Зміст фізичної підготовки в умовах вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УМОВАХ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Інна ГАЛІМСЬКА (Кіровоград)

Сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя, зумовлюють постійне зростання вимог до забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців. На сьогодні пріоритетним завданням вищої освіти є формування нової генерації фахівців, здатних на основі інтеграції загальнолюдських і професійних цінностей реалізовувати в професії індивідуальний спосіб життєдіяльності, орієнтуватися на сучасні технології, напрацьовувати власну стратегію професійної діяльності, реально оцінювати свої можливості та нести відповідальність за результати своєї праці. Відповідно актуальною проблемою для педагогічної теорії та практики є формування професійно значущих якостей особистості майбутнього фахівця, спрямоване насамперед на створення передумов для виходу студента на оптимальну траєкторію власного професійного розвитку.

Викладене повною мірою стосується й проблеми підготовки фахівців цивільної авіації, здатних до виконання професійної діяльності у сучасних умовах зростання технічної оснащеності та інформаційної насиченості праці, збільшення швидкості обробки інформації, необхідності прийняття рішень і виконання дій у нестандартних ситуаціях, вміння ставити і вирішувати неординарні практичні завдання. Такі умови діяльності висувають суттєві вимоги до фізичних, психологічних і психофізично значущих якостей особистості сучасного авіаційного фахівця. У цьому контексті фізичне виховання розглядається як важливий системоутворюючий фактор наукової організації процесу професійної підготовки майбутніх фахівців цивільної авіації. Брак належної загальної та спеціальної фізичної підготовки призводить до різкого зниження їх працездатності, погіршення стану здоров'я і, як наслідок, ранньої професійної дискваліфікації. Як свідчить статистика, більше 80-90% нещасних випадків пов'язано з неповноцінними фізичними та психологічними якостями працюючих, а вік дискваліфікації авіаційних фахівців значно зменшився і становить на сьогодні 32-34 роки.

Узагальнення практичного досвіду, аналіз статистичних закономірностей катастроф літальних апаратів, об'єктивні дані про стан здоров'я авіаційних фахівців вимагають системного підходу і дають змогу стверджувати, що рівень фізичної підготовки майбутніх авіаційних фахівців не відповідає сучасним вимогам розв'язання визначених проблем.

Аналіз системи підготовки авіаційних фахівців у провідних навчальних закладах України дав змогу виявити такі суперечності підготовки між: соціальним замовленням щодо якісної професійно фізичної підготовки (ФП) у вищій школі і недостатнім рівнем сформованості у майбутніх фахівців авіаційного профілю готовності до професійної діяльності; інтегративним характером вимог, що їх висувають до майбутнього авіаційного фахівця, і недостатньою розробленістю науково-методичних основ формування готовності майбутніх авіаційних фахівців до професійної діяльності засобами професійно фізичної підготовки; між невідповідністю кількості предметів у навчальних планах і робочих програмах і принципами системності й поступовості підготовки майбутніх авіаційних фахівців; неефективним формуванням професійно значущих психофізіологічних і фізичних якостей та підвищенням рівня можливостей функціональних систем, що забезпечують високий рівень загальної та спеціальної підготовки; між відсутністю оздоровчих і професійно-прикладних завдань на заняттях та набуття професійних знань і навичок. Крім того, програми з фізичного виховання, розроблені у ВНЗ авіаційного профілю, включають нормативні види занять, що не мають прикладного значення для обраної спеціальності. Процес підготовки майбутніх авіаційних фахівців не передбачає врахування індивідуальних особливостей студентів.

Розгляд сучасної концепції фізичної підготовки майбутніх авіаційних фахівців вимагає змін в її структурі та змісті, що свідчить про необхідність створення відповідних педагогічних умов для вдосконалення, а в деяких випадках і формування фізичних та психофізичних якостей, які визначають успішне опанування льотною спеціальністю, надійність професійних знань, навичок і вмінь, високий рівень працездатності і збереження професійного довголіття майбутніх авіаційних фахівців.

Науковому дослідженню професійно фізичної підготовки присвячено ряд наукових праць, але немає єдиного визначення цього виду підготовки, а отже, її мету, завдання та функції недостатньо досліджено. Так, дослідник

О. Зарічанський стверджує, що професійно-прикладна фізична підготовка - це спеціалізований вид фізичного виховання, спрямований на формування і підтримку належного рівня фізичної підготовленості майбутніх авіаційних фахівців відповідно до вимог конкретного виду професійної діяльності. О. Коломієць та Р. Римик у своїх дослідженнях доводять, що професійно-прикладна фізична підготовка являє собою спеціалізований вид фізичного виховання, здійснюваний згідно з особливостями обраної професії. В. Філінков та С. Халайджі вважають професійно фізичну підготовку складовою частиною формування висококваліфікованих професіоналів, ефективним засобом забезпечення їхньої фізичної надійності і готовності до активної життєдіяльності та високопродуктивної праці в обраній галузі. На думку О. Ярмощук, професійно фізична підготовка формується одночасно із загальною фізичною підготовкою залежно від виду праці.

Серед наукових досліджень в авіаційній галузі слід відзначити роботи В. Асріяна, О. Буцика, Л. Зеленської, О. Керницького, Є. Кміти, Р. Макарова, П. Онипченка, В. Осьодлого, Г. Пащенко, А. Селезнева, Е. Суркової, І. Філенка, Ю. Щербини. Наукові доробки О. Зарічанського, В. Сапронова, А. Магльованого, В. Кузнєцова, В. Жернавкова, Р. Макарова присвячені загальним проблемам професійної підготовки льотного складу.

Отже, стрімкі зміни у сфері технічного та інформаційного забезпечення польотів, упровадження прогресивних технологій навчання вимагають постійного пошуку інноваційних форм і методів підготовки майбутніх авіаційних фахівців, забезпечення їх професійної реалізації та надійності, пріоритетного значення в запровадженні яких набуває фізична підготовка.

Аналіз льотної діяльності переконує в тому, що сучасні можливості авіаційної техніки та підвищення вимог до якостей авіаспеціалістів обумовлюють необхідність науково обґрунтованого формування особистісних, індивідуально-психологічних, психофізіологічних і фізичних якостей майбутніх авіаційних фахівців, а також змін технологій навчального процесу, рівень яких не відповідає сьогоденним вимогам прискореного науково-технічного прогресу в авіації. Отже, виникає потреба у розробці педагогічних умов для формування та вдосконалення фізичних і психофізичних якостей, а також знань, навичок і вмінь майбутніх авіаційних фахівців, а відтак необхідно розв'язати проблему виявлення впливу професійно-прикладної фізичної підготовки на професійну діяльність майбутніх авіаційних фахівців. фізичний виховання навчальний заклад

У зв'язку з європейською орієнтацією України та входженням України до Європейського освітнього і наукового простору, системою вищої освіти України реалізуються ідеї Болонського процесу, а це вимагає підвищення якості навчання, розробки нових педагогічних технологій, що забезпечують індивідуалізацію навчання, особистісно-орієнтовне навчання та виховання.

Фізичне виховання - система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок і вмінь.

Фізичне виховання у вищому навчальному закладі є невід'ємною частиною формування загальної і професійної культури особистості сучасного фахівця, системи гуманістичного виховання студентів.

Як навчальна дисципліна, обов'язкова для всіх спеціальностей, воно є також засобом оптимізації фізичного і фізіологічного стану студентів у процесі професійної підготовки.

Фізичне виховання спрямоване на розв'язання таких специфічних завдань:

- формування у студентів високих вольових і фізичних якостей;

- формування готовності до

високопродуктивної праці;

- збереження і зміцнення здоров'я студентів, сприяння всебічному розвитку організму;

- підтримання високої працездатності протягом усього періоду навчання; всебічна фізична підготовка;

- професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей майбутньої трудової діяльності;

- виховання усвідомлення необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом.

Фізичне виховання студентів у вищих навчальних закладах здійснюється протягом усього періоду навчання в таких формах: навчальні заняття, самостійні заняття фізичною культурою, спортом і туризмом, фізичні вправи в режимі дня, масові оздоровчі, фізкультурні та спортивні заходи. Усі форми взаємопов'язані, доповнюють одна одну, постають як цілісний процес фізичного вдосконалення.

Проблема вдосконалення системи фізичного виховання у ВНЗ на основі вимог галузевих стандартів підготовки фахівців, стану здоров'я, індивідуальних інтересів студентів знайшла відображення в роботах багатьох учених. Вітчизняні та зарубіжні науковці акцентують увагу на тому, що традиційна система фізичного виховання не в змозі ефективно впливати на розвиток індивідуальних фізичних здібностей, формування професійно-прикладних фізичних умінь та навичок студентів.

Результати досліджень свідчать, що кількість студентів з відхиленнями в стані здоров'я з кожним роком зростає. Попереднє навчання в школі й наступне у вузі супроводжується дефіцитом рухової активності, нервовою перенапругою, пов'язаним з необхідністю переробки й освоєння студентами великої кількості інформації. Ці фактори підсилюються екологічними умовами життя, що створює передумови для розвитку у студентів відхилень у стані здоров'я та загострення хронічних захворювань.

Як відомо, система фізичного виховання, сприяючи вирішенню оздоровчих, освітніх і виховних завдань, за допомогою професійно фізичної підготовки, адаптує студентів до навчально-професійної діяльності. Рухова активність позитивно впливає на розумову працездатність студентів. Для накопичення резервів, удосконалення фізичних і функціональних можливостей рекомендовано займатися фізичними вправами не менше трьох разів на тиждень.

Як відзначено, заняття з фізичного виховання допомагають студентам засвоювати великий об'єм знань з інших дисциплін, підвищують якість навчання. В освітній системі фізична культура знаходиться в єдності з іншими навчальними дисциплінами, що сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців.

Студентам, у яких майбутня професійна діяльність проходитиме в природних умовах навколишнього середовища, необхідно володіти комплексною витривалістю, циклічними локомоторними руховими навичками, які застосовуються у повсякденному житті.

На думку вчених, ефективність майбутньої професійної діяльності студентів інформаційно - комунікаційної спеціальності залежить від швидкості переробки інформації, простої рухової реакції, координації рухів. Інженерам - програмістам визначено, що необхідно володіти такими психофізичними якостями: увага, пам'ять, статична витривалість, рівновага із зоровим аналізатором і без нього, швидкість перебудови рухової дії, просторове орієнтування, вестибулярна стійкість.

Для студентів транспортного факультету професійно важливими якостями є витривалість (42,2 %), швидкість (22,01 %), координаційні здібності (22,93 %).

Результати досліджень свідчать, що праця лікаря вимагає високої працездатності, великого розумового навантаження, значних фізичних зусиль, динамічної та статичної витривалості.

Студентам, які навчаються за юридичними, технічними спеціальностями, необхідний високий рівень психофізичної підготовки, а представникам гуманітарних професій досить мати хороший рівень загальної фізичної підготовленості.

Представникам гуманітарних професій для розвитку загальної витривалості рекомендується займатися легкою атлетикою, плаванням, лижним спортом, веслуванням, усіма видами туризму.

До засобів фізичної підготовки інженерів залізничного транспорту пропонуються окремі елементи різних видів спорту, прикладні вправи, біг у режимі великої і субмаксимальної потужності, прикладні види спорту, оздоровчі сили природи та гігієнічні чинники.

Основу практичної підготовки студентів енергетичних спеціальностей повинні складати заняття з легкої атлетики, плавання, спортивних ігор, прикладної гімнастики, включаючи спеціальні вправи, спрямовані на формування професійно-важливих психофізіологічних і психофізичних якостей і навичок, необхідних для успішної виробничої діяльності на енергетичних підприємствах.

Як стверджено, основними засобами ФП студентів машинобудівних спеціальностей є вправи, які застосовуються в легкій атлетиці, гімнастиці, плаванні, спортивних іграх (баскетбол, бадмінтон, волейбол), на тренажерах.

Використання у традиційній системі навчання багатофункціональних тренажерів дозволяє оптимізувати ФП майбутніх інженерів металургійної галузі.

У результаті досліджень з'ясовано, що використання засобів футболу в ФП студентів, які навчаються за спеціальністю "Оподаткування", сприяло покращенню показників фізичної підготовленості, соматичного здоров'я та психофізичної підготовки юнаків. Зимовий футбол, як засіб фізичного виховання студентів технічних ВНЗ, запропонований у кліматичних умовах Сибіру. Досліджено та доведено ефективність застосування фітнес-аеробіки у процесі ФП студенток економічних спеціальностей, волейболу - для студентів фізичного факультету, баскетболу - з метою поліпшення психофізичних якостей майбутніх вчителів, студентів вузів технічного профілю.

Для студентів авіаційного університету розроблені та впроваджені експериментальні програми, які включають елементи ФП на основі гандболу, міні-футболу, баскетболу, волейболу. Для вдосконалення професійно важливих якостей, характерних для інженерних професій, рекомендуються рухливі та спортивні ігри: баскетбол, волейбол, гандбол та їх елементи, які виконуються в ускладнених і екстремальних умовах: без зорового контролю, з певним тактичним завданням. Такі види спорту, як легка атлетика, лижний спорт, спортивні ігри, плавання, гімнастика, використовуються як найбільш важливі засоби у формуванні професійно важливих якостей інженерів будівельних спеціальностей.

Методика розвитку професійно важливих якостей у майбутніх менеджерів державної служби передбачає використання елементів волейболу, баскетболу, рухливих ігор, шейпінгу, атлетичної гімнастики, хатха-йоги, психом'язової релаксації, гімнастики для очей.

Є дані, які доводять ефективність застосування рукопашного бою, спортивного орієнтування, міні - футболу в фізичній підготовці студентів економічних спеціальностей.

Розроблено і експериментально обґрунтовано застосування комплексів вправ у ФП студентів факультету інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на розвиток координаційних та швидкісних здібностей.

У результаті досліджень було визначено професійно-важливі якості майбутніх радіотехніків, з'ясовано, що у ВНЗ до програми

ФП необхідно включати як традиційні засоби: вправи з гімнастики, легкої атлетики, плавання, спортивні ігри, так і нетрадиційні види фізичних вправ: спортивне орієнтування, фітнес, "Роуп- скипінг", "Боді-флокс".

Результатами дослідження доведено застосування бігу, ходьби, плавання, спортивних ігор для формування професійно важливих психофізичних якостей у студентів, які навчаються за спеціальністю "Стоматологія". У ФП використовувалися елементи гри в шахи, стрибки зі скакалкою, подолання смуг перешкод з урахуванням часу. Для студентів, які обрали професію хірурга, пропонуються заняття, що сприяють розвитку динамічної та статичної витривалості, під час проведення яких застосовуються вправи з атлетичної гімнастики, легкої атлетики.

В експериментальній програмі ФП студентів, які навчаються за спеціальністю "Соціологія", застосовувалися вправи ритмічної гімнастики, аеробіки, легкої атлетики, лижного спорту, плавання, спортивних і рухливих ігор.

Для розвитку професійно важливих психофізичних якостей у студентів металургійного університету (оперативного мислення, концентрації і перемикання уваги) в програму занять ФП пропонується включати волейбол, футбол, баскетбол; кікбоксинг. Для студентів, які навчаються за спеціальністю "Ливарне виробництво чорних та кольорових металів" у Російському державному технічному університеті, експериментальною методикою передбачено розвиток теплової стійкості організму, загальної витривалості із запровадженням методу колового тренування з елементами ігрових видів спорту та використанням тренажерів. З метою адаптації до майбутньої діяльності студенти були одягнуті в теплі костюми та займалися при підвищеній температурі тіла.

Основу практичного курсу ФП студентів будівельно-технологічних факультетів повинні складати вправи з видів спорту, які передбачені державними программами. Дещо іншої точки зору дотримується інший вчений, який вважає, що впровадження програм з водних видів спорту (на прикладі парусного спорту) в навчальні плани ВНЗ дасть можливість більшою мірою використовувати природний чинник оздоровлення.

Основними засобами підвищення рівня адаптації до виробничих навантажень є трудові операції та фізичні вправи. Як відомо, руховий процес відбувається як на заняттях спортом, так і під час фізичної праці. Ретельний аналіз фізичних характеристик рухів дозволяє визначити прикладність виду спорту до вимог професії.

Формувати професійно необхідні психофізичні якості можна не тільки за допомогою спеціально підібраних вправ, але й за допомогою занять прикладними видами спорту.

Визначення придатності виду спорту з метою ФП можливо при врахуванні наступних чинників: ідентичності необхідних фізичних якостей і навичок, однакової спрямованості на вдосконалення психофізичних функцій. Підвищення ефективності занять з ФП можливе при збігові спрямованого впливу виду спорту на організм з вимогами спеціальності.

Загальна витривалість має найбільше значення для досягнення мети ФП, забезпечуючи тривалу працездатність у всіх видах праці. Для розвитку основних фізичних якостей студентів у зміст занять необхідно включати види спорту, які забезпечують фізіологічну базу працездатності (витривалість і силу). Для розвитку професійно важливих якостей потрібні дії, які перевершують у фізіологічному плані характеристики трудової активності. Тренована людина краще адаптується до нового виду фізичного навантаження, швидше акліматизується, легше переносить негативний вплив навколишнього середовища.

Ефективність фізичного виховання значною мірою залежить від мотивів, які стимулюють активність особистості:

- фізичне вдосконалення пов'язане з прагненням прискорити темпи власного розвитку, мати гідне місце в оточенні, домогтися уваги;

- дружня солідарність продиктована бажанням бути разом з друзями, співпрацювати з ними;

- відповідальність зумовлена необхідністю відвідувати заняття з фізичної культури, виконувати вимоги навчальної програми;

- суперництво пов'язане з бажанням виділитися, підняти свій престиж, бути першим;

- спортивний мотив зумовлений прагненням досягнути значних результатів; ігровий, що є засобом розваги, нервової розрядки, відпочинку та ін.

Фізична культура і спорт сприяють підвищенню і збереженню працездатності на тривалий час, зміцнюють організм, підвищують його опір захворюванням, позитивно впливають на функції всіх систем організму, що є надійним фундаментом успішної професійної діяльності фахівця.

Метою фізичного виховання студентів є формування фізичної культури особистості. Для досягнення поставленої мети передбачається рішення наступних виховних, освітніх, розвиваючих і оздоровчих завдань:

- розуміння ролі фізичної культури у розвитку особистості та підготовка її до професійної діяльності;

- знання науково-практичних основ фізичної культури і здорового способу життя;

- формування мотиваційно-цілісного ставлення до фізичної культури, установка на здоровий стиль життя, фізичне самовдосконалення і самовиховання, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом;

- оволодіння системою практичних умінь і навичок, які забезпечують збереження і зміцнення здоров'я, психічне благополуччя, розвиток і вдосконалення психофізіологічних здібностей, якостей і властивостей особистості, самовизначення у фізичній культурі;

- забезпечення загальної і професійно-прикладної фізичної підготовленості, визначальною психофізіологічну готовність студента до майбутньої професії;

- придбання досвіду творчого використання фізкультурно-спортивної діяльності для досягнення життєвих і професійних цілей;

- повноцінне використання засобів фізичної культури для профілактики захворювань, збереження і зміцнення здоров'я, оволодіння вміннями з самоконтролю в процесі фізкультурно-спортивних занять.

Процес фізичного виховання студентів здійснюється на навчальних та позанавчальних заняттях протягом всього періоду навчання у ВУЗі.

Навчальні заняття:

- практичні та теоретичні, індивідуальні заняття.

Позанавчальні заняття:

- фізичні вправи в режимі навчального дня,

- заняття в спортивних клубах, секціях та групах за інтересами,

- самостійні заняття фізичними вправами, спортом і туризмом, масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи;

- професійна фізична підготовка студентів.

Використання різноманітних форм у процесі фізичного виховання створює умови, що забезпечують виконання студентами науково-обгрунтованого обсягу активної рухової діяльності, необхідної для нормального функціонування організму.

Практичний розділ програми спрямований на формування у студентів єдності знань і практичних умінь з фізичної культури, фізичних, психомоторних, професійно значущих якостей, рухових умінь і навичок, активне використання яких необхідно для організації здорового способу життя, вирішення завдань що виникають у навчальній, професійній, громадській, побутових сферах життєдіяльності, включення у процес фізичного самоосвіти та самовдосконалення. Практичний навчальний матеріал для спеціального навчального відділення розробляється з урахуванням показань і протипоказань.

Отже, фізичне виховання у вищому навчальному закладі є невід'ємною частиною формування загальної і професійної культури особистості сучасного фахівця, системи гуманістичного виховання студентів.

Як навчальна дисципліна, обов'язкова для всіх спеціальностей, воно є також засобом оптимізації фізичного і фізіологічного стану студентів у процесі професійної підготовки.

Фізичне виховання студентів у вищих навчальних закладах здійснюється протягом усього періоду навчання в таких формах: навчальні заняття, самостійні заняття фізичною культурою, спортом і туризмом, фізичні вправи в режимі дня, масові оздоровчі, фізкультурні та спортивні заходи. Усі форми взаємопов'язані, доповнюють одна одну, постають як цілісний процес фізичного вдосконалення.

Проблема вдосконалення системи фізичного виховання у ВНЗ на основі вимог галузевих стандартів підготовки фахівців, стану здоров'я, індивідуальних інтересів студентів знайшла відображення в роботах багатьох учених. Вітчизняні та зарубіжні науковці акцентують увагу на тому, що традиційна система фізичного виховання не в змозі ефективно впливати на розвиток індивідуальних фізичних здібностей, формування професійно-прикладних фізичних умінь та навичок студентів. Процес фізичного виховання студентів здійснюється на навчальних та позанавчальних заняттях протягом всього періоду навчання у ВУЗі. Для досягнення мети фізичного виховання передбачається рішення виховних, освітніх, розвиваючих і оздоровчихзавдань.

Бібліографія

1. Ильинич В.И. Физическая культура студента: учеб. І В.И. Ильинич. - М.: Гардарики, 2002. - 448 с.

2. Лейфа А.В. Профессионально формирующая система физической активности и здоровья студентов высших учебных заведений: автореф. дис. на соискание науч. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" ІА.В. Лейфа. - Киров, 2007. - 44 с.

3. Макаров Р. Н. Методические рекомендации по физической и психофизиологической подготовке летного и курсантского состава гражданской авиации: учеб. пособие / Р. Н. Макаров. - М.: Воздушный транспорт, 1988. - 344 с.

4. Маракушин А.І. Вітчизняний і закордонний досвід фізичної підготовки льотного складу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2005. - №11. - С. 72-79.

5. Матвеев Л.П. Прикладность физической культуры: понятийные основы и их конкретизация в современных условиях І Л.П. Матвеев, В.П. Полянский ІІ Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 7. - С. 42-47.

6. Одінаєв О.К., Маракушин А.І., Золочевський В.В. Організація і методика проведення занять з розділу фізичної підготовки: гімнастика: Навч.-метод. посіб. - Х.: ХУПС, 2005. - 33 с.

7. Орленко Н. Історичний огляд розвитку фізичного виховання у житті суспільства / Н. Орленко // Актуальні проблеми вищої професійної освіти України : Матеріали наук.-практ. конф., 20-21 березня 2008 р. - К. : НАУ, 2008. - С. 28-29.

8. Суворов Ю.А. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов: учебно-метод. пособие / Ю.А. Суворов, В.А. Платонова. - СПб: СПб ГУИТМО, 2006. - 77 с.

Відомості про автора

Галімська Інна Іванівна - старший викладач кафедри фізичної і психофізіологічної підготовки Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету.

Коло наукових інтересів: формування професійно значущих якостей особистості майбутнього авіаційного фахівця у льотному ВНЗ засобами фізичної підготовки.

Размещено на Allbest.ru