Цілісності педагогічного процесу в закладах професійно-технічної освіти досягають завдяки органічній єдності процесів навчання, виховання, розвитку й професійної підготовки.

Структурні компоненти педагогічного процесу: мета, зміст, форми, діяльність того, хто навчає, діяльність того, хто навчається, результат їхньої взаємодії. Але розгляд структурних компонентів підлягає правилам системного підходу. Системний підхід означає, що явище об'єктивної діяльності розглядається з позиції закономірностей системного цілого і взаємодії його частин; це і утворює особливу гносеологічну призму аналізу або особливий вимір реальності [1, с.145].

За системним підходом, щоб сформувати в учня якості професійно мобільної особистості, забезпечення навіть найвищої ефективності навчально-виробничого процесу є недостатнім.

На виконання цього завдання необхідно спрямувати і позанавчальну навчально-виховну роботу. Питанням професійного виховання в системі професійної освіти присвячені праці В. Булавко, Я. Гнутель, Р. Гуревич, А. Лігоцького, І. Лікарчука, М. Пузанова, Г. Терещенко, В. Челишева, І. Сухніна та ін.

Проблему організації виховного процесу в позаурочний час у сучасному навчальному закладі досліджують у різних аспектах: визначення концептуальних засад організації позанавчальної виховної роботи (Гончаренко С.І., Новосельський В.Ф., Оржеховська В.М., Постовий В.Г., Хлебнікова Л.О., Чорна К.І. та ін.); проблема змісту і напрямів позаурочної виховної роботи (Дем'янюк Т.Д., Канішевська Л.В., Капська А.Й., Кобзар Б.С., Рибалка В.В., Свириденко С.О., Щербань П.М. та ін.).

Але питання орієнтації позанавчальної роботи у системі професійно-технічної освіти на те, щоб майбутній кваліфікований робітник пізнав себе, свої якості, здібності, свій потенціал на конкретному етапі, усвідомив свої потреби, сильні й слабкі сторони, виробив власну систему цінностей, спроектував майбутнє професійне становлення, наразі залишається актуальним.

Метою статті є обґрунтування важливості позанавчальної виховної роботи у формуванні професійної мобільності майбутніх кваліфікованих робітників.

Виклад основного матеріалу дослідження

Як засвідчує педагогічна практика, учнівський контингент професійно-технічних навчальних закладів має свої особливості, які треба брати до уваги під час організації навчально-виховного процесу. Це перш за все професійний принцип комплектації навчальних груп. Як наслідок, неможливість установлення тісного зв'язку із родиною учня через територіальну віддаленість їхніх місць проживання; до вступу до професійно-технічного навчального закладу учні навчались у різних школах, а отже, і вимоги, що висувались до них у попередніх навчальних закладах, не були єдиними; специфіка майбутньої професійної діяльності учнів професійно-технічного навчального закладу може обумовлювати одностатевий склад групи. Також не можна не враховувати і те, що більшість вступників до навчального закладу має початковий чи середній рівень успішності, є учні з ненормованою поведінкою, яких відносять до категорії "важких". Вкрай важливим є й те, що хоча комплектація груп і здійснюється за професійним принципом, але мотиви вступу на навчання в учнів різноманітні. Їх умовно можна поділити на три групи: пов'язані з майбутньою професійною діяльністю, невизначені з майбутнім у професійному плані, зовсім не пов'язані з подальшими життєвими планами. Для учнів першої групи характерне відповідальне ставлення до навчання: вони дисципліновані, мають гарну успішність, активні, прагнуть брати участь у поза навчальній роботі. Якщо учні першої групи є помічником майстра виробничого навчання, то в учнів другої і особливо третьої групи часто знижується інтерес до навчання, виявляється тенденція до деструктивної поведінки, що, природно, позбавляє їх можливості виявлення соціальної відповідальності, зокрема у старшому віці, коли виникає нагальна потреба у самоствердженні та професійному самовизначенні [2, с.124].

У процесі позанавчальної роботи учень є не стільки об'єктом соціально-педагогічного впливу, як суб'єктом взаємодії з іншими суб'єктами. Причому реальні зміни особистості учня, його характеру можливі лише за наявності у нього бажання і потреби у самовдосконаленні. Аналіз наукових педагогічних публікацій, присвячених формам і методам залучення учнів професійно-технічних навчальних закладів до різних видів позанавчальної роботи, що забезпечують формування якостей професійно мобільної особистості, дає змогу виділити найбільш доцільні для цього блоки діяльності, зокрема, громадської та суспільно-корисної. Навчаючись у професійно-технічному навчальному закладі, учні можуть вільно обирати гурток, секцію, клуб і т.д.

Серед основних завдань позанавчальної роботи у професійно-технічному навчальному закладі можна виокремити:

— виховання любові до обраної професії, поваги до праці, людей праці;

— розширення і поглиблення знань та вмінь з дисциплін, що вивчають учні;

— більш ґрунтовне роз'яснення сутності техніки і технологій, пов'язаних з майбутньою професією учнів;

— пробудження інтересу до конструювання, раціоналізаторства, винахідництва;

— формування в учнів елементарних умінь дослідницького характеру.

позанавчальна виховна технічна професійна освіта

Розглядаючи позакласну роботу як одну із форм освітньої і виховної роботи, її будують за притаманними їм принципами, але, враховуючи особливості позакласної роботи у професійно - технічних навчальних закладах, перш за все слід виділити:

— спрямованість на професію, якою оволодівають учні;

— добровільність у залученні учнів до позаурочної діяльності з урахуванням їхніх інтересів і здібностей;

— самодіяльність, що передбачає підвищення ролі самих учнів, органів учнівського самоврядування;

— колективність позаурочної роботи учнів, що сприяє розвиткові творчої особистості.

У "Положенні про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах" зазначається, що виховна робота передбачає планування заходів, спрямованих на поєднання навчання з національно-патріотичним вихованням, впровадженням принципів загальнолюдської моралі і духовності, розвитком творчих здібностей, талантів та забезпеченням соціального захисту учнів, слухачів [3, с.145].

Усі позаурочні виховні заходи у професійно-технічному навчальному закладі мають бути професійно спрямовані, тобто сприяти формуванню професійно важливих якостей, а відтак і якостей майбутнього професійно мобільного кваліфікованого робітника. Для того, щоб це було так, необхідно залучати учня до активної позаурочної діяльності - тільки в такому разі у нього будуть формуватися необхідні якості. Тому було б правильніше говорити не "позаурочна виховна робота", а "позаурочна виховна діяльність", яка тісно пов'язана з навчально-виробничим процесом і спрямована на формування професійно мобільних якостей особистості майбутнього кваліфікованого робітника і забезпечення його професійної самореалізації. Підтвердженням цього є думка В. Петрович про те, що виховна діяльність існує всередині більш складної педагогічної системи і здійснюється на уроках у процесі викладання загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, у позаурочній роботі, на заняттях гуртків, секцій, клубів та ін. як викладачами-предметниками, так і класними керівниками, майстрами виробничого навчання, вихователями, культорганізаторами, іншими педагогами [4, с.47].

Багатовимірність відносин сучасного учня з навколишнім середовищем, залучення його до різноманітних систем як суб'єкта повинна визначати зміст позаурочної виховної діяльності у професійно-технічному навчальному закладі. При цьому необхідно також ураховувати, що не завжди навколишнє середовище, в якому перебували учні до вступу в професійно-технічний навчальний заклад, справляло позитивні впливи, "більшість учнів профтехучилищ мають серйозні хиби саме в особистісній сфері як негативні наслідки в системі сімейного і шкільного виховання" [5, с.84]. Тож формування особистості учня періоду ранньої юності, його виховання і підготовка як майбутнього конкурентоспроможного кваліфікованого робітника до виробничої діяльності - це складний процес опанування ним системи загальнонаукових і спеціальних (за професією) знань, умінь та навичок, засвоєння у свідомості та впровадження у практику життя системи морально-етичних, соціальних та інших поглядів, навичок і звичок культури поведінки. У результаті негативного соціального впливу частина учнів виявляє моральну нестійкість, моральну незрілість, має аномалії в характері, що призводить до серйозних порушень дисципліни, аморальних вчинків. Тому зміст та основні напрями позаурочної виховної діяльності з учнями у професійно-технічному навчальному закладі мусять бути динамічними, постійно оновлюватися відповідно до вимог суспільства та потреб учнів і можуть охоплювати такі напрями: діяльність з адаптації учнів до вимог, умов освітнього процесу в професійно - технічному навчальному закладі; морально-правовий, художньо-естетичний, фізично - спортивний, еколого-натуралістичний, валеологічний, військово-патріотичний, оздоровчий, бібліотечно-бібліографічний, гуманітарний; соціальний захист; діяльність з батьківським колективом та ін. Не випадково першочерговою є діяльність з адаптації учнів до умов навчання і життєдіяльності у професійно-технічному навчальному закладі. Адаптація (лат. пристосування) - це підсумковий етап професійного самовизначення людини, який розглядається як процес або результат процесу пристосування працівника в початковий період його роботи на певному підприємстві (6, с.15). Метою профадаптації у період навчання у професійно-технічному навчальному закладі є знаходження оптимального співвідношення між особистістю та оточенням, і тоді створюються умови не лише для оволодіння фаховими знаннями, навичками, уміннями та ознайомленням з виробництвом, правилами поведінки, що властиві певній професійно-соціальній групі, але й підвищується мотивація навчальної діяльності.

Наш педагогічний досвід засвідчує, що умовою успішної адаптації є актуалізація професійно-пізнавального інтересу. Тому виховна діяльність із першокурсниками повинна починатися з діагностики особистісних особливостей учнів, виявлення рівня їхніх знань, мотивів навчання, поведінки. Як правило, цю роботу проводять класні керівники та психологи за участі майстрів виробничого навчання, які відіграють важливу роль у становленні й розвитку особистості учня, формуванні у нього професійно мобільних якостей. В основі роботи з учнями має лежати індивідуальний підхід, реалізація якого у педагогічній практиці потребує дотримання ряду принципів. А.С. Макаренко, розкриваючи технологію організації виховного процесу, наголошував на тому, що вихователь повинен знати життя й особливості характеру кожного вихованця, його прагнення, сумніви, слабкості й гідності [7].

Значно розширює відомості про учнів використання сукупності методів вивчення особистості, зокрема таких, як різного виду спостереження; тестування; узагальнення незалежних характеристик; моделювання ситуацій; педагогічний експеримент тощо. Спостереження повинні мати систематичний характер. Розрізняють різноманітні види спостереження - безпосереднє й опосередковане, відкрите й приховане, безперервне й дискретне, монографічне й вузьке та ін. Щоб успішно використати спостереження для вивчення особистості, треба проводити його з конкретною метою. Одним із напрямів виховної роботи у професійно-технічних навчальних закладах є вивчення контингенту учнів у динаміці його розвитку.

На основі узагальнення педагогічного досвіду, аналізу науково-методичної роботи можна стверджувати, що метою формування професійно мобільного кваліфікованого робітника для практичної діяльності класних керівників груп досить ефективним є залучення учнів до проектної діяльності. Так, у професійно-технічних навчальних закладах, які були базовими під час проведення педагогічного дослідження, реалізовувалися такі проекти, як "Я профі", "Моя робітнича професія", "Свято презентацій професій", "Конкурс професійної майстерності", свято випуску "Крок у самостійне життя".

Для проектування виховних програм визначена модель проекту "Методичні засади організації позанавчальної роботи з майбутніми кваліфікованими робітниками в умовах професійно-технічного навчального закладу". Метою проекту є формування майбутнього кваліфікованого робітника, здатного до виконання ефективної професійної діяльності і конкурентної боротьби на сучасному ринку праці. Завдання цього проекту: формувати готовність до професійної мобільності; долучити учнів до професійних традицій і цінностей, норм корпоративної етики; сприяти розвитку творчості, вихованню волі до праці, до самовдосконалення в обраній професії; сприяти формуванню позитивної позиції по відношенню до навколишнього світу, людей праці, до себе. Для досягнення мети і реалізації завдань проекту доцільно використовувати такі організаційно-педагогічні форми позанавчальної виховної діяльності: години спілкування, гуртки, клубні об'єднання, лекторії, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії, тренінги, турніри, конкурси професійної майстерності, змагання, розроблення учнями власних проектів.

У проекті використовуються такі методи виховання: індивідуальні бесіди, дискусії, заохочення, переконання, вимога, метод ситуацій, метод доручень, ігрові методи, взаємовиховання, метод проектів.

Під час роботи над проектом можна виділити такі напрями: суспільно-корисна діяльність учнів (самообслуговування в їдальні, прибирання кабінетів і прилеглої до будівлі навчального закладу території); учнівське самоврядування (розподіл повноважень - староста, профорг, фізорг та ін.) і відповідальність між членами групи з метою ії згуртування й розвитку професійних організаторських умінь учнів; основні напрями позаурочної діяльності ПТНЗ з формування професійно мобільних якостей учнів (соціально-реабілітаційний, національно-патріотичний, художньо-естетичний, соціокультурний, еколого-натуралістичний, спортивний, дозвіллєво-розважальний, діагностика індивідуальних психологічних особливостей учнів). Діяльність за визначеними напрямами дає можливість створити в групі атмосферу довіри й взаємодопомоги; сприяти згуртованості групи; розширити й поглибити міжособистісні стосунки; розкрити учням свої внутрішні особистісні ресурси; збагатити досвід професійної взаємодії із соціумом на мікро- і макрорівні й вибудувати свою професійну перспективу.

Діяльність за цим проектом здійснюється у чотири етапи: 1 етап - підготовчий (розроблення проекту); 2 етап - констатувальний (первинне збирання і аналіз необхідного матеріалу); 3 етап - формувальний (реалізація проекту); 4 етап - узагальнювальний (аналіз і оцінка результатів діяльності).

Очікуваний результат проекту: розвиток системного підходу до професійного самовизначення і професійного виховання молоді; поглиблення обґрунтованості й усвідомлення вибору свого освітнього і професійного шляху; прискорення процесу адаптації майбутніх кваліфікованих робітників у трудових колективах і на робочих місцях; формування майбутнього професійно мобільного кваліфікованого робітника.

Така модель виховного проекту сприятиме формуванню фахової компетентності майбутнього професійно мобільного кваліфікованого робітника.

Висновки. Спрямовуючи позанавчальну виховну роботу в професійно-технічному навчальному закладі на формування в учнів перш за все загальнолюдських якостей особистості, виховання у закладах професійно-технічної освіти має бути професійно спрямованим. За вимогами сьогодення випускник закладів професійно-технічної освіти має бути професійно мобільним.

На основі узагальнення педагогічного досвіду, аналізу наукового доробку можна стверджувати, що для формування професійної мобільності, як індивідуальної професійної якості майбутніх кваліфікованих робітників у системі позанавчальної роботи доцільно проектувати виховні програми на основі розробленої моделі проекту "Методичні засади організації позанавчальної роботи з майбутніми кваліфікованими робітниками в умовах професійно-технічного навчального закладу". У подальшому науково-теоретичного обґрунтування потребують розроблення структури та змістовного наповнення проектів позанавчальної виховної роботи з урахуванням особливостей місць майбутнього працевлаштування у відповідних галузях виробництва випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Література

1. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А.Н. Аверьянов. - М.: Политиздат, 1985. - 236 с.

2. Ігнатенко, Г.В. Професійна педагогіка: навчальний посібник / Г.В. Ігнатенко, О.В. Ігнатенко. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2013. - 352 с.

3. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах: наказ Міністерства освіти і науки України № 419 від 30.05.2006 // Інформ. зб. МОН України. - 2006. - № 28. - С.16-32.

4. Петрович В.С. Організація позаурочної виховної діяльності учнів вищих професійних училищ: дис. канд. пед. наук: 13.00.04/Валерій Степанович Петрович. - К., 1997. - 229 с.

5. Дубасенюк О.А. Теоретичні і методичні основи виховної діяльності педагога: дис. д - ра. пед. наук: 13.00.04/Олександра Антонівна Дубасенюк. - К., 1996. - 527 с.

6. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

7. Макаренко А.С. Методика организации воспитательного процесса // А.С. Макаренко / Избранные педагогические сочинения: в 2 т. / под ред. И.А. Каирова. - М.: Педагогика, 1977. - С.177-255.

Размещено на Allbest.ru