Проблема формування духовності зростаючої особистості: тендерний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема формування духовності зростаючої особистості: тендерний аспект

Актуальність дослідження. Гуманітарні, демографічні, соціально-економічні та екологічні виклики сьогодення Україні, неоднозначний вплив глобалізаційних та інформаційних процесів на роль держави та громадянського суспільства, що знецінює духовно-моральні та національні цінності, вимагають переосмислення значущості світоглядних орієнтирів та фундаментальних цінностей, забезпечення розвитку й саморозвитку особистості як носія духовності. У зв'язку із цим, зрозумілим є звернення до антропологічної проблематики в педагогічній та віковій психології, зокрема, тендерного виміру розвитку людини, який дає змогу виявляти психологічні механізми соціалізації та диференціації статей, шляхи демократизації онтологічних основ «життя в статі».

Сучасна психологія у контексті «генези здійснення особистості» (С. Максименко) акцентує увагу на розвитку індивіда в системі процесів самопобудови й самоздійснення, гармонізації його внутрішнього світу із зовнішнім в умовах соціокультурної різноманітності, що спричинено глобалізаційними тенденціями (Г. Балл, М. Боришевський, Т. Говорун, А. Маслоу, В. Москаленко, Е. Помиткін, В. Роменець, К. Роджерс, М. Савчин, В. Татенко, Т. Титаренко та інші учені). На нашу думку, найвиразніше цей феномен репрезентується в межах гуманістичного та феноменологічного підходів, що дає змогу розкрити питання розвитку суб'єктності, самовираження, набуття «сутнісного Я» у суперечностях життя. Попри очевидну «відкритість» прикладного аспекту проблеми тендерної ідентичності, вона має значний внутрішній пласт, оскільки охоплює чимало нез'ясованих психологічних механізмів особистісного та духовного розвитку людини, бо феномен духовності як система моральнорелевантних ціннісних орієнтацій є внутрішньо особистісними детермінантами життєдіяльності людини (М. Боришевський).

Отримання науково обґрунтованих даних щодо онтогенезу тендерної ідентичності дасть змогу привернути увагу вчених до процесів і результатів самовизначення індивіда у сфері традиційної та егалітарної культур. Таким чином, наукова розробка особливостей становлення тендерної ідентичності вимагає інтеграції психологічних досліджень, скерованих у напрямі онтогенезу свідомості та самосвідомості, презентації Я у виборі лінії статеворольової поведінки, формування психологічних механізмів самовизначення та саморегуляції представників різної статі, що й визначило мету статті.

Гендер як соціокультурна стать базується в цілому на онтологічному припущенні, згідно з яким об'єкт аналізу вирізняється багаторівневістю значень та різноманітністю проявів, що стало вирішальним в означенні методологічних підходів до дослідження феномену ідентифікації як диференціації статевої свідомості та самосвідомості особистості. Теоретико-методологічну основу склали загальнонаукові принципи цілісності, активності, розвитку особистості в діяльності, базові положення психологічної науки із залученням теорій і даних філософії, фемінології, гендерології у зв'язку з міжгалузевим характером проблеми (С. Павличко, О. Забужко, Н. Зборовська, Н. Кобринська, Л. Смоляр та ін.); свідомого і несвідомого в життєдіяльності людини, що продукується у певному етносоціальному оточенні, ментальної рефлексії статевої належності (С. Бовуар, К. Горні, К. Естес, В. Куєвда, А. Менегетті, К.Мілет, Н. Ходороу, М.-Л. Чепа, Б. Фрідан), а також гуманістичної спадщини педагогічної думки (Г. Ващенко, М. Драгоманов, А. Макаренко, М. Пирогов, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський).

Гендерна ідентифікація розглядається як суб'єктна та соціально-психологічна реальність у контексті цілісного процесу свідомості й самосвідомості (М. Боришевський, В. Столін), формування еґо-структур у континіумі індивідуального розвитку (Е. Еріксон, Дж. Марсіа, Е. Берн), ціннісно-смислового самовизначення (К. Войтила, В. Франкл), когнітивного дозрівання індивіда (А. Бандура, Ж.Піаже, Л. Кольберг), засвоєння когнітивних схем (С. Бем, Ш. Берн, В. Московічі та ін.). Гендерну Я-концепцію ми розглядаємо як наративну конфігурацію, завдяки якій різні життєві події й епізоди (тендерні ситуації) структуруються в одне ціле, що є об'єктивацією особистісних смислових конструктів, які складають, у свою чергу, індивідуальну суб'єктну реальність (Н. Чепелєва).

Тендерний підхід як ексклюзивна теорія та методологія сьогодні досить органічно увійшов у психологічну науку, оскільки гендерно-орієнтовані дослідження містять цінну інформацію, що забезпечує розуміння загальних і специфічних закономірностей психічного розвитку особистості представників жіночої та чоловічої статі в умовах онтогенезу. Перспективними в цьому плані є дослідження механізмів соціального пізнання на основі категорії тендеру в контексті психологічних концепцій С. Бем крізь призму теорії тендерної схеми й теорії лінз тендера, а саме лінзу тендерної поляризації, лінзу андроцентризму та лінзу біологічного есенціалізму, у феномені яких спостерігається певна аналогія з думками Л. Виготського про «знакове опосередкування» психіки, коли культурний знак стає засобом організації суб'єктної поведінки особистості в період дорослішання [2; 4]. Соціалізація забезпечує входження дитини в тендерну культуру суспільства та є найважливішим фактором, що визначає конструювання її тендерної ідентичності, суб'єктну активність у процесі само - творення тендерного «Я» відповідно до віку, зони найближчого розвитку та провідного виду діяльності, новоутворень у психічному розвитку.

Аналіз феномену ідентифікації в тендерному аспекті дає можливість розглядати її індикатором статеворольової соціалізації. Міждисциплінарний характер тендерних досліджень лише підкреслив нерозривність взаємовпливів біологічного й соціального в аналізі психічних явищ, які лежать в основі процесу ідентифікації. Соціально-конструктивний підхід набув у нашому дослідженні статусу провідного у виявленні соціально-педагогічних чинників тендерної ідентифікації особистості, що дає змогу визначити сутнісні детермінанти набуття індивідом тендерної ідентичності - статевотипізованої чи андрогінної, яка змодельована і продовжує моделюватися під впливом соціуму у представників обох статей (відповідно до традиційної та альтернативної їй - егалітарної соціалізації (П. Бергер, Т. Лукман, Е. Кіммел, Г. Крайг, М. Мід та ін.).

Діяльнісно-особистісний підхід, провідним методологічним принципом якого є детермінізм, дав змогу розглянути проблеми тендерної соціалізації індивіда як інтерналізацію та інтралізацію особистістю тендерної культури, соціальну індивідуалізацію в людині статеворольових очікувань навколишнього середовища. Як зазначає Т. Титаренко, «…особистість стає соціокультурною реальністю, коли осмислює себе і своє життя в певних дискурсах» [19, с. 46]. За ідентифікацією утверджується статус інтегрованої інстанції психіки, що перетворює зовнішні соціокультурні тендерні символи в особистісно значущі й осмислені, співвіднесені з власним «Я» цінності й смисли, що впливають на ставлення людини до себе як до чоловіка чи жінки. Звідси - найбільше значення в інтерпретації тендерних настанов особистості як особливого предмета психологічного вимірювання у межах буттєвого підходу набуває аналіз усієї сукупності станів, просторів і реальностей поведінки, культурно-знаковий простір, а також характер зв'язку між ними (Т. Говорун, І. Кон, Г. Костюк, С. Максименко, Е. Помиткін, С. Рубінштейн, М. Савчин, В. Татенко, П. Чамата та ін.).

Слід зазначити, що зміст тендерних уявлень індивіда є важливим індикатором набуття статеворольової ідентичності. ЕЦннісно-смислова складова тендерних образів сучасного чоловіка/жінки, хлопчика/дівчинки є важливим чинником розвитку андрогінної тендерної ідентичності в особистості в період дорослішання та передумовою егалітарної самосвідомості у виконанні майбутніх сімейних та соціальних ролей. Можливість бути представленою у самосвідомості особистості в реальній та ідеальній формах конституює особливу роль і специфічні функції тендерного Я у саморегуляції поведінки (від Я знаю як хлопчик/дівчинка через - Я хочу як хлопчик/дівчинка до Я можу/вмію як хлопчик/дівчинка). Тендерна ідентичність виступає в ракурсі мотиваційно-ціннісних диспозицій особистості як відповідний віку симптомокомплекс мас - кулінно-фемінних властивостей у просторово-часовому вимірі.

Саме егалітарна соціалізація є співзвучною практиці особистісно-орієнтованого (ненасильницького) підходу в освіті, що виходить із демократичної моделі суспільства як спільноти рівноправних індивідуальностей, яка, як відмічає К. Абульханова-Славська (1991), сьогодні визнається найбільш прогресивною та продуктивною [1]. У цьому розумінні вихідні положення особистісно-егалітарного підходу як базової стратегії соціалізації та виховання охоплюють реалізацію ідеї рівноправ'я статей та їхню взаємозамінність; індетермінацію біологічною належністю тендерних ролей; утвердження егалітарного світогляду: тендерну компетентність як обізнаність із нормативами статево - рольової поведінки, тендерну чуйність як створення умов для повноцінного розвитку представників різної статі попри статеві стереотипи та упередження, здатність розв'язувати проблеми навчання й виховання з позиції егалітарної тендерної ідеології та тендерну толерантність як повагу до основоположних прав і свобод людини [8].

Метою національної освіти проголошено пріоритет особистісної орієнтації на розвиток дитини як суб'єкта власного життя, креативної, самодостатньої особистості, що є релевантною принципам тендерного підходу до виховання особистості та його різновиду - особистісно-егалітарного. На думку видатного українського психолога М. Боришевського, «світоглядні ціннісні орієнтації як складова системи духовних цінностей є базовим утворенням в структурі свідомості та самосвідомості особистості й визначають зміст, сутність Я-концепції особистості»; «…сенс реалізації особистісного підходу як одного з найважливіших принципів організації педагогічного процесу полягає не лише і не стільки у тому, щоб допомогти вихованцю збагнути себе як особистість, як неповторну індивідуальність, але й у тому, аби сприяти виникненню у нього здатності бачити себе, своє «Я» як частку, складову «Я» інших людей, тобто «не-Я» [12, с. 26]. Учений вважає необхідною умовою формування в особистості громадянських якостей, а детермінантою становлення її духовності - адекватний розвиток національної самосвідомості [3, с. 317]. На взаємозв'язку етнології, історії та психології у контексті формування національної свідомості підростаючого покоління наголошує В. Куєвда [9, с. 85-92]. У своєму баченні завдань психологічної науки в сприянні духовному розвитку особистості психолог Е. Помиткін виходить із врахування актуальної потреби у духовному відродженні України [11, с. 12-15]. Міркуючи про те, яка сила пов'язує психіку, душу й дух в єдине ціле, В. Татенко підкреслює, що «такою онтичною силою володіє наше «я», яке поєднує, синтезує, інтегрує і знімає в собі організмічне (мозок), психічне (індивід), душевне (особистість) і духовне (суб'єктність) в індивідуально-неповторному, унікальному вчинку життєздшснення, що підносить людську істоту до рівня індивідуальності» [16, с. 69].

В основу запропонованої нами егалітарної моделі статевої соціалізації покладені провідні ідеї гуманістичної психології та педагогіки, принципи особистісно-егалітарного підходу як базового в особистісному розвитку та подальшій самореалізації внутрішнього потенціалу індивідуальності, формування тендерної чуйності в різноманітності взаємодій між статями. Для нашого дослідження важливим є розгляд М. Савчиним сутності духовності в системі фундаментальних філософських, теологічних і психологічних понять, зокрема, співвідношення духовності особистості та людської тілесності, духовності й моральності, духовності й свободи тощо.

Побудова моделі тендерно-освітніх технологій на засадах інтеграції особистісно-орієнтованого та тендерного підходів охоплювала підготовку дівчат і хлопців до гнучкого соціостатевого репертуару в поведінці та різноманітних сферах життєдіяльності з урахуванням їхніх здібностей, уподобань, нахилів, можливостей, рівних умов для пропагування ідеї рівноваги та взаємозамінності статевих ролей, повноти розвитку індивідуальності, гармонійної цілісності особистості незалежно від її статевої належності [8].

Формування тендерної компетентності як складової життєвої компетентності в підлітків та юнацтва було спрямоване на розвиток їхнього критичного мислення, збагачення досвіду міжстатевої взаємодії партнерськими стосунками, формування здатності протистояти тендерним стереотипам.

Серед апробованих методів роботи з учнівством також застосовувалися і такі: інтерактивні міні-лекції, проблемні, частково-пошукові й евристичні бесіди, рефлексивні аналітичні коментарі, контент-аналіз аудіовідеоматеріалів, створення кейсів і портфоліо з тендерних проблем, проведення експрес-інтер - в'ю, рецензування публікацій ЗМІ на тендерну тематику, мозкові атаки, створення колажів, тендерних автобіографій відомих людей, коментарів із життєвих випадків (case study). Підґрунтям розробленого змісту, методів та прийомів психолого-педагогічного супроводу стали засади розвивального та суб'єктно - особистісного підходів тендерного навчання, розвиток саморефлексії як наскрізних ліній у набутті тендерних знань підлітками.

Реалізація програми «Гендерна культура молоді» здійснювалася в дослідженні за трьома напрямами: 1) корекційно-розвивальна робота з дітьми та юнацтвом із метою розвитку егалітарної взаємодії; 2) гендерна освіта педагогів, психологів і батьків як головних агентів тендерної соціалізації особистості в період її дорослішання; 3) гендерна освіченість студентської молоді (діяльність школи тендерної рівності, гендерно-освітнього центру) на основі розроблених положень осо би стісно-егалітарного підходу як засадничих принципів тендерної просвіти: науковість, об'єктивність гендерних знань як головне підґрунтя подолання стереотипів; адекватність їх освоєння віковим можливостям дітей, підлітків та юнацтва; позитивізм і толерантність у ставленні до статей та міжстате - вого спілкування; опора на власний життєвий досвід індивіда, критичне осмислення засвоєних настанов щодо життя в статі; суб'єктна позиція (позиція актора) як умова активізації тендерного самовизначення та саморефлексії в навчальному діалозі; рівноцінність «чоловічого» та «жіночого» начал в аналізі дидактичного матеріалу.

Методологічні засади тендерно-освітніх технологій склали психолого-педагогічні парадигми: формувальна - у дошкіллі та початковій школі, розливальна - у середній, творча - у вищій. Зміст кожного модуля розкривався за допомогою трьох компонентів: актуалізація тендерних уявлень, активне експериментування як побудова нових знань, рефлексія їх результатів як само - та взаємооцінювання. У розроблених і запроваджених у навчальний процес педагогічних ВНЗ трьох взаємопов'язаних різноманітних тендерних дисциплінах («Гендерна психологія», «Гендерна психологія і педагогіка», «Гендерна освіта: теорія і практика») акцентовано на уміннях надання практичної консультативної допомоги дітям та дорослим у розв'язанні проблем тендерного характеру, подоланні статевих упереджень та сексизму з утвердження ідей самобутності особистості та її сам організації незалежно від статі. Констатувань ні зрізи, виміри динаміки тендерних знань, фокус-групи, а також наративи на тему «Моє тендерне Я», експертні оцінки засвідчили зростання інтересу учнівської та студентської молоді до проблем «життя в статі» за умови вільного та необмеженого статевою належністю самовираження (суб'єкт-суб'єктного та суб'єкт-об'єктного діалогічного спілкування), засвоєння способів деконструкції тендерних стереотипів у поведінці. Важливою умовою ефективності програми було впровадження психолого-педагогічних засобів у навчально-виховний процес, комплексний підхід до формування паритетності статей у генезі системи відносин «вихователь - дитина - батьки». За системного та послідовного їх застосування було досягнуто відповідного рівня показників тендерної компетентності.

Основу комплексної освітньої програми для юнацтва «Гендерна культура молоді» склали напрямки діяльності Школи тендерної рівності (ТТТГР), створеної при Центрі тендерних студій ТИПУ ім. Володимира Гнатюка. Метою занять у ШГР було надання старшокласникам та студентам базових знань із проблеми тендерного паритету (за методом «рівний-рівному»), а також сутності егалітарності як індивідуально-розвивального підходу до особистості. Найсуттєвішою характеристикою сформованого освітнього середовища ШГР є розширення тендерно-ціннісного світогляду особистості, її суб'єктне, «авторське» ставлення до життєвих подій, що передбачало живу, активну участь обох статей у різних видах діяльності, гнучкість поведінки, виявлення власного творчого задуму тощо. Мета діяльності науково-дослідного Центру - розробка й експериментальне обґрунтування моделі формування тендерної свідомості та самосвідомості особистості-професіонала, що передбачає реконструкцію сталих світоглядних стереотипів і набуття компетенцій із тендерних питань. Завданням тендерно-освітнього Центру було наповнення основних вишівських дисциплін тендерним змістовим модулем, розробка програм і впровадження спецкурсів із тендерної психології та педагогіки.

Створення егалітарно-освітнього (творчо-розвивального) середовища в дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах можливе за умови впровадження методично-освітніх засад тендерної ідеології навчання й виховання на основі використання «педагогічної матриці» національної гуманістичної спадщини. Застосування особистісно орієнтованих технологій в освітніх закладах різного рівня сприяє розвитку андрогінних властивостей особистості, егалітарній міжстатевій паритетності у взаємодії «батьки-діти-педагоги». У дослідженні апробована відповідність тендерно-освітніх технологій вимогам тендерного паритету в контексті розвитку ключових особистісних компетенцій як психолого-педагогічної інновації шляхом відмови від диференційованого, обмежувального підходу залежно від статі, на користь особистісного, духовного розвитку.

Література

гендерний духовність особистість освітній

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская. - М.: Мысль, 1991. -299 с.

2. Бем С. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему неравенства полов / С. Бем; пер. с англ. - М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. - 336 с.

3. Боришевський М. Дорога до себе: від основ суб'єктності до вершин духовності: монографія /М. Боришевський. - К.: Академвидав, 2010. -416 с.

4. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6 т. / Л.С. Выготский / под ред. В.В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1982. - Т. 2. - 504 с.

5. Говорун Т.В. Тендерна психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Т.В. Говорун, О.М. Кікінежді. - К.: Вид. центр «Академія», 2004. - 308 с.

6. Кон И.С. Открытие «Я» / И.С. Кон. - М.: Политиздат, 1978. - 367 с.

7. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Кос - тюк. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

8. Кікінежді О.М. Тендерна ідентичність в онтогенезі особистості: монографія / О.М. Кікінежді. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011. - 400 с.

9. Куєвда В.Т. Психологічні ретроспекції української етнокультурної моделі: монографія / [В.Т. Куєвда, Т.В. Ковтунич]; за ред. М.-Л.А. Чепи. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. - 104 с.

10. Максименко С.Д. Генеза здійсненім особистості / С.Д. Максименко. - К.: Вид-во ТОВ «КММ», 2006. - 240 с.

11. Помиткін Е. Психологія духовного розвитку особистості / Е. Помиткін. - К.: Наш час, 2005. - 280 с.

12. Психологічні закономірності розвитку духовності особистості: монографія /М.Й. Боришевський, О.В. Шевченко, Н.Д. Володарська [та ін.] за заг. ред. М.Й. Боришевського. - К.: Педагогічна думка, 2011. - 200 с.

13. Роменець В.А. Суб'єкт психічної активності як предмет історичної активності особистості / В.А. Роменець. - К.: Ін-т психології АПН України, 1993. - С. 81-82.

14. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание / С.Л. Рубинштейн. - М.: Изд-во АН СССР, 1957. - 328 с.

15. Савчин М.В. Духовний потенціал людини. Вид. 2-ге, перероб., доповн. / М.В. Савчин. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. - 507 с.

16. Татенко В. Що знає про психіку, душу і дух людський сучасна психологія? / В. Татенко // Світогляд. - 2012. - №2. - С. 62-70.

17. Чамата П.Р. Про генезис самосвідомості дитини / П.Р. Чамата // Наукові записки НДІ психології. - К.: Рад. школа, 1949. - Т. 1. - С. 224-242.

18. Чепелева Н.В. Идентичность личности в контексте психологической герменевтики / Н.В. Чепелева 11 Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика / за ред. Н.В. Чепелєвої. - К.: Міленіум, 2006. - Т. 2. - Вип. 4. - С. 5-15.

19. Як будувати власне майбутнє: життєві завдання особистості: [наук, моногр.] / [Т.М. Титаренко, О.Г. Злобіна, Л.А. Лєпіхова та ін.]; за наук. ред. Т.М. Титаренко; Національна академія педагогічних наук України, Ін-т соціальної та політичної психології. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. - 512 с.

Размещено на Allbest.ru