Поняття "competence" та "competency" в європейському та американському педагогічному просторі
Аналіз тлумачення базових понять "competence" та "competency" в європейському та американському педагогічному дискурсі для їх адекватного перекладу та тлумачення у вітчизняній практиці. Розгляд підходів різних дослідників до використання цих термінів.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.02.2018 |
Размер файла | 22,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Поняття "competence" та "competency" в європейському та американському педагогічному просторі
Н.В. МОСЬПАН
Політика інтеграції системи вищої освіти України в Європейській простір вищої освіти вимагає чіткого тлумачення та розуміння англомовної педагогічної термінології та її адаптації до вітчизняного наукового простору. У статті представлено аналіз тлумачення базових понять «competence» та «competency» у Європейському та американському педагогічному дискурсі. Матеріалом нашого дослідження слугують роботи вчених ЄС та США. Аналіз показав, що в науковому педагогічному просторі ЄС широко використовують термін «competence», тоді як теорія «competency» походить із США. Термін «competency» вважають більш точним, або просто сучасним виразом. Неоднозначність тлумачення цих понять свідчить про недосконалість концепції «competence» в педагогічній практиці.
Ключові слова: вища освіта, знання, компетенція, навички, термін.
competence педагогічний тлумачення переклад
У новому Законі України «Про вищу освіту» чітко визначена державна політика у сфері вищої освіти, що «ґрунтується на принципах: міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи» [1]. Відповідно, державна політика має бути спрямована на розвиток міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти в першу чергу через гармонізацію законодавчих та інших нормативно-правових актів України у сфері вищої освіти з Європейськими. Одним з основних напрямків міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів є: «створення спільних освітніх і наукових програм з іноземними вищими навчальними закладами, науковими установами, організаціями» [1]. Це вимагає чіткого тлумачення та розуміння англомовної педагогічної термінології та її адаптації до вітчизняного наукового простору. Серед таких базових понять виділяємо терміни «competence» та «competency», які широко використовуються в офіційних документах Європейського Союзу (ЄС) та англомовній науковій літературі.
У вітчизняному науковому просторі термін «competence» отримав широке розповсюдження, проте він перекладається дослідниками двома термінами «компетентність» і «компетенція», що викликає певні труднощі в трактуванні цих понять. Метою нашої статті є вивчення та аналіз тлумачення базових понять «competence» та «competency» в Європейському та американському педагогічному дискурсі для їх адекватного перекладу та тлумачення у вітчизняній практиці. Матеріалом нашого дослідження слугують дослідження вчених ЄС, США, Австралії, звіти Європейської Комісії та словники.
Вивчення та аналіз наукової літератури показав, що в науковому педагогічному просторі ЄС широко використовують термін «competence» (Oliver (1990), Hager (1994), Slavik (2008)), тоді як «велика частина теорії «competency» походить із США» [8, 5]. Проте, слід зазначити, що в американській та австралійській літературі використовують обидва терміни «competency» та «competence» як різні поняття (Allen (2005), Mulder (2008), Ott (2014)). Деякі дослідники вважають термін «competency» більш точним, адекватним або просто більш сучасним виразом [3, 5].
Така незрозуміла ситуація з термінологією вимагає звернутися до словників. Словник Лонгман трактує термін «competence» поряд із «competency» як можливість робити щось відповідним чином. Виділяють професійну, лінгвістичну, технічну та ін. «competencе». Термін «competency» трактують як формальну навичку, необхідну для виконання певної роботи [6, 291]. Е-словник «ABBYY Lingva 5» термін «competence» також трактує як «можливість робити щось добре або ефективно». Варто зауважити, що словник «ABBYY Lingva 5» термін «competence» перекладає як: «1) уміння, здатність; компетентність; 2) статок; 3) компетенція, правомочність, правоздатність, дієздатність; 4) компетенція». Отже, згідно зі словниками, під терміном «competence» перш за все розуміють «уміння» або «можливість». Хоча перекладатися це слово може двома поняттями: «компетенція» та «компетентність», що й вимагає звернутися до наукової літератури для його уточнення.
Вивчення літератури показало, що існує безліч визначень концепту «competencе» та існує багато суперечок про його міжнародну концептуалізацію. Вивчаючи феномен компетентного вчителя, Б. Олівер (Oliver В.) дійшов висновку, що «competencе» можна розглядати як набір навичок або знань, які можна вибирати та використовувати залежно від навчальної ситуації. «Сompetencе» також можна розглядати як ступінь або рівень можливості, які повинні бути оцінені. Крім того, сюди відносять якість людини чи стан його буття [9, 187].
«Сompetencе» розглядається як здатність успішно виконувати задачі. Це володіння набором відповідних знань, умінь і навичок таких як вирішення проблем, аналізу, спілкування, розпізнавання образів та відповідних відносини [5, 4].
Під «competencе» розуміють відмінні здібності (excellent capability). Вона включає знання, навички, відносини та досвід, а також можливість виконувати завдання в певному контексті, на високому рівні якості [12].
У своєму дослідженні М. Малдер та ін. під «competencе» розуміють: інтегровані можливості, які складаються із сукупності знань, навичок і відносин (knowledge, skills, attitudes), необхідні для виконання завдання та вирішення проблем та ефективного функціонування в певній професії, організації, роботі, ролі та ситуації [8, 3].
Поняття «competence» пов'язують з результатами навчання [3]. На рівні ЄС, Дублінські дескриптори разом утворюють систематичну цілісність «competences», які є важливими для бакалаврських і магістерських програм:
знання та розуміння (Knowledge and insight);
застосування знань і розуміння (Application of knowledge and insight)
процес прийняття рішення (Development of judgment);
спілкування (Communication);
навчання навичкам (Learning skills).
Вони досить чітко вказують на те, що випускник повинен вміти робити, розрізнюючи рівні навчання бакалаврів, магістрів і докторів філософії (PhD) та в чому бути компетентним [8, 8-9].
У визначенні сутності поняття «competences» дослідники намагаються використовувати інтегрований підхід, який дозволяє розглядати «competence» (їх наповнення) через динамічну сукупність якостей, які разом забезпечують компетентну діяльність (дію) або є складовою кінцевого продукту освітнього процесу». Під ним вони розуміють кілька термінів: здібність, атрибут, здатність, майстерність, компетентність, які використовуються часто, і якоюсь мірою збігаються в значенні. Усі вони відносяться до людини й до того, що він (або вона) в змозі досягти. Терміни «ability», яке можна перекласти як «здатність, спроможність, придатність або вміння» та «skill» «вміння», частіше використовуються в значенні «можливість, або здатність». Вони часто використовується з більш обмеженим змістом, ніж «competences» [12, 27].
Тим не менше, ці два терміни «передані вміння» (transferable skills) та «загальні компетенції» (generic competences) можна розглядати як такі, що мають однаковий зміст. Вони відносяться до загальних компетенцій, які можуть бути виявлені в різних освітніх програмах на певному рівні [12, 28].
Крім того, дослідники під «competences» розуміють знання і розуміння (knowing and understanding) (теоретичне знання академічної галузі, здатність знати й розуміти), знання як діяти (knowing how to act) (практичне й оперативне застосування знань у певних ситуаціях), знання як бути (knowing how to be) (цінність як невід'ємний елемент способу сприйняття та існування з іншими в соціальному контексті). «Сompetences» представляють собою поєднання атрибутів (повага до знань та їх додатків, відношень, вмінь та обов'язків), які описують рівень або ступінь, на якому людина здатна їх виконувати [12, 28].
У цьому контексті, «competences» або їх набір означає, що людина ставить у дію певну здатність або навик і виконує завдання, де він або вона в змозі продемонструвати, що вони можуть зробити це таким чином, що дозволяє оцінити рівень досягнень. «Competences» можуть бути оцінені та розвинені за допомогою вправ та освіти.
Дослідники виокремлюють два різні набори «competences»: навчально-предметні компетенції, пов'язані з певною сферою предметної діяльності. Вони мають вирішальне значення для будь-якого ступеня, тісно пов'язані з конкретними знаннями в певній галузі навчання та мають бути представлені в освітніх програмах. У розробці та переробці освітніх програм, важливо, щоб ВНЗ брав до уваги потреби суспільства, а також нинішні й майбутні можливості працевлаштування. У той час ці загальні компетенції повинні бути в балансі з тими предметами, що пов'язані з розвитком навчальних програм і ступенів, вони мають важливе значення для життя [12, 28].
Отже, мова «competence» є найбільш адекватною для опису мети та результатів навчання. Орієнтація стандартів освіти, освітніх програм і навчальних планів на результати («competence») сприяє порівнянню та прозорості кваліфікацій, що здобуває особа.
Ряд дослідників зазначають, що «concept of competence» відрізняється від «concept of competency», де «competence» є більш цілісною концепцією, у той час як «competency» є більш біхевіористською [8, 3].
Зроблений М. Малдером огляд літератури про освіту, засновану на «competency» та орієнтовану на «competence» (competencybased and competence-oriented education) показав, що ця теорія базується на постійній дослідницькій програмі з розвитку «competence», яка розпочалася в кінці 90-х років минулого століття, тоді як велика частина теорії «competency» походить із США [8, 5].
Д. Ройс Садлер (D. Royce Sadler) зазначає, що «competency» часто розуміють як навик або практику. «Competence», навпаки, часто розглядають як комплекс дискретних «discrete competencies», які можуть бути незалежно перевірені об'єктивними засобами. «Competence» включає можливість вибору з ряду «competencies» для досягнення певної мети в конкретному контексті [7, 5].
Дж. Аллен (Allen J.) визначає поняття «concept of competencies» як можливість навчатися та навчати, здатність виконувати різну діяльність людини, таку як робота або навчання та бути готовим до змін. Вони також розуміють під «competencies» характеристики компетентних і працездатних випускників ВНЗ [2, 50].
У Департаменті Освіти в США компетенцію «competency» визначають як «інтеграцію навичок, умінь і знань, які зосереджені на конкретне завдання» [10].
Поняття «competency» безпосередньо пов'язують із конкретною професійною галуззю та з можливістю працевлаштування (Van der Klink, 2003), тому воно особливо добре відображається в професійних програмах для магістратури [4, 40-41].
Зазначають, що «competency» не означає бути експертом або досвідченим, тому навчальна програма, основана на «competency» (competency-based curriculum) повинна сприяти трансформації (переходу) навчання студентів у результати, на основі продуктивності. Також припускають, що поєднання значення та результатів є невід'ємною частиною визначення «competency». Змістом «competency» є знання, вміння, або здібності, а результатом ефективне виконання очікуваних стандартів. «Competency» є контекстуальними (залежать від сфери застосування) і включають поєднання навичок, знань або відносин у контексті застосування [4, 41].
Також «competency» визначають як «...емпірично підтверджений, систематичний опис професійної діяльності в певній професійній сфері». Дослідники переконані, що концепція (concept of competencies) не є досконалою та має декілька тлумачень і проблем. До таких проблем відносять: відсутність специфічності «competency», відсутність точного та ясного взаємозв'язку між освітою та професійною діяльністю, надмірний акцент на професійних вимогах, що вимагає продовження вирішення проблеми визначення «competency» [4, 42].
Р. Шавелсон (R. Shavelson) описує «competency» як складну здатність, тісно пов'язану з діяльністю в реальних життєвих ситуаціях. Інші дослідники вважають термін «competency» більш точним, адекватним чи просто більш сучасним виразом [7, 5].
Отже, вивчення та аналіз літератури дає змогу зробити наступні висновки. В англомовному педагогічному просторі широко використовують обидва терміни: «competence» та «competency». Проте термін «competence» є більш притаманним для Європейського освітнього простору, тоді як «competency» для американського.
Ці терміни використовують для визначення як схожих, так і різних понять. Під терміном «competence» розуміють: 1) набір знань, умінь і навичок, відносин та досвіду, який можна вибирати та використовувати залежно від професійної ситуації; 2) здатність успішно виконувати задачі на високому рівні якості, яку повинна бути оцінена; 3) результати навчання у ВНЗ; 4) якість людини чи стан його буття. Відповідно до нашого висновку визначення М. Малдером «competence» як «інтегрованих можливостей, які складаються із сукупності знань, навичок і відносин, необхідних для виконання завдання, вирішення проблем та ефективного функціонування в певній професії, організації, роботі, ролі та ситуації» можна вважати найповнішим.
Під терміном «competency» розуміють:
інтеграцію навичок, умінь і знань, які зосереджені на виконанні конкретного завдання;
поєднання навичок, знань або відносин під час застосування в конкретній професійній галузі; 3) здатність виконувати різну діяльність людини, таку як робота або навчання та бути готовим до змін. «Competency» розуміють як практичну реалізацію навичок і знань у певній професійній сфері. «Competence», навпаки, розглядають як комплекс дискретних «competencies», які можуть бути незалежно перевірені об'єктивними засобами. «Competence» включає можливість вибору з ряду «competencies» для досягнення певної мети в конкретному контексті.
Аналіз англомовної наукової літератури показав, що концепція «competencies» не є досконалою та має декілька тлумачень і проблем. Виходячи з детального аналізу визначення понять «competence» та «competency» в Європейському та американському науковому педагогічному просторі, вважаємо за коректне переводити термін «competence» або «competency» (амер.) як «компетенція» (знання, навички, результати навчання), а термін «competency» як «компетентність» (застосування їх у професійній сфері). У подальших дослідженнях плануємо зробити порівняльний аналіз використання цих концептів в Європейському та вітчизняному науковому просторі.
Список використаних джерел
Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
Allen J. Measuring Competencies of Higher Education Graduates [Електронний ресурс] // New Directions for Institutional Research. 2005. № 126. P. 4959. Режим доступу: http://www.researchgate. net/publication/227669654_Measuring_competencies_ of_higher_education_graduates
BantaT. W. Assessing student competence in accredited disciplines: Pioneering approaches to assessment in higher education [Електронний ресурс]. P. 1-12. Режим доступу: https://cms.bsu.edu/-/ media/WWW/DepartmentalContent/ Effectiveness/ pdfs/LendingLibrary/AssessingCompetence.pdf
Choudaha R. Competency-Based Curriculum for a
Master's Program in Service (SSME): an Online Delphi Study. A Dissertation [Електронний ресурс]. 2008. Режим доступу: file:///D:/%D0%97%D0% B0%D0%B3%D1%80%D1%83% D0%B7%D0%
BA%D0%B0/Rahul_Dissertation_Final.pdf
Hager P. General Issues about Assessment of Competence Assessment & Evaluation in Higher Education [Електронний ресурс] / Hager P., Gonczi A., Athanasou J. 1994. Vol. 19, No. 1. Режим доступу: http://www.clinteach.com.au/assets/General-Issuesabout-Assessment-of-Competence.pdf
Longman Exam Dictionary, Pearson Education Limited. 2006. 1831p.
Modeling and Measuring Competencies in Higher Education. Sense Publishers [Електронний ресурс]. 2013. 235 р. Режим доступу: https://www. sensepublishers.com/media/1531-modeling-andmeasuring-competencies-in-higher-education.pdf
Mulder M. The new competence concept in higher education: error or enrichment? [Електронний ресурс] / Mulder M., Gulikers J. New York, 2008. 16 р. Режим доступу: http://www.mmulder.nl/ PDF%20files/2008-03-31%20Paper%20Mulder% 20AERA%202008.pdf
Oliver В. Defining Competence: The Case of Teaching [Електронний ресурс] / Oliver В // Journal of Teaching in Physical Education. 1990. № 9. Р. 184-188. Режим доступу: http://journals. humankinetics.com/jtpe-back-issues/jtpevolume9 issue3april/definingcompetencethecaseofteaching
Ott M. A competency-based approach to the master's degree preparation of higher education professionals [Електронний ресурс] / Ott M., Baca E. // A Journal of Case Studies in Accreditation and Assessment. 2014. Vol. 4. Режим доступу: http:// www.aabri.com/manuscripts/141948.pdf
Slavik M. Teachers' Competences [Електронний ресурс] // Czech University of Life Sciences Prague, Institute of Education and Communication, 2008. Режим доступу: http://www.slideshare.net/gueste 538c3/teachers-competences
Universities' contribution to the Bologna process. Tuning Project [Електронний ресурс]. 2-nd ed. 2008. 160 р. Режим доступу: http://www. unideusto.org/tuningeu/images/stories/Publications/ ENGLISH_BROCHURE_FOR_WEBSITE.pdf
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Intercultural Communication Competence: Language and Culture. The role Intercultural Communicative Competence in teaching foreign languages. Intercultural Competence in Foreign language teaching. Contexts for intercultural learning in the classroom.
курсовая работа [94,1 K], добавлен 13.05.2017Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010Approach - one’s viewpoint toward teaching. The set of principles, beliefs, or ideas about the nature of learning which is translated into the classroom. Learner, performance and competency based approach. Teacher’s and student’s role in the teaching.
презентация [447,5 K], добавлен 21.10.2015Педагогічне спілкування як діалог, його структура та рольові позиції. Особливості, функції педагогічного спілкування. Інтелектуальні джерела комунікативних бар'єрів. Бар'єри й ускладнення у процесі комунікації. Рольові позиції в педагогічному спілкуванні.
контрольная работа [155,1 K], добавлен 25.02.2011Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Аналіз наукових досліджень європейських науковців, присвячених проблемі професійної підготовки дошкільних педагогів. Положення "європейського підходу" до дошкільної освіти, які стосуються професійної підготовки педагогічних працівників дошкільної галузі.
статья [52,1 K], добавлен 24.11.2017Поняття, сутність, проблеми та основні технології розвивального навчання у педагогічній теорії і практиці. Розвивальний компонент сучасного уроку в початкових класах. Питання реалізації принципу розвивального навчання у масовому педагогічному досвіді.
дипломная работа [185,9 K], добавлен 23.07.2009Наочність у процесі засвоєння навчального матеріалу учнями, наочні засоби навчання, їх класифікація. Дидактичні вимоги до використання наочності, стан проблеми її використання в масовому педагогічному досвіді. Методика експериментального дослідження.
дипломная работа [3,5 M], добавлен 21.10.2009Аналіз історичних передумов запровадження "європейського підходу в дошкільній освіті". Сутнісні особливості підходу, його принципи, розуміння в європейському контексті. Значення запровадження "європейського підходу" у вітчизняному освітньому просторі.
статья [22,1 K], добавлен 14.08.2017Поняття самостійної роботи як форми організації навчальної діяльності у малокомплектній школі. Організація навчального процесу в класі-комплекті та дидактичні умови його ефективності. Експериментальне підтвердження даних умов у педагогічному процесі.
дипломная работа [104,8 K], добавлен 13.11.2009Особливості початкового етапу навчання. Місце, завдання та функції ігрової діяльності у педагогічному процесі. Шляхи та етапи використання рольових ігор у навчанні іноземній мові. Розвиток граматичних, лексичних, фонетичних, орфографічних, мовних навичок.
курсовая работа [73,0 K], добавлен 10.06.2011Підходи до вивчення та особливості ділення з остачею. Аналіз стану проблеми викладання теми в педагогічному досвіді. Специфіка перевірки знань з математики у початковій школі, приклади практичного використання форм та методів реалізації даного процесу.
дипломная работа [388,1 K], добавлен 16.09.2014Актуальність проблеми Болонського процесу в контексті об’єднання Європи. Історія інтеграції вищої освіти в Європі. Започаткування сучасного Болонського процесу та його основні цілі. Вступ України до Болонського процесу. Кредити ЕСТS і кредитна система.
реферат [26,9 K], добавлен 27.12.2006Психологічні механізми педагогічного спілкування і взаємодії. Аналіз ролі навіювання в педагогічному процесі. Особливості аудиторної взаємодії викладача зі слухачами. Переконання як метод психологічного впливу в спілкуванні, основні вимоги до нього.
реферат [27,1 K], добавлен 22.06.2010Ретроспективний аналіз різних підходів до адаптації модульних систем до навчання старшокласників. Розробка та обґрунтування структури та сутності контрольно-оцінювальної діяльності в школі, експериментальна перевірка її ефективності на практиці.
автореферат [49,9 K], добавлен 12.04.2009Поняття оцінки як педагогічної категорії у вітчизняній та зарубіжній дидактиці, її функції та мотиваційно-виховний потенціал в сучасній школі. Аналіз основних проблем та альтернативних інноваційних підходів щодо оцінювання знань, умінь і навичок школярів.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 26.08.2010Проблема організації домашньої роботи в педагогічній теорії і практиці. Стан організації домашньої роботи з учнями початкових класів у педагогічному досвіді. Дослідження ефективності виділених дидактичних умов організації домашньої навчальної роботи.
дипломная работа [105,2 K], добавлен 15.07.2009Соціально-економічні потреби суспільства в освіті людини упродовж життя як об’єктивна передумова виникнення андрагогіки. Основні тлумачення поняття "андрагогіка". Роль і місце андрагога в системі освіти дорослих. Загальні вимоги викладача вищої школи.
лекция [24,9 K], добавлен 06.05.2012Поняття та напрямки вивчення явища важковиховуваності у сучасному психолого-педагогічному розумінні, причини прояву. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів. Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.
контрольная работа [22,6 K], добавлен 16.01.2014Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018