Дидактична модель формування проектно-конструкторської компетентності в процесі графічної підготовки

Виклад матеріалу. Процес формування ПКК - це багаторівнева структура, що є складником загальноосвітнього процесу у ВНЗ. Тому в основу дидактичної моделі покладено такі концептуальні положення:

- проектно-конструкторська компетентність майбутнього інженера - готовність студента до майбутньої професійної діяльності, що виявляється в поетапному накопичуванні нормативно визначених графічних знань, умінь та навичок у процесі графічної підготовки, передбачає вільне володіння інформаційними технологіями та графічними програмами, а також у здатності застосовувати отримані знання в процесі подальшої навчальної та професійної діяльності;

- зміст навчання дисциплін графічного циклу повинен відповідати науковій системі знань і закономірностям засвоєння наукових понять майбутніми інженерами, відповідно до рівня сформованості проектно- конструкторської компетентності;

- формування ПКК у процесі графічної підготовки вимагає визначення відповідних дидактичних підходів та принципи навчання, які сприятимуть ефективності цього процесу;

- рівні виявлення єдності показників критеріального аспекту надає змогу сформувати проектно-конструкторську компетентність майбутнього інженера.

Ураховуючи професійні потреби майбутнього інженера та дидактичні вимоги до навчального процесу, було розроблено дидактичну модель формування ПКК майбутніх інженерів у процесі навчання графічних дисциплін, яка поєднує чотири взаємопов'язані блоки: цільовий, формувальний, діагностувальний та результативний.

Перший блок (цільовий) передбачає постановку мети та завдань формування проектно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів у процесі графічної підготовки, а також етапи формування цієї компетентності (початковий, базовий, закріплювальний, формувальний, творчий), які забезпечують оволодіння певною сукупністю графічних знань та умінь необхідних для подальшої навчальної та професійної діяльності.

Мета та завдання дидактичної моделі є важливими компонентами всього навчального процесу, який повинен відповідати сучасним вимогам та стандартам підготовки майбутніх фахівців. Аналіз загальноосвітніх стандартів та нормативних документів вищої освіти України [5] дав змогу окреслити основні завдання ПКК майбутнього інженера в процесі графічної підготовки:

- розв'язувати навчально-пізнавальні задачі традиційними методами;

- конструкторські завдання за допомогою сучасних графічних програм;

- моделювати та проектувати геометричні форми, вироби;

- розвивати особистісно-професійні якості, необхідні для подальшої проектно-конструкторської діяльності.

Другий блок (формувальний) складається з таких взаємопов'язаних елементів: зміст; форми, методи та засоби навчання, які є необхідними складниками успішного формування ПКК у процесі вивчення графічних дисциплін; визначення відповідних дидактичних підходів та принципів навчання, що сприятимуть ефективності цього процесу.

Велике значення в процесі формування цієї компетентності має предметний зміст, який повинен проходити в єдності, цілісності та системності під час навчання загальноінженерних та спеціальних дисциплін. Науковці, які досліджують різні аспекти змісту графічних дисциплін (О. Деджула, М. Козяр, О. Мусієнко, В. Нілова, Т. Олефіренко, Г. Райковська, М. Самардак, Н. Соснін, І. Столбова, Г. Сініцина Т. Чемоданова, Н. Щетина, М. Юсупова та ін.) наголошують, що зміст навчання визначається знаннями, уміннями та досвідом, необхідним майбутньому інженеру в професійній діяльності, який повинен відповідати рівню розвитку науково-технічного прогресу. Реалізація змісту графічних дисциплін регламентується освітніми та навчальними програмами, які окреслюють форми, методи та засоби навчання, необхідні для успішного формування графічних компетенцій у майбутнього фахівця.

До основних форм графічної підготовки слід віднести: лекції, практичні та лабораторні заняття, самостійну та індивідуальну роботу. Така організація навчального процесу вимагає не лише послідовності та системності у вивченні графічних дисциплін, а й оптимального співвідношення практичних та лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи, що в сукупності забезпечать успішне формування ПКК у процесі графічної підготовки.

Слід зауважити, що лекційні заняття повинні забезпечувати інтелектуальний розвиток студента через залучення до активної інтелектуальної та пізнавальної діяльності. Для цього необхідно застосовувати не лише традиційні наочні плакати та макети, а й інноваційні технології (мультимедійні засоби, інтерактивну дошку), які сприятимуть підвищенню пізнавальної та мотиваційної діяльності майбутніх інженерів.

Одне із чільних місць у процесі закріплення теоретичних знань програмного матеріалу відведено практичним та лабораторним заняттям. Головною метою такої форми навчання є формування графічних умінь та навичок у процесі розв'язування завдань традиційними та інноваційними технологіями:

- практичні заняття дають змогу навчитися використовувати традиційні методи та правила графічних дисциплін задля систематизації, конкретизації та узагальнення навчального матеріалу;

- лабораторні заняття забезпечують набуття графічних знань та практичного досвіду, необхідного для майбутньої професійної діяльності.

У контексті проблеми, що з'ясовується, слід зауважити: застосування педагогічних методів та прийомів сприятиме здійсненню діалогу між викладачем та студентом, що ефективно впливатиме на процес закріплення теоретичних знань програмного матеріалу під час практичних та лабораторних заняттях. Так, З. Бакум вважає, що методи взаємодіють між собою, але не можуть бути частиною один одного, а прийоми, взаємодіючи, можуть бути складником різних методів [2, с. 111]. Відповідно вибір методів та прийомів необхідно здійснювати в процесі графічної підготовки, враховуючи дидактичну мету, завдання та рівень знань у студентів.

Характер проектно-конструкторської діяльності майбутніх інженерів зумовлює впровадження у процес графічної підготовки не лише традиційних, а й активних методів навчання. На цьому наголошує З. Бакум, акцентуючи, що найбільш ефективними є проблемні методи навчання (проблемне викладання, частково-пошукові, дослідницькі) [1, с. 37]. Це сприятиме стимулюванню інтересу в студентів до навчання графічних дисциплін, спонукатиме до дискусій під час колективного розв'язування навчально-пізнавальних завдань та забезпечить обмін знаннями в процесі креативної та творчої діяльності.

Не менш вагомим у процесі формування проектно-конструкторської компетентності є засоби навчання. Так, Н. Чопова вважає, що необхідно застосовувати засоби, які сприяють активізації розумової діяльності та розвитку просторових уявлень; формуванню глибоких навичок виконання ескізів та наочних зображень; практичні уміння і навички читання та виконання креслень [6, с. 109]. Тому ефективним засобом підвищення технологічності процесу графічної підготовки є інформаційні технології та сучасних графічних програми.

Формування проектно-конструкторської компетентності в процесі графічної підготовки вимагає визначення відповідних дидактичних підходів та принципи навчання, які сприятимуть ефективності цього процесу. Відповідно з окресленими дидактичними умовами (активізація пізнавальної діяльності майбутніх інженерів за допомогою графічних задач; застосування інформаційно-комунікаційних технологій для посилення мотивації в навчанні графічних дисциплін; міжпредметні зв'язки як засіб всебічної графічної підготовки майбутніх інженерів) в основу дидактичної моделі покладено єдність таких підходів: компетентнішого (І. Агапова, З. Бакум, Н. Бібік, С. Бондар, М. Головань, Н. Голуб, Е. Зеєр, І. Зимня, О. Пометун, Л. Паращенко, Дж. Равен, В.Серіков, В. Краєвський, А. Хуторський, В. Кальней, С. Шишов, М. Холодна, В. Холліфорд, С. Уіддетта ін.); системного (З. Бакум, С. Гончаренко, Є. Гусинський, К. Гуревич, Н. Кузьміна, Л. Русинова, І. Підласий, В. Серіков, І.Якиманська, А. Фурман та ін.); особистісно зорієнтованого (В. Беспалько, Є. Бондаревська, Є. Гусинський, Н. Ничкало, В. Сєріков, О. Савченко, Н. Тализіна, Ю. Турчанінова, І. Якиманська та ін.).

Третій блок (діагностувальний) передбачає виокремлення компонентів сформованості ПКК майбутнього інженера відповідно до заданих критеріїв та їх показників.

Відповідно до визначених критеріїв (мотиваційний, пізнавальний, особистісний, дієвий) та показників окреслимо компоненти сформованості даної компетентності у процесі графічної підготовки.

Когнітивно-змістовий компонент: уміння розв'язувати інженерно- графічні завдання засобами нарисної геометрії та інженерної графіки; здатність пояснювати та демонструвати алгоритми розв'язування завдань, перевіряти та аналізувати результати власної роботи; знаходити та виправляти помилки в процесі розв'язування графічних завдань; уміння надавати відповіді на питання проблемного характеру; самостійно здобувати знання для креативної та творчої діяльності.

Висновки