Працевлаштування працівників під час оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.014.5(477)

Працевлаштування працівників під час оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості

Артюх М.С.

Анотація

При працевлаштуванні всіх працівників загальноосвітнього закладу, ліквідовуються не тільки причини невдоволення працівників, а й створюються умови для задоволення потреб інших учасників навчально-виховного процесу, зокрема, учнів, батьків. Відкриваються можливості для співпраці з органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, громадськістю, різноманітними партіями, рухами, тощо.

Яким чином це досягається, як повинні взаємодіяти між собою зацікавленні сторони у вирішенні різноманітних питань, які відкриваються нові можливості доступу до якісної освіти і досліджуються в даній статті.

Ключові слова: оптимізація мережі, працевлаштування, пенсіонери, вчителі, батьки, учні.

Key words: optimization of network, employment, signing off workers, pensioners, teachers, parents, students.

Вступ

Постановка проблеми Досягнення українською освітою європейського рівня є одним із основних завдань інтеграції України в європейський простір. В суспільстві назріла потреба радикальної модернізації освітньої галузі, приведення її до європейських стандартів, забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Діюча мережа загальноосвітніх навчальних закладів сформована в середині ХХ століття, не сприяє упровадженню інноваційних освітніх технологій, профільного навчання, здійсненню роботи з різними категоріями школярів, а тому одним із головних завдань в освітній галузі сьогодення є приведення шкільної мережі до оптимального стану, що забезпечить потреби населення в якісних освітніх послугах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У своїх наукових пошуках А. Алексюк, В. Андрущенко, В. Бондар, І. Боднарук, Н. Ничкало, С. Ніколаєв, Н. Островерхова, В. Олійник, В. Паламарчук та інші порушували різні аспекти педагогічної діяльності в загальноосвітніх, вищих навчальних закладах, установах післядипломної освіти тощо.

Пропозиції щодо проведення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості знаходимо в методичних рекомендаціях Директорату програм розвитку освіти МОН України [2]. Окремі питання сільських мереж досліджували М. Набок [1], І. Осадчий [3], О. Пастовенський [4],

Виклад основного матеріалу

На практиці заходи з оптимізації не дають очікуваного результату, бо часто зводяться лише до реорганізації чи закриття сільських малочисельних шкіл, що є причиною не ефективного управління через відсутність наукового супроводу процесу оптимізації освітніх мереж.

Конституція України провідними принципами реформування системи управління визначає принципи демократизації, самоврядування, узгодження регіональних інтересів з державно - громадськими. Управління освітою в умовах соціально-економічних перетворень виходить за межі галузі і набуває загальнодержавного значення, оскільки без суспільної підтримки неможливе проведення реформ, а громадський контроль забезпечує ефективне їх впровадження і стимулює до пошуку інноваційних моделей.

Успіх оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості, в першу чергу, залежить від вирішення питання працевлаштування. При працевлаштуванні всіх працівників загальноосвітнього закладу, ліквідовуються не тільки причини невдоволення працівників, а й створюються умови для задоволення потреб інших учасників навчально-виховного процесу, зокрема, учнів, батьків. Відкриваються можливості для співпраці з органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, громадськістю, різноманітними партіями, рухами, тощо.

Під час дослідження встановлено, що найбільшу протидію проведенню оптимізації загальноосвітніх навчальних закладів чинять вчителі. Це обумовлено цілим рядом чинників, зокрема, страхом втратити робоче місце, а отже лишитись без засобів існування. Найбільш активно протидіють педагоги з педагогічним стажем понад п'ятнадцять років. Це обумовлено небажанням перекваліфіковуватись на іншу спеціальність, тим більше в нинішній соціально-економічній ситуації в країні, вибір, майже, відсутній.

Не вирішують проблеми і пропозиції переїхати на роботу в іншу місцевість, навіть, в межах району, покинувши обжиті місця. В цьому віці вирішені майже всі соціально-побутові умови для роботи і відпочинку. У багатьох педагогів є зобов'язання перед батьками, які проживають або разом , або поруч, перебувають в похилому віці і потребують допомоги дітей. Спротив зростає при подальшому збільшенні педагогічного стажу. З'являється непереборне бажання "дотягнути" до граничної межі в двадцять п'ять років, щоб мати право піти на пенсію за вислугою років. Мінімальний розмір пенсії мотивує педпрацівника продовжити працювати в надії на те, що будуть певні законодавчі зміни в умовах оплати праці чи пенсійному забезпечені в сторону покращення. Мала заробітна плата, а отже і пенсія, є причиною того, що пенсіонери за віком продовжують працювати, щоб поліпшити своє матеріальне становище, а отже, протидіятимуть оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів.

Серед інших чинників протидії оптимізації ми називаємо небажання зміни педагогічного колективу. Якщо в першому колективі педагог почуває себе відносно комфортно, то по відношенню до нового у нього виникають певні сумніви. Зокрема, який психологічний клімат в колективі, чи відповідає рівень кваліфікації рівню вимог, які ставляться перед колективом, чи не потіснив колег в частинні навантаження, чи не став перехід причиною виходу попередника на пенсію, як сприймуть педагогічний та учнівський колективи, чи не зайняв робоче місце на яке претендували інші і т.д.

При зміні місця роботи, як правило, змінюються і умови роботи. Якщо за місцем проживання для працівника не принципово було на контру годину прийти на роботу чи піти, то тепер він стає заручником транспорту, який здійснює підвіз до місця навчання та проживання. Особливо гостро постає це питання під час зимового періоду. Дуже часто, при зміні роботи, вчитель працює не на повне навантаження через відсутність такого.

Із-за відсутності регулярного приміського чи міжрайонного автобусного сполучення вчитель змушений доїжджати на транспорті, який здійснює організований під'їзд школярів до місця навчання та проживання. Становище ускладнюється ще й тим, що в навчальних закладах у позаурочний час проводяться різноманітні навчально-виховні заходи, на яких присутність педагога якщо й не обов'язково, то бажана. У вчителя стає менше вільного часу для самоосвіти та відпочинку, менше уваги приділяється сім'ї, що в майбутньому може перерости в сімейні конфлікти і т.д.

Дослідження показали, що вчителі відкрито не виступають проти оптимізації мережі. Дуже добре знаючи батьків учнів та їхні організаторські здібності, маючи певний досвід спілкування з ними починають працювати з батьківським комітетом школи, окремими батьками. Не без їхньої допомоги батьки публічно виступають проти оптимізації під різноманітними надуманими причинами, організовують збір підписів під листами до органів місцевого самоврядування та державного управління, щоб привернути увагу громадськості, засобів масової інформації, організовують пікетування різноманітних адміністративних будівель, не цураються і радикальних дій, таких як перекриття доріг місцевого чи державного підпорядкування, тощо. Звертаються до депутатів Верховної Ради України та місцевих рад, різноманітних політичних партій та громадських рухів, при цьому публічно стверджують, що педагогічний колектив не має відношення до акцій протесту, що то ініціативи батьків. При зверненні до різноманітних політичних партій, останні не вивчивши ситуації, що склалась, у надії на підтримку на майбутніх виборах стають на бік батьків.

Не залишаються поза увагою і засоби масової інформації, які з метою підняття рейтингу чи тиражу долучаються до даної справи. Досить часто засоби масової інформації публікують замовні статті. Розміщення статей на правах реклами не практикується.

Дослідження показали, що вчителі постійно впливають на учнів, звертаючи їхню увагу на незручності, які їх очікують у майбутньому. Найбільш вживаними аргументами є:

- потрібно раніше вставати, щоб доїхати до місця навчання;

- дуже багато часу йде на переїзди до місця навчання та проживання;

- не можна раніше доїхати додому, бо всі учні повинні їхати одночасно;

- підвіз на заходи, які проводяться в позаурочний та вечірній час (різноманітні зустрічі, вечори відпочинку, дискотеки, концерти, конкурси і т.д.) не здійснюються;

- менше приділятимуть уваги на уроках ніж місцевим;

- в іншій школі ви завжди будете чужаками і т.д.

Дещо складніше впливати на громадськість, поділяючи її на три групи.

До першої групи найчисельнішої входять жителі, діти чи онуки яких давно закінчили школу і події, які відбуваються в школі, їх обходять стороною. Більше того, невдачі, які спіткали випускників при вступі до вишів, пов'язують з низьким професійним рівнем учителів і ніякі інші об'єктивні причини не сприймаються. Ця думка з часом стає домінуючою і починає тиснути на інші групи. Друга група - батьки, в силу складених обставин, не є однорідною по відношенню до оптимізації і їх позиція не є одностайною. Маючи думку протилежну педагогічному колективу, вони не можуть відкрито протистояти педагогічному колективу, боячись, що від їхньої принципової позиції постраждають їхні діти. Під час голосування або утримуються, або взагалі не з'являються на збори.

Третя група - батьки, діти яких ще не навчаються. Ця група вважається найбільш прогресивною. Вони розуміють катастрофічність положення, відсутність повноцінних класів, а отже індивідуальне навчання, низький рівень викладання предметів обумовлений тим, що вчителі викладають по декілька предметів і працюють не за фахом. Відсутність комп'ютеризації, обмежений доступ до інформаційно- комунікативних технологій, гурткової та позакласної роботи і т.д. У даних умовах дитина не може отримати освітні стандарти гарантовані державою, дитина обмежена в доступі до якісної освіти. Бажання батьків надати дитині якісну освіту спонукає їх шукати місце надання якісної освіти - гімназії, базові, опорні школи і т.д.

Як показало дослідження в абсолютній більшості батьки хочуть, щоб початкова школа лишалась за місцем проживання, мотивуючи тим, що діти, як і батьки психологічно не готові до тривалого перебування дитини поза сім'єю. Потрібен певний час для адаптації як батьків, так і дитини до вирішення певних проблем, які виникнуть під час навчання дитини.

Вирішення проблеми ми вбачаємо в утриманні, наскільки це можливо, дошкільного навчального закладу та загальноосвітньої школи загального ступеня за місцем проживання.

При проведенні оптимізації вирішується цілий комплекс завдань:

- працевлаштування працівників, які вивільняються при реорганізації чи ліквідації навчального закладу;

- підвіз учнів та вчителів до місця навчання та проживання;

- створення умов для організації буфетного та гарячого харчування;

- створення умов для позакласної та позашкільної роботи;

- ресурсне забезпечення освітнього закладу;

- кадрове забезпечення;

- збереження будівель, що вивільняються.

Наскільки успішна буде оптимізація мережі загальноосвітніх закладів залежатиме від обсягу роботи на підготовчому етапі.

Стає зрозумілим, що позбавити опору працівників щодо реорганізації освітнього закладу можливо, коли всі без винятку працівники будуть працевлаштовані, для цього повинні бути заповненні вакансії та відкрити нові.

Система фінансування освітніх закладів дозволяє утримувати їх у належному стані, але гроші використовуються не ефективно. Відділи освіти районних державних адміністрацій - як головні розпорядники коштів - намагаються утримувати мережу загальноосвітніх закладів. Із цією метою великі школи змушують економити. Суть економії полягає в тому, що урізаються типові штати загальноосвітніх навчальних закладів.

У багатьох школах відсутні посади завідувачів бібліотеки, лаборанти, інженери-електронщики, гардеробники, електромонтери з ремонту та обслуговування електроустановок, машиністи котелень, сторожі і т.д. Якщо в деяких школах і заповнені посади, то працівники прийняті на роботу на три четверті, півставки, або четвертину ставки. Вивільнені кошти йдуть на утримання малочисельних шкіл, а їх утримання перевищує в два-три рази фінансовий норматив бюджетного забезпечення.

Якщо в загальноосвітніх навчальних закладах утримання одного учня менше фінансового нормативу бюджетного забезпечення, то освітній заклад, котрий є розпорядником коштів, не в змозі зекономлені кошти направити на зміцнення матеріально-технічної бази, це право належить головному розпоряднику коштів, тобто відділу освіти. Він здійснює перерозподіл коштів у межах наданих повноважень оскільки утримує мережу загальноосвітніх навчальних закладів.

У процесі оптимізації в базових, опорних школах збільшується чисельність учнів, отже і наповнюваність класів. З'являються паралельні класи, можливість поділу класу на підгрупи, під час викладання окремих предметів, а отже і перегляд типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, заповнюються існуючі вакансії, відкриваються нові. Можна розширити мережу гурткової роботи, створити філіали спортивної школи чи школи мистецтв, станції юних техніків чи натуралістів тощо. З'являється спокуса відправити пенсіонерів за віком на пенсію. В цьому випадку спрацьовує морально-етичний фактор. Людина, яка понад сорок років свого життя віддала освіті, вольовим рішенням змушена жити на пенсію на рівні мінімальної заробітної плати.

Ми вважаємо, що у працівника повинен бути вибір. Або робота, або пенсія на рівні 80 відсотків заробітної плати. Такий розмір пенсійного забезпечення створив би умови для приходу на освітянську ниву молоді, підняв би престижність педагогічної професії.

Щодо виходу педпрацівників за вислугою років, то тут теж є питання. Коли людина за власним бажанням йде на пенсію за вислугою років, вона певним чином вмотивована:

- вихід на пенсію за сімейними обставинами;

- бажання перекваліфікуватись аби реалізувати себе в іншій сфері діяльності;

- розпочати чи продовжити сімейний бізнес;

- зайнятись підсобним господарством чи фермерством;

- присвятити себе громадській діяльності.

Зовсім по іншому виглядає вихід на пенсію з примусу на мінімальне пенсійне забезпечення. Перекваліфікуватись людина немає можливості та й не бажає. Знайти роботу в сільській місцевості в теперішніх умовах нереально. Займатись підсобним господарством чи фермерством не має можливості та й бажання. Людина, яка чверть століття віддала себе роботі з дітьми, відчуває себе покинутою, нікому не потрібною. До всього цього можуть додатись сімейні негаразди і т.д. Вихід із цього становища ми вбачаємо у "вихід на пенсію за вислугою років за обставинами, що склались", а тому пенсійне забезпечення повинно бути на рівні 60-70 відсотків від заробітної плати.

Успішна оптимізація потребує відповідну роботу з дітьми, батьками, вчителями, громадськістю, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, профспілками, політичними партіями, громадськими організаціями тощо. Співпраця з ними дає можливість враховувати їхні інтереси, виявити сильні та слабкі сторони процесу оптимізації, уникнути конфліктних ситуацій або звести їх до мінімуму.

Дослідження показують, яка б не була досконала програма дій, завжди виявиться елемент недоопрацювання і до якого треба бути готовим.

Для учнів та їх батьків робиться екскурсія до базової чи опорної школи, яку вони в майбутньому відвідуватимуть. Під час екскурсії відбувається знайомство з історією школи, знаних випускниках, минулі та сучасні здобутки, традиції. Знайомляться з членами педагогічного колективу, їхнім фаховим рівнем, досягненнями, відвідуючи навчальні кабінети звертається увага на матеріально-технічне забезпечення, рівень викладання предметів, на можливість займатись у гуртках та секціях. Гості повинні відчути переваги навчання в даній школі, можливості розвитку здібностей дитини, створення умов доступу до якісної освіти, гармонійного розвитку дитини.

Увага батьків звертається на створення умов для буфетного та гарячого харчування, дотримання теплового режиму в школі, особливо в зимовий час.

Особливий острах у батьків та учнів викликає організація підвозу учнів до місця навчання та проживання, скільки часу учні витрачатимуть на підвіз. Учні та батьки повинні отримати запевнення, що підвіз організовується згідно з чинними санітарними нормами і правилами, тобто відстань підвозу не переважає 15 кілометрів, а час підвозу - 30 хвилин. Більше того, підвіз організовується на захід, які організовуються у вечірній час, зокрема, вечори відпочинку, концерти, різноманітні зустрічі, конкурси і т.д.

Учителі, як правило, особисто знайомі з членами майбутнього педагогічного колективу. Вони знайомі по роботі районного методичного об'єднання вчителів-предметників чи міжшкільного об'єднання. Вони можуть бути пов'язані дружніми чи сімейними стосунками і тому особливої потреби у екскурсії до названої школи не потребують. Враження про даний колектив давно вже сформований і складений.

оптимізація навчальний заклад працевлаштування

Висновки

Під час проведення дослідження установлено, що оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів першочергово потребує вирішення питання працевлаштування, усіх без винятку, працівників освітнього закладу, врегулювання пенсійного забезпечення, яке можливо вирішити тільки на загальнодержавному рівні. Без державної підтримки, в тому числі й організації підвозу, органи місцевого самоврядування і державного управління, які проводять оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів отримають спотворені результати.

Дане дослідження не є вичерпним, оскільки, потребує вивчення практичного досвіду оптимізації мережі та вплив людського фактору на цей процес.

Використані джерела

1. Набок М.В. Соціально-педагогічні засади управління освітою сільського району в сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / М.В. Набок. - К, 2007. - 23 с.

2. Оптимізація шкільної мережі у сільських районах (Методичні рекомендації). - К.: Директорат програм розвитку освіти. - 2007. - 27 с.

3. Осадчий І.Г. Освіта сільського регіону: теорія і технологія управління розвитком / І.Г. Осадчий. - К. : Вид. дім "Шкіл. світ" : вид. Т. Соловей, Л. Галіцина, 2005. - 260 с.

4. Пастовенський О.В. Оптимізація мереж загальноосвітніх навчальних закладів в умовах Поліського регіону : метод. посібник / О.В. Пастовенський. - Житомир: Видавничий центр ОіПпО, 2009. - 39 с.

Размещено на Allbest.ru