Можливості та межі використання технологій дистанційного навчання в системі вищої юридичної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Можливості багатьох педагогічних новацій часто переоцінювались, необґрунтовано розглядалися як розв'язання майже всіх проблем якості освіти. Актуальним завданням на сьогодні є максимально ефективне використання можливостей, що надають технології дистанційного навчання для якісного оновлення вищої освіти, та мінімізація ризиків розвитку імітаційної освіти.

Дистанційне навчання стало брендом сучасної освіти. Переважна більшість вищих навчальних закладів активно використовує спеціалізовані мережеві ресурси. Усе це загалом позитивно. Сучасні інформаційні технології дозволяють розширити доступ до вищої освіти, залучити більше людей до раціонального суспільного дискурсу та, зрештою, певним чином оздоровити суспільну обстановку.

Водночас варто зазначити, що можливості багатьох педагогічних новацій часто переоцінювались, необґрунтовано розглядалися як розв'язання майже всіх проблем якості освіти. Так, свого часу була мода на різноманітні форми комп'ютеризованого тестування, але практика його широкого впровадження наочно продемонструвала серйозні обмеження цієї технології. Тестування, звичайно, дозволяє перевірити рівень знань, «натаскати» студентів, але не в змозі замінити спілкування з викладачем під час іспитів, а навчання, орієнтоване на тестування, не забезпечить розвитку креативних здібностей студента тощо.

Досить цікавий приклад - впровадження у навчальний процес мультимедійних презентацій. Погодимось, що лекції з використанням презентацій більш яскраві, а це на перший погляд, має сприяти пізнавальній активності. Однак педагоги-практики фіксують іншу тенденцію: «Презентації послаблюють в учнів волю до пізнання та розумової діяльності на уроці» [5]. Знову ж таки, постає питання визначення меж застосування педагогічної технології. Презентації мають використовуватись, адже існує безліч питань, які неможливо або майже неможливо, представити аудиторії без презентацій. Водночас, їх надмірне використання може призвести до того, що учні або студенти постійно будуть очікувати спрощеного та яскравого донесення інформації та, врешті-решт, втрачатимуть здібності до усвідомлення складних та змістовних положень.

Така властивість презентацій не залишилася непоміченою вченими та навіть військовими. У 2010 році Роберт Гейтс, на той час міністр оборони США, видав розпорядження, відповідно до якого американським офіцерам і генералам було заборонено приймати важливі рішення на основі PowerPoint презентацій [2]. Американський генерал Герберт МакМастер зазначав, що презентації небезпечні для військових, оскільки «створюють ілюзію розуміння та контролю» [1]; він заборонив презентації під час місії в Іраку та називав PowerPoint внутрішньою загрозою [3]. Радник Генштабу США Річард Рассел, який також викладає студентам Університету Центральної Флориди (University of Central Florida) дисципліни з питань держаної безпеки, узагалі наполягає на забороні презентацій у військовій освіті. Серед прикладів негативного впливу презентацій Рассел наводить звіт комісії щодо розслідування катастрофи космічного корабля «Колумбія» (2003 рік). Комісія тоді зазначала, що представники NASA занадто покладалися на представлення технічної інформації у вигляді слайдів, замінивши ними багато звітів [1].

Очевидна шкода презентацій для наукових дискусій змусила дослідників із кафедри фізики Державного університету штату Флорида заборонити їх використання під час доповідей. Ось як описує результати Эндрю Эск'ю, один із учасників експерименту: «PowerPoint був як гамівна сорочка для дискусії. Коли ми позбулися слайдів, з'ясувалось, що пропав і бар'єр між доповідачем і його аудиторією. Спілкування стало більш взаємним, тоді як раніше протягом 15-20 хвилин поспіль говорив тільки доповідач. Аудиторія почала більш активно брати участь в обговоренні, люди перестали витріщатися у свої ноутбуки, а задавали запитання. Саме цього ми й добивались» [3].

Вітчизняні дослідники, Н.В. Карчевська та В.П. Карчевський, які мають майже сорокарічний досвід викладацької діяльності, зазначають: «... мультимедіа відіграє неоднозначну роль у сприйнятті студентами інформації в цілому і лекційної інформації зокрема. Матеріал лекції погано запам'ятовується, не гарантується подальше зростання інтелектуального рівня студента» [7].

Формування цілей. Метою статті є описання досвіду використання технологій дистанційного навчання в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Виходячи з вищенаведеного, ефективність використання будь-якої педагогічної новації перебуває у прямій залежності від визначення меж її застосування. Надмірне використання технологій дистанційного навчання також може мати негативні наслідки. Ці технології - надпотужний засіб інтенсифікації освіти, а отже й негативні наслідки можуть бути значними. В умовах недостатньо розвинутого механізму саморегуляції ринку праці надмірне захоплення дис- танційністю гарантовано приведе до відтоку студентів із вишів, які надають якісну освіту та у складному питанні вибору між кількістю студентів і якістю освітніх послуг обирають останню. Будуть мати місце витіснення змістовної освітньої діяльності імітацією, різке погіршення якості освіти, невідновні втрати педагогічного корпусу.

Поки до уваги навіть не беремо питання глобалізації ринку освітніх послуг. Уже сьогодні багато талановитої молоді, не в останню чергу завдячуючи можливостям батьків, не обирають українські виші для отримання професії. Уявімо інтервенцію закордонних вишів до національного освітнього простору шляхом застосування технологій дистанційного навчання. Чи багато українських вишів залишиться? Чи буде можливість зберегти науково-педагогічний склад? Чи взагалі залишаться перспективи національної вищої освіти?

Таким чином, актуальним завданням на сьогодні є максимально ефективне використання можливостей, що надають технології дистанційного навчання для якісного оновлення вищої освіти, та мінімізація ризиків розвитку імітаційної освіти.

Виконання цього завдання, зокрема, передбачає узагальнення успішного досвіду впровадження технологій дистанційного навчання. Метою роботи є описання досвіду використання означених технологій у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. дистанційний університет навчальний студент

Основними напрямами використання дистанційних технологій в університеті є: 1) інтенсифікація навчання студентів очної та заочної форм; 2) розробка та впровадження дистанційних курсів підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ.

Головною тенденцією сучасної вищої освіти є зменшення часу, який студенти та викладачі проводять в аудиторіях, збільшення складової навчальних планів, що відводиться на самостійну роботу студентів. Отже, ефективне використання часу, відведеного на аудиторну роботу, та організація змістовної самостійної роботи - сміливо можна відносити до пріоритетних завдань, що стоять перед педагогічними колективами вишів. Технології дистанційного навчання являють собою достатньо ефективний засіб розв'язання названих завдань. Використана в університеті принципова схема доволі проста та, як показує практика, ефективна. Студенти виконують дистанційні завдання, а викладач під час аудиторного заняття більше уваги приділяє виявленим помилкам та недолікам.

Окремим аспектом є формулювання завдань таким чином, щоб виключити можливість плагіату. У межах юридичної освіти це можливо забезпечити шляхом широкого використання Єдиного державного реєстру судових рішень. Ось як, наприклад, виглядає завдання з теми «Закон про кримінальну відповідальність». Студентам пропонується: 1) використовуючи означений ресурс, знайти обвинувальний вирок суду в будь-якій кримінальній справі, проаналізувати цей вирок та встановити вид диспозиції та санкції статті Особливої частини, за якою кваліфіковані дії винної особи; 2) обґрунтувати використання закону про кримінальну відповідальність, за яким кваліфіковано дії винної особи, з позицій чинності в часі (за наявності - обґрунтування зворотної дії); визначити дати набрання чинності законом, за яким кваліфіковано дії винної особи; 4) обґрунтувати використання закону про кримінальну відповідальність, за яким кваліфіковано дії винної особи, з позицій чинності в просторі. Сформульовані таким чином завдання забезпечують індивідуальну роботу, посилюють практичну спрямованість навчання.

Використання дистанційних технологій дозволяє також достатньо ефективно організувати роботу студентів із підготовки до обговорення дискусійних питань під час семінарських занять. Так, у межах дистанційного курсу «Злочини у сфері використання комп'ютерної техніки» студентам пропонується сформулювати розв'язання окремих казуальних задач із кримінально-правової кваліфікації. При цьому, робота з такими завданнями організована таким чином: студент формулює свою відповідь та після надсипання її викладачеві отримує можливість ознайомитися з відповідями інших студентів, коментувати їх. Організована в такий спосіб робота дозволяє значно ефективніше використовувати час у процесі аудиторного обговорення запропонованих відповідей, а також робить дискусію жвавішою та змістовнішою.

Самостійним напрямом роботи щодо впровадження технологій дистанційного навчання у ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка є пошук нових форм підвищення кваліфікації працівників ОВС. Авторським колективом університету розроблено та повністю підготовлено для впровадження дистанційні курси підвищення кваліфікації професіоналів (фахівців) чергових частин штабу, відділів (секторів) дільничних інспекторів міліції та слідчих відділів (відділень).

Усі курси складено з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів МОН України та МВС України [4]. Апробація курсів проводилася серед професіоналів (фахівців) відділів, секторів карного розшуку ГуМВС України в Луганській області (група в кількості 20 осіб; заняття проводились із 10 березня 2014 року). Специфікою розроблених курсів є невибагливість технічного та програмного забезпечення. Роботу серверу дистанційного навчання ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка організовано на базі безкоштовного програмного забезпечення Moodle 2.6+. Для роботи з курсами з боку слухачів достатньо комп'ютера, планшетного ПК або іншого мобільного пристрою та доступу до Інтернет.

Впровадження означених розробок у систему післядипломної освіти МВС здатне забезпечити: 1) можливість дистанційного освоєння матеріалу; 2) постійний зв'язок науково-педагогічного складу вишів і практичних працівників із використанням сучасних інформаційних технологій; 3) здійснення консультування, складання проміжних і підсумкових контролів без виїзду до місця дислокації навчального закладу. Це, зрештою, дозволить набагато ефективніше використовувати час практичних працівників, а також зекономити кошти МВС, які в разі «класичного» підходу до післядипломної освіти виділятимуться на відрядження працівників.

Наприкінці маємо зазначити, що впровадження дистанційних технологій у вищій юридичній освіті здатне забезпечити виконання й більш серйозних завдань. Як приклад розглянемо можливості, які надають технології дистанційного навчання для розв'язання однієї з найбільш складних проблем національної кримінальної юстиції - проблеми підвищення якості та забезпечення єдності судової практики.

Кризові явища у сфері кримінальної юстиції на сьогодні знаходять свій вияв у збільшенні ризиків формування судової практики, яка призводить до соціальних витрат, що не відповідають соціальним потребам у кримінально-правовому регулюванні [8]. Забезпечення єдності та якості судової практики передбачає комплекс різноманітних заходів: діяльність вищих судових органів держави, проведення наукових досліджень, організація професійної освіти суддів тощо. Водночас, очевидною є потреба підвищити ефективність цих засобів. Досить цікавим рішенням названої проблеми може бути залучення студентів юридичних вишів до системи моніторингу судової практики.

Технологічний бік наведеної пропозиції полягає саме у впровадженні елементів дистанційного навчання та формуванні на їх основі загальнонаціонального фахового дискурсу, предметом якого є судова практика. Науково-педагогічний склад юридичних вишів у процесі оновлення методичного забезпечення кримінально-правових дисциплін розробляє завдання, орієнтовані на використання Єдиного державного реєстру судових рішень (приклад такого завдання наводився вище). Встановлені під час виконання запропонованих завдань спірні аспекти конкретних судових рішень стають предметом аналізу на аудиторних заняттях та пропонуються для обговорення студентам і викладачам інших вишів за допомогою спеціалізованого сайту або більш простих рішень (наприклад, форумів або груп у соціальних мережах). За результатами обговорень готуються відповідні звернення до вищих судових органів держави, законодавчі пропозиції. Самостійним напрямом роботи студентів юридичних вишів може стати й багатовимірна систематизація та каталогізація судових рішень для використання в науковій діяльності, отримання узагальнень судової практики принципово нової якості. Очікуваним результатом широкого залучення студентської громадськості до аналізу судової практики має стати формування природного обмежувача суб'єктивності судових рішень, оздоровлення судової практики.

Позитивним аспектом запропонованої форми роботи є й істотне підвищення пізнавальної активності та якості знань студентів юридичних вишів. Такий висновок підтверджується результатами педагогічного експерименту, проведеного на кафедрі кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка протягом 2012-2013 та 2013-2014 навчальних років.

Однак слід обов'язково зазначити, що основною небезпекою реалізації наведених пропозицій є надмірне використання адміністративних методів. Як будь-який інститут громадянського суспільства запропонований механізм моніторингу судової практики не буде дієвим без розвитку ініціативності студентів. Національна практика функціонування організацій громадянського суспільства наочно свідчить про те, що їх адміністрування завжди приводить до створення квазіструктур, які не виконують своїх стабілізаційних функцій, а навпаки створюють небезпеки нарощування потенціалів кризових явищ [9]. Уже очевидно, що ефективність силових форм діяльності громадянського суспільства вичерпана, їх використання є безперспективним, найбільш активній частині населення - студентству - необхідно пропонувати фахові форми взаємодії з владою. Саме завдяки ним можна забезпечити настільки необхідну сьогодні раціоналізацію суспільно-політичного дискурсу в цілому та якісне оновлення судової практики зокрема.

Таким чином, як показує досвід ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, використання технологій дистанційного навчання в юридичній освіті є затребуваним та необхідним; воно забезпечує підходи до розв'язання проблеми скорочення аудиторного навантаження та організації ефективної самостійної роботи. Крім цього, формування на основі дистанційних технологій широкого фахового дискурсу здатне забезпечити нові шляхи для розв'язання проблем юридичної практики. Водночас, межі використання дистанційних технологій слід визначати з урахуванням ризиків розвитку імітаційних видів освіти.

Література

1. Russell R.L. Want to reform military education? An easy 1st step would be banning PowerPoint.

2. Верижшжов А. Вперед, в палеолит!.

3. Лашков А. Почему ученые, политики и бизнесмены отказываются от слайдов в презентациях.

4. Наказ МОН України від 25 квітня 2013 року № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання»; Наказ МВС України від 13 квітня 2012 року № 318 «Про затвердження Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України»; Наказ МВС України від 05 березня 2013 року № 219 «Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників органів внутрішніх справ».

5. Пашкова Е. Запись в блоге «Презентация на уроке».

6. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть / Под ред. и с предисл. Р.Д. Козочкина. - М.: Институт международного права и экономики имени А.С. Грибоедова, 2001. - 576 с.

7. Карчевский В.П. Особенности лекции с использованием мультимедиа / В.П. Карчевский, Н.В. Карчевская / / Інтеграція освіти, науки та виробництва. Збірник наукових статей та матеріали міжнародної науково-практичної конференції 28-29 квітня 2009. - Луганськ-Стаханов. - С. 89-97.

8. Карчевський М.В. Ресурси системи вищої юридичної освіти в забезпеченні єдності судової практики у кримінальних справах / М.В. Карчевський / / Забезпечення єдності судової практики у кримінальних справах в контексті подій 2013-2014 рр. в Україні: матеріали міжнародного симпозіуму (24-25 жовтня 2014 р.). - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. - С. 78-81.

9. Карчевська О.В. Інституціоналізація громадянського суспільства як чинник формування демократичної політичної стабільності в сучасній Україні: автореф. дис... канд. політ, наук: 23.00.02 / Карчевська Олена Василівна; Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2009. - 19 с.

Размещено на Allbest.ru