Зміст професійної підготовки до педагогічної діяльності вчителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст професійної підготовки до педагогічної діяльності вчителів початкової школи

На початку ХХІ століття, намагаючись вийти на рівень світових стандартів, перед Україною постало важливе питання трансформації суспільного розвитку та радикальних перетворень у галузі освіти. Підготовка майбутнього вчителя спрямована на реалізацію державної політики стосовно формування і розвитку майбутнього покоління, через що заслуговує на особливу увагу. Завдяки педагогічній діяльності не переривається зв'язок поколінь, розвиток суспільства чи окремої людини.

Від рівня підготовки майбутнього фахівця залежить його професіоналізм і якість професійної діяльності, а це не що інше як кінцевий результат формування і розвитку особистості молодого покоління, тому на сучасному етапі розвитку національної системи педагогічної освіти зростають вимоги до підготовки вчителя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає змогу стверджувати, що підготовка майбутнього вчителя до професійної діяльності є досить складним процесом, який став об'єктом наукових досліджень у філософії, психології, педагогіці. Великий внесок у розв'язання даної проблеми зробили Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьоніна, О.І. Щербакова, О.О. Абдуліна, І.М. Богданова, Н.М. Боритко, В.І. Лозова, Н.Г. Ничкало, Г.Д. Панченко, Г.С. Сухобська, Н.Ф. Тализіна, Г.В. Троцко, М.Л. Фрумкіна, Р.І. Хмелюк, Н.А. Шайденко, М.Д. Ярмаченко, Л.В. Войтко, О.В. Киричук, В.А. Семиченко та ін. Особливості професійної підготовки вчителя початкової школи розкриті в дослідженнях А.М. Алексюка, В.І. Бондаря, О.А. Дубасенюк, І. А. Зязюна, Л.Г. Коваль, С.Н. Лисенкової, С.М. Мартиненко, О.Я. Савченко, Л.О. Хомич, М.М. Фіцули та ін. Проте питання стосовно педагогічної підготовки потребують подальшого детального обґрунтування й аналізу тому, що окремі її аспекти залишаються вивченими не в повній мірі.

Мета статті - проаналізувати психолого - педагогічну літературу, теоретично обґрунтувати сутність та виокремити основні компоненти професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у педагогічних вищих навчальних закладах.

Прийнято вважати, що основними напрямами підготовки майбутнього вчителя є власне загальнопедагогічна підготовка, як складова усієї системи професійної підготовки та комплекс методологічних, педагогічних, методичних проблем, які ставляться і розв'язуються через залучення студентів вищих навчальних закладів до практичної педагогічної діяльності, спрямованої на підвищення рівня їхнього професіоналізму. Проте ми можемо спостерігати неодностайність з цього приводу в думках та твердженнях педагогів - науковців. О.О. Абдуліна, Н.В. Кузьміна, Н.Ф. Тализіна визначають професійну підготовку майбутніх учителів, як процес набуття знань, формування вмінь, необхідних спеціалісту для належного виконання завдань навчально-виховного процесу. Багато інших науковців (І. М. Богданова, І. А. Зязюн, Е.Е. Карпова, Н.В. Кічук, Н.В. Кузьміна, З.Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк ін.) розглядають професійну підготовку майбутніх учителів, як процес засвоєння й закріплення загально - педагогічних та соціальних знань, умінь і навичок.

За педагогічною енциклопедією «професійна підготовка - це сукупність спеціальних знань, умінь і навичок, якостей, трудового досвіду і норм поведінки, що забезпечують можливість успішної роботи з певної професії; процес повідомлення учням відповідних знань й умінь» [1, 573].

Докладний аналіз щодо питання сутності професійної підготовки міститься у праці В.А. Семиченко, яка розглядає її як процес професійного становлення майбутніх фахівців, відповідно меті ВНЗ, необхідності включення студента у навчально-виховну діяльність для досягнення позитивного результату [2, 4-10].

О.О. Абдуліна характеризує загальнопедагогічну підготовку майбутнього вчителя, як цілісний процес навчання студентів у системі аудиторних занять з педагогічних дисциплін і педагогічної практики. Результатом такого процесу має бути певний рівень розвитку особистості майбутнього фахівця, сформованість системи загальнопедагогічних знань, умінь і навичок, яка є загальною, єдиною, необхідною кожному педагогу, зокрема, вчителю початкової школи для реалізації його професійних функцій [3, 55-61].

О. Красовська наголошує, що фахова підготовка педагогів початкової школи потребує всебічної, культурної та мистецької освіченості особистості майбутнього вчителя, формування професійно значущих знань та умінь, здатності до новаторства, творчості та самореалізації [4].

Належна підготовка майбутнього вчителя, а саме отримання у відповідних навчальних закладах професійних знань, умінь та навичок, необхідне для успішного виконання професійної діяльності, зазначає Фіцула М.М. Загальні властивості праці характерні й педагогічній діяльності, за виключенням специфічних особливостей, що пов'язані із працею педагога з живою істотою, формування її особистості [5, 5-14].

Педагогічна діяльність займає особливе положення в класифікації видів діяльності людини. В умовах оновлення системи сучасної освіти стало актуальним питання виховання вільної, високоморальної, духовної, гуманної, адаптованої, творчої особистості. Це можливо лише за умови співробітництва педагогів та учнів, їх результату и безпосередньо самого процесу діяльності [6, 6].

І.А. Зазюн, зсилаючись на словник психології, дає визначення діяльності, як системі взаємодії суб'єкта з мінливим світом, в процесі якої формується та втілюється в об'єкті психічний образ та реалізуються відносини суб'єкта. Професійну діяльність характеризує, як реалізацію певних суспільних функцій. Також автор зазначає, що професійно-педагогічна діяльність, як і будь-яка інша складається з мети, об'єкта, суб'єкта, результату и безпосередньо самого процесу діяльності [7, 15-22].

М.М. Фіцула визначає педагогічну діяльність, як особливий вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, свідомо спрямованих на підготовку підростаючого покоління до життя відповідно до економічних, політичних, моральних, естетичних цілей [5, 5-14].

Основними характеристиками педагогічної діяльності є суб'єктність та предметність. Відповідно перша характеристика знаходить відображення у активності, визначеності образу педагога, в потребах, установках, емоціях, цілях, направленості, вибіркової діяльності. Друга характеристика відображається соціальною обумовленістю особистості, її зв'язок із свідомістю, фіксованим і закріпленим в схемах, поняттях, соціальних ролях, цінностях, соціальних ролях.

Педагогічна діяльність відрізняється своєю багатогранністю, що в першу чергу підтверджується різноманітністю її функцій, основні з яких виокремили В.В. Федорчук, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін, А. І. Щербакова:

- конструктивна (враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів визначити структуру навчального матеріалу, а також організувати та забезпечити всім необхідним навчальний процес);

- організаторська (залучення до різних видів навчальної роботи);

- комунікативна (встановлення ефективних відносин з членами педагогічної діяльності);

- гностична (науковий підхід до вивчення педагогічних явищ) [8, 8-14].

Систему формування готовності вчителя початкової школи О.М. Івлієва визначає, як взаємопов'язані фактори, що підпорядковують всі види і форми навчально-виховного процесу меті підготовки студентів до педагогічної діяльності, забезпечує безперервний і послідовний вплив на майбутніх вчителів, спрямована на набуття ними певних знань, умінь і навичок, особистісно-професійних якостей, необхідних для здійснення успішного навчально-виховного процесу в початковій школі. Автором встановлено, що готовність вчителя початкових класів до педагогічної діяльності - це стійке, багаторівневе утворення, яке включає педагогічну, психологічну, предметну підготовку та сформова - ність певних особистісно-професійних якостей педагога [9].

Підготовка майбутнього вчителя має плануватися та здійснюватися у відповідності до того, що у своїй професійній діяльності сучасний педагог матиме на меті не лише сформувати знання молодших школярів, але й навчити їх способам одержання цих знань, формувати навчальну діяльність учнів, будувати освіту як систему, що створює умови для самопроектування і формування багато - мірної свідомості, здатності самовизначатися, розвивати в школярів техніки розуміння, мислення, дії, рефлексії [10].

Якщо підсумувати думки дослідників стосовно вимог до сучасного вчителя, зокрема вчителя початкових класів, його особистості, його професійних якостей та підготовки, згадуючи настанови В. Сухомлинського про те, що учитель має володіти науковими знаннями зі свого фаху, знати психологію і педагогіку, мати виховні завдатки, володіти основами педагогічної майстерності, можна визначити таку сукупність загальних вимог до педагога-початківця:

1. Любов до дітей, вміння бачити у своїх вихованцях юних громадян з невичерпними потенціальними можливостями.

2. Почуття національної гідності, гордість за свій народ.

3. Чесність, совісність, справедливість, об'єктивність.

4. Витримка, стриманість, терпеливість.

5. Організаторські здібності, вміння працювати з дитячим колективом.

6. Всебічний розвиток.

7. Принциповість і вимогливість.

8. Оптимізм, любов до життя.

9. Чуйність, гуманне ставлення до людей.

10. Творчий склад мислення.

11. Тактовність [11, 19-20].

Погоджуючись з думкою більшості науковців, визначаємо професійну підготовку вчителя початкової школи як процес оволодіння особистістю життєвими компетенція - ми, загальнонауковими, професійними знаннями і вміннями для успішного здійснення професійної діяльності.

Підготовку майбутнього вчителя на сучасному етапі можна умовно поділити на такі основні складові: загальна підготовка методологічно-розвиваюча); спеціально-професійна (психолого-педагогічна, методична); особистісна підготовка (самовиховання, саморозвиток, самовизначення). Навчальний план підготовки майбутнього фахівця передбачає, що дисципліни психолого-педагогічного циклу займають провідне місце в системі професійної підготовки вчителів. Можемо також окремо виділити загальнопедагогічну підготовку як елемент загальної, спеціально-професійної та особистісної підготовки майбутнього вчителя, результатом якої є оволодіння студентами певним рівнем змістовно-процесуальних та наукових основ педагогічної діяльності, формування у них комплексу загальнопедагогічних знань, умінь, навичок [12, 35-38].

Упродовж десятиліть у проблемному полі науково-педагогічних досліджень знаходиться питання пошуку ефективних шляхів забезпечення необхідних умов для вдосконалення процесу формування й розвитку педагога, як висококваліфікованого фахівця. Проаналізований матеріал, дає змогу зробити висновок про велику кількість різних підходів до змісту професійної підготовки майбутнього вчителя. Але відсутня чітка позиція щодо задоволення особливостей підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Основне завдання вищих педагогічних навчальних закладів з цього питання полягає не в акцентуванні передачі знань, а в створенні мотивації освіти, особистісному самовдосконаленні, активізації життєвої позиції, вихованні у студентів професійних якостей. Це дозволить надалі подолати об'єктивно чинне протиріччя між потребою суспільства у вчителях початкових класів з високою якістю підготовки та недостатнім рівнем сформованості професійної мотивації випускників до педагогічної діяльності.

Список використаних джерел

педагогічний фаховий вчитель школа

1. Педагогическая энциклопедия / Гл. редактор Каирова А.И. - М.: Сов. Энциклопедия, 1988. - Т. 3. - С. 573.

2. Семиченко В.А. Психологические основы процесса профессиональной подготовки студентов вуза: уч. пособие / В.А. Семиченко. - Полтава, 1989. - 86 с.

3. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка в системе высшего педагогического образования: для пед. спец. высш. учеб. заведений / О.А. Абдуллина. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1990. - 141 с.

4. Красовська О.О. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у галузі мистецької освіти [Електронний ресурс] / О.О. Красовська // Вісник Житомирського державного університету. - Випуск 3 (69). Педагогічні науки. - 2013. - Режим доступу: http://eprints.zu. edu.ua/9765/ 1/22.pdf.

Размещено на Allbest.ru