Вивчення структурно-словотвірних особливостей термінів деревооброблення у курсі "Фахова термінологія"
Дослідження різних варіантів вправ для словотвірного аналізу деревооброблювальних термінів, пояснення способів їх творення та розпізнавання дериваційних формантів, а також завдання для з’ясування семантики термінів деревооброблення за словотвірним типом.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.02.2018 |
| Размер файла | 31,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 371.134: [001.8:674]
Вивчення структурно-словотвірних особливостей термінів деревооброблення у курсі «Фахова термінологія»
О.Є. Гриджук
Досліджено словотвірну організацію українських термінів деревооброблення. Виявлено найпродуктивніші способи творення та проаналізовано словотвірні моделі деревооброблювальних термінів. Обґрунтовано доцільність засвоєння студентами лісотехнічних спеціальностей способів творення фахових термінів та формантів, що використовуються у термінологічному словотворенні. Запропоновано варіанти вправ для словотвірного аналізу термінів, пояснення способів їх творення та розпізнавання дериваційних формантів, а також завдання для з'ясування семантики термінів деревооброблення за словотвірним типом. Умотивовано, що такі вправи необхідні для формування фахових мовно-термінологічних знань майбутніх працівників деревооброблювальної галузі.
Ключові слова: термінологія деревооброблення, термін, способи словотворення, словотвірний тип.
О. Е. ГРИДЖУК
ИЗУЧЕНИЕ СТРУКТУРНО-СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕРМИНОВ ДЕРЕВООБРАБОТКИ В КУРСЕ «ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ»
Исследована словообразовательная организация украинских терминов деревообработки. Выявлены наиболее продуктивные способы их образования и проанализированы словообразовательные модели. Обоснована целесообразность усвоения студентами лесотехнических специальностей способов образования профессиональных терминов и формантов, используемых в терминологическом словообразовании. Предложены варианты упражнений для словообразовательного анализа терминов, определения способов их образования и распознавания деривационных формантов, а также задания на выяснение семантики терминов деревообработки по словообразовательным типам. Мотивировано, что такие упражнения необходимы для формирования профессиональных языковых терминологических знаний будущих работников деревообрабатывающей отрасли.
Ключевые слова: терминология деревообработки, термин, способы словообразования, словообразовательный тип.
O. E. HRYDZHUK
THE STUDY OF THE STRUCTURAL AND DERIVATIONAL FEATURES OF THE TERMS OF WOOD TECHNOLOGY IN THE COURSE «THE PROFESSIONAL TERMINOLOGY»
The derivational organizing of the Ukrainian wood technology terms is explored in the article; the most productive ways of formation are revealed and the derivational models of the wood technology terms are analyzed. The expediency of learning the ways offormation of professional terms and formants used for terms derivation by students of the forestry engineering specialties is justified. The variants of exercises for the derivational analysis of terms, the explanation of the ways of their formation, and the recognition of derivative formants, and the tasks of finding out the semantics of wood technology terms by the derivational type are proposed. It is proved that such exercises are necessary for the formation of the specialized language and terminology knowledge of the wood technology industry future workers.
Keywords: terminology of wood technology, term, ways of derivation, derivational type.
Термінологічна компетентність - це сукупність умінь і навичок правильно послуговуватися спеціальною термінологією в умовах наукової та ділової фахової комунікації [2]. Серед її складових: знання термінологічних одиниць та утворення їх граматичних форм; розуміння лексико-семантичних процесів, що відбуваються у межах терміносистеми фаху; уміння аналізувати терміни за їх структурою, способом творення, походженням; знання лексикографічних джерел та вміння ними послуговуватися; засвоєння правил поєднання термінів у словосполучення і речення тощо.
«Специфіка термінотворення порівняно із загальномовною деривацією полягає в накопиченні власного словотвірного фонду, до складу якого входять форманти, що оформлюють терміни певної галузі знань» - вказує Н. Кобзар [8, с. 14]. З огляду на це вивчення способів творення фахових термінів, засвоєння типових для певної терміносистеми словотвірних моделей та словотвірних засобів допоможе студентам технічних вищих навчальних закладів не лише зрозуміти закономірності фахового термінотворення, а й у перспективі більш вправно працювати зі спеціальними найменуваннями, за потреби вмотивовано вибирати словотвірні засоби для творення нових фахових термінів. Таке навчання також допоможе студентам уникнути наслідування російських словотворчих моделей, зокрема, навчитися розмежовувати «засобами української мови поняття, що стосуються дії, події та їх наслідків, уживаючи для них різні віддієслівні іменники, утворені відповідно від дієслів недоконаного та доконаного виду». деревооброблювальний термін дериваційний семантика
Дослідженню науково-технічної термінології в українському мовознавстві присвячені праці багатьох науковців - А. Д'якова, Т. Кияка, І. Кочан, З. Куделько, М. Годованої, Г. Мацюк, Л. Мурашко, Т. Панько, Л. Полюги, Л. Симоненко й ін.. Питання словотворення у галузевих терміносистемах вивчали Н. Кобзар (біологічна), С. Овсейчик (екологічна), Н. Шило (лісова та деревообробна термінологія), Г. Наконечна (хімічна), О. Литвин (машинобудівна) та ін.
Порівняно новим напрямком наукових розвідок є обґрунтування доцільності вивчення фахових термінів у процесі викладання української мови за професійним спрямуванням (Л. Барановська, Н. Голуб, М. Гуць, О. Дженджеро, І. Дроздова, Г. Крохмальна, С. Овсейчик, Г. Онуфрієнко, М. Пентилюк, Т. Симоненко). Так, методичні засади навчання студентів фахової термінології на заняттях з української мови опрацьовували Л. Вікторова та Л. Сидоренко, засвоєння української фахової термінології російськомовними студентами- економістами досліджувала Г. Бондаренко, вивчення термінів на матеріалі текстів за фахом - І. Дроздова, В. Кулько, Т. Симоненко, використання тестових завдань для перевірки рівня засвоєння термінів - Г. Бондаренко, Л. Бутенко. Утім питання творення й застосування спеціальних термінів для вивчення їх студентами технічних спеціальностей, зокрема лісотехнічної галузі, як методична проблема ще не були об'єктом окремого наукового дослідження.
Мета статті - проаналізувати морфологічні способи творення термінів деревооброблення, запропонувати варіанти вправ і творчих завдань для їх вивчення, обґрунтувати доцільність такого навчання студентів лісотехнічних спеціальностей для формування в них термінологічної компетентності.
Особливості термінологічного словотворення «пов'язані зі самою специфікою терміна як лексичної одиниці обмеженої сфери вживання» [12, с. 92]. Термінологічне словотворення «дає можливість штучно запроваджувати в галузеві термінології спеціалізовані за значенням словотвірні морфеми, які, будучи в певних терміносистемах виразниками конкретних значень, виконують разом з тим класифікаційну функцію» [5, с. 65].
Морфологічний спосіб творення термінів «полягає у поєднанні афіксальних морфем з кореневою або похідною частиною слова за законами словотвору української мови. Внаслідок цього виникають нові лексичні одиниці на позначення нових понять і явищ» [12, с. 93].
У системі морфологічного словотвору термінів деревооброблення найпродуктивнішою є афіксація. Суфіксальний спосіб творення термінів-іменників представлений кількома основними словотвірними моделями:
1) «Іменникова твірна основа + суфікси -к-, -івк-, -ак-, -ок-, -иль, -ач-, -изн-».
Відіменниковий словотвір у терміносистемі деревооброблення виявляє низький рівень продуктивності. Незначною є кількість похідних з суфіксами -к- (рамка, деревинка, пилка), -івк- (ножівка), -ак- (стільчак), -ок- (брусок), -иль- (горбиль), -ач- (горбач), -изн- (гнилизна). Часто для творення деревообробних термінів використовуються запозичені твірні основи: брус ^ брусок, верстат верстак.
«Виявлення смислової природи цієї групи суфіксів дає право віднести їх до словотворчих засобів вираження оцінки. Але при цьому слід постійно мати на увазі їх специфічну особливість - здатність передавати лексичне значення, яке міститься в назві реалії щодо зміни розміру, повтори, об'єму, якості, повноти вияву чи через призму суб'єктивного сприйняття її мовцем», - стверджують К. Городецька і М. Кравченко [4, с. 114].
2) «Дієслівна твірна основа + суфікси -нн-, -енн-, -інн-, -ач-, -к-, -ик-, -ок-».
Терміни, що позначають назви технологічних операцій, процесів, здебільшого утворені за допомогою суфіксів -нн(я), -енн(я), -інн(я). «Віддієслівні іменники зберігають чіткі генетичні зв'язки з основами дієслів, від яких вони утворені», «терміни цього типу означають не саму дію в її конкретному вияві, а лише назви процесів і дій» пише Н. Шило [16, с. 31]: (затісування - «затісування торця стовбурів, сортиментів перед спусканням і трелюванням» [10, с. 137]; корування - «видалення кори зі стовбурів і сортиментів» [10, с. 180]; запресовування, зрощування, прифуговування, обкорування, опорядження, пакування, припасовування, пресування, розбирання, розкряжування, розсвердлювання, розпилювання, торцювання, фрезерування та ін.). Такі найменування Г. Винокур називав «ідеальними термінами для визначення технічних процесів» [1, с. 14].
Якщо однослівний термін личкування означає «деталь із листових, рулонних та інших матеріалів, якою покривають поверхні ін. деталей» [10, с. 195], то у складі термінологічного словосполучення він змінює семантику, набуваючи значення «процесу дії»: личкування стружкових плит - «покриття однієї або двох площин стружкових плит листовим матеріалом» [10, с. 195].
Терміни з суфіксами -нн-, -енн-, -інн- активно використовуються як компоненти двокомпонентних (антисептування деревини, випробування механічні, деревооброблення первинне, обкорування деревини, заповнення рейкове, зняття провисів, пиляння поперечне, сушіння деревини тощо) та трикомпонентних терміносполук (безстрічкове ребросклеювання шпону, декорування столярно-меблевих виробів, здрібнення відходів деревини, зачищення торців пиломатеріалу, лущення фанерного чурбака, механічне оброблення деревини, фрезерування деревини циліндричне та ін.).
Віддієслівні терміни-деривати з суфіксом -к- у деревообробленні позначають:
• назви пристроїв, деталей, конструктивних елементів (стяжка, обкладка, кальовка, облицьовка, розкладка, відбортовка, заготовка, підставка);
• технологічні процеси, дії чи її наслідки (обкладка, підсочка, підновка);
• найменування матеріалу (клепка, стружка, набиванка);
• інструменти (калівка, наґрадка, киянка);
• назви речовин (морилка, шпаклівка).
• найменування виробів (засувка).
У деяких дериватів при поєднанні мотивуючих основ із суфіксом -к- відбувається чергування голосних /у/ та /і/ у дієслівних суфіксах (личкувати ^ личківка - «деталь із листових, рулонних та ін. матеріалів, якою вкривають поверхні інших деталей» [15, с. 121], торцювати ^ торцівка - «верстат торцювальний» [15, с. 248]).
На недоцільність вживання таких термінів вказує І. Кочан, зазначаючи, що «віддієслівні іменники на позначення дії чи процесу із суфіксом -к(а) ... взагалі не варто використовувати в українській мові. Терміни з цим суфіксом допустимі лише на позначення предмета» [9, с. 204].
У сучасній терміносистемі деревооброблення спостерігаємо тенденцію до обмеженого використання термінів з суфіксом -к- із загальною семантикою «процес дії» і заміну їх термінами з суфіксом -нн(я), наприклад: шліфовка шліфування, штамповкаштампування, калібровка калібрування (калібрування стружкових плит), вивозка вивезення (вивезення деревини) тощо. В сучасних фахових словниках терміни «нарізка», «обрубка», «заточка», «запресовка», «закрутка», «зарубка», «окантовка» не зафіксовані.
Продуктивним у творенні термінів деревооброблення є словотвірний тип «дієслівна твірна основа + суфікс -ач-», словотвірні значення якого - це: назви обладнання, пристроїв, інструментів, деталей (скидувач, просікач, охолоджувач, обмежувач, скріплювач), рідше - рідин (розріджувач) та виробів (притискач, ущільнювач). У межах терміносистеми деревооброблення суфікс -ач- виявляє значний рівень валентності, тобто відбувається «поширення діапазону словотворчої спроможності суфікса в напрямі збагачення обсягу його словотворчого застосування» [7, с. 46].
Обмежене використання словотвірного типу «основа дієслова + -ин-» у деревооброблювальній термінології зумовлено низькою продуктивністю цього суфікса для творення термінів загалом. Віддієслівні іменники із суфіксом -ин- називають утворення, що стали результатом дії, позначуваної твірним словом (закорина, пиловини). На функційне призначення вказує суфікс -ин- у терміні заглушина - «деталь з листового матеріалу, яка закриває ємність в рамкових і коробчастих конструкціях.» [15, с. 83].
До непродуктивних словотвірних моделей належать віддієслівні терміни-деривати з суфіксами -ик-, -ок-, що позначають найменування інструментів (клепик, рубанок), причому термін рубанок мотивований дієприкметниковою твірною основою (рубаний рубанок).
3) «Прикметникова твірна основа + суфікси -ик-, -ість-». Словотвірний тип «прикметникова твірна основа + суфікс -ик-» виявляє достатню продуктивність в аналізованій терміносистемі, за його допомогою утворено терміни-назви осіб за видом діяльності (пакувальник, свердлильник), назви пристроїв та інструментів (живильник, втиральник, пиловник), деталей (боковина, середник, боковик).
Менш продуктивно використовується суфікс -ість, утворюючи терміни-іменники для позначення вад деревини або поверхні лісоматеріалу (ворсистість - «наявність на поверхні лісоматеріалу часто розташованих неповністю відділених волокон деревини» [15, с. 46], збіжистість, косошарість, моховитість).
Цікаво, що розрізнення семантики термінів просочування і просочуваність відбувається на рівні словотвірних формантів: суфікс -нн(я) вказує на «процес дії», а суфікс -ість - на властивість. Якщо за терміном просочування деревини закріплене процесуальне значення: «введення в деревину захисних засобів»], то просочуваність деревини - це її здатність «поглинати просочувальні рідини» [10, с. 301].
Префіксальним способом утворено лише окремі терміни деревооброблення, в яких префікси пів-, напів- указують на часткову видозміну форми виробу (півшухляда - «шухляда, у якої бокові стінки зрізані так, що висота передньої стінки значно менша від бокової» [15, с. 172], напівпокривка - «частина покривки (кришки) в столах, які трансформуються» [15, с. 147], напіврама, напівшухляда).
При префіксально-суфіксальному творенні термінів використано такі словотвірні типи: під- + іменникова твірна основа + -ник (підголівник, підлокітник, підтоварник), за- + іменникова твірна основа + -ик (заплечик), на- + іменникова твірна основа + -ник (наматрацник), між- + іменникова твірна основа + -к- (міжніжка), під- + іменникова твірна основа + -к- (підніжка), про- + іменникова твірна основа + -к- (проніжка), від- + іменникова твірна основа + -ок- (відземок).
У термінах підголівник, підлокітник, підніжка, підтоварник префікс під- виконує таку ж функцію, як і аналогічний прийменник, вказуючи на розташування (під головою, під ліктями, під ногами тощо).
Безафіксний спосіб використовується при творенні безафіксних термінів-дериватів від основ префіксальних дієслів за словотвірною моделлю «дієслівна твірна основа + -Ш-» (виривати вирив, відколоти відкол, недопиляти недопил, припорошити припорох).
Це віддієслівні іменники на позначення брусів, колод та їх частин (відструг - «частина бруса або ванчеса, яка залишилася після стругання» [15, с. 40], обзел, осмол, ощеп); вад матеріалу (відщеп - «бічна наскрізна тріщина, яка відходить від торця круглого лісоматеріалу і виникає в процесі заготівлі або розпилювання лісоматеріалів» [15, с. 42], заруб, вирив, відкол); частини або шару матеріалу (недопил, припуск); сукупності чого-небудь (відсів); схеми виконання (постав); способу виконання (припорох - «спосіб перенесення підготовчого рисунку на дошку для різьблення по дереву шляхом тампонування вугільного порошку» [15, с. 193]); наслідку дії (пропил - «простір, який утворився під час розпилювання за рахунок подрібнення і виносу частини деревини» [15, с. 198], недоруб, провис).
Розмаїтість тематичних груп, нечисельних за кількісним складом, засвідчує неунормованість безафіксних дериватів у терміносистемі деревооброблення, оскільки науковці радять словами з нульовим суфіксом позначати назви «процесу дії» [9, с. 205]. Д. Лотте вважає, що в технічній термінології за словотвірними елементами доцільно закріплювати спеціальне вузьке значення, що дає можливість систематизувати ряд понять одного порядку [11, с. 32].
У процесі дослідження було виокремлено такі типи твірних дієслівних основ:
префіксальні основи (з префіксами від-, недо-, о-, об-, під-, по-, при-, про-) доконаного виду (відкол, відструг, недопил, опорядження, опромінення, осмол, ощеп, обкорування, облицьовка, підставка, підсочка, покороблення, пожолоблення, постав, пропил);
префіксальні основи (з префіксами в-, ви-, за-, о-, об-, під-, при-, про-, роз-, с-, у-)
недоконаного виду (вирив, затісування, охолоджувач, обтискання, обточування, обтягування, обмежувач, підсушування, припасовування, прифуговування, припуск, притискач, просікач, розріджувач, розтріскування, скидувач, скріплював, ущільнювач);
безпрефіксні основи недоконаного виду (клепик, жолоблення, корування, пакетування, пакування, пиляння, полірування, сушіння, торцювання, фрезерування, фугування).
Необхідність точніше виразити складне поняття, вказати на додаткові ознаки, характеристики зумовили використання у терміносистемі деревооброблення термінів-складних слів. Відповідно до характеру синтаксичних відношень між компонентами композитних термінів в аналізованій терміносистемі виокремлюємо два типи термінів-складних слів: із сурядним (кронштейн-гніздо, кронштейн-тримач, стіл-мольберт) і підрядним (пиломатеріал, короліт, древоліт, гайкоріз, дереворит) зв'язком.
При творенні термінів способом основоскладання відбувається процес лексикалізації словосполучення, внаслідок чого виникають складні слова, що повніше розкривають зміст поняття, оскільки за семантичним складом співвідносяться зі словосполученням (дерево обробляти ^ деревооброблення, колоди скидати ^ колодоскид, гострі зубці ^ гострозубці та ін.). Композитні терміни є «вищим ступенем абстрагування, об'єднуючи в одному слові кілька основ, що дає можливість точно характеризувати предмети, явища за кількома ознаками» [13, с. 140].
Складання основ за допомогою інтерфікса -о-, -е- «супроводжується втратою одним зі словотвірних компонентів словозмінної здатності» [14, с. 198] (ліс-о-матеріали, пил-о- матеріал, пил-о-продукція, полиц-е-тримач).
При творенні частини термінів деревооброблення основоскладання супроводжується суфіксацією, найпродуктивніше використовується суфікс -ач- з такими словотвірними значеннями: машина, пристрій, деталь (брусоперекладач, лісонавантажувач, лісонагромаджувач, штабелеукладач, кінцевирівнювач, колодоскидач, пилоосаджувач, стружколамач); елемент меблів (полицетримач, спинкотримач); спеціальна суміш (порозаповнювач).
Малопродуктивним при творенні складних термінів є використання суфікса -нн(я) (деревооброблення, деревонасадження, лісопиляння, порозаповнення, ребросклеювання). Загальне словотвірне значення «процес дії» зберігається в усіх названих дериватах, окрім терміна деревооброблення, що трактується як «сукупність... робіт, виконуваних ... з деревиною або її напівфабрикатами» [10, с. 100].
Зафіксовано лише поодинокі випадки застосування словотвірних формантів -к-, -ник- у творенні складних найменувань осіб за родом діяльності (деревообробник), а також назв верстатів та спеціальних апаратів (шпалорізка, пиловловник).
В окремих випадках основоскладання супроводжується усіканням суфікса мотивуючого дієслова. Серед таких термінів найменування процесів (лісосплав), машин (трісковоз), пристроїв (колодоскид), приладів (виступомір, нутромір, похиломір), інструментів (гайкоріз) та технік гравюри (дереворіз, дереворит). Частинки типу -воз, -мір, -різ, -стан Д. Лотте називає суфіксоїдами і вважає їх «систематизувальними елементами, які підкреслюють спільність понять і полегшують оперування ними» [11, с. 86].
При творенні термінів деревообробки способом основоскладання часто поєднуються власне українські та запозичені основи (пиломатеріали, пилопродукція, штабелеукладач, віброгуркіт), рідше використовуються лише іншомовні корені (нормоконтроль, штабгобель, шпунтгобель).
При творенні значної кількості похідних семантика термінів-композитів мотивується значенням компонентів (нормоконтроль - «контроль виконання в конструкторській документації норм і вимог нормативно-технічної документації» [15, с. 154], пиловловник - «апарат для вловлювання пилу» [15, с. 170]). Часткова або повна зміна значення складного терміна (порівняно зі значеннями твірних основ) простежується лише в окремих випадках (короліт - «плити з кори на гіпсовому або цементному в'яжучому» [15, с. 114], віброгуркіт - «пристій для поділу загальної маси деревних частинок на фракції за допомогою сит» [10, с. 216]). Стосовно цього Д. Лотте зазначає, що при творенні термінів - складних слів спеціалізація значення часто супроводжується звуженням чи розширенням його семантики або зміною одного з терміноелементів [11, с. 57].
У складених термінах із сурядним зв'язком між компонентами означуваний компонент - прикладка уточнює або доповнює значення предмета, вказуючи на додаткову його функцію (взірець і модель взірець-модель, крісло і гойдалка крісло-гойдалка).
Серед термінів у деревооброблення цей спосіб словотвору продуктивний для творення назв виробів (диван-ліжко, диван-тахта, крісло-ліжко, крісло-пюпітр, крісло-стіл, візок- касета, стіл-тумба, стілець-драбинка, шафа-перегородка, шафа-стіл кухонна). Зафіксовано лише окремі складені терміни на позначення найменувань осіб за видом діяльності (виробник- суміжник, виробник-дублер), обладнання, пристроїв (конвеєр-петлеукладач, візок-касета), деталей (кронштейн-гніздо, кронштейн-тримач), матеріалу (шпон-розривина), зразків виробів (взірець-еталон, взірець-модель).
Теоретичний аналіз способів творення термінів деревооброблення у лекційному курсі може бути доповнений системою спеціально розроблених вправ і творчих завдань, метою яких є засвоєння словотвірних норм у творенні термінів. «Словотвірні норми регламентують вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі нового слова. Вони визначають закономірності творення похідних слів і вираження ними нових значень, фіксують зразки словотвірних моделей», - вважає І. Кочан [9, с. 202]. З метою практичного опрацювання структурно- словотвірних особливостей дерево оброблювальних термінів застосовувалися такі типи завдань:
1) словотвірний аналіз фахових термінів, оскільки, на думку І Дроздової, «розкриття значень слова за допомогою найпростішого словотвірного аналізу є одним із методів збагачення лексичного запасу студентів і оволодіння спеціальною лексикою і термінологією» [6, с. 262];
2) визначення значень словотвірних формантів за поданою сукупністю однотипних найменувань;
3) підбір фахових термінів з певними суфіксами відповідно до словотвірного значення (наприклад, підібрати терміни з суфіксом -ач-, що позначають найменування обладнання, пристроїв, інструментів; вибрати терміни з суфіксом -нн(я) зі значенням «назви процесів і дій»; виписати терміни з суфіксом -к- на позначення пристроїв, деталей, конструктивних елементів тощо);
4) з підручника І. Г. Войтовича «Основи технології виробів з деревини» (Львів, 2010) виписати деяку кількість термінів, утворених певним способом (суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним, безафіксним);
5) з «Лісотехнічного термінологічного словника» (Львів, 2014) виписати терміни деревооброблення, утворені способом осново- чи словоскладання;
6) пояснити значення виписаних термінів на основі аналізу їх словотвірних компонентів та способу творення.
Отже, опрацьована специфіка творення термінів деревооброблення стає надійним підґрунтям їх правильного використання у процесі навчання студентів як української мови за професійним спрямуванням, так і фахових дисциплін. Базові поняття термінології будуть корисні всім інженерним працівникам деревооброблювальної галузі, що сприятиме поглибленню знань зі спеціальної термінології, створенню ґрунтовної бази для професійного мовлення, допомагатиме краще опанувати мову фаху відповідно до чинних літературних норм, формуватиме досконалу особистість інженерного профілю. Подальші дослідження стосуватимуться аналізу способів творення та специфіки використання словотвірних формантів термінів лісівництва, а також опрацювання спеціальної лексики у процесі навчання української мови за професійним спрямуванням.
Література
1. Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г. О. Винокур // Труды Московского института истории, философии и литературы: сборник статей по языкознанию. - М., 1939. - Т. 5. - С. 3-54.
2. Вікторова Л. В. Методологічні аспекти формування професійно-термінологічної компетентності студентів-аграрників / Л. В. Вікторова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Зб. статей: Вип. 14. Ч. 2. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - С. 164-171.
3. Гінзбург М. Досвід та проблеми впровадження ДСТУ 3966-2000 в термінологічну діяльність / М. Гінзбург, С. Левіна, І. Требульова // Вісник Національного університетуту «Львівська політехніка». - 2002. - № 453. - С. 183-189. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tc.terminology.lp.edu.ua/ TK_Wisnyk453/ TK_wisnyk453_hinzburh.htm
4. Городенська К. Г. Словотвірна структура слова (відіменні деривати): монографія / К. Г. Городенська, М. В. Кравченко. - К.: Наукова думка, 1981. - 200 с.
5. Даниленко В. П. О грамматических особенностях терминов-существительных / В. П. Даниленко // Русская речь. - 1970. - № 6. - С. 63-66.
6. Дроздова І. П. Наукові основи формування українського професійного мовлення студентів нефілологічних факультетів ВНЗ: монографія / І. П. Дроздова. - Харків: ХНАМГ, 2010. - 320 с.
7. Ковалик І. І. Вчення про словотвір (словотворчі частини слова) / І. І. Ковалик. - Львів: Вид-во
Львів. ун-ту, 1958. - 78 с.
8. Кобзар Н. С. Чужомовні словотвірні елементи в українській біологічній термінології: автореф. дис. ... канд. філол. наук. 10.02.01 / Н. С. Кобзар. - Харків, 2008. - 18 с.
9. Кочан І. М. Словотвірні норми і термінологія / І. М. Кочан // Термінологічний вісник. - 2013. -
Вип. 2(1). - С. 202-209. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http ://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/new_books/ Documents/terminologichnyj- visnyk-2013-1 .pdf
10. Лісотехнічний термінологічний словник: український, російський, англійський / за ред. Ю. Ю. Туниці, В. О. Богуслаєва. - Львів: Піраміда, 2014. - 967 с.
11. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории и методики / Д. С. Лотте. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 158 с.
12. Симоненко Л. О. Формування української біологічної термінології / Л. О. Симоненко. - К.: Наукова думка, 1991. - 152 с.
13. Словотвір сучасної української літературної мови. - К.: Наукова думка, 1979. - 406 с.
14. Сучасна українська мова: морфологія: підручник / Л. А. Алексієнко, О. М. Зубань, І. В. Козленко; за ред. А. К. Мойсієнка. - К.: Знання, 2013. - 524 с.
15. Тлумачний словник з деревооброблення / Б. Прокопович, І. Войтович, С. Гайда, Б. Кшивецький. - Львів: Рейсмус-Поліграф, 2002. - 280 с.
16. Шило Н. І. Структурні типи українських технічних термінів (на матеріалі лісової та деревообробної термінології) / Н. І. Шило // Питання словотвору; за ред. І. І. Ковалика. - К.: Вища школа, 1979. - С. 28-42.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Мета і завдання введення елементів стереометрії у курсі математики основної школи, їх роль у розвитку просторового мислення школярів. Загальні методичні рекомендації вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу, шляхи їх поліпшення.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 12.06.2010Аналіз змістовного навантаження термінів "нація", "етнос", "ментальність", "духовність" та "патріотизм". Механізм формування національної свідомості курсантів. Результати аналізу процесу патріотичного виховання курсантів у закладах вищої освіти.
статья [24,5 K], добавлен 24.04.2018Особливості засвоєння української мови як другої. Зміст і завдання вивчення українських іменників у російськомовній школі. Комплекс вправ на вивчення іменника та методики їхнього використання. Перевірка ефективності використаного комплексу вправ.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 01.03.2011Пропедевтичні основи вивчення математичних понять. Методика роботи по засвоєнню арифметичної, алгебраїчної та математичної термінології молодшими учнями. Засвоєння математичних термінів при вивченні величин та геометричних фігур на уроках математики.
дипломная работа [167,2 K], добавлен 23.01.2011Історія уявлення про ліс і лісову систему. Структура лісової екосистеми. Лісові системи України. Структурно-функціональні підходи до вивчення лісових систем. Рекомендації щодо вивчення лісових екосистем та їх компонентів в позашкільній роботі з біології.
дипломная работа [346,4 K], добавлен 20.09.2010Місце стереометричного матеріалу в курсі математики основної школи та вимоги до його засвоєння. Аналіз методів вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу за новими підручниками з геометрії. Методичні рекомендації. Методика розв’язування.
контрольная работа [37,2 K], добавлен 29.03.2014Методичний аналіз теми. Тематичне планування. Основні завдання теми. Методи вивчення теми. Особливості формування понять і уявлень в темі. Основні форми навчання під час вивчення теми "Гідросфера". Комбінований урок. Урок вивчення нового матеріалу.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 28.02.2007Методологічна роль законів збереження енергії, імпульсу, заряду. Особливості вивчення законів збереження в середній та старшій школі. Аналіз вікових особливостей учнів. Розкриття можливостей вдосконалення навчання фізики, розробка методичних вказівок.
курсовая работа [155,3 K], добавлен 18.03.2013Розкриття особливостей державотворчих процесів незалежної України в 1991—1994 роках, з’ясування їх здобутків і прорахунків. Характеристика перебігу політичної боротьби. Виховування учнів у дусі поваги до історії свого народу під час вивчення теми.
презентация [1,6 M], добавлен 03.04.2013Конспект уроку з фізики у 7 класі. Мета уроку: сформувати в учнів поняття про фізичні властивості речовин у різних агрегатних станах, використовуючи основні положення молекулярно-кінетичної теорії. Вивчення нового матеріалу на основі опорних знань учнів.
методичка [2,5 M], добавлен 20.05.2008Теоретичні основи вивчення дієслова у початковій школі, сутність дієслова як частини мови, його лексико-граматичні ознаки. Експериментальне дослідження особливостей вивчення дієслова у початкових класах. Результативність експериментального дослідження.
дипломная работа [203,3 K], добавлен 24.09.2009Особливості проведення та зміст уроків української мови в початковій школі. Ефективність традиційних підходів, система і завдання методики вивчення прикметника на уроках, підбір цікавих вправ, мовних ігор, загадок, ребусів, вдосконалення вміння школярів.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 07.08.2009Вивчення курсу контрольно-вимірювальних приладів як процес дослідження, що ґрунтується на способі самостійного пошуку знань. Використання креативних методів навчання учнів, а також евристичних прийомів технічної творчості, спрямованних на вивчення КВП.
разработка урока [32,9 K], добавлен 14.12.2010Поняття "діагностика виховання". Огляд основних методів дослідження якостей і ставлення особистості. Рівні виміру агресії, критерії аналізу соціальної емпатії. Вивчення особливостей морального виховання учнів. Експрес-діагностика рівня самооцінки.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 24.11.2014Навчання учнів самостійно будувати зв’язні висловлювання. Вивчення тексту як синтаксичного цілого, мовної одиниці, характерних його особливостей. Уміння будувати зв’язне висловлювання, редагувати написане. Семантична характеристика зв’язного тексту.
реферат [20,6 K], добавлен 16.11.2009З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Характеристика підготовки кваліфікованого робітника за спеціальністю "перукар" 2 класу. Інструкційно-технологічна карта виконання операції чоловічої стрижки за допомогою різних способів обробки пасма. Значення виробничого навчання у підготовці фахівця.
курсовая работа [968,1 K], добавлен 14.10.2014Загальні відомості про раціональні нерівності. Ознайомлення з різноманітними методами та прийомами їх розв’язування, а також з методикою викладання цього курсу у старших класах. Розробка уроку "Розв’язування раціональних нерівностей методом інтервалів".
курсовая работа [179,7 K], добавлен 11.09.2012Аналіз змісту шкільного курсу "Країнознавство" та дидактичні засади вивчення. Комплексна характеристика країн та макрорегіонів Африки. Поурочне планування та методичні рекомендації до проведення уроків географії. Актуальність вивчення теми Африка.
дипломная работа [140,4 K], добавлен 25.02.2009Висвітлення проблем духовного оновлення як невідкладне й найактуальніше завдання шкільного курсу історії, перебудова вітчизняної системи національного виховання. Формування національної свідомості в процесі вивчення доби національно-визвольних змагань.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 06.11.2010
