Мета і завдання профільного навчання історії старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.091.31-059.2

Мета і завдання профільного навчання історії старшокласників

Юрій Олексій,

доктор педагогічних наук,

доцент, проректор з науково-педагогічної

і навчальної роботи Рівненського ОШПО

У статті висвітлюються мета і завдання профільного навчання історії старшокласників як особливої форми зовнішньої диференціації навчання.

Ключові слова: профільна диференціація, профільне навчання, мета навчання історії, завдання навчання історії.

В статье освещаются цели и задачи профильного обучения истории старшеклассников как особенной формы внешней дифференциации.

Ключевые слова: профильная дифференциация, профильное обучение, цели обучения истории, задачи обучения истории.

The purpose and objectives of profile education from the history of high school students, as a special form of external differentiation of education are highlighted in the article.

Key words: profiling differentiation, profile education, the purpose of teaching history, objectives of teaching history.

Як зазначає О. Ярошенко, «методологічною основою сучасного диференційованого навчання у школі є не зниження вимог до навчання учнів, а забезпечення максимально сприятливих умов для реалізації навчальних можливостей кожного школяра: у початковій школі за рахунок внутрішньої диференціації, в основній - за рахунок внутрішньої диференціації та створення класів із поглибленим вивченням окремих предметів, у старшій - шляхом профільного навчання» [1, C. 211].

Профільна диференціація (диференціація за інтересами та майбутньою професією) передбачає створення класів із поглибленим вивченням окремих предметів і профільних класів, які від перших відрізняються тим, що в них поглиблено вивчається низка взаємопов'язаних предметів (наприклад, у математичному класі математика, інформатика), вводяться спецпредмети, спецкурси, що відповідають профілю. Але слід зазначити, що спроба орієнтуватися виключно на інтерес учнів призводить до неможливості поглибленого вивчення профільних предметів у профільних класах.

Профільне навчання старшокласників в останні роки в Україні стало особливою формою зовнішньої диференціації навчання.

Особливості профільної диференціації:

здійснюється завдяки наявності різноманітних типів навчальних закладів, що працюють за своїми навчальними планами і програмами;

профільна диференціація, що здійснюється із суто прагматичними цілями підготовки кадрів різних спеціальностей, коли не враховуються схильності та здібності учнів, не призводить до позитивних результатів;

є недоречною часткова фуркація, тобто зміни навчального плану і програм лише по відношенню до одного предмета, без корінної перебудови всього навчального плану та всіх навчальних програм.

Наведені нижче формулювання цілей історичної освіти свідчать, що основна увага в процесі навчання історії приділяється розвитку особистості засобами предмета (табл. 1)

Нормативні підходи до визначення мети навчання

Зупинимося на розвиткові тих підходів, які лягли в основу положень вітчизняного Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти щодо мети, завдань і змісту історичної освіти профільного рівня.

Підходи до розмежування рівнів навчання історії у профільних навчальних закладах

Очевидно, що мета і завдання профільного навчання історії старшокласників повинні формулюватися в контексті положень Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. У таблиці наведені у порівнянні зазначені положення.

Концепція профільного навчання в старшій школі та проект Концепції історичної освіти (Н. Яковенко) розмежовують рівні навчання старшокласників у профільних навчальних закладах за змістом навчальних предметів (табл. 2).

Як зазначає С. Моцак, профільне навчання може здійснюватися за різними напрямами та профілями, виокремлення яких створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів, потреб і нахилів учнів, формування в них свідомої орієнтації на певний вид професійної діяльності [2, с. 7]. Історія є профільним предметом у суспільно-гуманітарному напрямі, зокрема для таких профілів, як філологічний, історико-правовий, філософський, економічний, юридичний тощо. Для цього напряму специфічними освітніми цілями є як формування ключових соціальної та громадянської компетентностей учнів, так і галузевої - суспільствознавчої компетентності, а саме: здатності учнів досліджувати суспільні проблеми, пропонувати способи їх розв'язання, аргументовано оцінювати суспільні процеси і явища, прогнозувати тенденції розвитку суспільства та враховувати їх у своїх життєвих планах і стратегіях, знаходити у різних джерелах інформацію про життя суспільства і людини в суспільстві, аналізувати, систематизувати, інтерпретувати, критично оцінювати та ін. [2, с. 8].

Осмислюючи логічний зміст поняття «мета» у контексті вищенаведених нормативних актів (див. табл. 1) та враховуючи підходи до розмежування навчального змісту за рівнями навчання (див. табл. 2), спробуємо інтегрувати визначальні складові змісту понять «мета навчання історії на рівні стандарту» та «мета профільного навчання історії».

Отже:

- мета навчання історії на рівні стандарту - на основі загальнолюдських цінностей та принципів науковості, полікультурності, світського характеру освіти, у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння всесвітньої історії, історії і культури України, історії окремого регіону України формування особистості соціально-активного громадянина України з почуттям власної гідності, усвідомленням ідентичності, здатного до самореалізації в суспільстві відповідно до його освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію;

- мета профільного навчання історії - надаючи перевагу на уроках історії самостійній та творчій діяльності учнів, на основі загальнолюдських цінностей та принципів науковості, полікультурності, світського характеру освіти, у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння всесвітньої історії, історії і культури України, історії окремого регіону України, формування особистості соціально-активного, професійно спрямованого на отримання вищої історичної освіти громадянина України з почуттям власної гідності, усвідомленням ідентичності, здатного до дослідницької роботи в галузі історії, який уміє орієнтуватися в суспільних процесах, критично аналізувати джерела інформації, має ґрунтовний рівень знань з історії, уміє застосовувати принципи та методи історичного пізнання відповідно до сучасного методологічного рівня історичної науки, аргументовано оцінює суспільні процеси і явища, прогнозує тенденції розвитку суспільства та враховує їх у своїх життєвих планах і стратегіях.

Разом із визначенням мети виникає потреба у формулюванні основних завдань навчання історії на рівнях стандарту та профільному.

Нормативні підходи до визначення завдань навчання

Проаналізувавши завдання загальної середньої освіти, профільного навчання та навчання історії (табл. 3), нами сформовано перелік завдань навчання історії див. (табл. 4).

Відповідно до мети і завдань навчання історії здійснюється формування змісту рівнів історичної освіти старшокласників, що, на думку фахівців, є найбільшою теоретико-методологічною проблемою шкільних історичних курсів

Завдання навчання історії старшокласників

Як зазначено в Концепції профільного навчання, профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети, в нашому випадку - історія України і всесвітня історія, вивчаються поглиблено і передбачають: глибше опанування поняттями, законами, теоріями; використання інноваційних технологій навчання; організацію дослідницької, проектної діяльності; профільну навчальну практику учнів тощо [3].

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, зокрема в професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Рівень профільної підготовки передбачає, що зміст навчальних предметів повинен бути поглиблений, зорієнтований на майбутню професію. Виклад вітчизняної історії здійснюється в органічній єдності із загальноєвропейською та світовою історією.

Зрозуміло, що профільне навчання історії не означає арифметичного збільшення кількості навчальних одиниць матеріалу програм. Як зазначають автори проекту Концепції історичної освіти, змістовне наповнення шкільного курсу історії переживає процес трансформації від моделі, зорієнтованої на механічне засвоєння наведеної в підручнику інформації, до моделі, яка передбачає не стільки запам'ятовування конкретного фактажу, скільки прищеплення навичок пізнавально-творчого розуміння історичного досвіду людства в цілому та власної країни зокрема [4, с. 10]. Однозначно, навчальний курс повинен характеризуватися значним зменшенням ваги настаново-директивної оповіді та відмовою від розгляду фактичного матеріалу як самоцілі.

Як відзначають учені-методисти С. Козленко та О. Сапліна, профільне навчання історії за структурою побудови змісту повинно характеризуватися певною ієрархією рівнів історичного знання, починаючи з вищого: світоглядні ідеї - тенденції суспільного розвитку - поняття і терміни історії - історичні факти [5].

Завдання профільного навчання історії спрямовані на розвиток в учнів певних якостей особистості, вмінь і навичок, що дозволяють опановувати професіями, котрі належать до конкретного профілю. В умовах профільної підготовки в рамках загальноосвітньої школи не передбачена система навчальних предметів, що забезпечують професійну підготовку. Однак у наявності ті предмети, які дозволяють отримати підготовку передпрофесійну. І саме в цьому полягають основні відмінності змісту профільного навчання історії від базового - рівня стандарту:

- у профільній школі в учнів формуються більш розвинуті здібності осмислювати події минулого і сьогодення в історичному контексті;

- розвиваються вміння аналізувати події минулого і сьогодення із використанням джерелознавчих та історіографічних знань;

- в учнів формуються навички аргументації свого ставлення до історичних версій і оцінок, здобувається досвід розгляду та обговорення дискусійних проблем історії та сучасності [5].

Завданням профільного навчання історії є також ознайомлення школярів із професіями, що належать до соціально-гуманітарної сфери людської діяльності, та найбільш видатними представниками цих професій.

Участь старшокласників із профільних класів у творчих конкурсах та олімпіадах із предмета в сучасних умовах стають факторами вибудовування особистісної освітньої стратегії молодої людини, важливим етапом в її входженні у вищу професійну школу.

Одним з основних завдань профільної школи є звернення до імен видатних вітчизняних і зарубіжних істориків, знайомство із творами яких допомагає розкрити лабораторію історичного дослідження, ознайомитися з теоріями історичного процесу.

Профільне навчання історії припускає елементарне ознайомлення школярів із фрагментами історіографії. При цьому найбільш істотним є не засвоєння учнями знань з історіографії, а розуміння ними на доступному у профільній загальноосвітній школі рівні методології досліджень, особливостей історичного, історико-соціологічного, історико-політологічного, історико-культурологічного, антропологічного аналізу подій, процесів і явищ минулого [5].

Усе зазначене підводить нас до розуміння необхідності у класах із профільним навчанням історії формувати в старшокласників методологічну компетентність - уміння оцінювати доцільність використання різних методів історичного дослідження для вирішення навчальних ситуацій і дослідницьких проблем.

Повертаючись до розкриття засад профільного навчання історії, зазначимо, що на основі Державного стандарту складаються навчальні програми. Саме на основі аналізу навчальних програм можливо зрозуміти, чим зміст навчального матеріалу та отримані знання, вміння, навички, ставлення й ціннісні орієнтації учнів профільних історичних класів відрізняються від рівнів стандарту і академічного.

У програмі профільного рівня представлені наскрізні лінії, але немає суто прямих. Стосовно певних фактів, подій та особистостей новітньої історії України серед учених-істориків відсутні однозначні оцінки, що відповідають реаліям демократичного суспільства. Основна відмінність змісту профільного рівня від інших - обсяг навчального матеріалу.

профільний навчання історія

Список використаної літератури

1. Ярошенко О. Г. Диференціація навчання / О. Г. Ярошенко // Енциклопедія освіти / за ред. Г. Кременя. - К. : Юрінкомінтер, 2008. - 210-211.

2. Моцак С. І. Методичні основи організації позаурочної роботи з історії в профільних класах : автореф. дне. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни)» / С. І. Моцак.-К., 2011.-20 с.

3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2009 № 854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/pro- ministerstvo/ normativno-pravova-baza/normativno- pravovi-akti-uryadu/ postanovi.

4. Концепція та програми викладання історії України в школі (проекти) / упоряд. та ред. Н. Яковенко, Л. Ведмідь. Систематизація перебігу дискусій над програмами Людмила Ведмідь. - К. : ВД «Стилос», 2009. - 87 с.

5. Козленко С. И. Цели и задачи профильного обучения учащихся. Место профильной школы в российской системе образования. Нормативно-правовое обеспечение профильного обучения [Электронный ресурс] / С. И. Козленко, Е. В. Саплина // Профильное обучение и современные образовательные технологии : курс лекций для дистанционного обучения // «1 сентября» : электронная газета. - Режим доступа : http://his. 1 September, ш/ articlef.php?ID=200702109.

Размещено на Allbest.ru