У 2009 р. на женевській конференції німецький вчений К.Мулліган виступив із доповіддю «Музичний аналіз почуттів», суттєвим підґрунтям якої стали студії С.Балея у царині психології музики [36].
З'ясування значення філософсько-освітніх та психолого-педагогічних поглядів С.Балея вперше відбулося в Україні. Перша згадка в СРСР про С.Балея у Радянській педагогічній енциклопедії в 1964 р. пов'язана із його зверненням до класиків марксизму [1].
Дійсне повернення несправедливо забутої наукової спадщини С.Балея до культури українського народу відбулося завдяки професору Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова М.Верникову. Він вперше здійснив систематичне і цілісне вивчення творчого доробку С.Балея, а також включив його у науковий обіг країни. Досліджуючи творчу спадщину С.Балея з 1964 р., М.Верников окреслив галузі знань, які вона охоплює, а саме: філософія, історія філософії, етика, естетика, загальна психологія, генетична психологія, педагогічна психологія, суспільна психологія, психологія особистості, психологія творчості, психологія злочинності, філософія освіти і виховання та ін. Як зазначає дослідник, у більшості з цих галузей С.Балей є першопрохідцем, а в інших -- залишає нове світорозуміння і вагомий науковий внесок. Домінує в поглядах вченого саме філософія, а ось педагогіка та психологія настільки взаємопереплетені, що фактично становлять нероздільну єдність [3, с.30].
Теоретична концепція С.Балея формувалась під впливом європейських гуманістичних ідейних течій кінця XIX -- початку XX ст. і філософських поглядів К.Твардовського, засновника Львівсько- Варшавської філософської школи. Звертаючись до людини як до первісної субстанції суспільного життя, С.Балей визнає психіку достеменною реальністю людини. Відтак все своє творче життя він присвячує вивченню людської психіки. Та загальна психологія як предмет вивчення для науковця є не самоціллю, а сукупністю знань, необхідних для розуміння процесу розвитку і саморозвитку людини. Надаючи певного інструментального характеру психології, вчений синтезує її з педагогікою, в результаті чого започатковує психологію виховання (педагогічну психологію). Нова педагогіка С.Балея, так звана генетична педагогіка, розглядає внутрішній світ людини у процесі її становлення і розвитку, у вікових особливостях її онтогенетичної динаміки. Стверджуючи свою єдність з психологією, вона ставить за мету сприяти становленню людини, здатної свідомо і повноцінно жити в умовах громадянського, відкритого, правового і демократичного суспільства [3, с. 19-20].
Об'єднанням наукового доробку С.Балея в певну цілісність стало розпочате М.Верниковим перше українське академічне видання Зібрань праць С.Балея у 5 томах і 2 книгах. Та реалізувати повністю творчий задум М.Верникову за його життя не вдалося. Наразі завдяки співпраці Львівського філософського товариства і Одеського національного університету імені І.І.Мєчнікова маємо перших два томи фундаментального видання наукових праць академіка С.Балея. До першого тому увійшли праці періоду його життя і діяльності в межах українського етнічного ареалу. Другий том вміщує переклади творів, написаних у період його діяльності у Варшаві, а також інших, виданих іноземними мовами. У цих працях автор здебільшого піднімає питання психоаналітики, експериментальної психології, а також робить свої перші наукові спроби з психології виховання і психології розвитку. Фундаментальна з точки зору педагогіки праця «Нарис психології виховання» планується до друку в четвертому томі.
Удоступнюючи праці С.Балея в Україні, М.Верников започаткував синтетичну галузь знань про становлення і розвиток особистості, а також ефективну корекцію цього процесу засобами виховного впливу -- балеєзнавство [3, с.30].
Дослідницькі орієнтири вивчення наукової спадщини С.Балея, окреслені М.Верниковим, стали поштовхом для вивчення творчого доробку вченого під різними кутами зору. Так, зокрема, О.Гончаренко визначено світоглядно-методологічні засади філософсько-педагогічної концепції С.Балея, а також її значення для модернізації освітньої системи України. Оригінальність концептуального підходу вченого до виховання дослідниця вбачає у розумінні ним виховання в широкому значенні цього слова, у якому формування і навчання вважаються спеціальними видами або формами виховання. На думку С.Балея, у виховних феноменах завжди беруть участь конкретні психічні явища та диспозиції. Виявлення психологічного підґрунтя виховання підштовхнуло С.Балея до виокремлення спеціальної галузі загальної психології -- виховної (педагогічної) психології [12, с.180--182].
Своєрідним вважає О.Гончаренко погляд науковця і на особистість педагога. С.Балей піддає критиці традиційні вимоги до особистості вчителя, такі як педагогічний талант, любов до дітей, педагогічний такт, акторська майстерність. Натомість такими, що відповідають дійсності, вчений вважає наступні: виховна здатність, прихильність до дітей, тактовність, природність спілкування з дитиною. Крім того, С.Балей пропонує взагалі відмовитись від вимоги «ідеального» педагога, оскільки таким чином відбувається заперечення його індивідуальності [12, с.212--224].
Значні здобутки С.Балея в царині гуманітарних наук, а також фундаментальні дослідження його творчості М.Верниковим та його послідовниками спонукають до вивчення наукового доробку вченого через призму педагогіки. Тут варті уваги наукові розвідки таких учених: Г.Васяновича, С.Вдович [2] та О.Лучко [9] щодо дослідження ідеї природовідповідності у педагогічній спадщині С.Балея.
Цінним для психолого-педагогічної науки є дослідження О.Квас та М.Подоляки феномену дитинства в працях С.Балея, у рамках яких автори розглядають періодизацію дитинства та дозрівання людини, запропоновану вченим [8].
Вивчаючи розвиток ідей дитиноцентризму в кінці XIX -- на початку XX ст., О.Квас звертається до наукового доробку С.Балея. Серед найважливіших праць вченого авторка виділяє такі: «Психологія зрілого віку» (1931), «Нариси психології з точки розвитку дитячої психіки» (1935), «Особистість» (1939), «Шляхи пізнання» (1946), «Вступ до суспільної психології» (1953). О.Квас вивчає феномен дитинства, а також психологічні засади трактування періодизації дитинства, яким С.Балей присвячує окремий розділ у праці «Психологія віку дозрівання». Дослідниця стверджує, що розроблена С.Балеєм періодизація дитинства була найбільш коректною і об'єктивною у міжвоєнний період, адже базувалась на генетичній психології (дитячій психології та психології періоду дозрівання). Як підсумовує О.Квас, суть педоцентризму призвела до ототожнення процесу виховання дитини з процесом її спонтанного, природного фізичного розвитку з виокремленням в ній задатків, із стимулюванням в ній потенційних природних рис. Проникнення в специфіку дитячої природи, пізнання закономірностей її розвитку дозволило вбачати ефективність виховання від пристосування вчителя до дитячого характеру та створення середовища, в якому повною мірою могли б розвиватись дитячі задатки [8, с. 143--144].
Дослідженню психологічної проблематики у творчій спадщині С.Балея присвячені наукові розвідки А.Ятищук [13].
Свій вклад у вивчення поглядів С.Балея в галузі суспільної психології здійснив В.Малецький, який проаналізував науковий підхід вченого до проблеми співвідношення людини і суспільства. Автор зазначає, що в наукових працях з психології і педагогіки С.Балей стверджує нове світорозуміння, розглядає внутрішній світ людини у віковій динаміці [10, с. 110].
Об'єктом дослідження українських науковців виступають і методологічні засади психоаналізу С.Балея. Зокрема Є.Гапоненко аналізує методологію дослідження психоаналітичної теорії вченого [6]. Також привертає увагу дослідників внесок С.Балея в запровадження психоаналітичного дискурсу в українську літературну критику (Н.Зборовська [7], С.Павличко [11]).
В останні роки в Україні інтерес до вивчення окремих проблем творчості С.Балея зріс. Предметом наукових студій стали його соціально-філософські ідеї (М.Верников, В.Малецький), філософсько-освітні рефлексії (І.Предборська), психолого-педагогічні погляди (І.Данилюк, М.Євтух, В.Ханенко).
Висновки
Аналіз наукової літератури на предмет дослідженості психолого-педагогічної спадщини С.Балея показав, що попри зацікавленість сучасної педагогічної історіографії цією персоналією, вивчення його педагогічних ідей носить фрагментарний характер. Слід також зазначити, що деякі автори обмежуються у своїх дослідженнях лише аналізом наукових розвідок М.Верникова, хоча в Україні є достатньо можливостей для безпосереднього вивчення наукового здобутку С.Балея. З огляду на це, актуальним є цілісне дослідження наукової спадщини С.Балея, осмислення його педагогічних ідей та з'ясування можливостей їх застосування для реформування сучасної системи освіти України.
Список використаних джерел і літератури
1. Балей Стефан // Педагогическая энциклопедия: в 4 т. / [гл. ред. И. А. Каиров]. М.: Совет. Энцикл., 1964. Т. 1. С. 163.
2. Васянович Г. П. Гуманізм ідеї природовідповідності у психолого-педагогічній спадщині С. Балея / Г. П. Васянович, С. М. Вдович // Філософські пошуки. 1999. Вип. ІХ. С. 9-15.
3. Верников М. М. Життя і наукова діяльність академіка Степана Балея: [передм. до зібр. пр.] / С. Балей // Зібр. пр. у 5 т., 2 кн. / М. М. Верников. Л. ; О., 2002. Т. 1. С. 19--79.
4. Верніков М. М. Спадщина Степана Балея в контексті сучасного суспільного розвитку і його тенденцій / М. М. Верніков // Філософські пошуки. 1999. Вип. IX. С. 3--8.
5. Верніков М. М. Філософські і психологічні погляди Степана Балея: до 110-річчя з дня народження вченого / М. М. Верніков // Український освітній журнал. 1995. № 1. С. 29--36.
6. Гапоненко Є. Л. Розробка методологічних засад психоаналізу Степаном Балеєм / Є. Л. Гапоненко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Социология». 2012. Т. 24 (65), № 4. С. 347--353.
7. Зборовська Н.В. Психоаналіз і літературознавство: посіб. / Н. В. Зборовська. К.: Академвидав, 2003. С. 328--335.
8. Квас О. В. Дитинство у психолого-педагогічних дослідженнях Степана Балея / О. В. Квас // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. 2010. Вип. 2. С. 143--145.
9. Лучко О. М. Природовідповідність як принцип навчання і виховання у працях Степана Балея / О. М. Лучко // Педагогіка і психологія професійної освіти. 1999. № 5. С. 22--23.
10. Малецький В. Г. Співвідношення суспільства і людини в контексті суспільної психології Степана Балея / В. Г. Малецький // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут». 2008. № 11, тем вип.: Філософія. С. 110--118.
11. Павличко С. Фройдизм як критичний дискурс: Степан Балей / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.e-reading.link/chapter.php/1017952/50/Pavlichko-Teoriya literaturi.html.
12. Степан Балей у світлі провідних філософських напрямів XX століття: [моногр.] / [Гончаренко О., Іваник С., Малецький В. та ін. ; за заг. ред. О. Гончаренко]. Львів: ПП «Арал», 2014. 360 с.
13. Ятищук А. Питання формування і розвитку особистості у науковій спадщині Степана Балея / А. А. Ятищук // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПНУ. Проблеми загальної та педагогічної психології, т. XIV, ч. 1. С. 404--410.
14. Bach T. Sprawozdanie z uroczystej Sesji poswi^conej dziaialnosci i dorobkowi naukowemu profesora Stefana Baleya w XV rocznic^ jego smierci / Teresa Bach, Andrzej Goi^b // Psychologia Wychowawcza. 1968. № 3. S. 294-298.
15. Balei, Stepan [Balej] // Encyclopedia of Ukraine. Toronto: Toronto Press, 1984. Vol. 1. Р. 165.
16. Baley S. Drogi samopoznanie / Stefan Baley. [wyd. 2-е]. Krakow: Wiedza. Zawod. Kultura, 1947. 178 s. (O zyciu dla zycia).
17. Baley S. Encyklopedia Powszechna / Stefan Baley. [wyd. 2- e].Warszawa: PWN, 1983. S. 212.
18. Baley S. Osobowosc / Stefan Baley. Lwow: Licealna Biblioteczka Filozoficzna, 1939. T. 5. 36 s.
19. Baley S. Psychologja kontaktu wychowawczego: [scrypty z wykiadow wygioszonych w trzym. jesiennym i zimowym roku akadem. 1930/1931] / Stefan Baley; [oprac. A. Poznanska]. Warszawa: Koio Pedagogiczne Studentow Uniwersytetu Warszawskiego, 1931. 72 s.
20. Baley S. Psychologja wieku dojrzewania / Stefan Baley. [wyd. 2-е]. Lwow; Warszawa: Ksi^znica-Atlas, 1932. 262 s.
21. Baley S. Psychologia wychowawcza w zarysie / Stefan Baley. [wyd. 3-е]. Warszawa: PWN, 1958. 415 s.
22. Baley S. Wielka Encyklopedia Powszechna / Stefan Baley. Warszawa: PWN, 1962. T. 1. S. 568.
23. Baley S. Wprowadzenie do psychologii wspoicznej / Stefan Baley. Warszawa: PWN, 1959. 227 s.
24. Baley S. Zarys psychologji w zwi^zku z rozwojem psychiki dziecka / Stefan Baley. Lwow; Warszawa: Ksi^znica-Atlas, 1935. 424 s.
25. Biachowski S. O «Psychologii wychowawczej» Stefana Baleya / S. Baley // Psychologia wychowawcza w zarysie / Stefan Biachowski. Warszawa, 1958. S. V--X.
26. Czerniewski W. Stefan Baley (4.XII.1885 -- 13.XI.1952) / Wiktor Czerniewski // Ruch Pedagogiczny. 1965. № 5--6. S. 86--89.
27. Craighead E. W. Between Two World Wars (1918 -- 1939) / Edward W. Craighead, Charles B. Nemeroff // The Corsini Encyclopedia of Psychology and Behavioral Science. New York, 2002. Vol. 3. Р. 1218.
28. Dobrowolska J. Wspomnienie o profesorze Stefanie Baleyu w 30. rocznic^ smierci / Janina Dobrowolska // Wychowanie w Przedszkole. 1982. № 7--8. S. 358--361.
29. Goi^b A. Sesja Baleyowska w Warszawie / Andrzej Goi^b // Ruch Pedagiczny. 1968. № 4. S. 476-482.
30. Holowinski I. Special Education in Eastern Europe. Assesment and evalution in Poland / Ivan Holowinski // The Journal of Special Education. 1975. № 3. pp. 435--437.
31. Jadczak R. Stefan Baley / Ryszard Jadczak // Mistrz i jego uczniowie. Warszawa, 1997. S. 68--70.
32. Jadczak R. Z mi^dzywojennej dziaialnosci Stefana Baleya (1885-1952) na polu psychologii i pedagogiki / Ryszard Jadczak // Psychologia wychowawcza. 1995. № 3. S. 204--215.
33. Kosnarewicz E. Stefan Baley / Elwira Kosnarewicz // Siownik psychologow polskich. Poznan, 1992. S. 19--21.
34. Kupisiewicz С. Poczet wybitnych nauczycieli: Stefan Baley / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archiwalna.glos.pl/arch.php?idg=132&id=921.
35. Meszka B. Bibliografia podmiotowo-przedmiotowa prof. dr Stefana Baleya: [maszynopis] / Barbara Meszka.
36. Lodz: Uniwersytet Lodzki, 1987. 208 s. (Praca magisterska dost^pna w Katedrze Bibliotekoznawstwa i Informacji Naukowej UL).
37. Mulligan K. Musils analyse des Gefuhls / Kevin Mulligan // Swiss Philosophical Preprint Series. 2009. № 81. S. 87--110.
38. Pawlowski W. Fragen der Erziehung und Selbstverwirklichung des Menschen im wissenschaftlichen Nachlass und in der praktischen Arbeit von Stefan Baley / Wieslaw Pawlowski // Europa -- Nachdenken und Vordenken: Regionale, nationale und europaische Identitaten Pers5nlichkeiten im europaischen Bildungswessen. Berlin, 2007. S. 279--287.
39. Roszak J. Social Psychology In Poland / Joanna Roszak // Bulletin Of The British And East European Psychology Group. 2007/8. № 26. pp. 6--8.
40. Stefan Baley. Skala pisma dzieci szkol powschechnych // L'annee psychogique. 1939. Vol. 40, № 1. P. 697--704.
41. Suchodolski B. Stefan Baley (1885--1952) / Bogdan Suchodolski // Nauka Polska. 1953. № 1. S. 221--222.
42. Wojtynski W. Pami^ci profesora Baleya / Waciaw Wojtynski // Psychologia Wychowawcza. 1958. № 1. S. 4--8.
43. Zebrowska M. Od redakcji / Baley S. // Wprowadzenie do psychologii wspуlczesnej / Maria Zebrowska. Warszawa, 1959. S. 5--7.
44. Ziemnowicz M. Stefan Baley na tle wspoiczesnej epoki / Mieczysiaw Ziemnowicz // Roczniki Humanistyczne. 1953. T. IV. S. 141--167.
Анотація
балей вчений науковий спадщина
У статті здійснено історіографічний аналіз творчої спадщини Степана Балея. На основі аналітико-синтетичного підходу автором систематизовано наукові розвідки, внаслідок чого визначено галузі наук, в межах яких здійснювалось вивчення творчого доробку вченого. З'ясовано, що предметом дослідження зарубіжних вчених, зокрема польських, переважно є окремі досягнення С.Балея в загальній психології, психології виховання, психології творчості, філософії та педагогіці. Натомість перша спроба цілісного вивчення та реконструкції наукової спадщини українсько-польського вченого була здійснена українським філософом М.Верниковим і продовжена його учнями. Продемонстровано, що в Україні об'єктом дослідження науковців стали філософсько-педагогічні, психолого-педагогічні, психоаналітичні та соціально-філософські ідеї С.Балея. На підставі аналізу психолого-педагогічних періодичних та фахових видань виявлено недостатній рівень розкриття наукових поглядів вченого у вітчизняній педагогічній науці. Це аргументує необхідність подальшого ґрунтовного вивчення наукових праць С.Балея, що дасть можливість висвітлити погляди дослідника на проблеми навчання, виховання та розвитку, вивчити його власний педагогічний досвід, визначити вагомість внеску вченого у педагогічну науку, а також з'ясувати можливості впровадження педагогічних ідей науковця в контексті реформування сучасної системи освіти України.
Ключові слова: Степан Балей, балеєзнавство, психологія виховання (педагогічна психологія), генетична педагогіка.
Summary
Nataliia Fanenshtel
Stefan Balei's Psychological-Pedagogical Inheritance in the Foreign and Native Scientific Discourse
Historiografic analysis of Stefan Balei's creative inheritance has been done in the article. On the basis of analytical-synthetic approach the author systematized scientific researches, and as a result the branches of sciences were determined, in which the research was made. It is found out that the foreign scientists, specifically from Poland, research mostly Balei's separate achievements in general psychology, еducational psychology, psychology of creation, philosophy and pedagogws. The first attempt to study and reconstruct scientist's inheritance systematically has been realized by Ukrainian philosopher M.Vernikov and continued by his followers. The analysis of scientific literature has shown that Balei's scientific approach is insufficiently represented in the native pedagogical science. This demands further thorough study of his scientific works.
Key words: Stepan Balei, baleiscience, еducational psychology, genetic pedagogics.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Балей Степан - український і польський психолог, педагог, філософ, член Польської академії наук. Життєпис: чинники, що обумовили процес формування особистості С. Балея в дитинстві. Науково-педагогічна та громадсько-просвітницька діяльність педагога.
статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017Історіографічний аналіз проблеми на основі вивчення Братської школи. Розвиток світоглядних, педагогічних та релігійних поглядів Неплюєва, основні методи роботи у Хрестовоздвиженському Братстві. Культурно-просвітницький і виховний процес у цих закладах.
доклад [13,4 K], добавлен 01.12.2010Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури щодо вивчення обдарованої дитини в початковій школі. Типи обдарованості: академічна, інтелектуальна, творча, критерії для виявлення її ознак. Психолого-педагогічні особливості дітей, їх дослідне вивчення.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 15.02.2011Вплив вчителів Аристотеля на розвиток його світоглядних ідей та зміст і головні положення його праць. Роль провідних державотворчих уявлень, педагогічної спадщини, філософських та морально-етичних постулатів вченого у розвитку педагогіки та філософії.
реферат [26,1 K], добавлен 16.10.2010Шкільна психолого-педагогічна характеристика в контексті особистісно зорієнтованого виховання, її гуманістичні засади. Вивчення учнів як умова успішної роботи кожного вчителя, використання діагностики в педагогічній діяльності, складання характеристики.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 14.10.2010Головні етапи становлення та розвитку Г. Ващенка як вченого і педагога, його науково-педагогічна діяльність. Освітні концепції формування особистості в педагогічній спадщині Григорія Григоровича. Його розуміння національного виховання української молоді.
курсовая работа [204,0 K], добавлен 05.12.2013Значення творчого мислення у процесі формування творчої особистості. Сім'я та школа як рушійні фактори життєтворчості дитини. Умови, від яких залежить ефективність навчання як цілісного творчого процесу. Врахування індивідуальних особливостей дитини.
статья [23,0 K], добавлен 31.08.2017Висвітлення проблеми духовного катарсису у психолого-педагогічній літературі. Духовність та духовні цінності. Формування духовних цінностей як психолого–педагогічна проблема. Технологія формування духовних цінностей в процесі вивчення іноземної мови.
курсовая работа [69,0 K], добавлен 24.03.2014Теоретичний аналіз творчої спадщини В.О. Сухомлинського. Роль освіти в суспільстві. Особистість вчителя як вирішальний фактор педагогічного процесу. Гуманістична спрямованість педагогічної діяльності сучасного викладача. Характеристика вчителя-гуманіста.
курсовая работа [37,1 K], добавлен 21.05.2015Історичні умови становлення і розвитку морального-етичного виховання в Західній Україні. Вплив духовенства на розвиток музичного відродження. Шкільні закони другої половини ХІХ століття. Аналіз музично-педагогічної спадщини з морально-етичного виховання.
дипломная работа [78,4 K], добавлен 22.04.2010Поняття і види мотивації у сучасному науковому дискурсі. Особливості мотивації студентів у вивченні української мови як іноземної. Врахування чинника забезпечення природного спілкування при підготовці завдань з української мови для студентів-іноземців.
статья [22,8 K], добавлен 13.11.2017Розгляд творчості як суттєвого аспекту акме людини. Вивчення структури рефлексивно-акмеологічного підходу до розвитку професійної майстерності у людинознавчих науках. Аналіз компонент (когнітивна, емоційна) та шляхів формування творчої особистості.
курсовая работа [78,7 K], добавлен 09.04.2010Вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів. Методичне забезпечення вивчення іменника, зміст та організація експериментального дослідження та його перевірка. Відбір лінгво-дидактичного матеріалу до вивчення іменника.
дипломная работа [536,4 K], добавлен 12.11.2009Нарис життя та творчості видатного народного педагога, поетеси Х.Д. Алчевської, дослідження та оцінка її вкладу в розвиток методики читання, освіти дорослих, зокрема жіночої. Вивчення педагогічної спадщини Алчевської та її значення в педагогіці.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 07.10.2010Аналіз змісту шкільного курсу "Країнознавство" та дидактичні засади вивчення. Комплексна характеристика країн та макрорегіонів Африки. Поурочне планування та методичні рекомендації до проведення уроків географії. Актуальність вивчення теми Африка.
дипломная работа [140,4 K], добавлен 25.02.2009Поняття наукової творчості студентів. Особливості, цілі і завдання наукової творчості. Рівні творчого потенціалу студентів. Навчальна праця як важливий компонент навчально-виховного процесу у ВНЗ. Сутність, характер, складові та ролі творчого потенціалу.
реферат [17,5 K], добавлен 16.04.2009Вихідні засади та принципи психодіагностики в аспекті вивчення творчої уяви. Узагальнення напрацьованого методичного забезпечення в аспекті діагностування творчої уяви старших дошкільників, створення на цих засадах оптимального комплексу діагностики.
статья [28,0 K], добавлен 24.04.2018Методичний аналіз теми. Тематичне планування. Основні завдання теми. Методи вивчення теми. Особливості формування понять і уявлень в темі. Основні форми навчання під час вивчення теми "Гідросфера". Комбінований урок. Урок вивчення нового матеріалу.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 28.02.2007Аналіз психолого-педагогічної спадщини С.Ф. Русової. Сутність, роль С.Ф. Русової як фундатора розвитку і становлення системи суспільного дошкільного виховання в Україні. Засадничі принципи і методи організації українського національного дитячого садка.
статья [16,5 K], добавлен 15.03.2012Вивчення явищ та процесів, аналіз впливу на них різноманітних факторів, вивчення взаємодій між явищами з метою отримання доказаних та корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом. Узагальнення результатів науково-дослідної роботи.
контрольная работа [42,8 K], добавлен 16.02.2011