Модель професійно-трудової реабілітації учнів в практиці діяльності КЗ Богодухівський СНВК

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧНІВ В ПРАКТИЦІ ДІЯЛЬНОСТІ КЗ БОГОДУХІВСЬКИЙ СНВК

Хованова О.А., Хирна Т.К.

За означенням, прийнятим XX сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО, освіта - це процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання. Враховуючи зазначене, загальну освіту слід розглядати, як таку, що дає знання, прищеплює уміння та навички, потрібні кожній людині у повсякденному житті [1, с.241].

Навчання розумово відсталих дітей вчені розглядають, як основну умову корекції їх розвитку разом з іншими видами діяльності, зокрема працею, а також спілкуванням, що є детермінуючим фактором формування готовності розумово відсталої дитини до соціальної адаптації. Забезпечення здатності розумово відсталої дитини до адаптації у змінених умовах соціального життя є найважливішою метою корекційного виховання, оскільки погіршення адаптаційної поведінки як наслідок субнормального інтелектуального функціонування є основною суттєвою ознакою у сучасних визначеннях розумової відсталості [5].

Виховання дитини у навчальних закладах інтернатного типу - це одна з важливих соціальних проблем. Особливо якщо це стосується спеціального навчального закладу в якому виховуються та здобувають освіту діти з порушеннями інтелекту, в тому числі діти-сиріти та діти позбавлені батьківського піклування. У цьому разі проблема профільного навчання та його організація у спеціальному навчальному закладі для дітей із порушеннями розумового розвитку набуває особливого значення [7].

Багаторічна цілеспрямована робота педагогічного колективу з розвитку та формування особистості школяра з порушенням психофізичного розвитку, його соціально-психологічної реабілітації, трудової адаптації успішної соціалізації в суспільстві сприяла інноваціям та осучасненню традиційних підходів в напрямку здійснення підготовки учнів до самостійного життя.

На нашу думку в умовах школи-інтернату особливого значення набуває цілеспрямована робота педагогічного колективу щодо формування особистості школяра з порушеннями психофізичного розвитку, його соціально-психологічної реабілітації, трудової адаптації, успішної соціалізації в суспільстві, яка відповідала існуючим інноваціям та сприяла осучасненню традиційних підходів у підготовці учнів до самостійного життя. Виходячи із зазначеного було вирішено запровадити експериментальне профільне навчання випускників спеціального навчального закладу для дітей-сиріт на базі школи-інтернату, в якій вони здобували базову освіту.

Отже, на протязі 10 років робота колективу Комунального закладу «Богодухівський спеціальний навчально-виховний комплекс» була підпорядкована реалізації програми науково-педагогічного експерименту «Професійно-трудова реабілітація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції розумового розвитку, шляхом організації профільного навчання в умовах навчально-виховного комплексу», який розпочато у 2004 році та завершено у 2015 році. Підставою для початку експерименту є наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 27.12.2004 № 981/71.

Метою експерименту була організація професійно-трудового навчання дітей з інтелектуальними порушеннями на засадах системної предметно-практичної діяльності у поєднанні з комплексною реабілітацією, формування в учнів мотивації до праці, усвідомленого засвоєння ними знань, вироблення та закріплення професійних умінь і навичок, їх практичного використання.

За гіпотезою дослідно-експериментального дослідження, профільне навчання дітей з інтелектуальними порушеннями на базі спеціального навчально-виховного комплексу з урахуванням індивідуальних особливостей їх психічного розвитку буде сприяти підготовці випускників навчального закладу до самостійного життя у громаді, подальшій соціальної реабілітації.

Сутність нашої науково-дослідної роботи полягала в розробленні науково обґрунтованої моделі професійно-трудової реабілітації, що реалізується в системі профільного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку, за сільськогосподарським напрямом на базі навчально- виховного комплексу, як умови оптимальної професійної самореалізації таких дітей, інтеграції їх у суспільство та апробації розробленої моделі в практиці діяльності освітнього закладу зазначеної категорії.

Професійно-технічне навчання забезпечує одержання випускниками свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації «Плодоовочівник», «Тваринник», «Озеленювач», «Квітникар» та працевлаштування на підприємствах. З 2015 року отримана ліцензія робітничої кваліфікації «Муляр». Професійна підготовка кваліфікованих робітників із заявлених професій забезпечується розробленими навчально-методичними, наочно-дидактичними матеріалами та необхідною матеріально-технічною базою. Авторським колективом Богодухівського СНВК розроблено та апробовано: авторські програми (спецкурс) з взуттєвої справи та швейної справи для 5-9 класів; програму «Соціально-побутове орієнтування» для учнів груп професійно-технічного навчання; програму «Сільськогосподарська праця» для учнів 5-10 класів; програму «Трудове навчання для початкової ланки» (1 - 4 класи); модифікована програма «Квітникарство» (10 клас); посібник з трудового навчання (сільськогосподарська праця) для 7 - 9 класів; посібник «Розмноження овочевих культур»; методичні рекомендації «Трудове виховання як один з основних компонентів формування особистості», «Профорієнтаційна робота» для учнів- випускників школи; довідник «Народознавство у повсякденному житті» та інші [6]. Матеріально-технічна база включає: навчальні кабінети професійно-теоретичної підготовки, лабораторії для практичних занять, навчальне господарство (поля, ферма, теплиці, сад).

Рисунок 1 Модель професійно-трудової реабілітації дітей з інтелектуальними порушеннями. Методичною основою професійно-трудової реабілітації є інтеграція принципів, методів, засобів та індивідуальних форм виховної роботи, психологічної підтримки та соціального супроводу є підґрунтя до розроблення та запровадження в практику діяльності навчально-виховного комплексу інноваційних

форм професійно-трудової реабілітації, що й відображено в моделі професійно-трудової реабілітації (рис.1).

Структурно модель представлена інтегративними за діяльнісною спрямованістю межами що є змістовними напрямками діяльності навчально-виховного комплексу. Такими межами, відповідно до специфіки контингенту дітей, що перебувають у комплексі, специфіки їхнього психофізичного розвитку та ускладненої соціальної ситуації розвитку (відсутності родинного виховання) є простово-часовий, управлінський, ціннісно-орієнтований та функціонально-діяльнісний блоки. В свою чергу блоки диференціювалися за підструктивними напрямками, що визначали складнодиференційований характер професійно-трудової реабілітації та підвищення ефективності використання у відношенні до кожного конкретного учня комплексу [2, с.41].

Змістовним наповненням функціонально-діяльнісного блоку є навчально-виробнича практика та професійно-трудове навчання.

Професійно-трудове навчання в умовах навчально-виховного комплексу розпочинається вже з перших днів перебування учня в комплексі. Першочергово учнів привчають до праці шляхом виконання ними, від простого до складного, відповідно до віку, трудової діяльності на закріплених територіях. Поряд з практичною діяльністю з учнями проводиться низка профорієнтаційних заходів, зокрема: бесіди, виховні години, практичні заняття, які також проводяться спільно з районним центром зайнятості. Формування уявлення у вихованців про багатогранність професій та пропагування цінностей професій сільськогосподарської направленості, сприяння їхньому емоційно-ціннісному ставленню до життя через професійну діяльність спрямовано на формування життєвої та професійно-трудової компетентності цих дітей уже в системі навчально-виховного комплексу.

Навчально-виробнича практика виконує функцію закріплення теоретичних знань учнів та сприяє набуттю ними практичних професійних навичок. Здебільшого основними формами цього виду навчально-практичної діяльності було обрано проведення індивідуальних занять та уроків виробничого навчання і проходження учнями виробничої практики на створених робочих місцях у власному навчальному господарстві. База власного господарства навчально-виховного комплексу включає: поля, ферму, сад та теплиці (де учні вчаться вирощувати квіти, розсаду овочів, саджанці плодових кущів та дерев; доглядати за тваринами).

Змістовне наповнення просторово-часового блоку визначається навчальним середовищем, його взаємообумовленістю з тривалістю навчання в комплексі та специфікою соціокультурного та спеціального освітнього середовища в якому відбувалося становлення особистості дитини.

Поряд з навчально-виховною діяльністю та професійною підготовкою вагомого значення у формуванні усвідомленої соціальної поведінки набуває проходження учнями індивідуальної виробничої практики на базі власного навчального господарства з самостійним перебуванням в однокімнатній квартирі, що розташована на території закладу. Квартира, в якій троє учнів протягом місяця під соціальним супроводом педагогів самостійно проживають і працюють робітниками на підсобному господарстві. У квартирі створено незалежні житлово-побутові умови для самостійного проживання учнів. Педагогічний супровід здійснюється шляхом контролю за виконаннями учнями режиму трудового дня, умов їхнього проживання, організації харчування та проведення вільного від роботи часу, надання необхідної консультаційної допомоги вихованцям з мінімальним втручанням в самостійне життя вихованців.

Встановлено, що незалежне проживання дає змогу учням-випускникам відчути себе дорослими людьми, навчитися розпоряджатися коштами, робити закупівлю продуктів та готувати їжу, тримати в належному стані житло, самому себе обслуговувати. Після проходження практики незалежного проживання, здійснюється анкетування учнів за результатами якого виявляється готовність вихованців до самостійного життя. Досвід, який отримують учні під час незалежного проживання, формує усвідомлення соціальної поведінки, адаптує учнів навчально-виховного комплексу до спілкування в соціокультурному середовищі, орієнтування в незнайомих та громадських місцях.

Змістовним наповненням ціннісно-орієнтованого блоку виступило соціальне, компетентнісне та психолого-педагогічне проектування. Так, сутність соціального проектування визначається шляхом формування в учнів усвідомлення призначення праці та розвиток навичок з організації власного дозвілля та спілкування. Практика навчання вихованців навичкам конкретної роботи краще безпосередньо реалізується у професійно-виробничій діяльності: вирощування різноманітних культур, догляд за посівами, при збиранні врожаю, роботі на фермах, при створенні власноруч матеріальних цінностей.

Також інтеграція соціокультурного та спеціального освітнього середовища забезпечується організацією змістовного дозвілля, а саме екскурсіями (поїздки до театрів, кінотеатрів, музеїв, на виробництва та підприємства, у торгові центри); участю у спортивних змаганнях на батьківщині та за кордоном (Туреччина, Польща, Італія, Китай, Югославія).

Компетентісне проектування спрямоване на забезпечення формування у вихованців здатностей приймати рішення й нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях діяльності, здатностей вирішувати конфлікти, здатності швидко і правильно передавати інформацію.

Психолого-медико-педагогічне проектування забезпечується діяльністю шкільної психолого- медико-педагогічної комісії, призначення якої у вивченні психофізичних та особистісних особливостей учнів, визначенні найбільш адекватного профілю навчання й комплектування навчальних груп; у систематичному проведенні обстежень профілактичних заходів з учнями, які мають порушення поведінки; у вивчені учнів, які вступають до навчально-виховного комплексу.

Змістовне наповнення управлінського блоку забезпечується педагогічним керівництвом та учнівським самоврядуванням. Управлінська діяльність учнівським колективом здійснюється педагогами за допомогою збору та аналізу інформації про учнівський колектив; планування й організації впливів метою яких є його удосконалення й оптимальний вплив на їхню особистість; контролю і корекції, спрямованих на альтернативний розвиток колективу і кожного учня шляхом використання методики вивчення колективу з оцінки та обрання ефективних засобів педагогічного впливу на навчальні, виховні, трудові, професійні та виробничі ситуації.

Навчальний заклад намагається керуватися інтересами й потребами дітей, які там не лише вчаться, а й живуть повноцінним і духовним життям. Вже багато років поспіль в нашій школі існує дитяча організація «Сузір'я». І саме через шкільне самоврядування відбувається процес підготовки майбутніх активних громадян нашої держави, із глибоко усвідомленою життєвою позицією, почуттям національної самосвідомості, які б змогли розв'язувати щоденні завдання, приймати власні рішення.

В ході професійно-трудової реабілітації соціально-психологічна служба супроводжує всі ланки навчально-виховного процесу. Висока ефективність системи психолого-педагогічного супроводу професійно-технічного навчання також доведена експериментально. Забезпечення якісного психологічного супроводу процесу навчання учнів, підбір методик профільного навчання та особистісно- орієнтованої професійної орієнтації, науково-методичне і практичне забезпечення корекційно- розвивальної роботи, супровід орієнтації виховної роботи на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському середовищі, превентивну освіту, здійснення соціально-педагогічної реабілітації учнів, які перебували у складних життєвих обставинах прискорює процес реабілітації вихованців навчально-виховного комплексу.

Усі випускники працевлаштовані на підприємствах і організаціях Харківської області та м. Харкова і забезпечені житлом.

Комплекс заходів щодо соціально-трудової реабілітації забезпечує конкурентоспроможність дітей з вадами розумового розвитку на ринку праці, їх працевлаштування у звичайних виробничих умовах та успішної соціалізації у суспільстві.

Спільна роботи школи і підприємства сприяє професійній підготовці учнів до подальшого трудового життя у вже знайомому колективі.

Соціально-психологічною службою закладу проведено моніторинг адаптації та соціалізації випускників минулих років, за результатами якого встановлено, що 87% випускників успішно адаптувалися в самостійному житті, створили сім'ї, забезпечені роботою.

Ці результати підтверджують ефективність роботи колективу у професійно-трудовій реабілітації вихованців та соціалізації дитини з інтелектуальними порушеннями.

Представлені результати розв'язання проблеми становлення особистості розумово відсталої дитини, її адаптації та соціалізації шляхом розроблення та апробації на практиці діяльності навчально- виховного комплексу моделі професійно-трудової реабілітації дали можливість визначити, що професійно-трудова реабілітація є узгодженою системою діяльності освітньої установи, навчально- виховного, трудового та професійного процесів, що забезпечують становлення особистості такої дитини та формування в неї адаптивності як особистісної властивості.

Використана література

Представлена модель профессионально-трудовой реабилитации учащихся и пути ее реализации в практике деятельности учебно-воспитательного комплекса. Представлены результаты экспериментальной апробации модели профессионально-трудовой реабилитации учащихся, дали возможность подтвердить эффективность профессиональнотрудовой реабилитации как образовательного процесса, что обеспечивает преодоление дезадаптивности детей с нарушениями умственного развития и способствует их дальнейшей успешной социализации.

Ключевые слова: профессионально-трудовая реабилитация, нарушения умственного развития, учебновоспитательный комплекс, социализация.

Annotation

Hovanova O.A., Hirna T.K. The employment model of vocational rehabilitation students in the practice of the KU Bogodukhov SNVC

The presented model of vocational rehabilitation students and ways of its realization in the practice of the educational complex. The results of experimental approbation of the model of professional-labour rehabilitation students were given the opportunity to confirm the effectiveness of vocational rehabilitation as an educational process that ensures overcoming desadaptive of children with disorders of mental development and contributes to their further successful socialization.

Keywords: vocational rehabilitation, impaired intellectual development, the educational complex, socialization.