Компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-спортивної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-спортивної роботи

Юлія Вікторівна Зайцева, аспірант кафедри хімії та методики викладання хімії, старший викладач кафедри теоретико-методичних основ викладання спортивних дисциплін

Постановка проблеми. Пріоритетними завданнями державної політики відповідно до Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту (2004), Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (2009) є забезпечення оптимальної рухової активності населення, залучення дітей та молоді до занять фізичною культурою і спортом, всебічного розвитку особистості, зміцнення здоров'я та формування здорового способу життя. Реалізація цих завдань актуалізує проблему підготовки нового покоління фахівців у сфері фізичної культури і спорту, підвищення їх професіоналізму на всіх рівнях діяльності, про що наголошується у Цільовій комплексній програмі «Фізичне виховання - здоров'я нації» (1998).

У зв'язку з цим висуваються нові вимоги до підготовки учителів фізичної культури, здатних здійснювати організацію фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, орієнтованих на залучення школярів до занять фізичною культурою і спортом відповідно до стану їх здоров'я та фізичного розвитку, формування навичок здорового способу життя. студент фізкультурний загальноосвітній

Формування готовності студентів до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах є важливим етапом у формуванні компетентного фахівця. Для визначення рівня готовності майбутніх учителів фізичної культури необхідно обґрунтувати компоненти готовності та їх критерії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування у майбутніх учителів фізичної культури готовності до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах не нова. Концептуальні засади підготовки майбутніх учителів фізичної культури висвітлено у працях М. Карченкової, О. Тимошенка та ін.; значну увагу проблемам підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи приділили Л. Арєфьєва, Є. Захаріна та ін.; окремі аспекти фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи досліджували Л. Іванова, Я. Ніфака, Г. Панченко та ін.; готовність майбутніх учителів фізичної культури до роботи з дітьми певного віку досліджували А Заікін, О. Стасенко та ін.

Ми розглянули різні підходи дослідників до визначення структури професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури, учені вбачають їх готовність до фахової діяльності у сформованості насамперед мотиваційного компонента [1, 3, 4, 7, 8 та ін.], також великого значення учені надають сформованості когнітивного компонента [1, 3, 4, 8 та ін.], рефлексивного [1, 3, 4 та ін.], діяльнісного [3, 4, 7, 8 та ін.]; деякі дослідники виокремили також емоційний і процесуальний компоненти [1], розвивально-вольовий [7], інтеграційний [8] та інші компоненти. М. Карченкова у своєму дослідженні розглядає теоретичну, практичну, фізичну, функціональну і психофізіологічну підготовленість майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності [5].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз літературних джерел показав, що існуючі розробки і практичні рекомендації не відображають цілісного дослідження процесу формування готовності до організації фізкультурно-спортивної роботи, зокрема, не досліджено сутність, ціннісний потенціал фізкультурно-спортивної роботи, специфіку діяльності учителя фізичної культури з її організації, зокрема, особливої уваги потребує якісна підготовка фахівців до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета дослідження: визначити компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, обґрунтувати критерії та рівні такої готовності під час вивчення фахових дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Звернення до словникових джерел показує, що поняття «підготовка» тлумачиться як «запас знань, навичок, досвід та ін., набутий у процесі навчання, практичної діяльності» [2, с. 952]; поняття «підготувати» означає здійснити попередні дії для забезпечення чогось [2, с. 952]; поняття «готовність - наслідок підготовки, набуття досвіду, майстерності, тобто її кінцевий результат, готовий до будь-якої діяльності [2, с. 257]; поняття «підготовлений» - як «готовий для якої-небудь діяльності, здатний до неї» [2, с. 952], поняття «професійна освіта» тлумачиться як «сукупність знань, навичок і умінь, оволодіння якими дає змогу працювати спеціалістом вищої і середньої кваліфікації» [2, с. 1177].

М. Карченкова вбачає готовність майбутнього вчителя фізичної культури до фахової діяльності як інтегровану якість особистості, що має динамічний розвиток, структура якого виявляється ступенем засвоєння професійного досвіду [5].

У межах нашого дослідження «готовність» розглядаємо як сукупність професійних знань, умінь і практичних навичок майбутнього вчителя фізичної культури з організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, що визначається рівнем сформованості мотиваційно - ціннісного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного компонентів.

Мотиваційно-ціннісний компонент готовності виявлявся в усвідомленні значущості організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, важливості оволодіння теорією і практикою роботи вчителя фізичної культури з цього виду діяльності; наявності ціннісного ставлення, позитивного мотиву та особистісного прагнення до професійної діяльності.

Когнітивний компонент готовності характеризувався сформованістю у майбутніх учителів фізичної культури комплексу спеціальних, професійних знань про форми, методики та етапи організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах; теорії та методики розвитку фізичних якостей, навчання учнів техніко-тактичним діям з видів спорту, умінь аналізувати педагогічну, науково-методичну літературу з фізичної культури і спорту з метою реалізації професійних завдань з організації фізкультурно-спортивної роботи та надання учням вичерпної навчальної інформації.

Діяльнісний компонент визначався рівнем готовності до планування й організації різних форм фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах; рівнем загальної фізичної підготовки та розвитку фізичних якостей, оволодіння техніко-тактичними діями з видів спорту, передбачених шкільною програмою та навчання цього учнів; рівнем володіння професійною термінологією.

Рефлексивний компонент передбачав готовність до спостереження, самоспостереження, аналізу, самоаналізу, оцінювання та самооцінювання професійної підготовки до організації фізкультурно-спортивної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах; уміння коригувати процес та результати цієї діяльності; здатність до самокритики та самовдосконалення.

Для цілісної уяви про готовність учителя фізичної культури до фахової роботи, на основі визначення компонентів, нами обґрунтовано критерії сформованості у майбутніх учителів фізичної культури готовності до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах на трьох рівнях: низький, середній, високий. Рівень - це відношення «вищих» і «нижчих» щаблів розвитку структур будь-яких об'єктів і процесів. Вони визначаються як ступенем прояву виділених критеріїв, так і якісно новими проявами того чи іншого показника [6].

Високий рівень готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-спортивної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах характеризується наявністю стійкої мотивації і ціннісного ставлення до майбутньої фахової діяльності і прагненням до досягнення успіху в ній; ґрунтовними знаннями з теорії та методики, форм та етапів організації фізкультурно-спортивної роботи, теорії та методики розвитку фізичних якостей, теорії і методики викладання видів спорту, передбачених шкільною програмою та умінням і навичками доцільно застосовувати їх у практичній діяльності. Майбутні вчителі вміють адекватно аналізувати, оцінювати й корегувати власну педагогічну діяльність і діяльність інших студентів; здатні до саморозвитку й прагнуть до самовдосконалення.

Середній рівень готовності студентів до організації фізкультурно-спортивної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах характеризується зацікавленням і розумінням цінності майбутньої професії, але не стійким інтересом до оволодіння знаннями, уміннями і навичками з організації фізкультурно-спортивної роботи й недостатнім прагненням до отримання успішного результату власної діяльності; здійсненням пізнавальної діяльності майбутніми вчителями фізичної культури частково і нерегулярно, саме тому їх знання є недостатньо ґрунтовними і систематизованими. У практичній педагогічній діяльності студенти відчувають деякі труднощі при реалізації набутих знань, умінь і навичок, також зустрічаються помилки при використанні професійної термінології. Під час обговорення, аналізу, оцінювання та коригування результатів особистої професійної діяльності та інших студентів, майбутні вчителі займають пасивну позицію, усвідомлюють недоліки своєї роботи, але не прагнуть до самовдосконалення.

Низький рівень готовності студентів до організації фізкультурно-спортивної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах характеризується відсутністю мотивації, ціннісного ставлення до майбутньої фахової діяльності й бажання досягти професійного успіху; пасивністю в оволодінні майбутньою професією, відсутністю пізнавальної діяльності та невмінням працювати з літературою, саме тому їх знання професійної термінології та специфіки організації фізкультурно-спортивної роботи є поверхневими, тому студенти не здатні самостійно застосовувати їх на практиці. Не уміють аналізувати, оцінювати й корегувати власну педагогічну діяльність і діяльність інших студентів; не здатні до саморозвитку й не прагнуть до самовдосконалення.

Критерії рівнів сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах подано у таблиці 1.

Таблиця 1 Критерії рівнів сформованості мотиваційно-ціннісного компонента

Критерії рівнів сформованості когнітивного компонента роботи у загальноосвітніх навчальних закладах подано у готовності до організації фізкультурно-спортивної таблиці 2.

Таблиця 2 Критерії рівнів сформованості когнітивного компонента

Критерії рівнів сформованості діяльнісного компонента готовності до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах подано у таблиці 3.

Таблиця 3 Критерії рівнів сформованості діяльнісного компонента

Критерії рівнів сформованості рефлексивного компонента - спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах до організації фізкультурної готовності подано у таблиці 4.

Таблиця 4 Критерії рівнів сформованості рефлексивного компонента

Висновки

Отже, визначення компонентів готовності до організації фізкультурно-спортивної роботи є складною педагогічною системою. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Професійна готовність - кінцевий результат навчання у вищому навчальному закладі, що передбачає набуття фахових знань, умінь і навичок, також практичного досвіду та педагогічної майстерності.

2. Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-спортивної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах у межах нашого дослідження визначається сформованістю таких компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, рефлексивного.

3. Для цілісної уяви про готовність студентів до фахової діяльності, на основі визначених критеріїв готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах виявлено рівні (низький, середній, високий) їх підготовки до професійної діяльності.

Перспективи подальшого дослідження полягають у вирішенні завдань діагностики готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-спортивної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.

Література

1. Ареф'єва Л. П. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної виховної роботи у старшій школі / автореф. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 - «теорія і методика професійної освіти» / Л. П. Арефьєва. - Київ, 2010. - 24 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

3. Заікін А. В. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. : спец. 13.00.04 „ теорія і методика професійної освіти " / А. В. Заікін. - Харків, 2010. - 22 с.

4. Іванова Л. І. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 - «теорія та методика професійної освіти» / Л. І. Іванова. - Київ, 2007. - 21 с.

5. Карченкова М. В. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Марина Володимирівна Карченкова. - Переяслав-Хмельницький, 2006. -226 с.

6. Лубышева Л. И. Спортизация в общеобразовательной школе / под общ. ред. докт. педаг. наук, профессора Л.И. Лубышевой. - Москва. : Научно издательский центр «Теория и практика физической культуры и спорта», 2009. - 182 с.

7. Стасенко О. А. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи / автореф. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 - «теорія і методика професійної освіти» / О. А. Стасенко. - Кіровоград, 2010. - 23 с.

8. Тимошенко О. В. Теоретико-методичні засади оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах / автореф. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук : 13.00.04 - «теорія і методика професійної освіти» / О. В. Тимошенко. - Київ, 2009. - 35 с.

References

1. Arefieva, L. P. (2010). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do pozaklasnoi vykhovnoi roboty u starshii shkoli [Preparing future PE teachers for the out-of-school activities at senior school]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Busel, V. T. (Eds) (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) [The great explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv. Irpin : VTF «Perun» [in Ukrainian].

3. Zaikin, A. V. (2010). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do vykhovannia zdorovoho sposobu zhyttia molodshykh shkoliariv na zasadakh hen- dernoho pidkhodu [Preparing future PE teachers for the formation of junior schoolchildren's healthy lifestyle according to the gender approach]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

4. Ivanova, L. I. (2007). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do fizkulturno-ozdorovchoi roboty z uchniamy zahalnoosvitnikh navchalnykh zakla- div [Preparing future PE teachers for the physical and recreational activity with pupils of general education institutions]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

5. Karchenkova, M. V. (2006). Pedahohichni umovy formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do profesiinoi diialnosti [Pedagogical conditions of forming future PE teachers' readiness to the professional activity]. Extended abstract of Candidate's thesis. Pereiaslav-Khmelnytskyi [in Ukrainian].

6. Lubyisheva, L. I. (2009). Sportizatsiya v obscheo- brazovatelnoy shkole [Sports implementation into general education school]. Moscow : Nauchno izdatelskiy tsentr «Teoriya i praktika fizicheskoy kulturyi i sporta» [in Russian].

7. Stasenko, O. A. (2010). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do pozaklasnoi roboty z uch- niamy osnovnoi shkoly [Preparing future PE teachers to the out-of-school activities with general school pupils]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kirovohrad [in Ukrainian].

8. Tymoshenko, O. V. (2009). Teoretyko- metodychni zasady optymizatsii profesiinoi pidhotovky vchyteliv fizychnoi kultury u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodical foundations of the optimization of future PE teachers' professional training in higher educational institutions]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].Юлия Викторовна Зайцева,

Осуществленный нами анализ научной литературы и собственный педагогический опыт позволили обосновать критерии и уровни готовности будущих учителей физической культуры к организации физкультурно-спортивной работы в общеобразовательных учебных заведениях. «Готовность» рассматривается нами как совокупность профессиональных знаний, умений и практических навыков будущих учителей физической культуры организации физкультурно-спортивной работы в общеобразовательных учебных заведениях и определяется уровнем (высоким, средним, низким) сформированности мотивационно-ценностного, когнитивного, деятельностного и рефлексивного компонентов. Мотивационно-ценностный компонент характеризуется степенью сформированности у студентов мотивации и ценностного отношения к будущей профессиональной деятельности. Когнитивный компонент готовности определялся наличием у будущих учителей комплекса знаний специфики организации физкультурно-спортивной работы в общеобразовательных учебных заведениях. Деятельностный компонент готовности студентов предусматривал сформированность умений и навыков целесообразного применения теоретических знаний в практической профессиональной деятельности. Рефлексивный компонент готовности характеризуется степенью самостоятельности будущих специалистов и развития у них способностей самоанализа, самооценки, саморазвития и коррекции собственной профессиональной деятельности. Для целостного представления о готовности учителя физической культуры к профессиональной работе на основе определения компонентов нами обоснованы критерии сформированности у будущих учителей физической культуры готовности к организации физкультурно-спортивной работы в общеобразовательных учебных заведениях на трех уровнях: низком, среднем, высоком. Высокий уровень готовности характеризуется наличием устойчивой мотивации и ценностного отношения к будущей профессиональной деятельности, стремлением к достижению успеха в ней; основательными знаниями основ организации физкультурно-спортивной работы, умениями и навыками целесообразного применения их в практической деятельности; умением адекватно анализировать, оценивать и корректировать собственную педагогическую деятельность и деятельность других студентов; способностью к саморазвитию и стремлением к самосовершенствованию. Средний уровень готовности - наличием интереса и пониманием студентами ценности будущей профессии, но отсутствием устойчивого интереса к овладению знаниями, умениями и навыками организации физкультурно-спортивной работы; трудностями при реализации приобретенных знаний в практической деятельности. Наблюдается пассивность во время обсуждения, анализа, оценивания и коррекции результатов личной профессиональной деятельности и других студентов; осознание недостатков своей работы, но отсутствие стремления к самосовершенствованию. Низкий уровень готовности - отсутствие мотивации, ценностного отношения к будущей профессиональной деятельности и желания достичь профессионального успеха; пассивность в овладении будущей профессией, отсутствие познавательной активности; знания поверхностны, студенты не способны самостоятельно применять их на практике; не умеют анализировать, оценивать и корректировать собственную педагогическую деятельность и деятельность других студентов; не склонны к саморазвитию и не стремятся к самосовершенствованию.

Ключевые слова: готовность, компоненты готовности, критерии и уровни готовности, учитель физической культуры, физкультурно-спортивная работа.

Summary

Yulia Zaitseva,

Post-graduate student of the Department of Chemistry and Teaching Methods of Chemistry, Senior lecturer of the Department of Theoretical and Methodical Foundations of Teaching Sport Disciplines, Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University, Ostrohradskoho Str., 2, Poltava, Ukraine

Components of future physical education teachers' preparedness for physical and sport activities organization

The carried out analysis of the scientific literature and own еуфсрштп experience allowed us to substantiate the criteria and levels of future Physical Education teachers' preparedness for the organization on the physical and sport activities at general educational institutions. The term “preparedness” is considered as a complex of professional knowledge, abilities and practical skills of future PE teachers of the organization of physical and sport activities at general educational institutions and is determined by the formedness level (high, intermediate, low) of motivational and value, cognitive, activity and reflexive components. The motivational and value component is characterized by the formedness level of students' motivation and value attitude towards their future professional occupation. The cognitive component is determined by the students' knowledge concerning the specificity of organizing physical and sport activities at general educational institutions. The activity component of students' preparedness provides the maturity of their abilities and skills of purposeful applying theoretical knowledge in practical professional activity. The reflexive component of preparedness is characterized by the level of future specialists' independence and the development of their self-analysis, self-assessment, self-development and correction of own professional activity. According to the determination of the components we substantiated the criteria of formedness of future PE teachers' preparedness for the organization of the physical and sport activities in general education institutions at three levels: low, intermediate and high. The high level of preparedness is characterized by the stable motivation and value attitude towards the professional activity, aspiration to achieve some success in it; fundamental knowledge of basis of the organization of physical and sport activities, abilities and skills of purposeful applying them in practical activity; the ability to adequate analysis, assessment and correction of own pedagogical activity and activity of other students; the capability to self-development and aspiration to self-improvement. The intermediate level is determined by students' interest and understanding of the importance of their future occupation, but the absence of stable interest to the acquisition of knowledge, abilities and skills in the organization of physical and sport activities; difficulties in the implementation of the obtained knowledge into the practical activity. Such students are characterized by the passive attitude during discussions, analysis, assessment and correction of the results of their own and other students' professional activity; understanding of the disadvantages of their own work, but the absence of the desire for self-improvement. The low level of preparedness is marked by the absence of motivation, value attitude towards future occupation and the desire to achieve professional success; inactivity in the acquisition of the future profession, the absence of cognitive activity; such students' knowledge is slight, students cannot analyze, estimate and correct their own and other students' pedagogical activity; they are not able to self-improve and self-develop.

Keywords: preparedness, components of preparedness, criteria and levels of preparedness, PE teacher, physical and sport activities.

Размещено на Allbest.ru