Роль трудового виховання у професійному становленні учнів з інтелектуальними порушеннями

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ УЧНІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

На шляху демократичних перетворень, зміни пріоритетів українського суспільства, гуманізації та особистісної спрямованості процесу навчання спеціальна освіта усе більше уваги надає вирішенню проблем соціальної адаптації та професійно-трудового визначення осіб із порушеннями інтелектуального та фізичного розвитку. Зокрема, удосконалюються форми організації і зміст трудового виховання у спеціальних закладах освіти, що має першочергове значення для підвищення ефективності трудової підготовки учнів і подальшого працевлаштування випускників. Трудове виховання допомагає більш успішно включитися у трудове життя, виконувати суспільно корисну практичну роботу у домашніх умовах та на виробництві, стати корисним членом суспільства.

Таким чином, підготовка учнів спеціальної школи до суспільно та соціально значущої трудової діяльності залишається пріоритетним і досить актуальним завданням в аспекті сучасних суспільних змін.

Основні напрями навчання та виховання дітей з інтелектуальними порушеннями, ефективні шляхи вдосконалення навчального процесу у спеціальній школі ґрунтовно досліджували Г. Дульнєв, І. Єременко, А. Капустін, М. Козленко, В. Липа, М. Петрова, В. Синьов, О. Хохліна та інші науковці.

Вивченню загальних проблем теорії і методики трудової підготовки учнів присвятили свою наукову діяльність О. Білоблоцький, В. Дідух, Р. Захарченко, Ю. Кирильчук, О. Коберник, Г. Левченко, В. Сидоренко, Д. Сметанін, Г. Терещук, К. Цируль та інші педагоги.

Питанням корекційної спрямованості трудового навчання, підготовки до праці у сфері матеріального виробництва, соціально-трудової адаптації учнів з інтелектуальними порушеннями присвятили наукові праці В. Баудіш, В. Бондар, В. Гладуш, О. Граборов, Г. Дульнєв, І. Єременко, А. Корнієнко, С. Максименко, Г. Мерсіянова, Б. Пінський та інші.

Учені підкреслюють, що трудове навчання у спеціальній школі покликане готувати учнів до включення у доросле трудове життя; формувати готовність до активної діяльності у сфері громадського виробництва та обслуговування; трудова підготовка виступає потужним засобом корекції психофізичного розвитку дитини і формування її ціннісних орієнтацій.

Незважаючи на постійну увагу учених і практиків до проблеми трудової і професійної підготовки дітей з інтелектуальними порушеннями, питання удосконалення та розширення форм і методів трудового виховання даної категорії дітей та його ролі у становленні особистості є актуальним і важливим.

У даній статті маємо довести важливість пропедевтичного етапу у процесі професійно- трудового становлення учнів з інтелектуальними порушеннями і вказати на один із видів виховної роботи, спрямований на досягнення первинного практичного досвіду в опануванні даною категорією учнів доступним для них видом трудової професійної діяльності.

Положення про спеціальну загальноосвітню школу визначає її основну мету - розвиток і формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації і трудової адаптації учня, виховання у нього загальнолюдських цінностей та громадянської позиції [1].

У реалізації даної мети формування сталих практичних навичок і навчання прийомам трудової діяльності учнів з інтелектуальними порушеннями є першочерговим і водночас найскладнішим завданням спеціальної школи, оскільки, як доведено психологами та педагогами, такій категорії дітей притаманні нерозвинена моторика, погана координація рухів, несформованість емоційної сфери та інші недоліки розвитку, що нерідко поєднуються із вадами мовлення, зору або слуху. Ці особливості психіки і діяльності викликають необхідність спеціальної організації ручної праці і трудового виховання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку, застосування особливих педагогічних прийомів, спрямованих на подолання недоліків у психофізичному розвитку дітей і підготовку до посильної трудової діяльності.

Як показують дослідження, оволодіння практичними навичками є одним із найважливіших факторів якісної професійно-трудової підготовки учнів спеціальної школи. Перші практичні уміння, які засвоює школяр у процесі урочної та позаурочної діяльності, мають фундаментальне значення для формування більш складних. Дії із простими інструментами і матеріалами готують учнів до виконання різних видів суспільно корисної праці та оволодіння професійними навичками, оскільки початковий трудовий досвід є найбільш міцним і залишається на все життя. Водночас, трудові процеси на етапі оволодіння ними вимагають від дитини більшої напруженості, уважності, точності у рухах, на що молодші школярі з інтелектуальними порушеннями витрачають зайві розумові і фізичні зусилля. Тому принципово важливо правильно і цікаво організувати трудове виховання учнів, адже від цього залежить їх ставлення до професійної трудової діяльності у майбутньому.

Таким чином, пропедевтичний етап профорієнтаційної підготовки учнів спеціальної школи, який здебільшого відповідає періоду навчання у початкових класах, має виняткове значення у професійно- трудовому становленні особистості з інтелектуальними порушеннями. На цьому етапі педагогічна робота спрямовується на формування ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі у житті людини та суспільства; розвиток пізнавального інтересу, що ґрунтується на залученні дитини у різні види практичної діяльності (трудова, соціальна, ігрова, дослідницька тощо). Поступово розширюються уявлення учнів про доступні для опанування дітьми з інтелектуальними порушеннями професії, які пов'язані із практичною діяльністю на уроках трудового навчання та у позаурочний час. Важливим на даному етапі є також виявлення здібностей дітей до різних видів трудових операцій, заохочення до творчого розвитку у практичній діяльності.

На нашу думку, найбільш доцільним на характеризованому етапі профорієнтаційної роботи буде застосування практико-орієнтованого підходу, в аспекті якого видається можливим створити оптимальні умови для формування професійно-трудових уявлень школярів та засвоєння ними доступних видів практичної діяльності.

Професійна підготовка дітей з інтелектуальними порушеннями починається задовго до закінчення школи - із самого початку трудового навчання і при цьому практична діяльність у її простих видах є найбільш зрозумілою і доступною для них. Різноманітність видів практичної роботи на уроках трудового навчання, а особливо - у позаурочний час забезпечує різнобічну активну функціональність усіх аналізаторів, дає можливість педагогу більш детально вивчити індивідуальні особливості й особистісні якості кожної дитини, а самій дитині - виявити особистісні нахили та уподобання.

У забезпеченні ефективності трудової підготовки та подальшого працевлаштування випускників спеціальної школи вагоме значення має удосконалення форм та оновлення змісту трудового виховання в аспекті практико-орієнтованого підходу.

Емпіричний досвід показує, що дітям з інтелектуальними порушеннями непросто займатися трудовою діяльністю, а у процесі праці найбільш складно доводити почату справу до кінця. Тому особливу увагу у виборі форм і методів трудового виховання учнів спеціальної школи слід звернути на формування у них позитивної мотивації до трудової діяльності.

При цьому варто спиратися на більш збережену, чуттєву сферу особистості - за сприятливих емоційних умов (позитивне оточення, доступна і цікава для дитини діяльність та ін.) можна реалізувати складніші завдання, пов'язані із засвоєнням трудових умінь, корекцією інтелектуальних порушень та досягненням основних освітніх завдань професійної підготовки, як-от: опанування школярами техніко- технологічними знаннями та трудовими операціями, що передбачені змістом навчальної програми (ознайомлення із властивостями матеріалів, з якими працюють школярі на уроках праці та їх застосуванням); формування знань про різні вироби, їх характерні ознаки, сферу застосування, про засоби праці (машини, станки, контрольно-вимірювальні прилади, допоміжні інструменти) та різне обладнання, яке використовують на підприємствах, в установах, сільському господарстві тощо; забезпечення знань про трудові операції (дії), їх назви (професійні слова-терміни) та технологію і послідовність виконання; вироблення умінь виконувати практичні роботи з дотриманням технічних та санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці [3].

У психолого-педагогічних дослідження (С. Рубінштейн, Н. Стадненко, В. Петрова, О. Хохліна та ін.) визначено, що основним показником научіння дітей з інтелектуальними порушеннями є узагальненість мисленнєвої діяльності, яка характеризується здатністю переносити набуті знання й уміння у відносно нові умови.

Узявши до уваги вищезазначене, а також виходячи із новітньої практики професійно-трудової підготовки учнів спеціальних шкіл, що полягає у запровадженні нових спеціалізацій (наприклад, квітникарство, килимарство, лозоплетіння), нами було розроблено пропедевтичну програму з трудового виховання за спеціалізацією пекар, яка складається із гурткових занять за методикою «робота з тістом» [2].

Програма розрахована на учнів 10-12 років. На нашу думку, у цьому віці діти вже достатньою мірою володіють навичками роботи з пластиліном, які опанували на уроках ручної праці і здатні застосувати їх у роботі з іншим матеріалом.

Відповідно до професіограми пекаря [4] та визначених освітніх завдань трудового навчання мета даної програми полягає в ознайомленні учнів із професією пекаря, її особливостями; усвідомленні соціальної важливості даної професії; виявленні схильності і первинних здібностей до праці пекаря; розвитку та корекції сенсорно-перцептивної сфери: формуванні сенсорних еталонів форми і величини, тактильної чутливості рук, смакової чутливості, дрібної моторики рук, усіх видів мовлення, пам'яті, просторового орієнтування, мислення, загальнотрудових умінь, естетичного смаку; збагаченні уявлень учнів про види трудової діяльності; корекції та розвитку навичок конструктивної групової та індивідуальної діяльності; вихованні акуратності і дисциплінованості у роботі; формуванні навичок доводити почату справу до кінця тощо.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання:

- сформувати уявлення про тісто і про те, що можна із нього приготувати;

- ознайомити дітей із кухонним приладдям, необхідним для роботи з тістом: дошка, качалка, формочки для печива, деко та інше;

- навчити організовувати простір навколо себе так, щоб було зручно і функціонально;

- навчити прийомам взаємодії у процесі групової роботи;

- навчити правильно називати виріб, його компоненти, правильно будувати речення, що містять інформацію про процес приготування виробів з тіста;

- розвивати дрібну моторику рук і координацію рухів (м'яти тісто, ліпити із нього фігурки, вирізати із тіста формочкою печиво різної форми, розгортати тісто тощо);

- навчити тактильно розпізнавати тісто;

- закріпити знання про відтінки смаку;

- удосконалювати поняття про форму та величину (форма, розміри формочок, тіста, печива тощо);

- розвивати уміння раціональної просторової орієнтації (розміщення приладдя на столі, печива на деку тощо);

- коригувати психічні процеси (стійкість уваги, логічність мислення, уяву, пам'ять тощо);

- сприяти проявам дитячої творчості.

Розробляючи програму, ми також намагалися раціонально розподілити фізичні навантаження, врахувати особливості індивідуального розвитку вихованців. Для цього були чітко визначені норми праці, форми її обліку і контролю, заходи стимулювання, вимоги дотримання дисципліни та правил особистої безпеки на заняттях.

Заняття вибудовувались у логічній послідовності, таким чином, щоб у дітей з інтелектуальними порушеннями формувалися навички виконання повного циклу роботи від початку до кінця (поступово, із нарощуванням об'єму здійснюваної діяльності та збільшенням частки самостійності учнів у роботі).

Програма має чотири розділи:

1. Загальне ознайомлення із професією пекаря (кондитера); працею на кухні удома.

2. Знайомство із тістом.

3. Знайомство із пристосуваннями для роботи із тістом.

4. Приготування виробів із пісочного тіста.

Маємо зауважити, що розподіл на розділи є досить умовним, оскільки формування цілісних уявлень про професію пекаря передбачає дотримання комплексного підходу, а порушення інтелектуального розвитку дітей - постійного звернення до попередньо отриманих знань і досвіду.

Орієнтовну тематику та основні вимоги до занять подано у таблиці.

«Печиво та здоба - усім до вподоби» (цикл гурткових занять із трудового виховання)