Професійно-трудове навчання як компенсаторний механізм соціалізації дітей з інтелектуальними порушеннями

Размещено на http://www.allbest.ru

ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ ЯК КОМПЕНСАТОРНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Лебідь С.В., Черепенько І.М.

У статті розглядається проблема компенсаторних можливостей у процесі соціалізації дитини з інтелектуальними порушеннями за допомогою професійно-трудового навчання. Здійснено аналіз особливостей соціалізації осі6 з інтелектуальними порушеннями й потенціалу професійно-трудового навчання як ефективного засобу в контексті соціально-психолого-педагогічного супроводу та корекції індивідуально-психологічних рис даної категорії осіб. Обґрунтовано перспективність та необхідність подальшого наукового дослідження впливу професійно-трудового навчання на зміни індивідуально-психологічних характеристик осіб з інтелектуальними можливостями та формування на тлі цього феномену сукупності стійких характеристик осіб з інтелектуальними порушеннями, які забезпечують компенсаторні можливості дитини при соціалізації.

Ключові слова: соціалізація, особи з інтелектуальними порушеннями, професійно-трудове навчання, компенсація, соціально-психолого-педагогічний супровід, дитина-інвалід.

При організації комплексного соціально-психолого-педагогічного супроводу в умовах спеціального закладу учні з інтелектуальними порушеннями вимагають особливої уваги, педагогічної підтримки, щирої зацікавленості педагогів у тому, щоб вони мали змогу оптимально інтегруватися до спільноти. Тільки в такому випадку учень спеціального закладу отримає досвід самопрезентації у суспільстві та змогу власної позитивної соціалізації. Одним із засобів соціалізації є професійно-трудове навчання, яке розвиває компенсаторні можливості осіб з інтелектуальною недостатністю. Стратегія професійно-трудового навчання надає можливості сформувати у дитини компенсаторний механізм, який дозволяє успішно долати труднощі соціалізації - «перетворення мінусів дефекту в плюси компенсації» [6, с.53]. Однак, слід зазначити, що у рамках середньої освіти для осіб з інтелектуальними можливостями цей феномен - феномен компенсаторних можливостей осіб з інтелектуальними порушеннями - часто реалізується тільки в рамках комплексу вузької спеціалізації для цієї категорії. Як доводить практика, за допомогою такої стратегії досягти бажаного неможливо. З метою досягнення повноцінної соціалізації якнайбільшої кількості осіб з інтелектуальними порушеннями в умовах спецзакладу слід надавати перевагу іншій формі професійно-трудового навчання - розширенню списку можливих спеціалізацій у професійно-трудовому навчанні, що надає можливість використовувати схильності та фізичний потенціал дітей з даними вадами розвитку при обранні професійного напрямку. На думку фахівців, це допоможе посилити компенсаторні можливості дитини з інтелектуальними порушеннями у процесі соціалізації за допомогою професійно-трудового навчання [1, 3, 4, 5, 9]. соціалізація інтелектуальний порушення трудовий навчання

Дослідження в області корекційної педагогіки, присвячені можливостям професійно-трудового навчання в контексті соціалізації осіб з інтелектуальними порушеннями, є в даний час одними з найактуальніших у зв'язку з тим, що проблематика несприйняття суспільством осіб з інтелектуальними порушеннями перешкоджає їх ефективному соціальному функціонуванню. На наш погляд, саме професійно-трудове навчання і є тією ланкою, яка ліквідує перешкоду в інтеграції осіб з інтелектуальними порушеннями до суспільства [1, 4, 9, 14].

Оскільки проблема інтелектуальних вад розвитку дитини та впливу різних факторів при навчанні та соціально-психолого-педагогічному супроводі є актуальною як у медичному, так і в соціально- психологічному аспектах, і важливість цієї тематики є безперечно значущою не тільки для фахівців, можна пояснити збільшення наукових досліджень з даної тематики у дефектології, корекційній педагогіці та суміжних з ними науках. Це пов'язане із проблемами, які стали перед суспільством в останні десятиріччя у контексті різкого збільшення осіб з вадами розвитку та подальшої їхньої долі: надання допомоги нуклеарним сім'ям з такими категоріями дітей, освіти у спеціалізованих закладах, професійної орієнтації та спеціального трудового навчання, працевлаштування, спеціального супроводу щодо подальшого розвитку та соціалізації, оскільки дитина, яка мала порушення онтогенезу, при здобутті професійної освіти потребує перманентного впливу фахівців із різних галузей педагогіки. І якщо у ранньому дитинстві цими фахівцями повинні бути спеціалісти з корекції когнітивної сфери, то у більш дорослому віці до них приєднуються фахівці, які забезпечать професійне становлення, повноцінну соціальну інтеграцію вже практично дорослій особистості. Взагалі-то, проблема вроджених та інтелектуальних вад розвитку людини та частота таких вад у суспільстві є важливою характеристикою стану різних аспектів здоров'я населення, а професійна орієнтація та певні трудові гарантії для таких категорій характеризують рівень розвитку та гуманізації суспільства.

В останні десятиріччя, коли кількість дітей з інтелектуальними порушеннями значно зросла, наукові дослідження торкнулися не лише характеристик подібних осіб, а й тих факторів, які сприятимуть їхній ефективній соціалізації. При цьому провідними серед них є проблематика вивчення формування особистості у дітей-інвалідів, яка залежить від створення умов для самореалізації в усіх сферах діяльності (В.М. Синьов, О.О. Ляшенко, В.М.Оржеховська, Г.Г.Запорожан, В.М.Обухов, М.М.Айшервуд, Л.П. Храпиліна, Р.Д.Тригер), методологічних основ спеціальної освіти дітей з обмеженими можливостями (В.В. Ткачова, Є.М. Старобіна, К.А. Каменков, В.Я. Щебетаха), методик викладання у допоміжній школі ручної праці (Є.О. Білевич, В.І. Бондар, Г.М. Плешканівська), соціальних факторів у процесі виховання дітей з інтелектуальними порушеннями (В.В. Ткачова, К.Г. Іванова), процесу компенсації як реакції особистості на дефект (П.Я. Трошин), допомоги молоді в професійному визначенні відповідно до її психофізичних, особистісних якостей та особливостей вищої нервової діяльності (К.М. Гуревич, Є.О. Клімов, Б.О. Федоришин), розробки комплексу методів у сфері професійно-трудового навчання осіб з інтелектуальними порушеннями (О.К. Басенко, А.Б. Боровський) [1- 19].

Як бачимо, зазначена проблема мала своєрідне перенесення із загальної педагогіки до корекційної педагогіки у зв'язку із тим, що збільшення кількості осіб з інтелектуальними порушеннями у суспільстві поставило перед фахівцями завдання розширення можливостей трудового навчання та збільшення професійних напрямків задля самореалізації осіб із вищезазначеною проблематикою. Тому не дивно, що вивчення можливостей професійно-трудового навчання дефектологами має багату історію (А.Б. Боровський, О.К. Басенко, К.М. Гуревич, Є.О. Клімов, Б.О. Федоришин) та все більше набирає обертів при вирішенні проблеми соціалізації осіб з вадами розвитку, і з інтелектуальними порушеннями зокрема, оскільки такі особи можуть ефективно використовувати свій трудовий потенціал та набуті при професійній освіті навички у сфері використання фізичного ресурсу, який є більш збереженим у цієї категорії. Вивченням засад при формуванні груп професійно-трудового навчання займалися Є.О. Ковальова, Г.М. Мерсіянова, С.Л. Мирський, К.М. Турчинська, визначенням основних напрямків теорії професійної освіти - І.А.Зязюн, визначенням схильностей до професій за допомогою надійних методик - К.М. Гуревич, Є.О. Клімов, розробкою професіограм для найпростіших спеціальностей, які можуть опанувати учні з інтелектуальними вадами - Г. М. Дульнєв, С.Л Мирський., змістом трудового навчання учнів з інтелектуальними вадами - А.Б. Боровський [1, 4, 9, 14].

Дослідженню впливу професійного та трудового навчання на формування соціалізацію осіб з інтелектуальними порушеннями присвячені праці О.В. Вовиченко, С.І. Геращенко, Н.І. Королько та інших [5, 7, 8]. Своєрідним продуктом професійно-трудового навчання є соціалізація осіб з інтелектуальними порушеннями [11, 13, 14]. Формування трудових та професійних навичок надають особам з інтелектуальними порушеннями нових неформальних та соціально схвалених шляхів самореалізації і виступають певним індикатором соціалізації через корекцію компенсаторних можливостей учнів. Такий підхід дозволяє перенести педагогічний наголос з вивчення особливостей професійно-трудового навчання осіб з інтелектуальними порушеннями на рівень аналізу компенсаторних можливостей окремих учнів при соціалізації. При цьому фахівцям необхідно фокус своєї уваги зосереджувати не тільки на методологічній чи науковій сфері, а й сфері соціально значущій, оскільки розширення меж взаємодії соціуму та дитини з інтелектуальними порушеннями та вадами взагалі - головне завдання сучасної корекційної педагогіки [19].

Своєрідність у розвитку особи з інтелектуальними порушеннями має зруйновану дефектом рівновагу в пристосувальних функціях [12, 13]. Вся структура пристосування перебудовується на нових засадах, якщо вся система стикається із компенсуючим впливом професійного становлення через розуміння самозначущості та самоцінності [11]. Компенсація, як реакція особистості на дефект, дає початок новим, обхідним процесам розвитку, певним чином заміщує, надбудовує, вирівнює психологічні функції. Створюється новий, особливий тип розвитку, який у дитини з інтелектуальними порушеннями обумовлений соціально: існує дві лінії розвитку цього феномену, які включають у себе соціальну реалізацію дефекту (почуття малоцінності) та соціальну спрямованість компенсації на пристосування до тих умов середовища, що створені. За допомогою професійно-трудового навчання всі функції буття особи з інтелектуальною недостатністю перебудовуються під новим кутом завдяки новим вмінням та навичкам, кооперації в групі при навчанні, новим формам взаємодії з дорослими професіоналами.

Концепція дослідження полягає у тому, що, на нашу думку, у юнаків відбувається професійний вибір і соціалізація особистості через оволодіння професією та професійне становлення може бути найбільш ефективним при наявності мотиваційного компоненту. У даному випадку форми поведінки та психологічні показники корегуються за допомогою професійно-трудового навчання з урахуванням особливостей нозологій учнів через підвищення компенсаторних можливостей.

Мета дослідження - довести теоретично та практично, що наслідковими результатами впливу на особу з інтелектуальними порушеннями професійно-трудового навчання є ефект підвищення компенсаторних можливостей вищезазначеної категорії. Засоби активізації цього потенціалу - реалізація соціальної спрямованості компенсації на пристосування до тих умов середовища, що створені. Тобто, у цьому дослідженні була поставлена задача використання професійно-трудового навчання як засобу, який у подальшому забезпечить соціальну інтеграцію через компенсацію залишкових вторинних дефектів дизонтогенезу осіб з інтелектуальними порушеннями. При цьому, компенсаторні механізми повинні розглядатися нами як відшкодування та подолання тих відхилень у психічному розвитку, які провокуються патологією розвитку осіб з інтелектуальними порушеннями, як процес перебудови психіки та адаптації до нових умов життя [3, 11].

Відповідно до поставленої мети у дослідженні розв'язуються наступні завдання:

1 Здійснення теоретичного аналізу фахової літератури стосовно проблеми компенсаторних можливостей осіб з інтелектуальними порушеннями при реалізації професійно-трудового навчання.

2. Проведення експериментального дослідження ефективності компенсаторних можливостей осіб з інтелектуальними порушеннями при впливі професійно-трудового навчання (на прикладі КЗО «НРЦ «Горлиця» ДОР»).

3. Експериментальне доведення припущення щодо того, що мотивація впливає на рівень компенсаторних можливостей учнів з інтелектуальними порушеннями.

4. Доведення припущення, що існує взаємопов'язаність характеристик, які презентують компенсаторний механізм у осіб з інтелектуальними порушеннями.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що компенсаторні можливості осіб з інтелектуальними порушеннями при впливі професійно-трудового навчання якісно змінюються, що є основою повноцінної соціалізації.

Теоретико-методологічною основою роботи є системність та комплексний науковий підхід до вивчення людини (Л.С. Виготський, В.М. Синьов) [6, 17, 18].

Дослідження було реалізовано у декілька етапів. На першому етапі був здійснений огляд літературних джерел з дефектології, психології та медицини, який дозволив скласти загальні уявлення стосовно комунікативних здібностей дітей-олігофренів. На цьому етапі також були обрані психодіагностичні методи, які згодом дозволили отримати низку емпіричних даних.

Наступним етапом стало безпосереднє проведення експериментального дослідження у вибірці дітей з легкою розумовою відсталістю та його обробка і інтерпретація.

На підставі проведеного теоретичного аналізу фахової літератури та для розв'язання проблеми дослідження було застосовано комплекс методів, вибір яких зумовлений метою та завданням дослідження: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, анкетування. Засобами обробки та аналізу даних був непараметричний статистичний критерій Фішера, за допомогою якого доводилися статистичні гіпотези. Проводився розрахунок коефіцієнтів кореляції між отриманими параметрами.

Дослідження проводилося у КЗО «НРЦ «Горлиця» ДОР» м. Дніпропетровська впродовж 20092015 років; кількість досліджуваних учнів старших класів - 71 особа (з них 18 дівчат, 53 хлопця у віці 1518 років).

Комплекс методик був обраний на підставі тих характеристик, які рекомендовані фахівцями у сфері корекційної педагогіки ля профорієнтації осіб з інтелектуальними порушеннями та апробовані шкільною практикою, й інтегрують у собі можливості опису феномену компенсації нозологічного дефекту групи досліджуваних за допомогою стимулу - професійно-трудового навчання: методика «Теппінг-тест», призначена для визначення властивостей нервової системи та працездатності (Є.П. Ільїн, 2009 р.), методика «Коректурна проба» (Б.О. Федоришин, 1980 р.), методика вивчення самооцінки Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн (1979 р.), адаптаційні таблиці (розроблені фахівцями- дефектологами КЗО «НРЦ «Горлиця» ДОР»), анкета уподобань професійної спрямованості, побудована за ранжуванням (розроблено фахівцями-дефектологами КЗО «НРЦ «Горлиця» ДОР») [13- 15, 16].

Дослідження було спрямовано на пошук значущих розбіжностей у двох групах - основній та контрольній, і трьох ситуаціях порівняння та пошуку значущих відмінностей у показниках при:

1. Формуючому експерименті: основна група - діти-олігофрени з діагнозом «легка розумова відсталість» (41 особа) до та після проведення експерименту.

2. Констатуючому експерименті: контрольна група - діти-олігофрени з діагнозом «легка розумова відсталість» (30 осіб).

3. Порівнянні результатів дослідження: основна група - діти-олігофрени (41 особа) та контрольна група - діти-олігофрени (30 осіб) після проведення експерименту.

Дослідження було спрямовано на пошук значущих розбіжностей у групі дітей-олігофренів до та після проведення занять за спеціальною програмою професійно-трудового навчання та пошук значущих відмінностей у показниках, причому основна та контрольна група поділялися за принципом мотивації у навчанні: основна група, діти-олігофрени, які обрали свою спеціальність за бажанням, у зв'язку із обмеженими фізичними можливостями та медичними показниками («квітникарство», «гончарство», «швачка»), і контрольна група - діти-олігофрени, яким було призначено спеціальність «муляр- штукатур» (у зв'язку з наявною у них невизначеністю професійних інтересів). Групи формувалися за допомогою інтерпретації «Анкети уподобань професійної спрямованості», яку перед початком розподілу на групи заповнювали учні.

У змістовному плані програма дослідження включала декілька етапів:

1 етап - дослідження індивідуально-психологічних характеристик дітей-олігофренів основної групи до проведення експерименту.

2 етап - безпосередньо психолого-педагогічний експеримент, під час якого відносно учнів реалізовувалася певна програма професійно-трудового навчання.

3 етап - дослідження індивідуально-психологічних характеристик дітей-олігофренів основної групи після проведення експерименту, коли до учнів також застосовувалася певна програма професійно-трудового навчання.

4 етап - порівняння основної та контрольної групи після експерименту.

У відповідності до кожного феномену, що вивчається, були сформульовані власні неспрямовані статистичні гіпотези: Но свідчить про відсутність значимих розбіжностей у розподіленнях балів двох груп (коли фемпір. менше, ніж t0,05), Н1 - про наявність значущих розбіжностей (фемпір. більше, ніж t0,01).

Перед проведенням експерименту було порівняно основну та контрольну групу за допомогою непараметричного статистичного критерію Фішера за показниками, що вивчаються. В результаті статистично значущих розбіжностей не виявлено - групи є однорідними за нозологією та психологічними показниками.

На наступному етапі було порівняно показники, що вивчаються в експерименті до та після проведення професійно-трудового навчання за допомогою непараметричного статистичного критерію Фішера в основній та контрольній групі учнів з інтелектуальними порушеннями:

1. В основній групі розбіжності досягають рівня статистичної значущості за досліджуваними параметрам: при (р<0,01) самооцінка, працездатність, при (р<0,05) - стійкість уваги, адаптація.

2. В контрольній групі розбіжності досягають рівня статистичної значущості за досліджуваними параметрам: при (р<0,05) - працездатність, адаптація.

На третьому етапі експерименту було порівняно показники, що вивчаються у експерименті після проведення професійно-трудового навчання за допомогою непараметричного статистичного критерію Фішера в основній та контрольній групі учнів з інтелектуальними порушеннями: розбіжності досягають рівня статистичної значущості за досліджуваними параметрам при (р<0,05) - адаптація.

Поставлена нами гіпотеза відносно розбіжностей показників, які презентують компенсаторні можливості учнів з інтелектуальними порушеннями до та після проведення занять по програмі професійно-трудового навчання, підтвердилась. Проте, не всі показники після проведення занять якісно змінилися: на наш погляд, це пояснюється складністю нозологій дітей.

Водночас, для отриманих показників було проведено кореляційний аналіз для виявлення взаємозв'язків між індивідуально-психологічними характеристиками. Для обчислювання залежностей між змінними застосовувався коефіцієнт рангово-бісеріальної кореляції. Тому для виявлення кореляційних зв'язків було підраховано матриці інтеркореляції для всіх параметрів, та на їх основі виділено найбільш достовірно значущий коефіцієнт кореляції між змінними: r=0,55 між показниками самооцінки та адаптації (р < 0,05). Підтвердилося наше припущення щодо впливу професійно-трудового навчання у учнів з інтелектуальними порушеннями щодо компенсаторних можливостей, які презентуються показниками самооцінки та адаптації.

Таким чином, можна зробити висновок, що при проведенні експерименту (вплив професійно-трудового навчання) в основній групі підвищилися показники працездатності, самооцінки (р<0,01), стійкості уваги та адаптації (р<0,05). У контрольній групі підвищилися показники працездатності (р<0,05), що, на наш погляд, пов'язано із первинною незацікавленістю в навчанні. Після проведення професійно-трудового навчання в основній та контрольній групі учнів з інтелектуальними порушеннями було виявлено статистичні розбіжності параметру «адаптація» (р<0,05); тобто, мотивація впливає на рівень адаптації учнів з інтелектуальними порушеннями.

Також в експерименті статистично доведено, що існує взаємопов'язаність характеристик, які вивчаються. Було виявлено, що показники самооцінки та адаптації пов'язані значущим позитивним коефіцієнтом кореляції r=0,55 (р^0,05). Тобто, підтвердилося наше припущення щодо пов'язаності індивідуально-психологічних характеристик , які презентують компенсаторний механізм у осіб з інтелектуальними порушеннями. Тобто, за результатами формуючого експерименту виявилися статистично значущі зміни у показниках розвитку учнів з інтелектуальними порушеннями. Отримані результати надають підставу стверджувати, що при проведенні експерименту окреслилася позитивна тенденція значущості мотиваційного критерію при виборі професійної спрямованості.

Перспективи ми вбачаємо у підвищенні мотивації учнів з інтелектуальними порушеннями при виборі ними професійно-трудового навчання, а також у подальшому дослідженні, яке пов'язане із вивченням і розробкою методів соціально-психолого-педагогічного супроводу осіб зазначеної категорії: дослідження ефективності впливу різних програм професійно-трудового навчання на психологічні якості, які є значущими для самопрезентації та соціалізації вищезазначених осіб.

Використана література:

1. Басенко О.К. Проблеми трудової реабілітації та соціального функціонування молодих людей з інтелектуальною недостатністю // Соціальна політика і соціальна робота. - 2001. - № 3. - С.56 -73.

2. Болтівець С.І. Чи потрібні нам школи соціальної реабілітації (неповноцінні фізично і психічно хворі діти) // Директор школи. - 2001. - № 10. - С.7.

3. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика / С.І. Болтівець; Київс. межрегіон. інститут удосконал. вчителів ім. Б. Гринченка. - К.: Ред. «Бюлетня вищої атестаційної комісії України», 2000. - 302 с.

4. Боровский А.Б. Система методов профориентации / А.Б. Боровский, Т.М. Потапенко, Г.В. Щекин. К.: МЗУУП, 1993. - 164 с.

5. Вдовиченко О.В. Визначення нових підходів до проблеми соціалізації осіб з інтелектуальними вадами // Наукові записки: Зб. наукових статей НПУ ім. М.П. Драгоманова. Ювілейний випуск / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко - К., 2000. - 23 с.

6. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под редакцией В.В.Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 480 с.

7. Геращенко С.І. Система роботи з формування комунікативних умінь у розумово відсталих старшокласників/ Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія соціально-педагогічна. Випуск VI . - 2010 р. - С.14- 18.

8. Королько Н.І. Методика дослідження орієнтувальної діяльності учнів із затримкою психологічного розвитку // Дефектологія № 2. -1999 р.

9. Коць М.О. Методичні засади організації профорієнтаційної роботи у навчально-реабілітаційному центрі // Психолого- педагогічне та медичне забезпечення соціалізації дітей вразливих категорій. - Луцьк: Просвіта, 2008. - С.263 -265.

10. Кравець Н.П. Проблеми вербальної комунікації дітей з порушенням інтелекту у процесі їх соціальної інтеграції //Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин: М-ли науково-практичної конференції /2 -3 листопада 1994 р./ - Київ, 1994. - С. 44 - 46.

11. Липа В.А. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие / В.А. Липа. - Донецк: Лебідь, 2002. - 327 с.

12. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі:[ В 2 т.]. - К.: Форум, 2002. - 319 с.

13. Максимова Н.Ю. Основи дитячої патопсихології / Н.Ю. Максимова, К.Л. Мілютіна, В.М. Піскун. - К.: Перун, 1996. - 461 с.

14. Матвеева М. П., Миронова С. П. Корекційна робота в системі освіти дітей з вадами розумового розвитку. Навчально- методичний посібник / М.П. Матвеева, С.П. Миронова. - Кам'янець-Подільський: К-ПДУ, 2005. - 164 с

15. Профконсультаційна робота зі старшокласниками / Під ред. Б.О. Федоришина. - К.: Рад. Школа, 1980. - 160 с.

16. Рубинштейн С.Я. Психология умственно от сталого школьника / С.Я. Рубинштейн. - М.: Просвещение, 1979. - 191 с.

17. Синьов В.М. Українська корекційна педагогіка та психологія на шляху інтеграції у світовий науковий простір //Педагогіка духовності: поступ у третє тисячоліття: Матеріали міжнародної наукової конференції. - К.: НПУ імені М П. Драгоманова 2005 - 199 с. - С. 175-179.

18. Синьов В. М. Основи дефектології: Навчальний посібник / В.М. Синьов, Г.М. Коберник. - К.: Вища школа, 1994. - 143 с

19. Соціальні та психологічні потреби дітей, які виховуються в інтернатних закладах: знання, ставлення, поведінка, практика діяльності. Результати дослідження серед фахівців соціальної сфери та дітей-вихованців інтернатних закладів. - К.: Компанія Лік, 2006. - 341 с.

References

1. Basenko О.К. Problem trudovoyi reabilitatsiyi ta sotsial'noho funktsionuvannya molodDkh lyudeT z intelektual'noyu nedostatnistyu // Sotsial'na polittka i sotsial'na robota. - 2001. - № 3. - S.56 -73.

2. Boltivets' S.I. CHD potribni nam shkolD sotsial'noyi reabilitatsiyi (nepovnotsinni fizDchno i psDkhichno khvori ditD) // DDrektor shkolD. - 2001. - № 10. - S.7.

3. Boltivets' S.I. Pedahohichna psDkhohihiyena: teoriya ta metodDka / S.I. Boltivets'; KDyivs. mezhrehion. instDtut udoskonal. vchDteliv im. B. HrOnchenka. - K.: Red. «Byuletnya vDshchoyi atestatsiTnoyi komisiyi UkrayinD», 2000. - 302 s.

4. Borovsk і A.B. SDstema metodov proforOentatsDD / A.B. BorovskDT, T.M. Potapenko, H.V. SHCHekDn. K.: MZUUP, 1993. - 164 s.

5. VdovOchenko O.V. VDznachennya novOkh pidkhodiv do problemD sotsializatsiyi osib z intelektual'nDmD vadamD // Naukovi zapDskD: Zb. naukovDkh stateT NPU im. M.P. Drahomanova. YUvileTnDT vOpusk / Ukl. P.V. DmDtrenko, O.L. Makarenko - K., 2000. - 23 s.

6. VihotskDi L.S. PedahohDcheskaya psDkholohDya / Pod redaktsDeT V.V.Davіdova. - M.: PedahohDka, 1991. - 480 s.

7. Herashchenko S.I. SDstema robotD z formuvannya komunikatDvnDkh umin' u rozumovo vidstalDkh starshoklasnDkiv/ ZbirnDk naukovDkh prats' Kam'yanets'-Podil's'koho derzhavnoho universDtetu: Seriya sotsial'no-pedahohichna. VDpusk VI . - 2010 r. - S.14- 18.

8. Korol'ko N.I. MetodDka doslidzhennya oriyentuval'noyi diyal'nosti uchniv iz zatrDmkoyu psDkholohichnoho rozvDtku // Defektolohiya № 2. -1999 r.

9. Kots' M.O. MetodDchni zasadD orhanizatsiyi proforiyentatsiTnoyi robotD u navchal'no-reabilitatsiTnomu tsentri // PsDkholoho- pedahohichne ta medDchne zabezpechennya sotsializatsiyi diteT vrazlDvDkh katehoriT. - Luts'k: Prosvita, 2008. - S.263 -265.

10. Kravets' N.P. ProblemD verbal'noyi komunikatsiyi diteT z porushennyam intelektu u protsesi yikh sotsial'noyi intehratsiyi //Intehratsiya anomal'noyi dDtDnD v suchasniT sDstemi sotsial'nDkh vidnosDn: M-lD naukovo-praktDchnoyi konferentsiyi /2 -3 lDstopada 1994 r./ - KDyiv, 1994. - S. 44 - 46.

11. LDpa V.A. OsnovY korrektsDonnoT pedahohDkD: Uchebnoe posobDe / V.A. LDpa. - Donetsk: Lebid', 2002. - 327 s.

12. MaksDmenko S.D. RozvDtok psDkhikD v ontohenezi:[ V 2 t.]. - K.: Forum, 2002. - 319 s.

13. MaksDmova N.YU. OsnovD dDtyachoyi patopsDkholohiyi / N.YU. MaksDmova, K.L. Milyutina, V.M. Piskun. - K.: Perun, 1996. - 461 s.

14. Matveeva M. P., MDronova S. P. KorektsiTna robota vsDstemi osvitD diteT z vadamD rozumovoho rozvDtku. Navchal'no-metodDchnDT posibnDk / M.P. Matveeva, S.P. MDronova. - Kam'yanets'-Podil's'kDT: K-PDU, 2005. - 164 s

15. Profkonsul'tatsiina robota zi starshoklasnDkamD / Pid red. B.O. FedorDshDna. - K.: Rad. SHkola, 1980. - 160 s.

16. RubDnshteln S.YA. PsDkholohDya umstvenno ot staloho shkol'nDka / S.YA. RubDnshteTn. - M.: ProsveshchenDe, 1979. - 191 s.

17. SDn'ov V.M. Ukrayins'ka korektsiTna pedahohika ta psDkholohiya na shlyakhu intehratsiyi u svitovDT naukovDT prostir //Pedahohika dukhovnosti: postup u tretye tDsyacholittya: MaterialD mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi. - K.: NPU imeni M P. Drahomanova 2005 -199 s. - S. 175-179.

18. SDn'ov V. M. OsnovD defektolohiyi: Navchal'nDT posibnDk / V.M. SDn'ov, H.M. KobernDk. - K.: VDshcha shkola, 1994. - 143 s 19. Sotsial'ni ta psDkholohichni potrebD diteT, yaki vDkhovuyut'sya v internatnDkh zakladakh: znannya, stavlennya, povedinka, praktDka diyal'nosti. Rezul'tatD doslidzhennya sered fakhivtsiv sotsial'noyi sferD ta diteT-vDkhovantsiv internatnDkh zakladiv. - K.: Kompaniya Lik, - 341 s.

Лебедь С.В., Черепенько И.М. Профессионально-трудовое обучение как компенсаторный механизм социализации детей с интеллектуальными нарушениями

В статье раскрывается проблематика экспериментального исследования компенсаторных возможностей учеников с интеллектуальными нарушениями в процессе социализации в контексте профессионально-трудового обучения. Проведен анализ особенностей влияния профессионально-трудового обучения на компенсаторные возможности и социализации лиц с интеллектуальными нарушениями. Экспериментально доказано, что существует влияние профессионально-трудового обучения на индивидуально-психологические характеристики учеников с диагнозом «Легкая умственная отсталость». Обоснована перспективность и необходимость дальнейшего научного исследования влияния профессионально-трудового обучения на изменения индивидуально-психологических характеристик лиц с интеллектуальными нарушениями и формирования на фоне этого феномена совокупности устойчивых характеристик лиц с интеллектуальными нарушениями,

которые обеспечивают компенсаторные возможности ребенка при социализации.

Ключевые слова: социализация, лица с интеллектуальными нарушениями, профессионально-трудовое обучение, компенсация, социально-психолого-педагогическое сопровождение.

Lebid S.V., Cherepenko I.M. Vocational-labour education as a compensatory mechanism for the socialization of children with intellectual disabilities

The article deals with the problems of an experimental study of compensatory abilities of pupils with intellectual disabilities in the process of socialization in the context of professional and labor training. The analysis of features of influence of professional and labor training on compensatory opportunities and socialization of persons with intellectual violations is carried out. Experimentally proved that there is an influence of professional and labor training on individual and psychological characteristics of pupils with the diagnosis «Easy intellectual backwardness». Reasonable perspective and necessity of further scientific research of influence of professionally-labour studies on the changes of individual-psychological characteristics of persons with intellectual disabilities and forming on the background of this phenomenon collectively stable characteristics of individuals with intellectual disabilities that provide compensatory abilities of the child in socialization.

Keywords: socialization, individuals with intellectual disabilities, vocational training, compensation, social, psychological and educational support.

Размещено на Allbest.ru