Алгоритм реалізації педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта"

Ключевые слова: методическая культура, будущие преподаватели педагогических дисциплин, дошкольное образование, педагогическая технология, алгоритм реализации.

Необхідність модернізації системи вищої освіти як важливого інструмента розвитку сучасного суспільства націлює його на необхідність підготовки майбутніх викладачів як висококваліфікованих професіоналів, здатних до культуровідповідної культуротворчої діяльності. Це зумовлює важливість формування та розвитку методичної культури майбутніх викладачів вищої школи, особливо таких, які готуватимуть фахівців для першої ланки освіти - дошкільної, актуальність розробки ефективних стратегій і технологій, які сприяють вирішенню означеної проблеми.

Розробляючи педагогічну технологію розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта", спиралася на результати наукових досліджень, присвячених системному аналізу мети, завдань, принципів, змісту і форм організації професійної підготовки педагогів (О.А. Абдулліна, О.В. Глузман, Н.В. Гузій, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, З.Н. Курлянд, С.А. Литвиненко, В.І. Луговий, О.Я. Савченко, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, Л.О. Хомич, Л.Л. Хоружа та ін.); застосуванню в цьому процесі інноваційних технологій (А.М. Алексюк, В.І. Бондар, І.М. Богданова, А.М. Богуш, Є.В. Бондаревська, К.Я. Вазіна, Г.К. Селевко, Н.Є. Щуркова та ін.); закономірностям формування особистості педагога (С.І. Архангельський, Є.С. Барбіна, С.У. Гончаренко, О.А. Дубасенюк, М.Б. Євтух, Н.В. Кузьміна, А.В. Мудрик, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, Н.М. Тарасевич, Н.В. Чепелєва та ін.); особливостям структури та функцій педагогічної діяльності, формування готовності майбутніх педагогів до її здійснення в умовах педагогічного процесу вищого навчального закладу (Ф.Н. Гоноболін, В.І. Загвязинський, Е.Е. Карпова, Н.В. Кічук, А.Ф. Линенко, О.Г. Мороз, О.М. Пєхота, Г.П. Щедровицький та ін.).

Метою статті є висвітлення алгоритму реалізації педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта".

Аналіз науково-методичної літератури [2; 3; 6; 8 та ін.] показує, що введення до наукового обігу поняття "педагогічна технологія" є результатом якісно нового етапу розвитку педагогічної науки, трансформацією методики в педагогічну технологію. Серед причин також можна назвати й такі, як прагнення перевести педагогічний процес із функціонального режиму в розвивальний, із екстенсивного в інтенсивний; необхідність запровадження системно-діяльнісного підходу; потребу в здійсненні особистісно зорієнтованого навчання; можливість проектування алгоритму організаційних форм, процедур, методів і прийомів, що забезпечують гарантовані освітні результати, мобілізуючи кращі досягнення науки та практики.

У загальному розумінні технологія (від грецького techne - мистецтво, майстерність, уміння і logos - наука, вчення) трактується як сукупність методів, способів і прийомів отримання, обробки та переробки сировини й напівфабрикатів для отримання готової продукції [5]; процес послідовного, покрокового виконання розробленого на науковій основі рішення якої-небудь виробничої чи соціальної проблеми [6, 8]; спосіб здійснення діяльності на основі її раціонального поділу на процедури й операції з їхньою подальшою координацією та вибором оптимальних засобів і методів їхнього виконання [1, 278]; спосіб реалізації людьми конкретного складного процесу завдяки поділу його на систему послідовних взаємопов'язаних процедур й операцій, які виконуються більш-менш однозначно й мають за мету досягнення високої ефективності [2, 8]; наука про майстерність, мистецтво практичної діяльності ([4] та ін.). Таким чином, толерантність, з одного боку, - сукупність прийомів і засобів обробки, зміни стану та властивостей об'єкта для визначення й використання в практичній діяльності найефективніших та економічних виробничих процесів, а з іншого, - наука про них.

Універсальним вважаємо визначення технології Г.К. Селевка, який трактує її як науково і / або практично обґрунтовану систему діяльності, застосовану людиною в цілях перетворення довколишнього середовища, виробництва матеріальних чи духовних цінностей [7, 35].

Педагогічну технологію розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта" визначаємо як теоретично обґрунтований і системно структурований процес розробки й гарантовано ефективної реалізації запланованого результату (підвищення рівня методичної культури) в заданому алгоритмі відтворення, що забезпечується наявним арсеналом засобів, методів і форм навчання, передбачає оперативний зворотній зв'язок на основі діагностики результатів відповідно до структури методичної культури. Її складниками є цілепокладання, концептуальна основа, змістова та процесуальна частини.

Цілепокладання передбачало розробку й опис стратегічної (підвищення рівня методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта"), тактичних і оперативних цілей, що дозволило здійснювати планування та послідовну реалізацію педагогічного процесу в межах заданої педагогічної технології. Концептуальною основою педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта" виступають педагогічні умови.

Змістовий складник педагогічної технології представлений експериментальною програмою нормативної навчальної дисципліни "Методика викладання педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах".

Процесуальний складник педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта", реалізація якого відбувалася за нормативно зафіксованими фазами (культуроосвоєння, культуровідтворення та культуротворчості), проходження яких детермінує логіку його побудови та відповідає сутнісній природі розвитку методичної культури, становить сукупність процедур, спрямованих на здійснення цілеспрямованої, поетапної операціональної реалізації цілей і завдань педагогічної технології, розгортання її змісту за допомогою сучасних форм, засобів, методів і прийомів організації педагогічного процесу.

Фаза культуроосвоєння передбачала використання таких форм організації навчального процесу: проблемні лекції, лекції-візуалізації, електронні лекції, лекції-презентації, лекції-діалоги, семінари (традиційний, поглибленого вивчення, міждисциплінарний спецсемінар), а також самостійна робота, педагогічна практика. Технологічний інструментарій першої фази полягав у використанні низки методів, зокрема педагогічних ситуацій, портфоліо, методу проекту, логіко- смислових моделей, дебатів, мікровикладання, синектики, дискусії, евристичних бесід, мапи розуму, емоційного стимулювання навчання тощо.

Фаза культуровідтворення розгорталася в таких організаційних формах: практичні заняття, педагогічна практика, самостійна робота. Технологічний інструментарій цієї фази містив ділові та рольові ігри, вирішення педагогічних ситуацій, моделювання, метод взаємного компромісного узгодження, мікро- викладання, кейс-метод, мапу розуму, педагогічний консиліум, взаємоконтроль, метод ігрового проектування, майстер-клас, віртуальний методичний кабінет, метод логіко- смислових моделей тощо.

Фаза культуротворчості припускала проведення практичних занять, самостійної роботи, педагогічної практики з використанням такого технологічного інструментарію: віртуальний методичний кабінет, майстер-клас, метод проекту, портфоліо, мікровикладання, взаєморефлексія, метод логіко-смислових моделей, взаємонавчання, моделювання тощо.

Кожна фаза містила аналітичний блок із функцією зворотного зв'язку. Вона реалізована у формі безпосереднього отримання інформації від учасників педагогічного процесу за такими напрямами: магістрант - магістрант, магістрант - викладач, викладач - магістрант, магістрант - група магістрантів, викладач - група магістрантів. Метою такого контролю були: самокорекція дій магістрантів і викладача, коригування викладачем змісту, засобів і методів організації педагогічного процесу, моніторинг освітніх досягнень студентів магістратури. Виконання контрольних завдань різноманітних видів дозволило здійснити поточний, тематичний і підсумковий контроль, у тому числі щодо самостійної роботи студентів магістратури, визначати проблеми, скеровувати діяльність магістрантів та викладачів. Для вказаних видів контролю використано завдання різного ступеня важкості, тобто такі, що відповідали всім трьом технологічним фазам.

Реалізація педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта" відбувалася згідно з принципами діалогічності, елективності, суб'єктності, контекстності, додатковості, цілісності й передбачала комплексну реалізацію обґрунтованих педагогічних умов:

1] висвітлення в змісті професійної підготовки майбутніх викладачів сутності методичної культури як соціокультурного феномена й особистісного новоутворення, усвідомлення значущості якого відбуватиметься в контексті результатів педагогічної діяльності;

2] набуття особистого досвіду здійснення педагогічної діяльності, необхідного для аналізу, відбору та створення методичних продуктів;

3] забезпечення навчальної автономії майбутніх викладачів педагогічних дисциплін в умовах їхньої магістерської підготовки. Ці умови формували стрижень, певну "рамку", в межах якої послідовно розгорталися технологічні фази культуроосвоєння, культуровідтворення та культуротворчості. Означені фази утворили п'ять циклів, що відрізнялися змістовим наповненням, специфікою зумовленою ними діяльності, методами її реалізації.

Зміст педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів визначався нормативною навчальною дисципліною "Методика викладання педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах" і викладацькою педагогічною практикою магістрантів у вищих навчальних закладах. Кожен із модулів цієї дисципліни складав технологічний цикл. Такий цикл, у свою чергу, відповідно до кількості тем кожного модуля, що завдяки розгортанню фаз культуроосвоєння, культуровідтворення та культуротворчості утворювала технологічний мікроцикл, містив п'ятнадцять мікроциклів. Вони послідовно змінювали один одного, зберігаючи найсуттєвіші здобутки попередніх циклів. Завершував технологічну конструкцію цикл педагогічної практики. Наочно алгоритм реалізації педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін подано на рис.

Започаткував роботу в межах вищезгаданої навчальної дисципліни модуль "Зміст і нормативно-правова база викладання дисциплін педагогічного циклу у ВНЗ". Зауважимо, що ми прагнули, щоб кожна тема курсу забезпечувала перехід майбутніх викладачів від однієї технологічної фази до іншої (культуроосвоєння - культуровідтворення - культуротворчість), що утворюють тематичний мікроцикл і надають можливість переходу до іншого мікроциклу. Наголосимо, що такому переходу сприяв розвиток професійно-педагогічної мотивації майбутніх викладачів викладач педагогічний освіта

Алгоритм педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта" (через створення доброзичливої атмосфери взаємоповаги, психологічної безпеки та свободи, творчої співпраці, діалогізації взаємодії, створення ситуації успіху, переконання у важливості навчання, його значущості для професійно-педагогічної діяльності тощо).

Другий змістовий модуль, що відповідав другому циклу педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта", складався з п'яти тем, кожна з яких завдяки розгортанню фаз культуроосвоєння, культуровідтворення та культуротворчості утворювала технологічний мікроцикл. Третій змістовий модуль, у якому розгортався третій цикл започаткованої педагогічної технології, мав чотири теми (мікроцикли III.9, III.10, III.11, III.12), робота в межах яких сприяла опануванню методики проектування та проведення лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять із педагогічних дисциплін, методики проектування та проведення контролю навчальних досягнень студентів із педагогічних дисциплін, які передусім були націлені на формування та розвиток діяльнісно-організацій- ного й рефлексивно-оцінного компонентів методичної культури майбутніх викладачів. Змістове наповнення четвертого технологічного циклу забезпечив модуль "Становлення і розвиток методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін".

Завдання для самостійної індивідуальної роботи студентів магістратури відповідали різним фазам педагогічної технології розвитку методичної культури. Так, фазі культуроосвоєння відповідала самостійна робота, що мала на меті сукупність пізнавальних дій магістрантів як суб'єктів навчання щодо засвоєння певної інформації, її розширення завдяки роботі з різноманітними друкованими й електронними джерелами, укладання її за певною логікою відповідно до культурного контексту.

Фазі культуровідтворення відповідала самостійна робота, що передбачала сукупність дій суб'єкта у процесі переробки інформації, аналізу досвіду для отримання певного результату (методичного продукту, виконаного за зразком). Тут застосовувалися реконструктивно-варіативні завдання.

Фазі культуротворчості, що репрезентує обидві попередні, відповідала самостійна робота, скерована на виконання множини дій суб'єкта навчання, результатом яких стало створення нового методичного продукту, зорієнтованого на відповідну форму організації навчального процесу, певний метод або захід (дискусію, ділову гру, конференцію, тренінг, майстер-клас тощо). Їй відповідали евристичні та творчі завдання.

Завершальним став п'ятий цикл педагогічної технології розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта", що забезпечувала педагогічна практика. Відповідно до "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах" навчальним планом підготовки магістрів напряму 0101 Педагогічна освіта спеціальності 8.01010101 Дошкільна освіта передбачено проходження педагогічної (асистентської) практики у вищих навчальних закладах. Вона мала комплексний характер і полягала в набутті досвіду фахової діяльності майбутніх викладачів за такими напрямами: навчальний, методичний, науково-дослідний, організаційно-виховний, що загалом забезпечувало реалізацію другої педагогічної умови розвитку методичної культури.

Згідно з "Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України", зміст і послідовність її здійснення визначається програмою, що створюється відповідно до навчального плану магістерської підготовки. Розроблена експериментальна програма реалізує такі принципи модульної організації педагогічної практики: неперервності, послідовності, інтегративності, культуровідповідності, варіативності, професійно-особистісного розвитку.

Мета педагогічної практики полягала в опануванні магістрантами основ професійно-педагогічної діяльності викладача ВНЗ. Власне на практиці магістрант мав можливість визначитись у правильності обраної для себе сфери діяльності, виявити та закріпити набуті теоретичні й практичні знання й уміння в різних формах викладацької діяльності, отримати власний початковий професійний досвід, прийняти рольову позицію викладача, який готує педагогів для дошкільної освіти.

Магістранти під час педагогічної практики виконували професійні функції викладача ВНЗ, дотримувалися правил внутрішнього розпорядку базового вищого навчального закладу, підтримували трудову дисципліну та виконували розпорядження адміністрації та керівників практики. Магістранти працювали самостійно, автономно за розробленим і затвердженим індивідуальним планом. Результати роботи оформлювались у вигляді звітної документації.

Зазначимо, що програма педагогічної практики для магістрантів передбачала постійний перехід від фази культуроосвоєння до культуровідтворення та культуротворчості. Цьому спряли цілісність програмних вимог, логіка розгортання практичних завдань, їхній зміст і методика реалізації в кожному змістовому модулі, що утворювали чотири мік- роцикли п'ятого циклу започаткованої педагогічної технології.

Здійснений моніторинг розвитку методичної культури за розробленими компонентами й показниками із застосуванням діагностичної методики дозволив досягти ефективності започаткованої педагогічної технології, розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності "Дошкільна освіта".

Перспективу майбутніх наукових розвідок убачаємо в розробленні концепції розвитку методичної культури викладачів вищої школи як професіоналів.

Список використаних джерел

1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Беспалько. - М. : Педагогика, 1989. - 192 с.

2. Богданова І. М. Технології в освіті : теоретико- методологічний аспект: монографія / Інна Михайлівна Богданова. - Одеса: ТЕС, 1999. - 146 с.

3. Виленский В.Я. Технологии профессиональноориентированного обучения в высшей школе: Учебное пособие. 2-е изд. / В.Я. Виленский, П.И. Образцов, А.И. Уман / Под ред. В.А. Сластёнина. - М. : Педагогическое общество России, 2005. - 192 с.

4. Викладач вищої школи: психолого-педагогічні основи підготовки / Мороз О.Г., Падалка О.С., Юрченко В. І.; за заг. ред. академіка О.Г. Мороза. - К. : НПУ, 2006. - 208 с.

5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

6. Селевко Г.К. Современные образовательные технологи: [учебное пособие] / Г.К. Селевко. - М. : Народное образование, 1998. - 256 с.

7. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий. В 2-х т. Т. 1 / Г.К. Селевко. - М. : Народное образование, 2005. - 525 с.

Размещено на Allbest.ru