Якість навчання у вищій освіті - перспективи розвитку в країнах Європейського союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Якість навчання у вищій освіті - перспективи розвитку в країнах Європейського союзу

Зміни, які відбуваються в оточуючій нас реальності, пов'язані зі швидким розвитком інформаційних технологій, зобов'язують працівників вищої освіти до розробки дидактичних пропозицій, пристосованих однаково як до європейських стандартів, так і вимог економіки, що трансформується. Навчання, яке відповідає потребам сучасного світу - це важливий елемент політики Європейського союзу. Прагнення до розвитку освітньої системи, в якій всім тим, хто навчається, забезпечуються рівні шанси у конструюванні власного майбутнього, є одним з пріоритетів сучасної вищої освіти і підтримується Європейською Комісією в процесі формування Європейського простору вищої освіти, що визначається болонським процесом.

Ключові слова: вища освіта, навчання, якість, умови пристосувань.

Changes of surrounding environment related to quick development of information technologies oblige academics to create didactical offers of their universities and colleges conforming with European standards and requirements of modern world is a crucial element of European Union policy. Aspiration to develop educational system, which assures students with equal chances to construct their futures, is one ofpriorities of modern academies, universities and colleges, and is supported by European Commission by creation of European Higher Education Area on the base of Bologna process. The achievement of high quality education is one of the most issues in the countries of European Union. The modern processes of converting in an educational sphere are related to many influential international organizations functioning, among which The Council of Europe, International Department of Standards, Organization for Economic Cooperation and Development (OECD), The United Nations Organization (UNO), European Commission etc.

Key words: higher education, study, quality, circumstances of implementation.

Постановка проблеми. Актуальність дослідження проблеми якості зумовлена потребами національної освіти, насамперед, інтенсифікації підготовки конкурентоздатної особистості в умовах глобалізаційних трансформацій. Якість у сучасному світі поступово утверджується як головний критерій ефективності, а ширше - життєздатності не лише освітніх, але й соціальних систем. Відтак, оцінювання якості набуває особливої значущості.

Формування України як сучасної демократичної, правової держави безпосередньо пов'язано з розвитком освіти. Динамічні зміни в українському суспільстві, які характерні для всіх сфер буття, є неможливими без системного реформування національної системи освіти. При цьому модернізаційні перетворення мають здійснюватись відповідно до загальноцивілізаційних тенденцій розвитку національних освітніх систем. Населення України прагне високого рівня життя, а досягти цього можна тільки шляхом забезпечення рівного доступу її громадян до якісної освіти.

Досягнення високої якості освіти - одна з найбільш актуальних проблем у країнах Євросоюзу. Сучасні процеси перетворень в освітній сфері пов'язані з функціонуванням багатьох впливових міжнародних організацій, серед яких Рада Європи, Міжнародний департамент стандартів, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Організація Об'єднаних націй (ООН), Європейська комісія тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Певну дослідницьку роботу з вивчення проблеми якості вищої освіти провели українські вчені. Заслуговують на увагу праці таких українських дослідників, як В. Бахрушина, О. Горбаня, М. Карпенко, В. Лугового, З. Степанової, Ж. Таланової, Т. Хлєбнікової, В. Швець та ін. Проте питання досвіду розвитку якості навчання у вищій освіті ЄС не були предметом дослідження вітчизняних науковців.

Формулювання мети статті. Мета статті полягає у розкритті перспектив розвитку якості навчання у вищій освіті ЄС.

Виклад основного матеріалу. Освіта випускника з відповідним стандартом отриманих знань і професійних кваліфікацій - це першочергове завдання вищої освіти. Водночас зміни в економіці і промисловості вимагають не тільки іншого типу кваліфікації, але також домагаються, щоб охоплювали вони щораз більшу частину суспільства. У зв'язку з цим вища освіта опинилася під тиском зростаючих і диференційованих суспільних очікувань, зовнішніх фінансових натисків, а також запитів, що стосуються продуктивності і ефективності супроводжуваних дій.

У болонській декларації від 19 червня 1999 року "Європейський простір вищої освіти" ("The European Higher Education Area") підписаної міністрами з 29 європейських держав, підкреслено, що система академічної освіти мусить бути зв'язною (забезпечувати безперервність між наступними етапами навчань), порівнянною (стандартизація запитів і критеріїв оцінки якості навчання), конкурентоспроможною (велика освітня пропозиція), а також гнучкою (пристосована до місцевого ринку праці). Ті запити пов'язуються з необхідністю стандартизації процесів навчання на вищому рівні. При цьому вища освіта повинна охоплювати всі основні елементи цього процесу [8], що передбачає дії в сфері:

- введення цілісної системи порівнянних ступенів і дипломів;

- введення двоступеневих навчань;

- введення бальної системи розрахунку досягнень студентів - ECTS;

- видалення перешкод, обмежуючих мобільність студентів і працівників;

- взаємодії в сфері забезпечення якості навчання;

- пропагування європейської проблематики у навчанні [6, с. 211-217].

Європейський союз залишив зміст навчання і вигляд освітніх систем в компетенції держав-членів і не втручається в систему освіти. Натомість всі країни члени ЄС повинні прагнути до обміну досвіду, а також співпрацювати у рамках національних освітніх систем пам'ятаючи про збереження культурних відмінностей.

Освітню політику ЄС регулює Маастрихтський трактат, який передбачає наступні цілі:

- сприяння мобільності студентів і викладачів;

- навчання і поширення мов держав-членів;

- заохочення до академічного визнання дипломів і термінів навчань;

- поширення серед студентів відчуття європейської інтеграції.

На Думку польського дослідника Ч. Банаха (Cz. Banach), чинниками і напрямами освітніх і суспільних змін в контексті вищезгаданого є також: реалізація спільних цінностей європейської цивілізації (права і свободи людини, демократична правомочність, рівність шансів кожного громадянина, "культура миру", пошана інших людей, поважання меншості, раціональне мислення, охорона екосистеми, одинична відповідальність), розвиток придатності до працевлаштування і здібності до економічної ефективності, навчання протягом життя [2, с. 8-12].

Європейська освіта служить багатьом цілям, але одним з важливіших напрямів прагнень, гарантуючих безперешкодне функціонування студентів у межах країн-членів ЄС є погодження спільного змісту навчання, програм і критеріїв оцінки результатів.

Розроблення правил загальної вищої освіти в ЄС пов'язується також з впорядкованістю системи освіти. Потреба стандартизації діяльності вищих навчальних закладів виникає з проблем, з якими зіткнулася академічна спільнота. Протягом останніх років дослідження вказують на зниження рівня навчання як у державних, так і приватних ВНЗ. Збільшення кількості осіб, що навчаються, і зменшення фінансування, спрямованого на функціонування вузу, а також зростаюча кількість приватних вищих професійних шкіл, позбавлених вузівської інфраструктури, є основними обумовленостями зниження якості освітніх процесів. Наслідком такої ситуації є:

- виникнення численних навчальних груп (що унеможливлює встановлення безпосереднього контакту із студентами, а отже не дозволяє пізнання їх індивідуальних схильностей до виконання завдань, визначених навчальною програмою);

- слабкою локальною базою, а також недоліками в обладнанні майстерень спеціалізованим устаткуванням, що не гарантує відповідну організацію практичних занять;

- зосередженням на основних дослідженнях і припиненні досліджень, які потребують певних фінансових затрат;

- комерціалізацією знань, які стають предметом ринкового обміну (дослідження за дорученням, експертизи, комерційні курси, консультаційні послуги - пріоритетом стає "заробляння грошей" на утримання, а не проведення науково-дослідної діяльності);

- в елітності освіти, яка стає ексклюзивним благом "за оплатою" - тобто не знання є необхідною умовою до підняття науки, а лише фінансова заможність;

- браком відповідних дидактичних кадрів (мала гнучкість викладачів на зміни, що відбуваються в освіті, консервативні збереження, які розмножують стилі, що не завжди задовольняють потреби студентів, а також багатофункціональність працівників, яка спричиняє обмеження часу на запровадження, наприклад, інноваційності навчального процесу).

З метою поліпшення окресленої вище ситуації слід відкритися на новий тип студентів і розробити дидактичну пропозицію їх очікуванням. Задумів на покращання умов навчання є багато, але їх впровадження залежить від ангажування всіх учасників, що реалізують процес навчання. Щорічний розподіл видатків на вищу освіту, а також фінансування вузу без визначення цілей на їх витрати збільшує автономію вузу. Завдяки тому якість навчання може піддатися позитивним змінам, оскільки вузи самі вирішуватимуть про те, як використати отримувані фонди. Створення центрів безперервного навчання та технологічних лабораторій повинно стати нормою для окремих вузів. Це спричинить активне партнерство з місцевою спільнотою і бізнесовими структурами, полегшить знаходження спонсорів та підвищить реноме вузу. Істотним є розширення дидактичної пропозиції шляхом введення післядипломних навчань, курсів, що підвищують рівень кваліфікації, а також навчань магістерського рівня.

Важливим питанням є акредитація, яка має бути гарантом високої якості досліджень і послуг, пропонованих вищими навчальними закладами. Її процедура допускає або відмовляє в участі на освітньому ринку. Оцінка акредитаційної комісії змушує впровадження змін, сумісних з вимогами Євросоюзу. Оскільки уніфікація системи навчання є необхідною за нинішньої міграції студентів і повинна пов'язуватися з проведенням тільки тих досліджень, які дозволять зростання цінності навчання.

Слід згадати також про суспільний контроль, який впроваджує ринкову орієнтацію про достоїнства або недоліки в сфері академічної освіти звертаючи увагу на престиж окремих вузів. Спостереження і думки груп, що походять з академічного середовища, найкраще інформують про сферу компетенцій і якість навчання в певному вузі. Проте вони можуть носити лише рекомендаційний характер, хоча бувають досить суб'єктивними.

Метою всіх вище описаних пропозицій протидії проблемам, з якими борються нині вузи, є введення змін, які полегшать досягнення високої якості навчання у вищих навчальних закладах. Це пов'язується з уможливленням студентам здобування корисних знань, які формують різноманітні вміння і компетенції. Процес будування якості академічної освіти складний. У системі контролю якості дидактичних процесів значну роль відіграє добір навчаючих кадрів, величина дидактичної бази (включаючи засоби мультимедіа) і спосіб управління вузом. З точки зору педагогіки пріоритетом є рівень знань, поданих викладачем, практиковані ним дидактичні методи, а також ступінь оволодіння знаннями та вміння практичного їх застосування студентами.

Нинішня реформа вищої освіти дозволяє створення індивідуальних концепцій дидактичної роботи за умови дотримання програмних вимог до навчальних предметів, а також запевнення доступності до допоміжних дидактичних матеріалів і лабораторій. У зв'язку з цим традиційні методи навчання повинні поєднуватися з новими рішеннями.

Умови, які слід здійснити при виконанні дій, пов'язаних зі змінами - це глибоке пізнання освітньої ситуації, чинників, які впливають на неї, та свідомість завдань, які стоять перед нею. Інноваційні підходи повинні запроваджуватися у роботах досліджень, пов'язаних з певною галуззю науки і мати підтримку авторитетів академічного середовища [3, с. 5].

У процесі вдосконалення якості роботи вищої освіти особливого значення набирають всілякі зміни в методах навчання. Їх вплив на ефективність засвоєння знань і формування вмінь безперечний. Наприклад, застосування методів для активізації навчальної діяльності студентів крім вироблення способів колективної роботи і користування різними вербальними і невербальними ресурсами рішуче піднімає привабливість навчання.

Відкриття, розвиток та експонування креативного потенціалу студента вимагає відходу від передачі готових знань. Творчий викладач повинен звертати увагу на всебічний розвиток індивідуальності, оскільки досягнення студентів залежать від індивідуальних здібностей, мотивації, рівня підготовки та високого рівня знань і вмінь. Значний вплив також має рівень роботи викладача. Отже, процес інспірації розвитку студентів повинен відбуватися шляхом надання допомоги та спрямування їх самостійності на формування інноваційних та креативних положень [4, с. 219].

Оцінювання якості навчання включає ряд елементів. Оцінювання переваг викладання відповідних предметів стосується, перш за все, якості матеріалів курсу в аспекті реалізації закладених цілей. Контролю також підлягає кваліфікація викладачів, які проектують відповідний курс. Оцінювання передбачає також думку інших викладачів, заангажованих в реалізації процесу навчання і учіння, а також студентів як безпосередніх учасників занять. Істотну роль відіграють особи, які здійснюють контроль перебігу процесу навчання. Кінцевий результат іспиту з предмета або дипломної роботи є підсумовуванням остаточних результатів [7].

Можливість опанування відповідними професійними компетенціями у вищих навчальних закладах є основним чинником, що сприяє підвищенню рівня якості навчання. Оцінювані роботодавцем професійні здібності випускників ВНЗ є найкращим виміром отриманих кваліфікацій. Звідси опанування професійними здібностями студентами повинне відбуватися шляхом отримання знань, пов'язаних з майбутньою професією, та правильного управління цими знаннями на практиці.

Забезпечення рівних шансів у суспільстві європейським студентам пов'язане з впровадженням європейських освітніх програм, серед яких: "Навчання протягом життя" (Lifelong Learning Programme - LLP), Коменіус (Comenius), Еразмус (Erasmus), Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci), Грюндвіг (Grundtvig).

Значну роль у вищій освіті відіграє програма Еразмус (Erasmus), яка передбачає участь як студентів, так і викладачів, а також установи та організації, які співпрацюють з ВНЗ. До підвищення якості навчання і розвитку міжнародного співробітництва між вузами сприяє: впровадження обміну студентів і працівників вузу, організація інтенсивних галузевих курсів, участь у різнобічних проектах, участь в тематичних мережах програми. У рамках цієї програми можливі такі різнобічні проекти:

- розробка програм навчання;

- зосередження співробітництва вузу з підприємствами;

- програми модернізації вузу;

- віртуальні навчальні кампуси.

Реалізовані проекти мають на меті:

- введення в дію співробітництва вуз-підприємство для збільшення сфери працевлаштування випускників (професійний консалтинг, підприємництво, співробітництво, трансфер інновації);

- створення віртуальних кампусів (попередньо e-Learning) для збільшення віртуальної мобільності як доповнення або заміщення традиційної мобільності, модернізації програми навчань (включення віртуальної мобільності), відкриття доступу до освітньої допомоги он-лайн;

- впровадження стратегії розвитку змісту освіти (Curriculum Development) для спільної розробки європейських модулів і навчальних програм (інтегровані програми (integrated programmes): розробка, впровадження, багатомовність, мовна різнорідність, програми безперервного навчання);

- модернізація вузу шляхом удосконалення навчальних програм, створення центрів відкритого навчання, стратегії фінансування вузу, внутрішньої системи управління, покращенні якості, розробленні стратегії фінансування [5].

Зокрема, програма "Навчання протягом життя" у Польщі реалізовується Фондом Розвитку Системи Освіти та Національним Агентством Програми Жан Монет "Розуміння Європейської Інтеграції", яка має на меті рекламу знань про інтеграцію ЄС і включає три головні компоненти:

- стимуляція академічної досконалості в сфері навчання в умовах європейської інтеграції;

- підтримка університетських дебатів, що сприяють пріоритетам в галузі інтеграції через централізовані конференції та тематичні групи (у Брюсселі);

- підтримка головних активних установ у проведенні навчання в умовах європейської інтеграції.

У рамках дії програми мають місце:

- конференції Жан Монет у Брюсселі;

- дії, пов'язані з навчанням у вузах шляхом створення кафедр, розробленні модулів навчання і центрів досконалості Жан Монет;

- дофінансовування грантів для молодих дослідників, а також проведення досліджень і дебатів на університетському рівні;

- підтримка державних установ і активних об'єднань в освітній галузі в умовах європейської інтеграції.

Модулі Жан Монет включають теми профільного спрямування або міждисциплінарні дослідження.

Пріоритетними є модулі, які передбачають проведення досліджень з точних наук. Підтримка створення модулів Жан Монет Європейською Комісією має форму дофінансування, яка підтримує кошти навчання і організації в квоті, що не перевищує 75% загальних коштів.

академічний європейський освіта глобалізаційний

Висновки

Безперешкодний вихід освічених випускників на ринки праці країн ЄС зможе проходити лише за умов усунення перешкод, які обмежують мобільність студентів і працівників. Сприяти тому буде запровадження юридичних регулювань, що стосуються акредитації ВНЗ та визнання дипломів у країнах ЄС. Додаток до диплому містить інформацію про рівень, характер освіти, отриманої випускником вищого навчального закладу, власне готового до роботи у обраному секторі. Модель навчання, в якій домінує передача знань і вмінь з певної спеціальності, тому не сприятиме, натомість міждисциплінарний підхід до навчання на вищому рівні і подолання вищеописаних проблем, пов'язаних з якістю навчання у вищій освіті, безперечно сприятиме її покращенню.

Використані джерела

1. Antonowicz D. Uniwersytet przyszlosci - wyzwania i modele polityki / D. Antonowicz. - Warszawa : ISP (Instytut Spraw Publicznych), 2005. - 181 s.

2. Banach Cz. Skarb ukryty w edukacji / Cz. Banach // Konspekt. - № 16/17. - Krakow, 2012. - S. 8-12.

3. Bednarkowa W. O wykladzie akademickim inaczej / W. Bednarkowa // Innowacje w Edukacji Akademickiej.- № 1 (3). - Lodz, 2012. - S. 5.

4. Cichon S. Nowa reforma edukacji - lepsza jakosc ksztalcenia. Polski system edukacji po reformie 1999 roku / S. Cichon. - Poznan-Warszawa : Dom Wydawniczy ELIPSA, 2005. - T. 2. - 450 s.

5. Krasniewski A., Lubacz A. Ewolucja szkolnictwa wyzszego w Europie i jej konsekwencje dla ksztalcenia w obszarze technik i technologii informacyjnych / A. Krasniewski, A. Lubacz // Przegl^d Telekomunikacyjny. - № 5. - 2012. - S. 211 217.

Размещено на Allbest.ur