Шляхи формування здорового способу життя молодших школярів у сільській місцевості

Мета була реалізована в процесі вирішення завдань дослідження:

1. Проаналізувати стан методик та засобів формування здорового способу життя молодших школярів у сільський місцевості.

2. Розробити методику, спрямовану на формування здорового способу життя при використанні вправ оздоровчої спрямованості для дітей 8 - 9 років.

3. Дослідити ефективність розробленої методики на показники здоров'я й розвиток фізичних якостей школярів 8 - 9 років, які проживають у сільській місцевості.

Сучасне суспільство підтверджує високу здатність людини до активної діяльності в різних ділянках людського буття. Висока продуктивність праці, успішність навчання можлива лише за умови доброго здоров'я, всебічно і гармонійно розвинутих, фізично досконалих людей.

Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров'язберігаючої педагогіки.

У фізичному виховані дітей першочерговим завданням є використання вправ, які найефективніше впливають на організм школяра, сприяючи нормальному росту і розвитку окремих органів і систем [2; 3].

Урок фізичної культури створює значні можливості для виховного впливу на школярів, розвитку в них колективізму, зміцнення дружби і товариства, виховання дисципліни, організованості, розвитку вольових якостей, самостійності, активності. У практиці фізичного виховання існують дві форми занять: урочна та позаурочна.

Урочна форма - це заняття, які проводяться вчителем із постійним складом школярів.

Позаурочна форма - це заняття, які проводяться для дітей фахівцями та самостійно з метою активного відпочинку, зміцнення або відновлення здоров'я, збереження або підвищення працездатності, розвитку фізичних якостей, удосконалення рухових навичок і т. ін.

Незважаючи на відмінності, всі вони мають суттєві задачі, мету, змісті, засоби й методи. Цим обумовлюється підпорядкованість їх побудови загальним закономірностям і педагогічним вимогам.

В основу формування експериментальної методики нами були покладені основні напрямки та головні завдання всебічного гармонійного розвитку особистості:

1. Моральне виховання - розвиток моральної свідомості учнів: формування моральних понять, поглядів, переконань; виховання моральних почуттів; вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

2. Громадське виховання - розвиток патріотизму, національної самосвідомості, ціннісного ставлення до природи та праці.

3. Розумове виховання - засвоєння визначеного обсягу знань, розширення світогляду, розвиток пізнавальної активності.

4. Фізичне виховання - сприяння правильному фізичному розвитку учнів, зміцнення їхнього здоров'я; розвиток та удосконалення рухових якостей; формування гігієнічних навичок; формування потреби в систематичних заняттях фізичною культурою та спортом.

5. Оздоровче виховання - формування оздоровчої культури, що включає до себе знання про багатогранність оздоровчих вправ та їх вплив на організм учня.

Визначальними для нас були такі педагогічні положення:

1. Комплексний підхід до розвитку фізичних якостей.

2. Раціональна побудова уроків та комплексів вправ, яка дозволяють усебічно впливати на організм дитини. Вправи, підібрані з урахуванням вікових особливостей організму дітей молодшого шкільного віку. До кожного комплексу включені вправи, що потребують роботи різних груп м'язів і спрямовані на розвиток фізичних якостей.

3. Використання ігрового методу для підвищення мотивації дитини до занять фізичними вправами. У молодшому шкільному віці необхідно стимулювати творчі здібності дитини, надати їй допомогу в пробудженні інтересу для самоосвіти, в набутті стійкої потреби у творчому мисленні.

4. Використання системи самоконтролю для визначення приросту показників фізичних якостей.

Ураховуючи наведене вище, пропонуємо нашу методику формування здорового способу життя у дітей молодшого шкільного віку (хлопці та дівчата 8-9 років) у сільській місцевості в схематичному вигляді (рис 1). Методика складається із двох блоків, які доповнюють один одного і таким чином впливають усебічно на школяра.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність розробленої методики оцінюється рівнем, з одного боку, розвитку фізичних якостей, з іншого, - фізичного здоров'я школярів.

Аналізуючи показники контрольної та експериментальної груп, відмічаємо, що величини приросту показників довжини, маси тіла та окружності грудної клітки в школярів експериментальної та контрольної груп відповідають віковим нормам. Однак аналіз цих показників не виявив статистично значущого (р>0, 05) підвищення їх після експерименту як у хлопчиків, так і в дівчаток експериментальної групи порівняно з показниками контрольної групи. Результати досліджень свідчать про статистично значуще (р<0, 05; р<0, 01) збільшення показників ЖЄЛ, кистьової динамометрії та зменшення показників ЧСС та АТ після експерименту в школярів експериментальної групи порівняно з показниками контрольної групи.

Оцінка рівня фізичного здоров'я випробуваних після експерименту свідчить про ефективність розробленої методики. Так, підвищилися показники, які характеризують рівень фізичного здоров'я обстежуваних школярів (38, 1% хлопчиків і 30, 4% дівчаток експериментальної групи досягли середнього рівня фізичного здоров'я порівняно з 5, 3% та 8, 0% відповідно контрольної групи).

Визначили ступінь впливу розробленої методики на показники рівня розвитку фізичних якостей дітей 8 - 9 років в обох статевих групах у таких тестах:

1) Нахил уперед з положення стоячи (см):- КГ -8 р. на 13, 18 %; 9 р. на 21, 01 % (хлопці); 8 р. на 15, 22 %; 9 р. на 24, 65 % (дівчата). ЕГ -8 р. на 26, 53 %; 9 р. на 26, 41 % (хлопці); 8 р. на 28, 29 %; 9 р. на 31, 73 % (дівчата).

2) Піднімання тулуба в сід за 1 хвилину (кількість разів): - КГ -8 р. на 15, 06 %; 9 р. на 22, 19 % (хлопців); 8 р. на 11, 26 %; 9 р. на 18, 55 % (дівчат).

ЕГ -8 р. на 34, 82 %; 9 р. на 35, 00 % (хлопців); 8 р. на 30, 41 %; 9 р. на 31, 32 % (дівчат).

3) Згинання та розгинання рук в упорі лежачи (кількість разів): - КГ -8 р. на 7, 88 %; 9 р. на 8, 51 % (хлопців); 8 р. на 4, 15 %; 9 р. на 5, 39 % (дівчат). ЕГ -8 р. на 17, 10 %; 9 р. на 19, 72 % (хлопців); 8 р. на 10, 06 %; 9 р. на 12, 59 % (дівчат).

4) Стрибок у довжину з місця (см):- КГ - 8 р. на 4, 13 %; 9 р. на 9, 71 % (хлопців); 8 р. на 2, 83 %; 9 р. на 6, 00 % (дівчат). ЕГ -8 р. на 13, 36 %; 9 р. на 16, 39 %(хлопців); 8 р. на 6, 48 %; 9 р. на 10, 08 % (дівчат).

5) Човниковий біг 4х9(с) - відбувся значний кількісний приріст у: - КГ - 8 р. на 4, 51 %; 9 р. на 5, 82 % (хлопців); 8 р. на 1, 85 %; 9 р. на 1, 88 % (дівчат). ЕГ - р. на 8, 12 %; 9 р. на 9, 33 % (хлопців); 8 р. на 3, 81 %; 9 р. на 2, 76 % (дівчат).

6) Біг 30 м(с) - покращення результатів відбулось: - КГ - 8 р. на 7, 27 %; р. на 8, 03 % (хлопців); 8 р. на 3, 27 %; 9 р. на 5, 03 % (дівчат). ЕГ - 8 р. на 12, 47 %; 9 р. на 15, 57 % (хлопців); 8 р. на 9, 62 %; 9 р. на 10, 12 % (дівчат).

Доведено, що використання експериментальної методики практично за всіма показниками забезпечило підвищення рівня розвитку фізичних якостей.

Аналізуючи отримані результати, ми можемо зробити висновок, що застосування експериментальної методики, яка сприяє формуванню здоровому способу життя молодших школярів у сільській місцевості засобами фізичного виховання, є ефективною.

Оздоровчий ефект фізичних вправ спостерігається тільки в тих випадках, коли вони раціонально збалансовані по спрямованості, потужності та обсягу відповідно до індивідуальних можливостей дітей, які займаються фізичною культурою.