Вплив ґендерних настановлень вчителя на формування валеологічної культури молодших школярів
Розкриття принципів організації навчально-виховного процесу у ґендерному вимірі. Визначення змісту настановлень першого вчителя у формуванні валеологічної культури молодших учнів крізь призму стереотипізованих та особистісно-орієнтованих підходів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.02.2018 |
| Размер файла | 32,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 305:372.4+371.71
Вплив ґендерних наставновлень вчителя на формування валеологічної культури молодших школярів
І. М. Шульга
Обґрунтовано актуальність проблеми Тендерної соціалізації молодших школярів у первинній ланці освіті - початковій школі. Розкрито організацію навчально-виховного процесу у ґендерному вимірі, а саме: зміст гендерних настановлень першого вчителя у формуванні валеологічної культури молодших школярів крізь призму підходів (стереотипізований і особистісно-орієнтований) та педагогічна взаємодія у системі «вчитель - учень». Подано результати емпіричного вивчення ґендерних поглядів вчителів початкової школи та їхніх уявлень про виховний процес для хлопчиків і дівчаток. Виявлено значну ґендерну стереотипізацію свідомості вчителів початкової школи, що засвідчує поширеність традиційних статево-рольових вимог до навчання і поведінки статей та їх вплив на набуття учнями валеологічних компетентностей. ґендерний валеологічний культура вчитель
Ключові слова: початкова школа, ґендерні настановлення вчителів, молодші школярі, валеологічна культура, навчально-виховне середовище, ґендерний підхід (стереотипізований і особистісно-орієнтований).
И. М. ШУЛЬГА
ВЛИЯНИЕ ГЕНДЕРНЫХ НАСТАНОВЛЕНИЙ УЧИТЕЛЯ НА ФОРМИРОВАНИЕ ВАЛЕОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
Обоснована актуальность проблемы гендерной социализации младших школьников в первичном звене образования - начальной школе. Раскрыта организация учебно-воспитательного процесса в гендерном измерении, а именно: содержание гендерных настановлений первого учителя по формированию валеологической культуры младших школьников сквозь призму подходов (стереотипизированный и личностно-ориентированный) и педагогическое взаимодействие в системе «учитель - ученик». Представлены результаты эмпирического исследования гендерных взглядов учителей начальной школы и их представлений о воспитательном процессе для мальчиков и девочек. Обнаружено значительную гендерную стереотипизацию сознания учителей начальной школы, что свидетельствует о распространенности традиционных полоролевых требований к обучению и поведению полов, и их влияние на приобретение учащимися валеологических компетентностей.
Ключевые слова: начальная школа, гендерные настановления учителей, младшие школьники, валеологическая культура, учебно-воспитательная среда, гендерный подход (стереотипизированный и личностно-ориентированный).
I. M. SHULHA
THE INFLUENCE OF TEACHER'S GENDER ATTITUDES ON FORMING OF VALEOLOGICAL CULTURE OF JUNIOR PUPILS
The article explains the topicality of junior pupils' gender socialization in primary school. The organization of educational process in the gender paradigm is described. In particular, the content of the first teacher's gender views as to forming of the valeological culture of junior pupils through the prism of approaches (stereotyped and personal-oriented) and pedagogical interaction in the system "teacher-student" are given. The results of the empirical study of primary school teachers' gender attitudes and conceptions to the educational process for boys and girls are presented. A considerable gender stereotyping of primary school teachers' consciousness is shown. It shows the prevalence of traditional sex-role requirements for education and behavior of boys and girls and its impact on forming ofjunior pupils' valeological competence.
Keywords: primary school, teachers' gender attitudes, junior pupils, valeological culture, educational environment, gender approaches (stereotyped and personal- oriented).
Виховання свідомого ставлення наймолодших громадян до свого здоров'я та життя, формування валеологічної та ґендерної культури дівчаток і хлопчиків молодшого шкільного віку є викликами сьогодення, що зумовлює подальшу гуманізацію та демократизацію національної системи освіти. Відповідно до чинних законодавчих документів України (Закон України «Про освіту», Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті», Державний стандарт початкової загальної освіти) та Національних програм (Державна програма «Діти України», «Освіта (Україна ХХІ століття)», «Здоров'я нації», Здоров'я 2020: український вимір») одним із першочергових завдань постає впровадження ґендерного підходу у навчально-виховне середовище як здоров'язбережувальне у початковій школі.
Значний інтерес для нашого дослідження становлять праці щодо формування здоров' язбережувальних компетентностей і валеологічної культури молодших школярів (Т. Бойченко, О. Ващенко, Т. Воронцова, О. Гнатюк, О. Савченко, С. Страшко, А. Царенко), розробки ґендерного підходу та його впровадження у практику початкової школи (В. Кравець, Т. Говорун, С. Вихор, В. Гайденко, Т. Дороніна, О. Кікінежді, О. Луценко).
Однак недостатньо вивченою залишається проблема ґендерної соціалізації молодших школярів у первинній ланці освіті - початковій школі, а саме організація навчально-виховного процесу у ґендерному контексті.
Мета статті - емпіричне вивчення змісту ґендерних настановлень першого вчителя у формуванні валеологічної культури молодших школярів крізь призму підходів (стереотипізований і особистісно-орієнтований) та педагогічної взаємодії у системі «вчитель - учень».
У період молодшого шкільного віку відбувається нагромадження «соціальності» дитини, перебудова її системи стосунків з оточенням, розширюється коло значущих осіб тощо. Центром життя молодших школярів стає система «учитель - дитина», яка визначає їх ставлення до батьків і однолітків. Незаперечний авторитет першого вчителя, його погляди та настановлення є значущими факторами та умовами формування валеологічної культури молодших школярів, успішної адаптації дітей до нового соціального статусу «учня», відкриття унікального «Я» кожної дитини, розвитку рефлексії тощо [2; 3; 8].
Учені наголошують, що першому вчителю належить бути «повноцінно функціонуючим» організатором навчально-виховного середовища, в якому відбувається набуття молодшими школярами валеологічних компетенцій, незалежно від статі. Саме у спільній діяльності та діалозі педагога з дитиною у початковій школі «народжується особистість майбутнього», активний і творчий суб'єкт діяльності (Г. Балл, М. Боришевський, Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко, С. Рубінштейн, П. Чамата та ін.) [7, с. 70].
Педагог-гуманіст В. Сухомлинський відзначав: «Учитель - це не тільки той, хто передає учням знання та вміння. Це передусім той, у кого дитина, як у батька і матері, навчається жити» [11, с. 197]. Перший вчитель, як ключовий суб'єкт в організації навчально-виховного середовища початкової школи, в якому відбувається процес ґендерної соціалізації молодших школярів, є тим життєвим взірцем, оскільки його настановлення та дії впливають на формування валеологічних і ґендерних компетентностей дітей [2; 3; 8].
Аналіз наукової літератури засвідчив, що в організації навчально-виховного середовища початкової школи в контексті ґендерної парадигми вчені визначають два підходи: стереотипізований або статеворольовий (В. Єремеєва, В. Заікін, С. Макаренко, Д. Совтисік, Т. Хрізман) та особистісно-орієнтований або особистісно-еґалітарний (І. Бех, Т. Говорун, О. Кікінежді, В. Кравець, О. Сухомлинська).
Прихильники стереотипізованого підходу звертають увагу на «природне призначення статей» (більша соціальна адаптованість дівчаток порівняно з хлопчиками, неоднаковий розвиток мозку, різна черговість дозрівання психічних функцій, відмінності у стані здоров'я та засвоєнні валеологічних знань представниками різної статі тощо) [4, с. 7-9]. На думку вчених, організація освітньо-виховного середовища в початковій школі має здійснюватися на основі біології і психофізіології двох статей, тому навчально-виховний процес потрібно будувати з різними вимогами до навчання та поведінки дівчаток і хлопчиків.
На противагу вищезазначеному підходу, прихильники особистісно-орієнтованого підходу вважають особливості розвитку дівчаток і хлопчиків не вродженими, а набутими у процесі статевої соціалізації, оскільки саме соціум створює систему поведінкових приписів, взірців, моделей поведінки, які прийняті для представників різної статі [1; 7;12].
В. Сухомлинський наголошував, що «індивідуальні особливості дітей не можна «підігнати» під якусь одну, нехай навіть і найдосконалішу схему..., немає жодної педагогічної закономірності, немає жодної істини, яка була б абсолютно однаково застосована до всіх дітей. Виховувати людину - це передусім знати її душу, бачити й відчувати її індивідуальний світ» [10, с. 422].
На взаємозв'язок особистісно-орієнтованого та особистісно-еґалітарного підходів вказують сучасні педагоги: «особистісно-орієнтований підхід має на меті побудову навчально- виховного процесу на принципах самоцінності особистості, глибокої поваги до неї, врахування її індивідуальності» [2, с. 120]; «вчитель повинен відійти від навчально-дисциплінарної моделі і переорієнтувати педагогічний процес на головне - особистість» [9, с. 328]; «ґендерний підхід у педагогіці й освіті - це індивідуальний підхід до прояву дитиною своєї ідентичності, він дає більшу свободу вибору і самореалізації, допомагає бути достатньо гнучкою і вміти використовувати різні можливості поведінки» [6, с. 427].
Особистісно-еґалітарний підхід як базова стратегія ґендерної соціалізації ґрунтується на рівноправ'ї статей та їх взаємозамінності, індетермінації біологічною належністю ґендерних ролей, дестереотипізації свідомості дорослих, ґендерній компетентності, ґендерній толерантності як поваги до основоположних прав та свобод дитини, ґендерній чуйності у створенні умов для повноцінного розвитку представників різної статі [5, с. 14].
Нас цікавило, як статеві стереотипи опосередковують педагогічний процес (викладання шкільних дисциплін та позакласна виховна робота) у початковій школі, від чого залежить диференціація ґендерних поглядів вчителів та як впливають настановлення першого вчителя на соціалізацію та виховання статей, формування валеологічної культури молодших школярів?
З цією метою був проведений аналіз змісту ґендерних уявлень педагогів та їх впливу на організацію навчально-виховного процесу, спілкування з учнями/ученицями крізь призму ґендерного підходу.
Емпіричне дослідження проводилось на базі загальноосвітніх навчальних закладів міст Тернополя, Переяслав-Хмельницького Київської області, Лозової Харківської області та сіл Тернопільської області. Загальна вибірка становила 40 вчителів (33 - з міських шкіл, 7 - з сільських). Педагогічний стаж роботи в середньому становив 20 років. Були використані такі методи дослідження: опитування, інтерв'ю, анкетування (анкети І. Беха, Т. Говорун, О. Кікінежді), бесіда, включене спостереження, наративи вчителів, оцінки експертів-педагогів.
Емпіричне вивчення та аналіз ґендерних уявлень вчителів здійснювались відповідно до виокремлених вченими (С. Бем, Ш. Берн, Т. Говорун, О. Кікінежді, В. Кравець, Л. Штильова) чотирьох груп ґендерних стереотипів, які відображаються в уявленнях вчителів: маскулінності-фемінності як характеристик чоловічих і жіночих особистісних властивостей; розподілу сфер діяльності та напрямків соціалізації статей; соціальних ролей у приватно-сімейній та публічній сферах [1; 7].
Представимо результати емпіричного дослідження ґендерних уявлень вчителів. З'ясовано, що майже 50 % респондентів підтримують стереотипізоване виховання обох статей, вважаючи, що «хлопчики і дівчатка мають в дорослому житті виконувати різні ролі»: вчителі схильні бачити дівчаток не як самостійних суб'єктів суспільного життя, а як «додаток» до чоловіка, та дітей, матерів і берегинь сімейного вогнища. Їхнє майбутнє сприймається виключно з позицій традиційного стереотипу жіночності, натомість хлопчиків спрямовують на кар'єру, бізнес, самореалізацію у соціально-політичній сфері. Трохи більше третини опитаних (38 %) мають загалом позитивне ставлення щодо реалізації особистісно-еґалітарного підходу у початкову школу і як аматори на інтуїтивному рівні впроваджують його ідеї у роботу з учнями та батьками.
Приблизно 12,7 % респондентів залишаються невизначеними у своїх ґендерних поглядах, що зумовлено недостатньою кількістю еґалітарно спрямованих дидактично-методичних матеріалів і, відповідно, браком ґендерних знань як підкріплення власних висновків - звідси домінуючі протиріччя в оцінці поведінки дівчаток і хлопчиків, стратегій виховання та розподілу майбутніх сімейних і соціальних ролей (табл. 1).
Таблиця 1. Розподіл ґендерних поглядів вчителів початкової школи (у %; місто/село)
|
Стереотипізовані погляди |
Еґалітарні погляди |
Невизначені |
|
|
І. Диференціація чоловічої та жіночої поведінки |
|||
|
58,7/61,1 (59,9) |
38,6/ 35,6 (37,1) |
2,7/3,3 (6,0) |
|
|
ІІ. Диференціація соціалізації статей і стратегій виховання |
|||
|
42,8/50,5 (46,7) |
40,7/36,4 (38,6) |
16,5/13,1 (14,8) |
|
|
ІІІ. Диференціація чоловічих та жіночих ролей у родинно-приватній сфері |
|||
|
42,0/49,4 (45,7) |
35,8/39,6 (37,7) |
22,2/11,0 (16,6) |
|
|
ІУ. Диференціація соціальних ролей жінок і чоловіків у публічній сфері |
|||
|
44,7/42,4 (43,6) |
39,8/37,1(38,5%) |
15,5/20,5 (18,0) |
|
|
Загалом |
|||
|
47,1/50,3 (48,6) |
38,7/37,4 (38,0) |
13,1/12,3 (12,7) |
Як видно із таблиці, майже 60 % респондентів перебувають під значним впливом традиційних уявлень. На їхню думку, поведінка статей пов'язана з біологічними відмінностями, тому анатомічно «сильній» статі (хлопчикам) властива маскулінна поведінка, а «слабкій» (дівчаткам) - фемінна. Ці вчителі заохочують дівчаток до вияву слухняності, старанності та акуратності; натомість хлопчиків хвалять за вміння відстоювати свою позицію, спрямовуючи тим самим на самостійну та незалежну поведінку. Вони послуговуються принципом взаємодоповнення фемінно-маскулінних якостей. Вчителі також по-різному оцінюють подібну модель поведінки обох статей, зокрема, якщо хлопчик бігає, штовхається з однокласниками на перерві, то вчителька реагує на це менш негативно, тоді як дівчинці пояснює про недоцільність такої поведінки.
Більше третини вчителів (37,1 %) вважають, що поведінка, яка традиційно визначається «чоловічою» чи «жіночою», залежить не від біології статі, а від виховання, тому анатомічні відмінності не можуть визначати статевовідповідність поведінки. В організації навчально- виховного процесу вони орієнтуються на паритетні стосунки між дівчатками і хлопчиками, формування дружнього учнівського колективу «різних біологічно, проте рівних соціально».
З'ясовано, що амбівалентність лінії ґендерного виховання проявляється у «нерішучості» вчителів щодо вибору стратегії виховання молодших школярів, диференціації соціальних ролей у родинно-приватній та публічній сферах. Зокрема, майже половина (46,7 %) респондентів стоїть на позиціях традиційного виховання молодших школярів, вважаючи, що «дівчатка і хлопчики - це два протилежні світи, тому виховуватись мають по-різному». У спілкуванні з учнями педагоги часто використовують фрази: «ти ж дівчинка, тобі не личить...» або «ти ж хлопчик, маєш бути.». Ці вчителі вважають, що на уроках фізкультури, в позакласній діяльності необхідно надавати різний спортивний інвентар для дітей обох статей, наприклад, дівчаткам - скакалки, обручі, а хлопчикам - м'ячі. Вчителі 1-2 класів вказали, що було б доречно організувати у класі окремі ігрові куточки для дівчаток і хлопчиків з різним набором іграшок і дитячої літератури, де учні могли би проводити час на перерві.
На противагу їм трохи менша кількість респондентів (38,6 %) дотримується еґалітарних поглядів, вважаючи, що «хлопчики і дівчатка мають більше подібного у характері, інтересах, вподобаннях, аніж відмінного». На їхню думку, виховання має бути особистісно спрямованим, орієнтованим на розвиток індивідуальності кожної дитини, тому потрібно максимально розвивати усі дитячі здібності незалежно від статі школярів. Ці вчителі заохочують учнів до «статевонетипових» занять: хвалять дівчаток за освоєння спортивних ігор, технічних умінь і навичок, якими добре володіють хлопчики, а останніх - за уміння куховарити, шити, прасувати, прикрашати, доглядати. Педагоги також спрямовують дівчаток і хлопчиків до участі у спільних спортивних (футбол, волейбол, баскетбол) та рухливих («Кіт і Миша», «Третій зайвий», «Вибивний» тощо) іграх; позакласних виховних заходах: естафетних змаганнях, спортивних святах («Спорт для всіх», «Козацькі забави», «Раз, два, три - граємо ми!», «Подорож у країну спорту»), конкурсах («Біг у мішках», конкурс малюнків на тему: «Мій родовід»), фестивалях («Родинний тиждень», «Сурми звитяги»).
Про користь тяжіння амбівалентних позицій до еґалітарних свідчать погляди більшості педагогів (75,7 %) щодо набуття дівчатками і хлопчиками знань, умінь та навичок з різних навчальних предметів, наприклад, основи здоров'я, української мови, читання, математики, «Я у світі» та «Я і Україна», адже початкова школа є стартовим майданчиком для отримання школярами базових компетентностей. Ці вчителі мотивують дітей обох статей до вивчення усіх навчальних предметів, створюють рівні можливості для оволодіння ними.
Виявлено, що 45,7 % респондентів переконані в необхідності традиційних настановлень дітям щодо родинно-приватної сфери, тому спрямовують дівчаток на емоційно-експресивні види діяльності: роль господині-матері, берегині сімейного вогнища, натомість хлопчиків - на предметно-інструментальні: роль голови родини, годувальника, захисника. У подальшому це може призвести до виникнення феномена «набутої безпомічності», поляризації дівчачих і хлопчачих груп у класі, виконання обома статями різних видів діяльності. «Набута безпомічність» проявляється в обох статей у випадку необхідності змінити традиційний розподіл статевих ролей, наприклад, у дівчаток в подальшому повсякденному життя виникають труднощі у здійсненні дрібного ремонту, що є наслідком відсутності інструментальних умінь; натомість хлопці є безпорадними у побутовому самообслуговуванні. Майже 40% вчителів вважають, що родинний устрій має базуватися на засадах паритетності її членів та взаємозамінності сімейно-соціальних ролей. На думку цих вчителів, варто наголошувати дівчаткам і хлопчикам про рівність виконання домашнього побуту та розподіл сімейних обов'язків.
43,6 % респондентів не диференціюють соціальні ролі жінки та чоловіка. Зокрема, при проведенні бесід з учнями на тему «Професії» (2-4 класи) вчителі пояснюють, що немає «жіночих» і «чоловічих» професій, наводять приклади успішних людей, які змогли реалізувати себе у сімейній і професійній сферах. Водночас 38,5 % вчителів мають стереотипізовані погляди, що проявляються у традиційному баченні виконання дівчатками і хлопчиками професійних ролей (спрямовують дівчаток на освоєння у майбутньому винятково «жіночих» професій, як-от: лікарка, вчителька, перукарка; тоді для як для хлопчиків «асортимент» більш широкий: керівник, бізнесмен, політик, ІТ-фахівець, юрист).
Таким чином, виявлена амбівалентність ґендерних поглядів вчителів стосується стратегій виховання молодших школярів та майбутніх ролей у родинно-приватній і публічній сферах. Водночас вони не впевнені щодо власних ґендерних позицій.
У процесі емпіричного дослідження також з'ясовано, що майже 45 % педагогів заохочують учнів до прояву статевовідповідних якостей і рис характеру. Це проявляється у вчительських настановленнях, наприклад, дівчаткам часто кажуть: «будь слухняною», «будь уважною», «будь старанною», «будь лагідною»; натомість до хлопчиків звучать інші рекомендації: «ти сильний», «ти - чоловік», «будь активним» тощо. Диференціація стереотипізованих настановлень виявляється під час виконання учнями завдань на уроках, коли вчителі використовують різні репліки: «ти молодець», «сміливіше», «впевненіше», «веди клас» (в значенні керуй), «докажи», «ти знаєш», «ти можеш це зробити сам!» - до хлопчиків; «думай», «будь уважною», «працюй акуратно», «не поспішай» - до дівчаток. Це, на нашу думку, налаштовує хлопчиків на самостійність та активність, досягнення успіху у виконанні завдань, розвиток впевненості в собі, вміння відстоювати свою думку, тоді як настанови для дівчаток - на старанність, ретельне виконання завдання, монотонність і шаблонність дій.
Вчителі, зазвичай, активніше реагують (кивають головою, жестикулюють) на вчинки і репліки хлопчиків, ніж дівчаток (70 і 30 % відповідно), при очікуванні правильної відповіді довше тримають зоровий контакт з хлопчиками. Звертаючись до обох статей, переважно вживають займенники чоловічого роду, наприклад: «Кожен повинен принести зошит», «Усі учні нашого класу...» й ін.), що є ознакою мовного андроцентризму вчителів.
Диференціація за статевою ознакою виявлена також в особистих звертаннях до учнів. Якщо до дівчаток, як правило, вчителі звертаються за іменем в пестливій формі, ласкаво: «Оленко», «Іринко», «Настуню», то до хлопчиків часто використовують займенник «ти» або більш строгий тон: «Мишко», «Андрію», «Вітька». До хлопчиків звучать більш образливі репліки, як-от: «Ви - турки!», «Чого потираєш руки, як бабця після вареників?», «Не лови ґав на уроці!» тощо.
Таким чином, результати емпіричного дослідження свідчать про стереотипізацію поглядів вчителів, що дівчаток і хлопчиків потрібно виховувати відповідно до соціальноочікуваних норм. Дотримання таких упереджень у початковій школі є наріжним каменем спотикання, який зумовлює прийняття хибних виховних тактик.
Одним з елементів навчально-виховного процесу початкової школи є розподіл шкільних доручень у класі. Нас також цікавило, які «ґендерні посилання» використовують вчителі при формуванні активу класу. Адже ці настанови в старшій школі відображатимуть бажання учня посісти певний «щабель» у шкільній ієрархії самоврядування.
Більшість педагогів (60%) вказали, що розподіляють доручення у класі, спрямовуючи дівчаток і хлопчиків на участь в полярних видах діяльності, надаючи, зазвичай, учням статевовідповідні доручення: хлопчикам - ті, які вимагають активності, швидких дій, розсудливості, самостійності, а дівчаткам - ті, які передбачають уважність, точність, акуратність тощо. 40% респондентів дотримуються особистісно-орієнтованого підходу, залучаючи однаково дівчаток і хлопчиків до виконання шкільних доручень без огляду на стать. Крім того, щомісяця змінюють класні обов'язки, даючи змогу учням спробувати себе у різних видах діяльності і сформувати в них широкий спектр умінь та навичок (табл. 2).
Таблиця 2. Порівняльний аналіз розподілу шкільних доручень у міській та сільській школах (у %)
|
Міська школа |
Сільська школа |
||||
|
Хлопчики |
Дівчатка |
Хлопчики |
Дівчатка |
||
|
Староста |
57,2 |
42,8 |
50,0 |
50,0 |
|
|
Заступник старости |
44,1 |
55,9 |
45,1 |
54,9 |
|
|
Юні науковці |
46,3 |
53,7 |
45,8 |
54,2 |
|
|
Книголюби |
46,7 |
53,3 |
54,4 |
45,6 |
|
|
Витівники |
50,0 |
50,0 |
54,4 |
45,6 |
|
|
Юні спортсмени |
60,1 |
39,9 |
92,0 |
8,0 |
|
|
Квітникарі |
43,4 |
56,6 |
27,4 |
72,6 |
|
|
Сантрійка |
38,2 |
61,8 |
15,6 |
84,4 |
Найбільше переважання хлопчиків, порівняно з дівчатками виявлено у такій групі доручень, як «Юні спортсмени» (60,1 % хлопчиків і 39,9 % дівчаток - у міській школі; 92 % хлопчиків і 8 % дівчаток - у сільській школі). Завданням школярів є допомога вчителю в організації фізкультурно-масової виховної роботи, співорганізація та участь у позакласних спортивних змаганнях тощо. Натомість доручення, які стосуються старанності, уважності й акуратності, традиційно надаються дівчаткам. Це групи: «Квітникарі» (43,4 % хлопчиків і 56, 6 % дівчаток - у міській школі; 27,4 % хлопчиків і 72,6 % дівчаток - у сільській школі) (учні займаються озелененням класної кімнати, доглядом за вазонами); «Сантрійка» (38,2 % хлопчиків і 61,8 % дівчаток - у міській школі; 15,6 % хлопчиків і 84,4 % дівчаток - у сільській школі) (перевірка зовнішнього вигляду, охайності, акуратності однокласників). Кількість дівчаток також переважає у групі книголюбів (46,7 % хлопчиків і 53,3 % дівчаток - у міській школі; 54,4 % хлопчиків і 43,6 % дівчаток - у сільській школі).
З'ясовано, що доручення, які виховують у школярів лідерські якості, розподілені однаково між хлопчиками та дівчатками. Це стосується, зокрема, обов' язків старости та його заступника (староста: 57,2 % хлопчиків і 42,8 % дівчаток - у міській школі; 50 % хлопчиків і 50 % дівчаток - у сільській школі), які передбачають контроль за чергуванням учнів в класі, перевірку порядку і чистоти на партах, допомогу вчителю у підготовці класу до уроку.
Рівномірно також розподілені доручення у групах «Юні науковці» (46,3 % хлопчиків і 53,7 % дівчаток - у міській школі; 45,8 % хлопчиків і 54,2 % дівчаток - у сільській школі) та «Витівники» (50 % хлопчиків і 50 % дівчаток - у міській школі; 54,4 % хлопчиків і 45,6 % дівчаток - у сільській школі). Члени першої групи допомагають учителю підбирати цікаві, інформаційні матеріали до уроків, позакласних виховних заходів; другої - займаються організацією перерв: підбирають рухливі, настільні ігри, загадки, ребуси, головоломки тощо. Таким чином, сповідуючи особистісно-орієнтований підхід при розподілі доручень у класі, вчителі залучають учнів обох статей до виконання різних видів діяльності, що сприяє набуттю хлопчиками і дівчатками широкого діапазону вмінь і навичок.
Проте обов'язки деяких груп доручень розподіляються здебільшого серед представників певної статі, так наприклад, у групі «Юні спортсмени» переважає кількість хлопчиків, а у «Сантрійці» та «Квітникарях» - дівчатка. Таке нав'язування вчителями традиційних статевих ролей, на нашу думку, стає на заваді розвитку індивідуальності та позитивного образу «Я» молодших школярів.
Отже, навчально-виховне середовище початкової школи є важливим соціокультурним простором, в якому відбувається статева соціалізація дітей і набуття ними валеологічної та ґендерної культури. Важливим суб'єктом початкової школи є вчитель, який має відповідні гендерні погляди та настанови.
Результати емпіричного дослідження ґендерних уявлень вчителів початкової школи засвідчили, що на практиці вчителі сповідують традиційні статеворольові вимоги до навчання, виховання і поведінки дівчаток і хлопчиків. Значна ґендерна стереотипізація свідомості вчителів початкової школи зумовлює поширеність традиційних статеворольових вимог до навчання і поведінки статей та їх вплив на набуття учнями валеологічних компетентностей. Це стосується диференціації поведінки статей, яка відображається у спілкуванні з учнями, ґендерних настановленнях на уроках та позакласній діяльності. Амбівалентність тендерних уявлень вчителів проявляється щодо стратегій виховання молодших школярів, диференціації соціальних ролей у родинно-приватній та публічній сферах. Еґалітарна позиція вчителів виявляється у створенні рівних можливостей для освоєння дівчатками і хлопчиками різних навчальних предметів, паритетному розподілі шкільних доручень серед статей, формуванні дружнього колективу рівноцінних особистостей, що є підґрунтям для сучасних стандартів рівноцінності статей та виховання здоров'ятворчої особистості.
З'ясовано, що часто педагоги недостатньо обізнані в ґендерній проблематиці та не визначені у власних позиціях щодо неї. Проте більшість вчителів початкової школи проявляє значний інтерес до забезпечення ґендерної рівності дітей в навчально-виховному процесі, впровадження особистісно-еґалітарного підходу у створенні ґендерно-освітнього середовища як здоров' язбережувального для молодших школярів.
Подальшими перспективами дослідження є розробка педагогічної системи формування валеологічної культури молодших школярів на засадах гендерного підходу та перевірка її ефективності.
Література
1. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. - М.; СПб.: Прайм - ЕВРОЗНАК, 2001. - 320 с.
2. Бех І. Виховання особистості: у 2 кн. / І. Бех. - К.: Либідь, 2003. - Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. - 280 с.
3. Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001.- 416 с.
4. Еремеева В. Мальчики и девочки - два разных мира: нейропсихологи - учителям, воспитателям, родителям, школьным психологам / В. Еремеева, Т. Хризман. - СПб.: Тускарора, 2000. - 184 с.
5. Кікінежді О. Ідентифікація як соціально-психологічний феномен диференціації статі: автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / О. Кікінежді. - К., 2012. - 44 с.
6. Кравець В. Історія ґендерної педагогіки: навчальний посібник / В. Кравець. - Тернопіль: Джура, 2005. - 440 с.
7. Кравець В. Ґендерна соціалізація молодших школярів: навчальний посібник / В. Кравець, Т. Говорун, О. Кікінежді. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011. - 192 с.
8. Максименко С. Генеза здійснення особистості / С. Максименко. - К.: ТОВ «КММ», 2006. - 240 с.
9. Савченко О. Дидактика початкової освіти: підручник для студентів вищих навчальних закладів / О. Савченко. - К.: Грамота, 2012. - 504 с.
10. Сухомлинський В. Вибрані твори: в 5-ти т. / В. Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1976. - Т. 2. - 670 с.
11. Сухомлинський В. Вибрані твори: в 5-ти т. / В. Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1976. - Т. 4. - 640 с.
12. Штылева Л. Фактор пола в образовании: гендерный подход и анализ / Л. Штылева. - М.: ПЄРСЕ, 2008. - 316 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та формування інформаційної культури молодших школярів. Педагогічна сутність елементів комп’ютерної грамотності учасників навчально-виховного процесу. Мовна культура молодших школярів на уроках інформатики. Ігри "Віднови слово" та "Анаграма".
курсовая работа [59,1 K], добавлен 20.04.2013Виявлення основних педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування екологічної культури молодших школярів. Розробка експериментальної методики формування екологічної культури учнів початкових класів, оцінка її практичної ефективності.
дипломная работа [529,4 K], добавлен 14.07.2009- Формування культури поведінки молодших школярів засобами навчальних дисциплін та народної педагогіки
Завдання культури поведінки учнів початкових класів. Методи формування культури поведінки молодших школярів. Потенціал навчальних дисциплін у вихованні культури поведінки молодших школярів. Використання народної педагогіки у вихованні культури поведінки.
дипломная работа [163,8 K], добавлен 11.08.2014 Дослідження навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи та статевого виховання учнів молодшого шкільного віку у ході навчальної діяльності. Розробка виховного заходу на тему "Формування статево-рольової диференціації молодших школярів".
курсовая работа [98,6 K], добавлен 15.06.2010Стан проблеми формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу "Я і Україна" у педагогічній теорії та практиці. Зміст, форми та методи формування екологічної культури учнів початкової школи, методи та шляхи їх вдосконалення.
дипломная работа [153,9 K], добавлен 23.10.2009Теоретичні засади формування екологічної культури молодших школярів. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 17.06.2010Формування культури праці учнів в умовах сучасної школи та її основні елементи. Переваги гурткової форми організації навчально-виховного процесу перед уроками. Тематичний план гуртка "Художня обробка природних матеріалів" і короткий зміст програми занять.
методичка [42,7 K], добавлен 19.08.2015Поняття "інноваційна культура вчителя". Проблема формування вчителя-інноватора як носія інноваційної культури. Інноваційні процеси у галузі освіти. Підходи до проблеми творчих здібностей. Якості, необхідні для формування інноваційної культури педагога.
реферат [22,6 K], добавлен 01.02.2010Проблеми формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя. Оцінка сформованості цих якостей у школярів сучасної загальноосвітньої школи. Експериментальне дослідження духовно-моральних якостей молодших школярів.
магистерская работа [252,0 K], добавлен 29.11.2011Теоретичні основи дикції як компонента техніки мовлення у молодших школярів. Зміст та завдання розвитку дикції у початковій школі. Особливості артикуляції голосних і приголосних звуків. Робота вчителя початкових класів над усуненням вад вимови в учнів.
дипломная работа [234,7 K], добавлен 24.09.2009Ознайомлення із змістом та цілями екологічної освіти та виховання. Особливості та переваги гурткової роботи у формуванні екологічної культури молодших школярів. Представлення авторської програми екологічного виховання дітей у рамках кружка "Юний еколог".
курсовая работа [63,1 K], добавлен 26.02.2012Проблема формування світоглядної культури вчителя, зумовлена вимогами сучасного суспільства, його особистісних характеристик, професійних якостей. Світоглядні й культурні аспекти становлення вчителя. Інтелектуальний та емоційний компоненти світогляду.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 17.04.2014Особливості розвитку творчих здібностей учнів (віковий та психо-фізіологічний аспекти). Творча лабораторія вчителя музики. Результати діагностичного етапу з визначення рівня креативності, розвиненості творчих здібностей молодших школярів на уроках музики.
курсовая работа [97,5 K], добавлен 02.10.2014Психолого-педагогічні особливості молодших школярів: вплив на методику викладання курсу природознавства. Ставлення молодших школярів до природи. Принципи підбору змісту й побудови шкільного курсу природознавства. Принцип формування екологічного мислення.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 15.06.2010Визначення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів. Розгляд перебігу естетичного виховання школярів у навчально-виховному процесі; розкриття природи мистецтва, виявлення творчих аспектів. Ознайомлення із поняттям та сутністю естетики.
курсовая работа [52,8 K], добавлен 11.08.2014Вікові особливості молодших школярів. Музичний фольклор як невід'ємна частина навчально-виховного процесу молодших школярів на уроках музики. Розвиток уяви дітей засобами казки, формування ритмічно-мовно-рухової координації, чіткої дикції, артикуляції.
курсовая работа [90,6 K], добавлен 11.02.2014Особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу, необхідність врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп’ютерно-ігровою культурою.
автореферат [208,6 K], добавлен 11.04.2009Психолого-педагогічна проблема формування екологічної культури. Сутність та структура екологічного виховання у початковій школі, практика забезпечення в сучасних умовах, вплив експериментальної методики на результативність процесу та шляхи вдосконалення.
дипломная работа [117,2 K], добавлен 07.08.2009Індивідуалізація освіти, виховання самостійності, творчості, активності життєвої позиції. Організація навчально-виховного процесу в молодшій школі. Форми навчання та виховання в історичному аспекті. Духовно-моральне виховання, гуманістична спрямованість.
реферат [37,9 K], добавлен 17.09.2010Суть та структура культури навчальної діяльності учнів. Впровадження проектної діяльності в роботу вчителя. Сутність і зміст технологічних етапів впровадження проектування з метою формування культури навчальної діяльності учнів. Приклади проектів.
курсовая работа [86,0 K], добавлен 19.08.2015
