Критерії та рівні сформованості готовності майбутнього вчителя технологій до використання міжпредметних зв'язків

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Стаття з теми:

Критерії та рівні сформованості готовності майбутнього вчителя технологій до використання міжпредметних зв'язків

Коньок М.М.

У статті обґрунтовано критерії та показники готовності майбутніх учителів технологій до використання міжпредметних зв'язків. Розкрито зміст мотиваційного, змістовно-процесуального, креативного та рефлексивного критеріїв.

Для оцінки засвоєння міжпредметних знань охарактеризовано чотири рівні навчальних досягнень: низький, середній, достатній, високий, що відображають правильність та повноту їх відтворення.

Готовність до застосування міжпредметних зв'язків визначається нами як особливий особистісний стан, який характеризується обізнаністю з теоретичними засадами, сутністю та змістом навчання.

Ключові слова: учитель технологій, готовність, критерії, рівні сформованості, міжпредметні зв'язки.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Сучасна освітня ситуація вимагає перегляду форм роботи в парадигмі викладач-студент. Суспільство висуває високі вимоги до випускника загальноосвітньої школи, а отже, і процес підготовки вчителя нового часу має бути оновленим, основаним на роботі в інтерактивному режимі, на розвитку особистісних здібностей студентів.

Сучасна школа має бути зорієнтована на формування розвинутої, самодостатньої особистості, здатної самостійно опанувати нові знання та самовдосконалюватися протягом життя [1].

Засвоєння змісту навчання відбувається в процесі оволодіння студентами знань про природу і способах діяльності, самими способами діяльності, досвідом мислення й емоційно-особистісного ставлення. У педагогіці встановлено, що реалізація міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі сприяє формуванню у студентів цих знань і способів діяльності. Але відповіді на питання, які ж якості знань і умінь найбільшою мірою відображають міжпредметні знання, які рівні засвоєння цих знань, в літературі розкрито недостатньо повно.

Найбільш повно і вичерпно визначає якості, що характеризують повноцінність засвоєних знань, І.Я. Лернер. До них він відносить повноту, глибину, оперативність, гнучкість, конкретність і узагальненість, систематичність і міцність [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літератури [3; 6; 8] показав, що дослідники виділяють різні за характером рівні засвоєння міжпредметних знань. За ступенем самостійності відтворення знань у різних ситуаціях виділяють рівні впізнавання, репродуктивного, продуктивного і творчого відтворення (В.П. Беспалько) [1]; по етапах засвоєння знань - відтворення, розпізнавання, застосування знань (І.Я. Лернер, В.В. Стешенко) [8]; за рівнем пізнавальної самостійності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, пошуковий, творчий (П.І. Кузьменко, П.І. Підкасистий, Д.О. Тхоржевський та ін) [3].

Проблеми формування готовності майбутніх педагогів досліджували А.Ф. Ліненко [5], П.І. Кузьменко, В.К. Сидоренко [3]. Але готовність майбутніх учителів технологій до використання міжпредметних зв'язків не була предметом жодного дослідження.

Тому мета даної статті полягає у визначенні критеріїв, показників оцінки та обґрунтуванні рівнів сформованості у майбутніх учителів технологій готовності до використання міжпредметних зв'язків.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз сучасних досліджень і публікацій у галузі професійної підготовки вчителів засвідчує, що сьогодні на перше місце виходить індивідуальність, самостійність, освіченість, неординарність та ініціативність особи педагога, з достатнім рівнем теоретичної підготовки та практичних умінь і навичок, націленого на постійне вдосконалення своєї професійної компетентності. В основі наведених якостей та вмінь міститься аналітичність мислення, здатність швидкої орієнтації у постійно змінюваних інформаційних потоках, умілого відбору найбільш значущої професійної інформації, її всебічної обробки та ефективного використання у власній професійній діяльності. Отже, рівень розвитку вмінь ефективної роботи з інформацією значною мірою впливає на розвиток професійної компетентності майбутнього вчителя. Це вимагає розробки нових галузевих стандартів вищої освіти, формування нової системи діагностичних засобів із сформованості педагогічних професійних умінь, оскільки результати формування системи педагогічних умінь є одним із ключових моментів оцінки якості професійної підготовки вчителя. Таким чином, результати освіти - це очікувані й вимірювані конкретні досягнення випускників, які визначають, що здатний робити випускник після завершення всієї або частини освітньої програми ВНЗ. Тому професійна підготовка майбутнього вчителя вимагає розробки певних критеріїв та показників формування професійних умінь, виділення рівнів їх сформованості.

У практиці вчителі і дослідники найчастіше оцінюють засвоєння змісту учнями за допомогою обсягу, системності, свідомості і міцності знань.

Міжпредметні знання мають свої особливості, які проявляються в певних якостях оцінки. До міжпредметних відносяться такі знання, які узагальнюють навчальний матеріал різних предметів з позицій основоположних ідей, філософських категорій, загальнонаукових теорій і понять. Очевидно, що для оцінки таких знань досить використовувати такі якості: обсяг (повнота, широта і глибина знань), оперативність (готовність і вміння здійснювати перенесення знань) і усвідомленість (розуміння зв'язків і шляхів отримання міжпредметних знань) [8, с.93].

Цей перелік необхідно доповнити ще якістю міцності знань. У зв'язку з тим, що міжпредметні зв'язки забезпечують формування більш повних, глибоких, широких, усвідомлених, системних знань, то це позначається і на тривалості їх збереження в пам'яті студентів і на відтворюваності в необхідних випадках. Тому міцність знань також є характеристикою міжпредметних знань.

У літературі всі зазначені якості, крім широти знань, визначені досить повно. Спробуємо дати його визначення через характеристику інших складових якості об'єму.

Так, під повнотою мається на увазі кількість знань про досліджуваний об'єкт, передбачений програмою. У повноті проявляються дидактичні принципи виховної спрямованості, посильності, системності навчання. Глибина знань трактується як кількість усвідомлених істотних зв'язків даного знання з іншими, які з ним співвідносяться. Глибина знань відображає принципи науковості, свідомості, наочності навчання. У широті знань найбільшою мірою виражається зв'язок теорії з практикою, свідомість, творча активність. Згідно логічного змісту цього поняття широту ми можемо визначити як кількість знань про досліджуваному об'єкті, що ілюструє їх застосування і забезпечує формування кругозору студентів.

У зв'язку з цим обсяг знань необхідно визначити в силу його природничо-наукового розуміння як кількість знань, що підлягають засвоєнню учнями, відображають повноту оволодіння програмним матеріалом і вміння застосовувати його на практиці з урахуванням наукової та практичної обґрунтованості.

Необхідно також відзначити, що широта і глибина знань відображають реалізацію всіх пізнавальних цілей міжпредметних зв'язків: конкретизацію, узагальнення, обґрунтування, інтерпретацію, ілюстрацію та інтеграцію знань.

Але найбільш часто в якості основних педагоги застосовують правильність і повноту відтворення знань і умінь. У зв'язку з цим В.А. Оніщук виділяє такі рівні, які називає категоріями [3]:

- правильні і повні відповіді - високий рівень;

- правильні, але неповні відповіді - достатній рівень;

- правильні, але зі значними неточностями - середній рівень;

- неправильні відповіді - низький рівень.

Очевидно, що використання даних рівнів оцінки дозволяє характеризувати лише відтворення студентами знань і умінь, і не дає можливості визначити вміння їх застосовувати.

Однак застосування даних рівнів може бути ефективним і зручним з наступних причин:

повнота і правильність відповідей відповідає критеріям виставлення оцінки і дає досить повну характеристику оцінюваним знань по виділених нами категоріям.

контроль знань на етапі впізнавання не має сенсу, так як він є першим в процесі засвоєння, а на етапі застосування, так як його можна оцінювати за відповідним способам діяльності;

нині відтворення знань є державним мінімумом їх засвоєння і задається змістом навчальних програм;

зміст навчання оцінюється якісними показниками, які дозволяють визначити відповідність між їх характеристиками та вимогами програм. Для етапу репродуктивного відтворення це відповідність встановлюється найбільш точно;

відтворення знань є базовим у процесі їх застосування і визначає зміст операцій щодо його застосування [8].

Тому, для оцінки засвоєння міжпредметних знань ми застосовуємо чотири рівні навчальних досягнень: низький, середній, достатній, високий, що відображають правильність та повноту їх відтворення (таблиця 1) [3; 6, с. 239-241].

Кузьменко П.І. у своєму дослідженні встановлює наступні рівні використання міжпредметних взаємозв'язків фахових дисциплін: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, творчий. Кожен рівень є продуктивним, основна їх відмінна ознака - ступінь самостійності студента у використанні міжпредметних взаємозв'язків під час засвоєння фахових дисциплін. Пояснювально-ілюстративний рівень вказує на дуже низький рівень самостійності студента у використанні міжпредметних зв'язків, він характеризує використання студентами знань з фахових дисциплін за допомогою викладача та за наявності ілюстративного матеріалу (рисунки, фото і т.п.). Такі студенти не можуть самостійно працювати, раціонально використовувати наявні можливості, адекватно оцінювати резерви часу, засоби для засвоєння знань.

міжпредметний взаємозв'язок критерій кузьменко

Репродуктивний рівень вказує на нестійку тенденцію проводити певний вид роботи, низький рівень самостійності в навчальній діяльності, студент потребує постійної підтримки з боку викладача. Цей рівень потребує часткових ілюстративних матеріалів, прикладів аналогій. Самостійний рівень прийняття рішення досить низький. Однак студенти розуміють існування проблеми, але відсутнє бажання її вирішувати.

Частково-пошуковий рівень передбачає продуктивні, усвідомлені дії студента щодо ефективного застосовування набутих знань, умінь, способів діяльності та здібностей. Для частково-пошукового рівня характерна стійка мотивація студентів до навчання, здійснення успішного пошуку й опрацювання потрібної інформації, самостійність у виборі засобів та організації власної діяльності, прийнятті рішень, розробці й застосуванні технології, адекватна самооцінка власних освітніх продуктів на основі аналізу зовнішніх порад.

Творчий рівень передбачає розвинену систему мотивацій самоактуалізації й самореалізації студента, високий ступінь незалежності в організації власної діяльності. Для студентів з творчим рівнем використання міжпредметних зв'язків характерні високі креативні здібності у встановленні міжпредметних зв'язків, вирішенні конструктивно-технічних завдань, засвоєнні технічних знань, побудові індивідуальної освітньої траєкторії. Вони вміло й усвідомлено організовують, аналізують, контролюють, оцінюють, корегують і прогнозують власну діяльність, ефективно взаємодіють з іншими, охоче дають слушні поради тим, хто потребує їхньої допомоги [3].

У педагогічній науці існує кілька підходів до визначення критеріїв оцінювання професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Як правило, дослідники за основу побудови сукупності критеріїв беруть таку ознаку, як мета навчання.

Ми вважаємо, що для визначення критеріїв готовності майбутніх учителів до застосування міжпредметних зв'язків навчання в ВНЗ, доречним буде не обмежуватися тільки одним аспектом, а враховувати всі сутнісні ознаки готовності, всі структурні компоненти її змісту.

Першим критерієм ми визначаємо мотиваційний, який характеризує професійно-педагогічну спрямованість особистості студента; усвідомлення потреби і значущості використання інтерактивних технологій навчання; прагнення до вдосконалення свого професійного рівня, до самоактуалізації; прагнення пошуку нових методів і прийомів роботи; уміння зацікавити колег та учнів новими ідеями.

Другий критерій змістовно-процесуальний, характеризує обізнаність з теоретичними засадами, сутністю та змістом використання міжпредметних зв'язків; характеризує комплекс умінь та навичок із застосування міжпредметних зв'язків (практична готовність); психолого-педагогічні знання; сформованість інформаційних знань та вмінь; інноваційне мислення; уміння створити ситуацію успіху для студентів; прийняття демократичного стилю спілкування; інформованість про новітні педагогічні технології; володіння дослідницькими вміннями.

Третій критерій - креативний, характеризує готовність студентів до креативного вирішення навчально-виховних задач: зорієнтованість на створення власних творчих завдань; здатність проявити творчу індивідуальність; спроможність генерувати нові ідеї; уміння розвивати креативність дітей.

Четвертий критерій - рефлексивний, відображає сформованість рефлексивної позиції студентів: уміння аналізувати власну професійну діяльність; уміння аналізувати й оцінювати роботу колег та студентів; уміння правильно складати план корекції в подальшій роботі; критичність та об'єктивність у самооцінках [1].

Висновки

Таким чином, готовність до застосування міжпредметних зв'язків визначається нами як особливий особистісний стан, який характеризується обізнаністю з теоретичними засадами, сутністю та змістом навчання; зорієнтованістю на креативне вирішення навчально-виховних задач, на розвиток креативності у студентів.

На нашу думку, необхідним є створення певної інфраструктури, яка б була спрямована на безперервну цілеспрямовану та послідовну підготовку майбутніх учителів технологій до використання міжпредметних зв'язків у навчанні.

Виходячи з цього, завдання ВНЗ полягає не тільки в тому, щоб теоретично підготувати майбутнього педагога до професійної діяльності, але й спрямувати його на подальший розвиток, самовдосконалення своїх особистісних та професійних якостей. Тобто процес підготовки майбутнього вчителя технологій має бути особистісно-орієнтований і спрямований на індивідуальну творчу самореалізацію кожного студента.

Безперечно, матеріал статті не вичерпує всіх аспектів проблеми, що розглядаються. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробці методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів технологій до використання міжпредметних зв'язків з фахових дисциплін.

Використані джерела

1. Батальщикова Е.Ю. Загальна характеристика професійної підготовки та готовності студентів гуманітарних спеціальностей до застосування інтерактивних технологій навчання у загальноосвітній "Науковий вісник Донбасу" Педагогічні науки № 3 (23), 2013. - Режим доступу: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN23/13beuuzs.pdf

2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

3. Зайченко І.В. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / І.В. Зайченко. - вид. 2-е. - К.: "Освіта України", 2008. - 528 с.

4. Кузьменко П.І. Методика інтегрованого навчання з нарисної геометрії і креслення майбутніх учителів технологій: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.02 - теорія та методика навчання технологій / Кузьменко Павло Іванович. - Полтава, 2012. - 235 с.

5. Ліненко А.Ф. Готовність майбутніх вчителів до педагогічної діяльності / А.Ф. Ліненко // Педагогіка і психологія. - 1995. - №1. - С. 125-133.

6. Пригодій М.А. Теорія і методика підготовки учнівської молоді до фермерської діяльності: монографія / М.А. Пригодій, А.М. Коляда, В.С. Люлька. - К.: ЦП "Компринт", 2013. - 282 с.

7. Процко Х.В. Характеристика критеріїв та рівнів сформованості профорієнтаційної компетентності майбутніх вчителів технологій / Х.В. Процко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Серія: педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - № 71. - С. 121-124.

8. Стешенко В.В. Теоретические основы реализации межпредметных связей в учебном процессе / В.В. Стешенко. - Славянск, Изд-во СГПИ, 1995. - 118 с.

Konjok M.

Criteria and levels of readiness forming of future teachers of technologies for using interdisciplinary connections

This article deals with the criteria and factors offuture Technologies teachers' readiness to intersubjects connections ' using. The content of the motivational, content-processional, creative and reflexive criteria is discovered.

The motivational criterium characterises professional-pedagogical orientation of student's personality, awareness of need and importance of using interactive learning and technologies. The content-processional criterium characterises the knowledge of theoretical background, essence and content of using intersubjects connections. The creative criterium characterises the students' readiness to creative solving of educational-upbringing problems, orientation to create their own creative tasks. The reflexive criterium depicts formation of students' reflexive position.

Four levels of educational achievements are characterized for evaluating of intersubjects knowledge: low, average, sufficient, high that reflect the correctness of their using.

Readiness to intersubjects connections using is defined as a special personal state which is characterised by knowledge of theoretical background, essence and content of learning.

Key words: teacher of technologies; readiness, criteria, levels of forming, interdisciplinary connections.

Размещено на Allbest.ru