Історичний аналіз та перспективи розвитку професійно-трудової освіти дітей з порушеннями інтелекту в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичний аналіз та перспективи розвитку професійно-трудової освіти дітей з порушеннями інтелекту в Україні

Гаврилова Н.С., Константинів О.В.

Актуальність. Стратегічним завданням національної освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її таланту, розумових і фізичних здібностей, здатної до свідомого суспільного вибору, забезпечення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, підготовку кадрів для потреб народного господарства. Підготовка розумово відсталих учнів до самостійного життя та праці - одне із пріоритетних завдань корекційної педагогіки. На систему їх професійно-трудового навчання покладаються такі завдання: оновлення соціальних пріоритетів особистості, формування нових життєвих компетенцій, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки й готовності включатися в трудову діяльність. Все це безперечно висуває нові вимоги до їх освіти. Одним із важливих джерел розв'язання нових освітньо-виховних завдань є історико-педагогічний аналіз теорії і практики навчання і виховання розумово відсталих учнів.

Мета дослідження полягає в аналізі цілісної картини розвитку професійно-трудового навчання як педагогічного явища без упередженого ставлення, поруч із цим з осмисленням різних аспектів набутого в Україні досвіду підготовки дітей цієї категорії до самостійного життя і праці. Осмислення педагогічних ідей, що втілювались у практику трудової підготовки розумово відсталих учнів в Україні, виокремлення серед них найсуттєвіших, що відображають особливості розвитку змісту та форм професійно-трудового навчання, можуть слугувати підґрунтям для створення сучасної концепції професійної освіти учнів з вадами інтелекту.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз історичних джерел дозволив нам представити професійно-трудове навчання розумово відсталих учнів як систему функціонування усіх компонентів педагогічного процесу, яка побудована на науковій основі, запрограмована у часі та просторі та приводить до очікуваного результату.

Було з'ясовано, що визначальним, для становлення системи професійно-трудового навчання розумово відсталих дітей у ХХ столітті, було керівництво з боку держави. Держава виступала замовником професійно-трудової освіти цієї категорії учнів. ЇЇ політика була направлена на створення допоміжної школи як окремого освітнього закладу; матеріально-технічних умов для формування професійно-трудових навиків; юридичних актів, які дозволяли розумово відсталим учням проходити практику на підприємствах, а у наступному і працевлаштовуватися. Саме завдяки політиці держави професійно-трудове навчання розумово відсталих учнів у всіх періодах свого розвитку набуло соціальної направленості, яка і визначила його основну мету - подальшого включення розумово відсталого школяра у самостійне життя.

У зв'язку з переходом на нові форми професійно-трудових відносин у країні на сучасному етапі змінилася і державна політика щодо працевлаштування розумово відсталих осіб. З одного боку держава чітко ставить завдання перед школами та професійно-технічними училищами про обов'язкове працевлаштування дітей-інвалідів, з іншого боку немає чітких механізмів які б зобов'язали працедавців забезпечити дану категорію випускників робочими місцями. Таким чином можна вважати, що така система вимагатиме доопрацювання оскільки в такому варіанті недостатньо сприяє інклюзуванню дітей-інвалідів в соціум.

Виявлено, що створення відповідних умов для розвитку професійно-трудового навчання інтенсифікувало процес проведення наукових досліджень у цій галузі, завдяки яким було сформовано його зміст та форми.

Зокрема з 1900 по 1936рр., завдяки дослідженням Л. Виготського, В. Кащенка, О. Граборова та інших почала формуватись думка про те, що сама праця має корекційно-розвивальне та виховне значення, що і визначило її роль в організації навчально-виховного процесу у допоміжній школі. У період з 1936 по 1945 рр. провідне значення для розвитку професійно-трудового навчання мали науково-теоретичні та методичні дослідження І. Акименка, О. Граборова, О. Владимирського щодо необхідності формування спеціальних умов для трудового навчання розумово відсталих учнів та необхідність пропедевтичної роботи при організації системи професійної підготовки під впливом яких вона почала набувати ознаки системності та корекційної направленості. У період з 1945 по 1960 рр. основоположними, стали науково-теоретичні ідеї та методичні розробки Б. Пінського, Г. Дульнева, С. Мирського, та ін. щодо доступності змісту навчання розумово відсталих учнів, завдяки яким система трудової підготовки розумово відсталих учнів набула диференційованого змісту. У 60-х роках дослідження Г. Дульнева, Є. Ковальової, В. Карвяліса, Г. Мирського, К. Турчинської більш чітко визначили основні завдання професійно-трудового навчання. У період удосконалення якості професійно-трудового навчання (з 1968 по 1984 роки) у фундаментальних дослідженнях Т. Власової, Г. Дульнева, Л. Занкова, І. Єременко, В. Лубовського, Г. Мирського, Б. Пінського, В. Петрової, І. Соловьова, К. Турчинської та ін., активізувався пошук шляхів удосконалення навчально-корекційного змісту професійно-трудового навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів допоміжної школи. З 1984 по 1990 роки завдяки дослідженням Н. Альонкіної, В. Бондаря, Б. Журавльової, В. Копилевича, Г. Катушкіної, Г. Мерсіянової, С. Мирського та інших було систематизовано зміст, методи та форми професійно-трудового навчання розумово відсталих учнів, створено його навчально-методичне забезпечення та розроблені спеціальні підручники українською та російською мовами. На сучасному етапі інтенсифікувалась розробка змісту програм і підручників з трудового навчання в умовах окремих спеціальних шкіл, зокрема заслуговують на увагу програми професійної підготовки розроблені та апробовані в умовах спеціальних загальноосвітніх шкіл Печеніжина Івано-Франківської області, Дніпропетровська 2, Богодухівської, Харківської області, Жовтневої Софійського району Дніпропетровської області та педагогічними колективами низки Навчально-реабілітаційних центрів тощо. професійний відсталий учбовий

Структура та зміст організації професійно-трудового навчання у ХХ столітті пройшли ряд еволюційних етапів від періоду становлення (початок ХХ століття) до повноцінно сформованої системи трудової підготовки розумово відсталих учнів (80-ті роки ХХ століття). Вплив на її формування мала як загальна державна політика так і результати наукових досліджень.

Зокрема, було визначено, що структура організації професійно-трудового навчання у ХХ столітті пов'язана зі зміною термінів навчання розумово відсталих учнів у допоміжній школі: при п'ятирічному терміні навчання використовувалася одноетапна система трудової підготовки, яка включала ручну працю. У період існування шестирічної допоміжної школи система трудового навчання була двоетапною: перший етап - підготовчий, другий - трудовий. У період семирічного навчання школярів з вадами інтелекту другий етап почали називати професійним. З 1961 року, з початку переходу на восьмирічний термін навчання відбувся перехід на трьохетапну систему трудової підготовки розумово відсталих учнів, яка включила підготовчий, профорієнтаційний та професійний етапи. У 1979 році було введено дев'ятирічний термін спеціального навчання, а з 1986 року - десятирічний в умовах якого система трудової підготовки розумово відсталих учнів набула чотирьох етапної структурованості. Вона включила підготовчий, профорієнтаційний, професійний та виробничий етапи.

У зв'язку з науковими досягненнями змінювався і зміст професійно-трудового навчання. Зміст професійно-трудового навчання розумово відсталих учнів на початку ХХ століття відповідав змісту трудової підготовки учнів загальноосвітньої школи і був направлений на елементарну практичну підготовку з ремісничих видів праці. У 20-х роках ХХ ст. із введенням загальнообов'язкового навчання розумово відсталих дітей, вперше було створено спеціальні програми з трудового навчання, зміст яких мав виражену політехнічну направленість та раціональну спрямованість. Структурна перебудова допоміжної школи у 1936 р. сприяла переходу з ремісничо-кустарних форм до професійно-трудового навчання, в основу якого була покладена предметна система, що передбачала орієнтування на цілісне виготовлення виробу. З 1945 по 1961 роки зміст трудової підготовки розумово відсталих учнів набув перших ознак диференційованості: за статтю (були створені окремо спеціальні програми професійно-трудового навчання для дівчат та хлопців); за місцем розташування закладу (для учнів села та міста). В основу програм була уже покладена операційна система, яка передбачала розвиток у розумово відсталих дітей окремих трудових навиків. З 1961 по 1984 роки у спеціальних програмах з професійно-трудового навчання були чітко конкретизовані психологічні та дидактичні завдання змісту, методів та форм організації професійно-трудового навчання з урахуванням принципів диференційованості та індивідуальної спрямованості. В основу програм була покладена предметно-операційна система, яка передбачала поступове тренування рухів та розвиток окремих операцій під час виготовлення певних виробів.

Професійно-трудове навчання в допоміжній школі з 1984 по 1990 роки набуло чіткості та системності при використанні змісту, методів та форм професійно-трудового навчання. В основу навчальних програм була покладена операційно-комлексна система, яка передбачала формування вміння послідовно та комплексно виконувати декілька операцій для виготовлення нескладних, але типових для певної професії виробів чи їх окремих деталей. Ця система зберегла свою актуальність і на сучасному етапі.

В процесі історичного розвитку динамічно змінювалися і напрямки професійно-трудового навчання. У першій половині ХХ століття (з 1920 до 1945 роки) в учнів допоміжної школи почали формувати елементарні навички з промислових (слюсарна, столярна, швейна та картонажно-палітурна справи) та сільськогосподарських (тваринництво та рослинництво) профілів. З 1945 по 1961 роки у допоміжних школах впроваджувались низка сільськогосподарських (вирощування овочів, фруктів, догляд за тваринами, озеленення парків, скверів), будівельних (маляр, штукатур, плиточник), декоративно прикладних (швейна, вишивальна, в'язальна справа, писанкарство, килимарство, гончарство) професій. З 1961 по 1968 роки професійна підготовка здійснюється як за традиційними профілями, так і за новими спеціальностями: працівник-овочевод, помічник садівника, працівник молочно-тваринницької ферми, працівник свиноферми, працівник птахоферми. З 1968 по 1984 роки для розширення напрямків професійно-трудового навчання розумово відсталих учнів були введені окремі види будівельних робіт, сільськогосподарські профілі, сфери побутового обслуговування населення. У багатьох допоміжних школах за зразком типових програм розроблялись й інші програми з в'язання, вишивання, килимарства, гончарної, кулінарної справ, писанкарства тощо. А також, саме у цей період, у навчальних програмах за зазначеними профілями вперше були чітко сформульовані вимоги щодо рівня засвоєння знань з трудового навчання для розумово відсталих учнів з урахуванням інтелектуальних та сенсомоторних можливостей розумово відсталих учнів.

З 1984 по 1990 роки в допоміжних школах вводились нові профілі трудової підготовки такі, як будівельна (каменяр, муляр, штукатур, плиточник), обслуговуюча праця (сестра-няня, прибиральниця, двірник, працівник зеленої зони), сільськогосподарська праця (помічник садовода та городника, помічник працівника ферми, тракториста, пасічника) тощо. Школам, у яких вводились нові профілі підготовки, дозволили, базуючись на затверджені міністерством освіти та науки програми, розробляти свої, і використовувати їх для професійного навчання розумово відсталих дітей після затвердження обласним відділом (управління) освіти. В період становлення України як самостійної держави в межах спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів були відкриті експериментальні майданчики в межах роботи яких почали розвивати нові напрямки їх професійно-трудової підготовки ті які можуть практично бути реалізовані в сучасних умовах міста та села(робота у пральні та хімчистці, ландшафтний дизайн, парникове господарство та ін.) .

Визначено, що поступово змінювалися і форми проведення професійно-трудового навчання. В умовах одноетапного трудового навчання проводились лише уроки ручної праці, які мали соціальну та практично-ремісничу спрямованість. В умовах двохетапного трудового навчання використовували уроки ручної праці і трудового навчання та суспільно корисна праця (30-ті роки), які мали соціальну і політехнічну направленість. В умовах трьох етапного професійно-трудового навчання проводилася підготовка до професійної діяльності на уроках трудового, професійно-трудового навчання, які мали практичну, соціальну, профорієнтаційну та професійно-трудову спрямованість. А також у цей період було введено нові систематизовані форми навчання: основну - виробничу практику (з 50-х років) на базі промислових та сільськогосподарських виробництв та додаткові - екскурсії (60-ті роки), виробничі бригади, які використовувалась під час практики на виробництві та в школі. При чотирьохетапній системі професійно-трудового навчання також ведучою формою виступив урок: в початкових класах - ручної праці (з 70-х років уроки трудового навчання), у старших класах - професійно-трудового навчання в спеціально обладнаних майстернях.

Провідну роль в організації професійно-трудового навчання займало методичне його забезпечення. В період другої половини ХХ століття особлива увага приділялась розробці навчально-методичного забезпечення професійно-трудового навчання розумово відсталих учнів. Період з 60-х та 70-х років пов'язаний зі забезпеченням організаційно-методичної роботи вчителів трудового навчання. А також були видані підручники зі столярної справи (Б. Журавльов, Б. Пінський), зі швейної справи (Г. Картушина, Л. Луткова, Г. Мозгова), обслуговуючої праці (Л. Луткова), сільськогосподарської праці (е. Ковальова).

У період 70-х та 80-х роках видавались посібники які були направлені на підготовку розумово відсталих учнів до практичної діяльності, з організації суспільно-корисної праці, трудового виховання, підготовки до самостійної праці тощо. Був виданий підручник з сільськогосподарської праці (В. Яровий). У 80-х роках навчально-методичне забезпечення становило спеціально-відібрану і педагогічно відпрацьовану систему відображену у навчальних посібниках та підручниках, побудованих з урахуванням особливостей психічного розвитку та потенційних пізнавальних можливосте учнів. У цей період надається увага позакласні та позашкільній роботі щодо організації професійно-трудової підготовки розумово відсталих учнів. Проведені дослідження були опубліковані у працях В. Бондаря, І. Єременко, Г. Мерсіянової, В. Плити, М. Хоружної, які були спрямовані на підвищення якості професійно-трудової підготовки учнів допоміжної школи шляхом удосконалення форм та методів підготовки їх до самостійної трудової діяльності у позакласній та позашкільній роботі. Трудове навчання розглядалось з позиції системного підходу (вивчення основ наук, системна позакласна і позашкільна робота, колективна суспільно-корисна і продуктивна праця, праця в майстернях, на шкільних навчально-дослідних ділянках, у промисловому, сільськогосподарському виробництві).

Важливе значення у підготовці розумово відсталих учнів до самостійної трудової діяльності займає кадрове забезпечення професійно-трудового навчання. Питання підготовки вчителів трудового навчання в Україні було визначено політикою держави, яка була направлена на створення умов для забезпечення підготовки кваліфікаційних спеціалістів для допоміжних шкіл. Підготовка вчителів трудового навчання для загальноосвітніх шкіл актуального значення набула у 1953 році та здійснювалась, як при педагогічних так і політехнічних інститутах. З 1964 по 2008 роки підготовка вчителів трудового навчання для допоміжних шкіл здійснювалась у Київському державному педагогічному інституті ім. М. Горького (Київський національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова) на дефектологічному факультеті відділення “Олігофренопедагогіка і праця”. Хоча за період навчання з 1964 по 1990 роки даний вищий навчальний заклад підготував понад чотириста кваліфікованих спеціалістів з професійно-трудового навчання розумово відсталих школярів, лише 5% були направлені на посаду вчителя трудового навчання у допоміжну школу. Тільки біля 8% вчителів праці допоміжної школи мали спеціальну освіту “Вчитель професійно-трудового навчання вчителів праці допоміжної школи”. Трудова підготовка розумово відсталих учнів в більшості здійснювалась спеціалістами кваліфікованими в плані професійному - 3-4 розряду робітничих професій, які відповідали напрямкам трудової підготовки розумово відсталих учнів, а не в плані спеціальної кваліфікації, для забезпечення корекційного спрямування професійно-трудового навчання. На сучасному етапі проблемою є те що жоден з вищих закладів не готує вчителів професійно-трудового навчання для роботи в спеціальних закладах освіти.

Історико-хронологічний і логічний підходи до вивчення проблеми дозволив визначити і обґрунтувати періодизацію становлення і розвитку системи професійно-трудового навчання розумово відсталих учнів в Україні з початку ХХ ст. по сьогодення.

1 період (1900-1960 рр.) - характеризувався становленням професійно-трудового навчання як системи, відбудовою і розширенням мережі спеціальних шкіл; впровадженням професійно-трудового навчання у допоміжній школі; проведенням освітніх реформ; активізацією розробок професійно-трудової освіти розумово відсталих дітей; посиленням ролі НДІ дефектології МО УРСР, НДІ педагогіки УРСР, НДІ психології УРСР, КДПІ ім. О.М. Горького.

2 період (1961-1990) - характеризувався бурхливим розвитком корекційної освіти; створенням ґрунтовного теоретичного підґрунтя професійно-трудового навчання розумово відсталих учнів; удосконаленням змісту і форм професійно-трудового навчання; розробкою навчально-методичного кадрового та матеріально-технічного забезпечення процесу професійно-трудового навчання; розгалуженою диференційованою мережею спеціальних закладів; забезпечення комплексного підходу до подолання психофізичних порушень, в процесі трудового навчання і виховання розумово відсталих учнів; посиленням ролі НДІ педагогіки УРСР і НДІ психології УРСР, КДПІ ім. О.М. Горького у фундаментальних і прикладних дослідженнях теоретичних і практичних проблем допоміжної школи, які істотно вплинули на зміст та форми організації професійно-трудового навчання розумово відсталих учнів.

3 період (1990 - по сьогодення) - становлення нових форм професійно-трудової освіти, з одного боку, в умовах ринкової економіки, а з іншого - в процесі розвитку інклюзивних форм освіти.

Висновок

Таким чином, головною умовою для подальшого удосконалення системи професійно-трудового навчання розумово відсталих дітей є юридична та фінансова підтримка її розвитку з боку держави, або меценатство. Мають бути створені ефективні механізми забезпечення працевлаштування розумово відсталих дітей та відповідні центри для їх поетапної підготовки при наявності державного замовлення. Державне замовлення дасть можливість чітко визначити напрямки професійно-трудової підготовки розумово відсталих дітей, актуальні на сучасному етапі розвитку суспільства. А також позитивним змінам сприятиме чіткість формулювання змісту посадових обов'язків доступних для виконання розумово відсталими учнями. Оскільки зараз переважна більшість працедавців не уявляють в якій ролі і на якій посаді та при використанні яких механізмів оплати праці можуть бути працевлаштовані особи з порушеннями інтелекту.

Наступною вагомою умовою є кадрове забезпечення учбового процесу педагогами, які матимуть і професійну і спеціальну корекційну освіту, які зможуть ефективно навчати розумово відсталих дітей. На жаль, на сучасному етапі комплексно підготовка таких фахівців не здійснюється у жодному з ВУЗів України. Проте може бути варіант спеціальної підготовки у галузі корекційної педагогіки тих вчителів трудового навчання, які мають базову професійно-трудову підготовку і уже працюють у спеціальних школах. Мають бути створені ефективні механізми стимуляції та підтримки їх для отримання спеціальної корекційної освіти.

Ще однією умовою є створення моделі поетапної професійно-трудової освіти розумово відсталих дітей, а також системи професійно-трудового навчання в межах заданої моделі. На сучасному етапі ми уже розглядаємо чотирьохетапну структуру професійно-трудової підготовки розумово відсталих дітей. Також вагомою є адаптація її в сучасних умовах розвитку корекційної освіти в цілому з урахуванням особливостей розвитку ринкової економіки в країні.

Є потреба у систематизації та удосконаленні існуючих навчально-корекційних програм трудового та професійного навчання розумово відсталих дітей. Насправді розроблена та апробована достатня кількість спеціальних навчально-корекційних програм з різних напрямків трудової підготовки, проте є труднощі з включенням їх в загальний реєстр як таких які можуть використовуватися іншими закладами, видавництвом їх та популяризацією. А тому в багатьох закладах існує позиція, що програм немає.

Недостатньо розробленими залишаються поетапні методики професійно-трудової підготовки розумово відсталих дітей за визначеними напрямками. Ми вважаємо, що перспективою для їх розробки є створення авторських колективів із залученням з одного боку науковців, а з іншого вчителів-практиків з професійно-трудового навчання.

Використана література

1. Бондар В. І. Історія олігофрено-педагогіки : підручник / В. І. Бондар, В. В. Золотоверх. - К.: Знання, 2007. - 375 с.

2. Бондар В.І., Рейда К.В. Особливості формування трудової компетентності розумово відсталих учнів: Навчальний посібник /В.І. Бондар, К.В. Рейда - К. : МП Леся, 2010. - 168 с.

3. Дульнев Г. М. Основы трудового обучения во вспомагательной школе : психолого-педагогическое исследование / Григорий Митрофанович Дульнев. - М.: Педагогика, 1969 - 216 с.

4. Мерсіянова Г. М. Професійно-трудове навчання у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей : посібник / Галина Миколаївна Мерсіянова ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т спец. педагогіки. - К.: Пед. думка, 2012. - 79 с.

5. Мирский С. Л. Методика профессионально-трудового обучения во вспомогательной школе : пособие для учителей / Степан Львович Мирский. - М.: Просвещение, 1980. - 183 с.

6. Хохліна О. П. Психолого-педагогічні основи корекційної спрямованості трудового навчання учнів з вадами розумового розвитку / Олена Петрівна Хохліна.- К.: Пед. думка, 2000. - 288 с.

7. Турчинская К. М. Профориентация во вспомогательной школе / Клавдия Михайловна Турчинская. - К.: Рад. шк., 1976. - 127 с.

References

Аннотация

Гаврилова Н., Константинов О. Исторический анализ и перспективы развития профессионально-трудового образования детей с нарушениями интеллекта в Украине

В статье представлены результаты исторического анализа проблемы развития профессионально-трудового образования умственно отсталых детей в Украине. Проблема актуальна на современном этапе развития и реформирования экономики страны, в связи с чем меняются приоритеты трудовой подготовки умственно отсталых детей. Исторический анализ имел своей целью определить те положительные стороны профессионально-трудовой подготовки умственно отсталых детей, которые эффективно содействовали бы их последующему включению в социальное пространство. Также мы исходили из позиции, насколько возможно отдельные из них адаптировать к условиям современной жизни.

В исследовании представлена короткая характеристика процесса развития структуры профессионально-трудового образования умственно отсталых детей. Подан исторический анализ процесса создания учебных программ, учебников и методик трудового образования. Охарактеризована специфика подготовки кадров для обеспечения учебного процесса умственно отсталых детей в направлении профессионально-трудового обучения. Также определены условия, которые должны содействовать эффективному развитию этого направления образования умственно отсталых детей.

Выполненный нами анализ развития профессионально-трудового обучения умственно отсталых учеников дает основания утверждать, что далеко не все возможности использованы для того, чтобы уровень профессиональной подготовки учеников специальной школы соответствовал условиям производства. Несовершенной остается общетехническая подготовка учеников, не определены профили профессиональной подготовки, которые соответствуют интеллектуальным, физическим, эмоционально-волевым особенностям учеников и облегчают трудоустройство выпускников специальной школы, не разработаны еще научные основания эффективной профессиональной ориентации учеников, недостаточно активно используются заведения общегосударственной системы подготовки трудовых ресурсов для таких людей к самостоятельной трудовой деятельности. Эти и другие проблемы требуют дальнейшего научного исследования и решения.

Ключевые слова: содержание, формы, методы и дидактические функции профессионально-трудового обучения, трудовые операции, приемы действий, интеллектуальный компонент трудовой деятельности, коррекционная составляющая учебного процесса.

Summary

The article presents results of historic analysis of the developmental problem of backwardness children's vocational training in Ukraine. This problem is especially important at the modern stage of the economic development and structuring in the country, because of which priorities of backwardness children's labor training are being changed. The historic analysis was focused on the determination of those positive sides of backwardness children's vocational training, which were effective in supporting their integration into social space. In addition, we looked for the possibility to adapt some of them to the conditions of modern life.

In the research, we present short characteristics of the developmental process of structure of backwardness children's vocational education. We offer the historic analysis of the creative process of educational programs, textbooks and techniques of labor education. We also characterize the specifics of personnel training for the effective provision of backwardness children's educational process in the direction of vocational training. The conditions are determined to help through an effective development of this direction of backwardness children's education.

Carried out analysis of the development of backwardness children's vocational training allows us to claim that there are still enough possibilities to make level of special school pupils' vocational training relevant to conditions of manufactory. General technical arrangement of pupils is still imperfect; profiles of the vocational training, which correspond to intellectual, physical and emotional-volitional specialties of pupils and make their job placement easier, are not determined; scientific bases of effective occupational guidance are not developed; institutions of State System of Workforce Development for the arrangement of people with special abilities to the independent labor activity aren't used as actively as they are to be. These and other problems need further scientific research and solving.

Key words: contents, forms, methods and didactic functions of the vocational training, labor operations, actions techniques, intellectual component of labor activity, correctional element of educational process.

Стаття надійшла до редакції 11.09.2015 р.

Размещено на Allbest.ru