Вплив фітнес-програм на функціональні можливості серцево-судинної системи студенток

Вплив фітнес-програм на функціональні можливості серцево-судинної системи студенток

Віктор Романюк, Іванна Голубок, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк)

Анотація

У статті наведено результати оцінювання впливу фітнес-програм на функціональні можливості серцево- судинної системи студенток 1-4 курсів. За допомогою системи другого покоління Polar Team 2 Pro досліджено тренувальне навантаження під час заняття такими напрямами фітнесу, як інтервальне тренування, стретчинг+прес, афроджаз, високоінтенсивне тренування. Розширено уявлення про вплив досліджуваних фітнес-програм на реакцію ССС та енерговитрати. Установлено, що найбільший вплив на ССС й енергообмін має інтервальне тренування, за ним - високоінтенсивне та афроджаз, найменший вплив - під дією стретчингу. Виявлено відсоток тривалості всіх зон інтенсивності в кожній із програм. Результати досліджень можуть використовуватися фахівцями для вдосконалення фітнес-занять, оптимізації тренувального впливу на серцево-судинну систему, для розподілу тривалості занять у необхідних зонах інтенсивності та для підтримки оздоровчого ефекту занять.

Ключові слова: серцево-судинна система, інтервальне тренування, стретчинг+прес, афроджаз, високоінтенсивне тренування.

В статье наводятся результаты оценки влияния фитнес-программ на функциональные возможности сердечно-сосудистой системы студенток 1-4 курсов. С помощью системы второго поколения Polar Team 2 Pro исследовалась тренировочная нагрузка во время занятий такими направлениями фитнеса, как интервальная тренировка, стретчинг + пресс, афроджаз, высокоинтенсивная тренировка. Расширено представление о влиянии исследуемых фитнес-программ на реакцию ССС и энергозатраты. Установлено, что наибольшее влияние на ССС и энергообмен осуществляют интервальные тренировки, за ними - высокоинтенсивное и афроджаз, наименьшее влияние наблюдается под действием стретчинга. Выявлен процент продолжительности всех зон интенсивности в каждой из программ. Результаты исследований могут использоваться специалистами для усовершенствования фитнес-занятий, оптимизации тренировочного воздействия на сердечно-сосудистую систему, для распределения продолжительности занятий в необходимых зонах интенсивности и для поддержки оздоровительного эффекта занятий.

Ключевые слова: сердечно-сосудистая система, интервальные тренировки, стретчинг + пресс, афроджаз, высокоинтенсивная тренировка.

Key words: cardiovascular system, Interval training, Stretching + Abdominals, Afro-Jazz, High impact.

Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. Серцево-судинні захворювання - найпоширеніша медико-біологічна й соціальна проблема та найтиповіша причина смертності в усьому світі. За кількістю серцево-судинних хвороб Україна посідає перше місце в Європі [10]. Науковці підтвердили тенденцію омолодження всіх захворювань, у тому числі й ССС. Усе частіше в молодих людей виявляють аритмію, серцеву недостатність, вади серця, інфаркт міокарда тощо ін. Одна з причин цього - недостатня тренованість серцевого м'яза й судин.

Студенти становлять особливу ланку молоді, оскільки поєднують складну розумову діяльність із недостатньою руховою активністю. Водночас саме рухова активність може знижувати рівень найнебезпечніших серцево-судинних захворювань майже наполовину. Засоби оздоровчого фітнесу є новими, дієвими, цікавими, прогресуючими як у технічній базі, так і практичній. Він придатний для всіх вікових категорій, як для жінок, так і для чоловіків, а різноманіття видів фітнесу забезпечує індивідуальний вибір кожного. Фітнес - одна з ефективних і привабливих для студенток систем фізичних вправ оздоровчої спрямованості. Нині для розв'язання проблеми гіпокінезії широко застосовується цей вид рухової активності. У зв'язку з цим набуває актуальності необхідність доказового обґрунтування впливу його різних видів на стан ССС.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Стан серцево-судинної системи вивчають уже давно й щодо багатьох аспектів вона є дослідженою. Зокрема, вивчали взаємозв'язок між фізичною підготовленістю й функціональним станом ССС [9], вплив тривалих занять спортом на ССС [7], оцінювання рівня функціонального стану серцево-судинної системи в студенток 1-4 курсів спеціалізації «Фітнес» [5].

Незважаючи на вже висвітлені сторони проблеми, велика кількість розроблених фітнес-програм складена без урахування вікових особливостей функціональних можливостей серцево-судинної системи студенток віком 17-20 років. Це - одна з причин для подальших досліджень у цьому напрямі.

Мета статті - оцінити вплив різних фітнес-програм на функціональні можливості серцево- судинної системи студенток.

Завдання роботи:

1) вивчити реакцію серцево-судинної системи на фітнес-програми різного змісту;

2) порівняти показники реакції серцево-судинної системи на навантаження в різних фітнес- програмах.

Дослідження реакції серцево-судної системи на тренувальне навантаження здійснювали за допомогою системи другого покоління Polar Team 2 Pro. Вона дає можливість запису й контролю параметрів тренування в режимі реального часу для всієї групи одночасно [2]. Дослідження проводили на базі групи підвищення спортивної майстерності з фітнесу інституту фізичної культури і здоров'я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки зі студентками 17-20 років. Середній їх вік становив 18 років, середня вага - 57 кг, середній зріст - 168 см. У дослідженні взяли участь 14 студенток однакового рівня підготовленості. Заняття тривало 45 хв.

На початку розроблено чотири фітнес-програми, кожна з яких відрізнялася за змістом, засобами, завданнями та рівнем навантаження. Досліджували такі програми, як інтервальне тренування (Interval training), стретчинг+прес (Stretching+Abdominals), афроджаз (Afro-Jazz), високоінтенсивне тренування (High impact).

фітнес реакція серцевий навантаження

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Термін «фітнес» походить від англійського дієслова «to be fit» - бути у формі, добре себе почувати, бути здоровим. Узагальнюючи дані, термін «фітнес» можна трактувати як систему фізкультурно-оздоровчих методик і програм, складених з урахуванням вікових, статевих і фізіологічних особливостей людини, спрямованих на покращення й формування здоров'я, а також зміну форми тіла, вагу та тривале збереження зафіксованих результатів [4; 11]. Групові заняття з фітнесу поділяються на такі категорії: аеробної спрямованості, силової спрямованості, програми, що ґрунтуються на східних оздоровчих системах, в основі яких лежить медитація.

У структурі фітнес-програми виділяють такі частини (компоненти): розминка; аеробна частина; кардіореспіраторний компонент (частина програми, орієнтована на розвиток аеробних можливостей); силова частина; компонент розвитку гнучкості (стретчинг); завершальна частина (відновна). У фітнесі широко використовують специфічні методи навчання, що забезпечують варіативність танцювальних рухів і розвивають координацію. До них відносять методи музичної інтерпретації, ускладнень, подібності, блоків [1; 3; 8].

Програма інтервального тренування є однією з найбільш універсальних, оскільки розвиває витривалість і силу, значно впливає на діяльність ССС та на інші процеси й системи в організмі (табл. 1.). У результаті цього тренування досліджуваними особами в середньому витрачено 477 Ккал, а максимальний показник становив 620 Ккал. Середній пульс - 156,6 уд/хв, середній максимальний пульс - 187 уд/хв, максимальний - 201 уд/хв. Найменше часу займала зона оздоровлення - 3,55 хв, найбільше часу проведено в аеробній (15,09 хв) та анаеробній (14,58 хв) зонах, що властиво для інтервального тренування.

Таблиця 1 Результати дослідження впливу програми «Інтервальне тренування» на функціональні можливості серцево-судинної системи, хв