Лінгвістичні й паралінгвістичні принципи створення тексту електронного посібника з культури наукової мови

І.В. Холявко м. Глухів

Одним з основних шляхів удосконалення змісту освіти є застосування інформаційно- комунікаційних технологій. Їх широко застосовують для передавання інформації та забезпечення взаємодії викладача й студента в освітньому процесі. Тож викладач повинен не лише мати знання у сфері інформаційних технологій, але й уміти їх застосовувати у своїй професійній діяльності. освіта електронний посібник лінгвостилістичний

Ефективне використання студентами сучасного інформаційного потенціалу є визначальним чинником зближення вітчизняної та європейської вищої освіти. Водночас в умовах конкурентоспроможності, які висуває перед українським фахівцем європейський ринок праці, важливим є формування професійної компетентності, зокрема в магістрантів, у процесі навчання у вищому закладі освіти. Саме на це зорієнтована навчальна дисципліна «Культура наукової української мови», що ознайомить студентів магістратури з сучасною мовною науковою картиною світу, сприяє підвищенню якості мовної комунікації в науково-професійній сфері діяльності, забезпеченню успішного просування майбутнього фахівця на сучасному ринку праці. З огляду на це з урахуванням вимог сучасної університетської освіти нами підготовлено електронний посібник із культури наукової мови для вдосконалення усного та писемного мовлення магістрантів у сфері професійно-наукової комунікації. Мета створення посібника корелює з основними комунікативними стратегіями навчально-наукового дискурсу й полягає в поданні навчальної інформації, її закріпленні та подальшому контролі. Сферу його функціонування визначаємо як статусно орієнтований різновид комп'ютерно опосередкованої комунікації, учасниками якої є вчений-педагог та студент магістратури. Вважаємо, що такий посібник має бути універсальним, тобто однаково придатним як для самоосвіти, так і для стаціонарного навчання, змістовним, високоінформативним, добре написаним і оформленим.

Проблему визначення оптимальної форми підручника в умовах інформатизації освіти, створення електронних підручників розглядали Є. Баликіна, К. Бугайчук, Г. Василенко, В. Вуль, А. Гречихін, О. Гуркова, Е. Данильчук, І. Захарова, Е. Зайцева, А. Зеленцова, А. Земськов, С. Караман, Е. Колесниченко, П. Коновалов, Н. Кононець, В. Хом'яков та ін. Теорія розроблення електронних посібників з української мови репрезентована у працях В. Бадер, О. Захарчук-Дуке, С. Карамана, В. Новосьолової, Л. Скуратівського, Г. Шелехової, С. Єрмоленко, В. Шляхової, В. Шевцової та ін. Як зазначає В. Бадер, «проводиться велика робота щодо створення електронних посібників з різних навчальних дисциплін, однак проблема забезпечення закладів освіти якісними електронними засобами й до сьогодні не розв'язана» [1, 91].

У публікації ставимо собі за мету окреслити лінгвістичні й паралінгвістичні принципи створення тексту електронного посібника з культури наукової мови, орієнтованого на студентів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки в магістратурі. Спираючись на дослідження Т. Куст, виділення цих принципів пов'язуємо з описом прагматичних, медійних, структурних та лінгвостилістичних характеристик тексту електронного посібника, сукупність яких свідчить про сформованість певного типу тексту, обумовленого функціонуванням у комп'ютерно опосередкованій комунікації [2, 4].

Навчальний посібник може реалізовуватися через письмовий та електронний канали комунікації, а його фізичними субстратами є паперовий друкований та електронний тексти. Останній часто є повним аналогом паперового тексту, але з деякими додатковими можливостями, наприклад, електронним переходом від посилання у тексті до його опису в списку літератури. Проте технологічний прогрес чинить дедалі більший вплив на варіанти навчальних посібників, що публікуються в електронному форматі. Нині дослідження гіпертексту, не беручи до уваги технічних і технологічних аспектів, відбувається в таких напрямах: гіпертекст як новий спосіб представлення знань у зв'язку з нелінійністю людського мислення; гіпертекст як спосіб організації мережевого соціального простору; гіпертекст як спосіб організації художнього твору; гіпертекст як більш досконалий спосіб організації словників і каталогів; гіпертекст як засіб підвищення ефективності навчання й освітнього процесу [3]. У сучасному освітньому процесі дедалі більшої популярності набуває використання навчальних електронних гіпертекстів, які, з одного боку, мають властивості традиційних текстів із погляду інформативності та змісту, а з іншого - особливості, пов'язані з формою представлення інформації, її сприймання тощо.

Завдяки використанню гіперпосилань і елементів розмітки в текст може бути закладено алгоритм його вивчення або модель інтерпретації. Відтак, традиційне розуміння тексту розширюється за рахунок нелінійності, встановлення перехресних зв'язків, гіпертекст дає можливість реалізувати механізм утворення асоціативних зв'язків, задати алгоритм опрацювання тексту. Електронна форма, зберігаючи смисл і традиційне призначення тексту, уможливлює якісно нові можливості роботи з ним, дозволяє використовувати не доступний раніше дослідницький інструментарій, не відкидаючи при цьому традиційні технології роботи з текстом.

У процесі підготовки тексту електронного посібника з культури наукової мови ми відштовхувалися від розуміння наукового тексту як такого, що відбиває мовні особливості наукового стилю, а тексту електронного посібника - як вторинного відносно інтертекстуального простору наукового стилю. Ми також погоджуємося з твердженням Л. Слав- городської, яка вважає, що головним завданням наукового тексту є інтелектуальна зацікавленість читача в проблематиці тексту, тому автор повинен грамотно та вміло скористатися кредитом уваги читача - не зменшити, а збільшити його, адже для наукового тексту важливим є не тільки написання, а і його сприйняття [4, 103]. Студент повинен сприймати текст активно, творчо, взаємодіяти з ним, прагнути його зрозуміти. Ознаками наукового тексту є чітка, логічна структура, об'єктивність викладу, термінологічність, цілісність, зв'язність, проблемність, членованість, завершеність, комунікативність, діалогічність тощо, на які ми орієнтувалися, добираючи мовні засоби в процесі створення тексту електронного посібника з культури наукової мови. Водночас ми орієнтувалися на прагматичні, медійні, структурні та лінгвостилістичні параметри жанрів комп'ютерно опосередкованої комунікації [2; 5], урахування яких, на нашу думку, уможливило створення інтегрованого інформаційного середовища, в якому користувач отримує якісно нові можливості, що дозволяють підвищити ефективність навчального процесу: електронний начальний посібник дає студентові можливість самостійно обирати темп вивчення дисципліни, має більшу наочність і зручність у користуванні порівняно з друкованим аналогом, дозволяє швидко здійснювати оновлення інформації тощо.

Прагматичні характеристики (адресат, адресант, мета і сфера комунікації]. Адресант має необхідну науково-методичну кваліфікацію й передає адресатові певний обсяг інформації через текст посібника, створеного за допомогою комп'ютерних технологій. У нашому посібнику автор експлікований на титульному екрані, а також у передмові.

У тексті електронного посібника використані засоби, сприятливі для здійснення комунікації між адресантом і адресатом, а саме:

- мовні засоби, за допомогою яких передані ментальні стани адресанта: Доведено, що діалексеми відрізняються семантичним обсягом, особливостями сполучуваності та стилістичними характеристиками;