ІК-компетентність учителів філологічних дисциплін: суть і структура

Размещено на http://www.allbest.ru

ІК-КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН: СУТЬ І СТРУКТУРА

Галина ДЕГТЯРЬОВА,

кандидат педагогічних наук,

завідувач кафедри методики

навчання мов і літератури

Харківської академії неперервної освіти

У статті на підставі здійсненого аналізу підходів до визначення суті та структури ІК-компетентиості вчителів-предметників висвітлено змістове наповнення компонентів цієї компетентності та запропоновано власне тлумачення поняття ІК-компетентності вчителів філологічних дисциплін.

Ключові слова. ІК-компетентність, учитель філологічних дисциплін, суть і структура ІК-компетентпості. компоненти ІК-компетентності вчителя філологічних дисциплін.

компетентність вчитель філологічний

В статье на основании проведенного анализа подходов к определению сущности и структуры ИК-компетентности учителей-предметников подано содержательное наполнение компонентов этой компетентности, а также предложено собственное толкование понятия ИК-компетентности учителей филологических дисциплин.

Ключевые слова. ИК-компетентность, учитель филологических дисциплин, суть и структура ИК-компетентности. компоненты ИК-компетентноспш учителя филологических дисциплин.

In llie article on the basis of analysis the approaches to the content and structure of teachers ' IC-competence the own explanation of IC-competence definition of philological disciplines' teachers ' IC-competence and content filling of this competence's components were given.

Key words: IC-competence. Philological disciplines' teacher, content and structure of teachers' IC-competence, components of philological disciplines' teacher s IC-competence.

Вступ

Постановка проблеми. Упродовж останніх десятиліть професійна діяльність учителя зазнала значних змін. Зважаючи на виклики сьогодення, школі потрібні фахівці, які добре знають наукові основи і методологію, тенденції в розвитку предмета, усвідомлюють актуальні проблеми його викладання в загальноосвітніх навчальних закладах, «володіють новими технологіями навчання, методами формування навичок самостійної роботи, розвитку інтересу і мотивації до навчання, творчих здібностей, логічного мислення учнів, створюють атмосферу продуктивно-пізнавального співробітництва; вміло проектують і проводять різноманітні уроки та виховні заняття, зокрема з елементами сучасних інформаційних технологій, володіють методикою проведення науково-педагогічного дослідження, використовують методи об'єктивної діагностики знань учнів» [6]. Підвищення професійного рівня вчителя, освоєння нових освітніх технологій, перехід від принципу «освіта на все життя» до принципу «освіта через все життя», як стверджує Р. Гатін [2], безпосередньо пов'язані з інформаційними та комунікаційними технологіями, тому вчитель повинен набути так званої «подвійної компетенції», тобто крім суто традиційних професійних знань мати сучасні знання та навички роботи з інформаційними технологіями.

Обгрунтуванню суті інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) педагога присвятили свої дослідження Н. Абакумова. Адольф, В. Акуленко, О. Аніщенко, Н. Баловсяк, Л. Басурматорова, С. Белов, М Богачик, Л. Босова, Бурмакіна, А. Вітухновська, Н. Гендіна, Б. Гер- шунський. М. Головань. К. Голодюк, Л. Горбунова. П. Грабовський, Т. Гудкова, Р. Гуревич, Т. Дженет (Т. Jenert), О. Дирдіиа, Ю. Дорошенко, С. Дочкин, А. Єлізаров, Г. Єчмаєва, І. Жакуліна, М. Жалдак, А. Зав'ялов, О. Зайцева, В. Запорожко. А. Захаров, Г. Земскова, І. Зимня, О. Іонова, В. Імакаєв, М. Карпенко, Ю. Клецов, О. Керекеш, О. Кизик, Кірьякова, Н. Колкова, І. Колоярцева, В. Котенко, Коткова, О. Кравчина, Л. Крижко, А. Кузнецов, Б. Кухе (В. Kiihne), Т. Лавіна, М. Лапчик, Ю. Ларионова, С. Литвинова, І. Малкова, Т. Марченко, Н. Насирова, О. Науменко, О. Нікулочкина, О. Новікова, О. Овчарук, К. Осадча, О. Павленко, О. Падалка, Н. Пак, Т. Паніна, П. Пахотіна, Первутинський, Л. Петухова, І. Роберт, Д. Сабітова, С. Светлична, 3. Сейдаметова, О. Семенов, О. Семибратов, Л. Сітнікова, І. Скіпор, І. Склярова, Є. Смирнова-Трибульська, І. Степанова, Ю. Солдатова, Н. Сороко. О. Спірін, Т. Спор (Т. Sporer), Ю. Стрижаченко, Т. Суворова, С. Сурменко, К. Телятник, А. Темербекова, Т. Тихонова, Трішина, О. Тутова, О. Урсова, І. Фаліна, Є. Хеннер, Н. Хенц (N. Heinze), А. Хуторський, Л. Хуснутдинова, М. Холодна, М. Цветкова, Л. Чернікова, О. Чернобай, А. Шестаков, О. Юрченко, Н. Яциніна та ін.

Ретельний аналіз підходів вищепредставлених дослідників до визначення суті ІК-компетентності вчителя-предметника та власний погляд на означену проблему дозволили нам запропонувати своє визначення цього поняття.

На нашу думку, ІК-компетентність учителя-предметника - це важлива складова професійної компетентності, яка є:

складним динамічним цілісним інтегративним утворенням особистості, його багаторівневою професійно-особистісною характеристикою в галузі інформації, інформаційно-комунікаційних технологій і досвіду їх використання, що з'являється в результаті інформативної підготовки, спрямованої на ефективне здійснення професійної діяльності й постійний професійний саморозвиток;

синтезом предметно-спеціальних знань, умінь, павичок, котрі відбивають реально досягнутий рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ і роботи з різними джерелами інформації, що формується й удосконалюється в процесі навчання, само- і взаємонавчання та дозволяє розв'язувати нестандартні завдання на основі наявних знань у професійно-педагогічній діяльності;

сукупністю мотивів, що виражаються в прагненні постійного вдосконалення набутих ІКТ-компегенцій для підвищення якості професійної діяльності;

особливим типом організації предметно-спеціальних знань, котрий дозволяє правильно оцінювати інформацію та навчальні ситуації і приймати, використовуючи ІКТ, ефективні рішення в професійно-педагогічній діяльності, зокрема для активного розв'язання завдань опанування учнями предметом.

Структуру ІК-компетентності вчителя-предметника неоднозначно розкривали А. Адольф, Баловсяк, О. Бойцова, В. Брежнєва, А. Вітухновська, І. Воротнікова, М. Головань, Л. Голодюк, П. Грабовський, М. Євстигнєєв, А. Ішкова, О. Кизик, Кикоть, О. Крупський, В. Куликов, Т. Лавіна, С. Литвинова, Т. Лупиніс, Т. Марченко. М. Моїсеєва. Н. Насирова, Є. Патаракін, К. Петрова, І. Роберт, ІО. Стасюк, В. Степанов, І. Степанова, А. Темербекова, С. Трішина, Д. Тупіцин, О. Урсова, Хуторський, Л. Чернікова, В. Шарко, Н. Яциніна та ін., проте об'єднує ці дослідження те, що всі науковці наголошують на багатокомпонентності цього поняття. Крім того, слід звернути увагу на те, що специфіка кожного предмета може вносити корективи в структуру ІК-компетентності.

У своєму дослідженні ми зосередили увагу на визначенні суті та структури ІК-компетентності вчителя філологічних дисциплін, який є особою «з високими моральними якостями, має філологічну освіту, належний рівень професійної підготовки з філологічних дисциплін, викладає мову й літературу в школі; забезпечує результативність та якість своєї роботи; людина, яка є авторитетом у галузі філології, впливає на інших, передає свій досвід, знання учням, служить для них прикладом» [5, с. 58-59].

Мета статті - визначити суть і структуру ІК-компетентності вчителів філологічних дисциплін, висвітлити змістове наповнення компонентів цієї компетентності.

Виклад основного матеріалу

Означену проблему досліджували у своїх працях І. Андрощук, В. Баркасі, О. Бігич, К. Везетіу, М. Євстигнєєв, Ю. Запорожцева, Л. Карташова, Коваль, О. Корчажкіна. В. Котенко, Є. Кравченко, В. Ліпухіна, Л. Лузан, Г. Рогова, С. Сафарян, О. Семеног, В. Сидоренко, І. Соколова, Н. Сороко, Сурменко, Л. Фамілярська, Н. Фоміних та ін.

При визначенні суті й структури такої важливої складової професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін, як ІК-компетентність, ми відштовхувалися від того, що крім основних видів діяльності вчителя вона обов'язково має враховувати специфіку його педагогічної діяльності, у нашому випадку - пов'язану з викладанням дисциплін філологічного профілю, до яких згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти [3] віднесено українську мову, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, що утворюють мовний компонент освітньої галузі «Мови і літератури», а також українську літературу, світову літературу, літератури національних меншин, котрі є складовими літературного компонента освітньої галузі «Мови і літератури». Саме особливості викладання цих дисциплін і зумовлюють змістове наповнення вищеназваної компетентності. Це знайшло відбиток у кваліфікаційних характеристиках учителя, загальних вимогах до фахівця, переліку його посадових і функціональних обов'язків тощо.

Узявши за основу запропоноване нами визначення ІК-компетентності вчителя-предметника, ураховуючи специфіку професійної діяльності вчителів філологічних дисциплін і спираючись на дослідження вищеназваних науковців, будемо вважати, що ІК-компстснтність учителів філологічних дисциплін не складне динамічне цілісне інтегративне утворення особистості, ЩО г її багаторівневою профссійно-особистісною характеристикою в галузі інформації, інформаційно-комунікаціиних технологій і досвіду їх використання в навчанні філологічних дисциплін. Нона з'являється в результаті інформативної підготовки, спрямованої на ефективне здійснення професійної діяльності й постійний професійний саморозвиток, відбиває реально досягнутий нею рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ і роботи з різними джерелами інформації і яка мотивує до постійного вдосконалення набутих ІКТ-компетенцій, розвиває. регулює і виводить учителя завдяки синтезу предметно-спеціальних знань, умінь, навичок на рівень ІКТ-актнвного педагога. При цьому учитель має доречно й ефективно використовувати ІКТ для розвитку особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

З урахуванням аксіологїчного. андрагогічного, інтеграційного, культурологічного. особнстісно-діяльнісного. синергетичного, системного та соціокультурного підходів, а також на підставі здійсненого аналізу тлумачення суті та визначення структури ІК-компеїеніпості, професійної характеристики вчителя філологічних дисциплін, яка міститься у кваліфікаційних характеристиках учителя, загальних вимогах до фахівця, переліку його посадових і функціональних обов'язків, розуміння особливостей викладання предметів освітньої галузі «Мови і літератури» і нашого бачення було виокремлено вісім компонентів ІК-компетентності вчителя філологічних дисциплін: ціннісно-мотиваційний. когнітивний. нормативно-правовий, опсраційно-діяльнісннй, дидактнко-мстодичний, діяльнісно-творчий. аксіологічннй і комунікативний.

Варто зазначити, що перші чотири компоненти (ціннісно-мотиваційний, когнітивний. нормативно-правовий. операційно-діяльнісний) будуть мати однакове змістове наповнення для будь-якого сучасного вчителя-предметника і складатимуть базову ІК-компетентність, а дидактнко-методичний, діяльнісно-творчий, аксіологічннй і комунікативний компоненти будуть відрізнятися своїм контентом, який ураховуватиме особливості самого предмета, методики його викладання тощо, і відповідно складатимуть підвалини предметно-орієнтованої ІК-компетеїпності вчителя філологічних дисциплін, під якою розуміється «конструкт, що складається з теоретичних знань про сучасні ІКТ і практичних умінь створення й використання навчальних інтернет-ресурсів. соціальних сервісів Веб 2.0 та інших ІК-технологій у процесі формування мовних навичок і розвитку мовленнєвих умінь при навчанні мов і літератур, а також культури країн, мова та література яких вивчається» [4].

Схарактеризуємо докладніше ці компоненти: ціннісно-мотиваційний відбиває мотиви, цілі, особнстісні потреби сучасного вчителя у використанні ІКТ, виявляється в розумінні ІК-компеїснтності як однієї з провідних професійних і соціальних цінностей, адекватній самооцінці власних можливостей у використанні інформаційних технологій, інформаційних ресурсів, упевненості у їх виборі та реалізації, готовності використовувати інформаційні ресурси як джерело знань у професійній діяльності та можливості комп'ютера як засобу інформаційної діяльності в навчальній і позаурочній діяльності, спрямованості на передачу суми знань і розвиток особистості учнів шляхом застосування ІКТ. мотивації досягнення успіху в професійній діяльності на основі використання інформаційних технологій;

когнітивний містить систему знань у галузі ІКТ. а також знання пошукових інформаційних систем; забезпечує вільне володіння вчителем навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об'єктами, технічними пристроями та програмним забезпеченням, уміння представляти (презентувати) інформацію, при цьому суттєво впливаючи на навички вдосконалення та самовдосконалення не тільки професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків тощо, а й на вміння використовувати ІКТ для набуття знань в інших галузях; розуміння цілей і завдань та бачення способів і результатів інтеграції ІКТ у навчання предмета; здатність аналізувати інформаційні ресурси і виявляти їх можливості для розв'язання завдань професійної діяльності;

нормативно-правовий забезпечує володіння вчителем нормативною базою щодо змісту інформації й етичних норм роботи з нею, законодавства про авторське право, знання нормативно-правових документів, що стосуються використання цифрових освітніх ресурсів (ЦОР), правил застосування ІКТ у навчальних закладах та організації роботи в комп'ютерному класі, дотримання санітарно-гігієнічних норм застосування ІКТ при організації навчально-виховного процесу, знання впливу на здоров'я і працездатність змісту інформації та технічних пристроїв, а також уміння готувати мультимедійні дидактичні матеріали, ураховуючи ергономічні вимоги та правовий аспект подання й використання інформації в них.

операційно-діяльнісний передбачає вміння вчителя орієнтуватися в інформаційному середовищі, зокрема в різноманітних програмних середовищах, знання можливостей апаратних засобів; охоплює вміння та навички оперувати набутими знаннями в галузі ІКТ, уміння працювати з апаратним і програмним забезпеченням на рівні кваліфікованого користувача, уміння спілкуватися з використанням інформаційних засобів і технологій; відбиває процесуальну суть активного й ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІК-компетентності й індивідуальних потреб, розвиток умінь практичного використання ІКТ у навчанні предмета.

Особливості предметів галузі «Мови і літератури» представлено наступними компонентами:

дидактико-методичним, що сприяє розумінню ролі ІКТ в освіті, позитивних і негативних наслідків використання ІКТ та їх дидактичних можливостей не тільки при викладанні предметів галузі «Мови і літератури», а й для вдосконалення знань з української мови, мови національних меншин (мови навчання і мови вивчення), іноземних мов, української літератури, світової літератури, літератури національних меншин; забезпечує володіння комплексом знань, умінь і навичок щодо технології створення алгоритмів (моделювання уроку зі свого предмета з використанням ресурсів мережі Інтернет (онлайн-тестів, підручників, словників, соціальних сервісів Веб 2.0 тощо), самостійно створених мультимедійних дидактичних матеріалів, програмних засобів навчального призначення (ПЗНП), конструкторів уроку, електронних шаблонів тестів, схем, таблиць, алгоритмів вивчення правил та ін.), оцінки якості та раціонального добору освітніх електронних видань і програмних засобів навчального призначення для підвищення якості навчання філологічних дисциплін, ведення робочої документації, опрацювання даних педагогічного спостереження і результатів педагогічної діагностики;

діяльнісно-творчим, що створює умови для активного застосування інформаційних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІК-компетентності, самовдосконалення і творчої діяльності, результатом якої є нові знання, продукти та ін. (наприклад, отримання під час навчання на різноманітних дистанційних курсах знань про нові можливості засобів загального призначення; використання онлайн-словників, перекладачів, скайпу, сучасних гаджетів для вдосконалення мовних знань, умінь і навичок; самостійне створення різноманітних електронних дидактичних продуктів за допомогою програмних засобів загального призначення (дистанційних курсів із навчальних тем філологічних дисциплін, ПЗНП із предмета, електронних посібників, тестів, мультимедійних продуктів, що дозволять виявити власну точку зору на те чи інше лінгвістичне явище, художній твір через створення мас-медійної продукції, зокрема книг, газет, буклетів, постерів, афіш, коміксів, відеокліпів, анімаційних фільмів тощо), створення для оприлюднення напрацювань з предмета власних блогів, сайтів, ведення віртуальних педагогічних майстерень тощо). Цей компонент сприяє формуванню і розвитку різноманітних способів діяльності, необхідних для вияву власного бачення тієї чи іншої проблеми і самореалізації вчителя в професійній діяльності, та спонукає учнів на уроках і в позаурочний час використовувати засоби ІКТ для досягнення навчальних цілей і розвитку творчих здібностей.

аксіологічним, котрий свідчить про прояв учителем інтересу до оволодіння ІКТ, комплекс знань про інформаційні процеси в природі й суспільстві, що дозволяють створити внутрішню інформаційну картину світу і визначити своє місце в цьому світі, мотивацію використання цих технологій у професійній діяльності для розв'язання навчальних цілей і завдань, надання допомоги у виборі найбільш значущих ціннісних орієнтацій та забезпечення умов, які сприяють входженню школярів у світ цінностей.

комунікативним, що найбільше враховує особливості предметів галузі «Мови і літератури». Визначаючи зміст цього компонента, ми відштовхувалися від того, що, з одного боку, мова є об'єктом вивчення, а з іншого -- пов'язана з мисленням і є засобом конструювання і вираження думки (про фізику думаємо мовою), а отже, є засобом вивчення інших предметів, тобто ми формуємо мовну особистість; під час вивчення іноземної мови відбувається формування білінгвальної особистості. Література ж як навчальний предмет навчає мислити, оцінювати вчинки людей, ситуації (життєві, спілкування), емоційно реагувати на прочитане, дає змогу дивитися на світ, події очима іншої людини, пропускати через себе це бачення, як наслідок - виховує і соціалізує людину, тобто відбувається її інкультуризація. Завдяки цьому компоненту учитель, по-перше, набуває вмінь обирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, у нього формуються навички спілкування мовою, що вивчається, за допомогою ІКТ він опановує засоби вербального і невербального спілкування, використовує мову як засіб роботи з інформацією, поданою різними мовами та розміщеною на сервісах мережі; по-друге, отримує знання, розуміння, застосування мов (природних, формальних) та інших видів знакових систем, технічних засобів комунікацій у процесі передачі інформації від однієї людини до іншої шляхом використання різноманітних форм і способів спілкування (вербальних, невербальних) як рідною мовою, так і іноземними; по-третє, перекладає, редагує тексти, використовуючи засоби ІКТ. а також може навчити цього своїх учнів.

Пропонуємо ознайомитися з результатами здійсненого нами порівняльного аналізу вимог до предметно-орієнтованої складової ІК-компитентності вчителів фізики та вчителів-філологів (табл. І). З цією метою нами були використані сформульовані В. Акуленко, JI. Босовою [IJ. J1. Чсрніковою |9] вимоги до нредметно-орієнгованої складової ІК-компсгентності вчителів фізики, а також визначені нами. В. Сидоренко [7J і II. Сороко [8) вимоги до цієї ж складової ІК-комиетснтності тільки вчителів філологічних дисциплін.

Таблиця І

Порівняльний аналіз вимог до предметної складової ІК'-компетені пості вчителів фізики і а вчителів філологічних дисциплін

Дані, представлені в таблиці, підтверджують наше припущення стосовно того, що зміст предметно-орієнтованої складової ІК-компетентності ввчителів-предметників суттєво різниться, оскільки враховує особливості як самого предмета, так і методики його викладання, проте може мати і спільні риси.

Висновки

Усвідомлення суті ІК-комиетснтності вчителів філологічних дисциплін і розуміння змістового наповнення компонентів цієї компетентності дозволить учителям постійно прагнути до самовдосконалення н саморозвитку.

Список використаної літератури

1. Акуленко В. Л. Методические рекомендации по формированию MKT-компетенции учителя физики в системе повышения квалификации / В. Л. Акуленко, Л. Л. Босова. Над. 2-е. М.: ИИО РАО. 2010.

2. Гатин Р. И. МИТ и профессиональная компетентность педагога [Электронный ресурс] / Р. И. Гатин. Режим доступа : hitp://ilbyak-school. ucoz.ru/publ/1 -1 -0-3. Заглавие с экрана.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти : затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. [Електронний ресурс] Режим доступу : www.mon.gov.ua/...standart/post derzh stan.d. Назва з екрана.

4. Липучіша В. А. Критерии сформирован- ностн ИКТ компетентности учителя иностранного языка [Электронный ресурс] / В.А. Липучіша. Режим доступа : planeta.tspu.ru/filcs/filc/1394958863. doex. - Заглавие с экрана.

5. Лузай Л. О. Управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти (Текст] : дне. ...канд. пед. наук : 13.00.06 «Теорія і методика управління освітою» / Л. О. Лузай. Харків. 2013. -С. 58-59.

6. Семеног О. Підготовка вчителя української мови і літератури: проблеми, пошуки, перспективи І Електронний ресурс] / О. Семеног. Режим доступу : http://ukrlit.vn.ua/artidel/1953.html. - Назва з екрана.

7. Сидоренко В. В. Професійно-педагогічна компетентність як сутнісна складова педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в системі післядипломної освіти [Електронний ресурс] / В. В. Сидоренко. Режим доступу : http:// ozonIit.org/profesijno-pedahohichna-kompctcntnist- yak-sutnisna-skladova-pedahohichnoji-majsternosti- vchytelya-ukrajinskoji-movy-i-literatury-v-systemi- pislyadyplomnoji-osvity/. Назва з екрана.

8. Сороко Н. В. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп'ютерно орієнтованого середовища [Текст]: дне. ...канд. пед. наук : 13.00.10 «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» / Сороко Наталія Володимирівна. - Київ. 2012. - 256 с.

9. Чернікова Л. А. Розвиток інформаційно-технологічної компетентності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти [Текст]: дне. ...канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія та методика профссійноїосвіги»/Чсрнікова Людмила Антонівна. - Запоріжжя. 2012. - 303 с.

Размещено на Allbest.ru