Принцип комплементарності музичного навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принцип комплементарності музичного навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії

В умовах політично-соціальних негараздів сучасної дійсності особливої актуальності набуває одне з головних завдань національної освіти - «збереження та зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров'я підростаючого покоління» [2, 1]. Сучасні діти перенасичені негативною інформацією, позбавлені теплого спілкування з дорослими та однолітками. Багато з них просто не можуть витримати нервово-психічні навантаження вдома та в дитячому садку. Нерідко дитяча нервова система не встигає адаптуватися до шаленого темпу і ритму нашого життя. Звідси - неспокій, нервовість, гіперактивність, погіршення продуктивної діяльності, виникнення психосоматичних хвороб.

Сьогодні, як ніколи, особливої пріоритетності набувають заходи щодо створення нових ефективних методів реабілітації та профілактики, які б підвищували резервні можливості дитячого організму. Тобто, очевидною постає необхідність впровадження в навчально-виховний процес різних здоров'яз- берігаючих технологій, серед яких методика музичного навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії.

Про ефективність практичного впровадження музикотерапії в роботу з дітьми дошкільного віку зазначає С. Руденко. Мотивуючись тим, що кожний вид діяльності музичного заняття з дошкільниками вже вміщує в собі терапевтичний компонент, науковець- практик пропонує практичне застосування інструментальної музикотерапії, вокалотера- пії та кінезотерапії (танці та рухливі ігри). На її думку, це допомагає зміцнити психофізіологічне здоров'я дітей, коригувати їхню поведінку (особливо гіперактивних і неконтактних дітей), активізувати у них емоційну чуйність та розвивати соціально-комунікативні навички [7, 21].

Проблему застосування музикотерапев- тичних ігор як засобу оздоровлення молодших школярів на уроках музики та в позауро- чній роботі досліджує А. Золотарьова. Авторка запевняє, що це дозволяє перевірити уявлення дітей про поведінку в різних ситуаціях спілкування, набути почуття впевненості у собі, зняти емоційно-психологічну напругу, підвищити самооцінку та створити психологічний комфорт у класі, активізувати особис- тісне зростання тощо. А також сприяє оздоровленню дитячого організму, тренуванню дихальної та серцево-судинної системи дітей, подоланню фізичної втоми тощо [3, 37].

Загалом, розробляючи методику музичного навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії, ми спиралися на ідеї «ритмопластичного виховання» Еміля Жак- Далькроза [1], основоположності елементарного музикування в розвитку творчого начала і самостійності мислення дітей системи Карла Орфа [5], пропагування необхідності музики як джерела душевного збагачення й гармонійного виховання Золтана Кодая [8], абсолютної віри в безмежність дитячого потенціалу Шінічі Сузукі [9], музичного навчання Вальдорфської педагогіки [6] тощо. А також керувалися останніми досягненнями та відкриттями у галузі музичної терапії [4].

Метою статті є розкриття сутності принципу комплементарності музичного навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії.

У перекладі з латинської мови, комплеме- нтарність (complementum) означає доповнення. Принцип комплементарності музичної освіти дошкільників та молодших школярів передбачає взаємодоповнюваність оздоровчих й освітніх цілей та завдань. Це такий тип методичної взаємодії, за якої музикотерапев- тичні методи доповнюють дію музично- освітніх методів і навпаки. У такий спосіб комплементарність мети музичного навчання з використанням музикотерапії полягає у взаємодоповненні розвитку музичності та розкритті саногенного потенціалу дитячої особистості.

Принцип комплементарності передбачає взаємоузгодження завдань музичного навчання дошкільників і молодших школярів (розвиток музично-творчих здібностей і задатків; формування музичної обізнаності та компетентності; розвиток креативності тощо) із завданнями музикотерапевтично- го впливу (гармонізація емоційно- почуттєвої сфери; зняття емоційно- психологічної напруги та досягнення катарсису у процесі музично-творчої діяльності; усунення психофізіологічних блоків, розкріпачення поведінкових утисків; формування мовленнєвої культури та соціальної комунікати- вності; становлення індивідуальної самодостатності тощо).

Загальновідомо, що музично-освітній процес у дошкільних і початкових шкільних навчальних закладах має такі традиційні види музичної діяльності як: слухання, спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічна діяльність та музичні ігри. Методика музичного навчання з використанням музикотерапії передбачає використання всіх традиційних видів музичної діяльності у поєднанні із додатковими: музичної релаксації, пальчико- вої та дихальної гімнастики тощо. А також передбачається широке використання імпровізації в усіх видах музичної діяльності.

Принцип комплементарності музичної освіти на музикотерапевтичній основі спрямовує всі вищезазначені види музичної діяльності на одночасне виконання освітніх й оздоровчих цілей та завдань.

Відповідно, такий вид музичної діяльності як музичне сприймання (слухання) має такі освітні цілі та завдання: ознайомлення з кращими зразками вітчизняної та світової музичної класики, народної та дитячої музики; поглиблення та збагачення слухацьких вражень; формування вміння зосереджуватися, запам'ятовувати й емоційно реагувати на музику, звуки оточуючого середовища й музичних інструментів; розвиток музичних здібностей, уявлень і смаків. Оздоровчі цілі та завдання цього виду діяльності полягають у: створенні умов для досягнення катарсису, емоційного «відігравання» негативних емоцій та почуттів; активізації позитивних переживань і відчуттів; формуванні навичок слухового самопізнання та розширення досвіду слухового сприйняття довкілля.

Спів пісень, як вид музичної діяльності дошкільників і молодших школярів, передбачає такі освітні цілі та завдання: розвиток музичних здібностей: музичного слуху, почуття ритму, пам'яті; формування співацької інтонаційної точності та координації слуху та голосу. Оздоровче спрямування співу пісень полягає у наступному: пробудження генетично-звукової пам'яті дитини та надання відчуття гармонії буття засобами перебування у вібраціях українського музичного фольклору, дитячих і класичних вокально-хорових творів; здійснення вібраційного масажу внутрішніх органів; гармонізуючий вплив на систему дихання; створення умов для появи відчуття радості та задоволення від процесу співу.

Музично-ритмічна діяльність виконує такі освітні цілі та завдання: розвиток почуття ритму та координації рухів тіла; формування навичок заданої та імпровізованої ритмічно-танцювальної діяльності; розвиток образної уяви та вміння творчого самовираження через керовані та спонтанні танцювальні рухи; виховання творчої розкутості.

Оздоровчі цілі та завдання музично-ритмічної діяльності є такими: підняття настрою й енергетичного тонусу дітей, прилив сил та енергії; зняття психофізіологічних утисків, вивільнення невикористаної енергії; розвиток спонтанності та вміння творчого вираження внутрішніх переживань; подолання відчуття тривожності, страхів, невпевненості у собі, сором'язливості та гіперактивності.

Музичні ігри передбачають такі освітні цілі та завдання як: розвиток фантазії, образної уяви, відповідного реагування на музику та креативності; збагачення музично- слухового досвіду. Оздоровчими цілями та завдання музично-ігрової діяльності є: здійснення емоційного сплеску; створення претен- тмодусу (казкової реальності) з метою позбавлення від негативних емоційних станів й акумулювання позитивних відчуттів, переживання радісного емоційного піднесення та задоволення; гармонізація образної сфери дитини; посилення діяльності вищих відділів головного мозку, пов'язаних з асоціативними, інтелектуальними та вольовими процесами.

Такий вид музичної діяльності як елементарне музикування в освітньому напрямку має на меті: розвиток ритмічного чуття, тембрового слуху; формування вмінь елементарного музикування на саморобних та елементарних музичних інструментах, навичок індивідуальної та колективної гри на музичних інструментах; надання азів інструментальної імпровізації; збагачення музично- практичного досвіду; активізація потреби у музично-виконавській діяльності. І разом з тим, оздоровча мета та завдання елементарного музикування передбачають: створення умов для вивільнення завуальованих переживань; гармонізація емоційно-почуттєвого стану шляхом сприяння появі естетичної насолоди й відчуття причетності до процесу народження музики; поглиблення відчуття власної значимості та цінності інших дітей; формування креативності та вміння творчо й нетрадиційно вирішувати поставлені задачі; удосконалення навичок самопрезентації та самореалізації дошкільників і молодших школярів у процесі спонтанної інструментальної (а також вокальної, ритмічної та пластичної) музично-творчої діяльності.

Додаткові види музичної діяльності методики музичного навчання з використанням музикотерапії мають більше оздоровчих функцій, аніж освітніх. Отож, пальчикова та дихальна гімнастики мають такі освітні цілі та завдання: розвиток дрібної моторики та координації рухів пальців; формування основ співацького дихання. Їх оздоровчими цілями та завданнями є: гармонізація роботи обох півкуль головного мозку; стимулювання розумової активності; нормалізація емоційно- фізіологічного стану; формування навичок глибокого й оздоровчого дихання; усунення внутрішньої напруги.

Музично-релаксаційна діяльність в освітньому напрямку вирішує: розвиток образної сфери та естетичного смаку дітей. Оздоровчі цілі та завдання полягають у: нормалізації емоційно-психологічного стану дітей; вихованні здатності зосереджуватися на внутрішніх відчуттях-переживаннях; створенні умов для отримання емоційно- психологічного задоволення; формуванні здатності емоційної саморегуляції, позбавленні від негативних емоцій і почуттів, страхів і комплексів.

Отже, на основі нашого дослідження ми дійшли таких висновків:

- розробка методики музичного навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії є частковим вирішенням питання оптимізації системи музичної освіти згідно з вимогами часу;

- сутність принципу комплементарності музичної освіти дошкільників та молодших школярів на музикотерапевтичній основі полягає у взаємодоповненості освітніх й оздоровчих цілей та завдань - серед них: зняття емоційно-психологічної напруги та розвиток емоційно-почуттєвої сфери; досягнення катарсису та розвиток креативності; усунення психофізіологічних блоків та формування соціальної комуніка- тивності тощо.

Подальший напрям роботи вбачаємо в розробці ідеї використання принципу ком- плементарності музичного навчання з використанням музикотерапії у системі підготовки майбутніх учителів музики.

Список використаних джерел

педагогічний дошкільний музикотерапія

1. Жак-Далькроз Э. Ритм / Э. Жак-Далькроз. -- М., 2006. -- 236 с.

2. Закон про дошкільну освіту України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// iitzo.gov.ua/doshkilna-osvita/normatyvno-pravova- baza-doshkiln oji-osvity.

3. Золотарьова А. Музично-терапевтичні ігри як засіб оздоровлення молодших школярів / Алла Золотарьова // Мистецтво та освіта. -- 2011. -- № 4. -- С. 28--19, 37--41.

4. Кэмпбелл Д. Дж. Эффект Моцарта / Д. Дж. Кэмпбелл ; пер. с англ. Л. М. Щукин ; худ. бл. М. В. Драко. -- Мн. : ООО «Попурри», 2009. -- 312 с.

5. Леонтьева О. Т. Карл Орф: монография / О. Т. Леонтьева. -- М. : Музыка, 1984. -- 354 с.

6. Протасова С. Музыка в жизни ребенка и в Валь- дорфской школе / С. Протасова, С. Копыл // Музика в школі. -- 2003. -- № 5--6.

7. Руденко С. Музикотерапія на заняттях з дітьми дошкільного віку / С. Руденко // Музичний керівник -- 2013. -- № 7. -- С. 19--26.

8. Сени Э. Некоторые стороны метода Кодая / Э. Сени // Музыкальное воспитание в Венгрии. -- М. : Сов. композитор, 1983. -- С. 61--139.

Размещено на Allbest.ru