Змістова характеристика рівнів сформованості інформаційно-технологічної компетенції вчителів-логопедів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ВЧИТЕЛІВ-ЛОГОПЕДІВ

Н.В. Савінова

Миколаїв



АНОТАЦІЯ

інформаційний технологічний компетенція логопед

Змістова характеристика рівнів сформованості інформаційно-технологічної компетенції вчителів-логопедів

Н.В. Савінова, Миколаїв

У статті автор представляє дослідження формування інформаційно-технологічної компетенції вчителів-логопедів, в основі якої покладені певні технологічні знання та уміння оперувати комп'ютерною технікою, визначає критерії та показники визначення інформаційно-технологічної компетенції. Зосереджується увага на змістовності понять «компетентність», «компетенція», «інформаційно-технологічна компетенція вчителя-логопеда». Автор також акцентує увагу на зв'язку понять «компетентність» і «компетенція».

У статті визначено критерії, показники, рівні сформованості інформаційно-технологічної компетенції вчителів-логопедів, зокрема: гностичний критерій з показниками: осмисленість тео- ретико-технологічних; креативність технологічних знань; мотиваційний критеріий з показниками: наполегливість у формуванні інноваційних професійних знань щодо впровадження ІКТ та комп'ютерної техніки; зацікавленість до інновацій та цілеспрямованість діяльності щодо використання ІКТ на логопедичних заняттях.

Ключові слова: компетентність, компетенція, інформаційно-технологічна компетенція вчителя-логопеда; гностичний критерій; мотиваційний критерій; критеріальні показники.



ANNOTATION

The semantic description of the level of formation of information-technological competence of speech therapists

N. Savinova, Mykolayiv

The author presents a study of formation of information-technological competence of speech therapists, which are based on certain technological knowledge and skills to operate computer equipment, defines criteria and indicators for determining the information-technological competence. It focuses on the concept of «competence», «information technology competence of the speech therapist». The author also focuses on communication concepts «competence» and «competency».

The article defines the criteria, indicators, levels of formation of information-technological competence of speech therapists, in particular: the gnostic criterion with indicators: the meaningfulness of theoretical and technological processes; creativity, technological expertise; motivational performance criteria: persistence in the formation of innovative professional knowledge of ICT and computer equipment; interest in innovation and mainstreaming the use of ICT in the speech therapy sessions.

Key words: competence, competency, information-technology competence of speech therapist;gnostic criterion; motivational criterion; performance criterion.



АННОТАЦИЯ

Смысловая характеристика уровней сформированности информационно-технологической компетенции учителей-логопедов

Н.В. Савинова

Николаев

В статье автор представляет исследование формирования информационно-технологической компетенции учителей-логопедов, в основе которой положены определенные технологические знания и умения оперировать компьютерной техникой, определяет критерии и показатели определения информационно-технологической компетенции. Сосредотачивается внимание на содержании понятий «компетентность», «компетенция», «информационно-технологическая компетенция учителя-логопеда». Автор также акцентирует внимание на связи понятий «компетентность» и «компетенция».

В статье определены критерии, показатели, уровни сформированности информационно-технологической компетенции учителей-логопедов, в частности: гностический критерий с пока-зателями: осмысленность теоретико-технологических процессов; креативность технологических знаний; мотивационный критерий с показателями: настойчивость в формировании инновационных профессиональных знаний по внедрению ИКТ и компьютерной техники; интерес к инновациям и целенаправленность деятельности по использованию ИКТ на логопедических занятиях.

Ключевые слова: компетентность, компетенция, информационно-технологическая компетенция учителя-логопеда; гностический критерий; мотивационный критерий; критериальные показатели.



Тенденції розвитку сучасного суспільства, його стрімка інформатизація мотивують розширення напрямів використання інформаційних технологій у сфері освіти. Відповідна модернізація освітніх цілей спричинює утворення нового змісту освіти, нових технологій роботи з навчальною інформацією, зумовлює нагальну потребу у високоосвічених педагогічних кадрах, спроможних не тільки ефективно використовувати потужний потенціал сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у різних сферах професійної діяльності, але й здатних до активного створення інформаційного навчального середовища в освітньому закладі. У сучасному освітньому просторі перед системами освіти будь- якого рівня стоїть задача підготовки фахівців до використання комп'ютерних технологій у професійній діяльності.

Різні аспекти зазначеної проблеми представлено в роботах українських та зарубіжних учених. Проблеми компетентнісного підходу до підготовки майбутнього вчителя до діяльності в умовах сучасної інформатизова- ної школи розглядаються у дослідженнях українських та зарубіжних науковців (Н. Баловсяк, О. Боровков, Л. Бочарова, Т. Гудкова, Ю. Дорошенко, О. Іванова, М. Лапчик, О. Овчарук, С. Раков та ін.), проблеми впровадження інформаційно-комунікативних технологій у корекційній освіті висвітлюються ученими (Б. Айзенберг, О. Качуровська, О. Кукушкіна, О. Легкий, С. Миронова, Н. Савенок, І. Холковська, Л. Черкасова, М. Шеремет, А. Юдилевич та ін.), питання формування професійної компетентності вчителя-логопеда розкриваються в роботах науковців (І. Жадленко, М. Ореш- кіна, Ю. Пінчук, С. Шаховська, М. Шеремет та ін.), проблеми формування інформаційно- технологічної компетенції майбутніх учителів та вчителів-предметників - у роботах дослідників (В. Коровін, І. Коробова, Н. Яциніна та ін.). Проте, проблеми формування інформаційно-технологічної компетенції вчителів- логопедів є недостатньо розробленими.

Метою статті є презентація результатів дослідження сформованості інформаційно- технологічної компетенції вчителів- логопедів.

Аналіз змісту освітніх компетенцій, представлених у роботах П. Беспалова, В. Введенського, О. Дахіна, О. Іванової, В. Ледньова, А. Маркової, О. Пометун, М. Рижакова, О. Савченко, Г. Селевко, В. Сластьоніна, Н. Тализіної, Г. Троцко, А. Хуторського та інших показав, що інформаційно-технологічна компетенція є однією з ключових [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].

У започаткованому дослідженні, поділяючи погляди вчених (В. Краєвський, А. Хуторський, Н. Яциніна та ін.), ми розрізняємо поняття «компетентність» і «компетенція», використовуючи їх у такому розумінні: компетентність - інтегральна характеристика особистості, що визначає її здатність вирішувати проблеми й типові завдання, які виникають у реальних життєвих ситуаціях, у різних сферах діяльності, на основі використання знань, навчального й життєвого досвіду та засвоєної системи цінностей; компетентність складається з різних компонентів - компетенцій, які визначають засновані на знаннях, уміннях і досвіді, набутих завдяки навчанню, готовність і здатність особистості до успішної діяльності стосовно визначеного кола реальних об'єктів [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7].

І. Зимня виділяє три групи ключових компетенцій: 1) компетенції, що відносяться до самої людини як особистості, як суб'єкта діяльності, спілкування; 2) компетенції, що відносяться до соціальної взаємодії людини й соціальної сфери; 3) компетенції, що відносяться до діяльності людини.

Учена відносить до останньої групи компетенції інформаційних технологій: сприймання, переробка, видача інформації; перетворення інформації (читання, конспектування); масмедійні, мультимедійні технології; комп'ютерна грамотність; володіння електронною інтернет-технологією.

В. Коровін визначає наступні групи компетенцій: 1) загальні компетенції: інструментальні, міжособистісні, системні; 2) спеціальні (професійні) компетенції: інструментальні, міжособистісні, системні, спеціальні. До загальних інструментальних компетенцій разом з іншими віднесено технологічні уміння (пов'язані з використанням техніки і технологій), а також елементарні навички роботи з комп'ютером; навички керування інформацією (уміння знаходити й аналізувати інформацію з різних джерел).

Н. Яциніна представила сутність інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя як цілісної, інтегративної, багаторівневої професійно-особистісної характеристики, що включає в себе сукупність знань, умінь, навичок, позицій, установок, які відбивають її готовність і здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології в різних аспектах професійної педагогічної діяльності. Учена наголошує, що інформаційно-технологічна компетенція майбутнього вчителя розуміється не просто як сукупність знань, умінь, навичок студентів, набутих у процесі навчання інформатиці та сучасним інформаційним і комунікаційним технологіям, але й як здатність орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, готовність до використання інформаційно- комунікаційних технологій для відбору та створення адекватних програмних педагогічних засобів для виконання майбутньої педагогічної діяльності, її вдосконалення, а також для власного розвитку і самореалізації [7].

У започаткованому дослідженні ми визначаємо інформаційно-технологічну компетенцію вчителя-логопеда як сукупність знань, умінь і навичок інформаційно-технологічного процесінгу, який включає певний обсяг теоретико-практичних маніпулятивних операцій щодо відбору, систематизації, створення проективно-технологічного продукту з використанням комп'ютерної техніки, впровадження його у логокорекційну роботу з метою отримання позитивної динаміки запланового результату та оцінки якості освітньо-корекційної діяльності.

Варто констатувати, що складність та багатоаспектність досліджуваного феномену потребує подальших детальних досліджень та теоретичних узагальнень.

Завданнями констатувального етапу експерименту виступили: визначення критеріїв, показників, рівнів сформованості інформаційно-технологічної компетенції вчителів- логопедів. При визначенні критеріїв ми виходили з положення, що критерій - це ознака, на грунті якої здійснюється оцінка, визначення чого-небудь. Показники - це відомості, за якими можна зробити висновок про розвиток та хід чого-небудь.

Формування певного рівня знань, умінь і навичок у вчителів-логопедів означає наявність наступних якостей: гностичних, що передбачають оволодіння певним обсягом знань, умінь та навичок щодо впровадження комп'ютерної техніки на логопедичних заняттях, свідомого використання ІКТ у лого-корекційному процесі; мотиваційних, що формують стійкий інтерес та зацікавленість логопедів до впровадження ІКТ, прагнення до комп'ютерізації логокорекційного процесу, беручи до уваги рівень психофізичного та мовленнєвого розвитку дитини з ТПМ. Виокремлення мотиваційного критерія готовності вчителів-логопедів до комп'ютерізації логокорекційного процесу, активного впровадження інноваційних логотехнологій детермінується багатьма факторами, зокрема урахуванням, управлінням, регуляцією різних психічних станів дитини з ТПМ, корекцією її мовленнєвих вад у взаємодії «логопед- логопат». Відповідно, при побудові освітньо- корекційних технологій варто враховувати такі взаємодії, які б не ускладнювали пізнавальну та навчально-корекційну діяльність ді- тей-логопатів, тим більше, що здоров'я тих, хто навчається, знаходиться у прямій залежності від структури освітнього процесу.

Корекційно-педагогічна діяльність є складовою та невід'ємною частиною педагогічного процесу як динамічної педагогічної системи, спеціально організованої, цілеспрямованої взаємодії вчителя-логопеда та логопата, що має на меті вирішення розвивальних, освітніх, корекційних, виховних завдань.

Гностичний критерій відображає теоретичну сторону навченості та освідченості фахівця. Критеріальні показники: осмисленість теоретико-технологічних знань характеризується вміннями фахівця використовувати набуті знання для вирішення корекційно-діагностичних, корекційно-розвивальних, корекційно-навчальних, корекційно-виховних задач; креативність технологічних знань характеризує можливість урізноманітнювати, видозмінювати завдання з використанням ІКТ з урахуванням особливостей фізичного, психічного, мовленнєвого розвитку дитини з ТПМ.

Мотиваційний критерій ураховує мотиви, намагання педагогів-логопедів щодо впровадження інновацій, зокрема ІКТ, у корекційно-розвивальний процес. Критеріальні показники: наполегливість у формуванні інноваційних професійних знань щодо впровадження ІКТ та комп'ютерної техніки; зацікавленість до інновацій та цілеспрямованість діяльності щодо використання ІКТ на логопедичних заняттях.

Для проведення експериментальної роботи нами розроблено експериментальні завдання до кожного з виокремлених критеріальних показників з метою з'ясування рівнів сформованості інформаційно-технологічної компетенції вчителів-логопедів, визначено рівні сформованості інформаційно-технологічної компетенції, до кожного завдання представлено шкалу оцінювання.

Показники гностичного критерію.

Показник: осмисленість теоретико-технологічних знань.

Завдання № 1. Розробка фрагменту логопедичного заняття з використанням ІКТ на тему: «Автоматизація звука»

Мета: розробити фрагмент логопедичного заняття з використанням ІКТ, дотримуючись при цьому логокорекційних завдань, передбачених на етапі автоматизації звука у дитини з дислалією.

Процедура виконання: Експериментатор пропонує здійснити самостійно вибір звуків, визначитися з тематикою заняття, часом, засобами.

Оцінна шкала:

Високий рівень (2 б.) - повне знання технологічного процесінгу розробки фрагменту заняття з використанням ІКТ, самостійна підготовка та пояснювальний супровід (мультимедійної презентації, анімації тощо) при виконання завдання.

Середній рівень (1 б.) - потребує додаткової допомоги у виконання технічного боку завдання, часткове знання технологічного процесінгу використанням ІКТ на занятті та при коментуванні;

Низький рівень (0 б.) - відсутність (повна або часткова) знань, умінь і навичок роботи з комп'ютером.

Завдання № 2. «Круглий стіл - обмін досвідом роботи»

Мета: спонукати вчителів-логопедів до взаємообміну знаннями, уміннями та навичками щодо використання ІКТ на логопедичних заняттях.

Процедура виконання: Експериментатор пропонує логопедам у довільній формі представити власний досвід роботи щодо використання ІКТ на логопедичних заняттях, а іншим учасникам оцінити та прокоментувати.

Оцінна шкала:

Високий рівень (2 б.) - вільно орієнтується у теоретико-практичній площині питання, представляючи власні доробки, припущення щодо певних труднощів у використанні ІКТ на логопедичних заняттях, оцінює діяльність колег, висловлює рекомендації та побажання.

Середній рівень (1 б.) - нечітко уявляє собі суть завдання та технологію використання ІКТ на логопедичних заняттях, відчуває певні труднощі при використанні комп'ютерної техніки та оцінці матеріалів, представлених іншими вчителями-логопедами.

Низький рівень (0 б.) - не може виконати завдання, або відмовляється його виконувати.

Показник: креативність технологічних знань.

Завдання № 1. «Консультації для вихователів і батьків»

Мета: визначити рівень знань, умінь і навичок змістово визначати сутність проблеми та окреслювати зміст відповідно до категорії слухачів.

Процедура виконання:

Експериментатор пропонує ознайомитися з матеріалами підготовлених консультацій (для вихователів та батьків дітей з ТПМ), визначити для якої категорії передбачено матеріал, обґрунтувати свою відповідь.

Оцінна шкала:

Високий рівень (2 б.) - правильно виконують завдання, акцентуючи увагу на особливостях процесу використання ІКТ у роботі з дитиною з порушеннями мовлення як батьками, так і вихователями;

Середній рівень (1 б.) - наявні труднощі у вирішенні завдання, невпевнено аргументують особливості використання комп'ютерної техніки батьками та вихователяии, неправильно визначають переваги та недоліки.

Низький рівень (0 б.) - не змогли вирішити поставлене завдання, або відмовилися від виконання.

Завдання № 2. «Розбір ситуації».

Мета: виявити вміння творчо підходити до вирішення ситуаційної задачі по проблемі, відстоювати правильність власної педагогічної позиції.

Процедура виконання:

Експериментатор роздає картки з педагогічною ситуацією на визначення організаційних умов використання ІКТ. На трьох столах лежать фішки, які символізують правильність або помилковість описаної дії (червона - правильно, а жовта - неправильно. Пропонується підібрати до своєї картки ту, що відповідає оцінці зображеній педагогічній ситуації, довести власну точку зору.

Оцінна шкала:

Високий рівень (2 б.) - логопед вирішує ситуацію швидко, вміє знаходити помилки; має чітку позицію щодо обґрунтування власної точки зору, може запропонувати власний варіант рішення.

Середній рівень (1 б.) - мають місце труднощі у вирішенні педагогічної ситуації, наведенні аргументів та власного варіанта вирішення проблеми.

Низький рівень (0 б.) - не змогли або відмовилися виконувати завдання.

Показники мотиваційного критерію.

Показник: наполегливість у формуванні інноваційних професійних знань щодо впровадження ІКТ та комп'ютерної техніки на логопедичних заняттях.

Завдання № 1. «Чи готові Ви до інноваційної діяльності?» (адаптована методика І. Нікішиної «Здібності педагога до творчого саморозвитку»).

Мета: дослідити сформованість цілей інноваційної діяльності у вчителів-логопедів та бажання брати участь у створенні, реалізації і розповсюдженні педагогічних інновацій щодо впровадження ІКТ на логопедичних заняттях.

Процедура виконання:

Відповісти на запитання анкети:

1. Чи постійно у своїй діяльності Ви стежите за передовим педагогічним досвідом щодо впровадження ІКТ на логопедичних заняттях, прагнете впровадити його з урахуванням мінливих освітніх потреб суспільства, індивідуального стилю Вашої педагогічної діяльності?

2. Чи постійно Ви займаєтеся самоосвітою?

3. Чи дотримуєтеся Ви певних педагогічних ідей щодо впровадження ІКТ на логопедичних заняттях, розвиваєте їх у процесі педагогічної діяльності?

4. Чи співпрацюєте Ви з науковими консультантами щодо впровадження ІКТ на логопедичних заняттях?

5. Чи бачите Ви перспективу своєї діяльності щодо впровадження ІКТ на логопедичних заняттях, прогнозуєте її?

6. Чи відкриті Ви для нового?

Оцінна шкала:

Завжди - 2 бали; іноді - 1 бал; ніколи - 0 балів.

Рівень сприйняття педагогом нововведень та готовності до їх упровадження визначається за формулою



^К -- ^Кфакт. ^{1 К}макс.,

де K - рівень сприйняття педагогом нововведень; Кф_акт. - фактична кількість отриманих балів; К_макс. - максимально можлива кількість балів.

Для оцінки рівня сприйняття педагогом нововведень та готовності до їх упровадження використовуються наступні показники: низький рівень - 0,45 < К < 0,65; допустимий рівень - 0,65 < К < 0,85; оптимальний рівень - К > 0,85.

Завдання № 2. «Бар'єри, що перешкоджають упровадженню ІКТ на логопедичних заняттях».

Мета: виявити перешкоди у формуванні пізнавального інтересу до упровадження ІКТ на логопедичних заняттях.

Процедура виконання: Інструкція: Шановний педагог! Якщо ви не цікавитеся інноваціями і не застосовуєте нововведень, вкажіть причини (поставте «галочку» напроти вибраних тверджень).

1. Слабка інформованість про впровадження ІКТ на логозаняттях.

2. Переконання, що ефективно працювати можна і по-старому.

3. Стан здоров'я, інші особисті причини.

4. Велике навчальне навантаження.

5. Невеликий досвід роботи.

6. Відсутність матеріальних стимулів.

7. Почуття страху перед негативними результатами.

8. Відсутність технічної допомоги.

9. Розбіжності, конфлікти в колективі.

10. Застаріла матеріально-технічна база, відсутність обладнання.

Обробка результатів:

Обробка результатів відбувається шляхом аналізу відповідей. Чим менше інноваційних бар'єрів у педагога-логопеда, тим вищим є рівень його інноваційного потенціалу щодо впровадження ІКТ на логопедичних заняттях.

Показник: зацікавленість до інновацій та цілеспрямованість діяльності щодо використання ІКТ на логопедичних заняттях

Завдання № 1. «Організація клубу взаємодопомоги батькам»

Мета: спонукати педагогів до розробки порад для батьків з метою практичної реалізації свідомої взаємодії з ними при формуванні необхідних умінь і навичок роботи за комп'ютером та його використання в процесі логокорекції.

Процедура виконання: Експериментатор пропонує розробити поради для батьків щодо використання комп'ютерної техніки у роботі з дитиною вдома, зокрема при виконанні вправ на закріплення навичок правильної звуковимови.

Оцінна шкала:

Високий рівень (2 б.) - розробка порад з авторським коментарем та прикладами щодо застосування комп'ютерної техніки у роботі з дитиною вдома.

Середній рівень (1 б.) - розробка рекомендацій зі сторонньою допомогою.

Низький рівень (0 б.) - не може виконати завдання.

Завдання № 2. «Практикум».

Мета: виявити цілеспрямованість та змістовність професійної діяльності Процедура виконання:

Експериментатор пропонує до вирішення ситуації:

1) П'ятирічна Даша виходить після заняття з логопедом засмучена. Через деякий час мама запитує доньку:

- Даша, а чому ти засмучена?

- Мама, я не зрозуміла, як треба виконувати завдання нової гри. Логопед сказала, щоб ми з тобою вдома тренувалися. Але ж у нас немає такої можливості. Дівчинка, опустивши голівку, вийшла з кімнати і заплакала.

2) На заняття до логопеда одночасно прийшли два хлопчика Сашко і Сергійко. Логопед запропонувала виконати завдання роз- вивальної комп'ютерної гри. Хлопці почали сперечатися, хто перший. Сергійко вхопив мишку. Хлопчики посварилися. Сашко розплакався.

Критерії оцінювання:

Високий рівень (2 б.) - логопед проявляє інтерес, самостійно інтерпретує й оцінює ситуацію.

Середній рівень (1 б.) - спонукають до виконання.

Низький рівень (0 б.) - відмовляються від виконання завдання.



ВИСНОВКИ

Таким чином, запропоновані завдання до критеріальних показників дозволятимуть вимірювати рівень сформованості інформаційно-технологічної компетенції вчителів-логопедів з метою організації системного цілеспрямованого навчання, проведення лекторіїв, підбір спеціальних вправ, ділових ігор, консультацій, тренінгів тощо. Проведене дослідження лише започатковує дослідження сформованості інформаційно- технологічної компетенції вчителів- логопедів, не претендуючи на різнобічність охоплення окресленої проблеми формування.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы / B. C. Гершунский. -- М. : Педагогика, 1987. -- 263 с.

2. Дзюбенко А. А. Новые информационные технологии в образовании / А. А. Дзюбенко. -- М., 2000. -- 104 с.

3. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании : учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. завед. / И. Г. Захарова. -- М. : Академия, 2003. -- 192 с.

4. Інформаційно-комунікаційні технології для педагогічних працівників. Посібник до вивчення та практичної роботи для слухачів курсів підвищення кваліфікації. Для всіх форм навчання / укл. Покришень Д. А., Закревська Є. С., Корнієць О. М., Лі- тош Ю. М., Ракута В. М., Тихоненко О. О. -- Чернігів: ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, 2011. -- 82 с.

5. Коваль Т. І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.-метод. посіб. / Т. І. Коваль. -- К. : Вид. центр НЛУ, 2009. -- 380 с.

6. Косинський В. Сучасні інформаційні технології: навч. посіб. / В. І. Косинський, О. Ф. Швець. -- К. : Знання, 2011. -- 318 с.

7. Яциніна Н. О. Формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя у навчальному процесі педагогічного університету: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 / Яциніна Наталія Олександрівна ; Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. -- Х., 2008. -- 20 с.

Размещено на Allbest.ru

...