Мотиваційно-пізнавальний етап формування суб'єктно-творчої активності майбутнього вчителя музики у процесі диригентсько-хорового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Мотиваційно-пізнавальний етап формування суб'єктно-творчої активності майбутнього вчителя музики у процесі диригентсько-хорового навчання

Цзян Лібін

м. Київ

У статті розглядаються завдання для проведення експериментальної роботи з формування суб'єктно-творчої активності майбутнього вчителя музики у процесі фахового навчання, успішного вирішення дослідно-експериментальних задач, практичного підтвердження висунутих теоретичних припущень. Визначені основні компоненти, які узгоджені для конкретизації поставлених діагностичних завдань з використанням необхідної методики їх формування у відповідних педагогічних умовах. Розглянута суб'єктно-творча активність як ключовий елемент педагогічного процесу, який вимагає перегляду, переоцінки всіх компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя музики. Він радикально змінює саму його суть і характер, ставлячи в центр студента. Розглядаються активні творчі методи навчання, дослідницькі проблемні методи, використання інформаційно-пояснювальних технологій, проектні методи, дискусії, ділові ігри, проблемне консультування, форми творчої організації навчання, перехід від інформаційно-пояснювального навчання до діяльнісного, розвиваючого забезпечення вільної пошукової діяльності студента у великих масивах інформації.

Ключові слова: суб'єктно-творча активність, фахове навчання, творчі методи, технології навчання.

пізнавальний фаховий навчання вчитель

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Підхід до студента як до активного суб'єкта навчання веде до активізації процесу фахової підготовки. Суб'єктно-творча активність дозволяє студенту бути направленим до навчального процесу, створивши максимально сприятливі умови для розвитку і розкриття своїх здібностей, з огляду на психофізіологічні особливості, особливості соціального і культурного контекста життя, складності і неднозначності внутрішнього світу студента. Вона є ключовим елементом педагогічного процесу, який вимагає перегляду, переоцінки всіх компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя музики і радикально змінює саму його суть і характер, ставлячи в центр студента. Основним змістом навчання стає розвиток його особистості. Якість і міра цього розвитку виступають як якість роботи педагога, усієї системи освіти.

Суб'єктно-творча активність реалізується шляхом послідовної індивідуалізації всього педагогічного процесу, врахування особистіс- ної специфіки студента, його персоналізації, врахування індивідуальних особливостей особистості майбутнього педагога. Для цього необхідно боротися з уніфікацією, знеособлюванням програм і форм навчання, надавати навчальний матеріал, різнорівневий за складністю засвоєння.

Субєктно-творча активність орієнтує не тільки на засвоєння знань, але й на засоби цього засвоєння, мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчого потенціалу студента. Цей підхід протистоїть методам і формам механічної передачі готової інформації, монологічності викладача, пасивності студента.

Принципи суб'єктно-творчої активності повинні пронизувати всі сторони навчального процесу - пізнання, осмислення, сприйняття, закріплення, практичне застосування отриманих знань, умінь і навичок. Діяльність суб'єкта навчання - основний фактор його розвитку і самовизначення. У зв'язку з цим особливе значення мають активні творчі методи навчання, дослідницькі проблемні методи, використання інформаційно-пояснювальних технологій, проектні методи, дискусії, ділові ігри, проблемне консультування, форми творчої організації навчання, перехід від інформаційно-пояснювального навчання до діяльнісного, розвиваючого, забезпечення вільної пошукової діяльності студента у великих масивах інформації.

Освіта, орієнтована на розвиток творчих здібностей, індивідуальності особистості студента здійснюється тільки в ході рівноправного партнерства спільної розвиваючої діяльності студентів і педагогів. В основі стратегії співробітництва лежать ідеї стимулювання і спрямування пізнавальних і життєвих інтересів студентів.

В усіх сучасних педагогічних концепціях центром навчання стає особистість, її мотиви, інтереси, творчі здібності, стилі діяльності. У зв'язку з цим, для забезпечення ефективності навчання необхідно, щоб особливості побудови й організації навчального процесу відповідали мотиваційній сфері студента. З підвищенням мотивації підвищується творча активність, інтелектуальні можливості, підсилюється пізнавальна діяльність навчання, що дозволяє інтенсифікувати досягнення результатові і мети діяльності.

Суб'єктно-творча активність - складна психолого-педагогічна категорія, але яка може бути сформована у межах диригентсько- хорового навчання у вищому педагогічному освітньому закладі, оскільки її зміст відповідає:

віковим можливостям студентів;

їх культурно-освітньому досвіду;

специфічній творчій діяльності майбутніх учителів музики, які здатні самостійно оволодівати великою кількістю теоретичного та музично-практичного навчального матеріалу (знання з історії та теорії хорового мистецтва, хорової літератури, практикуму роботи з хором тощо] завдяки власним зусиллям.

Для проведення експериментальної роботи з формування суб'єктно-творчої активності майбутнього вчителя музики у процесі фахового навчання, успішного вирішення дослідно- експериментальних задач, практичного підтвердження висунутих теоретичних припущень намічено розв'язання наступних завдань:

проаналізувати існуючий рівень сформованості суб'єктно-творчої активності у майбутніх учителів музики;

застосувати спеціальні діагностичні методи для з'ясування наявності необхідної вмотивованості, необхідної для прояву власної творчої активності кожного студента;

вивчити результати констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Враховуючи доцільність визначених структурних компонентів суб'єктно-творчої активності майбутніх учителів музики, ми враховували їх змістові характеристики для обґрунтування критеріїв та показників якості досліджуваного феномену у попередніх розділах. Основні компоненти, які були нами визначені, мотиваційно-потребовий, емоційно-когнітивний, творчо-діяльнісний, було узгоджено для конкретизації поставлених діагностичних завдань з використанням необхідної методики їх формування у відповідних педагогічних умовах.

Зважаючи на зазначене, виходячи із виявлених компонентів суб'єктно-творчої активності, ми визначили три етапи формування обраного феномену у майбутніх учителів музики. Пропонуючи теоретичну модель формування музично-пізнавальної ініціативи, вважаємо необхідним указати на доцільні етапи експериментальної формувальної роботи. Такими етапами ми вважаємо наступні: мотиваційно-пізнавальний, фахово-виконавський, креативно-самостійний.

У першому, мотиваційно-пізнавальному, етапі формувального експерименту спеціальна увага приділялась мотиваційно-потребовому компоненту. На цьому етапі активно застосовувались такі методи: самостійного пошуку музичної інформації, усвідомлення доцільності саме такого добору в загальному інформаційному потоці, аналізу цієї інформації щодо її змісту, (ескізного відтворення у хорових творах різних стильових риз), художньо-образного моделювання, «музично-синонімічного» порівняння (використання музичних творів відповідної стилістики із власної диригентської програми та програми одногрупників), адекватної сугестії та рефлексії (при прослуховуванні хорових творів Іоганна Себастьяна Баха, Вольфганга Амадея Моцарта, Палестрини, Роберта Шумана, Сергія Рахманінова та ін.).

Метою даного етапу було ознайомлення майбутніх учителів музики з інформацією про сутність та зміст визначеного феномену, існуючими методиками, спонукання до усвідомлення необхідності ініціативно діяти під час навчання, сміливо розкриваючи свої творчі можливості. На даному етапі була обрана культурно-освітня діяльність, набуття впевненості кожного у необхідності та можливості досягнення цікавої навчальної мети.

Таким чином, успішна діяльність щодо оволодіння світовою хоровою музикою були основними у формуванні суб'єктно-творчої активності та опосередковано показниками якісного оволодіння змістом першого етапу. Наскрізним застосовано творчо-відтворювальний метод.

На першому етапі експериментальної роботи застосовувались такі педагогічні умови: спонукання на вияв пізнавального інтересу до диригентсько-хорової діяльності; застосування комплексу сучасних технічних, популярних засобів здобуття музичної інформації (мультимедіа, аудіо-, відео техніка, відвідування вистав, фестивалів, конкурсів, концертів), пізнання шедеврів світової хорової літератури, заохочення та запровадження ініціативного шляху власного відбору хорового матеріалу для його самостійного вивчення, засвоєння та виконання, шляхів адаптації до використання у соціально-культурному середовищі.

Для експериментальної групи майбутніх учителів музики кожне із завдань супроводжувалось теоретичними поясненнями з боку експериментатора, наведеннями відповідних асоціацій, власним прослуховуванням більшої кількості хорових творів, від тої кількості, яка характеризувалась та виконувалась учасниками експерименту; додавання для прослуховування хорових творів для занурення у сугестивні та рефлексивні відчуття. Тому, у процесі експериментальної роботи ці студенти знаходились у запропонованих педагогічних умовах, що сприяло ефективності очікуваного результату формування суб'єктно-творчої активності.

З метою формування мотиваційно- потребового компоненту та суб'єктно- творчої активності було запропоновано таке завдання: розібрати ескізно декілька українських народних пісень в обробці М. Леонтовича: «Щедрик» «Дударик», «Гра в зайчика», «Піють півні», «Пряля». Ці хорові твори яскраво стилістичні, вони відображають художньо-стилістичний образ М. Леонтовича. Опанувавши ескізно ці твори студенти повинні знайти у своїй програмі відповідні хорові обробки народних пісень інших композиторів, чиї образи співзвучні з образами хорових обробок М. Леонтовича. Для студентів це завдання вимагало ініціативного підходу для винайдення відповідних стилістиці та образам М. Леонтовича, творів інших українських композиторів. Це завдання потребувало активного емоційного включення і воно викликало зацікавленість у студентів, сприяло усвідомленню мотивації щодо винайдення та виконання нової хорової літератури, спонукало до інтелектуально-творчої активності, сприяло пошуку нових творів українських авторів для виконання.

Виконання цього завдання було оцінено за кількістю та якістю виконання відшуканих хорових творів. Кожний з учасників експерименту від своїх педагогів отримував від одного до трьох балів. У результаті цього оцінювання студенти поповнили свої кількісні показники, які наприкінці експерименту складалися у загальний обсяг отриманих балів.

Другим завданням кожному учаснику було запропоновано створити самостійно щоденник сугестивно-рефлексивних вражень від прослуханих хорових творів українських композиторів у виконанні відомих хорових колективів, обмінятися з іншими студентами своїми враженнями та порівняти іх (кількість співпадінь визначали кількість балів за це завдання).

Така методика формування мотивованої потреби сприяла прояву та художньо- емоційній визначеності чуттєво-емоційних реакцій кожного студента, навіть уразі невпевненості у своїх відчуттях щодо художньо- образної стилістики запропонованих хорових творів та сприяла впевненості кожного у своїх можливостях, що необхідно для прояву ініціативи у будь-якій навчальній та виконавській діяльності.

Третім завданням стосовно виокремленого компоненту, мотивоційно-потребового, для формування на першому етапі було - пропозиція проявити ініціативу у винайденні схожих із українськими (наприклад, М. Лисенко «Заповіт», Б. Фльц «В сосновім лісі дичка зацвіла», Л. Ревуцький «Пісня») за музично- образною гамою хорових творів композиторів світу.

Було запропоновано винайти не менше трьох творів. Кількість підібраних творів відповідали кількості зароблених балів, які враховувались простим додаванням додавалися до попередньо отриманих балів кожним учасником експерименту.

Це завдання формувального експерименту позитивно впливало на виконання подальших завдань стосовно емоційно-пізнавального стану та емоційно-когнітивного компоненту, які стали безпосереднім предметом

Рис. Зміст роботи першого етапу формувального експерименту

наступного, другого етапу формувального експерименту. Запропоновані завдання виконувались під контролем викладачів з диригентсько-хорових дисциплін, а виконання та результати другого завдання були проаналізовані та зафіксовані дисертантом, організатором експериментальної роботи.

Матеріалом для оцінювання стала загальна кількість балів, яку набрав кожний учасник експериментальної групи по трьох запропонованих завданнях.

Що стосується контрольної групи, то ці студенти отримували знання у звичайних умовах навчання, зміст якого був передбачений існуючими навчальними планами, тому не мали можливості отримувати збагачену експериментальними ідеями та змістом музично-пізнавальну інформацію та додаткові шляхи розвитку власних інтелектуально- творчих можливостей. Це мало відбитись на результатах підсумкового зрізу.

Схематичне зображення змісту формувальної роботи першого етапу відображено на рисунку.

Ми спостерігали великий розрив сумарних результатів між різними рівнями сформованості суб'єктно-творчої активності по першому компоненту у досліджуваних студентів експериментальної групи (результати кращі) та контрольної групи (результат гірші). Такий результат ми пояснюємо ефективним впливом запропонованих методів формування та усвідомленою вмотивованістю й зацікавленістю студентів дослідною роботою та майбутнім застосуванням отриманих результатів.

Cписок використаних джерел

Отич О. М. Мистецтво у розвитку індивідуальності педагога: історичний і методологічний аспекти : монографія / за наук. ред. І. А. Зязюна. -- Чернівці : Зелена Буковина, 2008. -- 440 с.

Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г. М. Падалка. -- К. : Освіта України, 2008. -- 274 с.

Петрушин В. И. Музыкальная психология: Учебное пособие / В. И. Петрушин. -- М. : Академический Проект, 2006. -- 400 с.

Реброва О. Є. Теоретичне дослідження художньо- ментального досвіду в проекції педагогіки мистецтва : монографія / О. Є. Реброва. -- К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. -- 295 с.

Размещено на Allbest.ru