Особливості навчання та контролю іноземного писемного мовлення студентів технічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний технічний університет України “КПІ”

Особливості навчання та контролю іноземного писемного мовлення студентів технічних спеціальностей

Вороніна Г. Р.

Стаття розглядає основні види писемного мовлення, якими оволодівають студенти технічних спеціальностей. Вивчено вплив сучасних технологій на процеси викладання та вивчення мов. У статті також проаналізовано інноваційні методи навчання, які сприяють розв'язанню проблем у процесі оволодіння іноземним писемним мовленням. Особливу увагу приділено впровадженню комп'ютерних технологій у процес формування та контролю іноземного писемного мовлення.

Ключові слова: вивчення іноземних мов, студенти технічних спеціальностей, писемне мовлення, впровадження комп'ютерних технологій, контроль писемного мовлення.

Статья рассматривает основные виды письменной речи, которыми овладевают студенты технических специальностей. Изучается влияние современных технологий на процессы обучения и преподавания. В статье также проанализировано инновационные методы обучения, которые благоприятствуют решению проблем в процессе овладения иностранной письменной речью. Особое внимание уделяется внедрению компьютерных технологий в процесс формирования и контроля иностранной письменной речи.

Ключевые слова: изучение иностранных языков, студенты технических специальностей, письменная речь, внедрение компьютерных технологий, контроль письменной речи.

The article explores the main types of writing that are learnt by technical students.

The impact of technologies on teaching and learning in the language classroom is examined.

The article also analyzes how technology can help solve the language learning problems. The deepest attention is paid to the innovative technology implementation in the foreign language learning.

Key words: foreign language learning, technical students, writing, technology implementation, writing control.

Активна міжнародна співпраця в галузях освіти, науки та техніки ставить перед сучасним фахівцем якісно нові вимоги. Стажування та навчання за кордоном, участь у міжнародних конференціях та проектах, проведення науково-дослідної роботи, безумовно, надають майбутнім спеціалістам можливість відчути нагальну потребу у вільному спілкуванні принаймні однією іноземної мовою як у професійній, так і в інших сферах життя. мовлення писемний контроль навчання

Вища школа стає перехідним етапом становлення особистості в суспільстві, тому процес вивчення іноземної мови має поступово наближати випускника до реального усного та писемного спілкування. Отже, особливим завданням викладачів іноземної мови у ВНЗ є створення таких умов навчання, які якнайкраще забезпечать студентів продуктивним засвоєнням знань та якісним контролем.

Нові підходи до викладання іноземних мов створюють підґрунтя для впровадження новітніх технологій навчання. Новітні методики значно покращують процес оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, в тому числі і письма. У процесі стрімкого інформаційно- технологічного прогресу з'являється більше різноманітних технологій вивчення іноземних мов за допомогою комп'ютера, який реалізує принцип індивідуалізації навчального процесу, а також збільшують мотиваційний та часовий фактори вивчення іноземної мови. Зазначені фактори зумовлюють актуальність теми дослідження.

Мета статті полягає в тому, щоб розглянути основні види писемного мовлення, якими оволодівають студенти технічних спеціальностей, проаналізувати сучасні методи вивчення письма та окреслити найбільш доцільні та ефективні засоби перевірки відповідних умінь.

У статті об'єктом дослідження є процес навчання та контролю вмінь писемного мовлення студентів технічних спеціальностей.

Предмет дослідження є основні види писемного мовлення, якими оволодівають студенти у процесі вивчення іноземної мови в технічному вузі.

Для досягнення поставленої мети необхідно досліджувати сучасні методики оволодіння та контролю вмінь писемного мовлення, шукаючи відповіді на цілий ряд складних проблем:

особливості формування та вдосконалення писемної мовленнєвої діяльності;

потенціал використання сучасних технологій у процесі вивчення та контролю писемного мовлення;

переваги сучасних технологій та засобів навчання у процесі вивчення та контролю писемного мовлення;

ефективність педагогічних стратегій у процесі вивчення та контролю писемного мовлення та ін.

Ознайомлення з останніми дослідженнями та публікаціями із цієї теми демонструє, що до проблеми ефективності оволодіння та контролю писемного мовлення у процесі вивчення іноземної мови зверталося велике коло вітчизняних та закордонних учених, лінгвістів, методистів та мовознавців, а саме: І. Є.Булах, М. Д. Буш, О. Г Квасова, М. С. Лавінський, В. Д. Леонський, Пітер Мастер, Л. І. Паращенко, В. П. Свиридюк, Дж. Хармер та багато ін. Узагальнення результатів останніх наукових досліджень дають можливість уважати, що науковці приділяють особливу увагу писемному мовленню, що виконує функцію як засвоєння, так і закріплення знань іноземної мови.

У навчальному процесі письмо вчені розглядають по-різному. Відповідно до мети використання воно може бути лише засобом навчання різних аспектів мови. Так, на думку Джеремі Хармера, писемне мовлення формується у процесі спілкування і є результатом записування усного мовлення, саме тому повинне вивчатися лише комплексно [10, с. 251]. Інший методист Пенні Ур стверджує, що письмо використовують відповідно до таких цілей, як:

інструмент відпрацювання різних мовних явищ та метод їх тестування;

засіб вираження власної думки;

поєднання власне писемного мовлення з тренуванням інших іншомовних навичок [12, с. 162].

Для правильної організації процесу навчання іноземного писемного мовлення необхідно зрозуміти його особливості. Писемне мовлення є продуктивним видом мовленнєвої діяльності, саме тому воно є одним із найскладніших як для оволодіння, так і для перевірки. Серед його відмінностей від усного мовлення О. Г. Квасова зазначає такі: постійність та незмінність, формальність та запланованість, поширеність та специфічність словника, насиченість більш складними структурами та ін. [3, c. 72].

Вправи, які спрямовані на формування писемного мовлення, вчені поділяють на три етапи:

вправи для формування навичок техніки письма (формування графічних та орфографічних навичок письма);

вправи на формування мовленнєвих навичок письма (формування лексичних та граматичних навичок письма та навичок уживання засобів міжфразового зв'язку);

вправи для розвитку вмінь письма (навчання написання функціонально-смислових типів письма, академічних видів письма, різних видів писемного спілкування) [5].

Формування вмінь писемного мовлення студентів технічних спеціальностей стає в центрі уваги викладача іноземної мови саме на третьому етапі, оскільки від цього залежить якість письма майбутнього фахівця. Володіння писемним мовленням як засобом спілкування на високому рівні стає однією з головних цілей у вивченні іноземної мови професійного та наукового спрямування.

Процес оволодіння іноземними писемними навичками вимагає від викладача особливої уваги. Будь-якому письмовому завданню має передувати ретельний аналіз потреб студентів відповідно до типів текстів, які вони вивчають. Також необхідно продумати методи контролю кожного письмового завдання. Щодо оцінювання текстів, то воно відбувається не тільки з погляду правильності використання мови, не менш важливими є зміст та структура письмового повідомлення. Викладач, добираючи завдання з письма, повинен максимально наближати їх до реалій життя та майбутньої професії студентів.

Послідовність та систематичне виконання письмових завдань, тренувальних та контрольних творчих робіт забезпечить якісне оволодіння іноземним писемним мовленням студентами технічних спеціальностей. Слід нагадати, що однією з важливих функцій писемного повідомлення є передача певного змісту, вираження цільової ідеї. Тому в процесі виконання тренувальних вправ з письма викладач особливу увагу звертає на визначення мети кожного різновиду писемного мовлення. Однак важливими також мають залишатися такі аспекти, як правопис та пунктуація, відповідні лексичні та граматичні структури. Викладач має поставити акцент на виконанні таких завдань, які б забезпечили баланс між репродуктивним та творчим складниками будь-якого писемного повідомлення.

Слідом за О. Г Квасовою, ми розглядаємо такі дві шкали оцінювання вмінь продуктивних видів мовлення, які використовують текстологи. Це глобальне (інтегроване) та аналітичне оцінювання [3, с. 81]. За глобальною шкалою критерії оцінювання зводяться до єдиної таблиці та поділяються на рівні, кожен з яких ретельно описується відповідно до певних характеристик, наприклад, застосування лексики, граматики, структури та інше. Письмове завдання отримує єдиний бал з урахуванням усіх визначених рівнів, що базуються на загальному враженні від твору. Інша аналітична шкала оцінювання передбачає врахування насамперед загального враження на основі окремо виділених критеріїв. Як стверджує О. Г. Квасова, глобальний підхід сприяє швидкому здійсненню оцінювання, тоді як аналітичний уважається більш надійним для перевірки писемних робіт. Також існують інші критерії, що оцінюють вибір різноманітних граматичних структур та правильність їх використання, доречність та термінологічне навантаження текстів [3, с. 83].

Усі види робіт для навчання писемного мовлення викладач спрямовує на оволодіння основними типами письма: репродуктивним та творчим. Процес організації першого виду діяльності вимагає від викладача постійного безпосереднього втручання, подачі зразків, моделей мовних елементів та цілих текстів, а особливо контролю поетапного виконання завдань. Слід пам'ятати, що виконання таких завдань чітко сформульоване, обмежене ресурсами та можливостями для творчості. Однак водночас такий процес є невід'ємним складником формування навичок творчого письма, тобто необхідним щаблем для переходу на наступний рівень володіння писемним мовленням.

Щодо особливості процесу навчання творчого письма, викладач допомагає у виборі теми, структуруванні думок, коментуванні та редагуванні кінцевого тексту. Але необхідно враховувати, що це тривалий та складний процес, який вимагає від студентів попереднього досконалого вивчення матеріалу з обраної тематики, високого рівня знання мови та мовних засобів.

Потрібно зазначити, що кожне письмове завдання має особливу спрямованість, що при позитивному результаті свідчить про успішність його виконання. Тому викладач намагається створити такі умови процесу оволодіння писемним мовленням, які б сприяли розвитку творчого та професійного потенціалу студентів технічних спеціальностей.

Методи вивчення та контролю писемного мовлення в технічному вузі вимагають детального вивчення та аналізу з метою визначення найбільш продуктивних та ефективних. На перших стадіях дослідження необхідно виокремити ті різновиди писемних робіт, якими оволодівають студенти, вивчаючи іноземну мову. Аналіз методичної літератури та практичний досвід дозволяють назвати такі види: автобіографія, особисті та ділові листи, форми та анкети, статті та тези доповідей, анотації та реферати, опис процесів та приладів.

Одним з ефективних методів оволодіння іноземним писемним мовленням є написання статей та анотацій. Першим кроком на цьому шляху стає засвоєння лексико-граматичних особливостей анотацій та статей іноземною та рідною мовами. Для того, щоб письмово викладати свої думки іноземною, потрібно добре уявляти собі лексико-синтаксичну структуру іноземного технічного тексту. Структура і мова наукового тексту зберігаються в загальних рисах незмінними, незалежно від його типу і розміру. Лексико-граматичні структури, які необхідні при написанні статей та анотації іноземною мовою, характерні для багатьох спеціальностей наукових-технічних знань.

Основними типами повідомлення, які визначаються для контролю навичок писемного мовлення є стаття, доповідь, есе та ін. Під статтею ми розуміємо писемне повідомлення технічного характеру, яке містить вступ, основну частину та висновки загальним обсягом близько 100 слів. Однак не варто плутати технічну статтю з науковою, оскільки остання має повністю відповідати всім нормам написання наукової статті та містити мету, суб'єкт, предмет, методи та актуальність дослідження, тоді як доповідь використовується для опису процесів та апаратів, результатів проведених досліджень.

На думку дослідників, процес навчання писемного мовлення є одним з найбільш вимогливих як для викладачів, так і для студентів. Необхідно пам'ятати, що виконання письмових завдань певною мірою завжди є творчим процесом. Використання комп'ютерно-інформаційних технологій навчання робить цей складний процес більш ефективним та розвиває практичні навички письма. Особливості їх використання висвітлюються в наукових працях як вітчизняних (І. М. Дичківської, Є. С. Полата, О. І. Пометуна, О. І. Сидоренка), так і зарубіжних учених (Д. Баака, Ж. Гоне, К. Тайнера та ін.).

Освітні можливості інноваційних технологій у процесі вивчення та контролю писемного мовлення розширюються з кожним роком з метою підвищення рівня загальних та фахових знань студентів з іноземної мови. Інтерактивні засоби навчання стають незамінними для реалізації одного з головних дидактичних завдань - індивідуалізації навчання.

Сучасну методику іноземної мови у практичній площині поєднує традиційні та альтернативні методи з метою комплексного розв'язання питання навчання та контролю письма. Отже, викладач повинен не лише ефективно користуватися принципово новими прийомами та засобами викладання іноземної мови, але й створювати такі умови навчання, які заохочували та допомагали б реалізовувати внутрішній потенціал студентів. Також інноваційні технології сприяють підвищенню мотивації у процесі вивчення письма.

Комп'ютер є безцінним помічником викладача іноземної мови, оскільки дозволяє унаочнювати навчальний матеріал, дає можливість багаторазово виконувати тренувальні вправи, швидко та ефективно перевіряти зроблені завдання. Через обмежену кількість годин, невідповідність навчального матеріалу вимогам конкретної спеціальності та різний рівень володіння іноземною мовою необхідним є використання інтерактивних методів навчання. Прогресивні методики забезпечують можливість практично оволодіти писемним мовленням та поступово ввійти у світ професійного спілкування.

Нові підходи до подання та засвоєння знань потребують нових сучасних методів їх вимірювання та оцінювання. Процес інформатизації освіти вимагає від викладача іноземної мови поєднувати застосування традиційних методів оцінювання навичок писемного мовлення з упровадженням новітніх технологій навчання. Пошук досконалих методів вимірювання рівня знань на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій набуває надзвичайної актуальності, оскільки об'єктивізація процесу вимірювання, забезпечуючи зворотний зв'язок, дає можливість координувати цей розвиток. Отже, об'єктивні та точні методи вимірювання та оцінювання знань стають однією з рушійних сил наукового прогресу [4, с. 3].

Узагальнення результатів останніх наукових досліджень дають можливість вважати, що науковці виділяють такі напрямки застосування комп'ютерних технологій у процесі мовної підготовки, оскільки вони мають переваги над людськими можливостями за своїми технічними характеристиками:

створення тестових вправ (швидкість та ефективність проведення та перевірки тестів беззаперечно допомагає викладачеві визначати рівень знань студентів);

створення тренувальних вправ (усі види мовленнєвої діяльності тренуються та вдосконалюються у процесі невтомних повторень з боку комп'ютера);

ведення обліку та організації навчального матеріалу (ціле коло комп'ютерних програм використовується викладачем для систематизації всіх навчальних ресурсів та створення нових) [1].

На думку багатьох дослідників, одним з найбільш успішних шляхів розв'язання проблеми, що вивчається, є використання дистанційних освітніх технологій. Дистанційна форма навчання, з одного боку, сприяє подоланню існуючих донедавна перешкод на шляху до отримання вищої освіти або ж підвищення кваліфікації без відриву від професійної діяльності, а з другого - привертає увагу до однієї з чи не найважливіших проблем у навчанні - збереження якості освіти.

Серед безумовних переваг таких форм навчання іноземної мови варто зазначити можливість аналізу та управління процесом навчання, високу мотивацію, об'єктивне оцінювання, систематичність, функцію зворотного зв'язку, здійснення самоконтролю та взаємоконтролю.

Останнім часом більшість фахівців прийшли до висновку, що найбільшої ефективності при дистанційному навчанні можна досягти, використовуючи змішані методики дистанційного навчання. Термін змішане дистанційне навчання передбачає, що програма навчання будується як з елементів синхронної методики дистанційного навчання, так і з елементів асинхронної методики дистанційного навчання.

Серед найбільш поширених технологій слід відзначити спеціалізоване програмне забезпечення Moodle. Використовуючи цю платформу підтримки дистанційної освіти, викладач отримує великий арсенал необмежених ресурсів та активних елементів. На сучасний момент Moodle залишається найпоширенішою системою дистанційного навчання з найбільшою кількістю користувачів та розробників у світі. За статистичними даними в Україні зареєстровано 95 Moodle сайтів, 38 з яких забезпечують дистанційне навчання. Багато навчальних закладів оцінили переваги платформи Moodle, що може задовольнити широке коло користувачів та одночасно залишатися достатньо простою, щоб звичайні викладачі розпочали використовувати потужний потенціал Інтернету для освітньої мети.

Усе більшої популярності у процесі вивчення писемного мовлення набуває використання блогів. Такі дидактичні журнали виконують як навчальну, так і закріплюючу та контрольну функції. Технічні можливості блогів сприяють не тільки посиленню інтересу до навчання, але й швидкому та продуктивному покращенню письмового мовлення студентів.

Пошук детальних відповідей на поставлені запитання приводить до таких висновків.

Процеси стрімкого технічного прогресу та глобалізації вимагають оновлення та реорганізації традиційної системи освіти відповідно до сучасних стандартів. Вивчення іноземних мов переорієнтовується на особистість студента, його знання та свідомість, потреби та вимоги.

В умовах інформатизації освіти викладач іноземної мови повинен поєднувати застосування традиційних методів оцінювання навичок писемного мовлення з упровадженням новітніх технологій навчання.

Освітні можливості інноваційних технологій у процесі вивчення та контролю писемного мовлення розширюються з кожним роком з метою підвищення рівня загальних та фахових знань студентів з іноземної мови. Сучасна модель навчального процесу дозволяє реалізовувати нові педагогічні задачі, які визначають перспективи розвитку освіти, та значно підвищити ефективність навчання в будь-якій сфері за умови правильного вибору та використання комп'ютерних технологій.

Широке використання комп'ютерних технологій протягом останніх десятиліть зумовило впровадження в систему освіти такої нової форми навчання, як дистанційна. Актуальність дистанційного навчання пояснюється доступністю отримання освіти, а отже, і можливістю підвищити свою конкурентоспроможність на освітньому ринку.

Отже, сучасні технології та інноваційні засоби вивчення іноземної мови стали основним помічником викладача для створення належних умов підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Література

Булах І. Є. Комп'ютерна діагностика навчальної успішності / І. Є. Булах. - К. : ЦМК МОЗ України, УДМУ - 1995. - 221 с.

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [науковий редактор українського видання С. Ю. Ніколаєва]. - К. : Ленвіт, 2003. - 273 с.

Квасова О. Г. Основи тестування іншомовних навичок і вмінь: Навчальний посібник / Ольга Генадіївна Квасова. - К. : Ленвіт, 2009. - 119 с.

Леонський В. Д. Організація тестування у загальноосвітньому навчальному закладі / Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка / Леонський В. Д., Лавінський М. С., Паращенко Л. І. - К., 2001. - 72 с.

Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. - К. : Ленвіт, 2002. - 328 с.

Петращук О. П. Тестовий контроль у навчанні письма учнів середньої загальноосвітньої школи / О. П. Петращук // Іноземні мови. - 1997. - № 3. - С. 11-14.

Свиридюк В. П. Інтернет-технології у процесі оволодіння студентами-заочниками вищих мовних навчальних закладів іншомовним писемним спілкуванням // Іноземні мови. - 2006. - № 4. - С. 22-25.

Размещено на Allbest.ru