Особливості формування комунікативної компетентності майбутніх іноземних студентів у процесі допрофесійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Науково-навчальний центр міжнародної освіти

ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” НАПН України

Особливості формування комунікативної компетентності майбутніх іноземних студентів у процесі допрофесійної підготовки

Довгоп'ят О. О.

Тарасова Т. В.

У статті розглянуто проблему формування комунікативної компетентності майбутніх іноземних студентів у процесі їхнього навчання на підготовчому відділенні та приклади її формування на практиці (на основі навчально-професійних текстів економічного спрямування).

Ключові слова: підготовче відділення, майбутні іноземні студенти, комунікативна компетентність, мова спеціальності.

В статье рассматриваются проблема формирования коммуникативной компетентности будущих иностранных студентов в процессе их обучения на подготовительном отделении и примеры её формирования на практике (на основе учебно-профессиональных текстов экономического направления).

Ключевые слова: подготовительное отделение, будущие иностранные студенты, коммуникативная компетентность, язык специальности.

The article deals with the problem of forming of communicative competence of future foreign students in the process of studying at the preparatory department and examples of forming in practice (on basis of educational professional economic texts).

Key words: preparatory department, future foreign students, communicative competence, language of speciality.

комунікативний компетентність студент

Перетворення, що відбуваються останніми роками в різних сферах суспільного життя нашої держави, знаходять своє відображення й у галузі освіти. Важливим постає питання підготовки конкурентоспроможних висококваліфікованих фахівців для зарубіжних держав на теренах України. Тому покращення якості їхньої підготовки стає першочерговим завданням вітчизняної вищої школи. Оскільки своє навчання в Україні майбутні іноземні студенти починають на підготовчому відділенні, то мова йтиме саме про вдосконалення якості їхньої підготовки у процесі допрофесійного навчання.

Аналіз останніх досліджень. Питання формування комунікативної компетентності іноземних студентів є актуальним, тому воно порушується в ряді вітчизняних та зарубіжних досліджень: у дисертаціях О. М. Бастрікової, Т І. Дементьєвої, Я. М. Кміта, О. О. Коротун, О. В. Палки тощо.

Формування комунікативної компетентності майбутніх іноземних студентів є найважливішим фактором успішної підготовки майбутніх спеціалістів для зарубіжних держав. Комунікативна компетентність, переконує Ф. М. Литвинко, це оволодіння сукупністю знань про систему виучуваної мови та її одиниць, їхньої побудови та функціонування в мовленні, про способи формулювання думок мовою, що вивчається, та розуміння суджень інших [5, с. 56]. Це здатність того, хто вивчає мову, додає вона, здійснювати спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності.

Оскільки останнім часом серед майбутніх іноземних студентів збільшується попит на економічні спеціальності, вважаємо за необхідне розробити навчальні матеріали для економічного напрямку підготовки, які б забезпечили формування комунікативної компетентності майбутніх іноземних студентів-економістів.

Дослідники Е. Г Азімов і О. М. Щукін комунікативну компетентність іноземних студентів трактують як “здатність розв'язувати засобами іноземної мови актуальні завдання спілкування в навчальному, виробничому та культурно-побутовому житті” [2, с. 109]. Погоджуються з їхньою думкою вчені Б. М. Андрющенко, Л. В. Асоян [3, с. 26], О. В. Абрамчук, Л. І. Оліник [1, с. 5] та ін., які зазначають, що майбутні студенти-іноземці у процесі допрофесійної підготовки мають оволодіти мовою для спілкування в різних сферах діяльності (розмовно-побутовій, навчально-професійній, соціально-культурній та суспільно-політичній).

Отже, по закінченню майбутніми іноземними студентами підготовчого відділення, вони мають володіти іноземною для них мовою як засобом спілкування у повсякденному житті та мовою їхньої майбутньої спеціальності (мовою, яка обслуговує навчально-професійну сферу). На цьому наголошує й О. Д. Митрофанова, підкреслюючи, що комунікативний принцип навчання “полягає в уподібненні процесу навчання процесу комунікації, вимагає врахування професії студента, мети навчання - оволодіння вміннями та навичками професійного мовлення” [7, с. 24].

Вчені М. Р Львов [6, с. 92-93], С. Л. Рубінштейн [8, с. 210], М. Б. Успенський [10, с. 73] під комунікативною компетентністю розуміють знання рідної чи нерідної мови, її фонетики, лексики, граматики, стилістики, культури мовлення, коректне вживання мовних одиниць під час спілкування. На їхню думку, подібні знання надаються студентам у вигляді правил та рекомендацій з функціонування мови в певних ситуаціях спілкування.

Стосовно першого аспекту зазначеної проблеми (формування комунікативної компетентності майбутніх іноземних студентів у повсякденному житті), він реалізується в іншомовній аудиторії під керівництвом викладача мовної підготовки в результаті щоденних систематичних занять з мови. На заняттях майбутні іноземні студенти знайомляться з лексикою мови, що вивчається, її граматичними особливостями, відпрацьовують та закріплюють лексико-граматичний матеріал на різних побутових темах: “Знайомство”, “У деканаті”, “У гуртожитку”, “У магазині”, “У поліклініці”, “Міський транспорт” тощо.

Щодо другого аспекту зазначеної проблеми (засвоєння іноземними студентами мови їхньої майбутньої спеціальності) - питання досить неоднозначне. Зрозуміло, що професійні знання майбутнім іноземним студентам повинні давати лише кваліфіковані педагоги (викладачі-предметники). Але потрібно враховувати ту ситуацію, що своє навчання в нашій державі майбутні іноземні студенти починають з “нуля”. Ще не встигши за п'ять навчальних тижнів опанувати граматичну систему виучуваної мови, навчитися вживати граматично правильні форми, грамотно будувати висловлення тощо, вже на шостому навчальному тижні вони змушені починати вивчати перший загальнотеоретичний предмет зі своєї майбутньої спеціальності. Ще через декілька тижнів в іншомовній аудиторії вводиться для вивчення ще один загальнотеоретичний предмет і т. ін. У результаті цього майбутні іноземні студенти стикаються з труднощами сприйняття навчально-професійної інформації. Це зумовлене не лише тим, що в навчально-професійних текстах наявні спеціальна лексика, термінологія, ще невідомі граматичні форми, але й тим, що науковий текст створюється на основі конструкцій побудови речень, характерних саме науковому стилю мовлення, а вони у свою чергу відрізняються від конструкцій побудови речень побутового характеру.

Самотужки справитися з проблемою несприйняття навчально-професійної інформації, зрозуміти її та засвоїти майбутнім іноземним студентам не вдасться, оскільки отриманих на заняттях з мови знань розмовно-побутової та соціально-культурної лексики, засвоєння конструкцій побудови речень побутового характеру вже недостатньо для їхньої професійної підготовки. А роз'яснення та пояснення викладача-предметника не завжди можуть зарадити цій проблемі. Саме тому на допомогу викладачам загальнотеоретичних дисциплін мають приходити викладачі-мовники. На підготовчому відділенні для ефективної підготовки майбутніх іноземних студентів до навчання у вищій школі, вони мають працювати в тандемі, координувати дії один одного.

Перш, ніж вводити новий матеріал з дисципліни, викладачі мають узгодити, який лексичний запас уже мають майбутні студенти-іноземці, яким граматичним матеріалом вони вже володіють і т. ін. Але це не означає, що лише викладач-предметник має корегувати свій лексико-граматичний матеріал, враховуючи цю інформацію. Водночас викладач-мовник має заздалегідь готувати майбутніх іноземних студентів до прослуховування загальнотеоретичних предметів. Це нелегка робота, тому досить часто на практиці трапляється так, що майбутніх іноземних студентів не готують до вивчення предметів, зумовлюючи це пізнім заїздом групи, нестачею часу на викладання основного лексико-граматичного матеріалу, непрофесіоналізмом викладача, небажанням самих майбутніх студентів вивчати інші предмети, крім мови, тощо.

Як засвідчують дані проведеного нами опитування на початку навчального року, 81 % опитаних студентів підготовчого відділення, перебуваючи у стані “культурного шоку” (у результаті зміни країни та умов проживання), вважають найважливішим предметом у процесі їхньої допрофесійної підготовки мову, якою здійснюється навчання. І лише 19 % майбутніх іноземних студентів усвідомлюють, що загальнотеоретичні предмети не менш важливі для вивчення, адже без їхнього засвоєння не відбудеться їхнього становлення як спеціалістів. Менша частина студентів усвідомлює це, хоча зазначає, що вивчення предметів іноземною мовою дається їм дуже складно.

Саме із цієї причини викладачам мовної підготовки потрібно свідомо та відповідально підходити до викладання майбутнім іноземним студентам мови їхньої майбутньої спеціальності. Робота викладача-мовника має носити випереджувальний характер: перш, ніж викладач- предметник почне читати згідно з навчальним планом новий матеріал, викладач мовної підготовки вже має опрацювати цю тему з майбутніми студентами. Він має познайомити майбутніх студентів-іноземців з новою спеціальною лексикою з певної теми, з мовленнєвими моделями побудови речень, характерними для наукового стилю мовлення, з принципами побудови висловлень на професійну тематику, поступово ускладнювати з граматичного погляду навчальний матеріал. Така систематична робота і підготує майбутніх іноземних студентів до засвоєння загальнотеоретичних предметів, і допоможе викладачам-предметникам менше часу витрачати на пояснення лексико-граматичного матеріалу, що складає основу комунікативної компетентності в майбутній професійній діяльності.

Очевидним є те, що вивчення мови майбутніми іноземними студентами (мови як засобу спілкування та мови спеціальності) має в повному обсязі відповідати їхнім реальним комунікативним потребам. Саме тому вже на пропедевтичному етапі підготовки майбутніх іноземних студентів потрібно працювати над формуванням їхньої комунікативної компетентності, відпрацюванням їхніх комунікативних умінь та навичок у побутовій, а також у навчально-професійній сферах.

Хочемо поділитися власним досвідом роботи в іншомовній аудиторії з навчально- професійними текстами економічного спрямування, яка проводиться в Науково-навчальному центрі міжнародної освіти ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” НАПН України.

Оскільки текст є комунікативною одиницею найвищого рівня, в якій забезпечується логічний, тематичний, структурний і прагматичний зв'язок, то викладачі-мовники відповідально підходять до добору навчальних текстів професійного спрямування. На перших заняттях з наукового стилю мовлення в іноземній аудиторії пропонуються для роботи тексти обсягом 150 слів. Поступово обсяг навчальних текстів збільшується, оскільки завданням викладачів мовної підготовки виступають не мінімізація інформації та повне спрощення змісту, а підготовка майбутніх студентів до роботи з науковими текстами, їхнього сприйняття та розуміння. Хочемо продемонструвати, як організується робота в Центрі з вивчення мови спеціальності в іноземній аудиторії на прикладі теми “Що вивчає економіка” з навчального предмета “Основи економіки”.

Перш, ніж почати роботу з текстом, майбутнім іноземним студентам пропонується виконати ряд підготовчих завдань, які полегшать їм сприйняття і розуміння навчально- професійного тексту.

У першому завданні майбутнім іноземним студентам пропонується прочитати виписані та згруповані за ритмічними моделями (односкладові, двоскладові, трискладові й багатоскладові) всі невідомі слова з обов'язково вказаним у них наголосом. Наприклад:

фирма ресурс хозяйство потреблять

благо нужда потребность состоять

падать жильё услуга бытовой

Виконуючи це завдання, майбутні іноземні студенти не лише вчаться правильно вимовляти кожне слово, але й аналізують їхній фонетичний склад, оскільки російській мові характерні такі фонетичні явища, як редукція голосних о, е, оглушення дзвінких приголосних і т. ін.

Водночас, ознайомлення майбутніх іноземних студентів з новою професійною лексикою починається, як правило, з розкриття значень лексичних одиниць. Одним з ефективних способів тлумачення нових слів, на нашу думку, є їхня наочна демонстрація на мультимедійній дошці. За даними ЮНЕСКО, на слух людина сприймає 15 % інформації, коли людина сприймає візуально - вона запам'ятовує 25 % інформації, поєднуючи ж візуальне і слухове сприйняття інформації, людина здатна запам'ятати 65 % інформації [4, с. 119]. Упродовж демонстрації зображень майбутні студенти можуть записувати переклад лексичних одиниць рідною мовою у словничок, що міститься в кінці теми. Очевидним є те, що слова, які виражають абстрактні поняття, недоцільно пояснювати за допомогою унаочнення. Для розкриття їхнього значення краще скористатися словником.

У наступному завданні увазі майбутніх іноземних студентів пропонуються ключові словосполучення цієї теми, їхній переклад англійською мовою та передбачається їхній переклад на рідну мову студента-іноземця. Наприклад:

а) общественная наука

б) ограниченные ресурсы

в) материальные блага

г) бытовая техника

Готуючи майбутніх іноземних студентів до роботи з навчально-професійним текстом, важливо звернути їхню увагу на закономірності словотворення в мові, що вивчається; як приклади використовувати лише ту лексику, що наявна в тексті. Наприклад: общество -- общественный, производство -- производственный, природа -- природный, материя -- материальный і т. ін.

Оскільки в наукових текстах досить часто трапляються віддієслівні іменники, важливо приділити увагу майбутніх іноземних студентів і цьому явищу. Тому в завданні виписано всі віддієслівні іменники та показано, від яких дієслів вони походять. Наприклад: вести (I) -- ведение, удовлетворять (I) --удовлетворение, питаться (I) --питание, производить (II) -- производство !!! і т. ін.

У тексті можуть бути наявними синонімічні або антонімічні ряди будь-якої частини мови, на це також слід звертати увагу майбутніх іноземних студентів у процесі їх підготовки. Наприклад: быстро = стремительно, потребность = нужда, производить товары # потреблять товары і т. ін. Таким чином, словниковий запас майбутніх студентів розширюватиметься та збагачуватиметься.

Очевидним є й те, що в тексті трапляються й нові дієслова. Тому викладач одразу має звернути на них увагу майбутніх іноземних студентів, повідомити, до якої дієвідміни вони належать, показати, як вони відмінюються.

Серед усієї різноманітності матеріалу, що підлягає засвоєнню майбутніми іноземними студентами, лексика посідає особливе місце. Накопичений на підготовчому відділенні лексичний мінімум сприяє розвитку їхньої комунікативної компетентності. Добір лексичного мінімуму, який забезпечує потреби майбутніх іноземних студентів на тому чи іншому етапі навчання, відбувається спільними зусиллями викладачів-мовників і викладачів-предметників через координацію календарно-тематичних планів з усіх навчальних дисциплін певного профілю на підготовчому відділенні для іноземних громадян.

Оскільки мова спеціальності - це наукова мова, то вона характеризується логічністю, точністю, однозначністю розуміння, використанням спеціальної термінології та сталими конструкціями побудови висловлень. Саме тому передувати роботі з навчальним текстом має ознайомлення майбутніх іноземних студентів із цими конструкціями, що характерні науковому стилю мовлення. В одному із завдань пропонуємо майбутнім студентам ті конструкції побудови речень, які представлені в цьому тексті. Акцентуємо увагу майбутніх студентів-іноземців на універсальності деяких з них.

Виконавши низку запропонованих вище завдань, майбутні іноземні студенти будуть достатньо підготовленими до подальшої роботи з навчально-професійним текстом. Після його прочитання пропонуємо майбутнім студентам виконати завдання на закріплення їхніх комунікативних умінь та навичок.

Спочатку студентам пропонується виписати на кожну опрацьовану конструкцію побудови речення всі можливі приклади з прочитаного тексту. Виконуючи це завдання, майбутні іноземні студенти демонструють своє розуміння чи нерозуміння навчального тексту професійного спрямування, свої навички розрізнення конструкцій побудови речень наукового стилю мовлення.

У наступному завданні пропонуємо майбутнім іноземним студентам перевірити свої знання, які вони отримали в результаті роботи з навчально-професійним текстом. Ліворуч одне під одним подаємо поняття з прочитаного тексту, а праворуч - їхні визначення (також із тексту) у довільному порядку. Студенти мають поєднати поняття з їхніми визначеннями. Наприклад:

Экономика а) это еда, одежда, дом, бытовая техника, транспорт и т. п.

Материальные блага б) это то, что нужно человеку.

Производственные в) это наука о том, как люди решают ресурсы вопрос обеспечения своих потребностей.

Потребность г) это вода, земля, металлы, древесина, ягоды, леса,

парки и т. п.

Природные ресурсы д) это заводы, фабрики, оборудование и т. п.

Ответы: 1 ( ), 2 ( ), 3 ( ), 4 ( ), 5 ( ).

Обов'язковим є завдання перевірки розуміння прочитаного майбутніми студентами. Тому пропонуємо студентам відповісти в усній формі на питання до тексту. Формулюючи відповіді на питання, студенти мають використовувати засвоєну ними спеціальну лексику та сформовані в них мовленнєві вміння та навички.

На підготовчому відділенні викладачі-мовники мають підготувати майбутніх студентів- іноземців до всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма), до виділення ними основної і другорядної інформації у прослуханому або прочитаному матеріалі та до його запису (конспектування). Саме тому навчання майбутніх студентів елементів конспектування починається вже на підготовчому відділенні. Продовжується формування навичок конспектування в іноземних студентів уже на основних курсах, де вони закріплюють їх та вдосконалюють. Навчання майбутніх студентів елементів конспектування починається паралельно з навчанням читання. Читання та конспектування, відзначає І. В. Стрємоухова, тісно взаємопов'язані між собою [9, с. 331].

Оскільки на початковому етапі підготовки майбутнім іноземним студентам дуже важко працювати з навчально-професійним текстом, а готувати їх потрібно до цієї роботи (складати план, виділяти важливу інформацію, переказувати текст тощо), ми пропонуємо їхній увазі два готових плани - номінативний та питальний. Пояснюємо, чим вони відрізняються. Під час виконання такого завдання майбутні студенти знайомляться з планами тексту, вчитуються в них, мають можливість повертатися до тексту, перечитувати його, аналізувати, і таким чином вони усвідомлюють, як потрібно складати план до тексту. Наприклад:

Номинативный план:

Экономика как наука.

Первое использование понятия “экономика”.

Значения слова “экономика” в русском языке.

Потребности (нужды) человека.

Задача экономики.

Создание материальных благ.

Предмет экономики.

Вопросный план:

Что изучает экономика?

Кто впервые использовал понятие “экономика”?

Что значит слово “экономика” в русском языке?

В чём нуждается человек?

В чём заключается задача экономики?

Как создают материальные блага?

В чём заключается предмет экономики?

Згодом можна запропонувати майбутнім іноземним студентам плани, в яких пункти розміщені в довільному порядку. Це завдання вимагає значної уваги та активності студента, адже він має прочитати текст, зрозуміти його, а вже потім розмістити пункти плану у правильному порядку.

Якщо вони будуть справлятися з попереднім завданням, можна запропонувати їхній увазі лише один план, на основі якого вони мають скласти інший. У результаті у студентів формуватимуться вміння та навички роботи з науковим текстом, а також мовленнєві вміння та навички, необхідні для побудови науково-професійних висловлень. Опрацьовуючи навчально- професійні тексти, майбутні іноземні студенти постійно зустрічаються з правильними зразками побудови висловлень, вчаться розуміти їх, запам'ятовують і згодом можуть використовувати їх у своїй практиці.

Важливим моментом у підготовці майбутніх іноземних студентів до конспектування науково-навчальних текстів є їхня підготовка до скорочення слів та словосполучень, що прискорить запис навчального матеріалу. Скороченню слів також потрібно навчати студентів. При цьому важливо показати майбутнім іноземним студентам, що скорочене слово повинне мати стабільність, щоб за необхідності його можна було відновити. А одноманітність скорочень дозволить студентам легко відновити форму слів та їхній зміст, звернувшись до конспекту. Тому пропонуємо переглянути ще один раз текст та не лише продемонструвати, як скорочувати певні слова і словосполучення, але й записати їх, щоб майбутні студенти вчилися користуватися ними. Наприклад: экономика - Э-ка, хозяйство - хоз-во, в русском языке - в РЯ, слово - сл., вопрос - ?, человек - Ч., человеку - Ч-ку, природные ресурсы - прир-ые рес-сы, производственные ресурсы - произв-ые рес-сы, использование - испол-ие, количество - кол-во і т. ін.

Після цього, посилаючись на один із планів, пропонуємо майбутнім студентам спробувати законспектувати текст, що вивчається. Виконуючи це завдання, вони вкотре звертаються до тексту, знаходять уже знайомі слова та словосполучення, знайомі конструкції речень, характерні для наукового стилю мовлення тощо. Вони вчаться виділяти важливу інформацію, опускаючи другорядну, і записувати її, користуючись скороченнями.

Для розуміння, сприйняття та відтворення спеціальних текстів з майбутньої професійної діяльності майбутнім іноземним студентам потрібна додаткова підготовка. Очевидно, що навички спілкування в побутових умовах не зможуть забезпечити їм повноцінну комунікацію у професійній діяльності, оскільки навчально-професійні тексти лексичним наповненням та синтаксичною будовою значно відрізняються від висловлень повсякденного спілкування. Запропонована нами робота з науковим текстом передбачає активізацію всіх видів мовленнєвої діяльності майбутніх іноземних студентів: аудіювання, говоріння, читання, письмо. У результаті такої роботи майбутні іноземні студенти засвоюють лексико-граматичний і понятійний апарат дисципліни. Вже на пропедевтичному етапі підготовки в них формується база мови спеціальності, на якій буде основане їхнє подальше навчання.

Література

Абрамчук О. В. Комунікативна спрямованість навчання мови студентів-нефілологів / О. В. Абрамчук, Л. І. Оліник // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки : Тези XV Міжнародної науково-практичної конференції. 2-4червня 2011 р. - Харків : Вид. ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. - С. 5-7.

Азимов Э. Г Словарь методических терминов / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. - СПб. : Златоуст, 1999. - 472 с.

Андрющенко Б. Н. Особенности формирования коммуникативной компетенции в инофонной среде обучения / Б. Н. Андрющенко, Л. В. Асоян // Современная методика преподавания русского языка как иностранного : проблемы и их решение. Ч. 1. [Сб. науч.-метод. ст.]. - М. : Правда- Пресс, 2010. - С. 21-26.

Дубова О. О. Про створення інноваційного науково-методичного комплексу з математики на етапі довузівської підготовки іноземних студентів / О. О. Дубова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки : Тези XV Міжнародної науково-практичної конференції. 2-4червня 2011 р. - Харків : Вид. ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. - С. 118-120.

Литвинко Ф.М. Коммуникативная компетенция как методическое понятие / Ф. М. Литвинко // Коммуникативная компетенция : принципы, методы, приёмы формирования : сб. науч. ст. / Белорус. гос. ун-т. - Минск, 2009. - Вып. 9. - 47-58.

Львов М. Р. Словарь-справочник по методике преподавания русского языка : Пособие для студ. пед. вузов и колледжей / М. Р Львов. - М. : Академия; Высшая школа, 1999. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru