Інформаційно-комунікаційні технології як засіб соціалізації осіб із глибокими вадами зору

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСІБ ІЗ ГЛИБОКИМИ ВАДАМИ ЗОРУ

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри менеджменту соціального забезпечення,

Навчально-науковий інститут праці та соціальних технологій

Східноукраїнський національний університет імені

Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк, Україна netyosov@mail. ru

Анотація. У статті проаналізовано програмно-апаратне забезпечення, що дозволяє особам із глибокими порушеннями зору працювати на комп'ютері. Досліджено вплив брайлівських принтерів, рельєфно-крапкових дисплеїв, синтезаторів голосу, сканерів, адаптаційно-корекційних програм на процес навчання осіб з порушеннями зору. Доведено, що ІКТ для сліпих є ефективним механізмом адаптації до життя і формування у них здатності бути суб'єктом діяльності. Для розв'язання зазначеної проблеми особам з глибокими порушеннями зору потрібна системна допомога держави і громадянського суспільства в отриманні програм й устаткування. Обґрунтовано необхідність поширення інформації про діяльність центрів тифлокомп'ютеризації, функціонування лабораторій з корекції та соціалізації осіб з глибокими вадами зору.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології; тифлокомп'ютерізація; соціалізація; особи з глибокими вадами зору.

ВСТУП

Постановка проблеми. Особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є те, що інформація стала основним ресурсом розвитку. Зазначене положення викликає необхідність інтеграції осіб з особливими потребами в інститути та структури інформаційного суспільства, а інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в цих умовах виступають додатковим чинником процесу засвоєння інвалідом певної системи знань, норм і цінностей, що дозволяють йому бути повноправним членом суспільства. ІКТ -- система сучасних інформаційних інструментів, методів, прийомів праці та їх організації на основі комп'ютерно-технічних засобів і ресурсів, спрямованих на збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, передачу, розповсюдження, подання та використання інформації з метою соціалізації людини. Специфічна особливість ІКТ полягає в тому, що їхні властивості (гіпертекст, інтерактивність, мобільність, мультимедійність, моделювання, комунікативність та продуктивність) можуть бути використані для реабілітації і соціалізації інвалідів усіх нозологій, що також сприятиме розв'язанню індивідуальних проблем.

У матеріалах ЮНЕСКО з підготовки фахівців напряму «Інформаційні та комунікаційні технології в підготовці викладачів» підкреслено, що комп'ютерні технології у випадках сліпоти, глухоти, ослабленні зору або слуху <...> дозволяють «доповнити» роботу відповідних органів або навіть замінити їх [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню процесів навчання, реабілітації та соціалізації інвалідів по зору, розробленню методик тифлокомп'ютеризації присвятили свої роботи Д. П. Димитриченко, В. В. Кабак, К. О. Косова, О. О. Майданчик, О. М. Пилюгін, І. Б. Порецький, С. Є Ракачов, М. А. Рощина, Ю. Й. Тулашвілі, Г. Є. Цейтлін, Л. З. Шауцукова, В. І. Швецов та інші. Фахівці досліджують місце ІКТ у навчанні осіб із порушеннями зору, розробляють уроки комп'ютерної грамотності для зазначеної категорії людей, аналізують методичні підходи до використання інформаційних технологій у процесі підготовки педагогів корекційного фаху, соціальної роботи, опанування комп'ютерної грамотності особами з глибокими порушеннями зору, включення їх у сучасне суспільство.

Проаналізуємо роль засобів, які забезпечують незрячому користувачу можливість працювати на комп'ютері без візуального доступу. З розвитком інформаційних технологій наприкінці ХХ ст. були розроблені спеціальні комп'ютери для сліпих. Такі апарати, як правило, мають засоби, що забезпечують мовленнєве або рельєфно- крапкове подання інформації, спеціально розроблене програмне забезпечення і спеціальну клавіатуру, робота на якій подібна процесу письма рельєфно-крапковим шрифтом (кожна клавіша відповідає конкретній крапці в брайлівському крапково- рельєфному письмі, щоб увести символ, необхідно натиснути комбінацію клавіш, яка відповідає його написанню в шрифті Брайля). Система дозволяє працювати без візуального контролю. Але зазначений підхід не отримав широкого розповсюдження через низку причин: 1) висока ціна на таку техніку та її обслуговування; 2) використання спеціального (нестандартного) програмного забезпечення створило проблеми у співробітництві незрячого користувача зі зрячими колегами.

Більш дешевим та універсальним, а значить і ефективнішим, виявився підхід, що полягає у використанні додаткових апаратно-програмних засобів для забезпечення можливості працювати зі звичайними персональними комп' ютерами, програмами широкого призначення і вжитку. Такими засобами подання інформації виступають брайлівські дисплеї і синтезатори мови.

Програмно-апаратними засобами доступу осіб з глибокими порушеннями зору до комп'ютерної інформації виступають синтезатори мови. Програма Sakrament TTS Engine JAWS Edition (Russian Version) розроблена спеціально для середовища JAWS й дозволяє людям з обмеженими можливостями ефективно користуватися комп'ютерними бібліотеками, навчальними програмами, електронними документами, використовувати можливості Інтернету, спілкуватися, додавати, видаляти та редагувати словникові статті [7].

Програма екранного доступу Оutspoken забезпечує незрячій особі можливість самостійної роботи на персональному комп'ютері з такими програмами, як Microsoft Office, Internet Explorer і т. і., дозволяє працювати з великою кількістю брайлівських дисплеїв. Найпоширенішою серед елементів зазначеного типу є програма JAWSforWindows, яка ґрунтується на виведенні інформації, що розміщена на екрані монітора голосовим інформаційним супроводом. JAWS підтримує популярні додатки, такі як поштові програми, текстові редактори, електронні таблиці, засоби управління проектами і дослідженнями, програми презентацій, засоби розробки програмного забезпечення, програми управління базами даних, редагування аудіофайлів тощо. Синтезатор голосу дозволяє виводити інформацію на дисплей Брайля. Важливою перевагою програмного продукту є можливість роботи не лише з операційною системою і прикладними програмами, а й у розширенні можливостей для роботи в мережі Інтернет. Це забезпечується завдяки системі посилань, оголошень, гіперпосилань, таблиць, списків та тексту. Зазначені властивості забезпечують повну орієнтацію в електронному документі. Так, наприклад, система «гарячих клавіш» дозволяє швидко і зручно пересуватися по інформації сайту між фреймами HTML; існує можливість зупинити автоматичне завантаження небажаних web-сторінок [9; 11].

Сучасні розробники для роботи на персональному комп' ютері в середовищі Windows для осіб з глибоким порушенням зору пропонують тифлоінформаційну систему «АРЕВ», яка надає доступ до необхідних програм, електронної пошти та мережі Інтернет. Вбудована в систему програма самонавчання й автоматизованого виконання цілої низки процесів дозволяють користувачу з проблемами зору самостійно вдосконалювати роботу на комп' ютері й опановувати навички роботи із системою «АРЕВ». Зазначена система дозволяє виконувати на ПК такі дії: засвоювати розташування букв і знаків на клавіатурі завдяки вбудованому самовчителю роботи з нею, читати книги і друковані документи, уводити, редагувати, зберігати та друкувати різні тексти, працювати із сайтами в мережі Інтернет, читати зміст Інтернет-сторінок, завантажувати і зберігати тексти, здійснювати пошук необхідної інформації в мережі; електронною поштою відправляти й отримувати текстові, графічні та звукові файли тощо. Завдяки мовному синтезатору з монітора інформація зчитується вголос, швидкість процесу користувач має можливість налаштувати особисто [6].

До програм, що допомагають інваліду по зору озвучувати інформацію з монітора ПК, належить продукт Max-Reader. Для доступу до тексту необхідний зовнішній синтезатор, використання якого поєднується із SAPI 4. Для осіб з порушенням зору, які щойно починають користуватися комп' ютерами, програма Max-Reader виконує декілька корисних функцій: переключає синтезатор, якщо зустрічається текст англійською мовою, що дозволяє прослуховувати англійські слова без викривлень та акценту; відтворює музику, записує мову у звукові файли формату mp 3; коректує помилки вимови; дії озвучуються без програм екранного доступу; програма не вимагає знань інтерфейсу Windows; продукт має путівник по клавіатурі й підтримує режим вивчення функцій клавіш. На етапі первісного опанування ПК Max-Reader може слугувати певним робочим середовищем для інвалідів із порушенням зору, адже дозволяє редагувати тексти, працювати з текстовими та аудіофайлами [4; 7].

Синтезатори мовлення дають можливість доступу інвалідам по зору до інформаційних ресурсів практично на всіх європейських мовах.Лідером в Україні в розпізнаванні і синтезі мовлення є відділ розпізнавання та синтезу звукових образів Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем (МННЦІТС), та Українська асоціація з оброблення інформації та розпізнавання образів (УАСОІЗС), м. Київ. Т. Людовик і М. Сажко розробили синтезатор української мови, який було використано в програмі «Вимова плюс».