Особливості процесу фізичного виховання в міських та сільських загальноосвітніх школах (на прикладі шкіл Львівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості процесу фізичного виховання в міських та сільських загальноосвітніх школах (на прикладі шкіл Львівської області)

Андрій Богданович Мандюк

Анотації

Дослідження проведено з метою визначення особливостей процесу фізичного виховання учнів міських та сільських загальноосвітніх шкіл. Встановлено специфіку планування та проведення уроків з фізичної культури з учнями 5-9 класів міських та сільських загальноосвітніх шкіл. Визначено варіативні модулі, які найчастіше застосовуються в процесі фізичного виховання в школах сільської та міської місцевостей. У роботі також представлені результати аналізу змісту урочних форм фізичної культури та позакласних фізкультурно-спортивних занять.

Ключові слова: фізичне виховання, школярі, навчальна програма, середня школа. фізичний культура загальноосвітній

Andril Mandiuk,

PhD in Physical Education and Sports (Candidate of Sciences), Senior Lecturer, Lviv State University of Physical Culture, 11, Kostiuka Str., Lviv, Ukraine

Organization of physical education process at secondary schools in rural and urban areas (case study of schools in L'viv region)

This article analyzes the factors, which show the specificity of physical education process at secondary schools in rural and urban areas. The research has been conducted in order to determine peculiarities of adaptation of physical education process to the changes in program and normative requirements for physical education in Ukraine. New physical education program provides a number of changes and innovations, which are intended to ensure the increase of efficiency in physical education process. Primarily, peculiarities of application of so-called variable modules, which are offered in the current programs, are determined in the research. Variable modules provide the study of some types of physical activity during physical educational lessons and require an appropriate material, technical and staffing support. One of the tasks of the research was the establishment of common and distinctive peculiarities in the selection and study of variable modules at schools in rural and urban areas. This article presents data on the variable modules most commonly used in the practice of physical education at relevant schools. Also it provides the data obtained from a survey of teachers of Physical Education on the main reasons, which, according to some experts, influence the choice of a particular type of physical activity for further study in Physical Education lessons. It is established, that a number of variable modules are rarely or are never used in physical education process at secondary schools. In the course of the research, peculiarities of organization and conducting extracurricular activities of physical education at secondary schools in rural and urban areas have been studied. Organizational forms of physical education, which are most commonly used in extracurricular activities, are defined. Besides, the author has established the percentage of schools, where extracurricular activities of physical education are regularly held. The article shows a comparative analysis of the prevalence of extracurricular forms of physical education with other types of extracurricular activities that are held at secondary schools. This research presents the main reasons that affect the organization and the carrying out of extracurricular forms of physical education at secondary schools in rural and urban areas.

Keywords: school, physical education, educational program, rural area, urban area.

Особенности процесса физического воспитания в городских и сельских общеобразовательных школах (на примере школ львовской области)

Исследование проведено с целью определения особенностей процесса физического воспитания учащихся городских и сельских общеобразовательных школ. Установлена специфика планирования и проведения уроков по физической культуре с учащимися 5-9 классов городских и сельских общеобразовательных школ. Определены вариативные модули, которые чаще всего применяются в процессе физического воспитания в школах сельской и городской местности. В работе также представлены результаты анализа содержания урочных форм физической культуры и внеклассных физкультурно-спортивных занятий. Несмотря на ряд новаций, введенных в действующий программе по физическому воспитанию, в общеобразовательных школах как сельской, так и городской местности основном сохраняются традиционные подходы к определению содержания занятий по физической культуре. Чаще всего на уроках физической культуры в школах сельской и городской местности изучают вариативные модули "футбол", "легкая атлетика", "гимнастика", "баскетбол". Основной причиной выбора вариативных модулей учителя городских и областных школ назвали материально-техническое обеспечение. В школах области учителя физической культуры чаще учитывают пожелания учеников при выборе вариативных модулей, чем учителя городских школ. В большинстве общеобразовательных школ сельской и городской местностей (83,3% / 80%) систематически проводятся внеклассные формы физического воспитания, среди которых наиболее распространены секции по определенным видам спорта. Основными причинами, которые мешают организации внеклассной физкультурно-спортивной работы, являются отсутствие необходимого материального обеспечения (66,7% - городские школы / 70% - сельские школы) и недостаточное материальное стимулирование учителей (67% / 70% соответственно). Перспективы дальнейших исследований. Дальнейшее изучение проблем организации физического воспитания в школах сельской и городской местностей должно быть направлено на сравнение уровня здоровья и физической подготовленности учеников. Еще одним важным аспектом является исследование состояния материально-технического обеспечения уроков физической культуры в общеобразовательных школах села и города.

Ключевые слова: физическое воспитание, школьники, учебная программа, средняя школа.

Постановка проблеми. Проблема фізичного розвитку підростаючого покоління на сьогодні справедливо розглядається як важливе соціально-педагогічне завдання. Одним з перспективних напрямів організації роботи зі зміцнення здоров'я школярів є комплексний моніторинг їх фізичного розвитку і фізичної підготовленості (Н. І. Москаленко, 2013, І. Р. Боднар, 2014).

Особливості матеріально-технічного та кадрового забезпечення, специфіка контингенту учнів, особливості їхньої позашкільної діяльності та режиму рухової активності - фактори, які зумовлюють певні відмінності в навчальному процесі сільських та міських шкіл (О.Д. Светлова, 2008, В. І. Гордійчук, 2010). Визначення специфіки процесу фізичного виховання в сільських та міських загальноосвітніх школах дозволяє підвищити ефективність вирішення існуючих проблем а також сприяє оптимальному вирішенню відповідних завдань, зазначених у навчальній програмі. Особливого значення згадана проблематика набуває в контексті запровадження нових навчальних програм з фізичного виховання (Н. І. Сороколіт, 2014).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливості організації навчального процесу, зокрема й процесу фізичного виховання у сільській та міській місцевості, є цікавим об'єктом наукового дослідження. Проте, наукових праць стосовно згаданої тематики в галузі фізичної культури і спорту на сьогодні існує відносно невелика кількість.

Детальний аналіз багатьох аспектів організованої рухової активності школярів сільської та міської місцевостей здійснив в своїх працях В.І. Гордійчук, який порівнював показники здоров'я, фізичної підготовленості та мотивацію до занять у відповідних контингентів учнів [1, 2].

Особливості рівня здоров'я, фізичної підготовленості, самопочуття та ведення здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл і гімназій вивчав Н.Ф. Денисенко.

Варто також згадати про дослідження, які аналізують особливості фізичного виховання в контексті запровадження нової навчальної програми. Зокрема, цю тематику досліджувала Н. І. Кравченко, яка аналізувала вплив сучасної навчальної програми на рухову активність школярів.

Разом з тим на сьогодні у вітчизняних наукових працях недостатньо представлені, насамперед, емпіричні дані щодо специфіки процесу фізичного виховання в сільських та міських загальноосвітніх школах.

Як видно з рисунку, в 100 % міських шкіл проводять модулі з традиційних різновидів рухової активності - футболу, легкої атлетики, гімнастики та баскетболу. На нашу думку, насамперед, це пов'язано з особливостями матеріально-технічного забезпечення та підготовленості фахівців. До запроваджених змін навчальних програм з фізичної культури згадані види спорту були обов'язковими і вивчалися практично протягом нашого дослідження було визначити особливості процесу фізичного виховання в міських та сільських загальноосвітніх школах.

Завдання дослідження:

1. Виявити специфіку реалізації існуючих програмно-нормативних вимог в загальноосвітніх школах сільської та міської місцевостей.

2. Визначити місце фізичного виховання в позашкільній навчально-виховній роботі загальноосвітніх шкіл.

Для виявлення особливостей реалізації існуючих програмно-нормативних вимог в загальноосвітніх школах сільської та міської місцевостей було проведено соціологічне опитування вчителів відповідних шкіл. В опитуванні прийняли участь 58 вчителів: 28 - міських шкіл та 30 - сільських загальноосвітніх шкіл.

Педагогічний стаж опитаних учителів міських шкіл становив у середньому 16-17 років (мінімальний стаж - 3 роки, максимальний стаж - 44 роки), учителів сільських шкіл - 10-11 років (мінімальний стаж - 1 рік, максимальний стаж- 40 років).

Як відомо, діюча навчальна програма з фізичного виховання побудована за принципом модульної варіативності. На сьогодні учням запропоновано досить широкий вибір різновидів рухової активності, які можуть вивчатися на уроках фізичної культури. В контексті проведеного опитування ми з'ясували, які варіативні модулі найчастіше застосовуються в процесі фізичного виховання відповідних загальноосвітніх закладів.

Узагальнені результати опитування показали, що під час уроків фізичної культури найчастіше учні вивчають такі види спорту, як футбол, баскетбол, легку атлетику, волейбол, гімнастику та настільний теніс.1).

усього періоду навчання у школі. Зважаючи на такий зміст занять фізичною культурою, відповідним чином забезпечувався інвентар, обладнання майданчиків, методичне забезпечення тощо. На нашу думку, вивчення згаданих видів рухової активності відносно легко організувати в умовах сучасної школи, що й зумовлює такий рівень їхньої популярності.

У досліджених нами загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини, варіативний модуль "волейбол" використовує 91,7% міських та 60% сільських шкіл.

Досить розповсюдженим на уроках фізичною культурою в обласних загальноосвітніх школах є варіативний модуль "настільний теніс" (70%). У міських школах поширення цього модулю є суттєво меншим і становить 41,7%.

В навчальному процесі з фізичного виховання не часто застосовуються варіативні модулі з таких видів рухової активності, як: туризм (міські школи - 25%, сільські - 10%); "лижна підготовка" (міські школи - 8%, сільські - 10%); "спортивне орієнтування" (менше 5%).

Щодо модулів "гирьовий спорт" та "аеробіка", то вони використовуються в 25 % та 8,3 % міських шкіл відповідно, тоді як в школах сільської місцевості вони не застосовуються взагалі.

У проведеному нами дослідженні не виявлено випадків впровадження у 5-9 класах таких варіативних модулів, як гандбол, городки, плавання, аквааеробіка, професійно-прикладна фізична підготовка, бадмінтон, хортинг.

Констатуючи факт більшої чи меншої розповсюдженості певного навчального модулю, слід виокремити й причини, які впливають на їх вибір. Згідно з програмними вимогами, серед учнів загальноосвітніх шкіл повинно проводитися обов'язкове опитування щодо зацікавленості у вивченні відповідного різновиду рухової активності. Проте, при виборі навчального модулю слід враховувати й наявне матеріально-технічне забезпечення та кадровий потенціал навчального закладу.

Під час нашого дослідження ми з'ясували фактори, які, на думку вчителів фізичної культури, є визначальними при виборі навчальних модулів. Отож, основними факторами, які впливають на вибір варіативних модулів, є:

• матеріально-технічна база (вказало 100% вчителів міських шкіл та 91,6% вчителів сільських);

• бажання учнів, (8,3% та 25%);

• особисті вподобання вчителів (8,3% та 25%).

Як видно з наведених даних, фахівці визнають основним фактором можливості організації того чи іншого виду рухової активності саме матеріально-технічну складову. Очевидно, що без наявності необхідних спортивних майданчиків та інвентарю реалізувати усі положення діючої навчальної програми надзвичайно складно. Скажімо, без належним чином функціонуючого басейну організувати і провести заняття з модулю "плавання" є неможливим, навіть за умови зацікавленості з боку учнів та вчителів.

Варто зазначити, що застосування модульного підходу в навчальному процесі з фізичного виховання частково запозичено з практики фізичного виховання Англії. Діюча навчальна програма цієї країни передбачає можливість проходження понад 20 модулів з різних видів рухової активності. Серед видів спорту, які можуть опановувати учні англійських шкіл, є такі екзотичні для нас види, як софтбол, лакрос, гольф, крикет, сквош [3]. Лише на розвиток Шкільних ігор, спортивних змагань для учнів загальноосвітніх шкіл, з державного бюджету, а також коштів організації Спортивна Англія у 2012 році виділено понад 128 млн. фунтів [6].

Зазначені факти наочно ілюструють комплексний і системний підхід до вирішення завдань національного значення, коли визначені державою мета та цілі забезпечуються відповідним матеріальним ресурсом.

Урок фізичної культури як основна форма фізичного виховання не може в повній мірі забезпечити належний рівень рухової активності. Саме тому важливою складовою індивідуальної рухової активності окремого учня є заняття фізичною культурою або спортом у позанавчальний час.

Форми організації фізичного виховання школярів посідають значне місце у загальній системі позакласної діяльності [5], вирішуючи цілий комплекс важливих завдань.

Серед позакласних форм фізичного виховання виділяють секції з видів спорту, секції загальної фізичної підготовки, гуртки лікувальної фізичної культури [4]. Заняття такими формами фізичного виховання є доступними та зручними для учнів, адже зазвичай організовуються в загальноосвітніх навчальних закладах і проводяться вчителями фізичної культури.

Згідно з результатами проведеного дослідження позакласна фізкультурно-спортивна робота регулярно проводиться у 83,3 % міських та 80 % сільських загальноосвітніх шкіл (рис. 2).

Як видно з рисунку, гуртки фізкультурно- спортивного спрямування є одними з найпопулярніших серед учнів. Приблизно такі ж показники мають музичні гуртки, діяльність яких організована у 83,3% міських та 70% сільських шкіл.

Узагальнені результати анкетування також показали, що найчастіше відвідують фізкультурно - спортивні секції учні 7 - 9 класів (78 %) . Серед учнів 5 - 6 класів цей показник становить 31,3%, а серед учнів 10 - 11 класів - 46,9%.

На запитання "Які фізкультурно-спортивні секції функціонують у вашій школі?" 17,5% учителів вказали, що у їхніх школах діють секції ЗФП; секції з певних видів спорту функціонують у 60% шкіл; гуртки лікувальної фізичної культури не функціонують у жодній з шкіл, де здійснювалося дослідження. Щодо останньої форми фізичного виховання, варто зазначити, що організація занять з лікувальної фізичної культури досить часто проводиться у спеціалізованих медичних закладах. Проте, якщо зважати на особливості сільської місцевості, очевидним є факт складності відвідування таких занять багатьма учнями через віддаленість медичних закладів від місць проживання дітей.

Основними причинами, які, на думку учителів фізичного виховання, заважають організації позакласної фізкультурно-спортивної роботи є:

• низька зацікавленість з боку дітей (вказали 8,3% опитаних вчителів міських шкіл та 25% вчителів сільських шкіл);

• низька зацікавленість з боку батьків (50% / 40%);

• відсутність необхідного матеріального забезпечення (66,7% / 70%);

• відсутність сприяння зі сторони адміністрації ніколи (25% /15%);

• недостатнє матеріальне стимулювання вчителів (67% / 70%).

Висновки. Не зважаючи на низку новацій, які запроваджені в діючий програмі з фізичного виховання, в загальноосвітніх школах як сільської, так і міської місцевостей здебільшого зберігаються традиційні підходи до визначення змісту занять з фізичної культури. Найчастіше на уроках фізичної культури у школах сільської та міської місцевостей вивчають варіативні модулі "футбол", "легка атлетика", "гімнастика", "баскетбол".

Основною причиною вибору варіативних модулів учителі міських та обласних шкіл назвали наявне матеріально-технічне забезпечення. В школах області вчителі фізичної культури частіше враховують побажання учнів при виборі варіативних модулів, ніж учителі міських шкіл.

У більшості загальноосвітніх шкіл сільської та міської місцевостей (83,3% / 80%) систематично проводяться позакласні форми фізичного виховання, серед яких найпоширенішими є секції з певних видів спорту. Основними причинами, які заважають організації позакласної фізкультурно-спортивної роботи, є відсутність необхідного матеріального забезпечення (66,7% - міські школи / 70% - сільські школи) та недостатнє матеріальне стимулювання вчителів (67% / 70% відповідно).

Перспективи подальших досліджень. Подальше вивчення проблем організації фізичного виховання у школах сільської та міської місцевостей повинно бути спрямованим на порівняння рівня здоров'я та фізичної підготовленості учнів. Ще одним важливим аспектом є дослідження стану матеріально-технічного забезпечення уроків фізичної культури у загальноосвітніх школах села та міста.

Література