Інтеграція України в європейський освітній простір вимагає динамічного реформування системи вищої освіти відповідно до діючих у ньому вимог. У зв'язку з цим виникає актуальна потреба у вирішенні цілої низки важливих завдань, центральне місце серед яких займає завдання створення ефективної системи моніторингу навчальних досягнень студентів, що має забезпечити об'єктивне оцінювання результатів освітнього процесу у вищій школі. Ураховуючи високу соціальну значущість професії педагога, особлива увага має приділятися цьому питанню у вищому педагогічному навчальному закладі.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Як свідчить аналіз наукової літератури, науковцями було досліджено такі аспекти порушеної проблеми: теоретико-методологічні засади організації освітнього моніторингу в навчальному закладі (В. Горб, О. Ляшенко, О. Майоров, С. Шишов та ін.), структуру та зміст освітнього моніторингу як системи й як процесу (А. Бєлкін, І. Маслікова, В. Приходько та ін.); шляхи здійснення педагогічного контролю навчальних досягнень студентів (В. Аванесов, В. Безпалько, О. Майоров та ін.); засоби, методи й форми оцінювання навчальних досягнень суб'єктів освітнього процесу (Н. Лайдацька, В. Зінченко, О. Мітіна, О. Островерх, О. Пліско, О. Сергєєва та інші).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на значний внесок науковців у вирішення порушеної проблеми, з'ясовано, що в педагогічній теорії та практиці недостатньою мірою досліджено проблему здійснення моніторингу навчальних досягнень майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у сучасних умовах. Це зумовило необхідність розробки та теоретичного обґрунтування системи моніторингу навчальних досягнень студентів гуманітарного профілю педагогічних ВНЗ, яку представлено в попередніх авторських публікаціях. Для перевірки ефективності розробленої моніторингової системи було проведено педагогічний експеримент. У світлі цього доцільно описати реалізацію цієї системи у практичній діяльності педагогічного вишу.

Формулювання цілей статті. Мета статті - схарактеризувати процес апробації системи моніторингу навчальних досягнень студентів гуманітарних спеціальностей педагогічних вишів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зауважимо, що на підставі аналізу наукової літератури [1-6] в попередніх авторських публікаціях було уточнено, що поняття навчальних досягнень студента використовуються в двох основних значеннях:

1) як інтегративний показник якості вищої освіти;

2) як ступінь досягнення суб'єктом навчання нормативного рівня професійної підготовленості й особистісного саморозвитку. Також було визначено, що моніторинг навчальних досягнень майбутніх учителів являє собою педагогічно доцільну систему дій по збору, опрацюванню, аналізу й інтерпретуванню інформації про сформованість у студентів професійно необхідних знань, умінь, інших компетентностей, особистісних якостей та ціннісних ставлень, досвіду творчої діяльності, що дозволяє об'єктивно оцінювати процес отримання досягнень та його результат, здійснювати прогноз і корекцію цих досягнень. Крім того, в процесі проведення дослідження було теоретично обґрунтовано, що система моніторингу навчальних досягнень студентів педагогічних ВНЗ включає такі структурні компоненти: мету, завдання, зміст, принципи та технологію реалізації, умови ефективного проведення моніторингової діяльності.

Зазначимо, що під час проведення експерименту моніторинг навчальних досягнень студентів гуманітарних спеціальностей педагогічних вишів спрямовувався на забезпечення отримання своєчасної об'єктивної інформації про стан навчальних досягнень майбутніх учителів відповідно до чинних стандартів вищої освіти. При цьому моніторинговий процес реалізовувався на основі дотримання таких принципів:

системності й систематичності;

оперативності; науковості; діагностично-прогностичної спрямованості; гласності;

об'єктивності; диференційованості перевірки (урахування специфіки програмного матеріалу кожного навчального предмета та індивідуальних особливостей кожної особистості); різноманітності форм і методів реалізації моніторингу навчальних досягнень студентів; єдності вимог з боку всіх викладачів.

Варто також відзначити, що процес моніторингу навчальних досягнень майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей реалізовувався в технологічній формі за такими етапами: підготовчо-організаційний, аналітично-проектувальний, діагностично-практичний та коригувально-прогностичний. При цьому слід зауважити, що реалізація цієї технології на практиці мала спіралевидний характер, тобто її етапи циклічно повторювались на шляху професійного становлення майбутніх учителів.

Так, на підготовчо-організаційному етапу технології конкретизувалась мета майбутньої моніторингової діяльності - визначення наявного стану навчальних досягнень майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. На підставі цього було уточнено відповідні завдання:

1) виявити характер мотивів студентів щодо поліпшення власних навчальних досягнень;

2) визначити стан сформованості професійно необхідних знань, умінь, інших компетентностей, набутих майбутніми вчителями у процесі навчання за певною освітньо-професійною програмою;

3) продіагностувати стан сформованості в них професійно необхідних особистісних якостей;

4) виявити характер розвиненості ціннісних ставлень студентів;

5) проаналізувати накопичений студентами досвід творчої діяльності.

Крім того, на даному етапі було уточнено критерії й показники для діагностування навчальних досягнень майбутніх учителів:

моніторинг навчальне досягнення студент

1) мотиваційно-ціннісний (розвиненість у студентів мотивів щодо поліпшення своїх навчальних досягнень; характер прояву майбутніми вчителями професійно необхідних ціннісних ставлень); компетентнісний (сформованість у майбутніх учителів визначених у Державному стандарті знань, умінь, компетентностей); особистісно-творчий (характер сформованості у студентів професійно необхідних особистісних якостей, стан сформованості досвіду творчої діяльності); рефлексивно-цільовий (адекватність самооцінки студентами власних навчальних досягнень, спроможність майбутніх учителів до формулювання послідовних цілей щодо підвищення цих досягнень).

Слід підкреслити, що на вказаному етапі технології було створено експериментальну (859 студ.) та контрольну групи (856 студ.) студентів гуманітарного профілю з різних педагогічних закладів: Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Харківської гуманітарно-педагогічної академії, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Бердянського державного педагогічного університету, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Крім того, важливо відзначити, що на підготовчо-організаційному етапу технології здійснювалась спеціальна підготовка викладачів та студентів експериментальної групи до проведення моніторингу їхніх навчальних досягнень. З цією метою для викладачів проводився цикл науково-практичних семінарів, присвячених проблемі здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів гуманітарних спеціальностей. Зокрема, було проведено семінари на такі теми: "Моніторинг навчальних досягнень майбутніх учителів як система та як процес", "Зміст та організація моніторингу навчальних досягнень студентів гуманітарного профілю", "Сучасні форми та методи контролю навчальних досягнень студентів при модульній побудові змісту дисципліни", "Педагогічні умови ефективного здійснення моніторингу навчальних досягнень майбутніх учителів гуманітарних дисциплін" тощо.

У свою чергу, для студентів викладався розроблений нами спецкурс "Самомоніторинг навчальних досягнень майбутніх учителів гуманітарних дисциплін", спрямований на оволодіння студентами знаннями та вміннями, необхідних для отримання ними об'єктивної інформації про сформованість всіх складників цих досягнень.

На другому - аналітично-проектувальному - етапі технології моніторингу навчальних досягнень студентів було розроблено план майбутньої моніторингової діяльності, визначено відповідні форми контролю й методи діагностики цих досягнень.

Зазначимо, що в контексті дослідження план здійснення моніторингу навчальних досягнень охоплював такі ієрархічні рівні: ректорат, деканат, кафедри, викладачів і самих студентів. Так, з метою вдосконалення освітнього процесу в педагогічному виші на рівні ректорату розроблявся відповідний план моніторингової діяльності, спрямований на визначення, якою мірою навчальні досягнення майбутніх учителів відповідають вимогам Державного стандарту. Оскільки у виконанні рішень ректора у сфері моніторингу провідну роль відіграє навчальний відділ, його працівники відповідали за планування та проведення контрольних зрізів академічної успішності студентів з різних навчальних предметів, зокрема так званих "ректорських контрольних робіт".

Проведення планових та вибіркових "зрізів" навчальної успішності студентів, здійснення аналізу результатів їхніх проміжних і підсумкових атестацій як результату опанування змісту освіти входило також до плану роботи деканатів, які традиційно визначають кількісну й якісну успішність студентів гуманітарного профілю на рівні академічних груп та факультету в цілому.

Моніторинг начальних досягнень студентів планувалось також проводити на рівні окремих кафедр. При цьому випускаючі кафедри мали організовувати відповідні моніторингові заходи з метою визначення стану засвоєння студентами змісту освіти із загальнопрофесійних і фахових дисциплін, а також результативності проходження відповідних педагогічних практик. Інші кафедри повинні були реалізувувати моніторингову діяльність з метою контролю й перевірки засвоєння студентами змісту освіти з навчальних дисциплін відповідного циклу.

Під час організації експерименту враховувалось, що провідну роль у здійсненні моніторингу навчальних досягнень студентів виконує викладач, який, будучи безпосереднім організатором вивчення ними відповідної навчальної дисципліни, має змогу здійснювати систематичний контроль цих досягнень, виявляти поточні зміни у професійному й особистісному розвитку кожного зі студентів, залучати їх до здійснення системного самомоніторингу навчальних досягнень. При цьому слід відзначити, що рівень професійної готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін переважною мірою зумовлювався навчальними досягненнями з психолого-педагогічних дисциплін, а також з відповідних фахових навчальних предметів та методики їх викладання у школі.

У світлі цього першочергова увага в процесі проведення дослідження приділялась саме цій ланці моніторингової діяльності. Зокрема, на цьому етапі технології викладачі розробляли план реалізації майбутньої моніторингової діяльності, визначали доцільні форми контролю та методів діагностики навчальних досягнень.

На діагностично-практичному етапі реалізації моніторингової технології відбувалось безпосереднє діагностування навчальних досягнень гуманітарного профілю студентів, а саме: сформованості в них професійно необхідних знань, умінь, компетентностей, особистісних якостей, ціннісних ставлень, досвіду творчої діяльності. При цьому важливо відзначити, що з урахуванням порад науковців [7-9] для визначення стану навчальних досягнень майбутніх учителів гуманітарних дисциплін проводились: спостереження, усне опитування, тестування, цільові бесіди, експертне оцінювання, якісний аналіз продукції навчальної діяльності майбутніх педагогів (авторські твори; перекази; есе; доповіді; реферати; графічні роботи: діаграми, схеми, таблиці; самостійні, контрольні, курсові й дипломні роботи, навчально-дослідницькі проекти, презентації, кар'єрне портфоліо тощо); аналіз навчально-професійної діяльності майбутніх учителів в процесі проходження ними педагогічної практики тощо.

Крім того, на цьому етапі технології студенти залучались до проведення самомоніторингу навчальних досягнень, для чого їм рекомендувалося застосувати різні форми самоконтролю та методи діагностики, в тому числі такі: самоспостереження, відповіді на питання для самоконтролю, комп'ютерне тестування, самоаналіз продуктів навчальної діяльності, збирання матеріалів кар'єрного портфоліо тощо. При необхідності під час здійснення процесу самомоніторингу майбутнім учителям надавалась відповідна педагогічна підтримка.

На коригувально-прогностичному етапі технології на основі аналізу інформації про навчальні досягнення студентів та її зіставлення з нормативною їх моделлю робились висновки про подальші дії викладачів, студентів та інших суб'єктів моніторингового процесу, зокрема про внесення при необхідності відповідних змін у педагогічну взаємодію та інші структурні компоненти навчального процесу. Крім того, перевірялась адекватність самооцінювання студентами стану навчальних досягнень. На цьому етапі також здійснювалось прогнозування подальшого розвитку об'єкта моніторингового дослідження.

Важливо також зауважити, що в процесі проведення дослідження було також виявлено педагогічні умови, які забезпечують підвищення ефективності моніторингу навчальних досягнень майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, а саме такі:

1) урахування специфіки змісту навчального матеріалу з дисциплін гуманітарного циклу, що значною мірою впливає на реалізацію моніторингових процедур;

3) системне сполучення моніторингу й самомоніторингу навчальних досягнень студентів;

4) активне використання сучасних комп'ютерних технологій у моніторинговому процесі.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Отже, в процесі проведення педагогічного експерименту здійснювалось апробація розробленої системи моніторингу навчальних досягнень студентів гуманітарних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. У подальшому дослідженні передбачається здійснити кількісний та якісний аналіз отриманих результатів цього експерименту, що дозволить зробити висновки про ефективність представленої системи моніторингу.

Список використаних джерел

1. Горб В.Г. Методология и теория педагогического мониторинга в вузе: дис. д-ра пед. наук: 13.00.01/В.Г. Горб. - Екатеринбург, 2006. - 368 с.

2. Дубова М.М. Организационно-педагогические основы оценивания учебных достижений студентов как фактор повышения качества обучения в вузе: дис. канд. пед. наук: 13.00.08/М.М. Дубова. - Чита, 2007. - 233 с.

3. Зінченко В.О. Моніторинг якості навчального процесу у вищому навчальному закладі: монограф. / В.О. Зінченко. - Луганськ: Вид-во "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2013. - 360 с.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: "К.І. С.", 2004. - С.26-33.

5. Маслікова І.В. Моніторингова система освітнього менеджменту / І.В. Маслікова. - Х.: Основа, 2005. - 144 с.

6. Пліско О.В. Організаційно-педагогічні умови моніторингу навчальних досягнень учнів старшої школи: дис. канд. пед. наук: 13.00.09/О.В. Пліско. - Х., 2012. - 194 с.

7. Комишан А.І. Діагностика освітньої діяльності студентів на основі рейтингового підходу: теорія, методологія, практика: монограф. / А.І. Комишан, К.І. Хударковський, О.С. Челпанов. - Харків: Новий колегіум, 2011. - 297 с.

8. Зварич І. Засади педагогічного контролю і оцінки знань студентів / І. Зварич // Рідна школа. - 2004. - № 2. - С.7577.

9. Лекції з педагогіки вищої школи: навч. посіб. / За ред. В.І. Лозової. - Харків: "ОВС", 2006. - 496 с.

Размещено на Allbest.ru