Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Ефективність різних підходів до навчання під час занять фізичною культурою в розвитку рухової активності 4-річних дівчаток з існуючими варіантами мануальної рухової асиметрії

Ефективність різних підходів до навчання під час занять фізичною культурою в розвитку рухової активності 4-річних дівчаток з існуючими варіантами мануальної рухової асиметрії

Дослідження особливостей стимульованого розвитку рухової активності дітей у дошкільний період. Визначення стану сформованості вмінь в основних рухах, що не пов’язані з мануальною вправністю, у дівчаток із різною спрямованістю мануальної рухової асиметрії.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.01.2018
Размер файла 36,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.2.016 : 796 - 055.2

Ефективність різних підходів до навчання під час занять фізичною культурою в розвитку рухової активності 4-річних дівчаток з існуючими варіантами мануальної рухової асиметрії

Леся Галаманжук, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк)

Анотація

Мета статті - визначити ефективність різних підходів до навчання в розвитку рухової активності 4-річних дівчаток зі спрямованістю мануальної рухової асиметрії (МРА) під час занять фізичною культурою.

Основне завдання полягало у визначенні стану сформованості вмінь (навичок) в основних рухах, що не пов'язані з мануальною вправністю, у дівчаток із різною спрямованістю МРА при використанні кожного з двох варіантів «симетричного» й традиційного підходів до навчання таких рухів. У дослідженні взяли участь 53 дівчинки з амбідекстрією, 68 - із правою, 62 - із лівою спрямованістю МРА, які склали по дві експериментальні та по одній контрольній групі. Навчання дівчаток із різною спрямованістю МРА досліджуваних рухів приводить до формування відповідних умінь і навичок, але результат є неоднаковим і зумовлений використаним підходом. Водночас дівчатка відзначаються такими особливостями: формування вміння відбувається в неоднакових рухах; оцінки за виконання всіх досліджуваних рухів відрізняються.

Отже, можна зробити висновок, що незалежно від спрямованості МРА використання «симетричного» підходу, що передбачає вивчення руху спочатку непровідною ногою (унепровідному напрямі) до рівня навички, а потім провідною забезпечує значно кращий результат у формуванні вмінь дівчаток, аніж інший варіант «симетричного» підходу (навчання у зворотній послідовності), а тим більше - традиційний.

Ключові слова: дівчатка, дошкільний вік, рухова асиметрія, фізична культура, рухова активність, розвиток.

Цель статьи - определить эффективность различных подходов к обучению в развитии двигательной активности 4-летних девочек с существующей направленностью мануальной двигательной асимметрии (МДА) во время занятий физической культурой. Основная задача состояла в определении состояния сформированности умений (навыков) в основных движениях, которые не связаны с мануальной умелостью, у девочек с разной направленностью МДА при использовании каждого из двух вариантов «симметрического» и традиционного подходов к обучению таким движениям. В исследовании приняли участие 53 девочки с амбидекстрией, 68 - с правой, 62 - с левой направленностью МДА, составившие по две экспериментальные и по одной контрольной группе. Обучение девочек с разной направленностью МДА исследуемым движениям приводит к формированию соответствующих умений и навыков, но результат оказывается неодинаковым и обусловлен используемым подходом. В то же время девочки отмечаются такими особенностями: формирование умения происходит в неодинаковых движениях; оценки за исполнение всех исследуемых движений отличатся. Независимо от направленности МДА использование «симметрического» подхода, предусматривающего изучение движения сначала неведущей ногой (в неведущем направлении) до уровня навыка, а после этого - ведущей, обеспечивает намного лучший результат в формировании умений девочек, чем другой вариант «симметрического» подхода (обучение в обратной последовательности), а тем более - традиционный.

Ключевые слова: девочки, дошкольный возраст, двигательная асимметрия, физическая культура, двигательная активность, развитие.

Objective: to determine the effectiveness of different approaches to the study of motor activity in 4-year-old girls with existing manual focus motor asymmetry (MMA) during physical training. The main objective was to determine the status of skills (skills) in the basic movements that are not associated with manual dexterity, girls with different orientation MRA using each of the two options «symmetric» and traditional approaches to learning such movements. Material: The study involved 53 girls from Ambidexterity, 68 - from the right, 62 - left orientation of MMA, which formed two experimental and one control group. Results: The study of girls with different orientation MMA studied movements' leads to the formation of appropriate skills, but the result is different and conditioned approach used. Meanwhile, the girls observed the following features: the ability to formation occurs in varying movements; performance evaluation for all investigated different movements. Conclusions: regardless of orientation MMA use of «symmetric» approach, which involves the study of motion first conductive leg (non-conducting direction) to the level of skills, and leading, provides significantly better results in the formation of skills than girls another option «symmetric» approach (training in reverse sequence), and the more traditional.

Key words: girls, preschool age, motor asymmetry, physical education, physical activity and development.

Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. На необхідності врахування спрямованості функціональної асиметрії головного мозку й, зокрема, мануальної рухової (МРА), причому починаючи з дошкільного віку, наголошує значна кількість фахівців різних галузей наукового пізнання [2; 1]. У зв'язку з цим важливими є дані про схожі тенденції та особливості стимульованого розвитку рухової активності таких дітей у дошкільний період, оскільки це сприятиме підвищенню ефективності занять із фізичної культури в розв'язанні різних за змістом завдань. Водночас такі дані відсутні, а наявні [6; 15] засвідчують особливості нестимульованого розвитку такої активності. Зазначене зумовлює необхідність проведення дослідження у визначеному напрямі.

Роботу виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи на 2010-2014 рр. за темами: «Педагогічна діагностика в системі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (номер держреєстрації - 0112U002160); «Теоретико-методичні основи застосування інформаційних, педагогічних та медико-біологічних технологій для формування здорового способу життя» (номер держреєстрації - 0113U002003).

Аналіз досліджень цієї проблеми. Починаючи з 3-х років, у дітей виявляють ознаки мануальної переваги, тобто спрямованість МРА. Упродовж 5-го року провідна рука перебирає на себе виконання більшості складних рухових дій і видів рухової діяльності [18, 11]. Це свідчить про можливість у дошкільний період ураховувати особливості, якими відзначаються діти з певною спрямованістю МРА, для ефективнішого розв'язання різних за змістом завдань навчання й виховання [16, 115]. Необхідність означеного зумовлена, передусім, виконанням такої умови оптимального розвитку дітей, як максимальне узгодження впливу зовнішніх чинників (у нашому випадку - навчання) із генетично зумовленими особливостями індивідуального розвитку кожної дитини [12, 379], у тому числі при певній спрямованості МРА [12, 390].

Визначальними в розвитку дитини в дошкільний період є рух і пов'язана з ним діяльність, оскільки за допомогою рухів дитина пізнає довкілля, удосконалює свій нервово-м'язовий апарат і процеси регуляції обміну речовин [7; 14; 17], а оптимальна взаємодія останніх, що існує під час рухової діяльності, сприяє нормальному росту й розвитку організму [3; 5; 9]. Рухам пальцями рук також відводять дуже важливу роль у стимулюванні розвитку й підвищенні ефективності функціонування різних відділів головного мозку, а результат цього - кращий розвиток інтелекту, передусім логічного мислення, пам'яті, уяви, самостійності дитини; її активна діяльність [8; 10; 11; 13].

Водночас практично відсутні дослідження [2; 16], пов'язані з розвитком рухової активності дітей із різною спрямованістю МРА впродовж дошкільного періоду, насамперед в основних рухах. Не виявлено даних, одержаних із використанням лонгітюдинального методу, а також пов'язаних з ефективністю різних підходів до навчання таких дітей основних рухів. У зв'язку з цим очевидна необхідність проведення цього дослідження.

Мета, методи, організація дослідження. Мета статі - визначення ефективності різних підходів до навчання в розвитку рухової активності 4-річних дівчаток із різною спрямованістю МРА під час занять фізичною культурою. Завдання дослідження - визначити спрямованість МРА та вихідні значення показників в основних рухах, що не пов'язані з мануальною вправністю; провести однорічний формувальний експеримент; визначити підсумкові значення досліджуваних показників; провести порівняльний аналіз даних, одержаних у дослідних групах. Для розв'язання поставлених завдань використовували такі методи дослідження: загальнонаукові (аналіз, узагальнення інформації літературних джерел); педагогічні (тестування, експеримент); усне опитування; кистьова динамометрія й методика М. М. Безруких [4] для встановлення спрямованості МРА; математико-статистичні.

В експерименті взяли участь 4-річні дівчатка; 53 відзначались амбідекстрією (14 - у першій і другій експериментальних групах - ЕГі, ЕГ2, 25 - у контрольній - КГ), 68 - із правою руховою асиметрією (ПРА; відповідно, 21, 22 і 25) та 62 - із лівою (ЛРА; 19, 18 і 25). Упродовж навчального року всі ЕГ використовували перший варіант «симетричного» підходу до навчання основних рухів: вивчали рух спочатку непровідною ногою (непровідному напрямі) до формування навички, після цього - провідною». У всіх ЕГ2 використовували другий варіант такого підходу, що передбачав вивчення руху в послідовності, зворотній до зазначеної. УКГ-підхід був традиційним: рух вивчали тільки обраною дівчатками ногою (у певному напрямі). Педагогічне тестування проводили впродовж навчального року, а саме після оволодіння дівчатками основними рухами, що визначені змістом чинної програми розвитку дітей дошкільного віку [1]. При цьому вивчали стан оволодіння рухами, що не пов'язані з мануальною вправністю та відібрані з усіх визначених, ураховуючи умову, щоби вони були новими для дітей. У зв'язку з цим на початку стан сформованості умінь оцінили балом «0», а рухи об'єднали в такі самі блоки, як у змісті чинної програми: із ходьби, бігу, стрибків, рівноваги, у повзанні й лазінні.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

У дівчаток із АРА, які входили до складу дослідних груп, наприкінці експерименту в блоці основних рухів «вправи з ходьби» виявили значне покращення оцінок за виконання відповідних рухів. Одержані бали свідчили про формування в дівчаток умінь і навичок у виконанні означених рухів. Конкретизуючи це, відзначали: в ЕГ1 і ЕГ2 на рівні вміння дівчатка виконували лише ходьбу з розв'язанням завдання, поставленого вихователем, інші рухи - на рівні навички; у КГ на рівні вміння респонденти не виконували жодного руху (табл.1).

При порівнянні виявлено такі розбіжності досягнень дівчаток: в ЕГ1 та ЕГ2 бали за оволодіння ходьбою з виконанням завдання вихователя й ходьбою з поворотами суттєво (на рівні р<0,05) вищі, ніж у КГ; дані обох ЕГ між собою практично не відрізнялись, оскільки значення t перебувало в межах 0-1,64, що, ураховуючи кількісний склад цих груп, менше від критичного, а саме 2,14. Зазначене свідчило про неоднаковий ефект використання дівчатками з АРА кожного пропонованого варіанта навчання основних рухів: два варіанти «симетричного» підходу (ЕГ1 й ЕГ2) забезпечили кращий результат, аніж традиційний (КГ), передусім у формуванні вміння виконувати ходьбу з розв'язанням завдання, запропонованого вихователем, та навички в ходьбі з поворотами.

У дівчаток із ПРА впродовж навчального року сформувались уміння й навички в рухах досліджуваного блоку. Водночас в ЕГ1 та ЕГ2 на рівні вміння досліджувані здійснювали ходьбу на п'ятах, без тримання за руки й виконуючи завдання вихователя, а перші - додатково ходьбу на носках. У КГ на такому рівні дівчатка виконували лише два перших із зазначених рухових завдань.

Порівнюючи результати цих груп, виявлено таке: в ЕГ1 та ЕГ2 бали за оволодіння ходьбою з виконанням завдання вихователя й із поворотами суттєво (р від <0,01 до <0,001) вищі, ніж у КГ; дані обох ЕГ були практично однаковими, оскільки значення t перебувало в межах 0-1,53, що, зважаючи на кількісний склад цих груп, є меншим від критичного, а саме 2,08.

У всіх дівчаток із ЛРА також сформувались уміння та навички в досліджуваному блоці рухів, але з певними особливостями. Так, в ЕГ! на рівні вміння дівчатка здійснювали ходьбу на п'ятах із виконанням завдання вихователя й так само, як дівчатка з ЕГ2, - ходьбу на носках і не тримаючись за руки. У КГ на такому рівні досліджувані робили ті самі рухи, що й дівчатка з ЕГ2. Водночас в ЕГ! оцінка за оволодіння ходьбою з виконанням завдання вихователя та ходьбою з поворотами, в ЕГ2 - в останньому завданні була суттєво (р від <0,05 до <0,01) вищою, ніж у КГ. При цьому в ЕГ1 бал за ходьбу з виконанням завдання вихователя був кращим, аніж в ЕГ2 (t=2,49; р<0,05).

Блок основних рухів «вправи з бігу». У дослідних групах дівчаток із АРА наприкінці навчального року відбулося формування вмінь і навичок у рухах цього блоку, а саме: в ЕГ1 першим відзначалося виконання бігу в колоні по одному, по звивистій доріжці, у різних напрямках і пробігання до 20 м, в ЕГ2 - лише останнього; інші рухи дівчатка виконували на рівні навички; у КГ- відповідно, бігу в колоні по одному та інших рухів.

Порівнюючи одержані в дослідних групах бали, виявлено певні відмінності в досягненнях дівчаток. Так, в ЕГ1 бали за оволодіння бігом у різних напрямках, із оббіганням предметів і ловінням того, хто втікає, в ЕГ2 - лише в першому зазначеному русі були суттєво (р від <0,05 до <0,01) вищими, ніж у КГ. При цьому в бігові з оббіганням предметів дівчатка ЕГ1 досягали суттєво кращого результату, ніж в ЕГ2; в інших рухах блоку результати не відрізнялись.

Зазначене свідчило, що використання впродовж навчального року одного з пропонованих варіантів навчання основних рухів забезпечило дещо відмінний ефект у формуванні рухових умінь дівчаток із АРА в рухах блоку «вправи з бігу». Зокрема, два пропонованих варіанти «симетричного» підходу (ЕГ1 і ЕГ2) забезпечили кращий результат, аніж традиційний (КГ), передусім у формуванні вміння пробігати з максимальною швидкістю дистанцію до 20 м, а перший зазначений варіант навчання -

Сформованість умінь в основних рухах, не пов'язаних із мануальною вправністю, у дослідних групах дівчаток із АРА під час формувального експерименту додатково вміння в бігові в колоні по одному, по звивистій доріжці та в різних напрямках. Це засвідчувало найбільшу ефективність означеного варіанта навчання у виконанні поставленого завдання.

Таблиця 1

Основний рух

Група

Результат, балів

Достовірність відмінності, t

x

m

ЕГ}-КГ

ЕГ2-КГ

ЕГ,-ЕГ

1

2

3

4

5

6

7

вправи з ходьби

На носках

ЕГ,

и

0,,

U5

0

, ,64

ЕГ,

,,0

0,07

КГ

,,0

0,П

Високо піднімаючи коліна

ЕГ,

0,И

0

0,54

0,67

ЕГ,

1,

0,09

КГ

,,

0Д6

На зовнішній і внутрішній стороні стопи

ЕГ,

1?

0,07

0,54

0

0,77

ЕГ,

1,

0,П

КГ

1,

0Д7

На п'ятах

ЕГ,

,,4

0,09

0

0,46

0,7

ЕГ,

,,3

0,П

КГ

,,4

0Д9

Не тримаючись за руки

ЕГ,

1,

0,07

0

0

0

ЕГ,

1,

0,09

КГ

1,

0,И

Виконуючи завдання вихователя

ЕГ,

,,7

0,05

,,54 *

!,5! *

0

ЕГ,

,,7

0,06

КГ

1,

0Д9

Із зупинками, присіданнями

ЕГ,

,,4

0,И

0

0,47

0,6!

ЕГ,

,,3

0,П

КГ

,,4

0Д8

Із поворотами

ЕГ,

,,8

0,06

4Д9 ***

,,69 *

0,8

ЕГ,

,,7

0,П

КГ

,,3

0,,

вправи з бігу

У колоні по одному

ЕГ,

,,5

0,09

0

0,67

0,7

ЕГ,

,,4

0,П

КГ

,,5

0,,

Із оббіганням предметів, що лежать

ЕГ,

,,4

0,06

3Д6 **

3,84 **

ЕГ,

,Д

0,05

КГ

,,8

0Д8

На підлозі по прямій

ЕГ,

1,

0,06

0,9,

0

,,0

ЕГ,

0,08

КГ

0,09

По звивистій доріжці, не наступаючи на краї

ЕГ,

,,5

0,06

0

0,67

0,7

ЕГ,

,,4

0,06

КГ

,,0

0Д4

У різних напрямках (урозтіч) із зупинками

ЕГ,

,,5

0,06

3Д8 **

,,63 *

U8

ЕГ,

,,4

0,06

КГ

,,0

0Д4

Пробігати швидко до 20 м

ЕГ,

,,5

0,09

0,67

0,6,

0

ЕГ,

,,5

0,П

КГ

,,4

0,И

Із присіданнями

ЕГ,

,,3

0,,

0,5,

0,48

0

ЕГ,

,,3

0,И

КГ

1,

0Д7

Ловити того, хто втікає

ЕГ,

1,0

0,06

,,98 **

,,0

0,9,

ЕГ,

!,9

0,09

КГ

,,6

0,И

вправи зі стрибків

Підстрибувати з діставанням предмета

ЕГ,

,,5

0,09

0,54

0

0,7

ЕГ,

,,4

0,П

КГ

,,4

0Д6

Перестрибувати через 5-6 паралельних ліній

ЕГ,

,,4

0,06

,,64 *

,Д4 *

U8

ЕГ,

,,3

0,05

КГ

,,9

0Д8

Перестрибувати через невисокі предмети

ЕГі

2,5

0,і

0,58

0,54

0

ЕГ2

2,5

0,і2

КГ

2,4

0,і4

Із просуванням уперед

ЕГі

2,3

0,іі

0,64

0,59

0

ЕГ2

2,3

0,і3

КГ

2,2

0,іі

На одній нозі на місці

ЕГі

і,9

0,і2

0

0,6і

0,64

ЕГ2

2,0

0,і

КГ

і,9

0,і3

Через «місток»

ЕГі

2,4

0,07

0

0

0

ЕГ2

2,4

0,08

КГ

2,4

0,08

Із кола в коло

ЕГі

2,6

0,06

2,24 *

і ,28

0,86

ЕГ2

2,5

0,і

КГ

2,3

0,і2

Зістрибувати з підвищення

ЕГі

2,2

0,іі

0,47

0,44

0

ЕГ2

2,2

0,і4

КГ

2,і

0,і8

вправи у лазінні, повзанні

Підлізти під мотузку із положення в упорі на коліна й долоні

ЕГі

2,4

0,і3

0

0

0

ЕГ2

2,4

0,і2

КГ

2,4

0,іі

Підлізти під мотузку із положення навпочіпки

ЕГі

і,6

0,і2

і ,04

і ,04

0

ЕГ2

і,6

0,і2

КГ

і,4

0,і5

Проповзати навколо розставлених предметів

ЕГі

2,4

0,06

2,64*

2,і4*

і ,28

ЕГ2

2,3

0,05

КГ

і,9

0,і8

Проповзати між розставленими предметами

ЕГі

2,2

0,і

і ,28

і,і8

0

ЕГ2

2,2

0,і2

КГ

2,0

0,і2

Пролізати в обруч лівим та правим боком

ЕГі

2,4

0,і5

0,52

0,57

0

ЕГ2

2,4

0,і3

КГ

2,3

0,і2

Лазити приставним кроком по гімнастичній лаві

ЕГі

2,3

0,і2

0,6і

0

0,57

ЕГ2

2,2

0,і3

КГ

2,2

0,іі

Повзати по гімнастичній лаві в упорі стоячи на колінах

ЕГі

2,3

0,і2

і ,08

0,94

0

ЕГ2

2,3

0,і6

КГ

2,і

0,і4

Лазити по похилій драбині

ЕГі

2,8

0,і2

0

0

0

ЕГ2

2,8

0,іі

КГ

2,8

0,07

вправи з рівноваги

Ходити між двома лініями, не наступаючи на них

ЕГі

2,4

0,06

0

0

0

ЕГ2

2,4

0,і

КГ

2,4

0,і2

Ходити по мотузці, по кладці по колу, приставляючи п'яту однієї ноги до носка іншої

ЕГі

2,0

0,06

5,22***

2,56*

2,57*

ЕГ2

і,7

0,і

КГ

і,3

0,і2

Ходити по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік

ЕГі

2,6

0,05

6,8***

3,7**

3,84**

ЕГ2

2,3

0,06

КГ

і,9

0,09

Ходити по дошці, покладеній на землю

ЕГ1

2,4

0,16

1,59

0,58

0,94

ЕГ2

2,2

0,14

КГ

2,1

0,1

Ходити по дошці, піднятій одним кінцем від підлоги

ЕГ1

1,6

0,11

1,84

1,63

0

ЕГ2

1,6

0,14

КГ

1,3

0,12

Бігати між двома лініями, не наступаючи на них

ЕГ1

2,2

0,06

9,76***

3,83**

3,19**

ЕГ2

1,8

0,11

КГ

1,3

0,07

Пробувати робити «ластівку»

ЕГ1

1,4

0,05

6,8***

3,7**

3,84**

ЕГ2

1,1

0,06

КГ

0,7

0,09

Ковзати на обох ногах по льодових доріжках

ЕГ1

2,0

0,18

0,49

0,64

0

ЕГ2

2,0

0,12

КГ

1,9

0,1

Аналіз даних дівчаток із ПРА засвідчив, що в них відбулося формування вмінь і навичок у рухах досліджуваного блоку. Водночас в ЕГ і ЕГ2 на рівні вміння дівчатка виконували біг по звивистій доріжці, у різних напрямках, у колоні по одному, з оббіганням предметів та ловінням того, хто втікає, тоді як у КГ - лише три останніх. Порівнюючи дані, виявлено, що в ЕГ 1 оцінка за оволодіння бігом по звивистій доріжці, у різних напрямах, із присіданнями була суттєво (р<0,05) вищою, ніж у КГ; в ЕГ2 такого результату не простежено, так само, як і розбіжності оцінок в обох ЕГ.

У всіх дівчаток із ЛРА формування вмінь і навичок у рухах досліджуваного блоку відбулося з такими особливостями: в ЕГ! у всіх рухах, за винятком бігу з присіданнями, сформувалось уміння, в ЕГ2 і КГ - за винятком зазначеного руху та бігу в різних напрямках; виконання таких рухів відбувалося на рівні навички. У зв'язку з останнім відзначили, що в ЕГ2 бал за оволодіння бігом із присіданнями становив 2±0,06, тоді як у КГ - лише 1,7±0,1 (р<0,05), тобто в перших сформована рухова навичка перебувала на більш високому рівні, порівняно з другими. В ЕГ1 такою суттєвою розбіжністю відзначалося виконання зазначеного руху та бігу в різних напрямках, що було кращим, аніж у КГ. В обох ЕГ досягнення дівчаток між собою не відрізнялися.

Одержані дані свідчили, що використаний упродовж навчального року один із пропонованих варіантів навчання сприяв неоднаковому ефекту у формуванні вмінь дівчаток із певною спрямованістю МРА в рухах блоку «вправи з бігу». Так, перший варіант «симетричного» підходу виявився ефективнішим за інші, але особливо за традиційний, в аспекті формування вмінь дівчаток у рухах цього блоку. Щодо особливостей, то вони полягали, передусім, у певних розбіжностях рухів, які відзначалися сформованим у дівчаток із певною спрямованістю МРА умінням: у вибірках АРА й ПРА - це біг у колоні по одному, по звивистій доріжці, у різних напрямках, пробігання до 20 м; у вибірці ЛРА - усі рухи блоку, за винятком бігу з присіданнями. Інша особливість - неоднакові оцінки досліджуваних із різною спрямованістю МРА за виконання рухів зазначеного блоку.

Блок основних рухів «вправи зі стрибків». У дослідних групах дівчаток із АРА наприкінці навчального року виявлено сформованість умінь і навичок, а саме: в ЕГ1 першим відзначалося виконання підстрибувань із діставанням предмета, перестрибувань через невисокі предмета, стрибків із кола в коло; в ЕГ2 - двох останніх рухів, тоді як інші в цих дослідних групах сформувалися на рівні навички. У КГ дівчатка виконували всі рухи означеного блоку тільки на рівні навички. Водночас виявлено певні розбіжності досягнень дівчаток: в ЕГ1 оцінка за оволодіння рухом «перестрибування через 5-6 паралельних ліній» і «стрибки з кола в коло», в ЕГ2 - тільки за оволодіння останнім були суттєво (р<0,05) вищими, ніж у КГ. В інших рухах оцінки в дослідних групах практично були однакові.

У дівчаток із ПРА наприкінці відзначено сформованість умінь у таких рухах: ЕГ1 - перестрибування через невисокі предмети, підстрибування з діставанням предмета, в ЕГ2 - лише останнє, у КГ - у жодному. Це свідчило, що в інших рухах досліджуваного блоку в усіх дівчаток сформувалася навичка.

Установили також, що в ЕГ1 оцінки за оволодіння стрибком на одній нозі, із кола в коло були суттєво (р<0,05) вищими, ніж у КГ. В ЕГ2 такої розбіжності не простежено, так само як при порівнянні оцінок у цій групі та ЕГ 1.

Наприкінці навчального року дівчатка з ЛРА в жодному русі досліджуваного блоку не досягли рівня рухового вміння, а лише навички. Водночас виявлено, що в ЕГ бал за оволодіння підстрибуванням із діставанням предмета, стрибками на одній нозі, із кола в коло, зістрибуванням із підвищення був суттєво (р<0,05) вищим, аніж у КГ. В ЕГ2 такої розбіжності не простежено, так само, як при порівнянні оцінок у цій групі та ЕГ 1.

Блок основних рухів «вправи в лазінні й повзанні». Одержані дівчатками з АРА оцінки свідчили, що впродовж навчального року в них сформувалось уміння лише у виконанні лазіння по похилій драбині, в усіх інших рухах цього блоку - лише навичка. Водночас відзначено, що в ЕГ1 й ЕГ2 бал за виконання руху «повзання навколо розставлених предметів» був суттєво вищим, аніж у КГ, оскільки становив, відповідно, 2,4±0,06, 2,3±0,05 та 1,9±0,18 (р<0,05).

У дослідних групах дівчаток із ПРА оволодіння рухами зазначеного блоку відзначалося такими особливостями: в ЕГ1 на рівні вміння виконувалося підлізання під мотузку з положення упору на коліна й долоні, повзання навколо розставлених предметів, лазіння по похилій драбині; в ЕГ2, так само, як у КГ, - лише останній рух. Виконання інших рухів блоку свідчило про сформованість у дослідних групах відповідних рухових навичок.

При порівнянні виявлено, що в ЕГ1 та ЕГ2 оцінка за вправу з повзання навколо розставлених предметів була суттєво (р від <0,01 до<0,001) вищою, ніж у КГ, в інших рухах вона не відрізнялась; водночас в ЕГ1 вона була вищою, ніж в ЕГ2, оскільки становила, відповідно, 2,5±0,05 і 2,3±0,06 бала (р<0,05).

У дівчаток із ЛРА наприкінці навчального року одержано такий результат: в ЕГ1 та ЕГ2 на рівні вміння дівчатка виконували повзання навколо розставлених предметів, лазіння приставним кроком по гімнастичній лаві й так само, як представники КГ, - лазіння по похилій драбині. Водночас виявлено особливість: за повзання навколо розставлених предметів і пролізання в обруч лівим та правим боком оцінки були суттєво (р від <0,05 до<0,01) вищими, ніж у КГ, в інших рухах - практично не відрізнялись; останнім відзначалися також оцінки дівчаток обох ЕГ.

Блок основних рухів «вправи з рівноваги». У дівчаток із АРА наприкінці навчального року виявлено, що в ЕГ1 уміння сформувалося лише в ходьбі по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік, в ЕГ2 і КГ - у жодному русі, а тільки на рівні відповідних рухових навичок. Порівняння оцінок засвідчило, що в ЕГ1 та ЕГ2 бал за виконання руху «ходьба по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п'яту однієї ноги до носка іншої», «ходьба по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік», «біг між двома лініями, не наступаючи на них» та «спроба зробити «ластівку» був суттєво (р від <0,05 до <0,001) вищим, аніж у КГ, тоді як в останніх такою перевагою не відзначалась оцінка за виконання інших рухів блоку. Водночас відзначено, що в ЕГ1 усі оцінки суттєво кращі, порівняно з одержаними в ЕГ2.

У дівчаток із ПРА, на відміну від представників з іншою спрямованістю МРА, не сформовано вміння в жодному русі блоку, а лише відповідні навички. Порівнюючи дані, одержали аналогічний до вищезазначеного результат: за виконання тих самих рухів дівчатка ЕГ1 та ЕГ2 одержали суттєво (р від <0,05 до<0,001) вищі оцінки, ніж у респондентів КГ; досягнення дівчаток ЕГ1 у таких рухах були більшими, порівняно з ЕГ2, а КГ не відзначалася такою перевагою в жодному іншому русі досліджуваного блоку.

У дівчаток із ЛРА наприкінці навчального року простежено такий результат: в ЕГ1 на рівні вміння вони виконували ходьбу по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п' яту однієї ноги до носка іншої, та біг між двома лініями, не наступаючи на них, і так само, як дівчатка з ЕГ2, - ходьбу по гімнастичній лаві з рухами рук та поворотами в кожен бік; решту рухів блоку виконували на рівні навички. У КГ дівчатка виконували всі рухи блоку лише на рівні навички. Водночас відзначено, що в ЕГ1 й ЕГ2 оцінки за ходьбу по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п' яту однієї ноги до носка іншої, по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік, біг між двома лініями, не наступаючи на них, спробу зробити «ластівку» були суттєво (р від <0,01 до <0,001) вищими, ніж у КГ. Відзначено, що в ЕГ1 усі зазначені оцінки були кращими, порівняно з одержаними в ЕГ2.

Висновки й перспективи подальших досліджень

Незалежно від спрямованості МРА дівчаток використання «симетричного» підходу, що передбачає вивчення руху спочатку непровідною ногою (у непровідному напрямі) до рівня навички, а потім провідною, забезпечує значно кращий результат у формуванні вмінь в основних рухах, не пов'язаних із мануальною вправністю, порівняно з іншим варіантом «симетричного» підходу, а тим більше - із традиційним.

Використання найбільш ефективного варіанта «симетричного» підходу до навчання основних рухів призводить до розбіжності рухів, у яких сформовано вміння: у дівчаток із АРА - це ходьба по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік; у досліджуваних із ПРА - жоден рух блоку, у дівчаток із ЛРА - ходьба по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п'яту однієї ноги до носка іншої, біг між двома лініями, не наступаючи на них, ходьба по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік. Інша особливість полягає в неоднакових оцінках, які одержують дівчатка з різною спрямованістю МРА за виконання рухів досліджуваних блоків.

Подальші дослідження потрібно спрямувати на встановлення тенденцій та особливостей формування вмінь дівчаток із різною спрямованістю МРА в рухах на мануальну вправність, а також у цих рухах і не пов'язаних із мануальною вправністю в хлопчиків із різною спрямованістю МРА в дошкільний період.

мануальний вправність руховий дошкільний

Джерела та література

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / наук. кер. та за заг. ред. О. Л. Кононко. - 2-ге вид., доповн. - К. : Світич, 2008. - 112 с.

2. Балацька Л. В. Організаційно-методичні основи покращення моторної функції дітей 3-5 років у процесі фізичного виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання та спорту : [спец.] 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Л. Балацька. - Львів, 2013. - 20 с.

3. Бальсевич В. К. Очерки по возрастной кинезиологии человека / В. К. Бальсевич. - М. : Теория и практика физ. культуры, 2009. - 218 с.

4. Безруких М. М. Леворукий ребенок в школе и дома : учеб. пособие / М. М. Безруких. - Екатеринбург : Фактория, 2004. - 300 с.

5. Вільчковський Е. С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку : навч. посіб. / Е. С. Вільчковський, О. І. Курок. - 2-ге вид., переробл. та доповн. - Суми : Університет-книга, 2004. - 428 с.

6. Галаманжук Л. Л. Організація і методика фізичної активності дітей дошкільного віку з формування рухового потенціалу : навч. посіб. / Л. Л. Галаманжук, Л. В. Балацька, Г. А. Єдинак. - Кам'янець- Подільський : Друк. «Рута», 2014. - 160 с.

7. Дубогай О. Д. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання дітей : навч. посіб. / О. Д. Дубогай. - К. : Оріяни, 2001. - 152 с.

8. Жаворонкова Л. А. Правши - левши. Межполушарная асимметрия биопотенциалов мозга человека : монография / Л. А. Жаворонкова. - М. : Экоинвест, 2009. - 240 с.

9. Ковальчук Л. В. Психофізичний розвиток як фактор готовності шестилітніх дітей до навчання в школі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і спорту : [спец.] 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Л. В. Ковальчук. - Львів, 2007. - 20 с.

10. Либин А. В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций / А. В. Либин. - М. : Смысл ; Per Se, 2000. - 312 с.

11. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии / А. Р. Лурия. - М. : Академия,2004. - 384 с.

12. Никитюк Б. А. Интеграция знаний в науках о человеке (интегративная анатомическая антропология) : монография / Б. А. Никитюк. - М. : СпортАкадемПресс, 2000. - 440 с.

13. Николаева Е. И. Леворукий ребенок: диагностика, обучение, коррекция : метод. пособие / Е. И. Николаева. - СПб. : ДЕТСТВОПРЕСС, 2005. - 128 с.

14. Павелків Р. В. Дитяча психологія : навч. посіб. / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. - К. : Академвидав, 2010. - 432 с.

15. Панфилова Н. В. Развитие координационных способностей и обучение двигательным действиям детей 4-6 лет в связи с особенностями двигательной асимметрии : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : [спец.] 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Н. В. Панфилова. - М. : НИИ физиологии детей и подросток РАО, 1992. - 19 с.

16. Силина Е. А. Межполушарная асимметрия и индивидуальные различия : монография / Е. А. Силина, Т. В. Евтух. - Пермь : Изд-во Перм. гос. пед. у-та, 2004. - 136 с.

17. Хрестоматия по возрастной физиологии : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений / сост. М. М. Безруких, В. Д. Сонькин, Д. А. Фарбер]. - М. : Академия, 2002. - 288 с.

18. Чуприков А. П. Проблема леворукости / А. П. Чуприков, Е. А. Волков. - Николаев : Атолл, 2004. - 88 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены