Роль рефлексії як інноваційного елементу у співацькому навчанні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль рефлексії як інноваційного елементу у співацькому навчанні

В усіх сферах прогресивної світової наукової думки кінця ХХ століття остаточне визнання отримав висновок про те, що основною цінністю є людська особистість. Саме вона, що наділена творчою спрямованістю до пізнання і перетворення дійсності, повинна укріпити духовні сили суспільства, збагатити його етичні засади, відстояти право самоудосконалення. Тому на проблемі особистості сфокусовано увагу філософів, соціологів, психологів, педагогів. Фахівці єднаються в думці про те, що кожна людина як особистість може реалізувати покладені на неї функції лише у тому випадку, коли самостійно удосконалюватиме свою свідомість, своє відношення до світу і до самої себе. Йдеться про готовність особистості до рефлексивної діяльності, що забезпечує той рівень життєдіяльності, на якому успішно реалізується діалектична єдність загального і особистого, об'єктивного і суб'єктивного. Саме рефлексія забезпечує вихід з повного занурення у безпосередній процес життя для вироблення відповідного відношення до нього, заняття позиції над ним і поза ним для думки про нього.

Однією з основних ознак рефлексії є її орієнтація на навчальну діяльність, яку доцільно розглядати як спрямованість мислення студента на самого себе, на власні процеси засвоєння соціального та професійного досвіду, на усвідомлення структури діяльності навчання та її результатів. Рефлексія навчальної діяльності - це внутрішня робота: співвіднесення себе, можливостей свого «Я» з тим, чого вимагає навчальна діяльність, у тому числі - існуючими про неї уявленнями. Навчальна діяльність як творчий процес неможлива без рефлексії - пошуку, самооцінки, роздумів про власний досвід навчання, реальний та уявний. Під рефлексивною позицією ми розуміємо позицію так званого рефлексивного виходу стосовно власної навчальної діяльності, коли сама ця діяльність виступає для студента особливим предметом аналізу, осмислення й оцінки. Необхідно зазначити, що механізм формування і розвитку рефлексії як особистісного утворення обумовлений колективним характером навчальної діяльності, тому що студент пізнає себе в навчанні, вдивляючись в іншого, зіставляючи себе з ним.

У цілому ряді музично-педагогічних досліджень (Е. Абдуллін, Л. Арчажникова, Н. Бакланова, А. Козир, Г. Нейгауз, В. Орлов, Г. Падалка, П. Феттер, Г. Ципін та ін.) особливо підкреслюється необхідність актуалізації характеру рефлексії фахово-творчої діяльності майбутнього вчителя музики і процесу підготовки до її здійснення. Деякі шляхи вирішення цього завдання розглядаються музиканта - ми-педагогами в контексті конкретних аспектів цілісної системи музично-педагогічної освіти у ВНЗ. На основі філософського та психолого-педагогічного аналізу виявлено, що професійно-особистісна рефлексія майбутнього вчителя музики є спрямованістю свідомості особистості на саму себе. Вона відрізняється теоретичним мисленням, духовною наповненістю, єдністю емоційного і логічного компонентів, об'єктивно-суб'єктивним характером, динамічністю. Позначений механізм є основою педагогічної рефлексії, що зв'язує функціональну спрямованість з найбільш значимими, з професійно-педагогічної точки зору, компонентами - інтересами, потребами, перевагами.

Рефлексія - це осмислення й переживання особистістю досвіду власної діяльності, усвідомлення себе в контексті соціального життя, в контексті способу існування. Під рефлексією розуміють самоаналіз, інтроспекцію власної психіки, аналіз життєвих установок, цінностей, світоглядних установок тощо. Рефлексія виступає інструментом самопізнання.

Фахову рефлексію музиканта-педагога Е. Абдуллін визначає як спрямованість свідомості педагога на усвідомлення самого себе - на власні професійні якості особистості та різновиди діяльності, інтереси, потреби, котрі звернені до змісту й процесу музичного навчання. Адже в основі фахового становлення та самоусвідомлення лежить рефлексія, тобто здатність відображати, аналізувати, розмірковувати, оцінювати процес і результати власної музично-педагогічної діяльності.

Аспект пізнання внутрішнього світу інших та самого себе засобом сприйняття музики представлений в основних положеннях концепції О.П. Рудницької. Вона акцентувала на тому, що розвиток особистісної і комунікативної рефлексії сприяє вдосконаленню особистісних характеристик студента, почуття міри і такту, здатності творити в ідеальній формі та осмислювати свій внутрішній світ, можливості розв'язувати внутрішньоособистісні конфлікти. На основі рефлексії ґрунтується усвідомлення і «творіння» самого себе. Розвиток цієї властивості особистості обумовлюється діалогічним процесом взаємодії з музикою - активним переживанням музичних образів, єдністю репродуктивних і творчих процесів неповторноіндивідуальної інтерпретації музичного твору та, зокрема, осмисленням своїх вражень і власної духовної сутності.

Особливу роль відіграє рефлексія у процесі мистецької діяльності. З цього приводу доцільно зазначити, що В. Орлов розглядає професійно-особистісну рефлексію вчителя мистецьких дисциплін як дію, що спрямована на вияв основ власного способу вирішення інноваційних мистецько-педагогічних завдань та їх узагальнення з метою наступного успішного вирішення зовнішньо різних, але за своєю сутністю споріднених завдань музично-педагогічної діяльності.

У структурі мистецької рефлексії доцільно виокремити дві складові. Перша - це бажання і потенційна можливість здійснення рефлексивно-творчого акту. Вчені вважають, що ця складова визначається внутрішньою культурою особистості, володінням певним багажем знань, наявністю авторитетів - творців, чия діяльність може слугувати взірцем. Друга складова - наявність умінь, що дозволяють усвідомити та відтворити відкриту сутність речей в загальнозрозумілому культурному контексті.

Спрямовуюча риса мистецької рефлексії виявляється в тому, що вона завжди глибоко індивідуальна і особистісна, адже фактично реального результату цей феномен набуває не через сукупність суджень, зусиль багатьох особистостей. У сфері інноваційної фахової діяльності вчителя музики мистецька рефлексія є найважливішою характеристикою його як особистості й фахівця.

У результаті успішної реалізації програми особистісного розвитку в студентів формуються здатність до рефлексії, виробляються вміння та навички інноваційних методів керівництва шкільними хоровими колективами. На етапі узагальнюючого аналізу рефлексивна діяльність майбутніх учителів музики спрямована на впровадження інноваційних умінь та навичок, які пропущені через себе, у русло реалізації їх у продуктивній роботі з хоровими колективами.

Усвідомленню сутності фахово-особистісної рефлексії вчителя музики надається особливого значення, адже у цьому процесі відбувається збіжність та узгодженість зовнішнього й внутрішнього діалогів учителя та учнів. Таким чином, у музично-педагогічному процесі специфіка рефлексивно-діалогічного мислення зумовлена, з одного боку, особливостями музичного мистецтва, а з іншого специфікою художньо-педагогічного процесу. З цієї позиції важливого значення набуває здатність учителя до рефлексії, яка в даному випадку виявляється у самоспостереженні та самоаналізі того, як дії вчителя сприймаються школярами.

Визначення мистецької рефлексії належить Г. Падалці. Вона зазначила, що мистецька рефлексія - це «усвідомлення власних психічних станів і процесів у зіставлення із переживаннями, відтвореними в художньому образі, роздуми людини над власним життям, заглиблення до власних почуттів у зв'язку зі змістом мистецького твору, у зіставлення об'єктивного змісту художніх образів з результатами самоаналізу власного внутрішнього життя».

Підготовка майбутнього вчителя до мистецької рефлексії, створення установки на активну інноваційну діяльність спрямована на самопізнання та самовдосконалення. Провідна роль у цьому процесі належить рефлексивному аналізу, котрий полягає у розвитку в майбутнього вчителя музики творчих здібностей, художньо-інтуїтивного прогнозування, самоконтролю за процесом прийняття власних рішень та втілення їх у практичні дії. Особистісну концепцію взаємодії вчителя музики у процесі фахової діяльності характеризують рефлексивні (ціннісні орієнтації, смаки, ідеали) механізми. Рефлексія майбутнього вчителя музики включає розвиток самосвідомості та самореалізації, а також сприяє спрямуванню самооцінки студентів у русло адекватності, тобто передбачає усвідомлення індивідом специфічних особливостей, котрі часто актуалізуються та інтуїтивно засвоюються.

Мистецька рефлексія є невід'ємною частиною роботи майбутнього вчителя музики. Вона є співвіднесенням себе і можливостей свого «Я» з тим, чого вимагає педагогічна професія. Розвинута здатність до рефлексії є передумовою самовиховання вчителя, творчого пошуку, розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності. Рефлексія студентів найчастіше стихійна, ситуативна, а навчальна рефлексія в більшій мірі упорядкована змістом і обставинами навчально - виховного процесу і тому піддається зовнішньому впливу, зміні, коригуванню.

Виходячи з розглянутих теоретичних положень і аналізу власного досвіду, ми визначаємо такі ознаки розвинутої рефлексивної позиції студента у використанні інноваційних технологій в навчальній музичній діяльності:

- усвідомлення студентом особливостей інноваційних методів навчальної музичної діяльності та її структури;

- усвідомлення студентом себе як суб'єкта навчальної музичної діяльності;

- прагнення студента до самопізнання, націленість на пізнання своїх навчальних можливостей і здібностей та порівняння їх із вимогами навчальної музичної діяльності;

- здатність до самоспостереження в процесі здійснення навчальної музичної діяльності з метою самоконтролю і подальшої саморегуляції;

- аналіз результатів зрушень у навчальній музичній діяльності, зіставлення цих результатів з існуючими нормативними уявленнями про навчальну діяльність, наявність адекватної оптимістичної самооцінки, усвідомлення ставлення інших, оцінки іншими її результатів.

Врахування закономірностей мистецької рефлексії особливо необхідне у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін майбутніми вчителями музики. Адже у побудові занять хорового класу, хорового диригування і організації навчальної вокально - хорової діяльності рефлексивні процеси займають провідне місце. Навчальний процес, що базується на рефлексивній основі, вимагає від студента не просто набуття знань, умінь, навичок, а й вироблення пізнавальних інтересів і мотивації навчання, потреби в постійній самоосвіті.

Список використаних джерел

рефлексія мислення студент навчання

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О.А. Абдуллина. - М.: Просвещение, 1984. - 208 с.

2. Авдієвський А.Т. Формування особистості на ґрунті національно-культурного відродження / Анатолій Тимофійович Авдієвський // Мистецтво у школі: зб. ст. - Вип. 1. - К.: УдПу, 1996. - С. 80-83.

3. Арчажникова Л.Г. Сущность профессионально педагогического мастерства учителя музыки: Совершенствование подготовки учителя музыки на музыкально-педагогическом факультете / Л.Г. Арчажникова. - Свердловск, 1991.

4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: навч. - метод. посібник / І. Д. Бех. - К.: І3МН, 1998. - 204 с.

5. Бугерко Я. Динаміка різновидів рефлексії у моду - льно-розвивальному навчальному циклі / Ярослава Бугерко // Психологія і суспільство. - 2002. - №3-4. - С. 142-159.

6. Гузій Н.В. Креативно-аксіологічні засади інтегративних складових педагогічного професіоналізму / Наталія Василівна Гузій // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. - К.: НПУ, 2003. - Вип. 10. - С. 9-26.

7. Зязюн І. А. Естетичні засади розвитку особистості. Мистецтво у розвитку особистості: монографія / Іван Андрійович Зязюн. - Чернівці: Зелена Буковина, 2006.

8. Козир А.В. Концептуальні засади формування фахової майстерності майбутніх учителів музики: навчально-методичний посібник / Алла Володимирівна Козир. - 2006. - 108 с.

Размещено на Allbest.ru