Методи індивідуалізації і персоніфікації профільного навчання в умовах Комбінованої системи М.П. Гузика
Форми організації навчально-виховного процесу та типи уроків за Комбінованою системою. Розробка оригінальних диференційованих програм "Академічні знання" для індивідуального опрацювання навчального матеріалу з огляду на навчальні запити й інтереси учнів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.01.2018 |
| Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК: 37.013.41+37.091.33
Методи індивідуалізації і персоніфікації профільного навчання в умовах комбінованої системи М.П. Гузика
Галина Олександрівна Діденко,
заслужений працівник освіти України, вчитель біології, Авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа-комплекс І-ІІІ ступенів, вул. Хіміків, 10А, м. Южне, Україна
Анотація
У статті окреслено особливості індивідуалізації і диференціації з досвіду профільного навчання в умовах Комбінованої системи М. П. Гузика. Розкрито шляхи забезпечення варіативності та персоніфікації навчання з огляду на навчальні запити й інтереси учнів.
Ключові слова: комбінована система М. П. Гузика, старша школа, допрофільна підготовка, диференціація.
Аннотация
Галина Александровна Диденко, заслуженный работник образования Украины, учитель биологии, Авторская М.П. Гузика экспериментальная специализированная общеобразовательная школа-комплекс I-III ступеней, ул. Химиков, 10А, г. Южный, Украина. Методы индивидуализации и персонификации профильного обучения в условиях комбинированной системы М.П. Гузика.
Целью статьи является раскрытие опыта индивидуализации, персонификации и дифференциации профильного обучения в условиях Комбинированной системы М. П. Гузика. При проведении предпрофильной подготовки обращается внимание на развитие природных талантов ребенка. Идеи индивидуализации и дифференциации обучения, поиск оптимальных форм организации учебно-воспитательного процесса с помощью Комбинированной системы М.П. Гузика имеют многолетнюю историю в отечественной и зарубежной педагогической теории и практике. Основные направления развития третьей ступени школы реализуются широкой профильной дифференциацией обучения, которая обеспечивает учеников не только академическим, но и профильным содержанием обучения, предоставляя им возможность стать конкурентоспособными, готовит к жизни в различных регионах, а также к быстрой адаптации в меняющихся социально-экономических условиях. В своей технологии мы используем Комбинированную систему М.П. Гузика, предусматривающую три этапа организации учебно-воспитательного процесса, в соответствии с которыми проводятся семь типов уроков. Комбинированная система позволила нам реализовать компетентно-личностный подход к организации учебно-воспитательного процесса. Нами были разработаны оригинальные дифференцированные программы «Академические знания» с А, В, С, Б уровнями. Они используются для индивидуальной проработки учебного материала и предлагаются ученикам на выбор. На уроках внутренней предметной обработки ученикам предлагаются персонифицированные программы, рассчитанные на устранение недостатков, пробелов в знаниях учащихся, в развитии природных способностей и таланта, в развитии дивергентного конвергентного мышления. Уроки межпредметной обработки мы проводим с целью объединения детей в гетерогенные группы по наклонностям для выполнения дальнейших творческих заданий. Например, группа академического уклона (химики, физики медики, математики, информатики, судмедэксперты) рассматривает строение и процессы жизнедеятельности клетки; группа художественно-эстетического наклона (художники, аппликаторы, музыканты и фотографы) создает рисунки, аппликации, поделки из натуральных материалов, музыкальные «коллажи», фотоальбомы; группа гуманитарного наклона (историки, филологи) дополняет информацию об истории изучения конкретной темы, подбирает легенды и составляет рассказы разных языках, а также загадки, пословицы и высказывания.
Ключевые слова: комбинированная система Н. П. Гузика, старшая школа, допрофильная подготовка, дифференциация.
академічний знання учень навчальний
Abstract
Halyna Didenko, Honored Educator of Ukraine, Biology teacher, M. Huzyk's Experimental specialized Secondary School, Khimikov Str., 10a, Yuzhnyi, Ukraine. Methods of individualization and personification of subject-oriented training in m. Huzyk's combined system.
The aim of the article is to reveal the experience of individualization, personification and differentiation of the subject-oriented education in terms of the combined system of M. Huzyk. The process of individualization of teaching senior schoolchildren will be carried out more successfully if it is provided by a complex diagnostic support, if it is characterized by the rational correlation of individualization ways with other tools of the educational process organization; if it is oriented to the individualization of training, if it takes place in terms of a subject-oriented school; if it has a system character. During the pre-profile training special attention is paid to the development of inner talents of a child. The ideas of individualization and differentiation of training, search for the optimal forms of the educational process organization with the help of the combined system of M. Huzyk have a year's long story in the domestic and foreign teaching theory and practice. The main directions of the third school degree are realized by a wide-profile differentiation of teaching, which provides not only academic, but also subject-oriented studying content, giving them an opportunity to become competitive, prepare for living in different regions, as well as for the rapid adaptation in changing socioeconomic conditions. Our technology is based on the combined system of M. Huzyk, which provides three stages of the organization of the educational process, according to which seven types of lessons are conducted. The Combined system gave the opportunity to realize the competitive and personal approach to the organization of the educational process. We have developed the unique differentiated programs “Academic knowledge” with A, B, C, D - levels. They are used for the individual working on the educational material and are optional for pupils. At the lessons of internal subject work pupils are offered individual programs, aimed at removal of disadvantages, gaps in knowledge, in the development of skills and talents, in the development of the divergent convergent thinking. We conduct the lessons of the intersubject work with the aim of uniting children into heterogenic groups according to the aptitudes for the performing of further creative tasks. For example, the group of academic propensity (chemists, physicists, medical workers, mathematician, information scientists, forensic sciences) consider the structure and vital processes of cells; the group of artistic and aesthetic proneness (artists, musicians and photographers) create pictures, products of natural material, musical «collages» photo albums; the group of humanitarian proneness (historicians, philologists) supple ment information about the history of learning a certain theme, select legends and make up stories in different languages as well as puzzles, proverbs and sayings.
Keywords: M. Huzyk's combined system, senior school, pre-profile training, differentiation.
Подано до редакції 15.01.15
Постановка проблеми
Створюючи власну систему профільного навчання, було проаналізовано і враховано помилки наших попередників в Україні, вивчено відповідний досвід зарубіжжя. Профілізація навчання широко практикується в різних країнах світу. Наприклад, у більшості країн Європи у старших класах пропонується обрати один із двох-трьох варіантів продовження освіти: наприклад, «академічний» (у подальшому відкриває шлях до вищої освіти), «професійний» (за спрощеним навчальним планом, що містить переважно прикладні і професійні предмети) - у Великобританії; філологічний, соціально-економічний, природничий - у Франції; «мова - література - мистецтво», «суспільні науки», «математика - точні науки - технологія» - в Німеччині. У США профільне навчання вводиться на останніх двох-трьох роках навчання у школі. Учні можуть навчатися за одним із трьох варіантів: академічним, загальним чи професійним. Вітчизняна освіта має також досвід диференційованого навчання за допрофеійною підготовкою. Ще у 1864 р. запроваджено ділення на «класичну» (що відкриває шлях для вступу до університету) і «реальну» (прикладну) освіту. З 1918 р. до 1934 р. у старших класах визначалися три напрями: гуманітарний, природничо-математичний і технічний. З 1934 р. було введено єдині навчальні плани і навчальні програми. Але подальший розвиток суспільства викликав необхідність диференціювати навчання шляхом створення шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, а також введенням факультативних курсів у загальноосвітніх школах (з 1966 р.). У 1970-1980 р. навчання старшокласників було пов'язане з отриманням масових професій у системі навчально-виробничих комбінатів, однак, значні витрати на вузькопрофільне навчання не виправдовувалися через відсутність попиту на ринку праці.
Осмислення продуктивних тенденцій вітчизняного й зарубіжного шляхів профілізації старшої школи свідчить про необхідність широкого врахування як суспільного контексту функціонування школи, так й індивідуальних потреб і здібностей учнів. Тобто, слід здійснювати відхід освіти від соціального замовлення чи «диктатури навчального предмету» до людини, що і має бути в основі всіх цілей освіти [2, с. 321].
Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти: кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи, соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону, перспектив здобуття подальшої освіти молоддю.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спираючись на дослідження психогенетичних підходів до становлення і відстеження процесу розвитку особистості (А.Г. Асмолов, Л. І. Божович, О. В. Запорожець, О.В. Киричук, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьев, В. С. Мерлін, С. Л. Рубінштейн та ін.), зосереджуючи увагу на фундаментальних психолого-педагогічних концепціях, що базуються на визнанні персоніфікованого розвитку дитини у навчально-виховному процесі, ми дослідили залежності цього розвитку від природних ключових компетентностей особистості, спроможності здійснювати самостійний вибір професії, здатності усвідомлювати своє життєве призначення (К. Блейкмор, П. Гарднер, Д. Голман, К. Перт, Дж. Масквелл, К. Ушинський та ін.).
Аналізуючи сучасний стан концепції персоніфікованої системи організації навчально-виховного процесу, яка побудована на ідеях інтеграції академічного змісту навчання з діяльністю, що охоплює природні типи ключових задатків компетентностей дитини, її природного таланту, ми брали до уваги результати досліджень індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності школярів (Д Гільфорд, М. П. Гузик, М. С. Каган, О. М. Леонтьев, П. І. Сікорській, Д Рензуллі, О. Я. Савченко та ін.), індивідуального розвитку учнів (Л.І. Божович, З.І. Калмикова, С. Л. Коробко, Н.О. Менчинська, В. Ф. Паламарчук та ін.) наукової організації навчально- виховного процесу та його оптимізації (Ю. К. Бабанський, В. Г. Кремень, І. П. Радченко, Б. І. Русяков, М.В. Чепінській та ін.); концептуальних підходів до формування змісту освіти і його реалізації (Ю. К. Бабанський, С. У. Гончаренко, В. В. Краєвський, В. С. Ледньов, І. Я. Лернер, В. О. Оніщук, І. П. Підласий, О.Я. Савченко та ін.)
Метою статті є розкриття досвіду індивідуалізації, персоніфікації і диференціації профільного навчання в умовах Комбінованої системи М. П. Гузика.
Виклад основного матеріалу
У процесі учіння за умов особистої діяльності дитини на уроці, працюючи за персоніфікованою програмою, опановуючи стилі індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності, потім - групової, а в кінці - колективної, ми розвиваємо у школярів свідомий вибір професії. За результатами цієї діяльності було визначено, що для проведення суттєвих змін у змісті шкільної профільної освіти необхідно виконати наступні пункти:
1. Здійснити переорієнтацію змістовних пріоритетів із суто академічної інформації, що окреслюється засвоєною учнем готовою сумою знань, умінь і навичок, на операційно-процесуальну складову спеціально організованого навчально-виховного процесу. Згідно з нашою моделлю навчання, зміст формується і розгортається в просторі і часі - спочатку навколо тих чи інших наукових понять, які обслуговують конкретну наукову теорію, погляд чи умовивід.
Значну увагу зосереджуємо на характері і способах розумових дій учнів, що мають місце в процесі переробки певної інформації.
Серед таких розумових операцій виокремлюємо пізнання, пам'ять, дивергентне і конвергентне продуктивне мислення, оцінку та рефлексію.
2. У змісті навчання для кожного учня ми виокремлюємо три компоненти, які зумовлюють відповідні досягнення: загальний рівень культури та академічність знань, умінь і навичок з урахуванням тих умов, які забезпечують випускнику школи можливість здобувати професійну освіту; допрофесійну підготовку випускника, що допомагає йому безпомилково обрати напрями подальшої професійної освіти; початкову професійну підготовку випускника, у процесі якої відбувається неухильний розвиток провідної риси його природної обдарованості.
3. Зміст освіти доводиться до свідомості учня шляхом засвоєння ним установчих і нових способів, прийомів науково-пізнавальної діяльності, а не за рахунок славнозвісного штудіювання підручників.
4. Процес засвоєння знань індивідуалізується за змістом, часом на засвоєння, рівнем проникнення у складність предмету, за технологією навчання.
Навчальна діяльність гнучко переходить від фронтальних до індивідуальних і персональних її форм. В основу класифікації авторської моделі школи покладено показники, які характеризують її освітні функції.
З огляду на це, цій моделі притаманні чотири функціональні ознаки, що віддзеркалюють структуру навчально-виховного закладу, в якому особистість отримує невичерпні можливості для розвитку і реалізації будь- яких академічних здібностей та потреб інтелектуальної діяльності; художніх здібностей і культурно-мистецьких запитів; фізкультурно-спортивних здібностей і відповідних уподобань; виробничо-трудових здібностей і професійної орієнтації.
Усі ці функції школи здійснюються відповідними освітніми інституціями, що входять до складу єдиного навчально-виховного комплексу.
Освітній вектор спрямовується на засвоєння моральних зразків людського життя. Крім цього, освіта спрямовується на усвідомлення учнями змісту і способів організації суспільства та його діяльності.
Провідним принципом організації навчально-виховного процесу є принцип відповідності мети, змісту, технології навчання, розвитку і виховання провідній діяльності учня.
Зорієнтованість навчання й розвитку на індивідуальні можливості і потреби дитини вказує на конкретні якості, які мають бути притаманні новій моделі академічної школи. Насамперед, ця модель повинна мати іншу структуру освітніх підрозділів, інший зміст навчання, розвитку і виховання дітей, вона має застосовувати інші технології в організації роботи освітніх складових ланок школи.
У період реформування освіти актуальною проблемою є впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання. Цей прогресивний крок спрямовується на забезпечення її варіативності, широкої диференціації, індивідуалізації і персоніфікації навчання в обсязі змісту навчальних запитів та інтересів учнів. Адже, як зауважує Г.О. Васьківська, «запровадивши профілізацію старшої школи, українські ЗНЗ ще й сьогодні не готові до якісного втілення задуманого, а учні не готові до самостійного життя в суспільстві, у них немає жодного фаху; крім того, освіта, здобута у ЗНЗ, здебільшого не дає змоги працевлаштуватися [1, с. 7]».
На відміну від поглибленого вивчення предметів, профільне навчання дає змогу учням вибирати не один- два предмети, а конкретну пріоритетну галузь для поглибленого вивчення сукупності предметів на взаємодоповнювальній і підтримувальній основі.
Допрофільна підготовка - це система педагогічної, психолого-педагогічної, інформаційної й організаційної діяльності, яка допомагає учням визначитися у виборі профільних напрямів навчання з подальшим переходом до професійної діяльності. Допрофільна підготовка в Авторській школі - це послідовний безперервний процес, що починається з початкової школи, за якого реалізується диференційований підхід до організації навчально-виховного процесу, диференціація за темпами навчання, розвиток художньо-естетичного напряму, виховання і розвиток морально-етичних якостей особистості учнів.
Головна мета нашої допрофільної підготовки - формування у дітей здатності робити осмислений вибір профілю навчання. Учні мають уміти об'єктивно оцінювати свої здібності до навчання, природні задатки и нахили при виборі профілю навчання. Починаючи з п'ятого класу, допрофільна підготовка здійснюється за кількома ступенями. Формуються класи за типом мислення: гімназії - гуманітарна освіта (художній тип мислення), проліцеї - предметно-уявне сприймання об'єкта (абстрактне мислення). З сьомого класу формуються ліцеї природничо-математичного та спортивного циклу.
Під час допрофільної підготовки звертається увага на розвиток природних талантів дитини. Ідеї індивідуалізації і диференціації навчання, пошук оптимальних форм організації навчально-виховного процесу за допомогою Комбінованої системи М.П. Гузика мають багаторічну історію у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії і практиці.
Основні напрями розвитку третього ступеня школи реалізуються широкою профільною диференціацією навчання, яка забезпечує учнів не тільки академічним, але й профільним змістом навчання, надаючи їм можливість стати конкурентоспроможними, готує до життя у різних регіонах, а також до швидкої адаптації' у мінливих соціально-економічних умовах.
Так, у 10-х та 11-х класах профільна освіта здобувається таким чином:
- у гімназійних класах - романо-германська філологія, українська філологія, історичний напрям;
- у ліцейних класах - природничо-математичний і спортивний напрям;
- у класах коледжу (школа - коледж - університет) працюють напрями: бухгалтерський облік та аудит, прикладна математика, соціально-правовий (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова); фармація, медична справа, лаборант медичних установ (Одеський Європейський університет); енергетичний, хімічний, Інститут комп'ютерних систем (Одеський політехнічний університет).
У своїй технології ми використовуємо Комбіновану систему М. П. Гузика, що передбачає три етапи організації навчально-виховного процесу, згідно з якими проводяться сім типів уроків. Комбінована система дала змогу нам реалізувати компетентнісно-особистісний підхід до організації навчально-виховного процесу. Нами були розроблені оригінальні диференційовані програми «Академічні знання» з А, В, С, Б рівнями. Вони використовуються для індивідуального опрацювання навчального матеріалу і пропонуються учням на вибір.
На уроках внутрішньо предметного опрацювання учням пропонуються персоніфіковані програми, розраховані на усунення недоліків, прогалин у знаннях учнів, у розвитку природних здібностей й таланту, дивергентного конвергентного мислення. Диференційовані письмові вправи подаються з поступовим ускладненням та зазначенням рівнів їх складності, «автори мають передбачити способи диференційованої подачі матеріалу з урахуванням рівнів розвитку дітей, співвідношення завдань на тренування і творче використання, забезпечення доступності, систематичності і достатності вправ тощо [3, с. 71]». Ядро основного тексту складають знання про основні поняття, закони, теорії і способи діяльності, адже «фактичний матеріал стає цінним тоді, коли він логічно систематизований і підпорядкований провідним поняттям і теоріям, що дає змогу цілеспрямовано, від теми до теми, від курсу до курсу розкривати тенденції наукового пізнання [4, с. 51]».
Уроки міжпредметного опрацювання ми особисто проводимо з метою об'єднання дітей у гетерогенні групи за нахилами для виконання подальших творчих завдань. Наприклад, група академічного нахилу (хіміки, фізики медики, математики, інформатики, судмедексперти) розглядають будову та процеси життєдіяльності клітини; група художньо-естетичного нахилу (художники, аплікатори, музиканти і фотографи) створюють малюнки, аплікації, вироби з природного матеріалу, музичні «колажі», фотоальбоми; група гуманітарного нахилу (історики, філологи) доповнюють інформацію про історію вивчення конкретної теми, добирають легенди і складають розповіді різними мовами, а також загадки, прислів'я і вислови.
Висновки
Процес індивідуалізації' навчання старшокласників здійснюватиметься успішне, якщо він забезпечуватиметься комплексним діагностичним супроводом ; характеризуватиметься раціональним співвіднесенням способів індивідуалізації з іншими способами організації навчання; спрямовуватиметься на індивідуалізацію навчання в умовах профільної школи; носитиме системний характер.
Література
1. Васьківська Г. О. Актуальність проблеми фундаменталізації змісту освіти у старшій школі [Текст] / Г. О. Васьківська // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : інформаційне видання. - К.: Ін-т пед„ 2013. - 352 с.
2. Гуз К Ж. Структура та зміст методичного посібника «Концепції та методичні моделі природознавства у профільній школі» [Текст] / К. Ж. Гуз // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки за 2008 рік: інформ. вид. - К. : Пед. думка, 2009. - 424 с.
3. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів [Текст] / О. Я. Савченко. - К.: Абрис, 1997. - 416 с.
4. Топузов О. М. Проблемне навчання географії в школі: теорія і практика: монографія [Текст] / О. М. Топузов. - К.: Фенікс, 2007. - 304 с.
References
1. Vaskivska, H. O. (2013). Aktualnist problemy fundamenhalizatsii zmistu osvity u starshii shkoli [Urgency of an issue of fundamentalization of the educational contents at higher school]. Anotovani rezultaty naukovo- doslidnoi roboty Instytutu pedahohiky NAPN Ukrainy za 2012 rik: informatsiine vydannia - Summarized results of the scientific work of Institute of Pedagogy of NAPS of Ukraine for 2012 : informational issue, (pp) 6-8. Kyiv: In-t ped [in Ukrainian].
2. Huz, K. Zh. (2009). Struktura ta zmist metodychnoho posibnyka «Kontseptsii ta metodychni modeli pryrodoznavstva u profilnii shkoli» [Structure and contents of textbook of methods]. Anotovani rezultaty nauko- vo-doslidnoi roboty Instytutu pedahohiky za 2008 rik: inform. vyd. - Summarized results of the scientific work of Institute of Pedagogy for 2008: textbook for methods, (pp) 321-322. Kyiv : Ped. Dumka [in Ukrainian].
3. Savchenko, O. Ya. (1997). Dydaktyka pochatko- voi shkoly: Pidruchnyk dlia studentiv pedahohichnykh fakulteti [Didactics of elementary school: textbook for students of pedagogical faculties]. Kyiv: Abrys [in Ukrainian].
4. Topuzov, O. M. (2007). Problemne navchannia heohrafii v shkoli: teoriia i praktyka: monohrafiia [Problematic teaching Geography at school: theory and practice: monograph]. Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010Проблема індивідуального підходу до учнів в педагогічній літературі; педагогічні умови його реалізації в умовах навчального закладу. Формування здатності відчувати красу мистецьких образів і осмислювати свої переживання в умовах індивідуалізації навчання.
курсовая работа [180,0 K], добавлен 12.05.2014Сутність індивідуального підходу на уроках історії України. Дидактичні умови підвищення якості знань учнів. Організація навчально-виховного процесу щодо підвищення якості знань учнів у застосування індивідуального підходу. Розробка конспекту уроків.
курсовая работа [293,0 K], добавлен 22.05.2012Поняття про форми навчання. Типи і структура уроків. Теоретичні аспекти організації уроку історії. Методи і засоби навчання на уроці на прикладі теми: "Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича". Творчий підхід до процесу вивчення історії.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 17.01.2011Дидактичні основи індивідуалізації навчального процесу на етапі закріплення навчального матеріалу. Закріплення навчального матеріалу як один із етапів процесу засвоєння знань. Індивідуалізація навчання школярів на етапі закріплення навчального матеріалу.
дипломная работа [68,6 K], добавлен 15.07.2009Особливості викладання за новою навчальною програмою з фізики для учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл. Організація навчально-виховного процесу з фізики у 9-11 класах. Деякі питання організації та впровадження допрофільного та профільного навчання.
доклад [30,3 K], добавлен 20.09.2008Психологічні особливості сприйняття та відтворення навчального матеріалу ліворукими дітьми. Авторські пропозиції щодо ставлення до шульги. Шкільні проблеми навчання письму ліворуких дітей. Методи навчально-виховного процесу. Основні вимоги до письма.
курсовая работа [259,4 K], добавлен 15.07.2009Дослідження сучасних тенденцій організації навчального процесу, їх сутності та основних проблем. Аналіз індивідуалізації і диференціації навчання, типів і структури уроків. Огляд фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчальної роботи.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 17.03.2012Сутність, мета і принципи організації профільного навчання, його структура та форми реалізації, головні вимоги та оцінка результативності. Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання у Більченському НВК на уроках математики і фізики.
курсовая работа [183,6 K], добавлен 27.02.2014Зовнішня сторона організації навчального процесу. Групові, класні, індивідуальні, позакласні, колективні, аудиторні, фронтальні, парні, шкільні, позашкільні форми навчання. Допоміжні форми навчання. Проведення конференцій та навчальних дискусій.
презентация [97,7 K], добавлен 10.11.2014Навчання, яке залучає учнів використовувати різні навчальні форми й думати про те, що вони роблять. Методики використання інноваційних інтерактивних технологій. Сучасні підходи та структури уроків. Вимоги до особистості вчителя. Розробки уроків.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 09.05.2011Характеристика основних стилів навчання. Сутність технології оптимізації організації навчального процесу. Визначення, особливості та властивості навчальної технології як засобу організації освітнього процесу та показника системи дій викладача і студентів.
реферат [23,7 K], добавлен 04.06.2010Елементи організації, форми та характерні ознаки навчання. Сутність Белл-ланкастерської, Мангеймської та інших систем. Сумісна діяльність вчителів та учнів. Управління з боку вчителя. Методи навчання та їх класифікація. Види контролю навчального процесу.
реферат [16,9 K], добавлен 22.09.2009Суть індивідуалізації й диференціації навчання як категорій дидактики. Стан проблеми в масовому педагогічному досвіді. Дослідно-експериментальна перевірка способів індивідуалізації навчального процесу, його організація у малочисельній початковій школі.
дипломная работа [10,3 M], добавлен 12.11.2009Визначення навчально-виховних завдань шкільного курсу біології. Методи і прийоми навчання ботаніки. Урок, як основна форма навчального процесу. Методи використання та спостереження за кімнатними рослинами при поясненні навчального матеріалу з ботаніки.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 07.06.2011Характеристика головних форм організації навчальної роботи учнів на уроках інформатики в сучасній школі: поняття, класифікація, різновиди, відмінності. Застосування інтерактивних методик на уроках інформатики. Інші форми організації навчального процесу.
курсовая работа [29,5 K], добавлен 19.06.2011Форми і методи направлення навчального процесу на особистість учня, створення максимально сприятливих умов для розвитку і розкриття його здібностей. Компоненти педагогічного процесу та шляхи його індивідуалізації. Аналіз діяльності суб'єкта навчання.
реферат [20,2 K], добавлен 06.06.2010Сутність і специфіка, становлення та розвиток системи професійної підготовки інженерів-педагогів під час навчання у вищому учбовому закладі. Форми і методи організації навчального процесу. Цілі, пов'язані з формуванням європейської зони вищої освіти.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 11.03.2012Аналіз проблеми індивідуалізації навчально-виховної роботи. Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки. Теорія та практика індивідуалізації навчально-виховної взаємодії при роботі з обдарованими та творчими учнями.
курсовая работа [54,1 K], добавлен 13.07.2009Урок як форма організації навчання в школі та особливості сучасного до нього підходу. Інтерактивне навчання, його класифікація та роль в формуванні навчального процесу. Види технологій інтерактивного уроку та шляхи підвищення активності учнів на уроці.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 22.04.2010
