Експериментальне дослідження ефективності педагогічної технології формування риторичної компетентності майбутніх менеджерів

Закономірності проведення педагогічного експерименту на різних його етапах, аналіз результатів. Критерії визначення рівня сформованості риторичної компетентності майбутніх менеджерів: знаннєвий, комунікативно-діяльнісний, мотиваційно-рефлексивний.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2018
Размер файла 19,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальне дослідження ефективності педагогічної технології формування риторичної компетентності майбутніх менеджерів

Аналіз сучасного стану суспільства свідчить про зростаючу потребу у фахівцях з менеджменту з високим рівнем сформованості риторичної компетентності (РК). Проте експериментальні педагогічні дослідження показали недостатній досвід магістрантів щодо виконання риторичної діяльності (РД) в професійній сфері. Задля досягнення цієї мети перед системою вищої освіти постає завдання організувати цілісний педагогічний процес з формування РК майбутніх менеджерів в умовах магістратури.

Проблему формування РК розглянуто в працях В. Андреєва, В. Аннушкіна, В. Нищети, В. Пасинок, Л. Ткаченко, Ю. Рождественського, Г. Сагач та ін.

Метою статті є аналіз ефективності реалізації педагогічної технології формування РК майбутніх менеджерів в умовах магістерської підготовки.

Експериментальне дослідження ефективності реалізації педагогічної технології формування РК проводилось на базі Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця (факультет міжнародних економічних відносин) і охоплювало такі етапи: констатувальний (підготовка), формувальний (виконання), контрольний (оцінювання отриманих результатів).

Головною метою констатувального етапу було вивчення вихідного стану суб'єктів педагогічного процесу.

Сформованість РК визначалась за трьома рівнями (низькому, середньому та високому) за такими критеріями та показниками: знаннєвому (показники - якості знань: повнота, оперативність, гнучкість; способи здобуття нових знань риторичної спрямованості); комунікативно-діяльнісному (показники - культура мовлення, техніка мовлення, сформованість умінь усного мовлення); мотиваційно - рефлексивному (показники - мотивація та вольовий прояв до набуття та вдосконалення РК, рефлексія щодо власного риторичного досвіду, аналіз РД партнерів по комунікації).

Для діагностики рівня сформованості РК майбутніх менеджерів застосовано такі методи: діагностичні контрольні роботи; психологічні діагностичні методики (психометрична методика А. Карпова «Рефлексивність», тощо), тести (тест з визначення вольового потенціалу особистості, тест - анкета «Який Ви лектор (доповідач)?», «Ваш стиль публічних виступів», тестове завдання «Чи вмієте Ви переконувати інших?», тести «Уміння викладати свої думки», «Рівень володіння невербальними засобами в процесі ділового спілкування», «Взаємодія», «Чи є Ви комунікабельні?», «Уміння слухати», «Тактика ведення перемовин», «Стиль ведення ділових перемовин», «Самооцінка компетентності й готовності до ведення спору, перемовин, розв'язанню конфліктів»); анкети (анкета спостереження за культурою мовлення, технікою мовлення та сформованістю вмінь монологічного й діалогічного мовлення, анкета з метою виявлення рівня мотивації щодо оволодіння РК задля ефективної професійної діяльності).

Результати констатувального етапу експерименту дозволили дійти висновку, що рівень сформованості РК магістрантів експериментальної (Е1) і контрольної (К1) груп є переважно низьким (34,65% - Е1; 35,62% - К1) і середнім (47,78% - ЕІ; 42,53% - К1), що є недостатнім для рівня магістрантів напряму «Менеджмент». Це свідчить про неповний обсяг знань щодо категорій риторики, шаблонність і недостатню оперативність їх застосування на практиці; середній рівень володіння уміннями монологічного та діалогічного мовлення, а також технікою та культурою мовлення; недостатній рівень усвідомлення майбутніми менеджерами ролі РК і вольового прояву до здійснення РД у професійній сфері, недостатню сформованість навички рефлексії виконання РД.

Основна мета формувального етапу педагогічного експерименту полягала у впровадженні теоретично обґрунтованої педагогічної технології формування РК майбутніх менеджерів в умовах магістерської підготовки.

В експериментальній групі Е1 було впроваджено педагогічну технологію на макро - та мікрорівнях. Макрорівень передбачав поступову реалізацію на етапах: удосконалення вимовних, лексичних, граматичних навичок; формування вмінь монологічного мовлення; формування вмінь діалогічного мовлення. На кожному з цих етапів педагогічну технологію реалізовано на мікрорівні, на основі чого здійснювалося поступове просування майбутніх менеджерів на рівень самоуправління навчальною діяльністю. Для кожного з етапів педагогічної технології на мікрорівні пріоритетним був певний вид управління, а саме: на мотиваційно-цільовому етапі - пряме управління, комунікативно - пізнавальному - співуправління, комунікативно-перетворювальному - самоуправління з частковим співуправлінням, ціннісно-рефлексивному етапі - самоуправління.

Реалізацію просування магістрантів на рівень самоуправління здійснено в межах спеціального курсу «Риторика професійного спрямування», до складу якого, згідно з етапами педагогічної технології на макрорівні, увійшли модулі: модуль 1 «Удосконалення вимовних, лексичних, граматичних навичок», модуль 2 «Формування вмінь монологічного мовлення», модуль 3 «Формування вмінь діалогічного мовлення». Зміст модулів спецкурсу передбачав як теоретичну, так і практичну підготовку магістрантів до виконання РД, що сприяло формуванню кожного з компонентів РК.

У процесі викладання спецкурсу здійснювалася така робота: на мотиваційно-цільовому етапі роботу було спрямовано на усвідомлення магістрантами необхідності здобуття знань риторичної спрямованості і значущості застосування РД у майбутній професійній діяльності, актуалізацію наявного досвіду виконання РД, набуття знань щодо методів навчання. Поставлені завдання досягнуто за допомогою застосування відповідних дидактичних засобів: асоціограми, роботи з ключовими термінами; порадника очікувань; опитувальника стосовно обізнаності студентів щодо запланованого навчального матеріалу; схеми міжпредметних зв'язків; проблемних ситуацій.

Комунікативно-пізнавальний етап було спрямовано на формування нових знань з риторики, а також засобів здійснення РД для їх практичного використання. Застосовано такі дидактичні засоби: система навчально-пізнавальних завдань; схеми логічних внутрішньопредметних зв'язків, опрацювання теми; інтерактивне читання текстів промов: помітки на полях, стратегія «читаємо/думаємо/обмінюємось ідеями», «таблиця передбачень».

Комунікативно-перетворювальний етап передбачав: уточнення характеристик об'єкта вивчення, детальне засвоєння нової тематичної інформації, активізацію лінгвістичного матеріалу, необхідного для здійснення РД. Засоби, що було використано на цьому етапі, охоплювали: навчально-мовленнєві ситуації, продуктивні мовленнєві вправи, створення тексту промови на запропоновану або самостійно обрану тему, рольові й ділові ігри, групові дискусії, дебати, ситуації-симуляції; тренінги з формування вмінь монологічного й діалогічного мовлення.

На ціннісно-рефлексивному етапі відбувалось порівняння отриманих результатів з цілями, сформульованими на початку навчальної діяльності з формування РК; контроль, аналіз і коригування результатів здійснення риторичної діяльності; набуття досвіду рефлексивної діяльності. Серед діагностичних засобів були: матриця знань і вмінь, матриці експертних оцінок результатів РД, індивідуальних досягнень, анкети, зокрема, анкети зворотного зв'язку, рефлексивні картки, графіки прогресу, тест самооцінки та самоконтролю, діагностичні контрольні роботи.

Окрім спецкурсу «Риторика професійного спрямування» формування РК здійснювалось на основі посилення міжпредметних зв'язків засобами навчальних дисциплін циклу професійно орієнтованої гуманітарної та соціально-економічної підготовки, а також циклу професійної та практичної підготовки, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки магістрів напряму «Менеджмент». Серед них: «Ділова іноземна мова», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Міжнародний маркетинг», «Інвестиційний менеджмент», «Методологія й організація наукових досліджень». До педагогічної системи зазначених вище дисциплін було внесено відповідні доповнення на рівні всіх компонентів - цілей, принципів, змісту, методів і форм навчальної діяльності. Розгляд окремих тем і питань у контексті формування РК здійснювався шляхом вирішення магістрантами проблемних ситуацій (кейсів), проведення дискусій, презентацій.

Крім того, у групі Е1 проведено низку позааудиторних заходів: тренінги з формування вмінь монологічного та діалогічного мовлення; при молодіжній організації ХНЕУ ім. С. Кузнеця створено дебатний клуб з метою обговорення актуальних проблем; проведено студентські олімпіади, наукові конференції (зокрема, міні-конференції іноземними мовами).

Експеримент показав, що більшість магістрантів експериментальної групи досягли середнього та високого рівнів сформованості РК. Позитивна динаміка спостерігається за усіма компонентами РК (табл. 1).

Для порівняння результатів, отриманих на констатувальному і контрольному етапах

експерименту, визначення статистичної значущості змін у структурі РК, аналізу ефективності

педагогічної технології застосовано метод математичної статистики, який дозволив підтвердити

вірогідність отриманих результатів. Доводячи статистичну значущість результатів експерименту шляхом

2…. використання критерію х, отримано результати, що вказують на істотну відмінність між результатами груп Е1 та К1 і позитивну динаміку рівня сформованості РК на рівні кожного з компонентів.

Результати експериментальної перевірки педагогічної технології формування риторичної компетентності майбутніх менеджерів в умовах магістерської підготовки, %

Рівні

Е1

К1

Концептуально-когнітивний

високий

+24,14

0

середній

+24,13

-3,45

низький

-48,27

+3,45

Комунікативно - діяльнісний

високий

+24,13

0

середній

+6,9

+9,18

низький

-31,03

-9,18

Ціннісно-оцінювальний

високий

+31,03

+2,28

середній

-13,79

+3,45

низький

-17,24

-5,73

педагогічний риторичний менеджер комунікативний

Висновки. Отримані результати дослідження дозволяють констатувати ефективність реалізації теоретично обґрунтованої педагогічної технології формування РК майбутніх менеджерів в умовах магістерської підготовки.

Використані джерела

1. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / А.В. Карпов // Психологический журнал. - 2003. - Т. 24. - №5. - С. 45-57.

2. Менеджмент: Тесты, задачи, ситуации, деловые игры. Практикум: Учеб. пособие / Н.П. Беляцкий, И.В. Балдин, С.Д. Вермеенко и др.; [Под. ред. проф. Н.П. Беляцкого]. - Мн.: Книжный Дом, 2005. - 224 с.

3. Персональный менеджмент. Тесты и конкретные ситуации. Практикум / В.В. Бондаренко, С.Д. Резник, С.Н. Соколов - 3-е изд., доп. - М.: Инфра-М, 2008. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.