Самовиховання та його роль у формуванні духовних цінностей студентів-гандболістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Самовиховання та його роль у формуванні духовних цінностей студентів-гандболістів

Дисципліна: «Професійна підготовка фахівців фізичної культури та спорту»

Леонід Гнітецький

Луцьк

Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. На сучасному етапі розвитку суспільства досить актуальним є така проблема, як формування в майбутніх учителів фізичної культури духовних цінностей. Це зумовлено різними соціально-політичними державотворчими процесами, що відбуваються в нашому суспільстві. Сьогодні важливо забезпечити в процесі професійної підготовки вчителів фізичної культури повноцінний розвиток особистості на шляху утвердження високих духовних цінностей [7; 8].

У наш час перед викладачами вищого фізкультурно-спортивного навчального закладу стоять завдання державної ваги: виховання соціально активного майбутнього вчителя фізичної культури; формування в студентів стійкого інтересу до професійного самовиховання [3; 5].

Одним із найважливіших етапів формування духовних цінностей особистості майбутнього вчителя фізичної культури є навчання у ВНЗ. Одне з найголовніших завдань вищої школи - підняти рівень професійної підготовки до духовного виховання майбутніх спеціалістів [4; 8].

Особистість вчителя, духовно-моральне багатство, його професійна компетентність стають найважливішими умовами забезпечення ефективності процесу навчання й виховання. Безперечно, значення вчителя є визначальним, він не стільки сприяє розвиткові учня як громадянина, а й фактично будує засади громадянського суспільства в повсякденній праці школи [8].

На сьогодні в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях [7] наголошується, що самовиховання є важливим фактором у формуванні духовних цінностей особистості.

Духовні цінності як основа духовного світу полягають у знанні про життя, людей, природу, культуру. Духовні цінності - це інтегральна якісна характеристика особистості.

Як відомо, потреба в самовихованні виникає в людини під впливом її діяльності та спілкування з іншими людьми. Чим вищий рівень розвитку особистості, тим гостріше вона відчуває потяг до роботи над собою.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Аналіз психолого-педагогічної літератури [4; 7; 8] свідчить, що питання самовдосконалення будь-яких особистісних якостей хвилюють людство з часів глибокої давнини. Відомі мислителі, філософи, педагоги та психологи минулого робили значний внесок у розробку проблеми самовиховання.

Світова історія містить у своїх скарбницях багато прикладів того, яку визначальну роль у піднесенні до висот культури, моральності, професійної майстерності, творчості відіграло самовиховання на життєвому шляху тих постатей, якими пишається людство. І завжди бачимо чіткий алгоритм залучення особистості до складного процесу самовиховання, що принципово необхідно для досягнення життєвого успіху, самореалізації [7].

Слід зазначити, що багато цінного в розвиток теорії та практики самовиховання зробили такі відомі особистості, як І. Гете, Ч. Дарвін, А. Чехов, О. Суворов, Л. Толстой, К. Ушинський, Я. Чапіга, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін., які своїм життям і діяльністю переконливо довели, що самовиховання є надзвичайно важливим фактором у становленні особистості. А його правильна організація сприяє максимальному розвитку фізичних, моральних і духовних цінностей, робить людину в значній мірі господарем своєї долі.

Проблему самовиховання сучасні вчені розглядають у різних аспектах: педагогічному, психологічному, філософському, соціологічному, медичному [7; 8]. Аналіз результатів їхніх наукових пошуків дав можливість підійти до розуміння сутності самовиховання як специфічної діяльності особистості, спрямованої на формування позитивних соціально ціннісних властивостей, подолання власних недоліків тощо.

Проблема самовиховання особистості посіла чільне місце у виховних концепціях видатних вітчизняних психологів і педагогів. Зокрема, великий внесок у розробку теоретичних засад самовиховання, розуміння його змісту зробили Л. Виготський, О. Леонтьєв, Б. Ананьєв, С. Рубінштейн, І.Кон, В. Сухомлинський, Г. Костюк, Л. Рувінський, О. Ковальов, А, Пуні, О. Кочетов, С. Єлканов, О.Главацька, І. Бех, С. Ковальов, М. Кричфалушій, А. Калініченко, Н. Іщук та ін.

Теоретичні й практичні аспекти проблеми самовиховання завжди були в центрі наукового пошуку провідних фахівців у галузі педагогіки та психології й тому, невипадково О. Сухомлинський чітко зазначав, що без самовиховання справжнього виховання не існує [10].

На думку С. І. Гессена, «... особистість людини (на відміну від успадкованих, від народження одержаних рис, скажімо, темпераменту) є справою рук самої людини, продуктом її самовиховання» [1].

Як слушно відзначає Ю. Орлов, «самовиховання - це не особливе заняття, яке вибирає людина так само, як вона вибирає професію. Самовиховання - це певний тип ставлень, вчинків, дій до самого себе і власного майбутнього з точки зору відповідності певному ідеалу» [6].

Із наукової позиції Г. Ситіна, самовиховання - це свідома вольова діяльність. Вирішальне значення в самовихованні має здатність людини до вольових зусиль» [9]. вчитель самовиховання педагогічний фізичний

Важливо враховувати, що самовиховання, як і виховання, має соціальну спрямованість і в різних соціальних умовах може набувати позитивного або негативного смислу.

Є. Ільїн уважає, що самовиховання - це діяльність людини, спрямована на зміну своєї особистості [2].

Духовний розвиток школяра залежить від того, уважав В. Сухомлинський, наскільки глибоко відбувається його самоутвердження у всіх сферах діяльності й ставлень у колективі - в інтелектуальному житті, у праці, формуванні моральної переконаності [10].

Поняття про себе, про свою вартість та справжню сутність значною мірою впливає на весь лад психіки, світосприймання в цілому, зумовлюють головну лінію поведінки людини навіть у важких життєвих ситуаціях.

Вченими-психологами доведено, що основою самовиховання є самосвідомість, яка є інтегративним процесом, який постійно розвивається, і в основі якої покладена діяльність самопізнання, що все більше ускладнюється, емоційно-ціннісні ставлення до себе й здатність регулювати свою поведінку та діяльність.

Слід зауважити, що аналіз психолого-педагогічних праць із питань професійного самовиховання дав змогу з'ясувати його сутність як цілеспрямованої, свідомої та специфічної діяльності особистості над собою, зміст якої визначається сукупністю якостей, необхідних людині для творчої роботи за обраним фахом.

Крім того, аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми показав, що низка питань самовиховання духовних цінностей гандболістів у навчально-тренувальному процесі залишаються недостатньо вивченими.

Завдання дослідження - виявити усвідомленість гандболістів про роль самовиховання у формуванні духовних цінностей.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Залучення до самовиховання передбачає наявність у людини самосвідомості. На запитання «Коли починається самовиховання?» психологи й педагоги відповідають по-різному, оскільки різні компоненти свідомого «Я» формуються поступово.

Практика спорту показує, що самовиховання - це невід'ємна частина виховання, тому робота з його організації повинна пронизувати весь навчально-тренувальний процес.

У дослідженні брали участь гандболісти інституту фізичної культури та здоров'я СНУ ім. Лесі Українки. Усього дослідженням охоплено 28 студентів-гандболістів різної майстерності. Студентам- гандболістам запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Чи усвідомлюєте ви роль самовиховання у формуванні духовних цінностей баскетболіста?

2. Ваше ставлення до самовиховання духовних цінностей?

3. Які перешкоди стоять на шляху самовиховання духовних цінностей спортсменів-гандболістів?

4. Чи прагнете Ви до розвитку формування духовних цінностей шляхом самовиховання?

5. Як, на вашу думку, чи впливають заняття гандболом на формування духовних цінностей?

Передусім, нас цікавило, як студенти-гандболісти розуміють поняття «самовиховання» й «духовні цінності». Аналіз відповідей виявив, що гандболісти різної майстерності не зовсім добре орієнтуються в сутності цих понять. Інакше кажучи, пояснюють його досить вузько.

У процесі дослідження виявлено, що 43,1 % гандболістів досить чітко усвідомлюють роль самовиховання у формуванні духовних цінностей, 56,9 % - не досить чітко.

Зазначимо: у психолого-педагогічній літературі сформованість духовних цінностей розглядається як здатність людини усвідомлювати своє місце в житті всесвіту, розуміти необхідність постійного самовдосконалення, потреби будувати свої стосунки зі світом на основі єдності Істини, Добра й Краси.

У ході дослідження виявлено, що більшість студентів уважає, що заняття гандболом позитивно впливають на формування духовних цінностей особистості.

На запитання «Ваше ставлення до самовиховання духовних цінностей?» 51,1 % ставлення опитаних гандболістів зазначили, що воно позитивне; 32,7 % - нейтральне; 16,2% - негативне.

Результати аналізу відповідей на третє питання анкети показують, що більшість студентів-гандбо- лістів називають насамперед зовнішні обставини - «приклад тренера», «вольова слабкість», «відсутність наукової організації й керівництва цим процесом у навчально-тренувальній роботі» та ін.

На запитання: «Чи прагнете Ви до формування духовних цінностей шляхом самовиховання?» позитивні відповіді отримали від 36,4 % респондентів; негативні - від 25,2 %. Решта гандболістів не дали конкретної відповіді на це запитання.

У процесі дослідження з'ясовано, що більшість студентів-гандболістів різної майстерності не мають ще достатнього досвіду здійснення самовиховання духовних цінностей.

Крім того, установлено, що орієнтація студентів-гандболістів на цілеспрямоване самовиховання духовних цінностей сприяє глибокому усвідомленню свого місця в житті.

Висновки

У процесі дослідження виявлено, що 43,1 % гандболістів досить чітко усвідомлюють роль самовиховання у формуванні духовних цінностей, 56,9 % - не досить чітко.

Перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Майбутні дослідження передбачають виявлення рівня сформованості духовних цінностей у гандболістів різної майстерності.

Джерела та література

1. Гессен С. И. Основы педагогики / С. И. Гессен. - М. : Школа-пресе, 1995. - С. 73.

2. Ильин Е. П. Психология физического воспитания / Е. П. Ильин. - М. : Просвещение, 1987. - 287 с.

3. Калініченко А. І. Виховання студентської молоді: проблеми, шляхи вирішення / А. І. Калініченко // Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України : матеріали всеукр. наук.- практ. конф. - Львів, 2001. - С. 18-19.

4. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. - К. : Рад. шк., 1989. - 608 с.

5. Кричфалуший М. В. Воспитание и самовоспитание студента / М. В. Кричфалуший // Психологическая наука: проблемы и перспективы. - Киев : [б. и.], 1990.- С. 74-75.

6. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности / Ю. М. Орлов. - М. : [б. и.], 1991. - С. 34.

7. Рувинский Л. И. Самовоспитание личности / Л. И. Рувинский. - М. : Мысль, 1984. - 140 с.

8. Синьов В. М. Основи теорії виховання : навч. посіб. / В. М. Синьов, О. І. Помету, В. І. Кривуша [та ін.] ; за ред. В. М. Синьова. - К. : КІВС, 2000. - 140 с.

9. Ситин Г. М. Психологія самовиховання / Г. М. Ситин. - К. : Рад. шк., 1973. - 133 с.

10. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину /В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5-ти т. - К. : Рад. шк., 1976. - Т. 2. - С. 149-418.

Анотації

У статті розглянуто самовиховання та його роль у формуванні духовних цінностей студентів-гандболістів. Виявлено, що 43,1 % респондентів чітко усвідомлюють роль самовиховання у формуванні духовних цінностей, 56,9 % - не досить чітко. Крім того, з'ясовано, що більшість спортсменів уважає, що заняття гандболом позитивно впливають на формування духовних цінностей особистості. Аналіз відповідей показав, що гандболісти різної майстерності не зовсім добре орієнтуються в сутності понять самовиховання й духовних цінностей. У ході дослідження виявлено, що більшість опитаних студентів уважає, що заняття гандболом позитивно впливають на формування духовних цінностей особистості. Виявлено, що 51,1 %о студентів- гандболістів позитивно ставляться до самовиховання духовних цінностей; 32,7 % - нейтрально і 16,2 % - негативно. Крім того, з'ясовано, що більшість опитаних студентів-гандболістів різної майстерності ще не мають достатнього досвіду для здійснення самовиховання духовних цінностей.