Вихідною тезою оновлення системи дошкільної освіти є положення, за яким педагогічний процес має ґрунтуватися на психології розвитку дитини. А точкою відліку в оновленні змісту, форм і методів виховання та навчання є ідея про цінність та сенс її буття.

Перевага репродуктивного навчання над розвивальним не створює відповідних умов для розвитку особистості дошкільника. Знання, засвоєні дітьми у готовому вигляді, без вирішення ними проблемних ситуацій, розв'язання їх шляхом системи предметно-перетворювальних дій не забезпечують набуття вихованцями необхідних компетентностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми. Протягом тривалого відрізку часу концепції розвивального навчання психологів та педагогів (В. Давидова, Л. Занкова, І. Лернера та ін.) лише згадувалися в підручниках педагогіки. В останнє десятиліття ситуація змінилася: теоретики і практики освітньої галузі все більше уваги приділяють проблемі розвивального навчання.

Власне термін "розвивальне навчання" зобов'язаний своїм виникненням В. Давидову. Так, В. Давидов у книзі "Проблеми розвивального навчання" виклав психолого-педагогічні основи зазначеного навчання й підкреслив, що "завданням шкільної реформи відповідає лише така теорія, яка враховує розвивальну роль навчання й виховання у становленні особистості дитини" [1, с.78]. Цей термін, введений для позначення обмеженого кола явищ, доволі швидко увійшов у масову педагогічну практику. Сьогодні його застосуваня настільки різнобічне, що необхідним стає спеціальне дослідження для з'ясування його сучасного значення.

Велику роль у поширенні ідей розвивального навчання у 50-х роках відіграли праці Б. Ананьєва, Л. Занкова, які висловили думку про необхідність виявлення зв'язку між навчанням та розвитком дитини, оскільки спостереження довели, що значні зусилля, спрямовані на навчання дітей, не дають бажаного ефекту в їх психічному розвитку [9, с.79].

Уже в 60-ті роки вчені прийшли до висновку, що зміна змісту і методів традиційної початкової освіти дає позитивний ефект у розвитку дитини. Відтоді було запроваджено новий активно-діяльнісний тип навчання, який прийшов на зміну пояснювально-ілюстративному і став розумітися як розвивальне навчання.

Так, на початку 60-х років ХХ ст. було сформовано основи концепції розвивального навчання, в якій дитина є не об'єктом впливів учителя, а суб'єктом учіння, який самозмінюється. Для розрізнення традиційного поняття "навчальна діяльність, тотожного поняттю "учіння", у системі розвивального навчання використовують поняття "цілеспрямована навчальна діяльність" [3, с.2-11].

Розвивальне навчання головною метою ставить забезпечення розвитку вищих психічних функцій особистості в цілому через оволодіння зовнішніми засобами культурного розвитку, набуває при цьому цілеспрямованого характеру. Розвивальне навчання не заперечує важливості освітніх завдань, але і не визначає трьох паралельно діючих завдань, а припускає їх злиття в триєдине ціле, яке забезпечує органічне злиття навчання та розвитку, при якому навчання постає не самоціллю, а умовою розвитку дитини. Результатом такого навчання стає досягнутий дитиною рівень розвитку особистості, її індивідуальність. Суть взаємозв'язку освітніх та розвивальних завдань, навчання та розвитку в цілому розкрита Л. Виготським.

У психології навчання, дидактиці, методиці відомі різні шляхи посилення впливу навчання на розвиток дитини. Зокрема, встановлено, що навчання розвиває дитину своїм змістом за умов, якщо воно зорієнтоване на оптимальну реалізацію їхніх навчальних можливостей. Але зміст по-різному впливає на розвиток залежно від методів навчання, способів дій з навчальним матеріалом, побудовою учіння як системи розв'язання навчальних завдань, які поступово ускладнюються. Своїми організаційними формами, що дають дітям змогу вступати у різні види співпраці з педагогом і один з одним, навчання, безумовно, впливає на їх розвиток.

Таке розуміння розвитку передбачає повноцінне заулчення дітей до різноманітних видів діяльності, що відповідають їх потребам та інтересам, максимальне використання характерних для кожного вікового етапу видів дитячої діяльності [6, с.48].

Теоретичні основи створення розвивального середовища для дітей раннього віку базуються на ідеях Б. Ананьсва, Л. Божович, Л. Виготського, Т. Гаврилової, С. Горбенко, Я. Коменського.Ж. Руссо, С. Русової, Г. Песталоцці, С. Рубінштейна, В. Сухомлинського, С. Якобсон та ін.

Вітчизняна педагогіка зробила вагомий внесок в осмислення важливості й необхідності створення розвивального середовища для дітей раннього віку. Зокрема, С. Русова, яскраво висвітлила беззаперечний вплив суспільного, мовного оточення, пізнавальної сфери, мистецтва та природи на розвиток дітей раннього віку. А. Макаренко підкреслював значення ігор у розвитку соціально спрямованої, моральної особистості. Зміст розвивального предметного середовища має задовольняти всі потреби щодо розвитку дитини та становлення її творчих здібностей.

Питання розвивального навчання дошкільників на заняттях з англійської мови розглядаються у роботах Т. Шкваріної. Дослідниця наголошує на тому, що пропедевтичний характер дошкільного навчання дає змогу забезпечити пріоритетність процесів пізнання, розвитку та виховання, не перетворюючи при цьому дошкільника на школяра. Адже в дошкільній ланці освіти ці процеси найбільше об'єднуються, підпорядковуючись головній меті - гармонійному розвитку дитини, а їхня суть і шляхи реалізації докорінно відрізняються від шкільних [7, с.12].

О. Дем'яненко зауважує, що значущість проблеми засвоєння іноземної мови дошкільниками зумовлена тим, що оволодіння мовою, у тому числі й іноземною, насамперед пов'язано з інтелектуальним, емоційним і етичним розвитком особистості [2, с.57].

Як бачимо, існує велика кількість досліджень багатьох аспектів розвивального навчання початкової ланки освіти, але досліджень, які присвячені дошкільному віку не достатньо. Недостатньо вивченим є також питання впливу раннього вивчення іноземної мови на всебічний розвиток особистості дитини.

Отже, актуальність раннього навчання іноземної мови та всебічного розвитку особистості, недостатня науково-теоретична розробленість означеної проблеми, важливість її методичного забезпечення та доцільність наукового пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми нашого дослідження.

Формулювання цілей статті

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні використання елементів розвивального навчання в процесі опанування дошкільниками англійської мови.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як показують психолого-педагогічні дослідження, будь-яке навчання тією чи іншою мірою сприяє розвитку мислення особистості. У нашому дослідженні розглядається не розвивальне навчання взагалі, а тільки такий його тип, який співвідноситься з дошкільним віком і спрямований перш за все на розвиток у дошкільників психічних процесів та творчості як основи особистості. Саме такий тип розвивального навчання ми протиставляємо традиційному, який не сприяє розвитку в дитини зазначених якостей повною мірою.

Розвивальне навчання відрізняється від навчання пояснювально-ілюстративного характером викладання та учіння. Основна роль учителя за такого типу навчання - організація навчальної діяльності, спрямованої на формування пізнавальної самостійності, розвитку і формування здібностей, переконань, активної життєвої позиції дитини [5, с.47].

розвивальне навчання англійська дошкільне

Дошкільний вік - це період активного розвитку мовлення дитини, завдяки чому розвиваються процеси аналізу та синтезу, відбуваються зміни в процесі пізнання, а також і в мисленні дітей. Оволодіваючи словом, дитина набуває все нових засобів відображення дійсності й тим самим піднімається на вищий рівень [4, с.35].

Беручи до уваги психологічні особливості дітей дошкільного віку, слід наголосити, що вони створюють сприятливі психологічні передумови для подальшого розвитку особистості дитини за умови правильної організації цього процесу.

Виходячи з цього, центральним моментом у роботі з дошкільниками є формування в них дій, які утворюють орієнтувальну частину їх предметної діяльності, гри, малювання, конструювання тощо. Такі дії можуть спрямовуватись на з'ясування властивостей предметів, можливостей їх використання в предметній діяльності, на аналіз предметів, явищ, подій, людських вчинків, які відображаються в іграх, малюнках, на вироблення задумів конструкцій, малюнків, ігор і відшукування способів їх утілення.

Організовуючи навчання дітей англійської мови, необхідно виходити з того, що дошкільна освіта є вихідною ланкою в системі безперервної освіти, становленні й розвитку особистості, має на меті забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх повноцінного розвитку, готовності до школи, набуття життєвого досвіду.

Тому метою навчання англійської мови в дошкільному навчальному закладі є сприяння повноцінному, своєчасному розвитку дитини, збагаченню її інтелектуальної, вольової, емоційної та соціальної сфер у процесі оволодіння основами іншомовного спілкування. Процес навчання англійської мови має бути засобом соціалізації дитини, допомагати розкрити її особистісний потенціал з урахуванням індивідуальних особливостей [8, с.36]. Отже, мета дошкільного навчання англійської мови передбачає реалізацію виховних, розвивальних, освітніх та практичних цілей. Розвивальна, виховна, освітня цілі навчання англійської мови набувають пріоритетного значення порівняно з практичною, а не навпаки.

Залучаючи дітей до роботи, орієнтованої на їх потенційні можливості, педагог має знати, якими способами діяльності дитина оволоділа в ході попереднього навчання, якою є психологія оволодіння, ступінь усвідомлення дітьми власної діяльності. На основі отриманих даних він має конструювати педагогічні впливи на дітей, розташовуючи їх у зоні найближчого розвитку дитини. Психологічно правильним є поступове ускладнення завдань, які вимагають від дитини самостійного пізнання, спеціального навчання способів і прийомів такого пізнання, планомірного обстеження предметів, виявлення і порівняння їх властивостей, формування висновків, застосування отриманих результатів у діяльності.

У всі види діяльності потрібно вносити якомога більше елементів творчості: спонукати дітей до розгортання сюжетних ігор, створення малюнків і конструкцій за задумом. При цьому важливо пам'ятати, що відображувальна і творча сторони діяльності не тільки не суперечать одна одній, а і взаємозбагачуються: удосконалення однієї є основою для формування іншої. Тому чим легше і правильніше дитина сприймає, передає на малюнку особливості реальних предметів і явищ, тим більше вона має можливостей для створення і втілення творчого задуму.

Розвивальне навчання також ураховує закономірності розвитку, пристосовується до рівня та особливостей індивідумів. Педагогічні впливи випереджають, стимулюють, спрямовують та прискорюють розвиток вроджених здібностей [5, с.132]. Структура розвивального навчання являє собою ланцюжок предметних задач, що поступово ускладнюються і викликають у дитини потребу в оволодінні спеціальними знаннями і навичками, у створенні нової, неіснуючої в досвіді дитини схеми розв'язання проблеми, нового способу дій. Тобто на перший план виступає висунення дитиною гіпотези (ідеї) та розроблення оригінального плану розв'язання задачі, відшукання способу перевірки розв'язання шляхом використання самостійно помічених нових зв'язків та залежностей між існуючим і неіснуючим, відомим і невідомим. Таким чином, у процесі пошуку нових способів виконання дій дитина отримує конкретний результат у вигляді нових фактів. Тим самим уже у самому процесі навчання вона піднімається на нові сходинки інтелектуального і особистісного розвитку [5, с.156].

Зміст діяльності, якою дитина має оволодіти у процесі англомовного навчання, пов'язується у її свідомості з виконанням дій. Таким чином, навчальні дії є у процесі засвоєння первинними. Знання мають вторинний характер і як стимули навчання, конкретні цілі, інструменти пізнання поза діяльністю втрачають свою силу. Отже, предметом навчання у структурі розвивального навчання є власне навчальна діяльність, у процесі конструювання і здійснення якої і відбувається засвоєння. Знання, навички й уміння, якості особистості постають і як продукти (результати) діяльності, і як умова подальшої діяльності дитини, у ході якої відбувається її розвиток.

У даному контексті необхідним є висвітлення основних складових розвивального навчання. Так, компонентами розвивального навчання дошкільників мають бути:

- розвиток процесів сприймання;

- оволодіння всім діапазоном загально-навчальних умінь і навичок;

- нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності;

- розвиток уяви і творчості;

- вправляння у комбінуванні, конструюванні, перетворенні.

Усі напрями цієї багатопланової діяльності повинні бути взаємопов'язані. Якщо дитину не навчити уважно слухати, точно відтворювати, спостерігати, орієнтуватися в просторі, диференціювати різні ознаки, вона не досягне високого рівня розвитку мислительних умінь. Якщо дитина лишається у діяльності звичайним виконавцем і їй не вдається відчути задоволення від творчості, у неї небагато шансів для формування стійких пізнавальних потреб. Ігнорування будь-якого з цих напрямів роботи звужує, збіднює розвивальний вплив найдосконалішого змісту навчання, унеможливлює досягнення поставленої мети - виховання всебічно розвиненої особистості.

Таким чином, розвивальне навчання - це навчання, спрямоване на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей дитини (сприймання, мислення, уяви, пам'яті тощо) та якостей її особистості, зміст, методи і форми організації якого прямо орієнтовані на закономірності розвитку дитини.

Тому в ході нашого дослідження було розроблено комплекс вправ, які сприятимуть розвитку та вдосконаленню розумової діяльності та пізнавальної активності старшого дошкільника. Тема: "Animals".

Наводимо приклади деяких ігрових вправ:

- Ігрові вправи на розвиток сприймання:

"Знайди мене"

Мета: розвивати зорове сприйняття, увагу.

Правила: уважно розгляньте малюнок, пригадайте назви всіх предметів на малюнку внизу сторінки, в рамках, англійською мовою. Знайдіть і покажіть на великому малюнку ці предмети. Показуючи предмет, ви повинні сказати, де він знаходиться, вживаючи слова "in", "on", "between", "at", "under", "above", "near", "in front of". Говорити треба повними реченнями.

- Ігрові вправи на розвиток мислення:

"Допоможіть мамі знайти своє дитинча"

Мета: розвивати вміння знаходити суттєві ознаки об'єктів, виділяти їх на підставі зіставлення з іншими.

Правила: розгляньте малюнок. На ньому зображено дорослих тваринок і їх діток, які заблукали. Допоможіть кожній мамі знайти своє дитинча. Скажіть назву тварини і її дитинки англійською мовою.

Наприклад: This is a dog - This is a puppy.

"Нагодуй тваринку"

Мета: розвивати логічне мислення, уміння знаходити зв'язок між об'єктами.

Правила: розгляньте малюнок. Пригадайте, як називаються тваринки на малюнку англійською мовою. Нагодуйте кожну тваринку тим, що вона полюбляє. З'єднайте тваринку і їжу, скажіть англійською мовою, що кожна тваринка їсть.

Наприклад: A squirrel eats a bump.

"Кошенята"

Мета: розвивати вміння виділяти об'єкти на підставі співставлення його з іншими, встановлювати подібність об'єктів.

Правила: розгляньте малюнок і відгадайте, де чиї тіні. З'єднайте кошенят з їхніми тінями. Вигадайте ім'я для кожного кошеняти і скажіть англійською мовою, як кожного з них звати. Наприклад: Its is Pussy.

- Ігрові вправи на розвиток уваги:

"Знайди і викресли"

Мета: розвивати вміння знаходити суттєві ознаки об'єктів, виділяти їх на підставі співставлення з іншими.

Правила: На малюнку зображено групи звірів (лісові, домашні). Знайди серед них зайвого. Назви його англійською мовою і поясни, чому він зайвий. Наприклад: It is a squirrel. It lives in а forest.

"Хто сховався?"

Мета: розвивати зорову увагу, пам'ять; удосконалювати вміння рахувати англійською мовою.

Правила: Розглянь уважно малюнок. Зображення тварин переплутались. Яких тварин ти бачиш? Знайди, покажи і назви тварин англійською мовою. Потім - порахуй тварин, називаючи цифри англійською мовою.

Наприклад: This is a cow. This is a horse. This is a cat. This is a pig. This is a sheep. This is a squirrel. This is a goat. This is a fox. (One, two, three, four, five, six, seven, eight. Eight animals.)

- Ігрові вправи для розвитку пам'яті:

"Що змінилося?"

Мета: розвивати зорову та короткочасну пам'ять, удосконалювати вміння описувати тварин двома реченнями.

Правила: подивіться на ці картинки із зображенням домашніх тварин різного кольору. Тепер по черзі назвіть тварину і її колір англійською мовою. (This is a dog. It is black). Закрийте очі. (У цей час міняють картинку із зображенням цієї ж тварини, але іншого кольору). Відкрийте очі, вам необхідно впізнати тварину, яка з'явилась на місці іншої, і сказати про неї. (This is a dog. It is white).

Також можна ускладнювати правила гри, збільшуючи кількість картинок.

- Ігрові вправи для розвитку навичок римування:

"Хто це?"

Мета: розвивати логічне мислення, навички римування.

Правила: розгляньте малюнки, назвіть по черзі звірят на малюнку англійською мовою, починаючи фразою: It is a. Зверніть увагу, що ви склали віршик.

It ts a (pig).

It is a (dog).

It is a (monkey).

It is a (frog).

Повторіть його. Складіть самостійно віршик, сказавши, що ви маєте іграшки, зображені на малюнку.

"Хвалько"

Мета гри: розвивати логічне мислення, навички римування.

Правила гри: розгляньте малюнок, здогадайтеся, що вміють робити ці звірята. Я буду говорити англійською мовою, що вони вміють, а ви - називати ту тваринку, яка вміє це робити. (Вихователь починає кожен рядок, діти продовжують). Зверніть увагу, ви склали віршик.

I can hop, - says a (hare).

I can walk, - says a (bear).

I can run, - says a (dog).

I can swim, - says a (frog).

Повторіть віршик, який вийшов.

Вищенаведені вправи виконують такі завдання:

- розвивати концентрацію та обсяг уваги із супутнім удосконаленням здатності до переключення та розподілу уваги;

- розвивати пам'ять;

- розвивати мислення: швидкість мислення, розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація);

- розвивати уяву та вміння фантазування;

- розвивати навички римування, літературної творчості;

- розвивати дисциплінованість, організованість, вольову регуляцію, вміння діяти за зразком;

- удосконалювати навички спілкування, уміння працювати у групі.

Зазначений комплекс вправ передбачає розвиток особистісних якостей дітей, таких як дисциплінованість, організованість, вольова регуляція, уміння діяти за зразком; удосконалення навичок спілкування, літературної творчості, уміння працювати у групі; формування пізнавальної активності.

Висновки. На основі викладеного вище можна стверджувати, що розвивальне навчання спрямоване на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей дитини (сприймання, мислення, уяви, уваги, пам'яті тощо).

Дитина є повноцінним суб'єктом навчальної діяльності. Отже, орієнтація навчального процесу як узагалі, так і на англомовному матеріалі, має здійснюватись на потенційні можливості дитини та їх реалізацію. Навчальна діяльність має відбуватися у співпраці з дорослими, у взаємному пошуку, коли дитина не отримує готові знання, а напружує свій розум і волю. Навіть за мінімальної участі у такій діяльності дитина відчуває себе співавтором у розвязанні пізнавальних проблем. Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини допомагає повніше та яскравіше розкритися її потенційним можливостям та виховує віру у свої сили.

Література

1. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения / В.В. Давыдов. - М.: Педагогіка, 1986. - 197 с.

2. Дем'яненко О. Оволодіння іноземною мовою і розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку в процесі ігрової мовленнєвої діяльності / О. Дем'яненко // Дошкільна освіта. - 2009. - № 4. - С.57-61.

3. Зайченко І.В. Історія педагогіки. У двох книгах. Книга II. Школа, освіта і педагогічна думка в Україні: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І.В. Зайченко. К.: Видавництво Дім "Слово", 2010. - 1032 с.

4. Люблінська Г.О. Дитяча психологія / Г.О. Люблінська. - К.: Вища школа. - 1974. - 355 с.

5. Репкин Н.Н. Развивающее обучение: теория и практика / Н.Н. Репкин., Н.В. Репкина. Томск.: "Пеленг", 1993. - 288 с.

6. Шах Т.Г. Пізнавальний потенціал дошкільника. Вивчення та розвиток / Т.Г. Шах, М.І. Лукащук, Л.В. Шпирковська // Практична психологія та соціальна робота: науково - практичний та освітньо-методичний журнал. - 2008. - № 1. - С.42-51.

7. Шкваріна Т. Місце іноземної мови в освіті дошкільнят / Т. Шкваріна // Дошкільне виховання. - 2010. - № 1. - С.12-14.

8. Шкваріна Т.М. Англійська мова для дітей дошкільного віку: книга для вчителя / Т.М. Шкваріна. - К.: Шкільний світ, 2009. - 160 с.

9. Якунин В.А. Психолого-педагогические идеи Б.Г. Ананьева и их развитие на факультете психологии СПбГУ / В.А. Якунин // Методология и история психологии. - 2008. - Том 3. - Выпуск 4. - С.70-84.

Размещено на Allbest.ru