Формування лексико-народознавчої компетенції майбутнього вчителя початкових класів засобами інноваційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування лексико-народознавчої компетенції майбутнього вчителя початкових класів засобами інноваційних технологій

А.В. Жаровська

У статті окреслено формування лексико-народознавчої компетенції майбутнього педагога. Акцентовано увагу на тому, що сьогодення потребує розроблення принципово нових підходів до розвитку системи початкової школи. Аналізуються інноваційні технології у формуванні лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Доведено, що використання інноваційних технологій у навчанні лексики молодших школярів сприяє кращому засвоєнню, запам'ятанню та використанню дітьми слів у власному мовленні. Такий підхід передбачає не тільки використання інноваційних методів, прийомів, та засобів словникової роботи, а і творчий, нестандартний розвиток мовної особистості дитини.

Ключові слова: інноваційні технології, лексико-народознавча компетенція, вчитель початкових класів.

інноваційний народознавчий компетентність вчитель

In the article outlines the formation of lexical and ethnology competence of future teachers. The attention is focused on that today requires the development principally new approaches to the development of the system primary school. Analyzes innovation technologies in shaping the lexical and ethnology competence of future teacher in the primary school. Proved that the use of innovation technologies in teaching lexicon younger pupils contributes to better mastering remembering and use of children words in their own speech. Such approach foresees not only the use of innovative methods, receptions and means of the dictionary, but also creative, non-standard development language of the child's personality.

Key words: innovative technologies, lexical and ethnology competence, primary school teacher.

В статье обозначено формирования лексико-народоведческой компетенции будущего педагога. Акцентировано внимание на том, что настоящее требует разработки принципиально новых подходов к развитию системы начальной школы. Анализируются инновационные технологии в формировании лексико-народоведческой компетентности будущего учителя начальных классов. Доказано, что использование инновационных технологий в обучении лексики младших школьников способствует лучшему усвоению, запоминания и использованию детьми слов в собственной речи. Такой подход предполагает не только использование инновационных методов, приемов и средств словарной работы, а и творческий, нестандартный развитие языковой личности ребенка.

Ключевые слова: инновационные технологии, лексико-народоведческая компетенция, учитель начальных классов.

Глобалізація суспільних процесів та неперервна інформаційна змінність обумовлюють введення людини у складну систему соціальних відносин, потребують від неї здатності до нестандартних і швидких рішень. Саме тому запровадження інноваційної освіти необхідне для подолання консерватизму в підходах до навчально-виховної діяльності вчителів та процесу мислення в навчальній діяльності учнів.

На думку вчених (О. О. Абдулліна, І. М. Богданова, Л. Ф. Спірін, В. О. Сластьонін та ін.), готовність до професійної діяльності не є вродженою, вона формується у процесі навчання у вищому навчальному закладі та вдосконалюється у процесі професійної діяльності.

Нововведення у зміст навчально-виховного процесу початкової школи були спричинені технологіями вчених, серед яких: технологія розвивального навчання Д. Ельконіна, технологія особистісно-орієнтованого навчання О. Савченка, теорія колективного навчання Н. Бібік, технологія життєтворчого навчання І. Єрмакова, технологія психологічного управління Л. Карамушки, технології словникової роботи досліджувалися А. Богуш, М. Вашуленко, Т. Потоцькою, Н. Луцан, Н. Гавриш і т. ін. Натомість, використання інноваційних технологій при навчанні лексики молодших школярів експериментально не досліджувалось, що і спонукало нас до аналізу даної проблеми.

Метою статті є розкрити роль та зміст інноваційних технологій у формуванні лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

Сьогодення потребує розроблення принципово нових підходів до розвитку системи початкової школи. Одним із перших кроків до таких змін є запровадження нововведень у засоби, форми, методи та умови навчально-виховного процесу.

Під інноваційним розвитком освіти розуміють «комплекс створених і впроваджених організаційних та змістових нововведень, розвиток низки факторів та умов, необхідних для нарощування інноваційного потенціалу освітньої системи» [5, 8]. Педагогічна технологія - «це суворо обґрунтована система педагогічних засобів, форм і методів, їх етапність, спрямованість на вирішення конкретних навчально-виховних завдань» [1]. Отже, інноваційні технології - це сукупність нововведених засобів, форм і методів, спрямованих на вирішення конкретних навчально-виховних завдань.

Використання інноваційних технологій у навчанні лексики молодших школярів сприяє кращому засвоєнню, запам'ятанню та використанню дітьми слів у власному мовленні. Такий підхід передбачає не тільки використання інноваційних методів, прийомів, та засобів словникової роботи, а і творчий, нестандартний розвиток мовної особистості дитини.

До основних понять інноваційних технологій В. Химинець відносить наступні: нестандартні уроки; індивідуальну роботу; контроль та оцінку навчальних досягнень учнів; кабінетне, групове і додаткове навчання; факультативи за вибором учнів; проблемне навчання; запрошення на уроки вчених, діячів культури тощо; науковий експеримент при вивченні нового матеріалу; застосування досягнень техніки; нові підходи до формування навчальних планів [5].

Для самостійної роботи майбутнім учителям було запропоновано розробити сценарій, підготувати і провести виховні заходи та свята (наприклад, «Обереги українського народу»). Із метою закріплення отриманих знань, умінь і навичок щодо активної пошуково-дослідницької діяльності було проведено «Брейн-ринг», конкурс «Магія слова».

Проілюструємо прикладами експериментальних завдань, які пропонувались студентам для науково-дослідницької діяльності.

Завдання на педагогічну практику:

- Складіть картотеку збірок обрядових пісень та платівок, наявних у початковій школі. Проаналізуйте їх.

- Познайомтеся з методичною літературою, добіркою конспектів уроків, сценаріїв ознайомлення дітей з національними святами, які є в школі. З'ясуйте наявність тематичних, тлумачних словників. Виготовте зразки традиційних атрибутів до календарно-обрядових свят весняно-літнього чи осінньо-зимового циклів.

- Оберіть інноваційні технології які будете використовувати для словниковій роботі з учнями початкової школи.

Нами враховувалися такі напрями у роботі над вивченням лексичних понять:

- лексичний аналіз художніх текстів: виявлення незнайомих слів, уточнення відтінків окремих слів, виявлення слів, ужитих у переносному значенні тощо;

- пояснення значення слів шляхом використання різних способів: показ предмета чи дії, демонстрація малюнка, слайда із зображенням предметів, назви яких є новими для дитини, добір синонімів, антонімів тощо;

- використання завдань на добір слів із певним значенням: дібрати з поданого синонімічного ряду потрібні за смислом речення іменники, дібрати прикметники з переносним значенням для опису предметів тощо;

- уведення поданих або самостійно дібраних лексем у власне мовлення школярів: складання речень і текстів за опорними словами, заміни слів у реченнях відповідними синонімами чи антонімами тощо [3].

Що стосується типів тлумачення слів, то А. Каніщенко виділяє такі з них:

- логічний тип, при якому лексичне значення пояснюється віднесенням слова до роду і виявлення видових ознак;

- описовий тип, при якому лексичне значення слів пояснюється через опис особливостей, не посилаючись ні на структуру слова, ні на родові та видові особливості;

- лінгвістичний тип [2].

Майбутній учитель початкових класів повинен уміти адаптувати свої теоретичні знання до рівня дитячого сприймання, має навчитися добирати потрібний навчальний матеріал (прислів'я, приказки, загадки, потішки, народні пісні, прикмети, вірування тощо) для учнів, складати конспекти уроків, сценарії виховних заходів та свят, планувати навчально-виховну роботу з учнями. Усе це потребує від студента постійного творчого пошуку уміння аналізувати, зіставляти, знаходити найефективніші та найраціональніші шляхи ознайомлення учнів із народознавчою лексикою.

Обираючи інноваційні технології для словниковій роботі у початкової школи, ми зупинились більш детально на інтерактивних та ігрових технологіях.

Так, інтерактивні вправи містили:

- інструктування, під час якого повідомлялася учням мета та зміст вправи;

- підготовка до проведення вправи (об'єднання дітей у групи, розподіл ролей, технічна підготовка);

- виконання завдання (максимальне виконання вправи самостійно, за необхідності - допомога вчителя);

- презентація результатів виконаної вправи ;

- аналіз учнями власних результатів.

Добираючи вправи та ігрові завдання для

дітей, ми опиралися на:

1. Екстралінгвістичний принцип, відповідно до якого нами використовувалась ілюстративна та предметна наочність під час організації спостережень учнів за словами з конкретним значенням.

2. Лексико-граматичний, який полягав у зіставленні лексичних і граматичних значень слова і вимагав розкриття суті багатьох лексичних явищ.

3. Діахронічний або історичний принцип, який передбачав вибір слів для засвоєння учнів саме із шару власне української лексики.

4. Принцип культуро-відповідності сприяв прилученню школярів до витоків народної культури шляхом ознайомлення із словами-символами, словами, які ознайомлюють із українськими звичаями, традиціями.

Нами запропоновано три блоки вправ та завдань у роботі над збагаченням словникового запасу молодших школярів:

- вправи на ознайомлення з невідомими словами,

- вправи на виявлення активного та пасивного словника дитини,

- вправи на вміння використовувати слова у власному мовленні.

В основу такого поділу ми взяли процес оволодіння учнями навчальним матеріалом.

Вправи та завдання для дітей розроблялися нами з урахуванням вихідних положень у методиці опрацювання лексичного матеріалу - принципів, напрямів та типів тлумачення лексичного значення слів.

Використання ігрових технологій сприяли ефективному керуванню навчальним процесом, активній участі учнів у виконанні завдань. Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Під час гри учні краще засвоювали невідомі слова, використовували їх при складанні речень, казок. Рольова гра вимагала від дітей прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра мала чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно було доопрацювати учням.

Нами було проведене заняття-інсценізацію. Це нетрадиційна форма заняття, де один із студентів виступив у ролі вчителя, а решта - у ролі учнів. На цьому занятті студенти інсценізували урок з навчального курсу «Я і Україна» у 1 класі на тему «Народні промисли України».

Метою уроку було познайомити учнів з ремеслами, якими володіли українці, збагачувати новими знаннями про народні промисли України, встановити особливості національного одягу свого краю, розвивати уміння критичного мислення, виховувати в учнів бажання берегти, примножувати традиції українського народу. Під час уроку використовувались такі методи і прийоми, як «мозковий штурм», розповідь, робота у групах, «мікрофон» та ін.

Самостійна робота майбутніх учителів була спрямована на укладання електронного словника-мінімуму народознавчої лексики для учнів шестирічного віку. Майбутні педагоги самостійно визначали принципи укладання такого словника. Такий словник, на нашу думку, вчитель може застосовувати на уроках в початковій школі, що зацікавить учнів. Також це дасть змогу учневі самому звернутися до словника вдома.

Під час розроблення словника враховувалися обсяг знань учнів початкових класів, вікові особливості дитячого сприймання, усвідомлення та запам'ятовування мовного матеріалу. Студенти розробляли для учнів пам'ятку «Як правильно користуватися словником» у вигляді таблиці. Засобами та формами роботи виступили лекції, семінари, диспути, дискусії, міні-лекції, які ґрунтувалися як на поданні навчального матеріалу викладачем під час спецкурсу, так і передбачали самостійну пошуково-дослідницьку діяльність студентів.

Студентам також було запропоновано підготувати проекти на народознавчу тематику. Так, всіх студентів експериментальної групи було поділено на 7 груп, кожній з яких було запропоновано одну із тем дослідження: «Звичаї та традиції українського народу», «Народознавча лексика у сучасному побуті», «Дизайн сучасного українського одягу», «Українська народна пісня», «Використання народознавства на уроках у початковій школі», «Слова ввічливості справжнього українця», «Фразеологізми у мовленні майбутніх учителів»). Розроблення проектів забезпечувала включення студентів в активну дослідницьку і творчу діяльність. Результатом роботи цього етапу стали сформовані в студентів уміння оцінювати й контролювати власну мовленнєву діяльність, правильно та доречно використовувати народознавчу лексику під час спілкування з навколишніми, оцінювати й контролювати мовленнєву діяльність учнів під час засвоєння ними народознавчої лексики та самостійно визначати рівні використання учнями народознавчої лексики у власному мовленні.

Отже, використання інтерактивних вправ та рольових ігор сприяє лексико-народознавчій компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у збагаченні словникового запасу учнів початкової школи народознавчою лексикою.

Список використаних джерел

1. Бондаренко Н. В. Педагогічні технології // Гуманітарні технології. -- К., 1994. -- С. 30--59.

2. Каніщенко А. П. Система роботи над розумінням тексту у початковій школі. -- Тернопіль : Навчальна книга -- Богдан, 2010. -- 96 с.

3. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М. С. Вашуленка. -- К. : Літера ЛТД, 2010. -- 364 с.

4. Химинець В. В. Інновації в сучасній школі. -- Ужгород, 2004. -- 168 с.

5. Химинець В. В., Кірик М. Ю. Інновації в початковій школі. / В. В. Химинець, М. Ю. Кірик. -- Тернопіль : Мандрівець, 2009. -- 312 с.

Размещено на Allbest.ur