Педагогічна промова як складова мовленнєвої компетенції майбутніх учителів мистецьких дисциплін

Педагогическая речь как составляющая речевой компетенции будущих учителей художественных дисциплин.

Складовою мовленнєвої компетенції вчителя є педагогічна промова. Це інструмент професійної діяльності педагога, за допомогою якого можна розв'язати різні педагогічні завдання: зробити складну тему уроку цікавою, а процес її вивчення - привабливим; створити щиру атмосферу спілкування у класі, встановити контакт із учнями; сформувати в учнів відчуття емоційного захоплення предметом, тощо. На наш погляд, промова вчителя - це не будь-який результат мовного процесу. Він має бути наслідком спеціальної турботи вчителя, свідомого, а не інтуїтивного дотримання принципів, які дають змогу осмислено організувати мовлення в цілісне й завершене за задумом висловлювання.

Проблема застосування педагогічної промови під час викладання предметів «Музика» та «Художня культура» зумовлена загальним положенням, що формування й розвиток в учнів художніх умінь, уявлень, понять як невід'ємної частини становлення духовної культури людини є першочерговим завданням викладача названих дисциплін. Отже, формування захопленості мистецтвом на кожному занятті повинно мати принципове, основоположне значення. Поза захопленням мистецтвом, поза насолодою його творіннями не може взагалі відбуватися справжнє спілкування з мистецтвом, і не може бути сформована потреба постійного спілкування з ним. Для рішення цієї задачі ми відводимо промові вчителя принципово важливу роль як основному засобу педагогічної діяльності.

Цілком зрозуміло, що компетентний викладач мистецьких дисциплін повинен мати певний досвід розумового та чуттєвого осягнення творів мистецтва та досконало володіти технікою тлумачення, тобто інтерпретації їх значень та смислів.

З певного погляду, досвід герменевтики може бути корисним для мистецької педагогіки. Більш того, ми вважаємо, що герменевтика повинна стати світоглядною і методологічною основою педагогічного процесу. Такий підхід має досить вагомі підстави. У науковій літературі підкреслюється, що це філософське вчення про інтерпретацію, по-перше, висуває проблему того, що саме слід вбачати в творі мистецтва (авторську особистість або реальність історичної епохи чи питання сучасної епохи, чи культурну традицію), по-друге, дає методологічний інструмент - вербальну інтерпретацію, по-третє, орієнтує на виявлення конкретно-історичного змісту культури й на цілісний, концептуально-філософський, неемпіричний підхід до твору (О. Олексюк, Г. Падалка, О. Полатайко, С. Шип, О. Щолокова, інші науковці).

Традиційно герменевтика сприймає твори мистецтва як деякі знаки-символи, що містять у собі інформацію в специфічній знаковій формі, і звертається до деяких положень семіотики, зокрема, до таких понять, як знак, код, текст, мова, та ін. Із семіотичної точки зору, текстом (від лат. tekstus - структура, зв'язне викладення) називають будь-яку знакову систему, що є (або здатна бути) носієм смислової інформації та має мовну природу. Знак у семіотиці розуміється як мінімальна одиниця тексту. Для нас важливо, що не всякий знак обов'язково є вербально-мовним, але будь- який знак принципово може бути викладений у мовній формі. З певної точки зору, будь-який знак може бути виражено за допомогою іншого знаку, усередині якого він розкривається більш чи менш повно [7, с.175]. У семіотиці інтерпретація виступає передусім як процес декодування, розшифровування знаків.

Отже, чільним завданням герменевтики є розуміння та інтерпретація затемнених або втрачених смислів тексту, що приховані за очевидними смислами, виявлення контекстуальних значень, скритих за буквальними значеннями тексту та його елементів.

Багатопланова і багатогранна категорія розуміння доволі широко використовується у педагогічних працях і трактується як здібність досягати сенсу і значення чого-небудь, а також одержаний завдяки цьому результат. Відомо, що розуміння полягає у співвідношенні об'єкту до певного класу вже відомих об'єктів, розкритті побудови предмету, встановленні його призначення, а також причин, що спонукали появу того чи іншого явища, та інше. Але для нас суттєвим є те, що розуміння розкривається під час вербальної інтерпретації предмету вивчення, його змісту, значень та смислів, які в ньому містяться [5, с. 6]. На думку О. Рудницької, розуміння художнього твору (художньої форми) є одним із найважливіших і специфічних процесів у взаємозв'язках людини з мистецтвом. Оскільки осягнення мистецького твору є результатом співвідношення того, що пізнається, і того, хто пізнає, він завжди зумовлює відмінності в його розумінні та оцінці, що виявляється у відмінностях його інтерпретації. [4,93].

На наш погляд, герменевтичний підхід - це шлях до сприйняття поєднаного з розумінням, де значення й смисл художнього тексту розглядаються як результат інтерпретуючої діяльності людини.

Інтерпретація - одне з центральних понять герменевтики, є фундаментальною основою як мислення, так і будь-якої комунікативної діяльності та взаєморозуміння між людьми. У зв'язку з подвійністю природи інтерпретації, засноване на ній розуміння повинно враховувати всі об'єктивні дані, що відносяться до тексту або твору. Необхідність інтерпретації пов'язана з тим, що будь-яке прочитання тексту, тим більш таке, що пов'язане з питанням, «з якою метою» написано текст, завжди здійснюється усередині того чи іншого суспільства, тієї чи іншої культурної традиції, того чи іншого плину живої думки, які мають свої передумови та висувають власні вимоги.

Існує певна традиція тлумачення текстів. Дослідження цієї традиції дозволяє виокремити основні прийоми розуміння та тлумачення текстів; до них, зокрема, можуть бути віднесені наступні різновиди методів аналізу: історичний, символічний, алегоричний, лексико-семантичний, контекстуальний, синтаксичний та структурний та ін.

Засоби, якими користується герменевтика для досягнення своєї мети, різноманітні. Разом з тим, ніяка інтерпретація, навіть у природничих науках, а тим більше в гуманітарних, не може підходити до свого об'єкту без ідей, уявлень і ціннісних орієнтирів суб'єкта. Зрозуміти без залучення додаткових джерел більшість текстів інколи неможливо. Багато текстів ми розуміємо і тлумачимо за «сторонньої» допомоги. У даному випадку мається на увазі уся та навколишня допомога, яку тлумач отримує від свого оточення, культурної традиції, освіти та ін. Сучасна наука стверджує, що будь-якому художньому тексту притаманне деяке попереднє розуміння (Г.Г. Гадамер, П. Рікер). Останнє можна пояснити наявністю в тексті тієї чи іншої культурної традиції, яка створює у того, хто сприймає, деякі очікування, що збуджуються чи розсіюються за бажанням митця. У науковій літературі стверджується, що культурна традиція оперує знаками-символами, які можуть бути властиві не тільки якійсь одній культурі, а мають більш універсальний характер, а втім, можуть мати загальнодоступні значення, саме тому певні значення і смисли можуть бути розкодовані тільки при наявності певного тезаурусу та ерудиції в галузі мистецтва та історії культур. [1, с.134].

Інтерпретація не може ґрунтуватися тільки на знаннях та досвіді, оскільки деякі смисли художнього тексту можуть бути збагнені інтуїтивно чи несвідомо, завдяки особливій здібності людини до співчуття та емпатії. Цілком слушно, що для пізнання несвідомого потрібні особливі методи. Беручи за основу герменевтичну концепцію В. Дільтея, ми визначаємо, що такими є, насамперед, співчуваюче і емпатичне проникнення до внутрішнього світу іншого [1, с.86]. Тобто в самому процесі вербальної інтерпретації смислів художнього тексту ми спостерігаємо спільність свідомого й несвідомого.

Отже, з педагогічної точки зору, інтерпретація представляє інтерес як певний метод пошуку смислу художнього тексту, вірогідний шлях до сприйняття твору, поєднаного з розумінням, засіб педагогічного впливу на свідомість учнів та інше. Саме в цьому відображається сутність педагогічної промови як педагогічної дії, під час якої учитель, здобувши певного розуміння смислу художнього тексту, інтерпретує текст, розкриваючи смисли і цілого, і елементів як певних знаків, чим сприяє формуванню в тих, хто навчається, емоційного ставлення до мистецтва, поєднаного з його розумінням.

З позицій герменевтики найважливішим фактором досягнення розуміння є мова. У герменевтиці існує певна думка про мову як універсальний засіб вираження думок, що забезпечує здійснення вербальної інтерпретації. Мова виступає як певний засіб аналізу тексту - предметної основи герменевтичної методології. Текст в герменевтиці розуміється як знаково-символічна система в її культурному й мистецькому контекстах. Герменевтичний пошук смислу тексту здійснюється граматичним дослідженням мови, вивченням історичних реалій і викриттям натяків, сенс яких із часом стає незрозумілим. Розуміння розкривається під час інтерпретації змісту, значень та смислів тексту. Інтерпретація - це виявлене розуміння смислів і значень тексту (в тому числі й художнього тексту). Вербальна інтерпретація - це розуміння смислів і значень тексту, що викладене вербальною мовою. [5, с.5] Найважливішою метою педагогічної вербальної інтерпретації є виявлення та пояснення використовуваних у художньому тексті певних художніх прийомів та засобів виразності в їх значенні й застосуванні, причому лише настільки, наскільки вони пов'язані з розумінням смислів певного художнього твору.

Висновки

Таким чином, педагогічна промова, під час якої розгортається вербальна інтерпретація смислів художнього тексту, допомагає учням яскравіше уявити художній образ, зрозуміти специфіку мистецтва, сприяє розвитку почуття прекрасного, посиленню морального, естетичного та емоційного впливу мистецтва, прищеплює навички сприйняття, що поєднується з розумінням. Тобто, педагогічна промова реалізує глибокий задум - подолання культурної дистанції, відстані, що віддаляє читача від стороннього для нього тексту, і таким чином втілення смислу цього тексту в межі розуміння реципієнта.

Провідним педагогічним підходом у формування мовленнєвої компетенції та педагогічної промови як її атрибуту є герменевтичний підхід. У галузі педагогіки мистецтва він розглядається як методологічна основа досягнення гуманістичного світорозуміння, заснованого на поєднанні раціонально-логічних та образно-емоційних, наукових та художньо-естетичних констант, пізнання і самопізнання особистісних вражень та ставлень при активній участі мови, безпосередньо пов'язаної з інтерпретуючою діяльністю вчителя.

педагогічний промова герменевтика учитель

Література

1. Герменевтика: история и современность [Под ред. Б. Н. Бессонова]. - М.: Мысль, 1985. -304 с.

2. Гончарук О. Мовленнєва компетентність - невід'ємна складова формування професійної компетентності учителів початкової школи. [Електронний ресурс] / О. Гончарук // Проблеми підготовки сучас- ного вчителя. - № 5 (Ч. 2). - Умань, 2012. Режим доступу : http ://irbis-nbuv. gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_

3. Рикёр П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / Поль Рикёр. - М.: Медиум, 2002. - 622 с.

4. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник/ О. П Рудницька. - К. : Інтерпроф.2002 - 270с.

5. Степанова Л. В. До проблеми вербальної інтерпретації художнього тексту / Л. В. Степанова // Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського. - 2007. - №.5,6 - С. 4-7.

6. Соломаха С. Методологія виявлення духовного смислу культурних текстів у розвитку художньо - естетичного світогляду особистості / Светлана Соломаха // Естетика і етика педагогічної дії. К- Вип. 7.

References

1. Bessonov, B. N. (Eds.). (1985). Germenevtika: is- toriya i sovremennost [Hermeneutics: history and contemporaneity]. - Moscow: Mysl [in Russian].

2. Honcharuk, O. (2012). Movlennieva kompetent- nist - nevidiemna skladova formuvannia profesiinoi kompetentnosti uchyteliv pochatkovoi shkoly [Speech competence as an integral part of forming primary school teachers' professional competence]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia - Problems of training modern teachers, 5 (Part 2). - Uman. Retrieved from: http://irbis- nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_ [in Ukrainian].

3. Riker, P. (2002). Konflikt interpretatsiy. Ocherki o germenevtike [Interpretations clash. Essays on Hermeneutics]. Moscow: Medium [in Russian].

4. Rudnytska, O. P. (2002). Pedahohika: zahalna ta mystetska: Navchalnyi posibnyk [Education science: general and art: textbook]. - Kyiv: Interprof [in Ukrainian].

5. Stepanova, L.V. (2007). Do problemy verbalnoi interpretatsii khudozhnoho tekstu [To the issue of verbal interpretation of a literary text]. Naukovyi visnyk PDPU imeni K. D. Ushynskoho - Scientific newsletter of SUNPU named after K. D. Ushynsky, 5, 6, 4-7 [in Ukrainian]. 2014рю Режим доступуЖ http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbisю

6. Шип С. Музыкальная речь и язык музыки / С. Шип. - Одесса: Изд-во Одесской гос. консерватории им. А. В. Неждановой, 2001. - 298 с.

7. Щолокова О. П. Сутність і термінологічна характеристика інтерпретаційного процесу в умовах художньо-педагогічної діяльності / О. П. Щолокова // Науковий часопис Київського національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - К, 2005 вип. 2 (7). - С. 2-14

8. Solomakha, S. (2014). Metodolohiia vyiavlennia dukhovnoho smyslu kulturnykh tekstiv u rozvytku khu- dozhno-estetychnoho svitohliadu osobystosti [Methods of revealing spiritual significance of a cultural text in the development of artistic and aesthetic world view of a personality]. Aesthetics and Ethics of pedagogical activity - Estetyka i etyka pedahohichnoi dii, 7. Kyiv. Retrieved from: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis [in Ukrainian].

9. Ship, S. (2001). Muzykalnaya rech i yazyk muzyki [Musical speaking and language of music]. Odessa: Izdatelstvo Odesskoy gosudarstvennoy konservatorii im. A.V. Nezhdanovoy [in Russian].

10. Shcholokova, O. (2005). Sutnist i terminolohichna kharakterystyka interpretatsiinoho protsesu v umovakh khudozhno-pedahohichnoi diialnosti [The essence and terminological characteristics of interpretation process under conditions of artistic and pedagogical activity]. Naukovyi chasopys Kyiivskoho natsionalnoho pedaho- hichnoho universytetu imeni M.P.Drahomanova - Scientific record of Kyiv National Pedagogical Dragomanov University, 2 (7), 2-14. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru